Положення про організацію освітнього процесу у Львівській комерційній академії загальні положення нормативно-правова база організації освітнього процесу



Скачати 407.03 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації12.04.2016
Розмір407.03 Kb.
#3367
ТипПоложення
  1   2   3
ПОЛОЖЕННЯ

про організацію освітнього процесу

у Львівській комерційній академії
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Нормативно-правова база організації освітнього процесу

Положення про організацію освітнього процесу (далі - Положення) розроблене відповідно до Закону України "Про освіту", Закону України "Про вищу освіту", наказу Міністерства освіти і науки України від 16.10.2009 р. № 943 "Про запровадження у вищих навчальних закладах України європейської кредитно-трансферної системи", рекомендаційного листа МОН України від 26.02.2010 року №1/9-119 «Методичні рекомендації щодо запровадження Європейської кредитно-трансферної системи та її ключових документів у ВНЗ»;



на підставі внутрішніх нормативних документів, схвалених Вченою радою академії:

  • Статуту Львівської комерційної академії;

  • Комплексної програми розвитку Львівської комерційної академії на 2012-2017 роки;

  • Положення про Вчену раду академії;

  • Положення про навчально-науковий інформаційний інститут Львівської комерційної академії;

  • Положення про навчально-науковий інститут післядипломної освіти;

  • Положення про факультет Львівської комерційної академії;

  • Положення про науково-методичну раду Львівської комерційної академії;

  • Положення про науково-методичну комісію інституту, факультетів Львівської комерційної академії;

  • Положення про центр сучасних Європейських мов у Львівській комерційній академії;

  • Положення про порядок оцінювання знань студентів Львівської комерційної академії;

  • Положення про порядок формування та ведення індивідуального навчального плану студента академії;

  • Положення про організацію ректорського контролю якості навчання студентів ЛКА;

  • Положення про робочу програму навчальної дисципліни;

  • Положення про організацію проведення практики студентів Львівської комерційної академії;

  • Положення про інноваційний лекційний курс у Львівській комерційній академії;

  • Положення про організацію та проведення науково-дослідної роботи в академії;

  • Положення про наукові школи Львівської комерційної академії;

  • Положення про аспірантуру і докторантуру Львівської комерційної академії;

  • Положення про студентське товариство Львівської комерційної академії;

  • Положення про органи студентського самоврядування у Львівській комерційній академії;

  • Положення про Юридичну клініку "Probono"юридичного факультету Львівської комерційної академії.

При розробці даного Положення враховано принципи Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи.

Європейська кредитна трансферно-накопичувальна система (далі ЄКТС) - система трансферу і накопичення кредитів, що використовується в європейському просторі вищої освіти з метою надання, визнання, підтвердження кваліфікацій та освітніх компонентів і сприяє академічній мобільності здобувачів вищої освіти. Система ґрунтується на визначенні навчального навантаження здобувача вищої освіти, необхідного для досягнення потрібних результатів навчання, й обліковується у кредитах ЄКТС.

Кредит Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи - одиниця вимірювання обсягу навчального навантаження здобувача вищої освіти, необхідного для досягнення визначених (очікуваних) результатів навчання. Обсяг одного кредиту ЕКТС становить 30 годин. Навантаження одного навчального року за денною формою навчання становить, як правило, 60 кредитів ЄКТС.

Індивідуалізація навчання - це надання можливості особі, яка навчається, самостійно обирати рівень вивчення дисциплін та їх перелік понад нормативні вимоги, передбачені освітньо-професійною програмою залежно від власних цілей, потреб, можливостей.

Складовою індивідуалізації є така організація освітнього процесу, за якої вибір способів та темпу навчання враховує індивідуальні особливості студентів, рівень розвитку їх здібностей до навчання.

Індивідуалізація навчального процесу забезпечується такими заходами:


  • запровадження сучасного арсеналу форм і методів індивідуально-консультаційної роботи викладача зі студентами;

  • підвищення ролі індивідуальної компоненти під час організації самостійної роботи студентів;

  • використання цілого ряду педагогічних прийомів, засобів для створення умов, за яких кожна людина, що навчається, здобуває можливість виявити власну індивідуальність.

Основними формами індивідуалізації навчального процесу є організація навчання за індивідуальними навчальними планами та з застосуванням дистанційних технологій навчання.
2. НАПРЯМИ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

2.1. Освітній процес у Львівській комерційній академії (далі Академія) – це інтелектуальна, творча діяльність у сфері вищої освіти і науки, що проводиться в Академії через систему науково-методичних і педагогічних заходів та спрямована на передачу, засвоєння, примноження і використання знань, умінь та інших компетентностей в осіб, які навчаються, а також на формування гармонійнорозвиненої особистості.

2.2. Освітній процес в Академії базується на принципах науковості, гуманізму, демократизму, наступності та безпе­рервності, незалежності від втручання будь-яких політичних партій, інших громадських та релігійних організацій.

2.3. Мова навчання визначається статтею 48 Закону України "Про вищу освіту".

2.4. Академія здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за відповідними освітньо-професійними, освітньо-науковими, науковими програмами на таких рівнях вищої освіти:


  • початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти;

  • перший (бакалаврський) рівень;

  • другий (магістерський) рівень;

  • третій (освітньо-науковий рівень);

  • науковий рівень.

Здобуття вищої освіти на кожному з її рівнів передбачає успішне виконання особою відповідної освітньо-професійної, освітньо-наукової або наукової програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти:

  • молодший бакалавр;

  • бакалавр;

  • магістр;

  • доктор філософії;

  • доктор наук.

Кваліфікація - офіційний результат оцінювання і визнання того, що особа досягла компетентностей (результатів навчання) згідно з стандартами вищої освіти.

Компетентність - динамічна комбінація знань, вмінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, яка визначає здатність особи успішно здійснювати професійну та подальшу навчальну діяльність і є результатом навчання на певному рівні вищої освіти.

Результати навчання - сукупність знань, умінь, навичок, інших компетентностей, набутих особою у процесі навчання за певною освітньо-професійною, освітньо-науковою програмою, які можна ідентифікувати, кількісно оцінити та виміряти.

2.5.Мета освітнього процесу полягає у реалізації особистіс­ного потенціалу людини, розвитку її творчих (креативних) здібностей, задоволенні потреб особи і суспільства у підготовці компетентних фахів­ців, конкурентноздатних на національному та міжнародному ринках праці.

2.6. Основними принципами організації освітнього процесу в Академії є:


  • принцип непорушності зв’язку навчання з наукою та практикою:полягає у побудові стійких зв'язків змісту навчання з науковими дослідженнями;

  • принцип забезпечення конкурентоспроможності Академії завдяки високій гарантованій якості освітніх послуг та можливостей гнучкого й оперативного реагування всіх структур Академії на динаміку змін у соціальному замовленні і потребах ринку праці;

  • принцип відповідності освітніх програм потребам особи та суспільства, кращим світовим зразкам;

  • принцип партнерства та продуктивної взаємодії:забезпечує створення та запровадження у практику освітнього процесу оптимальної моделі взаємодії викладача зі студентом, з іншими підрозділами, що максимально сприяє вирішенню головних завдань фахової підготовки студентів;

  • принцип демократизації системи навчання, її прозорість, обов'язковість громадського контролю.

2.7. Наукова та інноваційна діяльність - невід'ємна і першочергова складова діяльності Академії. Інтеграція наукової, освітньої та виробничої діяльності сприяє імплементації в навчальний процес сучасних науково-технологічних досягнень, постійному вдосконаленню кваліфікації науково-педагогічних працівників, підвищенню рівня професійної підготовки фахівців, зміцненню конкурентних позицій Академії на вітчизняному ринку науково-освітніх послуг, піднесенню її міжнародного іміджу, а також участі у міжнародних програмах і грантових проектах.

2.8. Основними завданнями освітньої діяльності Академії є:



  • провадження освітньої діяльності, яка забезпечує підготовку фахівців за відповідними освітньо-професійними, освітньо-науковими, науковими програмами, що відповідає стандартам вищої освіти;

  • формування освітніх програм виключно на компетентнісній основі;

  • формування змісту освіти та змісту навчання, відкриття нових спеціальностей, спеціалізацій відповідно до потреб ринку праці;

  • вдосконалення системи компетенцій бакалаврського і магістерського рівнів на основі їх гармонізації з професійними стандартами роботодавців;

  • сприяння конкурентоспроможності випускників Академії;

  • запровадження дистанційних технологій в освітній процес;

  • впровадження європейських стандартів і принципів забезпечення якості освіти з урахуванням вимог ринку праці до компетентностей фахівців;

  • забезпечення відповідності освітніх програм міжнародним класифікаціям і стандартам вищої освіти;

  • розширення участі Академії в міжнародних програмах академічної мобільності студентів і науково-педагогічних працівників;

  • утвердження в учасників освітнього процесу моральних цінностей, громадянської позиції та відповідальності, соціальної активності, пропагування здорового способу життя, вміння вільно мислити і самоорганізовуватися в сучасних умовах.

2.9. Основними документами, які регламентують зміст і організацію освітнього процесу в Академії, є засоби діагностики якості вищої освіти, навчальні плани, робочі навчальні плани, індивідуальні навчальні плани студента, структурно-логічна схема, робочі програми з дисциплін тощо.

2.10.Структурно-логічна схема підготовки – наукове і методичне обґрунтування процесу реалізації освітньо-професійної програми під­готовки. Структурно-логічна схема підготовки подається у вигляді міждисциплінарних зв’язків за спеціальністю і діє протягом усього терміну реалізації відповідної освітньо-професійної програми підготовки здобувачів вищої освіти.



Освітня (освітньо-професійна чи освітньо-наукова) програма - система освітніх компонентів на відповідному рівні вищої освіти в межах спеціальності, що визначає вимоги до рівня освіти осіб, які можуть розпочати навчання за цією програмою, перелік навчальних дисциплін і логічну послідовність їх вивчення, кількість кредитів Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи, необхідних для виконання цієї програми, а також очікувані результати навчання (компетентності), якими повинен оволодіти здобувач відповідного рівня вищої освіти.

На підставі освітньо-професійної програми з кожної спеціальності розробляється навчальний план, який визначає перелік та обсяг навчальних дисциплін у кредитах ЄКТС, послідовність вивчення дисциплін, форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графік навчального процесу, форми поточного і підсумкового контролю. З метою конкретизації планування навчального процесу на кожний навчальний рік складається робочий навчальний план, який затверджується ректором академії.



Навчальний план - це нормативний документ, який складається на підставі освітньо-професійної програми та структурно-логічної схеми підготовки і визначає перелік та обсяг нормативних і вибіркових навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графік освітнього процесу і засоби проведення поточного та підсумкового контролю. Навчальний план розробляється випусковою кафедрою з кожноїспеціальності на весь термін навчання, узгоджується з навчальним відділом, ухвалюється Вченою радою ЛКА і затверджується ректором.

Робочий навчальний план - це нормативний документ академії, який складається на поточний навчальний рік і конкретизує види навчальних занять, їх обсяг, форми і засоби проведення поточного і підсумкового контролю за семестрами. Розробляється навчальним відділом разом з деканами відповідних факультетів і затверджується ректором Академії.

Індивідуальний навчальний план студента (ІНПС) - нормативний документ Академії, за яким здійснюється навчання здобувачів вищої освіти, виходячи з вимог освітньо-професійних, освітньо-наукових і наукових програм відповідно до рівнів вищої освіти, з максимальним врахуванням індивідуальних потреб, особистісних освітньо-професійних інтересів студентів, щодо своєї фахової підготовки і вимог ринку праці.

ІНПС складається на підставі робочого навчального плану і містить нормативні і вибіркові дисципліни, обрані студентом з обов'язковим врахуванням структурно-логічної схеми підготовки фахівця з певної спеціальності. ІНПС містить інформацію про перелік і послідовність вивчення дисциплін, що передбачені програмою підготовки, форми організації навчального процесу, обсяги навчального навантаження студентів з аудиторної і самостійної роботи, оцінки поточної і підсумкової успішності та атестації випускника.

Індивідуальний навчальний план студента розробляється відповідно до Положення про індивідуальний навчальний план студента.

Робоча програма з дисципліни - розробляється на основі нормативно-методичних документів академії і містить виклад конкретного змісту дисципліни, послідовність обсягів й організаційні форми її вивчення, визначає форми і засоби поточного та підсумкового контролю якості знань студентів.

Робоча програма з дисципліни розробляється відповідно до Положення про робочу програму навчальної дисципліни.

Навчальний процес за всіма формами навчання організовується відповідно до діючих положень академії і здійснюється відповідно до графіка навчального процесу.

Графік навчального процесу - це нормативний документ академії, який визначає календарні терміни теоретичної та практичної підготовки, підсумкового контролю (екза­менаційних сесій), підготовки дипломних робіт (проектів), атестації, а також канікулярні періоди.

Графік навчального процесу розробляється навчальним відділом на основі навчальних планів для усіх спеціаль­ностей і курсів на навчальний рік і затверджується ректором академії. Він є основою для складання розкладів занять.

Графік навчального процесу оформляють у вигляді таб­лиці, в якій навчальний рік представляють 52 тижнями і відмічають відповідними позначками терміни основних видів роботи по курсах і спеціальностях: теоретичне навчання, екзаменаційна сесія, канікули, практика, атестація тощо.

3. ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

3.1.Форми навчання в академії.

3.1.1. Освітній процес в академії забезпечується всіма його учасниками, зокрема навчальними підрозділами (інститутами, факультетами, кафедрами, навчальним відділом, відділом методичного забезпечення та акредитації, тощо).

Навчання студентів у академії здійснюється за такими формами:


  • очна (денна);

  • заочна (дистанційна).

Форми навчання можуть поєднуватися.

Навчання за денною формою здійснюється у першій половині дня відповідно до розкладу занять, затвердженого першим проректором академії. Студенти зобов'язані бути присутніми на заняттях і не пропускати їх без поважної причини.

Навчання за заочною формою поєднує риси самонавчання та очного навчання (періодичне відвідування контактних занять).

3.1.2. Організація навчального процесу студентів заочної форми навчання.

3.1.2.1. Навчальний процес за заочною формою навчання в Академії організовується відповідно до вимог чинного законодавства.

3.1.2.2. Сесія для заочної форми навчання – це частина навчального року, протягом якої в Академії здійснюються всі форми навчального процесу, передбачені навчальним планом.

3.1.2.3. Міжсесійний період – це частина навчального року, протягом якої студентом здійснюється самостійна робота над засвоєнням навчального матеріалу, а також вивчення навчальних дисциплін та виконання письмових робіт та завдань, передбачених навчальним планом.

3.1.2.4.Кількість сесій і терміни їх проведення визначаються Академією з урахуванням особливостей напряму підготовки, набутої раніше освіти та року навчання студентів, відповідно до вимог чинного законодавства.

3.1.2.5. Тривалість сесій визначається Академією, але не може перевищувати сумарний обсяг додаткових відпусток, визначений "Кодексом Законів про працю", Законом України "Про відпустки", постановою Кабінету МіністрівУкраїни від 28.06.1997 № 634, відведених на весь термін підготовки фахівців. Тривалість сесій може перерозподілятися в межах загальної тривалості навчального процесу.

Навчальні плани підготовки фахівців, які здобувають освіту за заочною формою навчання, розробляються випусковими кафедрами, корелюються з навчальними планами підготовки фахівців денної форми навчання та затверджуються ректором Академії. На підставі навчальних планів щорічно формуються індивідуальні навчальні плани.

3.1.2.6. На період сесії укладається розклад занять, сформований на підставі робочого навчального плану і календарних планів, наданих кафедрами. Розклад сесії затверджується першим проректором після узгодження з кафедрами, підписання деканом факультету, але не пізніше ніж за місяць до початку сесії.

3.1.2.7. Відповідно до навчального плану студенти виконують курсові роботи, які мають бути надіслані (передані) до Академії не пізніше як за місяць до сесії. Ці роботи реєструються в журналі обліку, що ведеться лаборантом кафедри. Процес перевірки письмової роботи і підготовки рецензії на неї відбувається протягом семи днів з моменту передачі їх на кафедру і визначення відповідального науково-педагогічного працівника.

Перевірка курсової роботи і рецензія на неї здійснюється науковим керівником протягом 5 днів з моменту передачі їх на кафедру.

Захист курсових робіт проводиться комісіями, визначеними завідувачами кафедр в складі не менше двох викладачів з обов'язковою присутністю наукового керівника. Після захисту і оголошення оцінок студентам курсові роботи з рецензіями повертаються на кафедру, де зберігаються один рік.

3.1.2.8. Студентам, які в установлені терміни надали всі індивідуальні завдання (письмові роботи) і допущені до їх захисту, не мають заборгованостей за попередній семестр, за один місяць до початку навчально-екзаменаційної сесії надсилається (видається) довідка-виклик для участі в сесії, яка підписується деканом факультету.

Видача довідок-викликів підлягає обліку та реєстрації в окремій книзі із зазначенням номера та дати.

3.1.2.9. Особам, які не виконали навчального плану до початку сесії, надсилається повідомлення про час її проведення.

Особи, які прибули на сесію за повідомленням, допускаються до занять, на консультації, до складання контрольних заходів на загальних підставах за умови ліквідації академічної заборгованості, а також виконання ними передбачених навчальним планом курсових (контрольних) робіт.

Недопуск до сесії за відсутності поважних причин дає підстави для розгляду питання щодо подальшого перебування особи в якості студента Академії.

3.1.2.10. Студентам, які не прибули на сесію через поважні причини та надали відповідні документи, не мають академічної заборгованості за попередній курс та своєчасно виконали індивідуальні завдання з винесених на поточну сесію дисциплін, за наявністю поважних причин, декан може дозволити складання екзаменів і заліків з дисциплін, які вивчаються на відповідному курсі, в інші терміни (у межах навчального року), у складі інших навчальних груп або за індивідуальним графіком.

Студенти, які мають академічну заборгованість, повинні ліквідувати її в терміни, установлені Академією або до початку наступного семестру.

3.1.2.11. Особи, які пропустили семінарські чи практичні заняття без поважних причин, до складання екзамену (заліку) не допускаються, про що робиться відповідний запис в екзаменаційній відомості. Такі студенти зобов’язані відпрацювати пропущену тему (теми) заняття. Лише за цієї умови вони допускаються до складання екзамену (заліку) з відповідної дисципліни.

3.1.2.12. Студенти, які успішно склали всі заліки і екзамени даного курсу підготовки, наказом ректора переводяться на наступний курс, а ті, що виконали всі вимоги навчального плану, відповідним наказом по Академії допускаються до державної атестації.

3.2. Форми і порядок організації освітнього процесу. Навчальний час студента.

3.2.1. Одиницею вимірювання обсягу навчального навантаження здобувача вищої освіти, необхідного для досягнення визначених (очікуваних) результатів навчання є кредит Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи. Обсяг одного кредиту ЄКТС становить 30 годин. Навантаження одного навчального року за денною формою навчання становить, як правило, 60 кредитів ЄКТС.

Трудомісткість навчального навантаження студента включає час, витрачений на відвідування аудиторних занять, практичну підготовку, самостійну роботу (підготовку до занять та контрольних заходів, виконання індивідуальних завдань, підготовку дипломної роботи), а також на підсумковий контроль.

Обліковими одиницями навчального часу студента є академічна година, навчальний день, тиждень, семестр, курс, навчальний рік.



Академічна годинав академії триває 40 хвилин. Дві академічні години, що проводяться без перерви, утворюють пару, яка продовжується 80 хвилин. Згідно з розкладом занять між парами 1, 2, 3 передбачається 30-хвилинна перерва.

Навчальний день є складовою частиною навчального часу студента. Навчальний день включає не більше 8 академічних годин аудиторної роботи за розкладом занять та час на самостійну й позааудиторну роботу (участь в діяльності наукових гуртків, тощо).

Навчальний тиждень складається з 30 академічних годин аудиторної роботи, в тому числі індивідуальної (1 кредит ЄКТС) та 15 академічних годин (0,5 кредитаЄКТС), відведених на самостійну роботу, підготовку курсових та дипломних робіт тощо.

Навчальний рік передбачає виконання студентом усіх видів діяльності згідно з навчальним планом в обсязі 60 кредитів, або 1800 годин. Навчальний рік в академії розпочинається 1 вересня і включає 2 семестри (осінній та весняний), теоретичне навчання яких завершується екзаменаційними сесіями (зимовою та літньою), та практику. Сукупна тривалість семестрів, екзаменаційних сесій і практик впродовж навчального року (курсу) не може бути меншою за 40 тижнів.

Тривалість навчального семестру визначається навчальним планом.Як правило, семестр включає 18 тижнів в осінньому семестрі та 17 тижнів у весняному (крім випускного). Тривалість семестрів і дата початку теоретичних (аудиторних) занять можуть бути змінені у випадку проведення навчальних і виробничих практик з відривом від занять.

Тривалість канікул на навчальний рік (крім випускного) - не менше 8 тижнів, але не більше ніж 12 тижнів (в тому числі 2 тижні на зимові канікули).

Тривалість екзаменаційної сесії (денна форма навчання), як правило, складає 3 тижні (планується до 5 екзаменів), однак може бути зменшена до 2 тижнів (планується до 4 екзаменів). Планувати на екзаменаційну сесію менш ніж 3 іспити не доцільно (за винятком магістратури та випускного семестру).

За весь період навчання має бути виділено не менш як 6 тижнів на проходження практики з відривом від навчання. Під час практик навчальні заняття не проводяться.


Каталог: fileadmin -> www.lac.lviv.ua -> data
data -> Робоча програма галузі знань 0304 Право напрям підготовки 030401 Правознавство затверджено
data -> Робоча програма галузі знань 0304 Право напрям підготовки 030401 Правознавство затверджено
data -> Робоча програма галузі знань 1401 „Сфера обслуговування" напрям підготовки. 14010101 „Готельна і ресторанна справа"
data -> Програма вступного випробування з фахових дисциплін для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня
data -> Доц. Черкас Н.І. Економіка та зовнішньо-економічні зв’язки України
data -> Програма вступного випробування з фахових дисциплін при вступі на навчання для здобуття
data -> Програма вступних випробувань з товарознавства продовольчих І непродовольчих товарів, комерційної діяльності
data -> Вступного випробування
data -> Програма вступного випробування з фахових дисциплін

Скачати 407.03 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3




База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка