Пояснювальна записка до навчальної дисципліни Навчальна програма навчальної дисципліни «Кримінальне процесуальне доказування»



Сторінка1/9
Дата конвертації11.04.2016
Розмір1.61 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ
КАФЕДРА КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС

НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«КРИМІНАЛЬНЕ ПРОЦЕСУАЛЬНЕ ДОКАЗУВАННЯ»

вибіркової навчальної дисципліни підготовки фахівців

освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст»

напряму «Правознавство» (8.03040201)

галузі знань «Право» (0304)

Автори:
Горбачевський В.Я., начальник кафедри кримінально-правових дисциплін, доктор юридичних наук, доцент;

Строков І. В., професор кафедри кримінально-правових дисциплін, кандидат юридичних наук, доцент;

Шарай Л.Г., доцент кафедри кримінально-правових дисциплін, кандидат юридичних наук, доцент;

Крикун А.С., викладач кафедри кримінально-правових дисциплін.
Схвалено на засіданні кафедри кримінально-правових дисциплін ННІПП НАВС від 15.01.2015 р., протокол № 11.

Київ-2015

ЗМІСТ
1. Витяг з освітньо-кваліфікаційної характеристики

2. Анотація навчальної дисципліни зі структурно-логічною схемою (міждисциплінарними зв’язками)

3. Пояснювальна записка до навчальної дисципліни

4. Навчальна програма навчальної дисципліни «Кримінальне процесуальне доказування»

5. Робоча навчальна програма навчальної дисципліни «Кримінальне процесуальне доказування»

6. Плани-конспекти лекційних занять

7. Плани семінарських занять

8. Плани практичних занять

9. Завдання для самостійної роботи

10. Індивідуальні навчально-дослідні завдання

11. Навчально-методичні матеріали для лекцій

12. Методичні вказівки (рекомендації) для викладачів і магістрів з підготовки до семінарських занять

13. Навчально-методичне та матеріально-технічне забезпечення навчальної дисципліни

14. Список рекомендованої літератури для вивчення навчальної дисципліни



  1. Витяг з освітньо-кваліфікаційної характеристики

Виробничі функції, типові задачі діяльності та уміння, якими повинен володіти випускник вищого навчального закладу освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр», що формуються засвоєнням змісту навчальної дисципліни «Кримінальне процесуальне доказування»




№ з/п

Зміствиробничоїфункції

Зміст уміння

1.

Інформаційна

Вміння визначати зміст та значення теорії кримінального процесуального доказування.

2.

Виховна


2.1. Дотримуватися принципів законності та професійності під час збирання доказів у кримінальному провадженні.

2.2. Набувати навичок застосування засобів кримінального процесуального доказування, прийняття законних і обґрунтованих процесуальних рішень під час оцінки доказів.



Здатності випускника вищого навчального закладу освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст», що вимагаються та система умінь, що їх відображає, яка формується засвоєнням змісту навчальної дисципліни

«Кримінальне процесуальне доказування».


№ з/п



Зміст здатності вирішувати проблеми і задачі соціальної діяльності

Зміст уміння

1.

Здатність засвоювати і реалізовувати наукові та практичні рекомендації щодо доказування в кримінальному провадженні

1.1. Застосовувати теоретичні знання та практичні навички збирання, перевірки та оцінки доказів у кримінальному провадженні.

1.2. Приймати рішення щодо обрання засобів доказування на стадіях кримінального провадження.



2.

Здатність обирати правильні рішення щодо оцінки доказів у кримінальному провадженні

2.1. Отримання знань та практичних навичок щодо оцінки доказів у кримінальному провадженні.

2.2. Застосовувати норм КПК щодо визначення допустимості та недопустимості доказів.

2.3. Набуття навичок щодо оцінки результатів процесуальних дій, спрямованих на отримання доказів у кримінальному провадженні.

2.4. Застосовувати навички використання засобів доказування в кримінальному провадженні.

2.5. Правильно здійснювати закріплення та оформлення інформації, отриманої під час проведення слідчих та процесуальних дій, для набуття нею статусу доказу в кримінальному провадженні.


3.

Здатність до ефективної взаємодії при розслідуванні кримінальних правопорушень.

3.1. Мати знання та навички щодо залучення працівників оперативних підрозділів у кримінальному процесуальному доказуванні.

3.2. Знати форми взаємодії слідчого з працівниками оперативних підрозділів щодо отримання доказування кримінальних правопорушень.

3.3. Використовувати можливості засобів масової інформації в кримінальному процесуальному доказуванні.


4.

Здатність до впровадження нових технологій під час доказування в кримінальному провадженні.

4.1. Використовувати міжнародний досвід доказування злочинів та кримінальних правопорушень.

4.2. Знати вимоги міжнародних договорів, угод, згоду на які надано Верховною Радою України щодо здійснення доказування злочинів та кримінальних проступків.

4.3. Застосовувати нові інформаційні технології в кримінальному процесуальному доказуванні.



2. Анотація навчальної дисципліни зі структурно-логічною схемою (міждисциплінарними зв’язками)
Мета: формування знань про кримінальне процесуальне доказування та теорію судових доказів та умінь із застосування норм кримінального процесуального права, якими врегульовано порядок доказування у кримінальному судочинстві.
Предмет: закономірності у сфері кримінального процесуального доказування.
Змістовні модулі:

1. Поняття і суть кримінального процесуального доказування. Джерела доказів.

2. Поняття, сутність і класифікація доказів у кримінальному процесі.

3. Особливості доказування під час досудового розслідування, судовому розгляді та перегляді судових рішень.


Місце в структурно-логічний схемі:після вивчення курсу «Кримінальний процес».
Форма підсумкового контролюіспит.

Структурно-логічна схема навчальної дисципліни

«Кримінальне процесуальне доказування»

Кримінальне право України

Основи управління в ОВС

Міжнародне право

Адміністративне право

Судова медицина

Експертологія

Цивільне право

Судоустрій в Україні

Кримінальне процесуальне доказування

Кримінологія

Конституційне право України

Оперативно-розшукова діяльність

Соціологія

Історія держави і права зарубіжних країн

Кримінальне процесуальне право

Адміністративна діяльність

Методикарозкриття та розслідування злочинів




Віктимологія



Структурно-логічна схема викладання навчальної дисципліни

Кримінально-процесуальне доказування ”



Змістовий модуль І. Суть та значення кримінально-процесуального доказування

Значення теорії кримінального процесуального доказування

Поняття і суть кримінального процесуального доказування

Предмет кримінального процесуального доказування

Межі кримінальногопроцесуального доказування

Змістовий модуль ІІ.Поняття, класифікація та джерела доказів

Поняття та сутність доказів

Класіфікація доказів

Джерела доказів та умови їх отримання

Процесуальний порядок оформлення доказів

Моральні засади доказування








Змістовий модуль IIІ Засоби доказування

Слідчі (розшукові ) дії як засіб доказування

Негласні слідчі (розшукові) дії як засіб доказування

Доказування під здійснення особливих форм провадження

Засоби доказування в окремих формах провадження

Змістовий модуль ІV.Доказування на етапах кримінального провадження

Предмет доказування під час досудового провадження

Доказування в провадженні на підставі угод

Доказування в суді перщої інстанції

Доказування під час апеляційного та касаційного провадження

Доказування під час провадження за ново виявленими обставинами

Науковими і методичними основами спецкурсу «Розкриття злочин




  1. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА ДО НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Розслідування злочинів, розгляд матеріалів кримінального провадження – це сфера кримінальної процесуальної діяльності органів досудового розслідування, прокуратури та суду.

Захист прав і законних інтересів особи, швидке та повне розкриття злочинів, викриття винуватих, забезпечення їх справедливого покарання і запобігання фактам притягнення до кримінальної відповідальності невинуватих є основними завданнями кримінального процесу, досягнення яких передбачає необхідність перевірки і оцінки в кожному конкретному випадку великого обсягу різноманітної інформації.

Діяльність органів досудового розслідування, прокуратури та суду із збирання, перевірки і оцінки фактичних даних (відомостей про факти) про обставини, встановлення яких є необхідним для правильного вирішення кримінальної справи, в юриспруденції традиційно вважають доказуванням. При цьому, доказування складає основний зміст кримінальної процесуальної діяльності органів досудового розслідування, прокуратури та суду. Звичайно, було б неправильним зводити увесь кримінальний процес до доказування, але домінуюча роль доказування в кримінальному процесі не піддається сумніву.

Норми процесуального права, які встановлюють мету, порядок, межі і зміст цієї діяльності називаються доказовим правом.

Аналіз практики застосування норм доказового права свідчить, що працівниками органів кримінальної юстиції допускаються порушення і помилки у формуванні доказів, їх перевірці та оцінці. А це негативно позначається на стані всієї кримінально-процесуальної діяльності та виконанні завдань кримінального судочинства.

Студенти повинні чітко уявляти, що являє собою процес доказування і пам’ятати, що доказування не зводиться лише до збору, перевірки й оцінки відомостей про факти (доказів). Підсумковим етапом в цій діяльності є прийняття певного процесуального рішення і наведення аргументів для його обґрунтування.

Важливим є питання про предмет доказування у кримінальному процесі. Спочатку потрібно засвоїти саме поняття предмета доказування, а потім сукупність тих обставин, які підлягають встановленню. З предметом доказування тісно пов’язане поняття про межі доказування, які визначають глибину пізнання оточуючої дійсності та обсяг доказів необхідних для встановлення істини у кримінальній справі.

Первинним елементом процесу доказування є збирання (формування) доказів та їх процесуальних джерел. Знання способів збирання доказів, їх фіксації та норм права, які регламентують цю діяльність, безпосередньо впливає на якість розкриття і розслідування злочинів. Важливим у цьому є співвідношення процесуальних та допоміжних способів збирання інформації у справі.

Наступними елементами процесу доказування є перевірка та оцінка відомостей про факти. Метою перевірки доказів та їх процесуальних джерел є визначення їх доброякісності, достовірності, повноти та законності засобів одержання.

Оцінка доказів та їх процесуальних джерел є необхідною передумовою для прийняття і обґрунтування процесуального рішення у кримінальному провадженні.

Студентам слід звернути увагу на те, що в кожній стадії кримінального судочинства окремі елементи процесу доказування мають свої особливості, які обумовлені завданнями і процесуальною формою тієї чи іншої стадії.

Знання норм доказового права, вміння їх правильно застосовувати в практичній діяльності допоможе студентам стати кваліфікованими правознавцями, спроможними забезпечити реалізацію завдань кримінального судочинства.


4. Навчальна програма навчальної дисципліни

«КримінальнЕ процесуальне доказування»

Навчальна програма визначає місце навчальної дисципліни у системі підготовки фахівця, вимоги до сформованості їх компетенцій та зміст освіти для фахівців певного освітньо-кваліфікаційного рівня з нормативної навчальної дисципліни «Кримінальне процесуальне доказування».

Згідно з освітньо-професійною програмою, «Кримінальне процесуальне доказування» є нормативною навчальною дисципліною обов’язкового вибору, вивчається протягом одного семестру. Загальний бюджет часу відповідно до ECTS становить 3 кредити, що дорівнює 144 годинам. Структурно навчальна дисципліна складається із 3 змістових модулів, рівень засвоєння яких визначається за результатами чотирьох поточних та одного підсумкового рубіжних тестових контролів.
Основні професійні компетенції
Навчально-методичний комплекс з дисципліни «Кримінальне процесуальне доказування» спрямований на:


  • формування знань щодо доказів та доказування в кримінальному провадженні;

  • засвоєння основних елементів доказування;

  • оволодіння практичними навиками провадження процесуальних дій під час кримінального провадження щодо отримання доказів;

  • формування знань щодо визнання допустимості та недопустимості доказу.

Після засвоєння дисципліни студенти мають оволодіти певним обсягом знань та умінь, а саме



знати:

- зміст кримінального процесуального доказування та його основних елементів;

- обставини, що підлягають доказуванню в кримінальному провадженні;

- особливості доказування під час особливих форм кримінального провадження;

- поняття доказу, його джерел та умов визнання допустимості доказу;

- засоби збирання доказів в кримінальному провадженні.


Поряд із застосуванням теоретичних знань та набутих на практичних заняттях навичок, студенти магістратури повинні

уміти:

кваліфіковано проводити аналіз отриманої інформації про кримінальне правопорушення та визначати можливість її використання в доказуванні;

визначати заходи, необхідні для здійснення кримінального процесуального доказування;

проводити відповідні заходи щодо організації взаємодії слідчих та оперативних підрозділів під час кримінального провадження;

проводити відповідні слідчі (розшукові) дії з метою виявлення, вилучення, фіксації інформації про кримінальне правопорушення;

приймати рішення про можливість використання інформації отриманої під час проведення процесуальних дій у доказуванні;

складати відповідні процесуальні документи та використовувати техніко-криміналістичні засоби для фіксації інформації, отриманої під час проведення слідчих (розшукових) дій.

РЕКОМЕНДОВАНИЙ РОЗПОДІЛ НАВЧАЛЬНОГО ЧАСУ
Рекомендований розподіл навчального часу на вивчення дисципліни за видами занять для денної форми навчання наведений у таблиці 1.
Таблиця 1.

Освітньо-кваліфікаційний рівень

Магістр

Форма навчання

Денна

Семестр

2

Кількість годин, всього

144

Лекції, годин

6

Семінарські заняття, годин

24

Практичні заняття, годин

24

Індивідуальна робота, годин

0

Самостійна робота слухачів, годин

90

Підсумковий контроль

іспит


  1. Програма навчальної дисципліни.

Тема 1. Значення теорії кримінального процесуального доказування

Поняття і сутність теорії судових доказів. Вітчизняна ґенеза теорії судових доказів.

Інститут доказового права як предмет теорії судових доказів. Система норм доказового права. Джерела доказового права.

Методологічна основа і методи теорії судових доказів.

Категоріальний апарат теорії судових доказів та наукові засади його використання.

Теорія доказів в системі правових знань та її зв’язок з іншими навчальними дисциплінами.

Значення теорії судових доказів для теорії кримінального процесу, удосконалення кримінально-процесуального законодавства та практики його застосування органами кримінальної юстиції.

Сучасні проблеми застосування положень теорії судових доказів у слідчій та судові практиці.



Тема 2. Поняття і суть кримінального процесуального доказування.

Поняття і сутність кримінального процесуального доказування.Основні риси кримінального процесуального доказування. Гносеологічна, інформаційна та правова сутність кримінального процесуального доказування.

Встановлення об’єктивної істини як мета кримінального процесуального доказування. Зміст об’єктивної істини у кримінальному процесі та співвідношення з абсолютною і відносною істиною. Шляхи досягнення об’єктивної істини у кримінальному судочинстві.

Конституційні та інші засади кримінального процесуального доказування. Основні засади і правила оцінки доказів у кримінальному процесі.

Поняття і сутність збирання доказів у кримінальному судочинстві. Кримінальні процесуальні засоби збирання (формування) доказів та їх процесуальних джерел.

Перевірка доказів, її поняття, сутність, основні способи і правила. Поняття і сутність оцінки доказів та їх процесуальних джерел у кримінальному процесі.

Внутрішнє переконання слідчого, прокурора, слідчого судді і суду та його значення для доказування у кримінальному процесі.

Процесуальні гарантії доказування.



Тема 3. Предмет, межі і суб`єкти кримінального процесуального доказування.

Поняття, сутність і зміст предмету кримінального процесуального доказування. Обставини, що входять до предмету кримінального процесуального доказування. Види предмету доказування у кримінальному процесі. Загальний і спеціальний предмет кримінального процесуального доказування.

Особливості предмету доказування на окремих стадіях кримінального процесу. Специфіка предмету доказування у окремих категоріях кримінальних проваджень. Предмет доказування при прийнятті кримінальних процесуальних рішень.

Подія злочину. Вина обвинуваченого у вчиненні злочину, мотиви злочину. Обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину, обтяжують чи пом’якшують покарання. Характер і розмір шкоди, завданої злочином. Причини і умови, які сприяли вчиненню злочину.

Межі й обсяг кримінального процесуального доказування.

Суб’єкти кримінального процесуального доказування.


Т.4. Поняття, сутність і класифікація доказів у кримінальному процесі.
Поняття джерел доказів, їх види та характеристика.

Показання, як джерело доказу. Види показань. Учасники кримінального провадження, які надають показання під час кримінального провадження. Особливості отримання показань під час досудового розслідування та судового провадження. Підстави та умови прийняття судом показань учасників кримінального провадження як доказу.

Поняття речового доказу у кримінальному провадженні. Умови за яких предмети та документи стають речовим доказом. Види речових доказів. Порядок отримання речових доказів на різних стадіях кримінального провадження.

Документи, як джерело доказів. Відомості, що визначають належність документу до речового доказу. Відмінність документу від речового доказу. Процесуальне отриманні документів та умови набуття ними ознак доказу. Сприйняття судом документів як джерела доказів. Значення документа для кримінально-процесуального доказування.

Висновки експертів, джерела доказів. Процесуальний порядок призначення експертизи та отримання висновку експерта. Процесуальні вимоги до висновку експерта. Підстави для призначення експертизи судом та сприйняття висновку експерта як доказу. Порядок дослідження експертом обставин кримінального правопорушення, певної події або явища. Значення висновку експерта для кримінального процесуального доказування.
Тема 5. Моральні засади кримінального процесуального доказування

Поняття моралі та моральних засад. Вплив моралі на суспільне життя та формування його основних принципів.

Значення моральних принципів суспільства для формування норм права. Відображення норм моралі в нормах права. Роль моральних засад для реалізації норм права.

Моральні засади кримінального судочинства та їх реалізація в інститутах і нормах кримінально-процесуального законодавства. Роль Моралі для обґрунтування дій та прийняття рішень слідчим, прокурором, суддею під час здійснення кримінального судочинства.


Тема 6. Джерела доказів: порядок та засоби їх формування у кримінальному процесі.

Поняття доказів у кримінальному судочинстві. Гносеологічна, інформаційна і правова сутність доказів. Значення доказів та їх процесуальних джерел у кримінальному процесі.

Належність, допустимість і достатність доказів та їх джерел у кримінальному судочинстві.

Поняття і умови недопустимості доказів та відомостей, що стосуються підозрюваного чи обвинуваченого. Значення рішень інших судів у питаннях допустимості доказів.

Класифікація доказів. Значення класифікації доказів для слідчої і судової діяльності Прямі та непрямі докази. Первинні та похідні докази. Обвинувальні та виправдувальні докази.

Тема 7. Слідчі, негласні слідчі (розшукові) дії як засоби збирання доказів у кримінальному процесі.
Поняття і система слідчих, негласних слідчих (розшукових) дій та їх роль у кримінальному процесуальному доказуванні. Класифікація слідчих (розшукових) дій. Первинні, повторні і додаткові слідчі (розшукові) дії. Невідкладні слідчі (розшукові) дії. Обов’язкові слідчі (розшукові) дії для доказування. Особливості провадження негласних слідчих (розшукових) дій.

Загальні правила провадження слідчих (розшукових) дій. Порядок процесуального оформлення перебігу і результатів слідчої (розшукової) дії. Умови використання результатів слідчих (розшукових) дій у доказуванні.

Проведення слідчих (розшукових) дій за участі неповнолітніх.

Отримання доказів під час проведення гласних слідчих (розшукових) дій. Допит як джерело доказів. Види допиту та умови визнання його результатів доказом. Особливості отримання доказів при проведення допиту в режимі відеоконференції. Умови отримання доказів під час проведення обшуку. Огляд та його види. Підстави і порядок проведення огляду. Огляд трупа. Огляд предметів і документів. Освідування, його види і порядок оформлення. Підстави і процесуальний порядок проведення ексгумації трупа.

Експертиза як слідча (розшукова) дія. Класифікація експертиз в кримінальному процесі. Обов’язкові експертизи у кримінальному провадженні. Порядок призначення і проведення експертизи в кримінальному процесі. Поняття слідчого експеремента, його значення в процесі доказування.

Поняття негласних слідчих (розшукових) дій, їх види та значення в процесі доказування. Підстави та умови для їх проведення. Використання результатів проведення негласних слідчих (розшукових) дій у доказуванні. Умови,за яких результати негласних слідчих (розшукових) дій можуть бути використані в процесі доказування.

Співвідношення негласної слідчої (розшукової) діяльності та оперативно-розшукової діяльності під час кримінального провадження. Використання результатів, отриманих під час проведення оперативно-розшукової діяльності в кримінальному процесуальному доказуванні.

Процесуальний порядок проведення негласних слідчих (розшукових) дій: підстави для проведення, отримання дозволу на проведення. Органи та посадові особи, які мають право збирання інформації під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Отримання інформації про обставини вчинення кримінального правопорушення під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Доказове значення результатів проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Процесуальне оформлення результатів.

Дослідження інформації, отриманої під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, під час судового розгляду справи. Порядок представлення інформації та процесуальних документів про результати проведення негласних слідчих дій в судовому засіданні. Підстави для прийняття результатів проведення негласних слідчих (розшукових) дій як доказу в кримінальному провадженні.

Тема 8. Особливі порядки кримінального провадження.
Поняття особливих форм кримінального провадження та їх види. Особливі форми кримінально провадження в кримінальному процесуальному законодавствах зарубіжних країн. Ознаки, які визначають особливості доказування під час здійснення зазначених форм провадження.

Предмет доказування під час здійснення провадження на підставі угод, приватного обвинувачення,щодо окремих категорій осіб, неповнолітніх та в кримінальному провадженні щодозастосування примусових заходів медичного характеру.

Особливості збирання та дослідження доказів, якщо в кримінальному провадженні укладено угоду про примирення або визнання винуватості. Порядок дослідження доказів у разі укладання угоди про визнання винуватості або примирення під час судового провадження.

Особливості збирання доказів під час здійснення провадження, в якому вирішується питання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру. Доказування підстав для застосування примусових заходів до неповнолітнього або особи, яка хворіє психічною хворобою. Порядок дослідження доказів після скасування примусових заходів медичного характеру.

Особливості проведення слідчих (розшукових) дій та збирання доказів під час кримінального провадження на території дипломатичних представництв, консульських установ України, на повітряному, морському чи річковому судні, що перебуває за межами України під прапором або з розпізнавальним знаком України.

Тема 9. Особливості доказування під час досудового розслідування.
Предмет доказування під час досудового розслідування. Загальні умови доказування в стадії досудового розслідування.

Підслідність та її значення для досягнення мети кримінального процесуального доказування.

Суб’єкти та обов’язок доказування в стадії досудового розслідування і їх процесуальне становище. Компетенція і повноваження органів та їх посадових осіб, які здійснюють досудове розслідування в процесі доказування.

Обставини, що підлягають доказуванню під час досудового розслідування. Особливості доказування злочинів, кримінальних правопорушень та кримінальних проступків.

Науково-технічні засоби під час кримінального процесуального доказування та умови застосування їх результатів в процесі доказування.

Рішення, в яких знаходять відображення результати доказування в стадії досудового розслідування.

Закінчення досудового розслідування та складанням обвинувального акту. Обвинувальний акт як підсумковий акт доказування під час досудового розслідування.

Тема 10. Доказування в суді першої інстанції.
Предмет доказування в судовому розгляді та визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню. Межі судового розгляду. Відомості, що містяться в матеріалах досудового розслідування, які суд не має право допускати як доказ.

Учасники доказування в стадії судового розгляду. Загальні умови доказування в ході судового розгляду. Засоби кримінального процесуального доказування під час судового розгляду. Дії суду, що використовуються для доказування, Характеристика засобів доказування та умови їх проведення: допит, пред’явлення для впізнання, дослідження речових доказів і документів, дослідження звуко- і відеозаписів, огляд місця події, роз’яснення спеціаліста.

Судові дебати і їх значення для доказування.

Вирок суду як підсумковий результат кримінального процесуального доказування в суді першої інстанції. Законність, обґрунтованість і вмотивованість вироку суду. Обвинувальний і виправдувальний вирок.



Тема 11. Особливості доказуванні під час перегляду судових рішень.
Апеляційний суд як суб’єкт кримінального процесуального доказування. Особливості доказування в суді апеляційної інстанції, предмет і межі доказування. Судові рішення як предмет перевірки в апеляційному порядку.

Доповнення, зміна і відкликання апеляцій. Учасники розгляду справи та суб’єкти доказування в апеляційній інстанції. Суб’єкти доказування та особи, які мають права збирання та подання доказів під час апеляційного провадження. Порядок прийняття апеляційним судом нових матеріалів і доказів для дослідження обставин вчинення кримінального правопорушення та об’єктивності прийняття рішення по справі. Особливості проведення слідчих дій для перевірки вимог викладених в апеляційній скарзі. Результати розгляду кримінального провадження апеляційним судом.

Суд касаційної інстанції як суб’єкт кримінального процесуального доказування. Предмет, межі і особливості доказування в касаційній інстанції.

Доповнення, зміна і відкликання касаційних скарг. Суб’єкти доказування та особи, які мають права збирання та подання доказів під час касаційного провадження. Обсяг перевірки справи судом касаційної інстанції та доказування обставин вчинення злочину. Прийняття касаційним судом нових матеріалів.

Результати розгляду кримінальної справи касаційним судом. Недопустимість погіршення становища засудженого за результатами доказування під час перевірки судових рішень касаційною інстанцією.

Фіксація перебігу і результатів доказування під час касаційного провадження.

Судові рішення, які можуть бути перевірені Верховним Судом України та особи, які мають право на звернення про перегляд судових рішень. Перевірка відповідності заяви вимогам КПК, допуск справи для провадження.

Особливості кримінального процесуального доказування під час перегляду судових рішень Верховним Судом України. Поняття та сутність пояснень учасників судового розгляду як особлива форма подання доказів.

Обґрунтування рішень Верховним Судом України щодо результатів розгляду заяви, їх зміст та форма проголошення. Рішення Верховного Суду України як акт кримінального процесуального доказування.

Відкриття кримінального провадження за нововиявленими обставинами під час перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами. Порядок встановлення нововиявлених обставин, їх доведення та особливості доказування. Доказування нововиявлених обставин у суді. Рішення суду як результат перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.



МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ
Мета дисципліни – поглиблене вивчення основ кримінального процесуального доказування, ознайомлення студентівіз особливостями збирання доказів, здійснення доказування на різних етапах кримінального провадження.

Навчально-методичний комплекс з дисципліни «Кримінальне процесуальне доказування» спрямований на:



  • формування знань докази і доказування в кримінальному провадженні;

  • засвоєння основних елементів криміналістично-процесуального доказування;

  • оволодіння практичними навиками провадження процесуальних дій, спрямованих на тримання доказів у кримінальному провадженні.


ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН


№ з/п

Назви тем

Нормативний обсяг годин

з них

Всього годин з викладачем

з них

Самостійна та індивідуальна робота

з них

Лекцій

Семінарських занять

Практичних занять







Самостійна робота

Індивідуальна робота

 

Змістовий модуль І

36

14

2

6

6

2

22







1.

Значення теорії кримінального процесуального доказування

12

4

0

2







8







2.

Поняття і суть кримінального процесуального доказування

10

4

2

2

2




6







3.

Предмет, межі і суб`єкти кримінального процесуального доказування

14

6

0

2

4

*

8







 

Змістовий модуль ІІ

36

14

0

6

6

2

22







4

Поняття, сутність і класифікація доказів у кримінальному процесі

14

6




2

2




8







5

Моральні засади кримінального процесуального доказування

12

2

0

2







10







6

Джерела доказів: порядок та засоби їх формування у кримінальному процесі

10

6

0

2

4

*

4










Змістовий модуль III

36

14

2

6

6




22







7

Слідчі, негласні слідчі (розшукові) дії як засоби збирання доказів у кримінальному процесі.

24

8

2

4

2




16







8

Особливі порядки кримінального провадження

12

6

0

2

4

*

6










Змістовний модуль ІV

36

12

2

6

6




24







9

Особливості доказування під час досудового розслідування

12

4

0

2

2




8







10

Доказування в суді першої інстанції

12

4

2

2

2




8







11

Особливості доказування під час перегляду судових рішень

12

4

0

2

2

*

8







Всього годин

144

54

6

24

24




90






Форма підсумкового контролю – іспит




ПЕРЕЛІК ТЕМ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ





з/п


Назва теми

Кількість

годин


1

Тема 1.Значення теорії кримінально-процесуального доказування

2

2

Тема 2.Поняття і суть кримінального процесуального доказування

2

3

Тема 3.Предмет, межі і суб`єкти кримінального процесуального доказування

2

4

Тема 4. Поняття, сутність і класифікація доказів у кримінальному процесі

2

5

Тема 5.Моральні засади кримінального процесуального доказування

2

6

Тема 6.Джерела доказів: порядок та засоби їх формування у кримінальному процесі

2

7

Тема 7.Слідчі, негласні слідчі (розшукові) дії як засоби збирання доказів у кримінальному процесі.

4

8

Тема 8. Особливі порядки кримінального провадження

2

9

Тема 9. Особливості доказування під час досудового розслідування

2

10

Тема 10. Доказування в суді першої інстанції

2

11

Тема 11. Особливості доказування під час перегляду судових рішень

2


ПЕРЕЛІК ТЕМ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ


з/п


Назва теми

Кількість

годин


1

Тема 1.Значення теорії кримінально-процесуального доказування

0

2

Тема 2.Поняття і суть кримінального процесуального доказування

2

3

Тема 3.Предмет, межі і суб`єкти кримінального процесуального доказування

4

4

Тема 4. Поняття, сутність і класифікація доказів у кримінальному процесі

2

5

Тема 5.Моральні засади кримінального процесуального доказування

0

6

Тема 6.Джерела доказів: порядок та засоби їх формування у кримінальному процесі

4

7

Тема 7.Слідчі, негласні слідчі (розшукові) дії як засоби збирання доказів у кримінальному процесі.

2

8

Тема 8. Особливі порядки кримінального провадження

4

9

Тема 9. Особливості доказування під час досудового розслідування

2

10

Тема 10. Доказування в суді першої інстанції

2

11

Тема 11. Особливості доказування під час перегляду судових рішень

2


САМОСТІЙНА РОБОТА

Вимоги до організації самостійної роботи студентів та структура навчальних завдань визначаються робочими навчальними програмами дисципліни.


Основними завданнями самостійної роботи студентів є підготовка і виконання поточних семінарських занять, а також самостійне вивчення окремих тем під керівництвом викладача.

Інформаційно-методичним забезпеченням самостійної роботи студентів слугує перелік питань для самостійної підготовки, що передбачені планами семінарських занять, а також список літератури до теми.

Загальною методичною вимогою вивчення курсу є вироблення теоретичних та практичних навичок студентів до вирішення завдань кримінального процесуального доказування на основі осмислення навчальної і наукової літератури та вирішення конкретних практичних завдань. Основною рекомендацією із самостійного одержання і поглиблення знань з дисципліни може слугувати опрацювання та критичне осмислення рекомендованої літератури, законодавчої бази, ознайомлення з конкретними фабулами кримінальних проваджень за наведеною тематикою та їх аналіз.

З метою поглиблення вивчення дисципліни «Кримінальне процесуальне доказування» та набуття навичок і вмінь самостійного аналізу та обґрунтування висновків у процесі вивчення дисципліни, студенти магістратури денної форми навчання готують наукові повідомлення, структурно-логічні схеми, виконують реферати, теми яких враховують специфіку профільної спрямованості. До кожної з проблем курсу пропонуються теми для підготовки рефератів. Реферат має засвідчити, що слухач самостійно опрацював обрану проблему.

Самостійна та індивідуальна робота покликана сприяти досягненню мети, яка поставлена перед курсом. Завдання для самостійної та індивідуальної роботи спрямовані на закріплення навчального матеріалу. Їх виконання передбачає засвоєння основного змісту тем курсу. Разом з тим, виконання таких завдань потребує творчого підходу з боку студента магістратури, вміння самому ставити додаткові питання та давати на них відповіді, оцінювати результати власної роботи та порівнювати їх з іншими, застосовуючи загальнокультурні та професійні компетенції для аналізу типових і нестандартних ситуацій.
ОЦІНКА ЯКОСТІ ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«Кримінальне процесуальне доказування»

Контроль за засвоєнням знань з цієї дисципліни здійснюється декількома способами: застосовуються різні форми опитування і написання контрольних робіт на семінарських заняттях, а також систематичне проведення рубіжного контролю, складання іспиту.

Методологія вивчення дисципліни і оцінювання знань студентів заснована на індивідуально-диференційованому, компетентнісно-орієнтованому навчанні.

Для оцінки якості засвоєння студентами навчального матеріалу, що вивчається під час аудиторних занять і в процесі самостійної роботи, передбачено поточний та підсумковий контроль успішності, який здійснюється шляхом опитування, написання контрольних робіт на семінарських заняттях, виконання реферативних завдань, рубіжних контрольних робіт і складання іспиту. Успішність засвоєння курсу визначається за допомогою ухваленої шкали оцінювання.



УМОВИ РЕАЛІЗАЦІЇ РОБОЧОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ

Всі види занять навчальної дисципліни «Кримінальне процесуальне доказування» повинні проводитися в навчальних аудиторіях з використанням відповідних дидактичних і технічних засобів навчання.

При проведенні семінарських занять створюється інтерактивне середовище, яке сприятиме розвитку у студентів творчого мислення, уміння вирішувати інноваційні завдання за допомогою вирішення навчально-проблемних ситуацій, що відповідають особливостям майбутньої професійної діяльності студентів.
6. ПЛАНИ-КОНСПЕКТИ ЛЕКЦІЙНИХ ЗАНЯТЬ
ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри кримінально-правових дисциплін ННІПП НАВС,

доктор юридичних наук, доцент

_______________В.Я.Горбачевський

«______» __________ 201__ року

ПЛАН-КОНСПЕКТ ПРОВЕДЕННЯ

ЛЕКЦІЙНОГО ЗАНЯТТЯ

ТЕМА №2 «Поняття і суть кримінального процесуального

доказування».

З навчальної дисципліни: «Кримінальне процесуальне доказування»

Категорія слухачів: студенти магістратури.

Навчальна мета: ознайомити студентів магістратури з основами теорії кримінального процесуального доказування, елементами доказування.

Виховна мета: сприяти формуванню професійних якостей магістра правоохоронної сфери діяльності.

Розвивальна мета: розвинути інтелектуальні здібності до аналізу вихідного щодо теорії кримінального процесуального доказування.

Навчальний час: 2 годии

Навчальне обладнання, ТЗН: мультимедійний проектор, комп’ютер.

Наочні засоби: малюнки та схеми, мультимедійні презентації.

Міжпредметні та міждисциплінарні зв’язки:

Забезпечуючі дисципліни: криміналістика, кримінальне право, кримінологія, логіка, психологія.

Забезпечувані дисципліни: спецкурс «Кримінальне процесуальне доказування», кримінальний процес, оперативно-розшукова діяльність.
План лекції (навчальні питання):

1. Поняття і сутність кримінального процесуального доказування. Кримінальне процесуальне доказування як різновид пізнавальної діяльності.

2. Встановлення об’єктивної істини як мета кримінального процесуального доказування. Зміст об’єктивної істини у кримінальному процесі та співвідношення з абсолютною і відносною істиною.

3. Елементи процесу доказування та їх характеристика. Внутрішнє переконання слідчого, прокурора, слідчого судді і суду, та його значення для доказування у кримінальному процесі.


Література

Конституція України: Закон України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України.  1996.  № 30.  Ст. 141.

Кримінальний процесуальний кодекс України: науково-практичний коментар /Гончаренко В. Г., Нор В. Т. та ін. – К., Юстініан, 2012. – 1224 с.

«Про прокуратуру» Закон України від 5 листопада 1991 р. // Відомості Верховної Ради України.  1991. № 53.  Ст. 793.

«Про міліцію» Закон України від 20 грудня 1990 р. // Відомості Верховної Ради України. 1991.№4.Ст. 20.

«Про Службу безпеки України» Закон України від 25 березня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України.  1992.  № 27.  Ст. 382.

«Про судоустрій і статус суддів» Закон Українивід 7 липня 2010 р // Відомості Верховної Ради України, 2010, N 41-45, ст.529.

Постанови Пленуму Верховного Суду України:

«Про судову практику по застосуванню примусових заходів медичного характеру» від 19 березня 1982 р. № 2 // Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах (1973-2004): Офіційне виданий / За заг. ред. В. Т. Маляренка.  К., 2004.

«Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» від 29 червня 1990.  № 5 // Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах (1973-2004): Офіційне видання / За заг. ред. В. Т. Маляренка.  К., 2004.

«Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві» від 24 жовтня 2003 р. № 8 // Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах (1973-2004): Офіційне видання / За заг. ред. В. Т. Маляренка.  К., 2004.

«Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 р. № 7 // Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах (1973-2004): Офіційне видання / За заг. ред. В. Т. Маляренка.  К., 2004.

«Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів» від 2 липня 2004 р. № 13 // Вісник Верховного Суду України.  2004.  № 8.



Вапнярчук В. В. Кримінальний процес України (в схемах і таблицях) : навч. посіб. / В. В. Вапнярчук. – Х. : ФІНН, 2011. – 294 с. – (Бібліотека юриста).
  1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка