Посвята в читачі



Скачати 108.33 Kb.
Дата конвертації30.04.2016
Розмір108.33 Kb.
#29867

Посвята в читачі


Посвята в читачі

(Ошатно прикрашена зала. На стінах вислови письменників про книжку. Учні співають пісню на мотив «Маленька країна»).
У кожній хаті, в кожнім домі

Друзі твої живуть,

Їх кожен із вас, напевно, знає.

Бо їх книжками звуть.


Є в них і мудрість, і наука,

Є туга в них і сміх.

І той щасливий, хто за друга,

Власне, тримає їх.


Приспів:
Дивний книжковий світ

Мрій і думок політ.

Нині казкові всі герої

Шлють вам палкий привіт.


Радо вітаєм вас

У цей весняний час.

Хоч новий рік уже позаду.

Та казка спішить до вас.


Приспів:
Дивний книжковий світ

Мрій і думок політ.

Нині казкові всі герої

Шлють вам палкий привіт.


Ведуча.

Добрий день, любі малята!

Для нас заміна ви завзята.

Ви зібралися на свято ?

Тож і розпочати варто.
Бібліотекар. Сьогодні у нас свято «Посвята в читачі». Є вираз: «Скажи мені з ким ти дружиш і я скажу тобі, хто ти». З таким же правом можна сказати: «Скажи мені, що ти читаєш, і я скажу тобі, хто ти». Людина, яка любить і вміє читати , має розумних, добрих в вірних друзів. Друзі ці - книги! З книжкою ви зустрічаєтеся ще у дитинстві і не розлучаєтесь з нею до самої старості. Де б ви не вчилися, де б не працювали, весь час будете звертатися за допомогою до книги, підручника! То ж читайте! Хай не буде у вас жодного дня, щоб ви не прочитали бодай однієї сторінки з нової книги. А зараз у нас в гостях школярі, які розкажуть, як треба любити і поводитися з книгою.

Учень.

Хороші, справжні друзі

У мене поруч є

Ніяк не уявляю

Без них життя своє.

Лиш пороблю уроки -

До них у гості йду.

Як жить на світі, друзі

Розмову поведуть.

Розкажуть про будови ,

Про мандри, про бої.

Живуть в книжковій шафі

Товариші мої.
Ведуча. Ну що, відгадали про яких друзів йдеться в цьому вірші? Так, правильно, про книжки. Друзі, хто з вас не любить книжок? Книжок, у яких так багато барвистих малюнків. Розкриваєш першу-ліпшу - опинишся у далекій казковій країні. А в тій країні живуть добрі і кумедні велетні, веселі маленькі чоловічки або просто твої ровесники. Ростуть там велетенські ріпки, такі, що цілий гурт їх із землі не вирве. Відважні герої б'ються там за правду з лютим ворогом.
Ведуча. Книги порівнюються з ріками, які напувають планету мудрістю. Книги - вікно у світ. Вони як мудрі і вірні друзі знайомлять нас із навколишнім світом, розповідають про минуле нашої країни, ведуть нас у майбутнє.
Учень.

Як краплин у Дніпрі,

Як зірок у горі.

Як листви на гіллі, -

Стільки книг на землі!

Є великі й малі.

Є легкі і важкі.

Па полицях, у столі -

Наші друзі книжки!

Ведуча. Дорогі діти, на наше свято до нас завітала Королева Книга.
Королева Книга. Ну ось ми і зустрілися, мої маленькі друзі. Рада вас вітати у своєму Царстві. Огляньте мої володіння, поближче ознайомтесь із його мешканцями. Куди б ви не пішли, скрізь з вами будуть друзі — книги. Надіюсь, що у вас, діти, велике бажання ближче познайомитись зі мною і всіма жителями нашого книжкового царства. А їх у нас багато. Це герої книжок: барон Мюнхаузен і капітан Немо, Мушкетери і старий Хоттабич, і добрий Буратіно, і Колобок, і Івасик Телесик.
Дорогі діти, хто з вас не любить книжок? Книжок, у яких багато барвистих малюнків, гарних розповідей. Розкриєш першу ліпшу сторінку — опинишся у далекій казковій країні. А в тій країні живуть добрі та кумедні веселі маленькі чоловічки чи просто твої однолітки.

Ростуть там велетенські ріпки, такі, що цілий гурт їх із землі не вирве. Відважні герої б'ються там за правду з лютим ворогом.

Але ж не завжди була книга.
Учні 1. Давним- давно на землі не було книжок, бо люди ще не вміли їх робити зразком найперших книжок були камені, стіни печер, писали на шматках мокрої глини, яку потім сушили на вогні. Але ці книги були незручними та важкими.
2. З часом наші предки навчилися робити легкі книги з телячої чи козячої шкіри. Але такі книги були дуже дорогими. На виготовлення такої книги потрібно було ціле стадо телят. Люди шукали недорогий матеріал, для того, щоб зробити книги, які б були дешевими і простими у користуванні.
3. Це був папірус. Багато таких заростей було вздовж африканських річок. Брали смужки папірусу знімали з них шкірочку й розпрямляли їх. Потім смужки папірусу клали хрест - навхрест і спресовували так, що вони склеювалися. Висушений лист папірусу являв собою гарний матеріал для письма. Писати на папірусі було зручно, але через кілька років він руйнувався.
4. В Україні писали на бересті. Кору берези ділили на тоненькі смужки - пластинки. Писали на них грамоти і називали їх "берестяні грамоти".
5. Справжній папір, на якому ми пишемо зараз, люди навчилися робити приблизно в 108 році. Зробили це китайці. Купці привезли його до Іспанії звідти мистецтво робити папір розійшовся по всьому світу. Спочатку книги переписувалися від руки. Це був тривалий процес - адже одну книгу переписували декілька років. Минуло дуже багато часу і з'явилася перша друкована книга.
6. На початку 1573 року у Львові була створена друкарня, і вже в лютому Іван Федоров почав друкувати першу на Україні книгу -"Апостол». Світ вона побачила в лютому 1574 року.
7. А в XX столітті було розроблено принцип друкування на комп'ютері, який отримав назву дигисет. Текст, що зберігається в пам'яті комп'ютера, сканується і віддруковується на спеціальному папері.
8. Зараз папір виготовляють на велетенських заводах з деревини. Знайте, щоб виготовити книжку, потрібно дуже багато зробити. Потрібно посадити дерево, виростити його, зрубати, перевезти на завод та переробити на папір, який потім відвезуть у друкарню і надрукують книжку. І лише потім вона потрапить до нас у бібліотеку.
Вчитель. Давайте дітки подякуємо Королеві та її помічникам за цікаву розповідь про народження книги. А прийшли ми з подарунками. До нашого свята ми підготували віршики. Зараз ми їх вам усім розповімо.
Першокласники.
1. В кожнім домі, в кожній хаті —

У містах і на селі, -

Хто навчився вже читати,

Має книгу на столі.


2. Сторінки книжок завітних

Всіх нас доброго навчать –

Працювати і учитись,

Вітчизну шанувать!


3. Книжка вірний добрий друг,

Книжка знає все навкруг:

Про старі й нові країни,

Космос і морські глибини.


4.Хто нам написав «Кобзар»,

І який де правив цар,

З чого зроблено намисто,

Чим славетне місто наше...


5. Усе, чим ви цікавитесь,

Ви знайдете в книжках.

На всі питання відповіді

На їхніх сторінках.


6. Книги, книги на полицях,

Завше тихо поміж книг.

Та яку з них не розгорнеш –

То й легенда в кожній з них.


7. То в одній синіє море,

В іншій криється тайга,

А ось в тій - Північний полюс,

Де морози і пурга.


8. Дорога нам книжка кожна,

Нам без книг ніяк не можна,

Нам без книг ніяк не можна,

Голоси дзвенять навкруг.


9. А як книжка хвора –

Значить наша в тім вина.

Ми її підклеїм скоро –

Враз одужає вона!


Королева Книги. Правильно, діти! Книги як мудрі і вірні друзі знайомлять нас з навколишнім світом, розповідають нам про історичні події нашої країни, ведуть нас в майбутнє.

Читаючи книжки, ви з кожним днем стаєте розумнішими, добрішими, кмітливішими. Готуючись до зустрічі з вами, я запрошувала героїв деяких казок на свято. Вони не змогли приїхати, але прислали телеграми, на жаль, вони забули підписатися. Сподіваюсь, що ви відгадаєте хто їх прислав.


Несе мене лиска,

По каменю-мосту

На своєму хвосту,-

Порятуйте мене!

(„Кіт, Кріт, Курочка та Лисиця”)
Що за хатка на узліссі?

Вся ворушиться, дрижить.

Де не взявсь кабан біжить.

Тут і вовк іде, й ведмідь,

Й кожен хоче в хатці жить.

Так вже тісно їм усім-

Ось-ось- ось порветься дім.

Що за дім такий лежить,

І ворушиться й дрижить?

( „ Рукавичка”)


На голову глечик лисиця наділа,

Мерщій до річки поспішила,

Скоріше глечика сварити,

У річці жартуна втопити.

І не подумала лисиця,

Що і сама може втопиться.

( „Лисиця та глечик”)
Сидить півник на печі,

Їсть смачненькі калачі.

Тут лисичка прибігає,

Мерщій півника хапає.

Біжить котик рятувати,

В лисиці півника забрати.

( „ Котик і півник”)
Знайшов півник колосок,

Змолов борошна мішок.

Спік негайно у печі

Пиріжки та калачі.

Мишенят не пригощав,

Бо жоден з них не помагав.

( „Колосок”)
Я – бичок-третячок,

Смляний в мене бочок.

Із соломи дід зробив,

Бік смолою засмолив.

(„Солом”яний бичок”)
Вигнав дід козу із хати,

Та й пішла вона блукати.

В зайця хатку відібрала,

Всі козу ту виганяли.

Рак козуню ущипнув-

Зайцю хатку повернув.

( „Коза – Дереза”)
Що в тікло від баби з дідом,-

Не сиділось на вікні.

А зустрілось з зайченятком –

Й ну співать йому пісні.

(„Колобок”)
Виріс цей хлопчина

З малої деревини.

У печі зміюку спік,

Сам на дерево утік.

Його гусятко врятувало-

На крилечка свої узяло.

Принесло до тата і мами

Частуватись пирогами.

(„Івасик-Телесик”)
Вчитель. Діти не ображайте книгу. Послухайте і запам'ятайте звернення Королеви Книги.
Королева Книги.

Я книга - товариш твій

Користуватись мною вмій.

Я чиста, гарна і приємна,

Тож , друже, будь зі мною чемний.

Погані звички забувай,

Мене не рви, не ображай.

І пальці, прошу ти не слинь,

Коли гортаєш сторінки.

Я, друже, твій надійний друг.

Та тільки для чистеньких рук.


(Чути стогін, та крик. Входить подерта книга)

Королева Книги. Що трапилося, книжечко? Хто тебе образив?
Книжка. Ой, я втекла від хлопчика, який мене бив і не беріг
(Вбігає хлопчик).
Хлопчик. А, ось де ти моя книжечка дорогоцінна. Я тебе шукаю скрізь, а ти тут. Я ж тобі нічого поганого не зробив, тільки вдарив тобою кілька разів сусіда по парті та вчора забув тебе у дворі. А в ночі пішов дощ. Ранком я пішов тебе шукати, а ти ось де.
Книжка.

Я подерта, я потерта,

Кінчики загнуті.

Сторінки пом'яті,

він мене скалічив.

А тепер не лічить.

Я терпіть не маю сил

Та й вдалась в світ блукати.

Долі кращої шукати.

Королева Книги. О, та ти, як та дівчинка у віршику.
Хлопчик.

Яка дівчинка? Я з нею незнайомий.


Королева Книги. А ось послухай.
Учень.

Книжка скаржилась Мар'яні

«Я у тебе не в пошані».

Звідкіля це на мені

Плями сині та масні?

Подивися, от сторінка:

Намальована хатинка.

Під хатинкою - маля

І написано: «Це я».

А за дві сторінки далі

Різні звірі небувалі:

Сині, жовті та рябі,

Що й не снилося тобі.

Люди кажуть:

- Ой, чия ти?

Як тепер тебе читати?

Скільки ми читали книг

А не бачили таких


Учень.

А я знаю ще інший віршик, теж повчальний.


Мама Ірочці в книгарні

Книжечки купила гарні.

В них чого тільки немає.

Іра з втіхи аж співає.

День минув – і книги плачуть.

Бо постаріли неначе.

Іра їх як оглядала.

Часто в ротик пальчик клала,

Став папір такий брудний,

Хоч бери його і мий.


Книжка. Дітки, я не хочу повертатися до цього хлопчика. Заберіть мене до своєї шкільної бібліотеки.
Хлопчик. А як же я буду без книжки! Я її дуже-дуже люблю!
Королева Книги. Якщо любиш її дуже-дуже,перш за все полікуєш. А крім того ось прочитай і запам'ятай правила поводження з книгою.
(Вручає правила. Хлопчик читає і коментує).
1. Беріть книгу чистими руками. (О! А я їх ніколи не мию!).

2. Не перегинай книжки. Від цього випадають сторінки. (А ви теж - перегинаєте сторінки, як і я?).

3. Не кладіть у книжку олівці та інші предмети, від цього вона рветься.

4. Книги треба читати, акуратно гортаючи сторінки, не слинити пальців. (А як це ж його гортати сторінки сухим пальцем? Треба спробувати).

5. Не загинайте листків - користуйтеся закладинами . (А в мене їх немає і не було ніколи).

6. Не чигайте книжки під час їжі. (А коли .ж?).

7. Щоб книга чи підручник довго служили вам, обгорніть їх. (У мене жодна книга не обгорнута).
Книжка
Коли би діти, ви раденько

До серця ці взяли слова –

То я б була уже чистенька

І вся біленька , як нова!


Королева Книги. Чи запам'ятали ці правила, діти? А ти, хлопчику?
Хлопчик. Я все зрозумів, обов'язково виправлюсь. Можна я побіжу полікую свою книжечку? До побачення, діти!
Королева Книги. Любі діти! Бережіть книгу, любіть її, бережливо ставтеся до підручників. Про все на світі будеш знати. Коли книжки почнеш читати.
Ведуча.

А зараз мої друзі маленькі, давайте з вами дамо обіцянку і будемо її дотримуватися. Я буду говорити , а ви повторюйте за мною:


Сьогодні, в день посвяти в читачі, дамо урочисту обіцянку:
- цінувати книгу - джерело знань;
- берегти книги, охайно з ними поводитися;
- не робити на книгах поміток, не малювати, сторінки не загортати:
- своєчасно повертати книги до бібліотеки.
Учням 1 класу книга вручає посвідчення читача.
ЮНИЙ ДРУЖЕ!
Вітаємо тебе із вступом в сім’ю читачів нашої бібліотеки. Бажаємо подружитися з книгою, яка допоможе тобі пізнати навколишній світ, розширити твої знання.
Ведуча . На цьому наше свято закінчено. Дякуємо за увагу!
Скачати 108.33 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка