Полтава 2012 ббк 74. 58л0 удк



Сторінка1/7
Дата конвертації16.04.2016
Розмір1.27 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7


Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г.Короленка

Збірник наукових праць

Когнітологія в системі гуманітарних наук

Полтава

2012

ББК 74.58л0

УДК 009.001.11 (060.55) (063) (477): [37-81’28+81’373]
Друкується за рішенням ученої ради Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г.Короленка: протокол № 14 від 1 червня 2012 року.

Когнітологія в системі гуманітарних наук : зб. наук. праць / Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка ; Каф. англ. та нім. філології. – Полтава : ПНПУ, 2012. – 78 с.
У збірнику вміщено наукові статті учасників IV Всеукраїнського науково-практичного семінару “Когнітологія в системі гуманітарних наук”, 29 березня 2012 року, присвячені питанням концептуалізації, категоризації, моделювання вербалізованих ментальних одиниць.

Для студентів, аспірантів, науковців, усіх, хто цікавиться проблематикою когнітивної парадигми.




Редколегія:

Степаненко М.І., доктор філол. наук, проф., ректор Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г.Короленка,

Зернова В.К., доктор філологічних наук, професор, зав. кафедри англійської та німецької філології,

Кравченко В.Л., канд. філол. наук, доцент кафедри англійської та німецької філології, (відповідальний редактор),

Криницька Н.І., канд. філол. наук, доцент кафедри англійської та німецької філології,

Технічний редактор:

Таран Л.А., завідувач комп’ютерної лабораторії кафедри англійської та німецької філології.


Рецензенти:

Король Л.Л., к. пед. н., доцент кафедри загального і словянського мовознавства та іноземних мов Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г.Короленка

Черненко В.О., к. пед. н., доцент кафедри англійської та німецької філології Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г.Короленка

Відповідальність за зміст статей та коректність посилань несуть автори. Редколегією здійснено стилістичне редагування окремих статей.



Зміст


Бровченко Ю.О., Кравченко В.Л. Когнітивна схема КОНТЕЙНЕР у представлені лінгвокультурних концептів

4

Гошилик Н.С. Дискурсивні характеристики темпоральних соціокультурних концептів день тижня, місяць, пора року, свято

7

Євланова О.А. Застосування когнітивних методів у процесі

перевиховання делінквентних підлітків



15

Капустян І.І. Формування навчально-пізнавальної компетентності студентів у системи неперервної педагогічної освіти Швеції

19

Кирильчук О.Б. Аспект риторичної культури: особистість
ритора в мовній свідомості І.Франка

24

Колос Ю.З. Використання когнітивних карт свідомості при вивченні іноземної мови професійного спрямування

29

Кононенко М.О. Теорія лексичних концептів і когнітивних моделей (огляд книги В.Еванса How Words Mean: Lexical concepts, cognitive models and meaning construction, 2009)

34

Котух Н.В. Фразеологічна евфемізація як лінгвокультурне явище

39

Кравченко В.Л. Базові метафоричні моделі у репрезентації

лінгвоконцептів



44

Криницька Н.І. Когнітивний ефект оповідань Роберта Кувера зі збірки “Знову дитина”

49

Сирота Ю.О. Концептуалізація всесвіту у романі Айріс Мердок “Під сіткою”

54

Харкевич Г.І. Варіативність перетворень і наративних трансформацій стану тривоги персонажа (на матеріалі англомовної художньої прози)

64


Цина А.Ю. Сутність понять “соціальний діалог” і “соціальне партнерство” в ієрархії заходів із досягнення консенсусу з питань охорогипраці в галузі освіти

59

Шипіцина Ю.В. Вербалізація концепту REPUTATION в текстах етичних кодексів


64

Бровченко Ю.О,. Кравченко В.Л.


Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка
Когнітивна схема КОНТЕЙНЕР у представлені лінгвокультурних концептів
Механізми формування політико-географічних образів можна прослідкувати на прикладі дискусій, що розгортаються в англомовному дискурсі. Так, у процесі євронтеграційного діалогу відбувається трансформація географічних понять, що активно у ньому використовуються. Одним із найбільш цікавих, з нашої точки зору, моментів політичних дискусій є обговорення поняття Європа. Питання про те, що вважати Європою після політико-історичної події – падіння Берлінської стіни у 1989 році, є актуальним у теперішній час. Стосовно іншого географічного поняття, що зазнає певних когнітивних змін в англомовному дискурсі, можна вважати поняття Японія.

Логіко-метафорична структура (когнітивна схема) становить собою певний вихідний каркас або опис мінімальних умов, за яких стає можливим уживання того або іншого поняття. Методики побудови когнітивних схем багато в чому продовжують ідеї праць Дж.Лакоффа і М.Джонсона [210; 211; 214; 215; 216]. Слід також згадати ідею концептуального втілення (conceptual embodiment), відповідно до якої устрій поняттєвого світу людини (і семантики мови) зумовлений біологічною природою людини і її досвідом взаємодії із фізичним та соціальним світом. Передбачається, що багато з поняттєвих та мовних категорій у кінцевому результаті зводяться до особливостей будови й функціонування людського тіла – наприклад, його асиметрії, що проявляється в існуванні в людини “верха” та “низу”, “правого” та “лівого”, сприйнятті, соціальних ритуалах тощо. Поняттєві уявлення про тіло є наступною ланкою між тілесною природою людини і її мовою. Важлива роль надається також самому усвідомленню поверхні тіла як кордону між “внутрішнім” та “зовнішнім” світами, зв’язаними між собою певними каналами (звідси метафори КОНТЕЙНЕР та КАНАЛ) [100, с. 150-153].

У своїх працях Дж.Лакофф підтримує та розкриває ідею, згідно з якою концептуальні структури розвиваються з того, що називають “образ-схемами” (image-schemas). За визначенням Дж.Лакоффа та М.Тернера [217, с. 99], образ-схеми є базисними структурами, які створюються в результаті нашої взаємодії з фізичним світом та структурують ментальні образи. “Образ-схема – це динамічний зразок наших моторних програм, який повторюється та надає зв’язаності нашому досвіду” [206, с. XIV]. Однією з таких образ-схем є схема КОНТЕЙНЕР, яка, крім умістища, включає також поняття межі, що розділяє внутрішнє та зовнішнє. Схема КОНТЕЙНЕР формує базове розмежування між У (in) та ЗОВНІ (out) [100, с. 169]. Так, до структурних елементів КОНТЕЙНЕРА входять: ВНУТРІШНЯ ЧАСТИНА / ВМІСТ, МЕЖА, ЗОВНІШНЯ ЧАСТИНА. Слід також зазначити, що будь-який контейнер повинен мати певну форму. Отже, будемо відносити до структурних елементів КОНТЕЙНЕРА ще й ФОРМУ.

Як і більшість образних схем, когнітивна схема КОНТЕЙНЕР за своєю структурою нагадує логіку класичних категорій. Так щось може бути У (in) або ЗОВНІ (out) категорії. Усе розглядається з погляду знаходження в контейнері чи поза його межами. Так, якщо Х знаходиться в контейнері А, а А – в В, то X знаходиться також і в В. Таким чином, як це показано на рис. 1, Дж.Лакофф робить висновок, що “логічні властивості класичних категорій можна розуміти як наслідок типологічних властивостей умістища плюс метафоричне перенесення з умістищ на категорії” [213, с. 212-213].



В

X знаходиться в A

A знаходиться в B

X знаходиться в B




Рис. 1. Образ-схема КОНТЕЙНЕР, яка лежить в основі силогічної аргументації
Концепти ЄВРОПА та ЯПОНІЯ можуть бути представлені у вигляді когнітивної схеми КОНТЕЙНЕР, особливості якої розглянуті нами вище. Погоджуючись з думкою А.Пеетерс-Подгаєвської щодо низки просторово-локальних категорій, які асоціюються з певним концептуальним типом, ми розглянемо контейнерний тип простору, такого, як ГЕОГРАФІЧНИЙ ПРОСТІР З ЧІТКИМИ (СОЦІАЛЬНО-АДМІНІСТРАТИВНИМИ) КОРДОНАМИ (материк, країна, місто, область, район, квартал та ін.) [125]. Цей контейнерний тип є релевантним для опису концептів ЄВРОПА та ЯПОНІЯ.

Але межі концепту ЄВРОПА не є чітко окресленими. Він перебуває в динаміці, змінює свої МЕЖІ, ВНУТРІШНІ та ЗОВНІШНІ ЧАСТИНИ. Тому слід зазначити, що наш опис стосується певного матеріалу, досліджуємого нами, та певного періоду, до якого відноситься цей матеріал.

Почнемо опис концепту ЄВРОПА з опису його структурної
одиниці – ФОРМИ. Мовний матеріал дозволяє говорити про те, що форма концепту ЄВРОПА знаходиться в стані розвитку, трансформації:
The next great development is the future shape of the European Union after enlargement to the East” (WAEBI); “It is yet another indication incidentally
of the changing
Europe that is taken shape before our eyes” (PMPCFTEUCIC). Наведений приклад показує, що Європа змінюється (transforming), тому і змінюється її форма: “As the Iron Curtain was torn open, Europe was transformed” (CSNEI).

КОНТЕЙНЕР має такий структурний елемент, як ВМІСТ КОНТЕЙНЕРА, який може бути також контейнерного типу. Однією з синтаксичних ознак КОНТЕЙНЕРА є наявність прийменників IN / OUT: “While some people want to get out of the EU, there are many of the outside pushing to get in” (NF); “Out of Europe the English have a better chance” (DFD); “A question to put to the Norwegian people, who felt they would be better off outside the EU than inside” (MLTK); “Our bilateral relationships with Western Europe are also essential to the pursuit of shared goals outside Europe” (BRWWE).

У КОНТЕЙНЕРА є МЕЖІ, які відокремлюють внутрішню частину від зовнішньої. Просторові характеристики Європи завжди змінювалися, тому географічні рамки цього поняття рухомі та найчастіше не визначені [60, с. 11]. Після 1989-1990 рр. на європейському континенті з’явилися нові географічні кордони, які роблять необхідним створення нового політичного поділу.

Географічні показники кордонів Європи не мають самостійного


значення, вони пов’язані з історичними, політичними, економічними
та культурними ознаками, наприклад: “The eastern border is the most obviously problematic: geographically it reaches the Urals and the line of the Elba river but few other definitions of Europepolitical, social or economicwould stretch to Kazakhstan” (TAEUATF). ЄВРОПА – “зовсім не природний продукт географії”: вона не тільки простягається “від Атлантики до Уралу”, як прийнято думати. ЄВРОПА – це також продукт державної політики [35, с. 87]. Отже, ВМІСТ КОНТЕЙНЕРА зазнає змін. Цей КОНТЕЙНЕР має складну внутрішню структуру, складові частини якої репрезентуються та пов’язуються між собою у термінах схеми ЗВ’ЯЗОК, наприклад: “Co-operation structures for the geographical Europe must bind the countries of Europe together” (FYOCOE); “The various countries of Europe find themselves more than ever dependent upon one another” (CLOAOE); “The European Union is bracing itself” (CWMNEW).

Можна стверджувати, що ЄВРОПА є видозміненим типом


контейнера – з’являється новий тип схеми ЗВ’ЯЗОК усередині КОНТЕЙНЕРА концепту ЄВРОПА: “The building a new Europe without dividing lines” (FYOCOE), “The borderless New Europe looks much like the really Old Europe” (BB); “"The erosion of barriers and boundaries within Europe has been essential to the creation of unity but it has also influenced the emergence of "fortress Europe"” (MVIEU). ЄВРОПА виступає як колективний суб’єкт (група країн, пов’язаних між собою): “Democratic political cultures in Europe today are closely tied to and dependent upon the nation state” (EIATOS); “The Fifteen are forging links with the only European organization with defense role” (EITP); “We (France and Britain) have forged also links and had interests that were not always the same” (PMTBAPIC).

Як ми бачимо, усередині Європи поступово зникають бар’єри – вони “зазнають ерозії”, а згодом руйнуються. Таким чином, відбувається перегрупування структурних елементів КОНТЕЙНЕРА за рахунок установлення нових зв’язків між ними.


Література


  1. Идеи европеизма во второй пол. XX века: Реф. сб./ РАН. ИНИОН. Центр науч.-информ. исслед. глобал. и регионал. пробл. Отд. Зап. Европы и Америки; Ред.-сост. Гусаров Ю.А.– М., 2000. – 215 с.

  2. Ченки А. Современные когнитивные подходы к семантике: сходства и различия в теориях и целях // Вопросы языкознания. – 1996. – № 2. – С. 68-77.

  3. Шабров О.Ф. Моделирование политической реальности // Политология / Отв. ред. В.С.Комаровский.  М.: РАГС, 2002. − С.448-461.

  4. Johnson M. The Body in the Mind: The Bodily Basis of Reason and Imagination. – Chicago: University of Chicago Press, 1987. – 258p.

  5. http://europa.eu.int/futurum/document/otheront010302_en.pdf

  6. http://europa.eu.int/futurum/document/otheront031002_en.pdf

  7. http://europa.eu.int/futurum/document/other/oth030403_en.pdf

8. http://www.mfa.gov.tr/grupa/percept/iv-2/tarchys.htm

9. http://www.observer.co.uk/business/story/0,6903,706249,00.html



Гошилик Н.С.

Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника


Дискурсивні характеристики темпоральних соціокультурних концептів день тижня, місяць, пора року, свято
Протягом усього існування людства, й особливо в період становлення та розвитку цивілізації, значний інтерес до часу як такого пояснюється, передусім, потребою людини орієнтуватись у навколишньому світі. Науковці зазначають, що у лексико-семантичній системі часу “відображаються ті складні відносини, які склались у людини у процесі її взаємодії з природою; відносини, в яких час присутній як значущий компонент” [4, с. 14]. Намагання означити час, встановити його віхи, використовувати для цього циклічність природних явищ “відображається у словах семантичної мікросистеми часу і у їх семантичних зв’язках між собою та іншими словами, які складають загальну систему мови” [там само].

Впорядкування свого знання про дійсність у темпоральному аспекті стало викликом для людства, а оптимальним інструментом розв’язання цього завдання став календар. В основі календаря як системи літочислення лежить “періодичність явищ природи, яку можна спостерігати і яка представлена рухом небесних світил” [6, с. 28]. Аналізуючи календар як спосіб впорядкування дійсності, Е. Авені зазначає, що людські наміри завжди були спрямовані на осягнення майбутнього, на створення відповідної схеми (плану чи моделі) для опису структури низки подій, яка могла б допомогти людям знати, коли у послідовності часових інтервалів повинна відбутися певна подія [1, с. 98-99]. Створені людиною календарі стали пристроями для рахунку часу, як минулого, так і майбутнього. Такий поділ заснований на ритмах життя у природному середовищі.

У питанні “лінгвістичної метафізики” часу ми приєднуємося до погляду В. Еванса [9, c. 3], згідно з яким час не є абстракцією, виведеною із нашого досвіду порівняння зовнішніх стосовно людини подій або об’єктів (тобто абстрактним реляційним концептом), а становить собою феноменологічну суть, утворену шляхом узагальнення внутрішнього (передконцептуального, суб’єктивного) досвіду людини, яка пізнає світ. Відтак, аналіз когнітивних підвалин семантики темпоральних номінативних одиниць сучасної англійської мови потребує дослідження не тільки концептуального рівня “темпоральної когніції”, за В. Евансом [там само, с. 8-9] (темпоральних концептів), але й передконцептуального (схемних образів).

В основі календаря закладено циклічне бачення часу, а тому реалізація схемного образу ЦИКЛ спирається саме на календарні одиниці. Оскільки календар є узгодженою у суспільстві формою відзначення часових відрізків, то “календарні” номінації ми відносимо до соціокультурних.

На підставі аналізу мовного матеріалу ми визначили такі соціокультурні концепти, як дЕНЬ тижня, МІСЯЦЬ, порА року, святО, передконцептуальною основою яких є схемний образ цикл.

Розглянемо дискурсивні характеристики цих концептів на матеріалі публіцистичного дискурсу.



А. Концепт ДЕНЬ тижня – один з найтиповіших темпоральних соціокультурних концептів, оскільки саме за допомогою цього концепту люди оперують часом. Англомовні засоби лексикалізації цього концепту є замкненою системою й налічують сім одиниць: Sunday, Monday, Tuesday, Wednesday, Thursday, Friday, Saturday. Їх основною функцією є порядкова номінація днів тижня, і тому ці слова, які, до речі, не мають нумеральноих етимонів, сприймаються у чітко визначеному порядку: Monday – перший день тижня, Tuesday – другий день тижня і т.д. (відповідно до міжнародної системи ISO).

Темпоральні одиниці, представлені назвами днів тижня в англійській мові, характеризуються “культурно-національною своєрідністю критеріїв оцінки, що виявляється у їх антропометричності, тобто такому співвідношенні об’єктивної оцінки й певного еталону, коли на перше місце виходять якості, які людина приписує цьому еталону як символу” [8, с. 46]. Так, окремі дні тижня усвідомлюються як “сценарії певних дій”, як-от:



For others, Saturday is a day of shopping and movies (Independent, 5 September, 2007).

Як свідчить цій приклад, для певної частини представників англомовної спільноти сценарій дій у п’ятницю передбачає покупки та похід у кіно;



Sunday is the time when everyone goes to their own churches and separates (USA Today, 27 January, 2005) – неділя є типовим днем для походу до церкви в англомовних країнах.

Нижченаведені фрагменти публіцистичного дискурсу ілюструють, які відчуття зазвичай переживають люди на початку нового тижня:



Stewart's Antony, having gone native, is evidently torn between amorous lounging and professional duties: that Monday morning feeling of having to get out of bed and fight the Battle of Actium (Independent, 28 May, 2006). Небажання прокидатися, і, очевидно, приступати до виконання професійних обов’язків є синонімом понеділка та викликає негативні емоції.

Останній, сьомий день тижня отримав свою назву від іншого небесного світила – Сонця. У свідомості давніх германців та їх теперішніх нащадків цей день має позитивне забарвлення. Саме Сонце дає життя на землі й асоціюється відповідно до певних вірувань з божеством, тому день, названий в його честь, є особливим, навіть священним і у свідомості сучасників співвідноситься з традицією сімейного відвідування церковних богослужінь (за Біблією, сьомий день тижня людина повинна присвятити Богу).

На побутовому рівні “велич” неділі виявляється у характеристиках згаданих з нею речей. Більшість пов’язаних з цим днем об’єктів є найкращими серед речей відповідного класу, наприклад:

Their flat, sallow northern faces, their Sunday-best clothes, their curious capacity for enjoying themselves without displaying any sign of emotion moved me people in the mass always do (Guardian, 25 March, 2004). Так, найкращий одяг – недільний одяг.

Б. Концепт МісяцЬ. У назвах місяців в англійській мові, які лексикалізують концепт МІСЯЦЬ, можна простежити концептуальні ознаки міфологічності (January, February, March, April, May, June), історичності (July, August) та нумеральності (September, October, November, December).

Мовний матеріал свідчить про те, що назви місяців у англійській мові виконують переважно порядкову функцію, але при цьому у певних контекстах здатні реалізувати і свій прагматичний потенціал. Розглянемо такі випадки детальніше.

Конотації цих темпоральних номінацій вважаємо доцільним поділити на природно-географічні, соціальні та особистісні.

(1) Природно-географічні конотації назв місяців пов’язані зі станом навколишнього середовища, атмосферними явищами регіону. Ці конотації не є узусними, що пов’язано з географічними особливостями регіонів. Так, місяці можуть асоціюватися з різними природно-географічними явищами та мати у свідомості людей різне призначення, наприклад:

January іs the сruelest тonth. While everyone dreams about warm fires and hot chocolate, the reality of coping with cold weather is less romantic. (Newsweek. 13 January, 2004)

Для певного кола людей, які проживають у певних природно-географічних умовах, січень (January) викликає асоціації найжорстокішого, тобто найхолоднішого періоду року. Протиставлення холоду (cold weather), з яким пов'язаний цей місяць та приємного тепла (warm fires and hot chocolate), джерелом якого саме цей період часу не є створює контекст необхідний для адекватного сприйняття цього місяця.



June is for brides and December for polar bears (Newsweek. 25 May, 2005)

Конотації, що реалізуються у цьому фрагменті, пов’язані з температурним режимом згадуваних місяців та, можна припустити з контексту, з можливістю нареченій у теплу пору року відчувати комфорт та бути вільною у виборі одягу, що протиставляється грудневим морозам та можливості представників певного виду тварин почуватися комфортно за холодної грудневої температури.


  1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка