Положення про організацію освітнього навчального процесу Миколаїв-2015 ббк 74. 202 П 52 Затверджено вченою радою Миколаївського національного університету імені В. О



Сторінка2/3
Дата конвертації11.04.2016
Розмір0.5 Mb.
1   2   3


Робочий навчальний план
З метою конкретизації планування навчального процесу на кожний навчальний рік складається робочий навчальний план.

Робочий навчальний план містить перелік навчальних дисциплін (курсів), які студент повинен опанувати для досягнення певного освітнього рівня (бакалавр) та отримання кваліфікації, а також відомості про їхній обсяг (у кредитах та годинах), характер підсумкового контролю знань, послідовність вивчення та рекомендований розподіл за семестрами.

Для кожної навчальної дисципліни, яка входить до освітньо-професійної програми підготовки, на підставі навчальної програми дисципліни та навчального плану університетом складається робоча навчальна програма дисципліни, що є нормативним документом вищого навчального закладу.

Робоча навчальна програма дисципліни містить виклад конкретного змісту навчальної дисципліни, послідовність, організаційні форми її вивчення та їхній обсяг, визначає форми та засоби поточного й підсумкового контролю.

Структурні елементи робочої навчальної програми дисципліни:



Індивідуальний навчальний план студента
Навчання студента здійснюється за індивідуальним навчальним планом, який розробляється на навчальний рік на основі робочого навчального плану. Визначення вибіркових дисциплін індивідуального навчального плану повинно відповідати принципам альтернативності (не менше двох приблизно рівноцінних альтернатив на кожну позицію вибору), змагальності (студент здійснює вибір після проведення пробних лекцій (занять) та ознайомлення з програмами дисциплін) та академічної відповідальності (не допускати нав’язування студентам певних вибіркових дисциплін в інтересах кафедр та окремих викладачів). Дисципліни вільного вибору можуть обиратися студентами як окремо, так і блоками, що формуються за ознакою можливості присудження відповідної кваліфікації чи спорідненості отримуваних компетенції.

Індивідуальний навчальний план студента є робочим документом студента, що містить інформацію про перелік та послідовність вивчення навчальних дисциплін, обсяг навчального навантаження студента (усі види навчальної діяльності), типи індивідуальних завдань, систему оцінювання (поточний та підсумковий контроль знань, державну атестацію випускника). Під час розроблення навчального плану кредити встановлюються складниками навчального плану (дисциплінам, циклам дисциплін, практикам, курсовим та кваліфікаційним роботам).

В індивідуальному навчальному плані студента зазначаються нормативні навчальні дисципліни, навчальні дисципліни за вибором у межах нормативно встановлених термінів підготовки фахівців певного освітньо-кваліфікаційного рівня та навчальних дисциплін, що вивчаються додатково.

Нормативні (обов’язкові) навчальні дисципліни становлять базову частину вимог до освітньо-кваліфікаційної характеристики певного напряму (спеціальності). Сукупність нормативних дисциплін є обов’язковим складником індивідуального навчального плану студента.

Навчальні дисципліни за вибором забезпечують виконання вимог варіативної частини освітньо-кваліфікаційної характеристики. Їхнє формування студент здійснює з урахуванням власних потреб та інтересів щодо майбутньої фахової діяльності. Вони дають можливість здійснювати підготовку за спеціалізацією певної спеціальності та сприяють академічній мобільності (див. Положення про академічну мобільність студента МНУ імені В. О. Сухомлинського).

Нормативні навчальні дисципліни та дисципліни за вибором можуть вивчатися як у базовому, так і в інших вищих навчальних закладах (також і закордонних) на підставі укладених тристоронніх угод.

Навчальні дисципліни, вивчені додатково, не входять до переліку дисциплін встановленого освітньо-професійною програмою певного напряму (спеціальності). Вони вносяться до індивідуального навчального плану студента за бажанням студента в разі наявності офіційного документа, виданого установою (також і закордонною), що має право на надання послуг із вищої освіти й підтверджує присвоєння кредитів із певної навчальної дисципліни.

Нормативні навчальні дисципліни гуманітарного, соціально-економічного циклу та природничо-наукового циклу під час підготовки студентів на споріднених напрямах повинні бути уніфікованими в установленому порядку.

Індивідуальний навчальний план студента формується за відповідною освітньо-професійною програмою (бакалавр, магістр), складається студентом на кожний рік навчання (на наступний навчальний рік складається в кінці поточного) та затверджується в установленому порядку директором інституту / деканом факультету.

Зміни до індивідуального навчального плану студента можуть вноситись не пізніше перших 2-х тижнів навчання поточного навчального року (семестру). Вони мають затверджуватися директором інституту / деканом факультету.

Реалізація індивідуального навчального плану студента здійснюється протягом часу, який не перевищує граничного терміну навчання. Нормативний термін навчання визначається на підставі галузевих стандартів вищої освіти. Граничний термін може перевищувати нормативний, але він не фінансується з державного бюджету.

В ході формування індивідуального навчального плану студента на наступний навчальний рік враховується фактичне виконання студентом індивідуальних навчальних планів поточного й попередніх навчальних років.

Формування індивідуального навчального плану студента за певним напрямом передбачає можливість індивідуального вибору навчальних дисциплін із дотриманням послідовності їхнього вивчення відповідно до структурно-логічної схеми підготовки фахівців. При цьому сума обсягів обов’язкових та вибіркових навчальних дисциплін, передбачених для вивчення протягом навчального року, повинна становити не менше 60 залікових кредитів.

Використання кредитно-трансферної системи дає змогу здійснювати перехід студента в межах споріднених напрямів підготовки (певної галузі знань).

Індивідуальний навчальний план студента формується особисто студентом під керівництвом академічного куратора. На академічного куратора покладається обов’язки з надання кваліфікованих консультацій щодо формування індивідуального навчального плану студента, його реалізації протягом усього періоду навчання.

Куратором може бути науково-педагогічний працівник випускової кафедри, як правило, професор або доцент, який ґрунтовно ознайомлений із вимогами відповідних галузевих стандартів вищої освіти.

Куратор призначається наказом ректора університету за поданням директора інституту / декана факультету. У межах виконання своїх функцій куратор підпорядкований координатору (заступнику директора інституту / декана факультету з навчальної роботи), який відповідає за формування індивідуального навчального плану студента.

На куратора покладається виконання таких основних завдань:



  • ознайомлення студентів із нормативно-методичними матеріалами (інформаційним пакетом тощо), що регламентують організацію навчального процесу за кредитно-модульною системою;

  • надання рекомендацій студентам щодо формування їхнього індивідуального навчального плану з урахуванням засвоєних змістових модулів (навчальних дисциплін) за час перебування в інших вищих навчальних закладах України або закордоном;

  • погодження індивідуального навчального плану студента та подання його на затвердження директорові інституту / деканові факультету;

  • контроль за реалізацією індивідуального навчального плану студента на основі відомостей про зараховані йому залікові кредити з подальшим поданням пропозицій щодо продовження навчання студента чи його відрахування.

Куратор має право:

  • відвідувати всі види занять студента згідно з його індивідуальним навчальним планом;

  • надавати пропозиції директорові інституту / деканові факультету щодо переведення на наступний курс, відрахування та заохочення студента;

  • брати участь у засіданнях кафедри та вчених рад інститутів / факультетів ;

  • надавати пропозиції щодо вдосконалення організації навчального процесу та поліпшення роботи кураторів.


Практична підготовка студентів
Практична підготовка студентів університету є обов'язковим компонентом освітньо-професійної програми для здобуття кваліфікаційного рівня та має на меті набуття студентом професійних навичок та вмінь. Практична підготовка студентів здійснюється на передових сучасних підприємствах і організаціях різних галузей господарства, науки, освіти, охорони здоров'я, культури, торгівлі та державного управління.

Практична підготовка проводиться в умовах професійної діяльності під організаційно-методичним керівництвом викладача університету та спеціаліста з певного фаху. Програма практичної підготовки та терміни її проведення визначаються навчальним планом. Організація практичної підготовки регламентується Положенням про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України, затвердженим наказом Міністерства освіти України від 8 квітня 1993 року № 93 та Положенням про проведення практики студентів університету.


Графік освітнього процесу
Тривалість навчального року становить 52 тижні.

Тривалість канікул – 10-12 тижнів.

Навчальних тижнів на рік – 40-42 тижні, із них в осінньому семестрі – 20; у весняному семестрі – 20-22.

Тривалість навчальних, польових, виробничих, педагогічних та інших видів практик, а також періоди їхнього проведення визначаються чинними Державними освітніми стандартами (ОКХ, ОПП, базові навчальні плани тощо) спеціальностей. Тижні проведення практик входять до складу навчальних тижнів. На випускному курсі два тижні відводиться на кваліфікаційний екзамен. Кожний 12-й та 18-й тижні семестрів є рейтинговими, на яких студенти виконують відповідно деканатські та ректорські рівневі контрольні роботи. Семестрові та річний підсумковий контролі проводяться з організацією заліково-екзаменаційної сесії.

Максимальний тижневий бюджет часу студента денної форми навчання становить 54 години (вимоги до галузевих стандартів вищої освіти, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 7 серпня 1998 р. № 1247). На організацію навчальних занять із фізичного виховання (як позакредитної дисципліни) відводиться 4 години на тиждень (наказ Міністерства освіти і науки України від 9 липня 2009 року № 642). Резерв часу на поглиблене вивчення окремих дисциплін, студентську наукову роботу, підготовку та участь у студентських олімпіадах, конкурсах, конференціях тощо доцільно передбачити в обсязі до 5 годин (10% від максимального тижневого бюджету часу за винятком годин на навчальні заняття із фізичного виховання). Таким чином, тижневий бюджет часу на виконання індивідуального навчального плану становить 45 академічних годин. З урахуванням тривалості теоретичного навчання, обов’язкової практичної підготовки, семестрового контролю та виконання індивідуальних завдань у 40 тижнів на рік річний бюджет часу студента складає 45×40=1800 годин.
Форми організації освітнього процесу
Навчання в університеті здійснюється за такими формами:

1) очна (денна);

2) заочна (дистанційна).

Форми навчання можуть поєднуватися.

Освітній процес в університеті відбувається за такими формами:

1) навчальні заняття;

2) самостійна робота;

3) практична підготовка;

4) контрольні заходи

Основними видами навчальних занять в університеті є навчальні заняття:

1) лекція;

2) лабораторне, практичне, семінарське заняття;

3) індивідуальне заняття;

4) консультація;

5) вебінар;

6) навчальний тренінг;

7) організаційно-діяльнісна гра;

8) самостійна робота та індивідуальні заняття;

9) практична підготовка;

10) моніторингові заходи;

11) контрольні заходи;

12) атестація здобувачів вищої освіти.

Учасниками освітнього процесу в університеті є:

1) наукові, науково-педагогічні та педагогічні працівники;

2) здобувачі вищої освіти та інші особи, які навчаються в університеті;

3) фахівці-практики, які залучаються до освітнього процесу на освітньо-професійних програмах;

4) інші працівники навчального закладу.

До освітнього процесу можуть залучатися роботодавці.

Наукова, науково-технічна та інноваційна діяльність науково-педагогічних працівників університету регулюється законодавством про наукову й науково-технічну та інноваційну діяльність.

Основними посадами науково-педагогічних працівників університету є:

1) керівник (ректор);

2) заступник керівника (проректор), діяльність якого безпосередньо пов’язана з освітнім або науковим процесом;

3) директор інституту, його заступники, діяльність яких безпосередньо пов’язана з освітнім або науковим процесом;

4) декан факультету, його заступники, діяльність яких безпосередньо пов’язана з освітнім або науковим процесом;

5) директор бібліотеки;

6) завідувач (начальник) кафедри;

7) професор;

8) доцент;

9) старший викладач, викладач, асистент, викладач-стажист;

10) науковий працівник бібліотеки;

11) завідувач аспірантури, докторантури.

Основними посадами педагогічних працівників університету є:

1) викладач;

2) методист.

Повний перелік посад науково-педагогічних і педагогічних працівників вищих навчальних закладів установлюється Кабінетом Міністрів України. Перелік посад наукових працівників університету визначається відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність».

Робочий час науково-педагогічних працівників становить 36 годин на тиждень (скорочена тривалість робочого часу). Робочий час науково-педагогічного працівника передбачає час виконання ним навчальної, методичної, наукової, організаційної роботи та інших трудових обов’язків. Робочий час наукового працівника передбачає час виконання ним наукової, дослідницької, консультативної, експертної, організаційної роботи та інших трудових обов’язків. Робочий час педагогічного працівника передбачає час виконання ним навчальної, методичної, організаційної роботи та інших трудових обов’язків.

Норми часу методичної, наукової, організаційної роботи визначаються університетом.

Максимальне навчальне навантаження на одну ставку науково-педагогічного працівника не може перевищувати 600 годин на навчальний рік.

Науково-педагогічні, наукові та педагогічні працівники університету зобов’язані:

1) забезпечувати викладання навчальних дисциплін відповідної освітньої програми за спеціальністю на високому науково-теоретичному та методичному рівні, а також провадити наукову діяльність (для науково-педагогічних працівників);

2) підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, наукову кваліфікацію (для науково-педагогічних працівників);

3) дотримуватися норм педагогічної етики, моралі, поважати гідність осіб, які навчаються в університеті, прищеплювати їм любов до України, виховувати їх у дусі українського патріотизму та поваги до Конституції України й державних символів України;

4) розвивати в осіб, які навчаються в університеті, самостійність, ініціативу, творчі здібності;

5) дотримуватися Статуту університету, законів, інших нормативно-правових актів.


Навчальне навантаження студента
Обсяг навчального навантаження студента (трудомісткість навчання) встановлюється в академічних кредитах.

Підсумковий кредит передбачає всі види навчальної діяльності, необхідних для завершення повного року академічного навчання в університеті, серед яких лекції, практичні роботи, лабораторні заняття, семінари, консультації, індивідуальна, самостійна робота (в бібліотеці чи вдома), підсумковий контроль (екзамени, заліки), дипломна робота, педагогічні, навчальні та виробничі практики чи інші види діяльності, пов’язані з оцінюванням. Кредит, таким чином, базується на повному навантаженні студента, а не обмежується лише аудиторними годинами.

Навантаження студента з дисципліни (модуля) протягом періоду навчання (семестру тощо) складається з контактних годин (лекцій, практичних, семінарських, лабораторних занять, консультацій), самостійної роботи, підготовки та проходження контрольних заходів, на які розподіляються кредити, визначені для навчальних дисциплін.

Якщо формою підсумкового контролю з дисципліни є екзамен(и), то на підготовку та проходження кожного з них надається один кредит.

Якщо курсова робота планується як окремий модуль дисципліни, то на нього розраховується не менше одного кредиту.

Навчальний час студента визначається кількістю облікових одиниць часу, відведених для реалізації програми підготовки на конкретному освітньому чи кваліфікаційному рівні.

Обліковими одиницями навчального часу студента є академічна година, навчальний день, тиждень, семестр, курс, рік.

Академічна година – це мінімальна облікова одиниця навчального часу. Тривалість академічної години становить, як правило, 45 хвилин.

Дві академічні години утворюють пару академічних годин (далі – пара).



Навчальний день – складова частина навчального часу студента тривалістю не більше 9 академічних годин.

Навчальний тиждень – складова частина навчального часу студента тривалістю не більше 45 академічних годин.

Навчальний семестр – складова частина навчального часу студента, що закінчується підсумковим семестровим контролем. Тривалість семестру визначається навчальним планом.

Навчальний курс – завершений період навчання студента протягом навчального року. Тривалість перебування студента на навчальному курсі передбачає час навчальних семестрів, підсумкового контролю та канікул. Сумарна тривалість канікул протягом навчального курсу, крім останнього, становить не менше 8 тижнів. Початок і закінчення навчання студента на конкретному курсі оформляються відповідними (перевідними) наказами.

Навчальний рік триває 12 місяців, розпочинається, як правило, 1 вересня та складається для студентів із навчальних днів, днів проведення підсумкового контролю, екзаменаційних сесій, вихідних, святкових і канікулярних днів.

Навчальні дні та їхня тривалість визначаються річним графіком навчального процесу. Цей графік складається на навчальний рік з урахуванням перенесень робочих та вихідних днів, погоджується та затверджується в порядку і в терміни, встановлені університетом.

Навчальні заняття в університеті тривають дві академічні години з перервами між ними та проводяться за розкладом. Розклад має забезпечити виконання навчального плану в повному обсязі щодо навчальних занять.

Допускається в порядку, встановленому університетом, вільне відвідування студентами лекційних занять (для студентів третього та наступних курсів). Відвідування інших видів навчальних занять (крім консультацій) є обов'язковим для студентів.

Забороняється відволікати студентів від участі в навчальних заняттях та контрольних заходах, установлених розкладом, крім випадків, передбачених чинним законодавством.
Навчально-методичне забезпечення
Організаційно-методичне забезпечення ЄКТС передбачає використання всіх документів, регламентованих чинною нормативною базою щодо вищої освіти, видів діяльності суб’єктів і об’єктів навчального процесу, адаптованих і доповнених з урахуванням особливостей цієї системи.

З кожної навчальної дисципліни провідним викладачем розробляється та затверджується на кафедрі методичний комплекс, що містить:



  • робочу програму;

  • графік навчального процесу;

  • порядок та критерії поточного й підсумкового оцінювання знань;

  • перелік завдань, що виносяться для самостійного вивчення та порядок їхнього контролю;

  • приклади типових завдань, що виносяться на іспит;

  • список рекомендованої літератури.

Терміни вивчення змістовних модулів та проведення відповідних контрольних заходів, особливості та методика розрахунку рейтингу з навчальних дисциплін кафедри попередньо визначаються відповідною кафедрою самостійно та фіксуються в робочій програмі навчальної дисципліни, а також графіку навчального процесу. Графіки навчального процесу затверджуються директором / деканом та доводяться до відома студентів на початку семестру.

Кількість змістовних модулів залежить від числа кредитів, відведених на вивчення дисципліни, і визначається з орієнтовного співвідношення:



1 змістовний модуль повинен бути не менше 1,5 кредита.

На вступній лекції лектор зобов’язаний проінформувати студентів щодо особливостей організації навчального процесу з дисципліни за кредитно-трансферною системою. Зміни діючої системи протягом семестру не допускаються.

Відповідно до вимог кваліфікаційної характеристики викладачем розробляються критерії оцінювання рівня знань, умінь і навичок студента. Лектор потоку розробляє методичні матеріали й контрольні завдання з дисципліни.

Завдання, розроблені для самостійної роботи студента, мають відповідати бюджету часу, відведеного для вивчення дисципліни за навчальним планом.

Змістовний модуль завершується підсумковим контролем, який здійснює лектор потоку. Участь усіх студентів у контрольному заході обов’язкова.

Під час проведення змістовного модульного контролю (виконання змістовних модульних контрольних завдань) оцінюванню підлягають теоретичні знання та практичні уміння й навички, набуті студентами після опанування певного змістового модуля.

Кафедри й викладачі можуть нараховувати заохочувальні бали за активну участь студента в обговоренні навчального матеріалу, творче виконання завдання, додаткову індивідуальну роботу, яка сприяє поглибленому вивченню курсу (написання та захист реферату, огляд літератури, участь у науковій роботі, олімпіадах, конференціях, виставках, публікації статей, заявка на винаходи тощо), а також вилучати бали за несвоєчасне виконання завдань, пропуски занять тощо.

За рішенням кафедри для визначення рейтингових показників встановлюється єдина максимальна сума балів – 100 балів за один кредит. Тобто це максимально можлива сума балів за всі види робіт із певної дисципліни: семінарські, практичні, лабораторні та інші заняття; контрольні, розрахункові й курсові роботи; самостійне вивчення першоджерел, тем і розділів; колоквіуми, написання тез, робота з науковою літературою тощо.

З кожної навчальної дисципліни кафедри можуть згідно з порядком перерахунку рейтингових показників нормованої 100-бальної шкали встановлювати суму балів за роботу протягом семестру, яка формується за результатами поточного й проміжного контролю та дає право автоматичного отримання заліку чи певної екзаменаційної оцінки без їхнього складання. При цьому студент, який хотів би підвищити свій бал, проходить співбесіду під час рейтингових тижнів.

Навчальна дисципліна (курс) може складатися з кількох залікових кредитів, кількість яких визначається змістом та формами організації навчального процесу. Заліковий кредит складається із змістовних модулів, що є частиною програми навчальної дисципліни, поєднаної із формами навчання – лекційні, практичні, семінарські, лабораторні та індивідуальні заняття, всі види практик та консультацій, виконання самостійних завдань студентів та інші форми і види навчальної та науково-дослідницької діяльності студентів, кожний з яких, у свою чергу, складається зі змістових модулів (одна чи декілька тем).


Критерії оцінювання
Комплексна діагностика знань, умінь та навичок студентів з кожної дисципліни здійснюється на основі результатів проведення поточного та підсумкового контролю знань (іспиту).

Об’єктом рейтингового оцінювання знань студентів є програмний матеріал дисципліни, засвоєння якого перевіряється під час контролю.

Завданням поточного контролю є систематична перевірка розуміння та засвоєння програмного матеріалу, виконання практичних, лабораторних робіт, умінь самостійно опрацьовувати тести, складання конспекту, написання звіту, реферату, здатності публічно чи письмово представляти певний матеріал.

Завданням підсумкового контролю (іспиту) є підсумкова перевірка глибини засвоєння студентом програмного матеріалу дисципліни, логіки та взаємозв’язків між окремими її розділами, здатність творчого використання набутих знань, уміння сформувати своє ставлення до певної проблеми, що випливає зі змісту дисципліни тощо.

За комплексного оцінювання успішності викладач визначає види робіт та критерії оцінювання з урахуванням специфіки навчальної дисципліни, обсягу годин, відведених навчальним планом, контингенту студентів.

Критеріями оцінювання можуть бути:

а) під час усних відповідей:


  • повнота розкриття питання;

  • логіка викладення, культура мови;

  • упевненість, емоційність та аргументованість;

  • використання основної та додаткової літератури (підручників, навчальних посібників, журналів, інших періодичних видань тощо);

  • аналітичні міркування, уміння робити порівняння, висновки.

б) у ході виконання письмових завдань:

  • повнота розкриття питання;

  • цілісність, систематичність, логічна послідовність, уміння формулювати висновки;

  • акуратність оформлення письмової роботи;

  • підготовка матеріалу за допомогою комп’ютерної техніки, різних технічних засобів (плівок, слайдів, приладів, схем тощо).

Критерії комплексного оцінювання повинні доводитись до студентів на початку викладання навчальної дисципліни.

Для визначення ступеню оволодіння навчальним матеріалом із подальшим його оцінюванням рекомендується застосовувати такі рівні досягнень студентів.


1   2   3


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка