Пояснювальна записка до магістерської роботи Виконав Поліщук М. О



Сторінка3/7
Дата конвертації16.04.2016
Розмір1.05 Mb.
1   2   3   4   5   6   7

ЗМІСТ


Завдання…………………………………………………………………………..2

Реферат………………………..………………………………………………….4

Відомість роботи…………………………………………………………………5

Вступ……………………………………………………………………………….8

1. Вихідні дані………………….……………………………………………….10

1.1. Загальні відомості про господарство ..………………………………….10

1.2. Аналіз складу і використання МТП……………..…………………….….12

1.3. Стан ремонтно - обслуговуючої бази товариства ………………….…..15

1.4. Задачі магістерської роботи………………………………………..……..16

2. Аналітичний огляд……………………………………………………..……..18

2.1. Технології збирання цукрових буряків і класифікація машин………..18

2.2. Агротехнічні вимоги до бурякозбиральних машин…………………….18

2.3. Робочі органи бурякозбиральних машин……………………………….19

2.4. Аналіз конструкцій бурякозбиральних машин…………………..……..22

2.4.1. Аналіз конструкцій гичкозбиральних машин…………………..……..22

2.4.2. Аналіз конструкцій коренезбиральних машин……………….……….24

2.4.3. Аналіз конструкцій навантажувачів……………………………….…..31

2.5. Аналіз структурних елементів бурякозбиральних машин та їх дефектів.33

3. Технологічна частина…………………………………………………….…39

3.1. Організація ремонту бурякозбиральних машин……….……………….39

3.2. Технологічні процеси ремонту коренезбиральних машин…………….42

3.2.1. Загальні процеси ремонту………………………………………………42

3.3. Ремонт конструктивно-подібних груп деталей………………..………..49

3.3.1. Ремонт рам та рамних конструкцій ……………………………………49

3.3.2. Ремонт редукторів…………………………………………….………..52

3.3.3. Ремонт кабін та обшивок……………………………………….………55

3.4. Розробка технології відновлення корпуса…………………..………….57

3.4.1. Обґрунтування способів усунення дефектів ………………………….60

3.4.2. Обгрунтування режимів виконання технологічних операцій………….60

3.5. Техніка безпеки при ремонтних роботах……………………..………….65

4. Розробка технічної документації ………………………………….………70

4.1. Розробка ремонтного креслення………………………………….……..70

4.2. Розробка маршрутної карти ремонту корпуса………………………….72

4.3. Розробка операційної карти………………………………………….…..73

5. Бізнес-план…………………………………………………………………...75

5.1. оцінка ремонтного виробництва………………………………………….75

5.2. Конкуренція та стратегія маркетингу ……………………………………76

5.3. Економічне обґрунтування…………………………………………….…78

Висновки…………………………………………………………………………86

Список посилань…………………………………………………………………87

Додатки……………………………………………………………………..…..89

Додаток 1. Маршрутна карта ремонту корпуса……………….……………90

Додаток 2. Операційна карта ремонту корпуса…………………..…………91

Вступ

Важливою умовою досягнення запланованих економічних і соціальних результатів в агропромисловому комплексі є узгодження якісного і кількісного зростання рівня механізації виробничих процесів в рослинництві і на тваринницьких фермах з ефективним використанням машин і обладнання на цих підприємствах.

Проблему раціонального використання матеріально-технічних ресурсів в сільськогосподарському виробництві необхідно вирішувати з позицій збалансованого підходу по використанню машин. Обєктивним є зношування машин і необхідність підтримання їх в роботоздатному стані шляхом виконання ремонтно-обслуговуючих робіт. Несправні машини не лише потребують більших витрат енергії на робочий процес, але й значно швидше виходять з ладу. Це супроводжується додатковими витратами ресурсів, зниженням обсягів виробництва і якості продукції.

Україна є одним із найбільших світових виробників цукру. Навіть у ці складні для агропромислового комплексу України виробництво цукрових буряків залишається надзвичайно важливим завданням. Для механізації виробничих процесів по вирощуванню і збиранню цукрових буряків застосовується різноманітна складна техніка – від сівалок до складних комплексів по збиранню коренів. Особливо відповідальним етапом у виробництві солодких коренів є їх збирання. Оскільки роботи по збиранню проводяться в осінній період, то умови роботи для машин, що використовуються є дуже складними, важкими. Тому відбувається інтенсивне зношування робочих органів машин, транспортерів, органів трансмісій та ін. В останні роки виробництво вітчизняної техніки для збирання солодких коренів майже припинилося, дедалі більше закуповуються зарубіжні машини. Проте висока вартість зарубіжної техніки робить її недоступною для невеликих виробників коренів. Тому господарства змушені використовувати старі зношені машини для збирання цукрових буряків. Але для цього на належному рівні повинні працювати ремонтні підприємства.

Для підтримання техніки, що використовуються в АПК України існує розгалужена ремонтно-обслуговуюча база (РОБ). Ця база включає бригадні і центральні ремонтні майстерні (ЦРМ), гаражі, пункти технічного обслуговування (ПТО) та інші об'єкти господарств; майстерні загального призначення (МЗП), які розміщуються у районних центрах; спеціалізовані ремонтні майстерні (СРМ).

в структурах затрат на ремонт техніки велику частину становлять витрати на запасні частини. Значним резервом економії коштів при ремонті машин та обладнання є ремонт і відновлення зношених деталей. При цьому зменшується використання дорогих нових запасних частин, скорочуються простої машин, оскільки більшість запасних частин потрібно замовляти після розбиральних робіт та дефектування. Крім цього замовлення, іноді, потрібно чекати декілька днів, а іноді і тижнів.

метою магістерської роботи є обґрунтування ефективних технологічних процесів та розробка рекомендацій по ремонту бурякозбиральних машин в умовах ремонтної майстерні СТОВ „Вербівське” Катеринопільського району Черкаської області.



  1. Вихідні дані

1.1. Загальні відомості про господарство

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю (СТОВ) „Вербівське” знаходиться в с. Вербовець Катеринопільського р-ну Черкаської області. Перше господарство на території села було утворене в 1930 році під назвою колгосп імені С.М. Кірова. В 1993 році господарство було перейменоване на КСП „Промінь”, а у 2002 році на його базі було створено СТОВ „Вербівське”.

Відстань від села до районного центру м. Катеринопіль становить 8 км, а до обласного центру м. Черкаси – 120 км. До столиці України м.Київ відстань становить 214 км. До ближчої залізничної станції с.м.т. Єрки відстань 25 км, а до річкового порту 360 км.

З пунктами здачі сільськогосподарської продукції господарство з’єднане шляхами з твердим покриттям.

Основний виробничий напрямок товариства – вирощування зернових культур – озимої і ярої пшениці, ячменю, вівса, жита, кукурудзи; ріпаку, кормового буряка та трав на сіно і корм. Одночасно товариство займається виробництвом молока та м’яса, для чого є три ферми.

Товариство об’єднує територію загальною площею біля 3000 га, в тому числі з них біля 1800 га становлять с/г угіддя; ставки та водойми займають 100 га, ліси – 300 га, пасовища – 300 га та сінокоси – 400 га.

Займаєма товариством територія відноситься до зони Полісся. Рельєф посівних площ господарства дозволяє використовувати комплексну механізацію при обробітку ґрунту, догляді за посівами та при збиранні врожаю. Довжина гону в середньому становить 1000 м. Ділянки розділені дорогами, балками, лісосмугами та іншими природними межами.

Територія товариства знаходиться в південній агрокліматичній зоні Черкаської області, яка відноситься до помірного грунтокліматичного поясу. Дана територія характеризується помірно – континентальним кліматом. Середня температура січня становить – 6,5° С, липня + 20, 2° С. Середньорічна температура становить + 7,8° С. Середньорічна кількість опадів становить 580 мм. Протягом року випадання опадів розподіляється нерівномірно. Восени та весною кількість опадів складає близько 22 і 25% відповідно від середньорічної; влітку – до 28%; взимку – до 25%. Сума активних температур 2696...2994 °С. Зима м'яка з частими відлигами, літо тепле вологе. Вегетаційний період триває 200 – 23- днів. кліматичні умови на протязі вегетаційного періоду, кількість опадів і температура повітря, сприятливі для розвитку та росту рослин.

Господарство знаходиться в лісостеповій зоні. Рельєф території товариства сприятливий до нормальної роботи машин і механізмів при виконанні сільськогосподарських робіт. Ґрунтовим обстеженням визначено, що в більшості переважають чорноземи з характерним накопиченням органічних речовин, та з вмістом гумусу 3 – 4,5%.

Структура земель товариства в 2009 році наведена в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 - Структура земель товариства



№ п/п

Тип земель



Площа

га

%

1. 2.

3.

4.



5.

Орні землі

Сінокоси


Пасовища

Багаторічні насадження

Інші


1402

142


153

91

8



78,1

7,9


8.0

5,0


0,5




Загальна площа

1796

100

Структура посівних площ, урожайність і валовий збір основних сільськогосподарських культур в товаристві наведені в таблиці 1.2.

Аналіз таблиці 1.1 показує, що орні землі в товаристві займають близько 80% загальної площі, інші землі приходяться на сінокоси, пасовища, багаторічні насадження.

Таблиця 1.2 - Характеристика посівних площ і урожайність

сільськогосподарських культур

п/п



Назва сільськогосподарських

культур


Показники

Площа посіву, га


Урожайність, ц/га

Валовий збір, ц.

1.

2.

3.



4.

5.

6.



7.

Озима пшениця

Цукровий буряк

Ячмінь

Жито


Овес

Багаторічні трави на сіно

Однорічні трави на зелений корм


480

337


93

122


53

70

72



28

260


20

26

28



48

250


13440

20220


1860

3172


1484

3360


18000




Всього посівів

1227




З таблиці 1.2. видно, що половину орної землі займають зернові культури і серед них найбільша площа відведена під посіви озимої пшениці. Майже третю частину займають кормові культури, при цьому домінують посіви кукурудзи на зерно та посіви багаторічних трав.


1.2. Аналіз складу і використання МТП

важливою умовою виробництва продукції високої якості при найменших затратах є раціональне використання машино – тракторного парку і правильне комплектування агрегатів.

Раціональне використання машино – тракторного парку товариства полягає в науково обґрунтованому визначенні оптимального набору енергетичних і транспортних засобів, а також сільськогосподарських машин та механізмів, як у структурному так і в кількісному відношенні, обґрунтованому розподілі техніки між виробничими підрозділами, використання якої забезпечить виконання механізованих робіт в стислі строки та з мінімальними затратами праці і засобів на виробництво високоякісної сільськогосподарської продукції.

Машино - тракторний парк СТОВ „Вербівське” налічує 13 тракторів різних марок і різних років випуску – переважно 1985-1995 років. Тракторний парк товариства приведено в таблиці 1.3.

Таблиця 1.3 - Склад тракторного парку товариства



п/п

Марка


Кількість,

одиниць


наявна

перспект.

1.

Т-150

1

1

2.

Т-150К

2

3

3.

ДТ-75

1

3

4.

МТЗ-80

3

6

5.

ЮМЗ-6

2

4

6.

Т-40

2

3

7.

Т-25

1

3

8.

Т-16

1

3

Виконання сільськогосподарських робіт нерозривно пов’язане з виконанням транспортних робіт, які забезпечуються автопарком товариства, склад якого приведено в таблиці 1.4.

Автопарк товариства налічує 28 автомобілів, проте ці автомобілі також старі, виробництва 1985 – 1991 р. Для перевезення сільськогосподарської продукції на переробні підприємства, а також внутрішньо господарських перевезень товариство використовує причепи. Також забезпечується транспортом керівництво товариства.

Для збирання сільськогосподарських культур товариство має парк комбайнів, який наведено в таблиці 1.5. Даний парк зернозбиральних та кормозбиральних комбайнів також зношений, тому що комбайни в більшості випущені в 1988 – 1995 роках.

Таблиця 1.4 - Перелік автомобілів товариства


Марка

автомобілів



Кількість

шт.


Потужність

двигуна, кВт



Вантажопід-

йомність, т



КамАз – 5511

ЗИЛ – 130

ЗИЛ – 133Г1

ГАЗ – 53А

ГАЗ – 52

УАЗ – 469

ВАЗ-2106

ИЖ-452


3

3

2



3

4

4



1

1


154

110


110

84,6


55,2

58,9


52

48


8,0

5,5


5,8

4,0


2,5

0,6


0,4

0,4


Всього

21





Таблиця 1.5 - Парк спеціальних комбайнів товариства



Назва

Марка

Кількість, шт..

наявна

перспект.

Зернозбиральні

Бурякозбиральні

Кормозбиральні


СК – 5 „Нива”

КС – 6


КСК – 100А

4

2

1



6

2

2



Всього



7

10

Для виконання технологічних операцій по вирощуванню сільськогосподарських культур товариство забезпечене певною кількістю необхідної техніки.

При необхідності застосування техніки якою товариство не забезпечене, використовується техніка сусідніх господарств, яка надається за домовленістю.

В товаристві достатньо машин для виконання сільськогосподарських робіт по вирощуванню культур у визначенні строки і з належною якістю.


1.3. Стан ремонтно - обслуговуючої бази товариства

Ремонтно обслуговуюча база товариства включає центральну ремонтну майстерню (ЦРМ), бригадну ремонтну майстерню (БРМ), автомобільний гараж, машинний двір, склад ПММ та пункт заправки. На машинному дворі знаходяться ЦРМ, бокси для тракторів та сільськогосподарських машин, майданчик для очищення та зберігання сільськогосподарської техніки, навіс для зберігання техніки, склад паливно – мастильних матеріалів та пункт заправки. навіс для зберігання техніки влітку використовується як тік для сушіння і очищення зерна.

ЦРМ побудована в 1976 році. Вона займає площу біля 700 м2. До ЦРМ входять такі дільниці:

- дільниця ТО;

- ремонтно – монтажна дільниця;

- дільниця ремонту електрообладнання та зарядки АБК;

- мідницько – бляшана дільниця;

- дільниця ремонту автотракторних двигунів;

- зварювальна та ковальська дільниця;

- слюсарно – механічна дільниця.

Миття машин товариства проводять за межами майстерні струменевою мийною машиною. Строки проведення ТО машин не дотримуються, ремонти виконуються без спеціального обладнання, всі стенди для ремонту та випробування машин, двигунів та паливної апаратури зіпсовані і не працюють.

Ремонтно обслуговуюча база товариства досить застаріла і належним чином не може створювати умови для ремонту техніки. Обладнання дільниць ЦРМ надто старе воно закуплене на початку 1980 років, тому в своїй більшості потребує повної заміни та капітального ремонту. В ЦРМ проводять поточні ремонти ТО техніки. Основні роботи по ремонту машин виконують самі механізатори на чолі з майстром наладчиком, та слюсарями. Контроль якості ремонтів та графік ТО проводить завідуючий майстернею.

Недостатня кількість ремонтного обладнання, а також його не працездатний стан в значній мірі впливають на якість ремонтів та ТО. Також велике значення мають планування ремонту та завантаження майстерні, складання річних планів ремонту тракторів і комбайнів, заплановані ТО, дані про строки проведення ремонтів.

Для більш якісного виконання робіт необхідне удосконалення технології ремонту, використання високопродуктивних методів відновлення деталей. майстерня повинна мати сучасні засоби для виконання ремонтних робіт, дільниці діагностики, прилади, стенди, апаратуру.

Постільки в товаристві ремонтно обслуговуюча база знаходиться на неналежному рівні потрібно для покращення якості ремонтних робіт та ТО провести переоснащення ЦРМ з урахуванням потреб господарства. Укомплектувати майстерню сучасними ремонтно – технологічним обладнанням. Всі роботи по ТО проводити згідно графіка, при проведені ремонту дотримуватися технологічного процесу. До того ж товариство повинно мати кваліфікованих робітників та спеціалістів ремонтників, які могли б проводити усунення складних несправностей за допомогою спеціального обладнання, проводити дефекацію деталей та виконувати інші ремонтні роботи на належному рівні.

Дотримання таких заходів дасть можливість підвищити продуктивність праці, поліпшити якість виконуваних робіт, і таким чином збільшити строк експлуатації техніки.


1.4. Задачі магістерської роботи

Проведений аналіз діяльності СТОВ „Вербівське” та аналіз використання МТП, організації і технології ремонту машин та відновлення деталей показав необхідність покращення роботи ремонтно-обслуговуючої бази – і насамперед центральної ремонтної майстерні, зокрема і в ремонті бурякозбиральної техніки. Одним із напрямків цього є організація відновлення деталей в майстерні, зокрема робочих органів та деталей редукторів, транспортерів, рамних елементів, що покращить якість ремонту машин, зменшить витрати на їх ремонт, простої техніки та підвищить культуру виробництва.

Для цього в магістерській роботі поставлено такі задачі:


  1. Провести аналіз видів та конструкцій бурякозбиральних машин.

  2. Проаналізувати умови зношування та руйнування робочих органів та інших структурних елементів машин.

  3. Провести аналіз способів ремонту бурякозбиральних машин.

  4. Обгрунтувати раціональні технологічні процеси ремонту бурякозбиральних машин в умовах СТОВ „Вербівське”.

  5. Розробити технічну документацію на відновлення деталі.

  6. Розглянути заходи з охорони праці при відновленні деталей.

  7. Дати економічну оцінку роботи майстерні.


2. Аналітичний огляд
2.1. Технології збирання цукрових буряків і класифікація машин

Цукрові буряки збирають комбайновим і роздільними дво- і трифазним способами. При комбайновому способі збирання одним агрегатом послідовно зрізують гичку, а далі викопують коренеплоди, очищають їх від землі, залишків гички та інших домішок і завантажують у транспортні засоби на ходу або спрямовують у бункер і періодично вивантажують.

При роздільному двофазному способі збирання спочатку зрізують гичку, подають її у транспортні засоби, а потім викопують коренеплоди, очищають їх від землі та інших домішок і завантажують також у транспортні засоби.

Збирають цукрові буряки із застосуванням потокової, перевалочної і потоково-перевалочної технологій.

Відповідно до технологічних операцій, що виконують при збиранні цукрових буряків, машини поділяють на гичкозбиральні, коренезбиральні, бурякозбиральні комбайни, навантажувачі-очисники і підбирачі-навантажувачі та очисники головок коренеплодів.

У країнах Західної Європи використовують, здебільшого, комбайновий спосіб збирання, і в меншій мірі - роздільний із застосуванням валкової технології.


2.2. Агротехнічні вимоги до бурякозбиральних машин

З метою своєчасного і якісного збирання цукрових буряків машини для їх збирання повинні відповідати певним агротехнічним вимогам.

Гичкозбиральні машини мають зрізувати гичку не нижче рівня нижніх зелених листків і не вище 2 см від верхньої частини головки коренеплоду. Зрізана частина головки повинна бути рівною і горизонтальною. Кількість коренеплодів з необрізаною гичкою - не перевищувати 8%, а з косим зрізом - 10%, відходи частин головок коренеплодів у гичку при збиранні - 5%, можливе забруднення зрізаної гички землею - 0,5%. Втрати зеленої гички на полі допускаються до 10%.

Коренезбиральні машини повинні забезпечити підкопування та вибирання з ґрунту 98,5% коренеплодів. Можливі втрати до 1,5% коренеплодів та їх частин. Кількість дуже пошкоджених коренеплодів не повинна перевищувати 5 - 8%. Забрудненість вороху коренеплодів гичкою допускається до 3%, а наявність землі у ньому - 1%.

Навантажувачі-очисники повинні забезпечувати 99,5% повноти підбирання коренеплодів.

Забрудненість вороху коренеплодів рослинними рештками при навантаженні у транспортні засоби допускається до 1% . Кількість дуже пошкоджених навантажувачами коренеплодів не повинна перевищувати 3-4% .


2.3. Робочі органи бурякозбиральних машин

До робочих органів бурякозбиральних машин належать гичкозрізувальні апарати, підкопувальні і сепарувальні органи. Застосовують, в основному, такі типи гичкозрізувальних апаратів: ротаційно-дисковий з копіруючим механізмом, ротаційно-барабанний і вертикально-шнековий з ножами.

Ротаційно-дисковий різальний апарат складається з гребінчастого копіра 2 (рис. 2.1, а, б), що закріплений на стояку 3, який з'єднаний шарнірно зі скобою 4 і тягою 6 з кронштейном 5. Останній кріпиться жорстко до рухомої рами машини. Тяга 6 з'єднана гвинтовим механізмом 7 з підвіскою різального апарата 9. Різальний апарат комплектують або гладеньким диском, або диском з сегментними ножами, або диском з вирізами (рис. 2.1, а, б, в). Над диском знаходиться дволопатевий бітер 8.

Ротаційно-барабанний різальний апарат з горизонтальною віссю обертання складається з ротора у вигляді трубчастого вала (рис. 2.1, г, д, є), на якому шарнірно закріплені рядами ножі 14. Ножі часто розміщені по гвинтовій лінії. Число рядів ножів на роторі найчастіше 4. Під час обертання ротора ножі зрізують, частково подрібнюють гичку і переміщують її до шнека.


Рис. 2.1. Різальні апарати гичкозбиральних машин: а - дисковий з копіром; б - дисковий з сегментами; в - дисковий з вирізами; г і д - ротаційно-барабанного типу; є - вал ротора з ножами; 1 - опорне колесо; 2 - копір; 3 - стояк; 4 - скоба; 5 - кронштейн; 6 - тяга; 7 - гвинтова тяга; 8 - бітер; 9 - дисковий ніж; 10 - сегмент; 11 - диск; 12 - дисковий ніж з вирізами; 13 - вал; 14 - ніж; 15 - щітки


Для зрізування верхівок головок коренеплодів використовують пасивні плоскі ножі з копірами. При переміщенні копіра по головці коренеплоду він задає висоту зрізування верхівки для ножа.

Основні викопувальні робочі органи - це копачі дводискові з одним активним диском, пасивні сферичні диски, ротаційно-вилчасті, лемішкового типу, вібруючі, пасивні диски з опорними полозками та ін.

Дводисковий копач (рис. 2.2, а) складається з двох штампованих дисків діаметром 680 мм, що встановлені на осях під невеликим кутом до напрямку руху і до вертикалі. Активний диск 9 приводиться в рух редуктором від механізмів приводу машини. Між кромками ободів дисків в нижній частині встановлюють зазор 30-46 мм переміщенням регулювальних шайб.

Пасивний дисковий копач складається з пасивного сферичного диска 10 (рис. 2.2, б) діаметром 450-600 мм і спрямовувача-напрямника 11. Диски встановлюють, в основному, під кутом 30-40° до напрямку руху агрегату. Вони вільно обертаються на осі. Пасивні диски підрізують ґрунт на глибині 60-100 мм, піднімають угору коренеплоди і спрямовують їх до кулачкових валів, бітерів або до приймальних транспортерів.

Ротаційно-вилчасті копачі складаються з двох конусних роторів у вигляді вилок 14 (рис. 2.2, в), які обертаються назустріч один одному в нижній частині. Вони встановлені на хвостовиках валів і приводяться в рух від редуктора і конічної зубчастої передачі. Діаметр циліндричної частини вилки -72 мм, а довжина активної частини - 332 мм.

Лемішні вібраційні копачі складаються з двох лемешів 21 (рис. 2.2, д) - лівого та правого, стояків і ексцентрикового вала 20 з підшипниковими вузлами. Лемеші плоскі і встановлені під кутом до напрямку руху. Під час роботи лемеші приводяться в коливний рух у вертикальному напрямку, підкопують коренеплоди, порушують їх зв'язок з ґрунтом, витягують угору і направляють до бітерів, шнеків. Частота коливання лемешів - 10-12 с1.

Дисково-полозоподібні копачі пасивного типу складаються зі сферичного диска 23 (рис. 2.2, є) і вертикально встановленого полозка 22. Диск вільно обертається на осі і встановлений під кутом 40° до напрямку руху. Пасивні диски підрізують ґрунт, підкопують коренеплоди і піднімають їх угору, а полозки утримують коренеплоди від зміщення, активізують процес викопування і сприяють витягуванню коренеплодів з ґрунту.

Рис. 2.2. Викопувальні робочі органи бурякозбиральних машин:

а - дводисковий з активним диском; б - пасивний диск; в - ротаційно-вилчастий; г - активна вилка; д - лемішні вібруючі; є - дисковий з полозком;

1 - редуктор; 2 - стояк; 3 - вісь; 4 - кришка; 5 - регулювальна шайба; 6 і 7 - підшипники; 8, 9 і 10 - диски; 11 - спрямовувач; 12 – диск коренезабірника; 13 - палець; 14 - вилка; 15 - конуси вилок; 16 - корпус; 17 - конічна шестерня; 18 - вал; 19 - кронштейн; 20 - ексцентриковий вал; 21 - лемеші; 22 - полозок; 23 - диск сферичний; 24 - ротор

2.4. Аналіз конструкцій бурякозбиральних машин

2.4.1. Аналіз конструкцій гичкозбиральних машин

Для збирання гички використовують машини БМ-6Б, БМ-4Б, МБП-6, МБК-2,7, МГ-6, МГР-6 та ін.

Гичкозбиральна машина БМ-6Б причіпна і призначена для збирання гички цукрових буряків, посіяних з міжряддями 45 см. Основними складальними одиницями машини є дві секції гичкозрізувальних апаратів, два приймальних (поздовжніх) транспортери, два проміжних бітери, поперечний транспортер, прутковий перетрушувач гички, вивантажувальний елеватор, два бітери кидального пристрою, очисник головок коренеплодів, основна рама, два опорних пневматичних колеса, механізми передач, причіпний і гідрослідкуючий пристрої, гідросистема машини та система контролю і сигналізації.

Гідрослідкуючий пристрій призначений для спрямування робочих органів машини по осі рядків.

Кожна з двох секцій гичкозрізувальних апаратів має три різальних апарати, які встановлені в передній частині рухомої рами. Апарат складається з гребінчастого копіра, дискового ножа і бітера. Копір з'єднується з дисковим ножем гвинтовою тягою, а з рухомою рамою секції - за допомогою паралелограмної підвіски.

Очисник головок коренеплодів складається з ротора, рами, начіпного пристрою, двох опорних пневматичних коліс та механізму привода. Ротор являє собою вал, на якому по гвинтовій лінії закріплені стрічки з прогумованого паса. Ротор установлений під гострим кутом до напрямку руху.

Положення ротора очисника головок коренеплодів відносно поверхні поля регулюють гвинтовим механізмом опорних коліс.

Машина гичкозбиральна МБК-2,7 призначена для збирання гички кормових коренеплодів і маточних цукрових буряків з міжряддями 45 і 60 см.

Машина має будову та робочий процес, аналогічні МБП-6, але на ній відсутній очисник головок коренеплодів з дообрізувачем.

Очисники головок коренеплодів ОГД-6А і ОГД-4А призначені для очищення головок коренеплодів цукрових буряків від залишків гички після проходу гичкозбиральних машин, що налагоджені на підвищене зрізування.

Очисник ОГД-6А складається з двох роторів, механізму привода, рами, замка автозчіпки, двох опорних пневматичних коліс, кожуха і захисних щитків. Очисний ротор має поліуретанові лопаті, які покращують якість очищення і підвищують надійність, а доочисний - обладнаний полімерними втулками.

2.4.2. Аналіз конструкцій коренезбиральних машин

Для викопування коренеплодів цукрових буряків, з яких попередньо зрізана гичка, використовують шести- і чотирирядні самохідні, начіпні і причіпні коренезбиральні машини і агрегати. Найбільш широко застосовують машини КС-6, КС-6Б, КС-6Б-02, РКМ-6, РКМ-4, МКК-6-02, КБ-6 та ін.

Коренезбиральна машина КС-6Б призначена для викопування коренеплодів цукрових буряків з шести рядків, посіяних з міжряддями 45 см. Машина має модифікації з ротаційно-вилчастими копачами, з дисковими і ротаційно-вилчастими, з вібраційними, і дисково-полозоподібними.

Основними складальними одиницями машини КС-6Б (рис. 2.3) є самохідне шасі і коренезбиральна частина. На самохідному шасі встановлений двигун СМД-60-02 потужністю 118 кВт. У передній частині шасі встановлений автомат керування для спрямування машини по осі рядків.



Рис. 2.3. Коренезбиральна машина КС-6Б:

1 - автомат керування; 2 - передні напрямні колеса; 3 - рухома рама; 4 - гідроциліндр; 5 - кабіна; 6 - двигун; 7 - редуктор; 8 – поздовжній транспортер; 9 - вивантажувальний елеватор; 10 - бункер; 11 – стрічковий транспортер; 12 - горизонтальний транспортер; 13 - основна рама; 14 - планетарний редуктор; 15 - ведучі колеса; 16 - проміжний бітер; 17- задній валець; 18 і 19 - шнекові очисники; 20 - бітер; 21 - копачі дискові

Коренезбиральна частина машини КС-6Б з дводисковими викопуваль-ними пристроями складається з шести пар дискових копачів, бітера, двох транспортерів-очисників шнекового типу, проміжного бітера, поздовжнього транспортера і вивантажувального елеватора.

Дисковий копач 21 складається з двох дисків - активного і пасивного. Диски встановлені під невеликим кутом до вертикалі і до напрямку руху машини. Активний диск приводиться у рух передавальними механізмами від двигуна шасі. Частота обертання диска - 92 хв-1.

Кожний шнековий очисник складається з двох шнеків, які обертаються з різною частотою, і перекидного вальця. Передній очисник переміщує коренеплоди на периферію, а задній, навпаки, в центр.

Машина КС-6Б-05 складається із самохідного шасі, дискових копачів 1 (рис. 2.4), опорних полозків 7, двох передніх 2 і одного заднього транспор-терів-очисників роторного типу, опорно-напрямних коліс 3, поздовжнього елеватора 4, стрічкового транспортера 5 і вивантажувального елеватора 6.

Дискові копачі, опорні полозки і роторні транспортери-очисники встановлені на рухомій рамі, яка у передній частині спирається на опорно-копіювальні колеса, а в задній - на опорно-напрямні. Рухома рама шарнірно з'єднана у передній і задній частинах з основною рамою машини.

Роторний транспортер-очисник являє собою диск із радіально закріпленими прутками. Передні два транспортери-очисники обертаються вліво з частотою 76 об/хв в одному напрямку, а задній очисник обертається з частотою 72 об/хв у протилежний бік.

Дисково-полозоподібний копач пасивного типу складається зі сферичного диска 1 і полозка 7. Диск установлений під кутом 40° до напрямку руху агрегату. Він вільно обертається на осі.

Поздовжній елеватор складається з верхнього і нижнього транспортерів пруткового типу.

Рис. 2.4. Функціональна схема коренезбиральної машини КС-6Б-05:

1 - дисковий копач; 2 - роторні транспортери-очисники; 3 - опорно-напрямне

колесо; 4 - поздовжній елеватор; 5 - поперечний транспортер; 6 - вивантажувальний елеватор; 7 - полозок опорний


У передній частині самохідного шасі встановлений гідрофікований автомат керування для спрямування робочих органів машини по рядках.

Коренезбиральна машина КС-6В створена на базі КС-6Б. Машину комплектують змінними дводисковими копачами або роторно-вилчастими викопувальними пристроями, поздовжнім елеватором у вигляді двох транспортерів, вивантажувальним елеватором з гідроприводом та з регульованим положенням його верхньої частини, гумовим пальчастим похилим транспортером у бункері та електронно-механічним автоматом керування машиною в робочому положенні.

Коренезбиральна машина КБ-6 самохідна з бункером-накопичувачем. Вона має будову та робочий процес подібний до базової моделі КС-6Б. Машина може комплектуватися змінними викопуючими пристроями: активними дводисковими, ротаційно-вилчастими або вібраційними.

Коренезбиральні машини МКП-6 і МКП-4 призначені для викопування коренеплодів цукрових буряків з міжряддями 45 см, з яких попередньо зрізана гичка. Машина МКП-6 є причіпним варіантом самохідної ко-ренезбиральної машини КС-6Б. На машині встановлюють активні дводискові або ротаційно-вилчасті копачі, бітери, транспортери-очисники шнекового типу, похилий транспортер (гірка), який активізує систему очистки коренеплодів від землі та рослинних решток без їх пошкодження, вивантажувальний елеватор. Робочі органи, транспортери, елеватори приводяться в рух від ВВП трактора.

Машина коренезбиральна РКМ-6 викопує коренеплоди цукрових буряків з міжряддями 45 см. Вона складається із самохідного шасі і корене-збиральної частини.

Коренезбиральну частину комплектують змінними дисковими або ро-таційно-вилчастими копачами. Встановлюють їх у передній частині двох рухомих рам, які шарнірно з'єднані з основною рамою.

Робочими органами ротаційно-вилчастого копача є активні вилки і коренезабірники. Коренезбиральна частина має дві секції транспортерів-очисників бітерного і шнекового типів, поздовжній транспортер пруткового типу, бітерний доочисник, поперечний транспортер і вивантажувальний елеватор.

Викопувальний пристрій машини РКМ-6-03 має шість пасивних дискових копачів 5 (рис. 2.5), опорні колеса 4 і дві секції підбирачів-транс-портерів. Кожна секція підбирача має два верхніх бітери 3 і 11, два кулачкових вали 2 і транспортер бітерного типу 1.



Рис. 2.5. Викопувальний пристрій для збирання кормових буряків машини РКМ-6-03:

1 - лопатеві вали; 2 - кулачкові вали; 3 - перший бітерний вал; 4 - опорне колесо; 5 - сферичні диски; 6 - спрямовувач; 7 - рама; 8 - довантажуючий важіль; 9 - двоплечий важіль; 10 - ланцюг; 11 - другий бітерний вал
Копач-валкоутворювач КВЦБ-1,2 призначений для викопування коренеплодів цукрових буряків, з яких попередньо зрізана гичка, і укладання їх у валок на полі. Валки коренеплодів підбираються підбирачами-наван-тажувачами типу ПНБВ-1,6, очищаються від землі і домішок і навантажуються в транспортні засоби.

Основними складальними одиницями копача КВЦБ-1,2 (рис. 2.6, а) є вібраційний викопувальний пристрій 7, бітер 8, очисник шнековий 10, решітки валкоутворювача 11, рама 3, два опорних пневматичних колеса 12, центральний редуктор 6, карданні і ланцюгові передачі.

Викопувальний пристрій складається з шести пар підкопувальних лемешів 20 (рис. 2.6, б), ексцентрикового вала 13 з шатунами 14, коливальних важелів 15, стояків 17 і бітерного вала з гумовими би лами.

Рис. 2.6. Копач валкоутворювач КВЦБ-1,2:

а - вигляд збоку; б - викопувальний пристрій; 1 - опора колеса; 2 - гвинт регулювальний; 3 - рама основна; 4 – гвинтова тяга; 5 - повзун; 6 - редуктор; 7 - викопувальний пристрій; 8 - бітер; 9 - леміш; 10 - очисник шнековий; 11 - валкоутворювач; 12 - опорне колесо; 13 - ексцентриковий вал; 14 - шатун; 15 - важіль; 16 - вісь; 17 - стояк; 18 - шпилька; 19 - скоба; 20 - леміш; 21 - прутки
Шнековий очисник 10 складається з чотирьох основних шнеків, двох напівшнеків і решіток валкоутворювача 11.

Під час обертання ексцентрикових валів 13 через шатуни і важелі передаються коливання на лемеші 20, які вібрують і, переміщуючись у ґрунті, викопують коренеплоди. Бітери 8, що встановлені над лемешами, обертаючись, проштовхують коренеплоди на шнековий очисник 10. Шнеки очищають коренеплоди від землі, залишок гички та інших рослинних домішок і зміщують їх до середини і далі, до решіток валкоутворювача 11, які формують валок на полі.

Із зарубіжних конструкцій бурякозбиральних машин широко застосовують бурякозбиральні комбайни Моrеаu GR4, Моrеаu Lесtrа V2, Тім SR2500, Сlеіnе КR-6, SF-10, Ваrіgеlli В/G, Ноlтmer та ін. Зарубіжні конструкції бурякозбиральних машин, здебільшого, самохідні, широкозахватні, енергонасичені, з високою продуктивністю. Переважають комбайни з бункером місткістю 15-35 м3.

Для підбирання валків коренеплодів використовують самохідні бункерні підбирачі-очисники. З метою зменшення ущільнення ґрунту ведучі фірми перейшли на випуск триосних самохідних машин з агропрофільними шинами. Розроблені конструкції 9-ти і 12-ти рядних гичкозбиральних і коренезбиральних машин з використанням потужних підбирачів-накопичувачів з бункером великої місткості. Знайшли застосування широкозахватні блочно-модульні гичко- і коренезбиральні машини, які агрегатують з енергонасиченими тракторами і самохідними шасі. Значно збільшилася потужність двигунів самохідних машин, комбайнів. Так, фірма "Rора tigеr" випускає комбайни з двигунами потужністю 374 кВт, фірма "Маtrоl" (М 2001) - 360 кВт, а "Кlеіnе" (SF 40) - 353 кВт.

Бурякозбиральний комбайн Моrеаu Lесtrа V2 самохідний шестирядковий. Він має в передній частині начіпний гичкозрізувальний пристрій 1 (рис. 2.7), а на окремій рухомій рамі встановлені дисково-полозоподібні копачі.

Рис. 2.7. Функціональна схема бурякозбирального комбайна Lесtrа V2:

1 - ротор гичкозрізувального апарата; 2 - диск; 3 - шнек; 4 - пасивний ніж;

5 - полозок; 6 - сферичний диск; 7, 8,10,14 і 17 - роторні транспортери (турбіни);

9,13,15 і 16 - бітери-очисники, 11 - вивантажувальний елеватор; 12 - бункер
Гичкозрізувальний пристрій складається з ротора 1 з ножами, шнека З, корпуса і диска 2 з лопатками. Гичка зрізується ротором і спрямовується в шнек 3 і далі потрапляє на диск 2, який розкидає гичку по полю. При відсутності диска гичка укладається у валок. Головки коренеплодів дообрізуються.
2.4.3. Аналіз конструкцій навантажувачів

Для підбирання коренеплодів із валків та кагатів, доочищення їх від землі, залишків гички та інших рослинних решток, а також навантаження коренеплодів у транспортні засоби, застосовують навантажувачі-очисники СПС-4,2А, СПС-4,2А-01, СПС-4,2А-02 і СПС-4,2Б.

Для підбирання валків коренеплодів цукрових буряків на полі, що утворені копачами-валкоутворювачами, машинами і агрегатами для збирання коренеплодів при застосуванні валкової технології, застосовують підбирачі-навантажувачі ПНБ-1,6, АЗС-6-03, Сlеіnе КR-6 та ін.

Навантажувач-очисник СПС-4,2А складається з енергетичної і навантажувально-очисної частин. Енергетичною частиною є трактор МТЗ-80, встановлений на рамі навантажувача. З трактора МТЗ-80 попередньо зняті ведучі колеса, передній міст і начіпний механізм. Трактор обладнаний гідроходозменшувачем.

Навантажувальна частина складається з двох підгрібальних щитків 1 і 10 (рис. 2.8), кулачкового живильника 2, активного бітера, приймального шнекового транспортера 3, поздовжнього транспортера 4, транспортера-розподільника шнекового типу 5, очисника шнекового типу 7, вивантажувального елеватора б, механізмів привода робочих органів і транспортерів, гідросистеми, автоматичного регулятора завантаження живильника та системи автоматичного контролю і сигналізації УСАК-6ВМ.

У процесі роботи коренеплоди підгрібаються щитками 1 і 10 і спрямовуються до кулачкового живильника 2.

Буряконавантажувач СПС-4,2А-02 є модифікацією навантажувача СПС-4,2А. Він відрізняється від базової моделі наявністю живильника грабельного типу і чотиривальцового очисника коренеплодів.

Рис. 2.8. Функціональна схема буряконавантажувача-очисника СПС-4,2А:

1 і 10 — підгрібальні щитки; 2 — кулачковий живильник; 3 - приймальний

шнековий транспортер; 4 - поздовжній транспортер; 5 - поперечно-шнековий

очисний пристрій; 6 - вивантажувальний елеватор; 7 - очисник шнековий;

8 - опорні котки; 9 – гідроциліндр


Підбирач-очисник ПНБВ-1,6 складається з рами 1 (рис. 2.9), підбираючого транспортера 4, приймального транспортера 2, верхнього притискного транспортера 5, копіруючого пристрою 3, сепаруючого 6, амортизатора гумового 8, прутків 9, вивантажувального елеватора 10, опорних коліс 11 і механізмів приводу транспортерів, ротора і елеватора.

Рис. 2.9. Схема підбирача-навантажувача-очисника ПНВВ-1,6:

1 - рама; 2 - приймальний транспортер; З - копіруючий пристрій; 4 - підбираючий транспортер; 5 - верхній притискний транспортер; 6 - сепаруючий пристрій; 7 - ротор; 8 - амортизатор; 9 - прутки ротора; 10 - вивантажувальний елеватор; 11 - опорні колеса
Підбираючий транспортер 4 підбирає валок коренеплодів при взаємодії приймального транспортера 2 і переміщує їх угору. Притискний верхній транспортер 5 запобігає скочуванню коренеплодів униз і сприяє переміщенню їх на сепаруючий пристрій, у ротор 7. При обертанні ротора коренеплоди за рахунок відцентрових сил зміщуються до периферії ротора, взаємодіють з прутками 9 і очищуються від домішок. Далі потік коренеплодів відсікаючим пристроєм спрямовується на вивантажувальний елеватор 10, а потім - у кузов транcпортного засобу.
2.5. Аналіз структурних елементів бурякозбиральних машин та їх дефектів

Проведений аналіз конструкцій бурякозбиральних машин дозволяє виділити в них наступні струкурні елементи:



  • Двигун приводу робочих органів і машини в цілому;

  • Гідравлічна система із приводом, розподільником, гідроциліндрами, зєднувальними рукавами;

  • Шасі (рама) на якому змонтовані двигун та інші робочі органи машин;

  • Автомат керування;

  • Напрямні та ведучі колеса;

  • Шнекові очисники;

  • Викопуючі органи;

  • Транспортери;

  • Редуктори;

  • Бітери;

  • Вали (лопатеві, кулачкові, ексцентрикові);

  • Бункери;

  • Копіри;

  • Дискові ножі;

  • Кулачковий живильник;

  • Підгрібальні щитки;

  • Пасові та ланцюгові передачі;

  • Інші.

На основі вивчення дефектів аналогічних деталей по інших машинах можна говорити про дефекти деталей бурякозбиральних машин. В даній роботі розглядаються дефекти деталей та складальних одиниць, ремонт яких є потенційно можливим в умовах майстерень господарств. Складні агрегати передбачається ремонтувати в умовах спеціалізованих ремонтних майстерень, чи спеціалізованих дільниць. У основу організації виробничого процесу на дільницях відновлення деталей в центральних ремонтних майстернях колгоспів і радгоспів покладений принцип групування деталей залежно від спільності характерних дефектів, спільності способів і технологій усунення дефектів. Групова номенклатура деталей бурякозбиральних машин для відновлення в майстерні господарства, їх дефекти та основні способи ремонту, приведена в табл. 2.1

Таблиця 2.1. Номенклатура деталей бурякозбиральних машин і способів їх ремонту

Деталі-представники

Дефекти

Способи усунення дефектів

1

2

3

Рамні

конструкції



Тріщини на лонжеронах, кронштейнах і поперечині

Заварювання тріщин, приварювання накладок і підсилювальних елементів

Прогинання

Правка з підігрівом і без підігріву, заміна окремих елементів

Знос поверхонь отворів під болтові з'єднання

Заварювання зношених отворів, свердлення отворів під болти

Знос різьби в отворах

Установка різьбових вставок. Заварювання зношених отворів, свердлення і нарізування нової різьби. Розсвердлювання і нарізування різьби ремонтного розміру

Знос опорних поверхонь на брусах рам

Наплавлення. Приварювання пластин

Корпусні деталі (корпуси редукторів, коробок передач і т. д.)

Тріщини, злами, пробоїни

Заварювання. Ремонт тріщин і пробоїн полімерними матеріалами

Знос різьби і отворів під болти і шпильки

Установка спіральних вставок. Установка різьбових втулок. Заварювання з подальшим нарізанням різьби. Нарізання різьби ремонтного розміру

Обрив шпильок

Видалення обірваної частини з подальшим калібруванням різьби

Продовження таблиці 2.1.



1

2

3

Кронштейни, стійки, опори, важелі, вилки, тяги

Злами і тріщини

Заварювання з постановкою і без постановки підсилювальних елементів

Знос різьби

Установка різьбових вставок. Установка різьбових втулок. Заварювання з подальшим нарізанням різьби. Нарізання різьби ремонтного розміру

Знос плоских

поверхонь



Наплавлення з подальшою механічною обробкою

Прогинання, скручування

Правка з нагрівом і без нагріву

Вали і осі

Знос шпонкових пазів і канавок під стопорні кільця

Заварювання з подальшим фрезеруванням пазів і проточуванням канавок

Знос зовнішньої різьби

Наплавлення з подальшим нарізанням різьби. Нарізання різьби ремонтного розміру

Згин

Правка, при необхідності з підігрівом

Забоїни на торцях

Виправлення торців, зняття фаски

Знос поверхонь

посадочних місць під підшипники, маточини і втулки



Накатування рифлення накаткою. Відрізання зношеної частини, приварювання виготовлених елементів

Продовження таблиці 2.1.



1

2

3

Паливопроводи і маслопроводи низького тиску

Тріщини і отвори

у паливопроводах



Пайка м'якими або твердими припоями. Газове зварювання.

Ремонт складами на полімерній основі

Зминання ділянок трубки

Відрізання зім'ятої ділянки, приварювання газовим зварюванням

Пошкодження розвальцьованого кінця трубки

Відрізання пошкодженого кінця, розвальцьовування кінця трубки

Бункери

Тріщини, пробоїни, отвори від корозії

Паяння. Газове зварювання. Ремонт складами на полімерній основі

Вм'ятини

Вирізання вікна в стінці бака, правка, заварювання вікна

Крила, облицювування, підніжки, кабіни, кузови, кожухи шнеків, борти, стійки, днища

Вм'ятини

Рихтування, приварювання елементів

Тріщини, пробоїни

Заварювання, приварювання елементів

Обрив окремих эле-

ментів


Приварювання

Згин окремих елементів

Правка

Ножі різальних апаратів

Ослаблення заклепок

Заміна заклепок

Поломка сегментів викришування ріжучої кромки

Заміна сегментів

Продовження таблиці 2.1.



Шнеки

Тріщини зварних швів

Електродугове зварювання

Деформація витків шнека

Рихтування

Пошкодження різьби

Наплавлення з подальшим нарізанням різьби. Нарізування різьби ремонтного розміру

Знос шпонкових пазів

Заварювання з подальшим фрезеруванням паза. Фрезеруванням паза ремонтного розміру

Транспортери

Тріщини і облом гребінок, знос зубів гребінок по висоті

Заміна гребінок

Ослаблення і обрив заклепок

Заміна заклепок


Відхилення гребінок від площинності

Правка гребінок

Знос і пошкодження ланок ланцюга

Відправка на централізоване відновлення

Викопуючі диски, та вилки

Затуплення

Відправка на централізоване відновлення


1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка