Поняття про віруси мета. Освітня



Скачати 39.91 Kb.
Дата конвертації30.04.2016
Розмір39.91 Kb.
 ПОНЯТТЯ ПРО ВІРУСИ

 Мета.



Освітня. Ознайомити учнів з особливостями існування особливих організмів на планеті – вірусів. Сформувати знання про віруси як неклітинні форми життя та внутрішньоклітинні паразити; розглянути особливості будови, життєві цикли та різноманітність вірусів, а також можливі шляхи появи вірусів на планеті; ознайомити із різноманітністю вірусних інфекцій людини і тварин; розкрити поняття «епідемія», «пандемія», «патогенність».

Розвиваюча. Розвивати уміння учнів порівнювати неклітинні та клітинні форми життя, порівнювати віруси з рослинними і тваринними організмами; вміння аналізувати результати наукових дослідів та робити відповідні висновки та узагальнення.

Виховна. Виховувати бережливе ставлення до живої природи планети, до свого здоров’я та оточуючих людей, здійснювати валеологічне виховання  та виховувати екологічне мислення.

 Тип уроку. Засвоєння нових знань.

 ХІД  УРОКУ 

 І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

 Дати відповіді на запитання:

1.Наскільки різноманітним є світ живих організмів?

2.Які особливості живих організмів їм властиві? 

3.Що є елементарною структурною і функціональною одиницею живого?

 ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

 Повідомити тему, мету та завдання уроку. 

Прослухати повідомлення: «У минулих століттях від багатьох хвороб гинули тисячі та мільйони людей, наприклад, від віспи, грипу. Чим пояснити ці дані? Чому не всі люди хворіють? Чому після перенесення хвороби, люди більше не хворіють на таку хворобу?»

 ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

 На початку ХХ ст. виникла вірусологія – наука про неклітинні форми життя віруси. Вважають, що ці організми стоять на межі живого і неживого. Їх відомо 10 тис. видів.

З вивченого раніше ми знаємо, що тіло живих організмів складається із однієї або багатьох клітин, що функціонально взаємодіють і утворюють єдине ціле. Але в процесі еволюції з’явились структури, що можуть перебувати поза клітиною, не виявляючи жодних властивостей живого. Потрапляючи в клітину, ці структури використовують її органели і молекули для здійснення процесу власного розмноження. Нові частини, опинившись у навколишньому середовищі, знову не виявляють жодних властивостей живого. Такими організмами є віруси. Вони становлять окреме царство живої природи – царство Віра – Vira, що означає – отрута. Після відкриття вірусів Д.Івановським, вчених тривалий час вони не привертали до уваги із-за труднощів у вивченні. Але успіхи молекулярної біології привели до того, що таємниці вірусів було відкрито.

На основі багаторічних досліджень визначені такі властивості вірусів:

-неклітинна будова;

-облігатний паразитизм у прокаріотичних та еукаріотичних клітинах, тобто паразит здатний жити лише в певних умовах;

-використання органел клітини-хазяїна для синтезу нових вірусних частин;

-відсутність власного обміну речовин;

-відсутність проявів життєдіяльності поза клітиною-хазяїном;

-відсутність росту;

-здатність до кристалізації. 

Багато властивостей вірусів не притаманні іншим організмам. Ще одна важлива відмінність вірусів від клітин полягає в їхньому унікальному способі утворювати віріони внаслідок самозбирання, утворюючи симетричні структури. Залежно від виду вірусу, віріони можуть мати ікосаедричний, спіральний або змішаний типи симетрії.  

Пристосування вірусів до паразитизму проявляються в різноманітності способів ефективного зараження хазяїв. Збудники потрапляють через органи дихання, органи травлення, покриви тіла, слизові оболонки. Переносниками збудників є членистоногі: кліщі, комарі. Зараження можливе також при недотриманні санітарних норм при переливанні крові або хірургічних операцій, при статевих контактах, у наркоманів при використанні одного шприца. Але не завжди потрапляння вірусу до організму призводить до розвитку хвороби. Це залежить від чутливості хазяїна, стану його імунної системи, концентрації вірусних частинок та їхньої патогенності. 

!Повідомлення учнів про епідемії та пандемії на планеті у минулі століття.

Надійного захисту від більшості вірусних хвороб поки що немає. Антибіотики не завжди діють, тому вірусні хвороби посідають основне місце – 75% в інфекційній патології людини і тварин.

 ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

 Робота з роздатковим матеріалом за розділами:

-віруси рослин;

-віруси тварин;

-віруси людини;

-віруси бактерій – бактеріофаги.

Повторення ознак життєдіяльності вірусів. 

 V. Узагальнення та систематизація знань.

 Поза клітинами живих організмів, тобто у зовнішньому середовищі, віруси перебувають у вигляді окремих часток – віріонів.

Віруси, як і всі живі організми побудовані з органічних речовин, вони можуть вступати у симбіотичний зв’язок – паразитизм, їм також властиві спадковість і мінливість. Як і всі живі об’єкти, віруси здатні до розмноження, генетичної мінливості, адаптації до умов навколишнього середовища. Все це свідчить про належність вірусів до живої частини біосфери. 

 

VІ. Підведення підсумків уроку.

 VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.



 Поміркувати над таким запитанням:

-Чи може планета Земля справитися із вірусами та знищити їх назавжди?


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка