Поширення ідей Просвітництва в Західній Україні



Скачати 182.17 Kb.
Дата конвертації18.04.2016
Розмір182.17 Kb.
Історія України 9 клас

Тема уроку: Поширення ідей Просвітництва в Західній Україні.

Мета уроку: ознайомити з особливостями суспільно-політичного життя у Західній Україні кінець ХVІІІ – перша половина ХІХ століть; охарактеризувати витоки національного відродження на західноукраїнських землях; визначити історичне значення діяльності греко-католицьких священиків та «Руської трійці» як вияву галицько-українського відродження; вказати роль та значення альманаху «Русалка Дністрова» - «політичного маніфесту українства»; сформувати уявлення про видатних діячів національного відродження та впливу на їх погляди ідей просвітителів;

сформувати вміння і навички складання конспекту, реферативних повідомлень, мультимедійних презентацій; вміння аналізувати, узагальнювати, порівнювати;

виховувати національну самосвідомість, патріотизм, гордість за минуле Батьківщини, активну громадянську позицію.

Тип уроку: комбінований.

Вид заняття: урок з елементами лекції зі слайдовим супроводом.

Обладнання: підручник «Історія України 9 клас» О.К. Струкевич, електронний підручник, електронний атлас «Історія України 9 клас»; портрети діячів «Руської трійці», презентація до уроку.

Основні терміни та історичні дати: просвітництво, романтизм, «Руська трійця», «Русалка Дністрова», денаціоналізація;

1816 рік – Товариство галицьких греко-католицьких священиків;

1832-1837 роки – діяльність «Руської трійці»;

1837 рік – видано «Русалку Дністрову».



Персоналії: Маркіян Шашкевич (1811-1843)

Іван Вагилевич (1811-1866)

Яків Головацький (1814-1888)

Структура уроку

І. Організаційний етап.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

ІІІ. Актуалізація опорних вмінь і знань учнів.

ІV. Вивчення нового матеріалу:


  1. Роль греко-католицьких священиків у національному відродженні Західної України.

  2. Поширення ідей просвітництва та романтизму на західноукраїнських землях.

  3. «Руська трійця» та «Русалка Дністрова».

V. Закріплення нових знань і вмінь учнів.

VІ. Підсумок уроку.

VІІ. Домашнє завдання.

Очікувані результати уроку

Після цього уроку учні зможуть:



  • визначати передумови, причини національного відродження на Західній Україні;

  • характеризувати зміст і значення «Русалки Дністрової» та «Руської трійці»;

  • розповідати про діяльність греко-католицьких священиків та М. Шашкевича, Я. Головацького, І. Вагилевича;

  • здійснювати критичний аналіз джерел та інтерпретувати події, подані в історичних документах;

  • знаходити на карті території, пов’язані із зазначеними подіями та діяльністю людей.

Хід уроку

І. Організаційний етап.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

Репродуктивна бесіда:


  • Назвати передумови та причини національного відродження у Наддніпрянській Україні.

  • Охарактеризувати діяльність В. Капніста та Новгород-Сіверського гуртка.

  • Навести приклади, що засвідчують національне відродження на Слобожанщині.

Індивідуальна робота біля дошки.

Дати визначення термінів: національне відродження, національна ідея, «Історія русів», Новгород-Сіверський гурток, суспільно-політичний рух, просвітництво.



Тестові завдання

  1. Назвати батька «української літературної мови»:

а) І. Котляревський;

б) А. Метлинський;

в) І. Срезневський;

г) М. Максимович.

2. Назвати автора теорії національної ідеї:

а) В. Капніст;

б) Й. Гердер;

в) І. Котляревський;

г) М. Костомаров.

3. Назвати європейську подію, що вплинула на поширення національної ідеї в Наддніпрянщині:

а) ліквідація автономії Гетьманщини;

б) Велика французька революція ;

в) поїздка В. Капніста до Берліна;

г) поділи Речі Посполитої.

4. Назвати носіїв національного відродження Наддніпрянщини:

а) греко-католицькі священики;

б) дворянство;

в) козацька старшина та інтелігенція;

г) козацтво.

5. Назвати рік видання «Енеїди» І. Котляревського:

а) 1764;

б) 1775;


в) 1791;

г) 1798.


6. Назвати центр національного відродження Слобожанщини:

а) Харківський університет;

б) Київський університет;

в) Новгород-Сіверський гурток;

г) «Український вісник».

7. Назвати редактора Харківського університету, який друкував українською мовою свої поетичні та літературознавчі твори в журналі «Український вісник»:

а) І. Срезневський;

б) П. Гулак – Артемовський;

в) М. Максимович;

г) Г. Квітка – Основ’яненко.

8. Назвати роки видання у Харкові масового популярного журналу «Український вісник»:

а) 1816-1819;

б) 1817-1818;

в) 1818-1819;

г) 1818-1820.

9. Назвати творця української прози, який у 1834 році видав у Харкові «Малоросійські оповідання»:

а) П. Гулак – Артемовський;

б) І. Котляревський;

в) Г. Квітка – Основ’яненко;

г) І. Срезневський.

10. Назвати термін, якому відповідає таке визначення: «Ідея відстоювання становища та гідності народу, його культури, історичних надбань»:

а) національне відродження;

б) ідея народності;

в) національна ідея;

г) автономістська ідея.

11. Назвати твір, що поширювався в рукописних зразках, пройнятий українською національною ідеєю, автор невідомий, який усі події часів Київської Русі та Гетьманщини оцінював із погляду державної самостійності:

а) «Історія Малої Росії»;

б «Історія Малоросії»;

в) «Історія русів»;

г) «Запорозька старовина».

12. Назвати ім’я історика та фольклориста, який упорядкував і видав три збірки українських народних пісень, перший ректор Київського університету:

а) М. Максимович;

б) М. Костомаров;

в) М. Маркевич;

г) П. Гулак – Артемовський.

ІІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.



  1. Назвіть західноєвропейських просвітителів.

  2. Назвати реформаторів в Австралійській імперії кінця ХVІІІ століття.

  3. Як змінилося становище Західної України після реформ Марії-Терези та Йосипа ІІ?

  4. Назвати носіїв національного відродження Наддніпрянщини.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

План уроку

  1. Роль греко – католицьких священників у національному відродженні Західної України.

  2. Поширення ідей просвітництва та романтизму на західноукраїнських землях.

  3. «Руська трійця» та «Русалка Дністрова».

Учні ознайомлюються із слайдом «Очікувані результати уроку».

І. Роль греко – католицьких священників у національному відродженні Західної України.



Розповідь вчителя, після якої учні повинні дати відповідь на проблемне питання [11, 69]:

  • Чому греко – католицькі священики стали носіями національної ідеї?

Західна Україна перебувала під владою Австрійської імперії, де проводилась антиукраїнська політика. Суспільство наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століть залишалось аграрним, провінційним. Основна маса населення – це селяни, які не мали достатнього матеріального та освітнього рівня. Українська шляхта майже повністю ополячилась та окатоличилась. Ущемлялися права і греко-католицької церкви та священиків, які мало чим відрізнялися від самих селян. Їх примушували відробляти панщину, невеликі матеріальні статки, які витрачалися на освіту та посаг для дітей. Греко – католицькі священики мали право одружуватись. Були пов’язані з сільським оточенням, їхні діти нерідко одружувалися з дрібними шляхтичами або із дітьми селян. «Хлопи і попи», як казали поляки, трималися разом. Греко – католицькі священики та їх діти розмовляли рідною мовою, коли ж навчалися у місті страждали від комплексу меншовартості. Тому у них формувався моральний обов’язок перед селянами, а саме: покращити становище народу, захистити гідність, вирвати з пітьми неосвіченості, звеличити українську мову та культуру.

Отже, на відміну від Наддніпрянщини, де національне відродження здійснювала спочатку козацька старшина, а потім інтелігенція, на Західній Україні – греко-католицькі священики.



Діти дають відповідь на проблемне питання, робота з підручником сторінки 57-58.

Записують у зошит відповідь.

  1. Західна Україна залишилась аграрною.

  2. Антиукраїнська політика Австрії, політика асиміляції.

  3. Ополячення та окатоличення заможних українців.

  4. Невелика кількість інтелігенції через низький рівень освіти.

  5. Близькість греко – католицьких священиків з селянами.

  6. Формується моральний обов’язок перед селянами.

  7. Ознайомлення з ідеями просвітителів та романтизму.

  8. Поширення поглядів німецького філософа Гердера.

З розповіді вчителя учні записують у конспекті «Передумови та причини національного відродження на Західній Україні».

Передумови:



  • реформи Марії – Терезії та Йосипа ІІ кінець ХVІІІ століття;

  • політика реакції Леопольда ІІ та Франца ІІ:

1805 рік – початкові школи під контролем католицької церкви;

1809 рік – закриття Руського інституту при Львівському університеті;

1812 рік – скасовано обов’язкову освіту;

- ущемлення греко – католицької церкви.

Причини:


  • відсутність власної держави;

  • антиукраїнська політика Австрії;

  • поширення західноєвропейських ідей:

  • просвітництва;

  • романтизму;

  • національної ідеї Гердера.

ІІ. Поширення ідей просвітництва та романтизму на західноукраїнських землях.

Випереджальне завдання.

У ході розповіді вчителя та підручника (сторінки 58-60) скласти таблицю «Першобудителі національно-культурного відродження»[9, 63]

Діячі національно-культурного відродження

Їх внесок у національне відродження

П. Лодій – учений-правознавець Львівського університету, перший декан юридичного факультету Петербурзького університету.

Поширював ідеї просвітителів, зокрема освіта народу, знання народу потрібно давати зрозумілою мовою.

І. Лучкай – греко-католицький священик.

Склав першу в Австрійській імперії граматику української мови (1830).

О. Духнович – греко-католицький священик із Закарпаття.

Склав молитовник рідною мовою, автор першого українського букваря, підручників з граматики, географії, посібника для вчителів, автор патріотичного вірша

«Я русин був, єсьм і буду

Я родився русином,

Чесний мій рід не забуду

Останусь його сином».


М. Левицький – перемишльський греко-католицький священик.

Закликав відновлювати україномовні школи; організатор «Товариства галицьких греко-католицьких священиків».

І. Могильницький – священик.

Ідеолог «Товариства галицьких греко-католицьких священиків», автор граматики української мови (1822), трактату «Розвідка про руську мову» (1822).

Й. Лозинський

Й. Левицький



Автори граматики української мови.

І. Кутка, В. Довгович

Опублікували збірник християнської моралі «Катехізис»

Робота з історичною картою «Суспільно-політичне життя на українських землях у першій половині ХІХ століття»

Розповідь вчителя [8, 113].

Серед греко-католицьких священиків поширювалися ідеї просвітителів, що надихали їх на розбудову шкіл, освіту народу. Але вони вважали, що головною силою перетворень є освічені монархи, а не народ.

У 1816 році було утворено «Товариство галицьких греко-католицьких священиків» у Перемишлі І. Могильницьким, М. Левицьким.



Мета:

  • поширення релігійної літератури українською мовою;

  • поради щодо ведення господарства;

  • створення парафіяльних шкіл;

  • захист української мови, видання граматик української мови.

Діячі товариства були пов’язані з віденським інтелектуальним середовищем, тому гурток називали віденсько-перемишльський. За 1818-1832 роки було відкрито 400 початкових шкіл.

На початку ХІХ століття в країнах Європи поширився романтизм, який оспівував індивідуальність, природність, емоційність. Також поширення набувають ідеї Гердера, який закликав: «Натхнення треба шукати в самобутній культурі простих людей».

Саме цими ідеями пройнялися греко-католицькі священики 30 років ХІХ століття.

ІІІ. «Руська трійця» та «Русалка Дністрова».

Розповідь вчителя.

Причини утворення «Руської трійці»:



  • вплив національного відродження Наддніпрянщини;

  • розгортання польського визвольного руху у зв’язку з польським повстанням 1830-1831 років;

  • ігнорування поляками прав корінного населення Галичини;

  • поширення національної ідеї та романтизму;

  • переміщення центру національного пробудження із Перемишля у Львів.

Лідери: Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький.



  • Повідомлення учнів про діячів гуртка.

Мета:

  • «підняти дух народний, просвітити народ» за допомогою друкованого слова та літературної творчості українською мовою;

  • допомогти народу усвідомити «гідність свою і свою силу»;

  • пропагувати національну ідею;

  • поширювати українські народні традиції, фольклор; ідею об’єднання українських земель;

  • популяризувати українську історію;

  • перетворити народну мову та літературну;

  • підтримувати зв’язки з діячами Наддніпрянщини;

  • розвивати національну самосвідомість.

Діяльність «Руської трійці»:

  • проводили велику фольклористично-збиральницьку роботу (Я. Головацький обійшов майже всю Галичину, Закарпаття, частину Буковини. І. Вагилевич виїхав у гірські райони Галичини та вів агітацію);

  • підготували до друку : 1833 рік – збірку «Син Русі», 1834 рік – «Зоря»;

  • 1836 рік – М. Шашкевич виступив українською мовою перед вищим духовенством і гостями Львівської духовної семінарії.

  • 1836 рік – І. Вагилевич переклав українською мовою «Слово о полку Ігоревім»;

  • 1836 рік – М. Шашкевич підготував до друку «Читанку для дівчаток».

  • 1837 рік – «Русалка Дністрова».



Отже, «Русалка Дністрова» - політичний маніфест українства; початок нової літератури на західноукраїнських землях; перша книга в Галичині, написана народною українською мовою; поряд із «Кобзарем» Т. Шевченка стала духовним орієнтиром національно-патріотичних сил.

І. Франко зазначав: «Русалка Дністрова» …була свого часу явищем наскрізь революційним»[1, 150].

І. Вагилевич писав, що «Русалка Дністрова» запалила вогонь, що його тільки гробова перста загасити може, врятувала народ від загибелі й відкрила очі кожному письменному чоловікові, у якого лишилося ще незіпсоване українське серце, показала йому його походження, обов´язки для народу й спосіб, як ті обов’язки треба сповнити.

Запитання для учнів.

Назвіть наслідки діяльності «Руської трійці»:



  • поширювали українську мову і літературу;

  • популяризували історичне минуле;

  • видали збірку «Русалка Дністрова»;

  • поширювали національну ідею;

  • підвищували національну свідомість;

  • закликали до об’єднання галицьких русинів і наддніпрянських українців;

  • здійснено перехід від фольклорно-етнографічного етапу до культурницького етапу національного відродження.

О. Єфименко називала членів «Руської трійці» трьома ластівками, що відкрили весну відродження галицько-руської народності.

ІV. Закріплення нових знань і вмінь учнів.



  1. Представники якої верстви стали провідниками національної ідеї в Західній Україні?

  2. Назвіть, яке освітнє товариство виникло в 1816 році в Перемишлі та мету його діяльності.

  3. Чому альманах «Русалка Дністрова» називають «політичним маніфестом українства»?

  4. Розв’яжіть кросворд.

V. Підсумок уроку.

Отже, на Західній Україні починається наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століть національне відродження під впливом ідей просвітителів та романтизму. Носіями національної ідеї стали греко-католицькі священики, що не були денаціоналізовані. М. Шашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький розпочали національно-просвітницьку діяльність, створили громадсько-культурне об’єднання – «Руська трійця», видали альманах «Русалка Дністрова» - «політичний маніфест українства».

VІ. Домашнє завдання.


  • Прочитати §7, дати відповіді на питання сторінка 63.

  • Опрацювати історичні джерела параграфа.

  • Написати порівняльну таблицю «Національне відродження Наддніпрянщини та Західної України»




Лідери національного відродження

Передумови національного відродження

Прояви національного відродження

Наслідки національного відродження

Наддніпрянська Україна













Західна Україна












Кросворд


«Національне відродження на Західній Україні»




2













3














































7



















1






















1





























































9













5

8































4















































































6


































10























































По горизонталі.

  1. У якій частині України носіями національної ідеї були греко-католицькі священики?

3. Кому належать патріотичні слова:

«Я русин був, єсьм і буду

Я родився русином,

Чесний мій рід не забуду

Останусь його сином»?

4. У якому місті діяло освітнє Товариство галицьких греко-католицьких священиків?

6. Який діяч обійшов майже всю Галичину, Закарпаття, частину Буковини, автор праць з історії, археології, етнографії?

8. Який напрямок поширився серед греко-католицьких священиків на початку ХІХ століття, де на перший план ставилася індивідуальність?

10. Хто із діячів «Руської трійці» переклав на українську мову «Слово о полку Ігоревім»?

По вертикалі.



  1. Хто вплинув на національне відродження західноукраїнських земель наприкінці ХVІІІ століття із європейських діячів?

  1. У якому місті було утворено гурток «Руська трійця»?

  1. Який німецький філософ розробив теорію національної ідеї?

  1. Кому належать такі рядки:

Руська мати нас родила,

Руська мати нас повила,

Руська мати нас любила,

Чому ж мова єй немила?



Література

  1. Бойко О.Д. Історія України: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – Видання 3-тє, виправлене, доповнене. – К.: Академвидав, 2005.

  2. Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Непринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. – К., 1995.

  3. Гісем О.В., Мартинюк О.О. Історія України. Кінець ХVІІІ – початок ХХ ст..: Навчальний посібник: 9 кл. – К.: Ніка-Центр, 2000.

  4. Довідник з історії України (А-Я)/ За заг. Ред.. І. Підкови, Р. Шуста. – К.: Генеза, 2001.

  5. Енциклопедія історії України. – Т. 1: А-В. – К.: Наукова думка, 2005.

  6. Енциклопедія історії України. – Т. 3: Е-Й. – К.: Наукова думка, 2005.

  7. Коляда І.А. Історія України: Кінець ХVІІІ – початок ХХ століття. 9 клас: Навчальний посібник / За заг. Ред.. О.П. Реєнта. – К.: Україна, 2001.

  8. Коляда І.А. Історія України: Навчально-методичний посібник для вчителів / За заг. Ред.. О.П. Реєнта. – К.: Аконіт, 2006.

  9. Подобєд А.О. Історія України. Розробки уроків. Видавництво «Ранок», 2009.

  10. Пометун О.І., Фрейман Г.О. Методика навчання історії в школі. – К.: Генеза, 2005.

  11. Середницька Г.В. Історія України. Опорні конспекти. – К.: Книги України, 2009

  12. Субтельний О. Україна: історія / Пер. З англ.. Ю.І. Шевчука; вст. ст. С.В. Кульчицького. – 3-тє вид., перероб. І доп. – К.: Либідь, 1993.

  13. Шаров І. 100 видатних імен України. – К.: Видавничий дім «Альтернативи», 1999.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка