Пояснювальна записка до магістерської роботи Виконав Поліщук М. О

5.4 Собівартість одного умовного ремонту

Один умовний ремонт це трудомісткість ремонтно-обслуговуючих робіт обсягом 300 люд.год. Кількість планових умовних ремонтів майстерні становить

N_ур = 23623/300 = 78,74 ум.рем.

Планова собівартість одного умовного ремонту становить 6390 грн.

Із врахуванням додаткового завантаження в розмірі 20% потужність майстерні становить 94,5 ум. рем. Тоді собівартість одного умовного ремонту становить

ΣB 503149

S_пр = = = 5324 грн.

N_ур 94,5

При планових обсягах робіт майстерні приведені витрати становлять

Пр_{витр.пл} = S _пл +(Е · к _пл)/ П_{р. пл} = [6390 + (0,15 · 478170) /78,74] = 7301 грн.

При базовому варіанті майстерні до реконструкції приведені витрати становлять

Пр_{витр.баз} = S _б +(Е · к _б)/ П_{р. б} = [6535 + (0,15 · 408000) /63,5] = 7499 грн.

Приведені витрати при додатковому завантаженні сторонніми замовленнями становлять

Пр_{витр.дод} = S _дод + (Е_н · к _пр)/ N_дод = [5324 +(0,15 · 478170) /94,5] =6033 грн.

Річний економічний ефект від переоснащення майстерні становить

Р_ек.еф = (Пр_витр.б – Пр_{витр.пр}) · П_р.пл = (7499 – 7301) · 78,74 = 15590 грн.

При додаткових капіталовкладеннях на переоснащення майстерні, рівних вартості обладнання та частково будівель термін їх окупності становить

К 70170

Т_ок = = = 4,5 років.

Річний прибуток майстерні у випадку додаткових робіт від сторонніх замовлень, які забезпечують більш повне завантаження робітників і обладнання становить

Р_ек.еф = (Пр_{витр.пл} – Пр_{витр.дод}) · (П_р.дод - П_р.пл) = (7301 – 6033) · 15,76 = 19984 грн.

В цьому разі термін окупності додаткових капіталовкладень становить

К 70170

Т_ок = = = 3,5 років.

Таблиця 5.2. Техніко-економічні показники майстерні

2. В роботі розглянуто конструктивні характеристики бурякозбиральних машин , їх спільні ознаки, дефекти структурних елементів та способи їх ремонту.

3. Виконавцями робіт по ремонту бурякозбиральних машин в залежності від їх складності є: ремонтна майстерня господарства, яка виконує ремонтні роботи по розбиранню, дефектуванню, відновленню окремих деталей та складанню машин; а також районна майстерня та спеціалізовані ремонтні підрозділи (СРП) (майстерні та дільниці) по ремонту складних агрегатів і машин.

4. В ремонтній майстерні господарства передбачено відновлення деталей пластичним деформуванням, методами зварювання і наплавлення, механічною обробкою, полімерними матеріалами та постановкою додаткових деталей.

5. На прикладі корпуса редуктора в роботі розглянуто розробку технічної документації на відновлення деталей – ремонтного креслення, маршрутної і операційної карт.

6. В роботі проаналізовано заходи безпеки при ремонті деталей в майстерні.

7. Розраховано економічну ефективність роботи ремонтної майстерні - розраховані вартість виробничих фондів, фонд заробітної плати, відрахування з фонду оплати праці, загальновиробничі витрати, витрати на поточний ремонт будівель та устаткування, собівартість умовного ремонту і термін окупності додаткових капіталовкладень.
Список використаної літератури
1. Комплексная система технического облуживания и ремонта машин в сельском хозяйстве. – М.: ГОСНИТИ, 1985. -143 с.

2. Гапоненко В.С., Войтюк Д.Г. Сільськогосподарські машини. – 6-е вид., перероб. І допов. – К.: Урожай, 1992. – 448с.

3. Войтюк Д. Г., Гаврилюк Г. Р. Сільськогосподарські машини: Підручник. 2-е вид. - К.: Каравела, 2008. -552 с.

4. Машины самоходные корнеуборочные КС-6 и КС-6Б. Технические требования на ремонт ТК 70.0001.027-82. М.: ГОСНИТИ, 1983. – 239с.

5. Корнеуборочная машина КС-6. Руководство по текущему ремонту РТ 70.0001.053 – 85. М.: ГОСНИТИ, 1979. – 193с.

6. Молодык Н.В., Зенкин А.С. Восстановление деталей машин. Справочник.-М.: Машиностроение, 1989.-480с.

7. Рекомендации по восстановлению деталей сельскохозяйственной техники в мастерских колхозов и совхозов. – М., ГОСНИТИ, 1988 – 145с.

8. Указания по ремонту деталей сельскохозяйственной техники в мастерских хозяйств и райсельхозтехник. М., ГОСНИТИ, 1983. -131 с.

9. Технологические рекомендации по применению методов восстановления деталей машин. М., ГОСНИТИ, 1976. – 181с.

10. Рекомендации по организации участков восстановления изношенных деталей при специализированных предприятиях по ремонту свеклоуборочных машин. – М.: ГОСНИТИ, 1986. -44 с.

11. Технологические рекомендации по техническому перевооружению и реконструкции центральных ремонтных мастерских хозяйств. – М.: ГОСНИТИ, 1988.-88с.

12. Современные способы восстановления корпусных деталей: Обзорная информация/ АгроНИИТЭИИТО. –М. 1990. - 44 с.

13. Рекомендации по организации восстановления деталей широкой номенклатуры в районных агропромышленных объединениях. – М.: ГОСНИТИ, 1988. - 63 с.

14. Опыт восстановления деталей на предприятиях Госкомсельхозтехники Украинской ССР: Обзорная информация/ ЦНИИТЭИ. – М., 1985. – 56 с.

15. Климчук А, Д., Кваша С. Ю., Ковальчук В. И. и др. Опыт восстановлениия деталей на предприятиях Госкомсельхозтехники Украинской
ССР: Обзорная реферативная информ. /Госкомсельхозтехника СССР. ЦНИИТЭИ. - М., 1980. – 54с.

16. Таратута А.И., Шевцов А.И. Пособие электро- и газосварщику. – Мн.: Ураджай, 1990. – 112с.

17. Методичні вказівки до виконання лабораторно-практичної роботи "Методика розробки маршрутної і операційної карт при ремонті машин". НАУ, кафедра СІРМ, 2005. -23с.

18. Конспект лекцій по дисципліні «Теорія і технологія відновлення роботоздатності машин» доц.. Костащука М.І. НАУ, 2010.