Положення про критерії та порядок оцінювання навчальних досягнень студентів Бердянського державного педагогічного університету згідно з Європейською кредитною трансферно-накопичувальною системою (єктс) Екземпляр: контрольний



Скачати 229.34 Kb.
Дата конвертації11.04.2016
Розмір229.34 Kb.


Затверджено Вченою радою університету

Протокол № 9 від 01 лютого 2013 р.

Введено в дію наказом БДПУ

від 07.03.2013р. №41
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
Бердянський державний педагогічний університет


Положення

про критерії та порядок оцінювання

навчальних досягнень студентів Бердянського державного педагогічного університету згідно з Європейською кредитною трансферно-накопичувальною системою (ЄКТС)

Екземпляр: контрольний

Користувач: навчальний відділ

Бердянськ, 2013 р.






1. Загальні положення
1.1. «Положення про критерії та порядок оцінювання навчальних досягнень студентів Бердянського державного педагогічного університету згідно з Європейською кредитною трансферно-накопичувальною системою (ЄКТС)» (далі Положення) спрямоване на впровадження Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи і положень Болонського процесу в навчально-виховний процес університету та забезпечує ефективну реалізацію таких її основних завдань:

  • стимулювання студентів до систематичної активної роботи впродовж навчального року;

  • систематизація навчального матеріалу та свідоме його засвоєння студентами впродовж навчального року;

  • недопущення розбіжностей між завданнями, що виносяться для контролю, і програмою дисципліни;

  • забезпечення відкритості контролю, що включає ознайомлення студентів на початку вивчення дисципліни з контрольними завданнями та всіма формами контрольних заходів і критеріями їх оцінювання;

  • подолання елементів суб'єктивізму при оцінюванні знань, що забезпечується складанням контрольних завдань із застосуванням 100-бальної шкали оцінювання та шкали ECTS;

  • створення належних умов для засвоєння програмового матеріалу і підготовки до контрольних заходів, що досягаються шляхом чіткого їх розмежування за змістом і в часі;

  • розширення можливостей для всебічного розкриття здібностей студентів, розвитку їх творчого мислення та підвищення ефективності роботи викладачів.

1.2. Положення складене на підставі наказів МОНМС України:

  • № 943 «Про впровадження у вищих навчальних закладах України Європейської кредитно-трансферної системи» від 16.10.2009 р.;

  • № 161 «Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах» від 02.06.1993 p.;

  • № 191/153 «Положення про академічні відпустки та повторне навчання у вищих закладах освіти» від 06.06.1996 р.;

  • № 245 «Положення про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти» від 15.07.1996 p.;

  • № 384 «Про затвердження форм документів з підготовки кадрів у вищих навчальних закладах І-ІV рівнів акредитації» від 29.03. 2012 р.;

  • Листа МОНМСУ № 1/9-119 «Методичні рекомендації щодо запровадження Європейської кредитно-трансферної системи та її ключових документів у вищих навчальних закладах» від 26.02.2010 р.

1.3. Оцінювання навчальних досягнень студентів за всіма видами навчальних робіт проводиться за поточним та підсумковим контролями.

1.4. Для оцінювання навчальних досягнень студента впродовж семестру застосовується внутрішня університетська 100-бальна шкала. Після вивчення навчальної дисципліни в цілому, захисту курсового проекту (роботи) (найчастіше – після закінчення семестру), звіту з практик, захисту випускної кваліфікаційної роботи їх результати переводяться у національну 4-бальну шкалу та окремо конвертуються в шкалу ECTS шляхом ранжування навчальних досягнень студентів.

1.5. Положення унормовує організацію поточного та підсумкового контролю знань студентів, методику переведення показників академічної успішності за рейтинговою системою в систему оцінок за національною шкалою та шкалою ECTS і доводиться кураторами до відома студентів на початку навчання в університеті.


  1. Поточний контроль

    1. Поточний контроль полягає в оцінюванні рівня підготовленості студентів до виконання конкретних робіт, повноти та якості засвоєння студентами навчального матеріалу за темами, змістовими модулями навчальної дисципліни та виконання індивідуальних завдань відповідно до робочої програми навчальної дисципліни і здійснюється викладачами впродовж семестру.

    2. Поточний контроль за виконанням курсового проекту (роботи), випускної кваліфікаційної роботи здійснюється їх керівником відповідно до завдання та графіка виконання курсового проекту (роботи), випускної кваліфікаційної роботи.

    3. Поточний контроль практик здійснюється керівником практики відповідно до робочої програми практики та графіка її виконання.

    4. Форми і зміст поточного контролю, розподіл балів між окремими заходами контролю та завданнями в межах одного заходу визначаються кафедрою, за якою закріплена навчальна дисципліна (курсовий проект (робота), практика, випускна кваліфікаційна робота), включаються до робочої програми (методичних вказівок) і доводяться до відома студентів на початку семестру, в якому він виконується.

    5. Кількість отриманих балів з кожного виду навчальних робіт за різними формами поточного контролю виставляється студентам у журнал академічної групи після кожного контрольного заходу, але не рідше одного разу за місяць. Внесення даних поточної успішності в журнал завершується до початку екзаменаційної сесії.

    6. Повторне складання заходів поточного контролю на вищу кількість балів може проводитися, як виняток, до початку сесії тільки за наявності поважних причин і з дозволу завідувача кафедри.




  1. Підсумковий контроль

    1. Підсумковий контроль полягає в оцінюванні рівня досягнення компетентностей відповідно до освітньо-кваліфікаційної характеристики фахівця та включає семестровий контроль і державну атестацію студента.

    2. Форма і зміст підсумкового контролю, розподіл балів між окремими завданнями визначається кафедрою (методичною комісією напряму підготовки, спеціальності) і доводиться до відома студентів на початку семестру, в якому передбачено відповідний захід підсумкового контролю.

Таблиця 3.1.

Відповідність підсумкових рейтингових

оцінок у балах оцінкам за національною шкалою


Оцінка в балах

Оцінка за національною шкалою

90-100

Відмінно

65-89

Добре

50-64

Задовільно

менше 49

Незадовільно




    1. Семестровий контроль

      1. Форма і терміни семестрового контролю визначаються робочим навчальним планом напряму підготовки (спеціальності) і включають семестровий екзамен, диференційований залік або залік з конкретної навчальної дисципліни в обсязі навчального матеріалу, передбаченого її робочою програмою.

      2. Семестровий контроль у формі заліку (диференційованого та недиференційованого) проводиться за результатами поточного контролю і не передбачає обов’язкової присутності студентів. Сума набраних балів оприлюднюються в журналі академічної групи до початку екзаменаційної сесії.

      3. Семестровий контроль у формі екзамену проводиться за розкладом екзаменаційної сесії з обов'язковою присутністю студентів.

      4. Семестровий контроль може проводитися в усній або письмовій формах, тестуванні з використанням технічних засобів, а також поєднання різних форм контролю. Форма проведення семестрового контролю зазначається в робочій навчальній програмі.

      5. Екзаменаційна сесія проводиться в терміни, визначені робочим навчальним планом і затверджені графіком навчального процесу, за окремим розкладом. Розклад екзаменаційної сесії готується директоратом інституту (деканатом факультету), на якому навчаються студенти відповідного напряму підготовки (спеціальності), погоджується з навчальним відділом, затверджується першим проректором і доводиться до відома викладачів і студентів не пізніше, як за місяць до початку сесії.

Тривалість підготовки до кожного екзамену повинна становити не менше 2-х днів. Перед кожним екзаменом обов’язково проводиться консультація. Час і місце проведення екзамену дозволяється змінювати тільки за погодженням з директором інституту (деканом факультету) та навчальним відділом університету.

      1. Студент може одержати позитивну оцінку з семестрового контролю, якщо він виконав усі види робіт, передбачені робочою програмою.

      2. Студенти, які одержали під час семестрового контролю більше двох незадовільних оцінок, відраховуються з університету. Студентам, які отримали дві або одну незадовільну оцінку, дозволяється ліквідувати академічну заборгованість до початку наступного семестру.

      3. Повторне складання екзамену допускається тільки у разі одержання незадовільної оцінки і не більше двох разів з кожної навчальної дисципліни: один раз викладачеві, другий – комісії, яка створюється розпорядженням директора інституту (декана факультету).

      4. Студенти, які не з'явилися на екзамен без поважних причин, вважаються такими, що одержали незадовільну оцінку. В екзаменаційну відомість їм проставляється кількість балів поточного контролю, яка не може перевищувати 49.

      5. Перескладання екзаменів з метою підвищення оцінки не допускається.

      6. Курсовий проект (робота), навчальна, виробнича та переддипломна практики оцінюються від 0 до 100 балів (включно). Захист курсового проекту (роботи), звіту з навчальної, виробничої, переддипломної практик здійснюється особисто студентом.

    1. Державна атестація

      1. Державна атестація студента полягає у встановленні фактичної відповідності рівня його підготовки вимогам освітньо-кваліфікаційної характеристики фахівця і проводиться Державною екзаменаційною комісією (ДЕК) після закінчення навчання за певним освітньо-кваліфікаційним рівнем.

      2. Державна екзаменаційна комісія перевіряє науково-теоретичну та практичну підготовку випускника, вирішує питання про присвоєння йому відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня, видачі державного документа про вищу освіту (кваліфікацію), опрацьовує пропозиції щодо поліпшення якості освітньо-професійної підготовки фахівців.

      3. Робота ДЕК проводиться у терміни, передбачені навчальними планами. Розклад роботи ДЕК, узгоджений з головою комісії, затверджується першим проректором на підставі подання декана факультету (директора інституту) і доводиться до загального відома не пізніше, як за місяць до початку складання державних екзаменів або захисту випускних кваліфікаційних робіт.

      4. До складання державних екзаменів та до захисту випускних кваліфікаційних робіт допускаються студенти, які виконали всі вимоги навчального плану.

Перед початком державних екзаменів або захисту випускних кваліфікаційних робіт в ДЕК подаються такі документи:

  • списки студентів, допущених до захисту;

  • подання голові ДЕК щодо захисту випускної кваліфікаційної роботи;

  • рецензія на випускну кваліфікаційну роботу фахівця відповідної кваліфікації.

3.4.5. Державний екзамен проводиться як комплексна перевірка компетентностей професійно-практичної підготовки студентів з дисциплін, передбачених навчальним планом. Тривалість державного екзамену не повинна перевищувати 6 академічних годин за день. Форми і зміст завдань, кількість балів, які можна отримати, визначається випусковою кафедрою та доводяться до відома студентів на початку семестру, в якому відбувається цей контрольний захід.

3.4.6. Результати складання державних екзаменів і захисту випускної кваліфікаційної роботи оцінюються за 100-бальною шкалою із переведенням підсумкової кількості балів у національну шкалу (4-х бальну). Кожен член ДЕК оцінює підготовку студента в межах від 0 до 100 балів, ураховуючи повноту відповідей на питання, якість і зміст роботи, оцінки керівника і рецензента. Підсумкову кількість балів визначають як середнє арифметичне кількості балів кожного члена ДЕК.

3.4.7. Рішення ДЕК приймається на закритому засіданні відкритим голосуванням звичайною більшістю голосів членів комісії, котрі брали участь в засіданні. При суперечливому результаті голос голови є вирішальним. Рішення ДЕК оголошується у день державного екзамену (захисту) після оформлення протоколів засідання.

3.4.8. Студент, який одержав незадовільну оцінку з державного екзамену чи захисту випускної кваліфікаційної роботи, відраховується з університету і отримує академічну довідку. У разі визнання захисту випускної кваліфікаційної роботи незадовільним, Державна екзаменаційна комісія встановлює, чи може студент подати на повторний захист той самий проект (роботу) з доопрацюванням, або зобов'язаний опрацювати нову тему, визначену випусковою кафедрою.

3.4.10. Студент, який не склав державного екзамену або не захистив випускну кваліфікаційну роботу, допускається до повторного складання державних екзаменів чи захисту випускної кваліфікаційної роботи впродовж трьох років після закінчення вищого навчального закладу.

3.4.11. Студентові, який не складав державний екзамен або не захищав випускну кваліфікаційну роботу з поважної причини (документально підтвердженої), ректором університету може бути продовжений строк навчання до наступного терміну роботи державної комісії із складанням державного екзамену чи захисту випускної кваліфікаційної роботи, але не більше, ніж на один рік.




  1. Особливості організації контролю та оцінювання навчальних досягнень студентів заочної форми навчання

4.1. Поточний контроль та оцінювання навчальних досягнень студентів заочної форми навчання здійснюється на основі виконання завдань під час аудиторних занять та виконаних кожним студентом індивідуальних завдань (що передбачені робочою програмою).

4.2. Індивідуальні завдання видаються студентам заочної форми навчання під час настановної сесії або в міжсесійний період. Такі завдання можна розміщувати в навчально-методичних посібниках, на Web-сторінках кафедр сайту університету або видавати безпосередньо студентам під час аудиторних занять.

4.3. У міжсесійний період для консультування студентів можна застосовувати технології дистанційного навчання.

4.4. Студенти подають або пересилають поштою (електронною поштою) на кафедру виконані індивідуальні завдання до початку екзаменаційної сесії. Дата подання робіт фіксується на кафедрі в журналі обліку курсових і контрольних робіт.

4.5. Викладачі кафедри перевіряють роботи студентів у семиденний термін з дати отримання і у разі недопущення їх до захисту повертають студентам для доопрацювання з відповідним записом у журналі.

4.6. Захист контрольних, розрахункових, розрахунково-графічних робіт і рефератів відбувається під час екзаменаційної сесії у формі співбесіди з викладачем. Захист курсових проектів (робіт) проводиться перед комісією у складі двох-трьох викладачів кафедри.

4.7. Підсумкова семестрова кількість балів з курсового проекту (роботи) виставляється студентам за результатами оцінювання якості їх виконання та захисту – в межах 100 балів.

4.8. Підсумкова семестрова кількість балів для навчальних дисциплін з формою семестрового контролю залік або диференційований залік і з індивідуальним завданням контрольна робота або розрахункова (розрахунково-графічна) робота виставляється за 100 бальною шкалою студентам заочної форми навчання за результатами захисту цих робіт та виконання завдань під час аудиторних занять.

4.9. Для студентів заочної форми навчання підсумковий контроль у формі заліку і екзамену проводиться в період екзаменаційної сесії за обов’язкової присутності студента.

5. Критерії оцінювання навчальних досягнень


5.1. З кожної навчальної дисципліни за всіма видами робіт розробляються критерії оцінювання навчальних досягнень студента.

5.2. Основними критеріями, що характеризують рівень компетентності студента при оцінюванні результатів поточного та підсумкового контролів, є такі:

  • виконання всіх видів навчальної роботи, передбачених робочою програмою з дисципліни;

  • глибина і характер знань навчального матеріалу за змістом навчальної дисципліни, що міститься в основних та додаткових рекомендованих літературних джерелах;

  • вміння аналізувати явища, що вивчаються, у їх взаємозв’язку і розвитку;

  • характер відповідей на поставлені питання (чіткість, лаконічність, логічність, послідовність тощо);

  • вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач;

  • вміння аналізувати достовірність одержаних результатів.

5.3. За підсумками навчання за один семестр з навчальної дисципліни студент може отримати не більше 100 балів (з них 50 балів за підсумковий контроль). Сюди входять бали, отримані за всі види навчальної діяльності студента: лекційні, семінарські, практичні і лабораторні заняття, курсові роботи і проекти, реферати, виробничі й навчальні практики, індивідуальну, самостійну роботи, науково-дослідну роботу, всі види контролю

5.4. Сума балів, які студент може отримати за один семестр з навчальної дисципліни, складається з балів, нарахованих йому за засвоєння змістових модулів, індивідуальну і самостійну роботу та всі види контролю.
Критерії оцінювання знань, вмінь, компетентностей

студентів з навчальної дисципліни


Бали

Критерії оцінювання

90 – 100

«Відмінно»

Оцінюється завдання, що містить відповіді, в яких навчальний матеріал відтворюється в повному обсязі, відповідь правильна, обґрунтована, логічна, містить аналіз і систематизацію, зроблені аргументовані висновки. Студент активно працює протягом усього курсу і показує при цьому глибоке оволодіння лекційним матеріалом, здатний висловити власне ставлення до альтернативних міркувань з конкретної проблеми, проявляє вміння самостійно та аргументовано викладати матеріал. Практичне завдання виконане правильно, як з використанням типового алгоритму, так і за самостійно розробленим алгоритмом.

65 – 89

«Добре»

Оцінюється завдання, що містить відповіді, в яких відтворюється значна частина навчального матеріалу. Студент виявляє знання і розуміння основних положень з навчальної дисципліни, певною мірою може аналізувати матеріал, порівнювати та робити висновки. Студент активно працює протягом усього курсу, питання висвітлює повно, висвітлення їх завершене висновками, виявлене уміння аналізувати факти й події, а також виконувати навчальні завдання. У відповідях допущені несуттєві помилки, в усних відповідях – неточності, деякі незначні помилки, має місце недостатня аргументованість при викладенні матеріалу, нечітко виражене ставлення слухача до фактів.

50 – 64

«Задовільно»

Оцінюється завдання, що містить відповіді, в яких відтворюються основні положення навчального матеріалу на рівні запам'ятовування без достатнього розуміння; студент у цілому оволодів суттю питань з даної теми, виявляє знання лекційного матеріалу, навчальної літератури, намагається аналізувати факти й події, робити висновки. Але на заняттях поводить себе пасивно, відповідає лише за викликом викладача, дає неповні відповіді на запитання, припускається грубих помилок при висвітленні теоретичного матеріалу. У практичних завданнях припущені несуттєві помилки.

1 – 49

«Незадовільно»

Оцінюється завдання, що не виконане, або містить відповіді на рівні елементарного відтворення окремих фактів, елементів, об'єктів, фрагментів навчального матеріалу. Студент виявив неспроможність висвітлити питання чи питання висвітлені неправильно, безсистемно, з грубими помилками, відсутні розуміння основної суті питань, висновки, узагальнення. У відповідях та практичному завданні припущені суттєві помилки.


Критерії оцінювання заліків

Під час проведення заліків навчальні досягнення студентів оцінюються за двобальною шкалою: зараховано, незараховано.

Оцінка «зараховано» (50-100 балів) ставиться студентові, який виявив знання основного навчального матеріалу в обсязі, необхідному для подальшого навчання і майбутньої роботи за фахом, здатний виконувати завдання, передбаченні програмою, ознайомлений з основною рекомендованою літературою; при виконанні завдань припускається помилок, але демонструє спроможність їх усувати.

Оцінка «незараховано» (1-49 балів) ставиться студентові, який допускає принципові помилки у виконанні передбачених програмою завдань, не може продовжити навчання чи розпочати професійну діяльність без додаткових занять з відповідної дисципліни.


Критерії оцінювання екзаменів (диференційних заліків)

Оцінка «відмінно» (40-50 балів) виставляється студенту, який повністю оволодів програмним матеріалом, точно й повно виконав практичні завдання; виявив творчу самостійність, вільне володіння науковим апаратом, знання спеціальної літератури, тверді переконання та вміння їх захищати, високу комунікативну культуру, уміння робити практичні висновки; на семінарських, лабораторних заняттях, колоквіумах показав достатній рівень розвитку умінь й навичок точного застосування знань.

Оцінка «добре» (30-39 балів) виставляється за тих же умов. Відмінність у знаннях студента полягає в дещо обмеженому й звуженому прояві тих же якостей, які слугують критерієм відмінної оцінки – творча самостійність, використання наукового апарату, знання літератури тощо. Але вже немає тієї свободи викладу матеріалу, як у першому випадку, можуть допускатися окремі помилки, що легко виправляються самим студентом під час бесіди.

Оцінка «задовільно» (20-29 балів) виставляється за повне знання програми та за виконання завдань. У цьому випадку студент може й не виявити самостійності суджень. Відчувається, що він дещо просто «завчив», однак навчальний матеріал він загалом знає. Має певне уявлення про вимоги практики, може знайти нові приклади або умови застосування знань на практиці. Знає літературу, але, можливо, не всю і не може дати достатньої критичної оцінки. Володіє необхідними вміннями. Можливі недоліки в аспекті комунікативної культури.

Оцінка «незадовільно» (1-19 балів) виставляється, якщо студент не має повних знань. Завдання не виконані або виконані невірно. Уміннями й навичками студент не володіє. Навчальної літератури зовсім не знає.

Критерії оцінювання практики

90-100 балів («відмінно») студент отримує в тому випадку коли повністю виконав програму практики, представлений звіт за структурою, обсягом і змістом відповідає вимогам програми практики. Основні положення звіту глибоко обґрунтовані, логічні. Висока старанність у виконанні, бездоганне зовнішнє оформлення. Захист звіту впевнений і аргументований.

65-89 балів («добре») ставиться в тому випадку, коли студент повністю виконав програму практики, звіт за структурою, обсягом і змістом відповідає вимогам. Основні положення звіту достатньо обґрунтовані, незначне порушення послідовності. Достатня старанність у виконанні, добре зовнішнє оформлення. Захист звіту аргументований, але з деякими неточностями в другорядному матеріалі, які студент сам виправляє.

50-64 балів («задовільно») ставиться в тому випадку, коли студент повністю виконав програму практики, звіт відповідає вимогам програми практики, але має неточності за структурою і змістом. Основні положення звіту недостатньо обґрунтовані з порушенням послідовності. Посередня старанність у виконанні, зовнішнє оформлення задовільне. Захист звіту із значними помилками, які студент сам виправляє з допомогою викладача.

1-49 балів («незадовільно»). Відсутня систематичність у роботі студента, який виконав програму практики (більше 50%), звіт відповідає вимогам програми практики, але має значні неточності за структурою і змістом. Основні положення звіту недостатньо обґрунтовані з порушенням послідовності. Посередня старанність у виконанні, зовнішнє оформлення задовільне. Захист звіту з великими помилками і прогалинами, які студент не може виправити.
Критерії оцінювання курсових робіт студентів

Оцінка «відмінно» (100-90 балів) ставиться за курсову роботу, котра має теоретичне і практичне значення, композиційну чіткість, у якій критично і творчо використано наукову літературу з теми, зроблено якісний аналіз зібраного матеріалу, аргументовані висновки й узагальнення, що характеризується високим рівнем наукової, мовної і стилістичної культури, охайно і грамотно оформлена. При захисті курсової роботи її автор виявив знання з проблеми дослідження, вільне володіння нормами літературної мови.

Оцінка «добре» (89-65 балів) ставиться тоді, коли робота має позитивні якості, властиві курсовій роботі з оцінкою «відмінно», але в ній допущені наукові, стилістичні, орфографічні й пунктуаційні помилки, не повний список використаної літератури, не критично використані окремі джерела.

Оцінка «задовільно» (64-50 балів) ставиться тоді, коли тему розкрито, проаналізовано фактичний матеріал, але студент не завжди виявляв самостійність, у роботі зустрічаються порушення системи викладу, немає композиційної чіткості.

Оцінка «незадовільно» (до 49 балів) ставиться тоді, коли тему не розкрито, поверхово проаналізовано фактичний матеріал, студент не виявляв самостійність, у роботі зустрічаються серйозні порушення системи викладу, немає композиційної чіткості. Студент не володіє аналітико-синтетичними вміннями й навичками, не знає сучасних досягнень науки з теми дослідження.

Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів за результатами виконання ККР, відповіді на державних екзаменах

Варіант (білет) складається не менше з трьох питань, які охоплюють теоретичний та практичний матеріал. Кожне питання оцінюється за національною (чотирьохбальною) системою оцінок «5», «4», «3» і «2».

Знання студентів оцінюється як з теоретичної, так і практичної підготовки за такими критеріями:


  • «Відмінно» (90-100 балів) – студент міцно засвоїв теоретичний матеріал, глибоко і всебічно знає зміст навчальної дисципліни, основні положення наукових першоджерел та рекомендованої літератури, логічно мислить і будує відповідь, вільно використовує набуті теоретичні знання при аналізі практичного матеріалу, висловлює своє ставлення до тих чи інших проблем, пов’язує програмовий матеріал із профілем, демонструє високий рівень засвоєння практичних навичок.

  • «Добре» (65-89 балів) – студент добре засвоїв теоретичний матеріал, володіє основними аспектами з першоджерел та рекомендованої літератури, аргументовано викладає його; має практичні навички, висловлює свої міркування щодо тих чи інших проблем, але припускається певних неточностей і похибок у логіці викладу теоретичного змісту або при аналізі практичного.

  • «Задовільно» (50-64 балів) – студент в основному опанував теоретичними знаннями навчальної дисципліни, орієнтується в першоджерелах та рекомендованій літературі, але непереконливо відповідає, плутає поняття, додаткові питання викликають невпевненість або відсутність стабільних знань; відповідаючи на запитання практичного характеру, виявляє неточності, не вміє оцінювати факти та явища, пов’язувати їх з майбутньою діяльністю.

  • «Незадовільно» (1-49 балів) – студент не опанував навчальний матеріал дисципліни, не знає наукових фактів, визначень, майже не орієнтується в першоджерелах та рекомендованій літературі, відсутні наукове мислення та сформованість практичних навичок.

При визначенні остаточної оцінки відповідей на питання екзаменаційних білетів (варіанту) підсумовується загальна кількість отриманих балів і ділиться на число завдань. При цьому відмінна оцінка виставляється, якщо середній бал більший або дорівнює 4,5. Оцінка «добре» виставляється, якщо середній бал знаходиться в межах 3,5 – 4,4. Оцінка «задовільно» виставляється при середньому балі в межах 2,5 – 3,4.


Критерії оцінювання випускних кваліфікаційних робіт студентів

Під час оцінювання випускної кваліфікаційної роботи студента керівник та члени комісії дотримуються таких загальних критеріїв:



  • ступінь розробленості теми;

  • повнота охоплення різних літературних джерел;

  • підходи до розгляду досліджуваної проблеми;

  • самостійність та творчий підхід до написання кваліфікаційної роботи;

  • послідовність та логіка викладу матеріалу;

  • правильність та наукова обґрунтованість висновків;

  • стиль викладу;

  • акуратність та правильність оформлення кваліфікаційної роботи;

  • доказовість та обґрунтованість виступу студента під час захисту роботи.

Оцінка «відмінно» (90-100 балів) ставиться, коли студент: виконав кваліфікаційну роботу, яка має теоретичне й практичне значення; глибоко і повно розкрив зміст досліджуваної проблеми; критично й творчо використав наукову літературу з теми; володіє методами наукового дослідження; зіставляє різні думки, аргументує власну точку зору; володіє спеціальною термінологією; грамотно ілюструє твердження прикладами, результатами спостережень і експериментів; системно, логічно й повно викладає матеріал; не допускає фактичних помилок; володіє культурою писемного мовлення, демонструє багатство словникового запасу, знання термінології.

Оцінка «добре» (65-89 балів) ставиться, коли студент: достатньо повно розкриває зміст проблеми; вміє аналізувати використану наукову літературу, але не завжди критично; вживає спеціальну термінологію, але не завжди доцільно; вміє зіставляти думки, твердження, відстоювати власну думку та ілюструвати теоретичні положення прикладами, результатами власних спостережень, даними експериментальних досліджень; має багатий словниковий запас; допускає 2-3 неточності при обґрунтуванні висновків та узагальнень; мають місце окремі мовні помилки й огріхи.

Оцінка «задовільно» (50-64 балів) ставиться, коли студент розкриває тему дослідження недостатньо глибоко; мало користується спеціальною науковою термінологією, допускає помилки у вживанні термінів; не завжди виявляє самостійність в оцінці наукових фактів; мало наводить прикладів, допускає помилки у висновках та узагальненнях; викладає матеріал непослідовно, з порушенням системності, не забезпечуючи композиційної стрункості роботи; допускає помилки в мовному оформленні; вирішує поставлені завдання фрагментарно, не пов'язуючи зміст суміжних дисциплін; список використаної літератури не повний, не досить критично використано окремі джерела.

Оцінка «незадовільно» (1-49 балів) ставиться, коли студент: демонструє нерозуміння сутності досліджуваної проблеми; не володіє спеціальною науковою термінологією; не використовує теоретичні знання для розв'язання практичних завдань; не вміє систематизувати та узагальнювати матеріал; не може аргументувати власну думку; допускає фактичні помилки; має бідний запас спеціальних термінів, порушує послідовність викладу думок.


6. Порядок ранжування навчальних досягнень студентів

6.1. Метою рейтингового оцінювання успішності студентів є підвищення їхньої мотивації до опанування навчального матеріалу освітньо-професійної програми шляхом більш високої диференціації оцінки їх навчальної роботи.

6.2. Основні завдання рейтингового оцінювання успішності полягають у комплексній оцінці якості навчальної роботи студентів при опануванні ними освітньо-професійної програми підготовки, а також у підвищенні рівня організації навчального процесу в університеті.

6.3. Навчальний рейтинг студента – це порядкова позиція серед студентів певного курсу, напряму, спеціальності, яка визначається рівнем його підготовки за семестр, курс, термін навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем підготовки або за весь період навчання в університеті. Навчальний рейтинг є інтегральною оцінкою результатів усіх видів навчальної діяльності студента в університеті, яка включає: вивчення дисциплін навчального плану за напрямом або спеціальністю; виконання та захист курсових проектів (робіт); проходження всіх видів практик; результати державної атестації.

Навчальний рейтинг студента визначається шляхом упорядкування рейтингової кількості балів за всіма видами навчальних робіт.



6.4. Рейтинг навчальних досягнень студентів може застосовуватись для:

  • переведення з контрактної форми на навчання за держзамовленням (за наявності вакантних місць);

  • призначення персональних та іменних стипендій за особливі успіхи в навчанні;

  • конкурсного відбору для участі в міжнародних програмах обміну, стажуванні, проходженні практики на підприємствах і в організаціях;

  • конкурсного відбору на програму професійного спрямування;

  • відбору студентів на військову кафедру.

6.5. Семестровий та поточний накопичувальний рейтинг навчальних досягнень студентів складається й оприлюднюється щосеместрово не пізніше, ніж за місяць після початку наступного семестру. Загальний рейтинг складається після державної атестації. У випадку рівності індивідуальних рейтингів студентам дається один ранг. Кожний студент може одержати аргументовані відомості про свій академічний рейтинг у директораті (деканаті).

6.6. Відповідальність за організацію рейтингування навчальних досягнень студентів інституту (факультету) та достовірність результатів покладено на директора інституту (декана факультету).

6.7. У разі переведення студента з іншого ВНЗ або поновлення, якщо успішність студента з будь-якої дисципліни була оцінена за чотирибальною або іншою шкалою, то перерахування оцінки в рейтинговий бал з навчальної дисципліни за 100-бальною шкалою проводиться деканатом. Оцінки з документа про базову (повну) вищу освіту, які виставлені за 4-бальною шкалою, враховуються таким чином: «3» відповідає «57», «4» – «78», «5» – «95».

Якщо студент мав з певної дисципліни «зараховано», але не мав рейтингового балу, то його результат з навчальної дисципліни прирівнюється до 50 балів.



6.8. Студенти, які навчаються за одним напрямом підготовки (спеціальністю), з урахуванням кількості балів, набраних з кожного виду навчальних робіт, ранжуються за шкалою ECTS відповідно до даних табл. 6.1.
Таблиця 6.1.

Ранжування студентів для оцінювання за шкалою ECTS

Оцінка ECTS

Статистичний показник

А

Найкращі 10 % студентів

В

Наступні 25 % студентів

С

Наступні 30 % студентів

D

Наступні 25 % студентів

E

Останні 10 % студентів




База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка