Поради І рекомендації щодо виховання І навчання дітей в сім’



Скачати 289.95 Kb.
Дата конвертації10.09.2017
Розмір289.95 Kb.
ПОРАДИ І РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИХОВАННЯ І НАВЧАННЯ ДІТЕЙ В СІМ’

Стаття 59. Відповідальність батьків за розвиток дитини

1. Виховання в сім’ї є першоосновою розвитку дитини як особистості.

2. На батьків покладається однакова відповідальність за виховання і розвиток дитини.

3. Батьки та особи, які їх замінюють, зобов’язані: постійно дбати про фізичне здоров’я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей: поважати гідність дитини, виховувати працелюбність, почуття доброти, милосердя, шанобливе ставлення до України, рідної мови, культури, сім’ї, повагу до національних, історичних, культурних цінностей інших народів: сприяти здобуттю дітьми освіти у закладах освіти або забезпечувати домашню освіту в обсязі вимог до її змісту, рівня та обсягу; виховувати повагу до законів, прав, основних свобод людини.



4. Держава надає батькам і особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов’язків, захищає права сім’ї.

Стаття 60. Права батьків. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право: вибирати заклад освіти для неповнолітніх дітей; обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування в закладах освіти; звертатись до органів державного управління освітою з питань навчання, виховання дітей; захищати у відповідних державних, судових органах законні інтереси своїх дітей.

Десять «Золотих правил» для батьків

1. Не марнуйте часу дитини. У ранньому дитинстві мозок найкраще сприймає нове, накопичує знання. Отже, подбайте, щоб життя дитини не було нудним, одноманітним, безрадісним. Створивши сприятливе середовище, можна підвищити коефіцієнт розумового розвитку.

2. Формуйте самоповагу. Власний образ, закріплений свідомістю, є визначальним на роботі, при виборі друзів, у сім’ї. Висока самооцінка додає сміливості, впевненості, вміння ризикувати. Діти повинні усвідомити, що успіх, майбутній добробут залежать від них самих.

3. Навчіть дитину спілкуватися. Є шість умов, за яких у дитини виробляються корисні навички: щира любов до батьків, приязне ставлення до оточуючих, зовнішня привабливість (одяг, манери), можливість спостерігати правильне соціальне спілкування (поведінка батьків, вчителів), висока самооцінка, достатній запас слів, вміння підтримувати розмову.

4. Пильнуйте, щоб дитина не стала «телеманом». Сидіння перед телевізором гальмує в дітей розвиток лівої півкулі головного мозку. А нею визначається розвиток мови. Отже, з часом у дитини можуть виникнути ускладнення під час спілкування. «Телемани» швидше реагують, але миттєва реакція, позбавлена осмислення не завжди корисна.

5. Виховуйте відповідальність, порядність. Потрібно не лише пояснювати, що добре, а що погано, а й закріплювати гарні навички, карати за негідні вчинки. За приклад має слугувати гідна поведінка батьків.

6. Навчити дитину шанувати сімю. Добрі стосунки, любов і повага в сім’ї виховують краще за будь-які лекції.

7. Подбайте про гарне оточення. Якщо ви живете на соціально-психологічному смітнику, дітям важко буде вийти з нього, розповсюджуючи пахощі троянди. Оточення впливає на моральні орієнтири, поведінку дітей. Тому уважно придивіться, з ким дружать ваші діти.

8. Будьте вимогливими. Діти з високою самооцінкою, почуттям власної гідності, вмінням робити щось краще за інших, виховуються, як правило, в сім’ях, де до них ставлять високі вимоги. Але не будьте тиранами.

9. Привчайте дитину до праці. Певною мірою ви можете запрограмувати життєвий успіх своїх дітей. Не слід надмірно оберігати своїх синів і дочок від труднощів. Нехай вони зрозуміють, що шлях до успіху вимагає певних зусиль.

10. Не робіть за дітей те, що вони можуть зробити самі. Нехай вони все перепробують, нехай вчаться на власних помилках, звикають робити щось для інших. Якнайбільше спілкуйтеся з дітьми.

Сім принципів виховання дисципліни у дитини

1. Відокремлюйте свої почуття від дій. Не осуджуйте дитину. Вона повинна відчувати, що її люблять. Пам’ятайте, щоб змінити вчинки дитини, треба зрозуміти її почуття і навчитись з ними поводитись.

2. Уважно вивчайте дитину – ви повинні знати стан здоров’я її нервової системи. Дії дитини в стані нервового розладу повинні сприйматися батьками як симптом більш глибоких емоційних ускладнень, викликаних критикою, звинуваченням або покаранням.

3. Відповідайте на почуття дитини. Створіть такі умови, щоб дитина почувалась емоційно захищеною, могла виговоритись, а її негативні емоції знайшли вихід у словах, а не в діях.

4. Якщо без покарання обійтись не можна, то нехай дитина обере його сама. Практика свідчить, що діти, як правило, вибирають більш суворе покарання, ніж хотіли батьки. Але в таких випадках вони вже не вважають його жорстоким, несправедливим і не ображаються на батьків.

5. Караючи дитину, переконайтесь в тому, що вона розуміє, за що. Що звинувачує в цьому себе, а не того, хто карає. Допоможіть їй зрозуміти правила поведінки і засвоїти їх.

6. Дайте зрозуміти своїй дитині, що дисциплінарні проблеми дітей стосуються не тільки дорослих, а є їх спільними.

7. Накладіть обмеження на небезпечні та руйнівні дії. Допоможіть дитині направити її дії в інше, дозволене русло. В цьому полягає основна формула динамічного підходу до проблеми дисципліни дитини.



Закони розумно організованого сімейного виховання учнів

1. Пам’ятайте, що навчання – один з найважчих видів праці і що розумові сили і можливості дітей неоднакові.

2. Не потрібно вимагати від учня неможливого. Важливо визначити, до чого він здібний та як розвинути його розумові здібності.

3. Навчання не сприяє розвиткові учня, якщо воно вимагає від нього механічного заучування і не потребує напруження розумових сил, пізнавальної активності, мислення і дії.

4. Будьте милосердні до своїх дітей. Найпростіший метод виховання, що не потребує ні часу, ні розуму, – це побити дитину і цим образити її, озлобити або й зламати. Відмовтесь від опіки, крику, насилля й наказового тону.

5. Розвивайте цікавість, інтелектуальні бажання, ініціативу і самостійність дитини в навчанні та всіх її справах.

6. Пам’ятайте, що за науково обгрунтованими нормами над виконанням усіх домашніх завдань учні повинні працювати до 4 годин.

7. Не хвилюйтесь, якщо ваша дитина отримає не таку оцінку, якої б вам бажалося, за виконану роботу. По-перше, оцінка відіграє виховну роль, а, по-друге, це не остання оцінка.

8. Дайте дитині можливість пережити радість успіху в навчанні.

9. Здоров’я дитини – крихка кришталева куля й тримають її три Атланти: спадковість, спосіб життя й середовище. Організуйте правильний режим життя, харчування, навчання й відпочинку дітей.

10. Обов’язково помічайте й заохочуйте навіть малопомітні успіхи дітей у навчанні й поведінці, використовуйте для цього слова схвалення, поцілунки, різні види морального й матеріального заохочення.

11. Перевіряйте виконане дітьми домашнє завдання. Вашими оцінками мають бути такі: «я задоволений», «незадоволений», можна додати «дуже». І будьте впевнені, що завтра ваша дитина буде дуже старатися, щоб ви нею були задоволені.



Памятайте, що дитина – дзеркало життя своїх батьків. Як у краплині води відображається сонце, так і в дітях відображається вся організація життя сімї, працьовитість, духовне багатство і моральна чистота матері й батька.
Поради батькам п’ятикласників

1. Якщо Вас щось турбує в поведінці дитини, якомога швидше зустріньтеся і обговоріть це із класним керівником, психологом.

2. Якщо в родині відбулися події, що вплинули на психологічний стан дитини, повідомте про це класного керівника. Саме зміни в сімейному житті часто пояснюють раптові зміни в поведінці дітей.

3. Цікавтеся шкільними справами, обговорюйте складні ситуації, разом шукайте вихід із конфліктів.

4. Допоможіть дитині вивчити імена нових учителів, запропонуйте описати їх, виділити якісь особливі риси.

5. Порадьте дитині в складних ситуаціях звертатися за порадою до класного керівника, вчителів, психолога.

6. Привчайте дитину до самостійності поступово: вона має сама збирати портфель, телефонувати однокласникам і питати про уроки.

7. Не слід відразу послаблювати контроль за навчальною діяльністю, якщо в період навчання в початковій школі вона звикла до контролю з вашого боку.

8. Основними помічниками у складних ситуаціях є терпіння, увага, розуміння.

9. Не обмежуйте свій інтерес звичайним питанням типу: «Як пройшов твій день у школі?». Кожного тижня вибирайте час, вільний від домашніх справ, і уважно розмовляйте з дитиною про школу. Запам’ятовуйте окремі імена, події та деталі, про які дитина вам повідомляє, використовуйте їх надалі для того, щоб починати подібні розмови про школу. Не пов’язуйте оцінки за успішність дитини зі своєю системою покарань і заохочень.

10. Ваша дитина має оцінювати свою гарну успішність як нагороду, а неуспішність - як покарання. Якщо у дитини навчання йде добре, проявляйте частіше свою радість. Висловлюйте заклопотаність, якщо у дитини не все добре в школі.

11. Допомагайте дитині виконувати домашні завдання, але не робіть їх самі. Продемонструйте інтерес до цих завдань. Якщо дитина звертається до вас з питаннями, пов’язаними з домашніми завданнями, допоможіть їй знайти відповіді самостійно, а не підказуйте їх. Допоможіть дитині відчути інтерес до того, що викладають у школі.

12. З’ясуйте, що взагалі цікавить вашу дитину, а потім встановіть зв’язок між його інтересами і предметами, що вивчаються в школі. Наприклад, любов дитини до фільмів можна перетворити на прагнення читати книги, подарувавши книгу, по якій поставлений фільм. Шукайте будь-які можливості, щоб дитина могла застосувати свої знання, отримані в школі, в домашній діяльності.

13. Особливі зусилля прикладайте для того, щоб підтримати спокійну та стабільну атмосферу в домі, коли в житті дитини відбуваються зміни. Спокій домашнього життя допоможе дитині більш ефективно вирішувати проблеми в школі.



ПАМЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ. Можливі причини складностей у навчанні дітей. 

  • Дитина нездорова.

  • Учень швидко стомлюється, а регулювати свій темп неспроможний.

  • Батьки не вміють допомогти учневі або ставляться до нього як до підлітка (пояснять лише раз, вважаючи, що цього досить) або як до малюка – повторюють те саме безліч разів.

  • Дорослі не вміють зацікавити дитину навчальною працею як захопливою грою.

  • Дитина не в змозі уважно працювати в школі і вдома, оскільки навчальна завантаженість для неї непосильна (не звикла працювати).

  • Батьки надто пригнічують учня погрозами й покараннями. Не вміють своєчасно схвалити й підбадьорити маленьку людину.

  • Дорослі не вміють чітко пояснювати, давати ділові поради.

  • Батьки не дотримуються принципу єдності вимог у навчанні: кожен нав’язує дитині свій стиль роботи. 

Поради батькам, що допомагають дітям учитися

  • Намагайтеся займатися з дитиною так, щоб вона не нудьгувала під час занять. Інтерес – найкращий з мотивацій.

  • Повторюйте вправи. Розвиток розумових здібностей дитини визначають час і практика. Якщо якась вправа не виходить, зробіть перерву, поверніться до неї пізніше або запропонуйте дитині легший варіант завдання.

  • Не виявляйте зайвої тривоги з приводу недостатніх успіхів і незначного просування або навіть деякого регресу вашої дитини.

  • Будьте терплячими, не поспішайте, не давайте дитині завдань, що виходять за межі її інтелектуальних можливостей.

  • У заняттях з дитиною треба знати міру. Не змушуйте дитину виконувати вправу, якщо вона весь час крутиться, стомилася, неврівноважена. Спробуйте визначити межі витривалості дитини, збільшуйте тривалість занять щоразу на невеликий відрізок часу.

  • Бажано використовувати ігрову форму занять, оскільки діти погано сприймають чітко регламентовані, повторювані, монотонні заняття.

  • Уникайте несхвальної оцінки, знаходьте слова підтримки, частіше хваліть дитину за терпіння, наполегливість. Ніколи не порівнюйте дитину з іншими дітьми. Формуйте в неї впевненість у своїх силах, високу самооцінку. 

Золоті правила для батьків

  • Більшість дітей – «звичайні». Не робіть зі своєї дитини вундеркінда, окреслюючи непосильні вимоги, орієнтуючи на недосяжні еталони. Дитина повинна частіше відчувати задоволення від того, що вона щось може, ніж тривожитись з приводу того, чого не може зробити.

  • У різних дітей – різні здібності (розумові, художні, математичні, організаційні, музичні). Здібності треба розвивати! Але ваше перше завдання – визначити оптимум вашої дитини. Не орієнтуйте навіть найбільш здібну дитину на винятковість! Здійснитися в житті може лише активна дитина. Виховуйте людину дій, вчинку.

  • Дозволяйте дитині ризикувати. Залишайте за дітьми право на помилки, але вчіть самостійно їх виправляти.

  • Не повчайте у незнанні! Правильно виховувати може лише той, хто знає дитину – розуміє її чесноти і вади, відчуває її настрій, добре орієнтується в її інтересах, смаках, цінностях, звичках, здібностях.

  • Не змішуйте поняття «хороша» і «зручна» дитина! Хороша живе своїми думками і почуттями інших (тобто самостійна і чуйна). Зручна – це дитина, яку дорослі «пристосували» до себе – слухняна, підкоряється вимогам, безвольна.

  • Не використовуйте у спілкуванні з дитиною вираз: «Роби, раз я вимагаю». Замініть цю форму вимоги іншою: «Роби, тому що цього не можна не зробити!». Зростаючи, особистість повинна звикнути до виконання вимог не на догоду зовнішньому розпорядженню, а тому, що вони розумні, доцільні.

  • Довіряйте дитині. Людина, яка виростає у довірі, йде по життю спокійно, вона відкрита, товариська, доброзичлива. Будьте терплячими! Виховуйте її вимогливою любов’ю.

  • Ніколи не кажіть, що за всіма життєвими проблемами не лишається часу на виховання дитини. Ви виховуєте її щоденно своїм ставленням до життя, системою своїх цінностей. Ви виховуєте дитину своєю присутністю, поглядом, жестом, посмішкою.

  • Будьте відповідальними! Відповідальні батьки передбачають наслідки своїх слів. Оцінюючи результат, вчинок, вказуйте не лише на те, чим ви незадоволені, а скоріше на те, що вам подобається в ній. Не порівнюйте її з одноклассниками, з братиками чи сестричками. Діти усі різні!

  • Не ставтесь до дитини зневажливо. Зростаюча особистість повинна поважати себе. Тільки за цієї умови з неї виросте людина з почуттям власної гідності, яка поважає тих, хто її оточує.


ПОРАДИ ПСИХОЛОГА. ШЛЯХ ДО СЕРЦЯ ДИТИНИ

 Дітям необхідна любов батьків – це одна з найголовніших потреб. Висловлювати свою любов дитині батьки можуть, за допомогою такого ланцюжка - ніжний дотик - слова заохочення - час, присвячений дитині - подарунки - допомога у найскладніших життєвих ситуаціях.

ЯКЩО СВІТ НЕ ЗМІНИТИ – ЗМІНІТЬ СТАВЛЕННЯ ДО НЬОГО

Намагайтеся не зациклюватися на негативних емоціях, спробуйте «перемкнути» свої думки на інші справи.

Якщо Ви дуже знервовані, відчуваєте провину, сором, спробуйте знайти причини цього стану та помірковано розібратися в них.

ЯК ПОПЕРЕДИТИ ДИТЯЧУ ТА ПІДЛІТКОВУ НАРКОМАНІЮ

Тільки довірливий контакт може сприяти тому, що надалі Ваша дитина звернеться до Вас за порадою чи допомогою або довіриться Вам. І тільки через повагу та підтримку Ви зможете допомогти один одному вирішувати свої проблеми. Щоб попередити девіантну поведінку, необхідно дотримуватися таких правил виховання:


  • Щодня поводьтеся так, аби максимально сприяти здоровому вибору вашої дитини.

  • Виховуйте в дитині незалежність. Навчіть її саму приймати рішення й відповідати за них.

  • Хваліть дитину: за добре виконану роботу, навіть за старання. Якщо критикуєте, то критикуйте вчинок, а не дитину.

  • Будьте завжди готові обговорити з підлітком гострі для нього питання.

  • Цікавтеся справами й захопленням своєї дитини.


Щоб створити стан психологічного комфорту для розвитку дитини батькам необхідно:

- уникати практики примусу;

- стимулювати бажання самостійно проявляти творчість;

- надавати право на вільний час, який можна витрачати на власний розсуд;

- давати змогу доводити розпочату справу до кінця і бачити кінцевий результат своєї діяльності;

- забезпечувати спокій  удома, відмовлятися від критики, різких жестів, принизливих, недоброзичливих висловлювань;

- відмовитися від надмірної опіки;

- постійно зміцнювати в дитині впевненість у собі, у власних силах;

- не забувати заохочувати дитину, коли вона цього заслуговує. Пам’ятайте, що похвала так само, як і покарання, має бути співвіднесена з вчинком;

- не порівнюйте дитину з іншими дітьми. Порівнюйте її з самою собою (тим, якою вона була вчора, і, можливо, буде завтра);

- не оберігайте дитину від повсякденних справ, не вирішуйте за неї всі проблеми, але і не перевантажуйте її тим, що їй не під силу. Нехай дитина виконує доступні їй завдання й одержує задоволення від зробленого;

- уникайте крайнощів: не можна дозволяти дитині робити усе, що їй захочеться, але не можна й усе забороняти, чітко вирішіть для себе, що можна і що не можна, узгодьте це з усіма членами родини;

- не карайте дитину поспішно, не розібравшись, покарання має бути справедливим. Покарання діє, коли воно породжує каяття, а не образу, приниження, незадоволення через несправедливість.

- приділіть дитині досить уваги, нехай вона ніколи не почувається забутою. Нехай ваша дитина постійно відчуває, що ви її любите, цінуєте. Не соромтесь приголубити і пожаліти. Нехай вона бачить, що бажана і важлива для вас.

  Пам’ятайте:

- якщо дитину постійно критикують, вона вчиться ненавидіти;

- якщо дитину хвалять, вона вчиться бути вдячною;

- якщо дитину висміюють, вона стає замкнутою;

- якщо дитину підтримують, вона вчиться цінувати себе;

- якщо дитина росте в докорах, вона житиме з постійним «комплексом провини»;

- якщо дитина росте в терпимості, вона вчиться розуміти інших;

- якщо дитина росте в чемності, вона вчиться бути справедливою;

- якщо дитина  росте у безпеці, вона вчиться довіряти людям;

- якщо дитина росте у ворожнечі, вона вчиться бути агресивною;

- якщо дитина живе у розумінні та доброзичливості, вона вчиться знаходити любов у світі та бути ЩАСЛИВОЮ! Любіть свою дитину і Ваша родина буде щасливою!

ЗАПОВІДІ БАТЬКАМ

1. Ніколи не займайтеся вихованням у поганому настрої.

2. Чітко визначте, чого саме ви вимагаєте від дитини, і поясніть це їй, а також довідайтеся, що вона думає з цього приводу.

3. Надайте дитині самостійності; виховуйте, але не контролюйте кожен її крок. Не підмінюйте виховання опікою.

4. Краще не підказуйте готового рішення, а вкажіть шляхи до нього й час від часу аналізуйте разом з дитиною її неправильні та помилкові кроки до мети.

5. Не пропустіть момент першого успіху.

6. Вчасно зробіть зауваження, відразу оцініть вчинок і зробіть паузу – дайте усвідомити дитині почуте.

7. Головне – оцінити вчинок, а не особистість.

8.  Доторкніться до дитини й тим самим дайте їй відчути, що співчуваєте її помилці, вірите в неї, незважаючи на помилку.

 9. Виховання має бути поетапним, а батьки повинні бути вимогливими, але добрими.



Памятка батькам

      Шановні батьки! Якщо ваші діти вам дорогі, якщо ви хочете бачити їх щасливими, допоможіть їм зберегти своє здоров’я, постарайтеся зробити так, щоб у вашій родині заняття фізкультурою й спортом стали невід’ємною частиною спільного дозвілля.



  • Поважайте спортивні інтереси та вподобання своєї дитини!

  • Підтримуйте її бажання брати участь у спортивних заходах класу й школи!

  • Самі беріть участь у спортивних заходах класу й школи: це сприяє зміцненню вашого авторитету в очах власної дитини!

  • Виховуйте у своїй дитині повагу до людей, що займаються спортом!

  • Розповідайте про свої спортивні досягнення в дитинстві та підлітковому віці!

  • Даруйте своїй дитині спортивний інвентар і спорядження!

  • Власним прикладом демонструйте ставлення до фізкультури й спорту!

  • Робіть зі своєю дитиною прогулянки свіжим повітрям усією родиною, походи й екскурсії!

  • На почесному місці дома розміщуйте нагороди за спортивні досягнення своєї дитини!

  • Підтримуйте свою дитину в разі невдач, загартовуйте її волю та характер!


Пам’ятка батькам. Як забезпечити безпеку дітей в мережі Інтернет.

Пропоную декілька рекомендацій, які слід взяти до уваги.



  • Цікавтесь, які веб сайти вони відвідують та з ким спілкуються.

  • Цікавтесь чи не відвідує дитина сайти із агресивним змістом.

  • Навчіть своїх дітей ніколи не надавати особисту інформацію про себе та свою родину електронною почтою та на адреси сайтів.

  • Контролюйте інформацію, яку завантажує дитинв (фільми, музику, ігри).

  • Щоб батьки могли контролювати користування комп’ютером дитиною, вони повинні самі хоча б на елементарному рівні вміти ним користуватися.

  • Дитина не повинна грати в комп’ютерні ігри перед сном.

  • Кожні 20-30 хвилин роботи за комп’ютером необхідно робити перерву.

  • Дитина не повинна працювати за комп’ютером більше 1– 2 годин.

  • Батьки повинні контролювати придбання дитиною комп’ютерних дисків з іграми, аби запобігти шкоді дитячому здоров’ю й психіці.

  • Якщо дитина не має комп’ютера вдома й відвідує комп’ютерний клуб, батьки повинні знати , в якому клубі вона буває та з ким там спілкується.

  • Якщо дитина дуже захоплюється комп’ютером і весь вільний час проводить у комп’ютерному клубі, необхідно побувати там разом з нею.

  • Якщо дитина використовує комп’ютер безвідповідально, необхідно ввести пароль.

Ви повинні навчити свою дитину правильно користуватися Інтернетом. Та найголовніше, дитина повинна розуміти, що Ви не позбавляєте її вільного доступу до комп’ютера, а, насамперед, оберігаєте. Дитинв повинна Вам довіряти!

 Поради психолога батькам


1. Якщо ви бажаєте здоров’я своїм дітям, необхідно побудувати весь побут у сім’ї за принципами здорового способу життя: живіть у певному режимі праці, відпочинку , харчування, а саме: вчасно лягайте спати, харчуйтеся; починайте день з посмішки та фіззарядки; облиште курити, вживати алкоголь при дитині; залишайте за порогом дому роздратованість цінами, урядом, керівниками і підлеглими, невдачами і поганим самопочуттям, бо все це непомітно передається членам вашої родини. Відбувається поступове накопичення стресової енергії, яка виснажує нервову систему, порушує роботу всіх систем організму, знижує його захисні функції; не ставайте рабами телевізора, особливо у вихідні. Знаходьте час для спілкування з природою. Це допоможе відновити нервову систему, підвищити імунітет. Пам’ятайте, що вигляд хворобливої людини пробиває біоенергетичний та психологічний захист інших; дуже добре, якщо ви захоплюєтеся спортом, це допоможе залучити до здорового способу життя і дитину; пам’ятайте, що всі ваші звички – це не більш ніж стереотипи, що створюють оманливе відчуття комфорту. Ваші нові звички, для набуття яких потрібні вольові зусилля, принесуть вам і вашим дітям щастя повнокровного, здорового життя, подарують комплекс нових відчуттів.

2. Якщо ви бажаєте бачити вашу дитину працьовитою , то: ніколи не позбавляйте своїх дітей участі у сімейній праці. Це не тільки виховує навички, а й формує звичку робити щось у сім’ї і для сім’ї. Ніколи не говоріть погано про наслідки діяльності дитини, прогнозуйте результат. Страх невдачі не повинен обмежувати творчість  та ініціативу. Ніколи не виносьте «сміття з хати»; не поділяйте працю в сім’ї на «жіночу» і «чоловічу». У цьому запорука виховання почуття обов’язку стосовно будь-якої праці, необхідність якої висуває життя.

3. Якщо ви хочете бачити своїх дітей здатними збудувати міцну сім’ю, бути щасливим у ній, подарувати вам вдячних онуків, то: будьте витриманими та спокійними у родинному колі, зберігайте доброзичливий, інтелігентний тон спілкування; приділяйте своїм дітям максимум уваги у вільний від роботи час,  співпереживайте разом з ними створюйте атмосферу абсолютної єдності інтересів у сім’ї; з підкресленою повагою ставтеся до дружини (чоловіка) , постійно підносячи в очах  своїх дітей культ жінки, матері (батька – глави сім’ї). Уникайте суперечок, конфліктів, скандалів, навіть критики в присутності дітей; обов’язково проводьте сімейні свята – це джерело єдності й радості!

4. Якщо ви хочете бачити своїх дітей культурно розвиненими особистостями, то: не пошкодуйте часу, коштів для спільного культурного відпочинку зі своїми дітьми. Людина багата насамперед у своїй емоційній сфері. Не збіднюйте життя обмеженням матеріальних та фізіологічних потреб, адже життя дається лише один раз; цікавтеся успіхами дитини в образотворчому мистецтві, співах; було б непогано, якби у дитини з’явилося хобі. Дуже добре, якщо захоплення дитини успадковується від батьків, тоді ваш сини або донька – назавжди ваш друг і спільник, а ви для них – високий авторитет.

5. Якщо ви не бажаєте бачити своїх дітей  безпринципними, то: в жодному разі не дозволяйте собі займатися в присутності ваших дітей плітками, критиканством на адресу своїх родичів, знайомих, вчителів.  Звичайно, ілюзії небезпечні, однак зневіра у людях – страшніше, бо ілюзії нас підводять іноді, а зневіра отруює життя щохвилини. Особливо неприпустиме розвінчування учителя, який з усіма своїми недоліками намагається навчити хорошого. Якщо батьки навіюють своїй дитині недовіру до вчителя, дитина робитиме протилежні висновки навіть із того, що є правильним з усіх точок зору. 
6. Таким чином, вся система виховання в сім’ї повинна будуватись лише за двома принципами: Ваш власний стиль і поведінка мають відповідати вашому ідеалу у вихованні. Відповідно до вашого ідеалу ви повинні забезпечувати такі умови, за яких різні види корисної діяльності поступово сформують особистість з вашої дитини. Успіху вам!

 

Пам’ятка батькам першокласників

 1. Любіть дитину. Не забувайте про тілесний контакт із дитиною, обнімайте її. Знаходьте радість у спілкуванні з дітьми. Дайте дитині місце в сім’ї.

2. Хай не буде жодного дня без прочитаної книжки.

3. Розмовляйте з дитиною, розвивайте її мовлення. Цікавтесь справами і проблемами дитини.

4. Дозвольте   дитині   малювати,   розфарбовувати,   вирізати, наклеювати, ліпити. Розвивайте в дитині творчі здібності.

5. Організовуйте сімейні екскурсії, спільний відпочинок.

6. Надавайте перевагу повноцінному харчуванню дитини, а не розкішному одягу.

7. Обмежте перегляд телепередач до 30 хвилин.

8. Зверніть увагу на те, яку інформацію діти мають на тему сексу. Не дайте темі бути домінуючою, обговоріть з нею те, що її цікавить, починаючи з відмінностей між хлопчиками і дівчатками, звідки беруться діти.

9. Привчайте дітей до самообслуговування і формуйте трудові навички і любов до праці.

10. Не робіть з дитини лише споживача, хай вона буде рівноправним членом сім'ї з своїми правами та обов'язками.



Поради батькам. Як уникнути помилок, працюючи з учнями початкової школи над виконанням домашніх завдань?

  1. Виховуйте звичку готуватися систематично.

  2. Починати виконувати завдання можна вже через 1,5 – 2 години після шкільних занять. Оптимальний час – з 15.00 до 17.00.

  3. Привчайте дитину сідати до роботи без нагадувань.

  4. Навчіть дитину користуватися годинником. Покажіть, як за годинником робити перерви (10 - 15 хв.) для активного відпочинку і знову сідати до роботи. Усе це дитина має виконувати незалежно від того, можете ви їй приділити увагу чи ні.

  5. Навчіть дитину спочатку складати орієнтовний план майбутніх дій, радитися з вами та обговорювати, як виконати завдання, а потім самостійна приступати до роботи.

  6. Навчайте виділяти головне й другорядне, уміти зосередитися на головному.

  7. Не забувайте нагадувати учневі повторити правила, які вивчали на уроках.

  8. Виховуйте у дитини самоконтроль, самоаналіз та само оцінювання. Найпростіший спосіб само оцінювання – порівняння сьогоднішнього рівня виконання з учорашнім. Акцентуйте увагу навіть на незначних перемогах, щоб дитина помічала їх намагалася досягнути більших результатів.

  9. Не порівнюйте результати навчання своєї дитини з результатами інших дітей, а тільки з її власними!

10. Не забувайте відзначити старанність дитини. Не створюйте «хронічний дефіцит похвал» через те, що дитина одержує нижчий бал замість очікуваного високого.

11. На початку навчального року корисно контролювати, як дитина виконує домашні завдання. Перевірте, чи правильно вона зрозуміла пройдений матеріал. У І семестрі краще це робити щовечора, а в ІІ – контроль можна зменшити до двох-трьох разів на тиждень.

12. Перевіряти – не значить «робити замість»: ніколи не підказуйте дитині готових рішень.

Пам’ятайте, що телевізор – ворог № 1 успішного навчання. Не потрібно

вмикати його раніше, ніж усі завдання будуть виконані. Якщо дитина

дивиться телевізор під час денного відпочинку, то їй буде важко

зосередитися. Бажано дозволяти дивитися тільки дитячі передачі.
БАТЬКАМ ПІДЛІТКІВ

Шановні батьки! Підліток лише вчиться приймати рішення, відповідати за наслідки своїх дій. Неправда, що він не потребує вашої допомоги. Він потребує щирої розмови, невимушеної бесіди замість повчань, моралізаторства, готових рецептів та інструкцій.



Умійте вислухати підлітка, та пам’ятайте:

1. Більше семи фраз поспіль – це вже лекція.

2. Ваша розмова має бути діалогом.

3. Наберіться терпіння. Не перебивайте, не тягніть із нього слова, не закінчуйте за нього речення.

4. Спілкування із підлітком нагадує підтримання спортивної форми: воно потребує постійної практики.

5. Спілкуючись, поверніться до підлітка обличчям, дивіться в очі. Якщо це з якихось причин неможливо, ввічливо вибачтесь як перед дорослим. Будьте впевнені, він запам’ятає таку вашу манеру і поважатиме своїх співбесідників.

6. Ви роздратовані? Охолоньте, перш ніж відкриєте рота.

7. Пам’ятайте, розмови віч-на-віч підвищують ваші шанси почути дуже цікаві одкровення.

8. Ставте тільки обдумані запитання. Майте на увазі, що запитання, яке починається зі слів «а чому ти...», як правило, викликає бажання захищатися, особливо у підлітка.

9. Обов’язково розказуйте підлітку про себе, про свої справи, проблеми. Поцікавтеся його думкою щодо них.

10. Увечері згадайте що-небудь, що мало відбутися сьогодні в житті підлітка – контрольна, неприємна зустріч і запитайте, як воно пройшло.

11. Не заважайте підлітку відчувати те, що він відчуває. Навіть якщо вам не зрозуміло, чому він такий засмучений, не намагайтеся вмовляти його не розстроюватись або не злоститися. Згадайте себе у його віці й вашу реакцію на слова батьків: «Який дріб’язок! Хіба це привід для плачу?» кожна людина має право на емоції: і ви, і ваша дитина безперечно також.

12. Закрийте газету. Вимкніть телевізор. Вимкніть телефон. Відкладіть усі свої справи і думки «на потім» і зосередьтеся на вашому підліткові, коли він із вами розмовляє.

13. Намагайтеся під час серйозних розмов зі підлітком не виправляти його вимову, граматику і лексику. Дійдіть до суті того, про що він веде мову. Демонструйте йому ваше розуміння, співпереживання, готовність прийти на допомогу.



14. Якщо до вас звертаються: «Мамо (тату), знаєте що?», сядьте зручніше і запитайте; «Що?».

Як оцінювати шкільні успіхи своїх дітей

Правило 1: заспокойтесь. Пам’ятайте, що спілкуватися в люті, роздратуванні – це все одно, що включити в автомобілі „газ” і натиснути на гальма.
Правило 2: не поспішайте. Ми очікуємо від дитини все і зараз. Нам потрібно, щоб дитина вчилася сьогодні добре, ми примушуємо її – вона вчиться, але стає зубрилкою і ненавидить учіння, школу, а може й ... вас.
Правило 3: безумовна любов. Ви любите свою дитину, незважаючи на її успіхи у школі. Вона відчуває вашу любов і це допомагає їй бути впевненою в собі і подолати невдачі.
Правило 4: не бийте лежачого. Двійка, а для когось і сімка – достатнє покарання, тому недоцільно двічі карати за одні і ті ж помилки. Дитина очікує від батьків не докорів, а спокійної допомоги.
Правило 5: щоб позбавити дитину недоліків, намагайтеся вибрати один – той, якого ви хочете позбавитися найбільше, і говоріть тільки про нього.
Правило 6: вибирайте найголовніше, порадьтеся із дитиною, почніть з ліквідації тих шкільних труднощів, котрі найзначущіші для неї самої.
Правило 7: головне : хваліть – виконавця, критикуйте – виконання. Дитина схильна будь-яку оцінку сприймати глобально, вважати, що оцінюють всю її особистість. У ваших силах допомогти відокремити оцінку її особистості від оцінки її роботи.
Правило 8: найважче : оцінка повинна порівнювати сьогоднішні успіхи дитини з її власними вчорашніми, а не тільки з державними нормами оцінювання та неуспіхами сусідського Івана.
Правило 9: не скупіться на похвалу; будуючи стосунки з власною дитиною, не орієнтуйтеся тільки на шкільні оцінки.
Правило 10: виділіть у морі помилок острівок успіху, на якому зможе триматися укорінюватися дитяча віра в себе і в успіх своїх навчальних зусиль.
Правило 11: ставте перед дитиною найбільш конкретні та реальні цілі, і вона спробує їх досягти.
Правило 12: не рвіть останню нитку. Досить часто дорослі вимагають, щоб до занять улюбленою справою (хобі) дитина виправила свою успішність у навчанні. Якщо ж в дитини є хобі, галузь живого інтересу, то її треба не забороняти, а всіляко підтримувати, бо це та ниточка, за яку можна витягнути дитину до активного життя у навчанні.
Для того, щоб усі правила виявились ефективними, необхідно їх об’єднувати: дитина повинна бути не об’єктом, а співучасником власної оцінки, її слід навчити самостійно оцінювати свої досягнення.

РЕКОМЕНДАЦІЇ МАТЕРІ

  • Ваша дитина найкраща у світі, тобто така ж гарна, як і всі інші діти.

  • Не заважайте дитині долати труднощі і вміло створюйте їх.

  • Не сваріть дітей, при дітях і в ім’я дітей – нікого, тоді ваші чада виростуть незлобливими, добрими і ввічливими.

  • Не лякайте дитину необхідністю читати, і вона полюбить книги.

  • Найкраще виховання – виховання природою і діяльністю, а не словами і докорами.

  • Довіряйте дитині, і навіть якщо вона спочатку перетрощить увесь посуд вдома, то пізніше з неї обов’язково буде щось путнє.

  • Дозволяйте дитині голодувати від сніданку до обіду, і це зробить її здоровою і веселою.

  • Не потрібно робити свята для дітей, потрібно робити свята разом з дітьми.

  • Частіше розважайтеся, співайте гарних пісень, робіть разом з ними що-небудь, не лінуйтеся віддавати їм частку душі, і у вас усе вийде.

РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКУ

  • Батьки! Не бійтеся своїх дітей, підходьте до них ближче!

  • Робіть подарунки дружинам! Дружини, не соромтеся приймати подарунки від чоловіків!

  • Батьки! Прагніть більше заробляти, і навіть коли лежите біля телевізора, читаючи газету, не забувайте про родину!

  • Любіть школу, допомагайте школі доти, поки вас не почнуть впізнавати в обличчя!

  • Грайте, співайте, веселіться зі своїми дітьми, зробіть їхнє дитинство привабливим, і тоді вони зроблять вашу старість захищеною.

  • Батьки! Намагайтеся бути розумними та інтелігентними, тому що це облагороджує!

  • Будьте рекордсменами в роботі, в домашніх справах, у спорті – і ви станете гідним прикладом для своїх дітей!

  • Постійно шукайте достоїнства у своїх дітях і відхиляйте за непотрібністю недоліки!

РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ УЧНІВ СЕРЕДНІХ І СТАРШИХ КЛАСІВ

1. Намагайтеся створити умови, які полегшують навчання дитини: побутові (повноцінне харчування, режим, спокійний сон, затишна атмосфера, зручне місце для занять); емоційні (демонструйте віру в можливості дитини, радійте найменшим досягненням, чекаючи на успіх, виявляйте любов і терпіння, не ображайте її у разі невдачі); культурні (забезпечте дитину довідниками, словниками, атласами, книгами зі шкільної програми; використовуйте Інтернет для навчальних занять, разом дивіться навчально-пізнавальні програми по телевізору, обговорюйте побачене).

2.  Слухайте свою дитину: нехай вона переказує те, що треба заучувати, запам’ятовувати, періодично диктуйте тексти для записування, перевіряйте знання за запитаннями підручника.

3. Регулярно знайомтеся з розкладом уроків, факультативів, гуртків, додаткових занять для контролю і надання можливої допомоги.

4. Діліться з дітьми знаннями з галузі, в якій ви маєте успіх.

5. Пам’ятайте, що в центрі уваги батьків має бути не оцінка, а знання, навіть якщо сьогодні ними скористатися неможливо. Тому думайте про майбутнє й пояснюйте дітям, де коли ці знання стануть у нагоді.

6. Не залишайте без уваги вільний час  дитини. Не порівнюйте її успіхи з успіхами інших, краще порівняйте її із собою – це дає надію.

7. У середніх класах підлітки можуть виконувати домашні завдання спільно: це підвищує відповідальність, адже завдання виконують не тільки для себе, але і для інших. Наберіться терпіння, коли діти займаються навіть по телефону: уточнюють, обговорюють, сперечаються.

8. Намагаючись пояснити різні способи виконання завдання, не відмовляйтеся від свого рішення. Це стимулює активність школяра.

9. Давайте відчути дитині, що любите її незалежно від успішності, помічаєте пізнавальну активність навіть за окремими результатами.

10. Пам’ятайте, що, за науково-обгрунтованими нормами, над виконанням всіх домашніх завдань учні 5 – 6 класів повинні працювати до 2,5 годин, 7 – 8 – до 3 годин, 8 – 9 – до 4 годин. Порівняйте, наскільки близькі ці норми до кількості годин, які витрачає ваша дитина на домашню роботу. Допомагайте дотримуватися рекомендацій: це важливо для здоров’я, психічної рівноваги та хорошого ставлення дитини до навчання.

11. Створюйте традиції й ритуали, які стимулюватимуть навчальну активність дітей. Використовуйте позитивний досвід ваших батьків і знайомих.


Психологічні поради батькам: «Зовнішнє незалежне оцінювання. Як підтримати свою дитину?»

Шановні батьки, психологічна підтримка – це один з найважливіших чинників, що визначають успішність Вашої дитини під час здачі ЗНО. Досить часто ми створюємо ситуацію залежності у вашої дитини, наприклад, – «якщо ти …, то…», нав’язуємо нереальні стандарти, суперництво із ровесниками, – «подивись, як інші стараються…». Водночас справжня підтримка повинна ґрунтуватися на підкресленні здібностей, та позитивних сторін дитини. Підтримувати свою дитину – значить вірити в нього. Підтримка заснована на вірі в природжену здатність особи долати життєві труднощі при підтримці тих, кого вона вважає значущими для себе. Дорослі мають нагоду продемонструвати дитині своє задоволення від її досягнень або зусиль.



Інший шлях – навчити підлітка справлятися з різними завданнями, створивши у нього установку: «Ти можеш це_зробити!». Щоб продемонструвати свою віру в дитину, батьки повинні мати мужність і бажання зробити наступне: забути про минулі невдачі своєї дитини; допомогти дитині знайти впевненість у тому, що він/вона справляться із тим чи іншим завданням; пам'ятати про минулі успіхи і повертатися до них, а не до помилок.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка