Полтава 2005 академія педагогічних наук україни



Сторінка8/11
Дата конвертації11.04.2016
Розмір2.22 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

ТЕМА 5. ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ПРОФЕСІЙНОЇ Й ТЕАТРАЛЬНОЇ

ПЕДАГОГІКИ


План:

  1. Близькість педагогічної і акторської дії.

  2. Урок – театр одного актора.

  3. Театральна педагогіка у формуванні педагогічної майстерності інженерно-педагогічних працівників.

  4. Режисура педагогічного заходу і акторська майстерність педагога професійного навчання.


Література:

Основна:

  1. Педагогічна майстерність: Підручник / За ред. І.Зязюна. – К.: Вища школа, 1997.

  2. Основы педагогического мастерства  / Под ред. И.Зязюна. – Москва: Просвещение, 1989.

  3. Основы педагогического мастерства  / Под ред. И. Зязюна. – Москва: Просвещение, 1987.

  4. Абрамян В.Ц. Театральна педагогіка. – К.: Лібра, 1996. – 223 с.

Додаткова:

  1. Лихачёв Б. Педагогика. Курс лекций: Учеб пособие. – М.: Прометей, Юрайт, 1998. – С. 203 – 209.

  2. Сисоєва О.В. Естетика праці вчителя. – К.: Знання, 1979. – 48 с.

  3. Зязюн І.А., Сагач Г.М. Краса педагогічної дії: Навч. посібник. – К.: Українсько-фінський інститут менеджменту і бізнесу, 1997. – 302 с.

  4. Кривцун О.А. Эстетика: Учебник. – М.: Аспект Пресс, 2000.

  5. Геник С. Людина. Сім’я. Україна. – І.-Франківськ.: Сіверсія, 2000.

  6. Профессиональная педагогика: Учебник для студентов, обучающихся по педагогическим специальностям и направлениям. – 2-е изд., перераб. И доп. – М.: Ассоциация «Профессиональное образование», 1999. – 904 с.

  7. Лесь Курбас: Спогади сучасників / За ред. В.С. Василька. – К.: Мистецтво, 1969.

  8. Лесь Курбас: Статьи и воспоминания о Лесе Курбасе. Литературное наследие / Сост. М. Лабинский, Л. Танюк. – М.: Искусство, 1987.

  9. Василько В.С. Фрагменти режисури. – К.: Мистецтво, 1967. – 379 с.

  10. Педагогічна майстерність: Підручник / За ред. І.Зязюна. – К.: Вища школа, 1997.

  11. Станиславский К.С. Собр. соч.: В 9-ти т. – М.: Искусство, 1990. – Т.3.: Работа актёра над собой. – Ч.2: Работа в творческом процессе воплощения. – 508 с.

  12. Станиславский К.С. Моё гражданское служение России. Воспоминания. Статьи. Очерки. Речи. Беседы. Из записных книжек. – М.: Искусство, 1990. – 656 с.

  13. Станиславский К.С. Статьи, речи, беседы, письма. – М.: Искусство, 1953. – С. 190 – 425.

  14. Немирович-Данченко В.И. О творчестве актёра: Хрестоматия: Учебное пособие. – М.: Искусство, 1984. – 623 с.

  15. Немирович-Данченко В.И. Театральное наследие: В 2-х т. – М., 1952.

  16. Педагогическое мастерство и педагогические технологии: Учеб. пособие / Под ред. Л.К. Гребёнкиной, Л.А. Байковой. – 3-е изд., испр. и доп. – М.: Педагогическое об-во России, 2001. – 256 с.

  17. Макаренко А.С. Некоторые выводы из моего педагогического опыта // Соч. в 7-ми т. – М., 1958. – Т.5. – С. 265 – 269.

  18. Львова Ю.Л. Творческая лаборатория учителя: Кн. для учителя. – М.: Просвещение, 1992. – 224 с.



ТЕМА 6: ПЕДАГОГІЧНА ЕТИКА І ТАКТ

План:

  1. Сутність педагогічної етики.

  2. Педагогічний такт і педагогічна майстерність.

  3. Тактика педагога.

Література:

Основна:

  1. Основы педагогического мастерства  / Под ред. И.Зязюна. – М.: Просвещение, 1989. – Р. ІІІ. – Гл. 5. – С. 146-152.

Додаткова:

  1. Чернокозова В.Н., Чернокозов И.И. Этика учителя. – К. Рад. школа, 1973. – 174 с.

  2. Синица И.Е. О такте и мастерстве. – К.: Рад. школа, 1976. – 167 с.

  3. Синиця І.О. Педагогічний такт і майстерність учителя. – К.: Рад. школа, 1981. – 319 с.


ТЕМА 7: ПЕДАГОГІЧНА МАЙСТЕРНІСТЬ І ПЕДАГОГІЧНА ТВОРЧІСТЬ
План:

  1. Сутність педагогічної творчості.

  2. Динаміка педагогічної творчості.

  3. Ознаки творчої особистості педагога.

  4. Умови педагогічної творчості.

  1. Спільне і відмінне у поняттях «педагогічна творчість» і «педагогічна майстерність».


Література:

Основна:

  1. Педагогика: педагогические теории, системы, технологии: Учеб. для студ. высш. и сред. пед. учеб. заведений / Под ред. С.А. Смирнова. – 4-е изд., испр. – М.: Академия, 2001. – С. 103 – 106.

Додаткова:

  1. Педагогическое мастерство и педагогические технологии: Учеб. пособие / Под

ред. Л.К. Гребёнкиной, Л.А. Байковой. – 3-е изд., испр. и доп. – М.: Педагогическое

об-во России, 2001. – Гл. 6. – С. 86 –102.).


ТЕМА 8: ТВОРЧА ІНДИВІДУАЛЬНІСТЬ ПЕДАГОГА-ПРОФЕСІЙНОГО

НАВЧАННЯ

План:


  1. Сутність і структура індивідуальності.

  2. Професійна та творча індивідуальність педагога.

  3. Умови розвитку творчої індивідуальності педагога професійного навчання.


Література:

Основна:

  1. Педагогика: педагогические теории, системы, технологии: Учеб. для студ. высш. и сред. пед. учеб. заведений / Под ред. С.А. Смирнова. – 4-е изд., испр. – М.: Академия, 2001. – С. 109 – 111.

Додаткова:

  1. Педагогическое мастерство и педагогические технологии: Учеб. пособие / Под

ред. Л.К. Гребёнкиной, Л.А. Байковой. – 3-е изд., испр. и доп. – М.: Педагогическое

об-во России, 2001. – Гл. 7. – С. 102 –122.).




СЕМІНАРСЬКІ ЗАНЯТТЯ



Семінарське заняття № 1

ТЕМА: ПРОФЕСІЙНІ І ОСОБИСТІСНІ ЯКОСТІ ПЕДАГОГА

ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ



План:

  1. Педагогічне моделювання знайомства педагога професійного навчання

із навчальною групою.

2. Навчальний тест з теми «Майстерність професійної діяльності інженерно-

педагогічних працівників» (Педагогічна майстерність: Тести. – Ч. І. – ІІ. –

/ За ред. Л.В. Крамущенко, Н.М. Тарасевич. – Полтава, 1996. – С. 10. – Тема 1,

блок А).


  1. Усне опитування з теми.

  2. Самотест «Професійна майстерність педагога» Л.А. Байкової, Л.К. Гребенкіної

(Педагогическое мастерство и педагогические технологии: Учеб. пособие / Под ред.

Л.К. Гребёнкиной, Л.А. Байковой. – 3-е изд., испр. и доп. – М.: Педагогическое

об-во России, 2001. – С. 219-222.).


  1. Заслуховування доповідей за темами:

  • Професійні вимоги до особистості педагога професійного навчання;

  • Професійні і особистісні якості педагога професійного навчання;

  • Видатні майстри педагогічної праці.

  • Культура зовнішнього вигляду педагога професійного навчання;

  • Інтелігентність – основа професійної культури педагога ПТНЗ;

  • Культура праці педагога професійного навчання;

  • Емоційна культура педагога професійного навчання.




  1. Вправи на розвиток педагогічної уваги студентів.

  2. Розв’язання педагогічної задачі у ході ділової гри “Недисциплінований учень”.



ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ
Практичне заняття № 1

ТЕМА: РЕЖИСУРА ПЕДАГОГІЧНОГО ЗАХОДУ І АКТОРСЬКА

МАЙСТЕРНІСТЬ ПЕДАГОГА ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ

План:

  1. Педагогічне моделювання початкового етапу заняття у навчальній групі ПТУ

(учень запізнився на заняття).

  1. Навчальний тест з теми «Педагогічна майстерність і педагогічна культура

інженерно-педагогічних працівників” (Педагогічна майстерність: Тести. – Ч. І. – ІІ.

/ За ред. Л.В. Крамущенко, Н.М. Тарасевич. – Полтава, 1996. – С. 11. – Тема 2,



  • блок А).

  1. Ділова гра: “Аукціон – презентація авторських варіантів задуму уроку”

(Педагогічна майстерність: Підручник / За ред. І.Зязюна. – К.: Вища школа, 1997.

  • С. 295.).

  1. Виконання вправ на розвиток акторських умінь педагога професійного

навчання (Абрамян В.Ц. Театральна педагогіка. – К.: Лібра, 1996. – С. 100 – 119).

  1. Аналіз педагогічної ситуації з книги І.А. Зязюна “Педагогіка добра” (“Театр починається з вішалки, навчальний заклад – з туалету” – С. 101-108).

  2. Мікровиступ “Якщо б …”.
Практичне заняття № 2

ТЕМА: ТЕХНІКА САМОРЕГУЛЯЦІЇ ПЕДАГОГА ПРОФЕСІЙНОГО


НАВЧАННЯ

План:

  1. Педагогічне моделювання організаціїї навчальної групи перед початком

проведення заняття (педагог приходить в групу, де звільнили викладача, якого

учні дуже любили).



  1. Навчальний тест з теми «Техніка саморегуляції педагога професійного

навчання» (Педагогічна майстерність: Тести. – Ч. І. – ІІ. / За ред. Л.В. Крамущенко,

Н.М. Тарасевич. – Полтава, 1996. – С. 15. – Тема 4, блок А).



  1. Самотест «Емпатія» І.М. Юсупова (Педагогическое мастерство и

педагогические технологии: Учеб. пособие / Под ред. Л.К. Гребёнкиной,

Л.А. Байковой. – 3-е изд., испр. и доп. – М.: Педагогическое об-во России,

2001. – С. 211-216).


  1. Тренінг емоційної стійкості.

  2. Проведення вправ та ігрових ситуацій для розвитку емпатії, усвідомлення особливостей експресії, розвиток емоційної виразності.

  3. Аналіз педагогічної ситуації з “Педагогічної поеми” А.С. Макаренка (бійка у спальні).


Практичне заняття № 3

ТЕМА: ТЕХНІКА МОВЛЕННЯ ПЕДАГОГА ПРОФЕСІЙНОГО

НАВЧАННЯ

План:

  1. Педагогічне моделювання перевірки домашнього завдання у навчальній групі

ПТУ (один учень знову не підготував домашнього завдання).

  1. Навчальний тест з теми «Техніка мовлення педагога професійного

навчання» (Педагогічна майстерність: Тести. – Ч. І. – ІІ. / За ред. Л.В. Крамущенко,

Н.М. Тарасевич. – Полтава, 1996. – С. 22. – Тема 6, блок В.).



  1. Самотест індивідуальних особливостей мовленнєвого видиху «Тридцять

три Орисі» (Педагогічна майстерність: тести. – Ч. ІІІ. – Комплект методик

професійного самопізнання вчителя / Відпов. ред. В.А. Семиченко,

Н.М. Тарасевич. – Полтава, 1996. – С. 12.).


  1. Виконання вправ на розвиток умінь виразного мовлення як засобу педагогічного впливу (Педагогічна майстерність: Підручник / За ред. І.Зязюна. – К.: Вища школа, 1997. – С. 181-184.).

  2. Мікровикладання “Я хочу розповісти вам”.

  3. Аналіз педагогічної ситуації: “Самозакоханий оратор”.
Практичне заняття № 4

МАЙСТЕРНІСТЬ ПЕДАГОГІЧНОГО СПІЛКУВАННЯ

План:

  1. Педагогічне моделювання конфліктної ситуації, спровокованої матір’ю

одного з учнів навчальної групи ПТУ перед початком проведення заняття.

  1. Навчальний тест з теми «Педагогічний такт як стратегія педагогічного

спілкування» (Педагогічна майстерність: Тести. – Ч. І. – ІІ. / За ред.

Л.В. Крамущенко, Н.М. Тарасевич. – Полтава, 1996. – С. 48. – Тема 17, блок А).



  1. Самотест «Оцінка власної поведінки у конфліктній ситуації» (Педагогическое

мастерство и педагогические технологии: Учеб. пособие / Под ред.

Л.К. Гребёнкиной, Л.А. Байковой. – 3-е изд., испр. и доп. – М.: Педагогическое

об-во России, 2001. – С. 217-219).


  1. Тренінг “Пошук прибудов у спілкуванні” (Педагогическое мастерство

и педагогические технологии: Учеб. пособие / Под ред. Л.К. Гребёнкиной,

Л.А. Байковой. – 3-е изд., испр. и доп. – М.: Педагогическое об-во России,

2001. – С. 183).


  1. Мікровикладання “Я хочу поділитися з вами міркуваннями щодо попередження конфліктів у ПТНЗ”.

  2. Аналіз педагогічної ситуації з книги І.А. Зязюна “Педагогіка добра” (розбій у Ковалівській школі – С. 139-141).


Практичне заняття № 5

КОНКУРС ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ

План:

  1. Таємне голосування щодо вибору 3 членів журі. Поділ групи на команди.

Жеребкування.

  1. Конкурс на кращий бренд, слоган та рекламу команди.

  2. Конкурс капітанів (оригінальні запитання за темами з педагогічної майстерності)

  3. Конкурс педагогічних ситуацій (домашнє завдання).

  4. Конкурс на аналіз педагогічної ситуації.

  5. Кокурс на кращу розповідь “Я хочу розповісти вам”

  6. Конкурс “Добре око” (оцінити виступ оратора).

  7. Конкурс педагогічних мініатюр.

  8. Конкурс на краще виконання педагогічних вправ.



ЛЕКЦІЙНИЙ МАТЕРІАЛ З ОПМ

  1. Мистецтво педагогіки і педагогіка мистецтва

Наука і мистецтво – це форми суспільної свідомості, які по-різному відображають оточуючий світ: наука – у точних вимірах і поняттях, мистецтво – у художніх образах.

Ми знаємо, що педагогіка – це наука про навчання і виховання підростаючих поколінь, підготовку їх до майбутнього самостійного життя і діяльності.

Проте, К.Д. Ушинський називав її мистецтвом. Чому? Він сам дає відповідь на це запитання у своїй праці “Людина як предмет виховання: Спроба педагогічної антропології”:

“Педагогіка не наука, а мистецтво, найбільше, найскладніше, найвище і найнеобхідніше з усіх мистецтв. Мистецтво виховання сприрається на науку. Як мистецтво, складне й обширне, воно спирається на безліч обширних і складних наук (фізіологію, психологію та логіку); як мистецтво, воно, крім знань, потребує здібності й нахилу, і як мистецтво ж, воно прагне до ідеалу, якого вічно намагається досягти і який цілковито ніколи не досяжний: до ідеалу досконалої людини”.

Говорячи про педагогіку мистецтва, ми маємо на увазі його триєдині педагогічні функції, серед яких головними є:

Виховна, що полягає у здатності мистецтва через вплив на емоційно-почуттєву сферу особистості здійснювати усі види виховання: громадянське, національне, естетичне, моральне, сімейне, фізичне, екологічне, трудове і т.д.;

Розвивальна - мистецтво не лише розвиває емоційну чутливість людини, але й певні її здібності (вокальні, музичні, фізичні тощо);

Навчальна - мистецтво дає знання, передусім, з історії народу, розвитку його промислів та ремесел. Навчаючись народному мистецтву у ПТУ, учні опановують певні професійні навички (гончарства, килимарства, вишивки, різьблення по дереву тощо).


  1. Близькість педагогічної і акторської дії 1

Педагогічна практика переконує у тому, що від уміння вчителя бачити, чути та сприймати залежить не лише розуміння ним світу природи і творів мистецтва, але й досконалість його професійного мислення. Тому так важливо розвивати у майбутніх спеціалістів художнє бачення оточуючого світу, що здатне підносити інтелект, сприяти розвитку логічного мислення, формувати специфічне пізнавальне поле.

Цьому сприятиме досвід Л. Курбаса щодо використання музичного мистецтва, зокрема, музичного тренажу з метою вивчення психології творчості і сприйняття у сценічному мистецтві. Шукаючи нетрадиційні засоби виразності у сценічному мистецтві, Л. Курбас звертався до музичного ритму, вважаючи його основою сценічної майстерності. Під акторською обдарованістю він розумів здібність “тривалий час знаходитися у створеному уявою ритмі”. Завдяки ритмічності, на його думку, забезпечується безперервність дії.

У цілому, у театральній педагогіці ритмічність визначається як здібність вносити тонкі зміни в окрасу фізичних дій, вияв уміння злагоджено чи контрасно співдіяти з партнером. Здібність пластичної поступливості на інтонацію називають музичною ритмічністю. Це поняття з галузей музичної і театральної педагогіки є дотичним і до професійної підготовки майбутніх педагогів.

Головними чинниками сценічної майстерності, на думку Л. Курбаса, є:



  1. адекватність світосприйняття (правильна інтерпретація почутого, побаченого, відчутого; усвідомлення й оцінка свого ставлення; відповідна реакція у діях чи словах);

  2. послідовність, мотивація дій (“Геть рефлекторність і хаотичність”; доцільність, логіка поведінки, вмотивованість дій не лише психологічна, а й фізіологічна);

  3. перспектива дій (уміння розташовувати матеріал за законами розвитку і вияву почуттів, думок, засобів виразності, “архітектоніка сценічного твору”);

  4. ритмічність (усвідомлення безперервності дії: “У ритмі немає порожнин. Пауза – це теж ритмічна характеристика”);

  5. контрасність (вміння підтримувати динамічність дії за рахунок показу явищ, характерів, вчинків у постійному розвитку, змінах, протиставленні іншим);

  6. виразність мовлення і пластики (вміння добирати доцільні форми, промовисті, виразні жести і рухи);

  7. ощадливість у засобах виразності (“Мінімум засобів – максимум вражень, впливу на глядачів”).

Педагогічна дія, як і сценічна, складається з найтонших змін у фізичних і психічних пристосуваннях. Таким чином, організм майбутнього спеціаліста має володіти здібністю раптово оцінювати і пристосовуватися до змін темпоритму у будь-який момент педагогічної дії. Ефективність професійного навчання визначається якістю створення у студентів психофізичної бази, здатної забезпечити умови для органічної творчості. Великий потенціал такого впливу зосереджено у театральній педагогіці, зокрема, у театральних тренінгах, етюдах, вправах тощо.

Представник курбасівської школи, відомий український театральний педагог В. Василько вказував на те, що основна властивість актора, режисера – щирість, заразливість його творчості. Режисер, як і шкільний педагог, повинен розуміти, що кожний актор (учень) – індивідуальність, і треба вміти “підібрати ключик” до нього, пам’ятаючи при цьому, що талант не завжди виявляється відразу, він може довго “мовчати”, і лише при правильних взаєминах режисера й актора може “заговорити”. Отже, педагогові, як режисеру педагогічної дії, повинна бути притаманною варіативність тактик, гнучкість у виборі засобів впливу на особистість учня, сміливість і винахідливість у спілкуванні з колективом.

В основу вчення К. Станіславського покладена театрально-педагогічна система, яка розглядає органічну природу театральної творчості через природу актора як людини-творця. У ній вперше в історії театральної педгогіки розв’язується питання свідомого оволодіння підсвідомим довільним процесом творчості, виявом таланту особистості в творчій діяльності. Як зазначає І.Зязюн, “система К Станіславського – це не лише наука про акторську творчість, але й наука про те, як, спираючись на об’єктивні закони, вирощувати, розвивати, збагачувати різноманітні здібності, і не лише сценічні. Вона є вагомим засобом підвищення “коефіцієнту корисної дії” всякого обдарування”.

Актуально звучать рекомендації видатного режисера щодо спрямованості професійної підготовки: важке зробити звичним, звичне – легким і приємним. Цінним є зауваження, що стосуються психорегулятивних умінь майбутніх спеціалістів. Зокрема, К. Станіславський зазначав: “У творчому стані провідну роль відіграє повна свобода тіла, тобто звільнення його від напруги м’язів, яка несвідомо для нас самих володіє ним не тільки на сцені, але й у житті, мов би сковуючи тіло і заважаючи йому бути провідником наших психічних рухів. Тому розвивати у собі звичку до звільнення тіла від зайвої перенапруги – означає усунути одну із суттєвих перешкод до творчої діяльності”. На думку видатного педагога, творча праця має бути пов’язана з незначною витратою фізичної (м’язової) енергії; вона вимагає затрати не стільки фізичних, скільки душевних та інтелекутуальних сил.

Використання акторських тренінгів, розроблених К.С.Станіславським для виховання сценічної свободи, може допомогти майбутнім учителям практично вивчити мускулатуру свого тіла, навчити знаходити мускульну скутість і знімати перенапруження, правильно розподіляти свою енергію і, як результат – керувати своєю увагою та увагою класу.

За висловом К.Станіславського, “Майстер повинен володіти своїм інструментом. А він у артистів (і в учителів) – складний. Ми маємо справу не тільки з голосом, як у співаків, не тільки з руками, як у піаніста, не тільки з ногами і тілом, як у танцюриста, але одночасно і відразу з усіма елементами духовної і фізичної природи людини. Щоб володіти ними, необхідні час і велика систематична праця, програму якої і дає вам, так звана, “система”. “У кожній галузі мистецтва є свій матеріал, з якого художник творить свій витвір. У живописця – це фарби, у скульптора – глина; у музиканта – звуки і т.д. Артист же творить із самого себе … Його матеріалом є він сам – його зовнішність, голос, дикція, манера, заразливість”.

«Профессия учителя для общества – самая значительная, она сродни профессии ваятелей, создающих шедевры искусства, которые приносят людям радость» (Г. Щукина).

Головними ворогами сценічної творчості В. Немирович –Данченко вважав “дві небезпечні отрути”, котрі псують і руйнують усі творчі починання: сентиментальність як “усіляке згладжування гострих кутів в оцінці явищ” і раціоналізм як “схематичну оголеність думки, не опосередкованої емоціями, творчо безплідної, хоча й вірної за своєю суттю”.

Особливої ваги педагог надавав заразливості актора. За його висловом, “Будь-який талант – і письменницький і акторський – полягає у здібності заражати інших людей своїми “переживаннями”. Це і є талант, поряд з “даними” – сценічними чи не сценічними”.

В. Немирович-Данченко високо цінував хороші зовнішні дані (зріст, статуру, красивий тембр голосу), включаючи їх у свої вимоги сценічності. Однак, часто залишався незворушним до красивої зовнішності й відмінного звучання голосу, якщо над усім цим не відчував цікавої особистості художника – його розуму, духовного змісту, внутрішнього горіння, потреби творчо висловитися з докорінних питань життя.

Розмірковуючи над проблемою саморегуляції вчителя, А. Макаренко зауважував: «Не можна ж допустити, щоб наші нерви були педагогічним інструментом, не можна допустити, щоб виховання дітей відбувалося з допомогою наших сердечних мук, мук нашої душі. Адже ми люди … Педагог не може не грати … Але не можна грати лише сценічно, зовнішньо. Є якийсь приводний пасок, який має поєднувати з цією грою вашу прекрасну особистість. Це не мертва гра, техніка, а справжнє відображення тих процесів, які є у нашій душі».

Розуміючи сутність емоційно-творчої природи педагогічної діяльності, А Макаренко говорив про необхідність етюдної роботи з педагогами-початківцями і запровадив цю форму у педагогічному колективі, де працював: «Тим, хто готується до артистичної діяльності, дають цілу систему вправ на уяву, які так і формулюються: уявіть собі … А наша професія – зрідні артистичній. Була б моя воля, я дав би подібні завдання студентам педагогічних інститутів і молодим вчителям. Хай би вчилися уявляти себе учителями того чи іншого класу; учнями, яким важко вчитися; учнями, яких вигнали з класу, і т.д.».

Ю.Львова: “Вчитель – маг, віртуоз, фокусник, який вміє зробити урок “безрозмірним”, таким, що вміщує в себе великі історичні періоди, складні літературні і наукові долі, епохальні відкриття; він володар дум, лікар, духівник, і він же тягач, трудівник, “асенізатор і водовоз” .

Спільні ознаки театральної та педагогічної творчості:


  • за метою – вплив людини на людину з метою народження переживань;

  • за змістом – комунікативні творчі процеси;

  • за інструментом – психологічна природа (психофізична дія) педагога й актора.




  1. Сутність педагогічної творчості

У філософському енциклопедичному словнику 1983 року творчість визначається як діяльність щодо створення чогось нового на основі реорганізації набутого досвіду та формування нових комбінацій знань, умінь і продуктів.

На відміну від творчості в різних сферах діяльності (науці, техніці, мистецтві тощо), результатами якої є наукові відкриття, нові вироби, художні твори, що мають фіксовану дату появи (вчення Вернадського про ноосферу, перший політ у Космос; написання літературного, музичного чи художнього твору) і які можна побачити, почути, скористуватись ними, творчість педагога не дає зримих і негайних результатів, оскільки вона спрямована на формування і розвиток особистості, який не можна здійснити одноразовим актом і негайно виміряти.



Педагогічна творчість становить собою оригінальний і високоефективний підхід учителя до навчально-виховних завдань, збагачення теорії і практики виховання й навчання.

Творчість педагога формується на основі двох компонентів: педагогічного професійного і соціального досвіду.

Без спеціальної грунтовної підготовки і глибоких знань педагогічна творчість є неможливою, оскільки позбавляється свого фундаменту, своїх основ.

Основними етапами педагогічної творчості є:



  1. Виникнення задуму.

  2. Опрацювання його і перетворення на педагогічну ідею.

  3. Пошук способів і засобів втілення цієї ідеї.

На особистісному рівні педагогічна творчість виявляється як самореалізація педагога на основі усвідомлення себе творчою індивідуальністю, як визначення індивідуальних шляхів свого професійного зростання й побудова програми самовдосконалення.


  1. Професійна та творча індивідуальність педагога-професійного навчання

Професійну індивідуальність педагога характеризує перш за все потреба у самореалізації у своїй професії, тобто прагнення якмога повніше розкрити свої потенції у професійній діяльності.

С.Л. Рубінштейн зазначав, що людину як особистість характеризує не те, якою вона є зараз, а те, якою вона хоче стати.

Творча індивідуальність проявляється не лише у професійній сфері, але й в освоєнні накопиченої людством культури й розвитку на цій основі індивідуальної духовної культури. Це виявляється в активній перетворювальній діяльності, у процесах особистісного вибору й особистого внеску, у повній самовіддачі.

КОНТРОЛЬНА РОБОТА З ОСНОВ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ

І варіант


  1. Творча індивідуальність педагога професійного навчання.

  2. Чи є я творчою індивідуальністю?

  3. Виявлення творчої індивідуальності у розв’язанні педагогічної задачі:

Під час навчального заняття у професійно-технічному закладі освіти учень Петро У. увесь час крутиться і заважає працювати. На зауваження викладача підводиться і заявляє: “А я не люблю ваш предмет.”

Що має робити у цій ситуації педагог?

  1. Запропонуйте власну педагогічну ситуацію і дайте свій варіант її розв’язання.

ІІ варіант

  1. Професійно значущі якості особистості педагога професійного навчання.

  2. Враховуючи перелік професійних і особистісних якостей педагога професійного навчання, створіть свій власний професійний портрет.

  3. Ознайомтеся із ситуацією:

Педагог професійного навчання викликає до дошки новеньку ученицю групи Тетяну. Вона встає, мовчить, до дошки не виходить.

Педагог: Ну, що ж ти? Знову не готова!.. Скільки можна? Ти що, не хочеш зі мною говорити?

Учениця сідає.

Педагог: Я ще не закінчила розмову з тобою! Чому ти сіла?

Назвіть і стисло поясніть, яких професійних властивостей бракує педагогу професійного навчання.

4.Запропонуйте власну педагогічну ситуацію і дайте свій варіант її розв’язання.

ІІІ варіант


  1. Педагог професійного навчання як суб’єкт професійно-педагогічної діяльності.

  2. Охарактеризуйте себе як суб’єкта педагогічної діяльності.

  3. Проаналізуйте запропоновану ситуацію і дайте відповідь на поставлене запитання:

Навчальне заняття з предмету “Основи моделювання та художнього оформлення одягу”. Педагог професійного навчання виклала основні поняття з навчальної теми, організувала діяльність учениць для формування навичок моделювання й конструювання, запропонувала завдання на закріплення викладеного матеріалу. На думку педагога, дівчата засвоїли матеріал добре. Через місяць в училищі проходив вечір відпочинку. Педагог сподівалася побачити результати своєї роботи, заздалегідь оголосивши конкурс: “Одяг, який ношу тільки я”. Але всі дівчата прийшли фактично в однаковому одязі, купленому у комерційному магазині.

Укажіть, які компоненти: предметний, емоційно-ціннісний чи операціональний - були недостатньо враховані педагогом професійного навчання в організації навчального заняття?1

4.Запропонуйте власну педагогічну ситуацію і дайте свій варіант її розв’язання.

Додаток 3.

МИСТЕЦТВО У ЗМІСТІ НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ “КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ ТА ОСНОВИ ОРАТОРСЬКОГО МИСТЕЦТВА”
Питання до екзамену

1. Сутність понять "Культура мовлення", "Ораторське мистецтво" та "Риторика".

2. "Культура мовлення як засіб національної самоідентифікації особистості.

3. Основні поняття педагогічної риторики.

4. Сучасна українська літературна мова та її функції.

5. Співвідношення понять "мова" і "мовлення".

6. Усне і писемне мовлення.

7. Конспектування усної й писемної інформації (самостійно).

8. Мова і професія.

9. Норми сучасної літературної мови.

10. Види норм сучасної літературної мови.

11. Норма мови - основа педагогічної риторики.

12. Словники і довідники.

13. Текст. Будова тексту.

14. Основні типи мовлення.

15. Правила мовленнєвого етикету.

16. Етика мовлення.

17. Телефонний етикет.

18. Культура педагогічного мовлення у системі загальної мовленнєвої культури.

19. Правильність мовлення.

20. Чистота мовлення.

21. Точність мовлення.

22. Засоби вираження точності мовлення (терміни, синоніми, антоніми, пароніми, багатозначні слова).

23. Логічність мовлення.

24. Виразність мовлення.

25. Доречність мовлення.

26. Багатство мовлення.

27. Педагогічне значення техніки мовлення.

28. Дихання та вправи на його розвиток.

29. Голос та вправи на його розвиток.

30. Виховання голосу.

31. Дикція та вправи на її розвиток.

32. Ритміка та її розвиток.

33. Ознаки тексту.

34. "Дане" і "нове" в тексті.

35. Типи зв'язку речень у тексті.

36. Партитура тексту.

37. Стиль і стилістика.

38. Основні стилі сучасної української літературної мови.

39. Художній образ.

40. Риторика як наука і мистецтво.

41. Педагогічна риторика у структурі педагогічної майстерності.

42. Історичний розвиток ораторського мистецтва і риторики.

43. Образ ритора і якості мовлення.

44. Умови забезпечення успішності спілкування.

45. Дієвість мовлення.

46. Патетичний компонент мовлення.

47. Образ ритора. Види риторичного пафосу в роботі педагога.

48. Основні характеристики публічного мовлення.

49. Види і жанри публічних виступів.

50. Академічне красномовство як один із видів публічного мовлення.


МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ДЕБАТІВ

ПАМ’ ЯТКА УЧАСНИКУ ДЕБАТІВ

Вельмишановний учаснику дебатів!

Розпочинаючи підготовку до проведення цього захоплюючого змагання, пам’ятай, що:



  1. Дебати – це гра інтелектуалів, у якій головне не перемога будь-якою ціною, а розвиток мислення і можливість з різних боків розглянути певну проблему, знайти її позитивні і негативні аспекти, зробити свій чесний вибір.




  1. Для проведення дебатів необхідними є:

  • тема для обговорення;

  • 2 команди, з яких 1 стверджує дану тему, а інша – заперечує її;

  • судді, які оцінюють переконливість, вагомість і достовірність аргументів кожної з команд.




  1. Дебати відбуваються у 3 раунди по 10 хвилин кожен. З них по 5-7 хв. відводиться на виступ кожної з команд і 3 хв. на запитання їй з боку команди-опонента. Починає дебати стверджуюча команда.

І раунд – І і ІІ команди представляють у виступі своє розуміння

теми, основних її дефініцій, доводять правомірність свого

трактування проблеми + 3 хв. для відповіді на запитання.

ІІ раунд – 1/3 виступу І і ІІ команди відводиться на спростування

аргументації опонента і 2/3 на закріплення своєї

аргументації і відбиття атаки опонента + 3 хв. для

відповіді на запитання.

ІІІ раунд – висновок команди, заключне слово. Запитання не

ставляться.


  1. Структура виступу:

  • теза;

  • критерій її істинності;

  • аргументи на підтвердження;

  • факти, приклади з життя, історії, літератури, преси (з посиланням на достовірні джерела) і т.д.




  1. Не можна:

  • порушувати регламент виступу і запитань;

  • переходити з обговорення аргументів на особистість опонента;

  • поводитися некоректно, перебивати тощо;

  • відволікатися від теми;

  • пересмикувати чи перекручувати аргументи і факти тощо.



КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ


  1. Аргументованість викладу думки.

  2. Переконливість.

  3. Логічність викладу.

  4. Чіткість дефініцій.

  5. Вагомість аргументів.

  6. Кількість прикладів.

  7. Надійність джерел інформації.

  8. Культура мовлення.

  9. Дотримання регламенту.

  10. Толерантність.

  11. Наявність помилкових тверджень.

  12. Логічність і дієвість запитань.

  13. Організованість команди.

  14. Ефективність атак і відбиття аргументів.

  15. Якість презентації теми.

  16. Творчий підхід.

ВПРАВИ НА РОЗВИТОК ІНТОНАЦІЙНОЇ ВИРАЗНОСТІ МОВЛЕННЯ
ЛІНГВІСТИЧНІ КАЗОЧКИ
МЕТА: спираючись в основному на техніку мовлення (інтонацію, паузи, логічний наголос, просодику), донести до слухачів смисл даного тексту, що є дуже своєрідним за своїм оформленням.
Пуськи бяті
Сяпала Калуша полявиною й побозила путявку.

Й волить.



  • Калушата, калушаточки! Путявка!

Калушата присяпали й путявку зтрямкали.

Та придудонилися.

А Калуша волить:


  • Ойоо, ойоо! Путявка ж бо некузява!

Калушата путявку вичурили.

Путявка стребезнулася, сопритюкнулася й усякала з полявини.

І Калуша волить:


  • Путявок не трямкають. Путявки дюбі й зюмо-зюмо некузяві. Від путявок дудоняться.

А путявка волить за полявиною:

  • Калушата подудонилися! Калушата подудонилися! Зюмо некузяві! Пуски бяті!*

Льюис Кэрролл



БАРМАГЛОТ

Варкалось. Хливкие шорьки

Пырялись по наве,

И хрюкотали зелюки,

Как мюмзики в мове1.

*Адаптовано варіант Л. Петрушанської з: Вагапова Д. Риторика в интеллектуальных играх и тренингах. – М.: Цитадель, 2001. – С. 89.



Додаток 4.

МИСТЕЦТВО У ЗМІСТІ НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ “ПСИХОЛОГІЯ”
Цифровий тест «Соціотип»

(В. Мегель, А. Овчаров)
З кожної пари описів (1-2; 3-4; 5-6; 7-8) оберіть один і запишіть його порядковий номер:

  1. Ваша працездатність, як правило, завжди однакова й змінюється лише з певних причин. Ви послідовні у роботі, усе доводите до кінця. Рішення приймаєте зважено й не любите їх змінювати. Вам легко дотримуватися встановлених правил.

  2. Ваша працездатність залежить від настрою, який може змінюватися без певних причин. Періоди підйому змінюються спадом активності. Ви нерідко дієте без підготовки, розраховуючи на везіння. Вам важко підкорюватися суворим графікам та інструкціям.

  3. Ви не любите з’ясовувати причини сварок та непорозумінь. Ставите розум вище від почуттів, об’єктивно оцінюєте людей, незалежно від симпатій. Намагаєтеся не обговорювати теми особистого життя як свого, так і чужого.

  4. Ви схильні йти на компроміси у справах заради добрих стосунків. Уникаєте конфліктів. Вас цікавлять почуття та взаємостосунки між людьми. Намагаєтеся зробити людям приємність, ввічливі.

  5. Ви реаліст, який не любить пустих фантазій, практичні, впевнені у собі. Намагаєтеся не розпорошуватися на кілька справ одночасно. Ретельно займаєтеся однією. Багато речей і справ прагнете зробити самостійно, перевіряєте результати зробленого Вами та іншими.

  6. Ви добре передбачаєте майбутнє, часто пригадуєте минуле, прагнете до новизни. Схильні до коливань і сумнівів, не завжди впевнені у собі, неуважні. Більше тяжієте до теорії, ніж до практики.

  7. Ви обачні, стримані, мало ініціативні у спілкуванні, недовірливі до нових людей. Контролюєте себе у суперечці, аби не сказати зайвого.

  8. Ви легко зходитеся із новими людьми. Вам легше зрозуміти іншого, ніж себе. Ви невимушені, імпульсивні, відверті. Нерідко схильні до ризику й нерозважливості, нестримані.

1357 – Максим Горький 1457 – Драйзер

1358 – Штірліц 1458 – Гюго

1367 – Робеспьєр 1467 – Достоєвський

1368 – Джек Лондон 1468 – Гамлет

2357 – Габен 2457 – Дюма

2358 – Жуков 2458 – Наполеон

2367 – Бальзак 2467 – Єсенін

2368 – Дон-Кіхот 2468 – Гекслі
Єсенін – інтроверт, інтуїтивно-емоційний, сприйнятливий, або, «шукач» (ІІЕС).

Достоєвський – інтроверт, емоційно-інтуїтивний, вирішуючий, або «письменник», або, «лідер, що надихає» (ІЕІВ).

Гекслі – екстраверт, інтуїтивно-емоційний, сприйнятливий, або, «журналіст» (ЕІЕС).

Гамлет – екстраверт, емоційно-інтуїтивний, вирішуючий, або, «педагог», або, «актор», або, «солодкослівний умовлювач» (ЕЕІВ).

Робеспьєр – інтроверт, логіко-інтуїтивний, вирішуючий, або, «вчений» (ІЛІВ).

Бальзак – інтраверт, інтуїтивно-логічний, сприйнятливий, або, «осмислитель життя», або, «ваятель» (ІІЛС).

Дон-Кіхот – екстраверт, інтуїтивно-логічний, сприйнятливий, або, «новатор» (ЕІЛС).

Джек Лондон – екстраверт, логіко-інтуїтивний, вирішуючий, або, «фельдмаршал», або, «бізнесмен», або, «природжений лідер» (ЕЛІВ).

Драйзер – інтроверт, емоційно-сенсорний, вирішуючий, або, «охоронник», або, «вірний справі» (ІЕСВ).

Максим Горький – інтроверт, логіко-сенсорний, вирішуючий, або, «попечитель», або, «природжений організатор життя» (ІЛСВ).

Гюго – екстраверт, емоційно-сенсорний, вирішуючий, або, «оптиміст», або, «продавець», або, «друг усіх і кожного» (ЕЕСВ).

Штірліц – екстраверт, логіко-сенсорний, вирішуючий, або, «адміністратор», або, «шерлок Холмс», або, «природжений керівник» (ЕЛСВ).

Дюма – інтроверт, сенсорно-емоційний, сприйнятливий, або, «художник» (ІСЕС).

Габен – інтроверт, сенсорно-логічний, сприйнятливий, або, «майстер» (ІСЛС).

Наполеон – екстраверт, сенсорно-емоційний, сприйнятливий, або, «політик» (ЕСЕС).

Жуков – екстраверт, сенсорно-логічний, сприйнятливий, або, «заохочувач», або, «Македонський» (ЕСЛС).



ДЕМАРШ

на тему: «Моя професія»
І. Майстер: Добрий день, шановні присутні! Я, майстер (ім’я) проведу з вами демарш на тему “Моя професія”.

Приготуйте будь ласка, чистий аркуш паперу, ручку і олівці. Якщо бажаєте, підпишіть свій аркуш, якщо ні – то не підписуйте.

Сьогодні на нашому занятті ми поговоримо про світ професій і про те, що треба зробити для того, аби не помилитись у виборі свого професійного шляху, щоб обрати таку професію, яка зробить вас щасливими, яка приноситиме вам задоволення і радість упродовж усього життя.

А тепер заплющіть на кілька хвилин очі і прислухайтесь до себе, пригадайте своє дитинство. Ким ви хотіли стати, коли виростете? Яким уявляли себе у дорослому житті? У які ігри грали?

Ми робимо це для себе, але, якщо в нас є що пригадати і розповісти, ви можете використати цей шанс. Ви можете поділитися спогадами із товаришами по групі, а можете просто викласти їх на папері, для себе. Можете навіть намалювати свої дитячі професійні мрії (кілька хвилин відводиться на малювання). Пишіть і малюйте сміливо, не бійтеся: якщо ви не схочете, то нікому не покажете цього аркушика.

ІІ. Подумайте, наскільки реальним нині є здійснення цих ваших мрій. Намалюйте або зобразьте іншим способом ваш шлях до вашої мрії або спосіб досягнення її.

ІІІ. А тепер напишіть на листочку, які ваші професійні мрії не можуть збутися.

ІУ. Подумайте про причини, які заважають здійсненню цих ваших професійних мрій. Виокремте головну причину. Якщо хочете, можете її записати або закодувати у символах.

У. Подивіться на свої малюнки, слова і символи очами дитини, мами, батька, друга, вчителя, домогосподарки, художника, критика, майстра. Охарактеризуйте їхню реакцію на побачене одним словом. Запишіть ці слова.

УІ. Виокремте найбільш негативну і найбільш позитивну оцінки. Замисліться над їх причинами.

УІІ. Визначіть для себе, з ким із цих людей ви б хотіли поговорити. Придумайте тему розмови і подумки проведіть її.

Запишіть цю уявну розмову.



УІІІ. Порадьте собі від імені ваших уявних співрозмовників, яку професію вам слід обрати. Запишіть ці професії і свої короткі відповіді порадникам.

ІХ. Поясніть їм свій власний професійний вибір і доведіть, що ви досягнете поставленої мети.

Запишіть свою аргументацію.



Х. Спробуйте визначити і записати або намалювати 5 головних чинників, які допоможуть вам у реалізації вашого професійного вибору.

ХІ. А тепер розподіліться на групи по 4 чоловіки і спробуйте обгрунтувати критерії, за якими можна визначити, вдалим чи невдалим є зроблений професійний вибір (робота у четвірках).

ХІІ. Слухаємо і обговорюємо обгрунтування цих критеріїв (майстер записує критерії на дошці).

ХІІІ. На основі врахування найбільш суттєвих критеріїв вибору професії пишемо невеличку письмову роботу “Для мене найкращою є професія …”.

ХІУ. Заслуховуємо ці роботи.

ХУ. Підсумок демаршу: обмін думками, враженнями, спогадами, переживаннями, оцінка якості демаршу, роботи майстра та групи*.
*Слід відзначити, що демарш викликав серед студентів значний інтерес і отримав загальну позитивну оцінку: “Демарш мені сподобався тим, що нагадав мої мрії з дитинства” (Іван З.), “Мені сподобалося” (Людмила Я.), “Демарш здивував і схвилював. Він підняв на поверхню мої вагання, дозволив зрозуміти саму себе” (Тетяна К.). Разом з тим в однієї студентки (Вікторії Ш.) він викликав негативні емоції, змусив її розплакатись. Це було зумолено тим, що у своїх мріях ця дівчина була Місс Світу і розуміла, що реально ніколи нею не стане. Вона намалювала свою мрію кольоровими олівцями і підписала: “Ніколи не здійсниться. Тому що в реальному житті це не так красиво і чесно, як у мріях. Демарш вертає з неба на землю, і стає сумно і сіро”.

Додаток 5.

МИСТЕЦТВО У ПОШУКОВІЙ РОБОТІ СТУДЕНТІВ

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН І ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ

“ОСНОВИ ПЕДАГОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ”

(для студенів вечірнього відділення



спеціальність: “Професійне навчання”

Освітньо-кваліфікаційний рівень:

Бакалавр педагогіки з професійного навчання”)




№№

Розділи і навчальні теми

Лекц.

Сем.

Пр.

1.

Предмет і завдання курсу «ОПД»

2







2.

Основні типи науково-педагогічних досліджень

2







3.

Основні види наукової роботи студентів

професійно-педагогічних навчальних закладів



2






4.

Зміст і структура наукової роботи

2







5.

Вибір теми та обгрунтування актуальності

проблеми педагогічного дослідження



2




2

6.

Категоріальний апарат педагогічного

дослідження



2




2

7.

Методи педагогічного дослідження

2







8.

Робота з науковою літературою. Бібліографічне

оформлення списку використаних джерел



2




2

9.

Основні етапи педагогічного дослідження

2







10.

Організація, проведення та опис результатів

педагогічного експерименту.

Особливості експериментального

дослідження з проблем виховання



2

2





11.

Завершальні етапи педагогічного дослідження

2







12.

Підготовка до захисту та захист наукової роботи

2










Всього: 32 години

24

2

6

ЛЕКЦІЙНИЙ КУРС

(24 год.)




Тема І. Предмет і завдання курсу “ОПД” (2 год.)


Навчальний курс “Основи педагогічних досліджень” у системі психолого-педагогічної підготовки майбутніх педагогів професійного навчання. Мета та основні завдання курсу.
Тема ІІ. Основні типи науково-педагогічних досліджень (2 год.)

Загальна характеристика основних типів науково-педагогічних досліджень. Зміст і вимоги щодо виконання історико-педагогічних досліджень. Зміст та вимоги щодо виконання експериментально-педагогічних досліджень. Зміст і вимоги щодо виконання досліджень з предметної методики.




Тема ІІІ. Основні види наукової роботи студентів професійно-педагогічних навчальних закладів (2 год.)


Загальна характеристика основних видів наукової роботи студентів професійно-педагогічних навчальних закладів. Реферат та вимоги до його написання. Курсова робота та вимоги до її написання. Дипломна робота та вимоги до її написання. Наукова доповідь та вимоги щодо її підготовки.
Тема ІУ. Зміст і структура наукової роботи (2 год.)

Взаємозумовленість змісту і структури наукового дослідження. Загальні принципи побудови та рубрикації тексту наукового дослідження. Зміст і структура студентського реферату. Зміст і структура курсової роботи. Зміст і структура дипломної роботи. Зміст і структура наукової доповіді.




Тема У. Вибір теми та обгрунтування актуальності проблеми педагогічного

дослідження (2 год.)

Проблема дослідження як важливе питання, що має значення для розвитку теорії та практики педагогіки і може бути розв’язане наявними засобами наукового дослідження. Тема як відображення конкретної педагогічної проблеми у стислому формулюванні. Вимоги щодо обгрунтування актуальності проблеми наукового дослідження (соціально-педагогічна значущість, зумовленість потребами практики, недостатня розробленість у педагогічній теорії).



1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка