План-конспект проведення заняття із психологічної підготовки



Скачати 113.77 Kb.
Дата конвертації11.09.2017
Розмір113.77 Kb.


ЗАТВЕРДЖУЮ

__________________________

___________

“___” _________ 201_ року



ПЛАН-КОНСПЕКТ


проведення заняття із психологічної підготовки

з особовим складом _______________________________________________
Тема: «Психологічна етика та культура поведінки о/с ДСНС України під час виконання службових обов’язків. Корпоративна культура в підрозділах ДСНС.».

Навчальна мета: навчити особовий склад психологічно обґрунтовувати причини, фактори, механізми, що утворюють екстремальну ситуацію, впливають на поведінку працівників.

Час: 1 год.
Місце проведення: навчальний клас

Навчально-матеріальне забезпечення: план-конспект


Нормативно-правові акти і література:

Психологія / За ред Ю.Л.Трофімова. – К., 1999.

Котик М.А. Психологія і безпека. - Талін, 1987.

Наказ МНС № 575 від 13.03.2012 "Про затвердження Статуту дій у надзвичайних ситуаціях органів управління та підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту".


Порядок проведення заняття:

1. Організаційні заходи - 5 хв.

перевірка присутніх; оголошення теми і мети заняття.

2. Контроль знань - 5 хв.

перевірка засвоєння раніше пройденого матеріалу.

3. Викладення матеріалу теми - 25 хв.

Питання, які вивчатимуться:

3.3. Психологічне обґрунтування причин, факторів, механізмів, що утворюють екстремальну ситуацію, впливають на поведінку, психічні реакції працівника в період виконання ним службових завдань:



    1. Психічні стани особистості, що формуються під впливом екстремальних обставин.

    2. Паніка як соціально-психологічний феномен.

Порядок проведення заняття:

Питання та їх короткий зміст


Методичні вказівки.

У наш час часто можна зустріти ситуації, які негативно впливають на стан людини. Це і стихійні лиха: землетруси, тайфуни, снігопади, паводки, та ін., а також ситуації які ви-никають внаслідок неправильної або необережної діяльності людини.

Екстремальна ситуація - це ситуація, яка несе загрозу життю та здоров'ю людини, об'єктивно існуючому стану справ, які особисто оцінюємо або ні.

Екстремальність - складний стан людської психіки, який визнаний об'єктивними умовами, що сприймаються і оцінюються як складні і небезпечні та призводять до підвищення тривожності і особливого емоційного напруження. Вченими було виділено такі види екстремальних ситуацій:

життєві, щоденні, службові (штатні і нештатні; регламентовані та нерегламентовані). Типи екстремальних ситуацій:

- швидкоплинні, тобто пов'язані з необхідністю діяти при дефіциті часу, в швидкому темпі, на високому рівні організованості;

- довготривалі, тобто ситуації, яка вимагають постійної готовності при загальних монотонних умовах праці;

- ситуації, що пов'язані з перевіркою невизначеності;

- ситуації, що вимагають вибору одного із варіантів поведінки, протилежних за змістом, але однакових для співробітника.

Психофізіологічні дослідження особливостей праці працівників ДСНС показали, що робота при ліквідації надзвичайних ситуацій, на пожежах призводить до вираженого зниження функцій енергозабезпечуючих систем організму, погіршення психічних процесів, прогресуючого падіння працездатності . Встановлено, що робота по ліквідації пожеж і аварій відноситься до 5 - 6 категорії за важкістю праці. Її специфіка визначається значним фізичним навантаженням, високим рівнем нервово-психічного напруження, постійною готовністю протягом добових чергувань до виконання бойових дій в екстремальних умовах, порушенням сну. Забезпечення внутрішньої готовності зумовлює зростання емоційного напруження, яке допомагає мобілізувати психофізіологічні функції організму. Перебування в стані постійної бойової готовності й виконання протягом добового чергування робіт згідно з розпорядком дня призводить до накопичення стомлення.

Екстремальні ситуації у роботі працівника ДСНС завжди мають стресогенний характер. Стресогенний характер того чи іншого впливу обумовлюється не тільки його змістом, але й психологічними особливостями людини. Стресові ситуації розглядаються як фактори, що викликають надмірне навантаження на систему психологічної саморегуляції і призводять до розвитку емоційної напруги. Певне вираження емоційної напруги може бути позитивним для порівняно легкого завдання і не відповідати вирішенню більш важчих завдань, заважати їх виконанню.

У ряді випадків, довготривалі екстремальні ситуації мають вкрай негативний вплив на працівника ДСНС, викликають порушення поведінки, конфліктність, соціальні девіації.

Довготривалі психотравмуючі ситуації можуть в деяких випадках призводити до значних змін психічного стану, що виражаються у порушенні ієрархії значимості, зникненню властивих раніше оцінок, підходів у міжособистісних відношеннях. Ці стани нагадують симптоми психічного захворювання. Вони, як правило, короткочасні і зникають після виходу людини із стресової ситуації. Однак, зміни, що виникли при стресі, здатні визвати і довготривалі порушення в структурі особистості. Найбільш негативним варіантом реакції на стресову ситуацію є розвиток апатії, пасивності. Людина зупиняє властиву їй активність, не вмішується в хід подій навколо неї, якщо розцінює ситуацію, як безнадійну.

Афективний стан проявляється в постійно зростаючому емоційному напруженні, він динамічний і яскраво виражений, завжди має певне завершення. У надзвичайно напруженій ситуації може завершитися афектом. Афект – короткочасна, бурхлива, емоційна реакція. У стані афекту змінюється звичайна поведінка людини, звужується обсяг свідомості (бурхливе переживання гніву, безутішного горя, радості); існують афекти, які мають позитивний характер (радість футбольних уболівальників). До афектів схильні люди з неврівноваженими процесами збудження і гальмування.

Страх – емоцiйна реакцiя людини на справжню чи уявну небезпеку, характеризується широким дiапазоном емоцiй (вiд легкого переляку до жаху), а також депресивними психiчними станами – неспокоєм, нервуванням, прагненням вийти з неприємної ситуацiї.

Фрустрацiя (вiд лат. – марне сподiвання, невдача) – психiчний стан зростаючого емоцiйно-вольового напруження, викликає агресiю, переоцiнку цiлей та бажань.

Агресiя – психiчна реакцiя на фрустрацiю, загроза, задерикуватість, злість.

Депресiя – 1) фрустрацiя, що виявляється у формi блокування цiлеспрямованої поведiнки (входить наче «в себе»); 2) (вiд лат. – пригнiчення) – придушення, вiдчуття песимiзму, занепаду духовних сил.

Тривога – психічний емоційний стан, яким позначається стан, пов’язаний з неперед-бачуваними ситуаціями, можливими неприємностями (хвилювання, побоювання, порушення спокою). Тривожність як риса особистості є найбільш значущим ризик-фактором, що знижує ефективність інтелектуальної діяльності, працездатності, сприяє виникненню невпевненості у своїх здібностях.

Причинами нервово-психічного напруження у рятівників є небезпека, яка створює загрозу життю, відповідальність за виконання бойового завдання, дефіцит часу, особливі умови діяльності (висока температура, задимленість, загазованість, шум тощо), психологічна непідготовленість, надійність техніки, засобів ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, засобів індивідуального захисту, надмірна емоційність, тривожність тощо.
● Поведінка людей, які перебувають у небезпеці (в осередку пожежі), може створити чимало перешкод діям рятівників. Зміна зовнішніх психічних факторів викликає зміну внутрішньої мобілізації, енергійності, рішучості, стійкості або погіршення психічних функцій, апатію, страх, хаотичність дій, загальмованість, відмови від дій. Це стосується як рятівників, так і потерпілих. Якщо рятівники мають професійну, психологічну підготовку, то люди, які опинилися на місці пожежі, поводяться по-різному: не підкоряються вказівкам керівників гасіння пожежі, створюють нервозну атмосферу, кричать, плачуть, вистрибують із вікон тощо. Пожежі часто супроводжуються такими явищами, як натовп та паніка.

● Натовп – неорганізоване скупчення людей, пов’язаних між собою загальним емоційним станом, об’єктом уваги та метою. Натовп характеризується психічним зараженням, навіюванням, обміном біоенергією. Більшість людей губить частину своєї індивідуальності, піддаються стихійному впливу інших. Відомими дослідниками психології натовпів вважають Г. Ле Бона, Г. Тарда, З. Фрейда, С. Московичи. Психологічний натовп характеризується людським скупченням, несвідомістю дій індивідів, сильною емоційністю, що затьмарює увагу та думки, наявністю та підтримкою вождя. Психологія натовпів заснована на протиставленні індивіда (без натовпу), індивідові, який у складі натовпу. Натовп – складний об’єкт для вивчення та управління.

Залежно від характеру дій виділяють такі різновиди натовпів:

1. оказіональний (випадковий);

2. конвенційний;

3. експресивний;

4. діючий.
Випадковий натовп – скупчення людей, бажаючих отримати інформацію про події та явища, очевидцями яких вони стали випадково. Такий вид натовпу формується під час вуличних пригод, транспортних аварій та пожеж. Випадковий натовп може переходити у більш небезпечні види натовпів

Конвенційний натовп являє собою групу людей, поведінка яких укладається в певні прийняті для даної ситуації норми, але виходять за межі звичайної поведінки (поведінка вболівальників, мітінгуючих).

Експресивний натовп – це група людей, які висловлюють почуття радості, скорботи, гніву тощо (весільні, траурні та святкові процесії). Такий натовп залежить від правил, традицій, стереотипів поведінки в даному соціальному, етнокультурному, професійному середовищі. Таким видом натовпу легко управляти.

Діючий натовп – це сукупність людей, які здійснюють певні дії стосовно певного об’єкта. Діючий натовп найбільш складний і небезпечний. Серед різновидів діючого натовпу виділяють такі види: агресивний, користолюбний, повстанський, панічний та конкуруючий. Дамо характеристику видам натовпу, які найчастіше зустрічаються на пожежах.

Агресивний натовп характеризується сильним збудженням, агресивністю поведінки. Причиною такого можуть бути події, факти, інтереси людей. Такий вид натовпу існує в часі (6–8 годин) та у просторі. Поведінка агресивного натовпу характеризується порушенням спокою людей, нормального ходу громадського життя, виявленням опору.

Панічний діючий натовп являє собою групу людей, які перебувають у паніці. Емоцій-ний стан паніки виникає, коли людьми оволодіває почуття гострої небезпеки.

Заходи профілактики паніки на пожежі.

Одна з головних умов попередження паніки – чітка організація управління пожежі (голосні команди, вказівка напрямку руху); вжиття заходів обов’язково одразу після прибуття до місця пожежі; використання стаціонарних систем сповіщення (гучномовців); закликання людей до спокою та організованості; локалізація та нейтралізація осіб, які створюють паніку; направлення в осередок пожежі досвідчених КГП.



До оперативних дій під час гасіння пожеж входять:

- збір, виїзд за сигналом "Тривога" та прямування до місця пожежі;

- розвідка пожежі;

- рятування людей та майна на пожежі;

- оперативне розгортання;

- гасіння пожежі;

- виконання спеціальних робіт;

- згортання сил і засобів;

- повернення до місця постійної дислокації.
Розвідка пожежі ведеться безперервно з моменту отримання повідомлення про неї до її ліквідування з метою збору відомостей про пожежу для оцінки обстановки та прийняття рішень щодо організації оперативних дій.

Успіх розвідки залежить від своєчасності та безперервності її проведення, достовірності даних, активності та цілеспрямованості дій.

1.3.2. Під час проведення розвідки необхідно встановити:

- наявність загрози людям, їх місцезнаходження, шляхи та способи їх рятування;

- що горить, місце та площу пожежі, шляхи поширювання горіння;

- небезпеку вибуху, отруєння, обвалення, наявність радіоактивних й займистих речовин (рідин), побутового та інших газів, обладнання під тиском та електроустановок під напругою;

- місця і способи відключення електроенергії та комунальних мереж;

- можливі шляхи та напрямки введення сил та засобів;

- місцезнаходження найближчих джерел зовнішнього протипожежного водопостачання, первинних засобів пожежогасіння і можливість їх використання для гасіння пожежі;

- наявність, можливість використання та порядок введення в дію установок пожежогасіння;

- необхідність рятування майна, а також захист його від небезпечних факторів пожежі і вогнегасних речовин;

- необхідність і місця розкривання, розбирання конструкцій.



Рятування людей та майна:

Рятувальні роботи організуються і проводяться у разі, якщо:

- є загроза людям від небезпечних факторів пожежі;

- люди не можуть самостійно залишити небезпечні місця;

- є загроза поширювання вогню і диму шляхами евакуації;

- передбачається застосування небезпечних для життя людей вогнегасних речовин і сполук.

1.4.2. Порядок і способи рятування людей визначаються КГП і особами, які проводять рятувальні роботи, залежно від обстановки та стану тих, кого рятують.

1.4.3. Рятування людей на пожежі проводиться з одночасним розгортанням сил і засобів для гасіння пожежі.


Гасіння пожежі - це дії, спрямовані на припинення горіння в осередку пожежі, обмеження впливу небезпечних чинників пожежі та усунення умов для її самочинного повторного виникання.

При гасінні пожежі можливо:

- наявність великої кількості людей, які потребують допомоги, і виникнення серед них паніки;

- складне планування приміщень;

- розповсюдження вогню у пустотах, конструкціях, каналах, системах пневмотранспорту, через віконні прорізи, лоджії, балкони, по горючих матеріалах, технологічному обладнанню як за вертикальним, так і за горизонтальним напрямками;

- швидке зростання температури та переміщення теплових потоків у напрямку відкритих прорізів;

- наявність займистих та горючих речовин (далі - ЗР та ГР відповідно), можливість розливу та викиду нафтопродуктів;

- утворення вибухонебезпечних газоповітряних, пароповітряних сумішей та сумішей пари з повітрям внаслідок термічного розкладання речовин та матеріалів;

- виділення диму, токсичних продуктів та швидке їх поширювання;

- можливість викиду радіоактивних та небезпечних хімічних речовин;

- наявність обладнання під електричною напругою, пошкодження ізоляції електропроводів та самого електрообладнання;

- вибухи посудин, що знаходяться під тиском;

- деформація і обвалення конструктивних елементів будівель, споруд, технологічного обладнання;

- наявність у будівлях великої кількості культурних, наукових та інших цінностей, гасіння яких вимагає специфічних засобів;

- відсутність джерел протипожежного водопостачання або їх несправність;

- наявність інших несприятливих факторів, визначених у розділі III цього Статуту.

1.6.2. Обмеження розвитку пожежі та її ліквідування досягаються:

- своєчасним зосередженням і введенням у дію необхідної кількості сил і засобів;

- швидким виходом ствольників на позиції та їх умілими діями;

- правильним вибором та безперервною подачею вогнегасних речовин;

- створенням протипожежних розривів.

1.6.3. Ліквідування горіння на пожежі досягається:

- дією на поверхню матеріалів, що горять, охолоджувальними вогнегасними речовинами;

- створенням у зоні горіння чи навколо неї негорючого газового або парового середовища;

- створенням між зоною горіння і горючим матеріалом чи повітрям ізолюючого шару з вогнегасних речовин та негорючих матеріалів;

- хімічним уповільненням реакції горіння (застосування порошкових, газових, аерозольних вогнегасних речовин).



Під запис

4. Закріплення вивченого матеріалу – 5 хв.


Питання для закріплення:

4.1. Психологічне обгрунтування причин, факторів, механізмів, що утворюють екстремальну ситуацію, впливають на поведінку, психічні реакції працівника в період виконання ним службових завдань:

- екстремальна ситуація, екстремальність, види та типи екстремальних ситуацій;

- психофізіологія пожежного в екстремальних умовах.

4.2. Психічні стани особистості, що формуються під впливом екстремальних обставин.

4.3. Алгоритм дій в екстремальних ситуаціях.

5. Підведення підсумків – 5 хв.

вказати на питання, які вимагають підвищеної уваги;

оголосити оцінки;

відповісти на запитання


План-конспект склав:

__________________________


“___” __________ 201_ року



База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка