Порівняльний аналіз особливостей прийняття студентами стратегічного життєвого рішення з вибору шлюбного партнера



Скачати 253.58 Kb.
Дата конвертації08.09.2017
Розмір253.58 Kb.
УДК 159.923-057.87

Л.В.Помиткіна,

доктор психологічних наук,

професор кафедри авіаційної психології

Національного авіаційного університету
Порівняльний аналіз особливостей прийняття студентами

стратегічного життєвого рішення з вибору шлюбного партнера
У статті висвітлюються теоретичні підходи до побудови сімейних стосунків, розглядаються особливості прийняття студентами стратегічного життєвого рішення з вибору шлюбного партнера, подані результати емпіричного дослідження.

Ключові слова: вибір, рішення, стратегічне життєве рішення, шлюбний партнер.
Сравнительный анализ особенностей принятия студентами

стратегического жизненного решения о выборе брачного партнера

В статье освещены теоретические подходы к построению семейных отношений, расматриваются особенности принятия студентами стратегического жизненного решения о выборе брачного партнера, представлены результаты эмпирического исследования.

Кючевые слова: выбор, решение, стратегическое жизненное решение, брачный партнер.
Lyubov Pomytkina

Comparable analysis of features of strategic life decisions-making by students considering the choice of a marriage partner
The article highlights the theoretical approaches to building family relationships, examines the specialties of strategic life decisions-making by students considering the choice of a marriage partner, presents the results of empirical study.

Keywords: choice, decision, strategic life decision, marriage partner.
Постановка проблеми. Кожна сім’я є унікальним утворенням суспільства, яке зазвичай має свої турботи і свої проблеми, та, незважаючи на все, прагне щасливого життя та сімейного благополуччя. Гармонійна родина є найвищою цінністю, яка робить життя кожної людини щасливим, повноцінним та плідним. Вчені-практики визначають сім’ю як справжню школу людських взаємин, у якій людина росте, розвивається і вдосконалюється.

На даному етапі розвитку суспільства шлюб переживає кризу, пов’язану зі зміною його функціонального призначення. До недавнього часу шлюб мав скоріше економічне та політичне значення, ніж відігравав функцію психологічної підтримки та комфорту. Сьогодні в усіх демократичних країнах спостерігаються такі позитивні тенденції, як збільшення економічної незалежності жінок, відміна правової дискримінації незаконнонароджених дітей, розширення асортименту товарів, які полегшують побут самотніх чоловіків і жінок, послаблення примусових повноважень держави у сфері особистого життя людей. Однак ці зміни неминуче призводять до зменшення потреби в реєстрації шлюбу. Як наслідок, середній вік вступу у шлюб постійно підвищується, багато молодих пар проживають разом неофіційно, розлучення стало найбільш ймовірним фіналом шлюбних відносин.



Метою статті є висвітлення теоретичних підходів до побудови сімейних стосунків та розкриття психологічних відмінностей у прийнятті студентами стратегічного життєвого рішення з вибору шлюбного партнера.

Виклад основного матеріалу. Аналіз науково-психологічної літератури та дослідження соціологів дозволяють стверджувати, що у віці ранньої дорослості людина включається в усі види соціальної активності, вона відходить від батьківської сім’ї, обирає супутника життя, приймає рішення про шлюб і створення власної сім’ї [1-5].

Як вказують вчені, провідними детермінантами вступу до шлюбу стають духовна близькість, кохання, єдність цінностей та світосприймання [1, 8]. Незважаючи на те, що в певні моменти свого життя людина може залишатися на самоті, вона завжди прагне, щоб її розуміли та приймали, прагне бути комусь потрібною, тобто коханою. Вона, у свою чергу, також бажає кохати, віддавати іншому свою турботу, накопичену ніжність, ділитися з іншою людиною сокровенним та особисто значущим. У людській спільноті склалося так, що надійним засобом реалізації цих потреб визнані шлюб та сім’я. Тому більшість дорослих людей, як і раніше, відчувають бажання знайти шлюбного партнера та укласти шлюб.

Філософи, педагоги, психологи та соціологи протягом багатьох років намагалися розібратися: яким чином люди обирають супутника життя? Однак єдиним змістовним узагальненням може стати визнання того, що цей процес набагато складніший, ніж здається на перший погляд.

Як відомо, одним із перших досліджував закономірності вступу до шлюбу засновник класичного психоаналізу 3.Фрейд. У своїй психоаналітичній теорії вчений спирається на припущення, що діти прагнуть до батьків протилежної статі. Відстежуючи складні несвідомі процеси людської психіки, вчений переконався, що людина може переносити любов, яку вона відчуває до матері чи батька, на інші об’єкти – на свою потенційну дружину чи чоловіка. Як підтвердження цьому, ми спостерігаємо, що саме тому багато юнаків хотіли б зустріти майбутню супутницю життя, схожу на їхню матір, і дуже часто дівчата звертають увагу на юнаків, схожих на їхнього батька.

На сьогоднішній день вченими дослідниками створено ряд концепцій, які спробували пояснити механізми шлюбного вибору. У зарубіжній психології найбільшого поширення й популярності набули такі теорії як: теорія «Стимул–Цінність–Роль» Б.Мурстейна, теорія «фільтрів» А.Керкгоффа й К.Девіса, теорія комплементарних потреб Р.Уінча, «кругова теорія любові» А.Рейса, інструментальна теорія добору чоловіка й дружини Р.Сентерса [1, 7, 8].

Однією з найбільш структурованих та розроблених теорій є теорія вибору шлюбного партнера є концепція Бернарда Мурстейна «Стимул – Цінність – Роль», яка заснована на припущенні про те, що всі відносини протягом передшлюбного періоду проходять три послідовні стадії [7, 8]. Дослідник дійшов висновку про те, що лише пари, які пройшли всі три стадії, спроможні заключити гідний шлюбний союз.

На першій стадії (стимульній) відбувається виокремлення однієї людини з великої кількості інших людей, тобто відбувається первісний вибір партнера, виникає симпатія. До критеріїв вибору на цій стадії відносять зовнішні дані, соціальний статус, особливості самопрезентації партнера, деякі його психологічні якості. До особливостей перебігу першої стадії вчені відносять різні компоненти, зокрема, важливим компонентом тут є територіальна близькість між партнерами, оскільки експериментально доведено, що саме вона часто стає основою для взаємної симпатії. Більшість людей знаходять свою «другу половинку» серед сусідів, колег, знайомих чи однокласників.

На другій стадії (ціннісній) відбувається узгодження партнерами цінностей, переконань, світоглядних позицій один одного. Симпатія, яка виникає на стимульній стадії, зміцнюється у тому разі, якщо досягається єдність поглядів на життя й позицій у питаннях шлюбу, розподілу чоловічих та жіночих обов’язків у сім’ї, виховання дітей тощо. В іншому разі, при розбіжності подібних позицій, союз розпадається [7, 8].

На третій стадії (рольовій) перевіряється відповідність рольової поведінки партнерів при їх активній практичній взаємодії один з одним. Однак, на дошлюбному етапі відносин здатність партнера виконувати бажану роль перевіряється частіше за все лише завдяки вербальному вираженню його ставлення до цього предмету. Зазвичай, на цій стадії проходять перевірку рольові очікування по відношенню до партнера, ті враження, які партнер викликає при спілкуванні на ціннісній стадії. Вчені вбачають тісний зв'язок між вказаною відповідністю та загальною задоволеністю шлюбом [1, 2]. Також на даному етапі відбувається оцінка відповідності особистісних властивостей партнерів, яка перевіряється завдяки їх спільній діяльності.

У результаті своїх досліджень Б.Мурстейн дійшов висновку, що для виникнення симпатії між людьми важлива не стільки сама фізична привабливість, скільки відповідність рівня власної привабливості та привабливості партнера. Людина схильна вибирати собі у партнери того, хто не більше й не менше привабливий, ніж вона сама [7, 8].

В основі теорії «фільтрів» А.Керкгоффа й К.Девіса лежить ідея існування декількох стадій у процесі вибору шлюбного партнера. Схематично цей процес можна уявити як послідовне проходження через серію фільтрів, які поступово відсівають людей з безлічі можливих партнерів і звужують індивідуальний вибір. Перший фільтр – місце проживання – відсіває тих потенційних партнерів, з якими людина ніколи не зможе зустрітися. Потім фільтр гомогамії виключає тих, хто не підходить за соціальними критеріями. На цьому етапі людина вступає в контакти з іншими, які здаються привабливими. На наступних стадіях встановлюються подібність цінностей і сумісність рольових очікувань. Результатом проходження через всі фільтри є вступ у шлюб.

Відомий німецький учений Р.Зідер також вважає, що наміру одружитися в більшості людей у європейських промислово розвинених країнах передує тривалий процес орієнтації й соціокультурного налаштовування людини на шлюб і родину. Дослідник уявляє вибір шлюбного партнера як процес фільтрації. На першому етапі визначається категорія соціально підходящих партнерів. Це відбувається майже «непомітно» для людини в соціальному середовищі, в якому вона перебуває. На другому етапі здійснюється специфічний вибір із «сукупності» можливих партнерів відповідно до психологічних, сексуально-еротичних й естетичних механізмів. Під час цього процесу велике значення надається враженням, набутим у рідній сім’ї, освіті й ранній професійній кар’єрі молодих людей, набутих у соціумі [1, 2, 7, 8].

Провідною думкою у теорії комплементарних потреб (взаємодоповнюючих потреб) Р.Уінча є те, що протилежності притягаються, тобто у виборі партнера кожен індивідуум шукає того, від кого очікує максимуму задоволення власних потреб. На думку дослідника закохані повинні мати подібність соціальних рис і психологічно доповнювати один одного. Ця теорія не стверджує, що кожен може знайти людину, яка б повністю задовольняла його потреби, однак допомагає розібратися, чому ми вважаємо привабливими тільки деяких із усього «поля обранців». Відповідно до цієї теорії, наприклад, привабливою для владного чоловіка може бути лагідна жінка, а спокійному й м’якому чоловікові подобаються енергійні й впевнені жінки [7, 8].

Відома «кругова теорія любові» А.Рейса пояснює механізм вибору шлюбного партнера через реалізацію чотирьох послідовних процесів [7]:

- встановлення взаємозв’язку: відбувається оцінка легкості спілкування двох людей, тобто, наскільки їм вільно й комфортно в товаристві один одного;

- саморозкриття: відчуття взаємозв’язку з іншою людиною народжує почуття розслаблення, довіри й легкості розкриття себе перед іншим; великий вплив мають соціально-культурні фактори;

- формування взаємної залежності: цей процес характеризується поступовим виникенням й розвитком системи взаємозалежних звичок у чоловіка й жінки, появою почуття потреби одне в одному;

- реалізація основних потреб особистості, якими, на думку А. Рейса, є потреби в любові, довірі, стимуляції ким-небудь її амбіцій тощо.

Вчений переконаний, що розвиток почуття любові відбувається в напрямку від першого процесу до четвертого, і пропуск одного з них може негативно позначатися на розвитку або стабільності любовних стосунків.

Р.Сентерс запропонував інструментальну теорію добору чоловіка й дружини, яка також приділяє першорядну увагу задоволенню потреб, але при цьому стверджує, що одні потреби важливі за інші, а деякі з них більше властиві чоловікам, ніж жінкам, і навпаки. Р.Сентерс стверджував, що людина має потяг до того, чиї потреби схожі з її власними або доповнюють їх [2, 7, 8].

Відомий вчений Абрахам Маслоу також писав про особливості задоволення потреб у стосунках та пов’язану з цим стабільність емоційних. Він вказував, що люди, які живуть на рівні потреб зростання, тобто самоактуалізовані особистості, встановлюють більш стабільні стосунки ніж ті, хто живуть на рівні дефіцитарних потреб.

У.Струбі разом зі своїми колегами вивчали зв'язок зовнішньої привабливості та вибору партнерів. Вони дійшли висновку, що люди, які вважають себе зовнішньо непривабливими, частіше призначають побачення також непривабливим людям, і навпаки, ті, хто високо оцінює власну зовнішність, частіше приділяють увагу вродливим людям [8].

Вчений Д.Бірн зі своїми колегами у своїх експериментах неодноразово переконувалися, що найбільш привабливими ми вважаємо тих людей, з якими у нас багато спільного. Тому можна припустити, що віддаючи перевагу подібним до нас людям, ми відчуваємо безпеку та психологічний комфорт поряд з ними. Чим більше подібностей у настановах, переконаннях та моральних цінностях у подружжі, тим щасливіший шлюб та менш імовірне розлучення [7]. Вчені переконані, що на даному етапі важлива відвертість, чесність, відкритість партнерів один одному.

Аналіз вітчизняної психологічної літератури показав, що до найбільш відомих теорій слід навести теоретичну модель співвідношення процесів міжособистісного сприйняття та динаміки дошлюбних відносин М.А.Абалакіної, поетапний розвиток стосунків між чоловіком та жінкою описувала Т.Б.Василець [2], шлюбно-сімейні відносини досліджувала Л.Б.Шнейдер [8], трансформацію соціально-моральних установок молоді по відношенню до шлюбу та дошлюбним інтимним стосункам вивчав С.І.Голод [3].

Досить грунтовними є дослідження процесу вибору шлюбного партнера Н.Н.Обозова та А.Н.Обозової [4]. Вони виділили чотири аспекти сімейної сумісності, які визначаються закономірністю наступних проявів:

1) духовна сумісність – характеризує узгодженість цілепокладаючих

компонентів поведінки партнерів: установок, ціннісних орієнтацій, потреб, інтересів, поглядів, оцінок, думок тощо (основна закономірність духовної сумісності – схожість, подібність духовних укладів подружжя);

2) персональна сумісність – характеризує відповідність структурно-динамічних особливостей партнерів: характеристик темпераменту, характеру, емоційно-вольової сфери. Один із критеріїв персональної сумісності – безконфліктний розподіл міжособистісних ролей. Основна закономірність цього аспекту сумісності подружжя – наявність додаткових структурних характеристик партнерів;

3) сімейно-побутова сумісність – функціональні особливості подружжя: узгодженість уявлень про функції сім’ї, рольових очікувань і домагань під час реалізації цих функцій. Критерій – ефективність виховання дітей;

4) фізіологічна сумісність.

Таким чином вчені і практики розробляють та презентують свої підходи та теорії щодо вибору шлюбного партнера, щоб надати допомогу молоді у прийнятті відповідального доленосного рішення, яке необхідно приймати переважно у студентському віці.

Узагальнюючи, зазначимо, що прийняття стратегічного життєвого рішення з вибору шлюбного партнера є відповідальним і складним психологічним процесом, який суттєво відрізняється від вибору професії чи іншого відповідального рішення, передусім тим, що це рішення є актом взаємодії партнерів і вибір одного ще не означає згоди іншого партнера. Результатом однобічного вибору може бути нещасне кохання «на все життя», а результатом взаємного вибору – злагода та сімейне щастя. Отже, особливістю є узгодженість двох сторін в основних соціально психологічних напрямах побудови сім’ї [6].



Емпіричне дослідження. Для діагностики студентів щодо особливостей прийняття стратегічного життєвого рішення з вибору шлюбного партнера ми використали опитувальних М.М.Козлова «Сімейний договір», яка дозволяє молоді ознайомитися з різними аспектами подружнього життя, такими як: «домашні» звички, цінності, гроші, господарство, друзі, родина, сімейні обов’язки, діти та їх виховання тощо. Однак методика не передбачає отримання кількісних параметрів чи оцінок, тому була нами модифікована і подана у формі опитувальника, що дозволило отримати кількісні показники. У відповідності з цим опитувальником ми визначали, наскільки студенти у процесі прийняття стратегічного життєвого рішення щодо вибору шлюбного партнера звертають увагу та замислюються над особливостями сімейного ладу.

У процесі дослідження студенти знайомилися з питаннями та відмічали у спеціально розробленому нами бланку відповідей своє ставлення до вибору шлюбного партнера, чи звертають вони увагу на вказані характеристики сімейного життя під час вибору партнера. Інструкція до опитувальника була сформульована таким чином: «Оцініть Ваше ставлення та наскільки Ви звертаєте увагу під час пошуку потенційного шлюбного партнера на аспекти, подані нижче, користуючись шкалою від 0 до 10 балів». Оскільки відповіді студентів юнаків і дівчат стосовно прийняття стратегічного життєвого рішення з вибору шлюбного партнера мають певні відмінності, для зручності аналізу ми подали окремі узагальнені таблиці емоційно-пізнавального ставлення юнаків та дівчат (див. табл. 1; табл. 2).

Відповіді на перше запитання і юнаків (79,0%) і дівчат (86,0%) засвідчили високий рівень позитивного емоційного ставлення до вибору шлюбного партнера. Низький рівень спостерігався лише у 22,6% юнаків (у більшості це ті, які просто бояться дівчат, тобто ще не змужніли і вважають, що стосунки з дівчатами ще не для них). Серед дівчат (у 10,6%), які вказали низький рівень, це ті відмінниці, зосереджені лише на навчанні, які відгороджуються від будь-яких розмов про це, оскільки переконані, що будь-які стосунки з хлопцями будуть заважати навчальній діяльності. Загалом і юнаки і дівчата отримали високі бали за перше питання, що свідчить про їх позитивне емоційне ставлення до вибору шлюбного партнера.

На друге запитання були отримані високі бали у дівчат та дещо нижчі у юнаків, що свідчило про їх зацікавленість у отриманні нової для них інформації щодо вибору шлюбного партнера. Низький рівень (21,4% юнаків та 10,9% дівчат) отримали відповіді тих студентів, які вважали, що й так знають, як обирати.

Високі та середні показники були отримані майже в однакової кількості студентів-юнаків (42,4% та 36,2%). Однак в цілому низький (21,4%) та середній рівень (36,2%) у юнаків вказує на занижену зацікавленість в інформації (вираженість показника 6,6 балів)
Таблиця 1

Кількісні показники розподілу ставлення студентів-юнаків щодо

вибору шлюбного партнера

n =390



Субшкали

Кількісні показни-ки розподілу юнаків, %

Вираженість показників

Вис.

Срд.

Низ.

Срд.зн.,

бали

%

  1. Позитивне емоційне ставлення до вибору шлюбного партнера

40,4

37,0

22,6

7,9

79,0

  1. Зацікавленість в інформація про особливості вибору шлюбного партнера

42,4

36,2

21,4

6,6

66,0

  1. Позитивне емоційне ставлення до вдосконалення своєї здатності до вибору шлюбного партнера

30,7

35,4

33,5

5,4

54,0

  1. Ступінь взаємної довіри й прийняття один одного

17,2

24,7

58,1

4,3

43,0

  1. Портрет коханого: а) зовнішність

б) риси характеру

35,8

21,3


42,3

20,1


26,9

58,6


7,1

3,7


71,0

37,0


  1. Родина обранця

29,7

30,2

40,1

3,2

32,0

  1. Ставлення до роботи

20,1

30,6

39,3

3,1

31,0

  1. Ставлення до освіти

25,6

37,0

37,4

4,3

43,0

  1. Ставлення до грошей

29,2

29,5

41,3

2,7

27,0

  1. Уявлення про спільне житло та речі

25,4

30,1

44,5

2,2

22,0

  1. Уявлення про господарські обов’язки

26,6

31,3

42,1

2,6

26,0

  1. Ставлення до порядку та чистоти в домі

30,1

30,5

39,4

2,8

28,0

  1. Ставлення до харчування

21,4

35,3

43,3

2,2

22,0

  1. Уявлення про режим дня

30,2

28,2

41,6

2,5

25,0

  1. Ставлення до одягу, зовнішності та догляду за собою

35,5

40,8

23,7

7,2

72,0

  1. Ставлення до здоров’я

31,7

29,8

38,5

3,1

31,0

  1. Уявлення про стосунки з родичами

20,5

34,4

45,1

2,3

23,0

  1. Ставлення до дітей

21,2

24,3

54,5

2,2

22,0

  1. Уявлення про духовне життя та цінності

21,8

24,1

54,1

2,2

22,0

  1. Ставлення до вільного часу та захоплення

24,3

28,5

47,2

3,0

30,0

  1. Ставлення до друзів

21,6

31,3

47,1

5,3

53,0

  1. Ставлення до вірності та зради

17,3

42,1

48,0

5,1

51,0

  1. Ставлення до сексу

36,0

42,6

21,4

7,3

73,0

  1. Уявлення про свободу особистості та прийняття рішень

29,3

25,3

45,4

3,7

37,0

  1. Ставлення до манер поведінки та шкідливих звичок

26,7

36,1

37,2

3,5

35,0

  1. Уявлення про сімейні стосунки

26,5

37,2

36,3

3,6

36,0

  1. Уявлення про сімейні принципи й гасла

30,4

27,5

42,1

2,4

24,0

у порівнянні з дівчатами (8,2 бали), оскільки високий показник дівчат майже на тому ж рівні що і показник ставлення. Отже, дівчата проявили більшу зацікавленість в інформації щодо особливостей вибору шлюбного партнера.



Таблиця 2

Кількісні показники розподілу ставлення студентів-дівчат щодо

вибору шлюбного партнера

n =460


Субшкали

Кількісні показ-ники розподілу дівчат, %

Вираженість показників

Вис.

Срд.

Низ.

Срд. зн.,

бали

%

  1. Позитивне емоційне ставлення до вибору шлюбного партнера

48,2

41,2

10,6

8,6

86,0

  1. Зацікавленість в інформація про особливості вибору шлюбного партнера

43,7

45,4

10,9

8,2

82,0

  1. Позитивне емоційне ставлення до вдосконалення своєї здатності до вибору шлюбного партнера

31,3

54,6

14,1

7,8

78,0

  1. Ступінь взаємної довіри й прийняття один одного

12,0

46,8

41,2

5,2

52,0

  1. Портрет коханого: а) зовнішність

б) риси характеру

34,8

38,2


34,6

20,5


31,1

41,3


5,4

7,0


54,0

70,0


  1. Родина обранця

17,8

60,9

21,3

4,0

40,0

  1. Ставлення до роботи

20,1

57,8

22,1

4,5

45,0

  1. Ставлення до освіти

25,3

43,6

31,7

5,1

51,0

  1. Ставлення до грошей

24,6

44,9

30,5

4,7

47,0

  1. Уявлення про спільне житло та речі

22,2

48,7

29,1

3,7

37,0

  1. Уявлення про господарські обов’язки

11,3

53,2

35,5

2,9

29,0

  1. Ставлення до порядку та чистоти в домі

23,0

45,6

31,4

4,3

43,0

  1. Ставлення до харчування

18,3

46,8

30,5

3,6

36,0

  1. Уявлення про режим дня

10,2

62,5

27,3

3,2

32,0

  1. Ставлення до одягу, зовнішності та догляду за собою

28,1

39,4

32,5

5,3

53,0

  1. Ставлення до здоров’я

12,3

50,7

38,4

3,1

31,0

  1. Уявлення про стосунки з родичами

9,8

58,0

32,2

2,7

27,0

  1. Ставлення до дітей

10,1

55,5

34,4

2,5

25,0

  1. Уявлення про духовне життя та цінності

11,4

56,8

31,8

2,2

22,0

  1. Ставлення до вільного часу та захоплення

11,9

57,5

30,6

2,8

28,0

  1. Ставлення до друзів

25,3

44,6

30,1

5,8

58,0

  1. Ставлення до вірності та зради

31,2

26,5

42,3

7,8

78,0

  1. Ставлення до сексу

27,8

30,1

42,1

7,6

76,0

  1. Уявлення про свободу особистості та прийняття рішень

11,2

58,1

30,7

3,4

34,0

  1. Ставлення до манер поведінки та шкідливих звичок

14,3

57,2

28,5

3,7

37,0

  1. Уявлення про сімейні стосунки

14,4

55,3

31,0

4,4

44,0

  1. Уявлення про сімейні принципи й гасла

14,6

60,1

25,3

3,2

32,0

Стосовно відповідей на третє запитання щодо ставлення до вдосконалення та розвитку своєї здатності обирати шлюбного партнера, дівчата також отримали вищі показники (7,8 балів), ніж юнаки (5,4 бали), виявили більшу готовність до розвитку своїх знань та до участі у розвивальних заходах.

Аналіз відповідей студентів на подальші питання (з 4 по 27 питання) показав існуючі відмінності між юнаками та дівчатами (див. дані у табл. 1 та табл. 2). Ступінь взаємної довіри й прийняття один одного є більш важливим для дівчат, ніж для хлопців. Під час знайомства та у ході перших зустрічей юнаки більше віддають перевагу зовнішності дівчат (71,0%), а для дівчат є більш важливими риси характеру (70,0%). На питання, починаючи з 6-го і завершуючи 21-шим, юнаки ставили майже однакові низькі бали (2-4 бали), оскільки вони і не відкидали важливість цих характеристик, але й не виділяли їх як основні для себе під час вибору шлюбного партнера. Це може свідчити про те, що кожного разу, обираючи дівчину, вони не розглядають її як супутницю на все життя, а лише як партнера по сексу, як друга щось робити разом, як партнера по спілкуванню, як людину з якою просто хочеться бути тощо.

Дівчата на ці ж запитання ставили дещо вищі бали (3-6 балів) та погоджувалися потім, що з тим, що всі ці особливості треба враховувати під час вибору шлюбного партнера, однак не робили цього раніше.

Відмінності зафіксовано у відповідях на питання стосовно ставлення до вірності та зради. Юнаки надали йому середнього значення (51,0%), а дівчата – високого (78,0%). Це свідчить про більш високу відповідальність дівчат у стосунках з потенційним шлюбним партнером. Також збільшення показника, а отже й важливості для студентів, спостерігалося на питання про ставлення до сексу: 73,0% – у юнаків та 76,0% – дівчат. Це означає, що питання статевих стосунків під час вибору шлюбного партнера є дуже важливим для обох сторін, що пояснюється віковими особливостями та психофізіологією молоді. Оскільки цей показник є трохи вищим для дівчат, то в цілому, це характеризує дівчат як більш відповідальних у виборі шлюбного партнера.

Загалом хлопці відповідали на анкету вдвічі скоріше, а дівчата начебто вивчали та зважували кожну характеристику. Після проведення анкетування усі студенти відмічали, що вони й не здогадувалися, що треба так багато питань зважувати під час вибору потенційного шлюбного партнера.

Загалом дослідження гендерних особливостей особистісної готовності студентів до прийняття стратегічного життєвого рішення з вибору шлюбного партнера вказує на переважно низький рівень у студентів-юнаків та переважно на середній у дівчат.

Таким чином, можна стверджувати, що студентська молодь обирає потенційного шлюбного партнера в більшості під впливом емоцій і почуттів, не аналізуючи схильності, вподобання, погляди, тобто несвідомо, не звертаючи увагу на важливі для спільного ладу характеристики один одного, надаючи перевагу зовнішності та швидкоплинним бажанням.

Література



  1. Андреева Т. В. Семейная психология : учеб. пособие / Т. В. Андреева. – СПб. : Речь, 2004. – 244 с.

  2. Василец Т. Б. Этапы развития отношений между мужчиной и женщиной. – К., 2006. – С.12-23.

  3. Голод С. И. Стабильность семьи: социологический и демографический аспекты. – Л.: Наука, 1984. – 325 с.

  4. Обозов Н. И., Обозова А. Н. Диагностика супружеских затруднений //Психологический журнал. – Т. 3., №2. – 1982.

  5. Панкова Л. М. У порога семейной жизни. – М. : Просвещение, 1991. – С.144.

  6. Помиткіна Л. В. Психологічна готовність студентів до прийняття стратегічного життєвого рішення з вибору супутника життя / Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С.Костюка. – Київ, 2012. – Том. 11. – Психологія особистості. Психологічна допомога особистості. – Вип. 6. – С. 504–509.

  7. Психология семейных отношений с основами семейного консультирования: Учеб. пособ. для студ. высш. учеб. Завед. / Е.И. Артамонова, Е.В. Екжанова, Е В. Зырянова и др.; Под ред. Е.Г. Силяевой. – М.: Издательский центр «Академия», 2005. – 192 с.

  8. Шнейдер Л. Б. Психология семейных отношений. Курс лекций. – М.: Апрель-Пресс, Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2000. – 512 с.

Відомості про автора
Помиткіна Любов Віталіївна – доктор психологічних наук, доцент, професор кафедри авіаційної психології Національного авіаційного університету м. Києва

Тел. моб. 093-499-0550;



Lyubvit@bigmir.net


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка