Пояснювальна записка до навчальної дисципліни Навчальна програма навчальної дисципліни «Кримінальне процесуальне доказування»



Сторінка3/9
Дата конвертації11.04.2016
Розмір1.61 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Король В.В. Судові стадії провадження у кримінальних справах : Навч. посібник. – Івано-Франківськ: Гостинець, 2006. – 240 с.


Кримінальний процес : підручник / Нац. ун-т «Юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого» ; за ред.: В. Я. Тація [та ін.]. – Х. : Право, 2013. – 824 с.

Лобойко Л. М. Кримінальний процес : підручник / Л. М. Лобойко. – К. : Істина, 2014. – 432 с.

Лук’янчиков Є. Д. Негласні слідчі (розшукові) дії та їх класифікація / Лук’янчиков Є. Д. // Вісник НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право. Випуск 4 (20) 2013.  149-153.



Молдован А. В. Кримінальний процес України : навч. посіб. / А. В Молдован, С. М. Мельник. – К. : Центр учб. л-ри, 2013. – 368 с.

Негласні слідчі (розшукові) дії [Текст] : курс лекцій / [Никифорчук Д. Й., Ніколаюк С. І., Поливода В. В. та ін.] ; за заг. ред. Д. Й. Никифорчука. – К. : Нац. акад. внутр. справ, 2012. –124 с.



Новий Кримінальний процесуальний кодекс України : комент., роз’яснення, док. / відп. ред. В. С. Ковальський. – К. : Юрінком Інтер, 2013. – 408 с. – (Правозастосування).

Оперативно-розшукова діяльність та негласні слідчі (розшукові) дії у схемах [Текст] :посіб / [Никифорчук Д. Й., Зима Л. М., Тарасенко О. С. та ін.]. – К. : Нац. акад. внутр. справ,2012. – 156 с.

Письменний Д. П. Регламентація слідчих (розшукових) та негласних слідчих(розшукових) дій в кримінальному процесуальному кодексі України / Д. П. Письменний //Актуальні проблеми застосування нового кримінального процесуального законодавстваУкраїни та тенденції розвитку криміналістики на сучасному етапі : м-ли Всеукр. наук.-практ.конф. (Харків, 5 жовт. 2012 р.). – Х. : ХНУВС, 2012. – С. 66–73.

Погорецький М. А.Кримінально-процесуальні відносини: структура і система. – Харків, 2002.  160 с.

Рожнова В. В. Кримінально-процесуальне право України: Посіб. для підготов. до іспитів. – К. : Вид. Паливода А. В., 2006. – 256 с.

Удалова Л. Д. Суб’єкти кримінально-процесуального доказування : навч. посіб. / Л. Д. Удалова, О. В. Рибалка. – К. : КНТ, 2012. – 160 с.
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЇ

Структуру збирання доказів у процесуальних джерелах розглядають як врегульовану КПК діяльність уповноважених суб’єктів з виявлення й фіксації у процесуальних документах і додатках до них матеріальних та ідеальних слідів кримінального провопорушення або інших фактичних даних, що мають доказове значення. Фіксація доказової інформації є обов’язковим елементом процесу збирання доказів і складається із системи дій по процесуальному закріпленню фактичних даних, що мають значення для правильного вирішення справи. Вивчаючи збирання доказів варто виходити з найбільш сучасного погляду, відповідно до якого збирання доказів є не механічним процесом збору фактичних даних, а процесом виборчого пошуку, сприйняття і закріплення фактичних даних. Підсумком цього процесу є формування доказу.

Слід звернути увагу й на те, що важливого значення при складанні оперативним працівником протоколів із відповідними додатками, які згідно з ч. 2 ст. 84 КПК є джерелом доказів, набуває розуміння фіксації не тільки як закріплення у певній процедурній формі самих результатів пізнання фактичних даних, але й конкретних дій з їх виявлення. Тобто у протоколі повинні знайти відображення підстави проведення і характер вказаних дій; умови і порядок їх проведення; засоби і способи, що застосовувались для виявлення й закріплення фактичних даних, які мають значення для вирішення питання щодо допустимості доказів, тощо.

Треба мати на увазі, що збирання доказів об’єктивно пов’язане із їх перевіркою, що створює передумови для розширення пізнання в кримінальній справі та основу наступної оцінки доказів. Різниця між цими складовими доказування (збиранням та перевіркою доказів) полягає в тому, що перевірка здійснюється як за допомогою практичних (судових і слідчих) дій, так і логічним шляхом. Збирання ж доказів відбувається здебільшого під час слідчих (розшукових) дій. Разом з тим, КПК визначає та види слідчих (розшукових) дій, які можуть бути використані для отримання доказів. Серед них: допит який може бути проведено в режимі відеоконференції, обшук, огляд, серед якого відокремлюється огляд трупа, огляд предметів і документів, освідування, ексгумації трупа, експертиза та слідчий експеримент.

Слід мати на увазі, що КПК дозволяє отримання доказів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій. При цьому, закон визначає підстави та умови для їх проведення, використання результатів проведення негласних слідчих (розшукових) дій у доказуванні та умови,за яких результати негласних слідчих (розшукових) дій можуть бути використані в процесі доказування.

У процесі кримінального провадження сторони різноманітними діями, передбаченими КПК, здобуваютьінформацію про злочин та створюють підґрунтя для отримання доказів. Слід визнати слушною думку вчених щодо умовності застосування терміна «збирання доказів». Готових доказів у природі не існує, тому суб’єкт доказування у ході провадження слідчих (розшукових) дій, відшуковуючи інформацію (сліди злочину), що стосується справи, і фіксуючи її у процесуальних актах, формує докази.Поняття збирання доказів можна визначити як систему процесуальних заходів, що проводяться особою, яка здійснює провадження по кримінальній справі, з метою встановлення фактичних обставин злочину та прийняття рішення про винність або невинність особи.

У системі збирання доказів найважливіше значення належить слідчим (розшуковим) діям. Нормативного визначення поняття «слідча дія» КПК не дає, хоча цей термін застосовується в багатьох статтях кодексу.

Слідчі (розшукові) дії — це частина процесуальних дій слідчого, прокурора і суду у кримінальному провадженні, що спрямована на збирання, перевірку та оцінку доказів, а також встановлення обставин, що мають значення для даного кримінального провадження.

Слід звернути увагу, що КПК визначає підставами для проведення слідчих (розшукових) дій  наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети. Тобто, фактично закон надає право слідчому, прокурору чи судді самостійно визначити необхідність проведення тієї чи іншої слідчої дії з метою доказування обставин, визначених КПК.

Системи слідчий (розшукових) дій складають дві групи: гласні (відкриті) та негласні (розшукові) слідчі дії. Кожну з зазначених груп можна поділити на підгрупи (в залежності від різних критеріїв): первинні, повторні і додаткові слідчі дії, невідкладні та обов’язкові слідчі дії для доказування.

Під час проведення слідчих дій здійснюється отримання доказів по справі. До першої групи слідчих дій віднесено:

Допит учасників процесу (підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, свідка та експерта). Допит може бути проведено о в режимі відеоконференції.

Обшуку, який проводиться на підставі ухвали слідчого суді або у невідкладних випадках за рішенням слідчого або прокурора.

Огляд, до його видів відносяться: огляд місцевості, приміщення, житла чи іншого володіння особи, речей, документів, огляд трупу та огляд трупу, пов’язаний с його ексгумацією.

Пред’явлення для впізнання особи, речей та трупа.

Освідування особи, яке полягає у огляді тіла підозрюваного, свідка чи потерпілого для виявлення на їхньому тілі слідів кримінального правопорушення або особливих прикмет, якщо для цього не потрібна експертиза.

Експертиза та отримання зразків для експертизи.

Слідчого експерименту.

Система способів збирання доказів, що узагальнена для певних груп слідчих дій передбачає наступні дії: по виклику і допиту будь-якої особи (свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, допит на очній ставці, складання протоколу у встановленому законом порядку); по безпосередньому виявленню обставин предмета доказування, фактичних даних, що мають доказове значення (провадження у встановленому законом порядку огляду, освідування, обшуку, затримання, пред’явлення для впізнання, слідчого експерименту та їх процесуального оформлення); по призначенню експертизи і отриманню висновку експерта (винесення постанови про призначення експертизи і ознайомлення з її результатами; роз’яснення прав обвинуваченому, прав і обов’язків експерту; отримання зразків для порівняльного дослідження; вивчення висновку експерта, допит експерта та ін.); вимогу до підприємств, установ, організацій, службових осіб і громадян про пред’явлення предметів і документів, у тому числі проведення ревізій (повідомлення в усній або письмовій формі, розгляд отриманих документів або предметів, їх процесуальне оформлення та приєднання до справи); по представленню предметів і документів учасниками процесу, громадянами, установами, підприємствами і організаціями (отримання даних щодо наданого предмета, документа, їх огляд та процесуальне оформлення); слідчий, прокурор і суд у справах, які перебувають у їх провадженні, вправі доручити підрозділам, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, провести відповідні оперативно-розшукові заходи, результати яких за певних умов можуть бути доказами у кримінальній справі.

Друга група слідчих дій (негласні дії) поділяється на дві підгрупи:

Втручання у приватне спілкування – це доступ до змісту спілкування за умов, якщо учасники спілкування мають достатні підстави вважати, що спілкування є приватним. До таких дій можуть бути віднесено: аудіо-, відіо контроль особи; арешт огляд і виїмка кореспонденції; зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж; зняття інформації з електронних інформаційних мереж. Результати таких слідчих дій можуть бути зафіксовані за допомогою технічних засобів. Закон передбачає спеціальних порядок отримання дозволу на проведення таких слідчих дії, повідомлення особи про їх проведення та використання їх результатів у процесі доказування.

Розшукові слідчі дії – це негласні дії слідчого чи прокурора або за їх дорученням іншими оперативними підрозділами з метою встановлення особи, яка вчинила злочин, речей чи документів, що мають значення для досудового провадження. До таких дій віднесено:

обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи;

установлення місця знаходження радіоелектронного засобу;

спостереження за особою, річчю або місцем;

аудіо-, відео контролю місця;

контроль за вчиненням злочину;

негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження.

Результати розшукових слідчих дій (протоколи щодо проведення розшукових слідчих дій, аудіо-, відеозаписи, фотознімки, інформація передана засобами зв’язку, поштова та телеграфна кореспонденція, вилучені речі та документи) можуть бути використані в доказуванні.



ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри кримінально-правових дисциплін ННІПП НАВС,

доктор юридичних наук, доцент

_______________В.Я.Горбачевський

«______» __________ 201_ року

ПЛАН-КОНСПЕКТ ПРОВЕДЕННЯ

ЛЕКЦІЙНИХ ЗАНЯТь
ТЕМА № 10«Особливості доказування в суді першої інстанції»
З навчальної дисципліни: «Кримінальне процесуальне доказування»

Категорія слухачів: студенти магістратури

Навчальна мета: ознайомити з особливостями доказування в суді першої інстанції.

Виховна мета: сприяти формуванню професійних якостей спеціаліста правоохоронної сфери діяльності.

Розвивальна мета: розвинути інтелектуальні здібності до аналізу інформації про кримінальне правопорушення та можливості її використання в суді першої інстанції як доказу.

Навчальний час: 2 годии

Навчальне обладнання, ТЗН: мультимедійний проектор, комп’ютер.

Наочні засоби: малюнки та схеми, мультимедійні презентації.

Міжпредметні та міждисциплінарні зв’язки:

Забезпечуючі дисципліни: криміналістика, кримінальне право, кримінологія, логіка, психологія.

Забезпечувані дисципліни: кримінальне процесуальне доказування, кримінальний процес, оперативно-розшукова діяльність.

.

План лекції (навчальні питання):



  1. Предмет доказування в судовому розгляді та визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню.

  2. Учасники доказування в стадії судового розгляду.

  3. Засоби кримінального процесуального доказування під час судового розгляду, їх характеристика та умови проведення і використання в доказуванні.

  4. Вирок суду як підсумковий результат кримінально-процесуального доказування в суді першої інстанції.


Література:

Конституція України: Закон України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України.  1996.  № 30.  Ст. 141.

«Про прокуратуру» Закон України від 5 листопада 1991 р. // Відомості Верховної Ради України.  1991.  № 53.  Ст. 793.

«Про міліцію» Закон України від 20 грудня 1990 р. // Відомості Верховної Ради України.  1991.  №4.  Ст. 20.

«Про Службу безпеки України» Закон України від 25 березня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України.  1992.  № 27.  Ст. 382.

«Про судоустрій і статус суддів» Закон України від 7 липня 2010 р // Відомості Верховної Ради України, 2010, N 41-45, ст.529.

Постанови Пленуму Верховного Суду України:

«Про судову практику по застосуванню примусових заходів медичного характеру» від 19 березня 1982 р. № 2 // Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах (1973-2004): Офіційне виданий / За заг. ред. В. Т. Маляренка.  К., 2004.

«Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» від 29 червня 1990.  № 5 // Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах (1973-2004): Офіційне видання / За заг. ред. В. Т. Маляренка.  К., 2004.

«Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві» від 24 жовтня 2003 р. № 8 // Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах (1973-2004): Офіційне видання / За заг. ред. В. Т. Маляренка.  К., 2004.

«Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 р. № 7 // Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах (1973-2004): Офіційне видання / За заг. ред. В. Т. Маляренка.  К., 2004.

«Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів» від 2 липня 2004 р. № 13 // Вісник Верховного Суду України.  2004.  № 8.



Вапнярчук В. В. Кримінальний процес України (в схемах і таблицях) : навч. посіб. / В. В. Вапнярчук. – Х. : ФІНН, 2011. – 294 с. – (Бібліотека юриста).

Кримінальний процес : підручник / Нац. ун-т «Юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого» ; за ред.: В. Я. Тація [та ін.]. – Х. : Право, 2013. – 824 с.

Лобойко Л. М. Кримінальний процес : підручник / Л. М. Лобойко. – К. : Істина, 2014. – 432 с.

Молдован А. В. Кримінальний процес України : навч. посіб. / А. В Молдован, С. М. Мельник. – К. : Центр учб. л-ри, 2013. – 368 с.

Новий Кримінальний процесуальний кодекс України : комент., роз’яснення, док. / відп. ред. В. С. Ковальський. – К. : Юрінком Інтер, 2013. – 408 с. – (Правозастосування).

Погорецький М. А.Кримінально-процесуальні відносини: структура і система. – Харків, 2002.  160 с.

Рожнова В. В. Кримінально-процесуальне право України: Посіб. для підготов. до іспитів. – К. : Вид. Паливода А. В., 2006. – 256 с.

Удалова Л. Д. Суб’єкти кримінально-процесуального доказування : навч. посіб. / Л. Д. Удалова, О. В. Рибалка. – К. : КНТ, 2012. – 160 с.
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЇ

 Судово-правова реформа розпочала, а реформа органів кримінальної юрисдикції продовжила серед учених і практиків у галузі кримінального судочинства дискусію про роль суду в кримінальному процесуальному доказуванні.

Протягом десятків років кримінальне процесуальне законодавство визнавало суд центральною ланкою усієї системи доказування. Саме на суд з метою встановлення істини у кримінальному провадженні покладався обов’язок здійснювати усі, необхідні на його думку, дії по збиранню доказів.
Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Предмет доказування – сукупність передбачених кримінальним процесуальним законом обставин, установлення яких необхідно для вирішення заяв і повідомлень про злочини, кримінального провадження в цілому або судової справи у стадії виконання вироку, а також для прийняття процесуальних профілактичних заходів у справі. 


При розгляді кримінального провадження в суді підлягають доказуванню: 

1) подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину) ; 

2) винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину; 

3) обставини, що впливають на ступінь і характер відповідальності обвинуваченого, а також інші обставини, що характеризують його особу; 

4) характер і розмір шкоди, завданої злочином, а також розмір витрат закладу охорони здоров‘я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння; 

5 ) причини та умови, які сприяли вчиненню злочину. 

Суб'єкти доказування - це державні органи та посадові особи, на яких законом покладено обов'язок щодо збирання, перевірки та оцінки доказів, а також інші особи, які вправі брати участь у такій діяльності.



Суб'єкти доказування поділяються на дві групи:

1) державні органи та посадові особи, які зобов'язані збирати, перевіряти, оцінювати докази: слідчий, керівник органу досудового розслідування, співробітник оперативного підрозділу, прокурор, слідчий суддя, суд;

2) учасники кримінального провадження, які мають право брати участь в доказуванні: підозрюваний, обвинувачений, захисник, законний представник, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, їх представники та законні представники. Вони можуть представляти докази, заявляти клопотання про проведення процесуальних дій по збиранню доказів, висловлювати свою думку з приводу оцінки доказів.

Інші учасники кримінального провадження відіграють допоміжну роль в доказуванні, не маючи свого власного правового інтересу. Це свідки, поняті, спеціалісти, експерти, перекладачі, секретарі судового засідання, судові розпорядники.

Законодавство не дає окремого визначення засобів доказування. В юридичній літературі під засобами доказування розуміють ті джерела, з яких суд одержує фактичні дані, докази.



Докази та засоби доказування співвідносяться як фактичні дані і форма закріплення цих даних.

Відповідно КПК України, засобами доказування є: а) показання обвинуваченого, потерпілого, їхніх представників, допитаних як свідків; б) показання свідків; в) письмові докази; г) речові докази, зокрема звуко- і відеозаписи; д) висновки експертів.

1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка