План-конспект проведення заняття із психологічної підготовки



Скачати 101.59 Kb.
Дата конвертації15.09.2017
Розмір101.59 Kb.
#54801
ТипПлан-конспект


ЗАТВЕРДЖУЮ

__________________________

___________

“___” _________ 201_ року



ПЛАН-КОНСПЕКТ


проведення заняття із психологічної підготовки

з особовим складом _______________________________________________
Тема: «Психологія міжособистісної взаємодії співробітників у службовому колективі. Психологічні особливості конфліктів та шляхи їх вирішення».

Навчальна мета: ознайомити працівників з психологічними станами людини. навчити особовий склад впорядковувати свою психіку в екстремальних умовах.

Час: 1 год.
Місце проведення: навчальний клас

Навчально-матеріальне забезпечення: план-конспект


Нормативно-правові акти і література:

1. Психологія / За ред Ю.Л.Трофімова. – К., 1999.

2. Самонов А.П. Психология для пожарных. – Пермь, 2000.

3. Ведение в психологию / Под ред. А.В.Питровского. – М., 1996.

4. Лозниця В.С. Психологія і педагогіка. – К., 1999.


  1. Котик М.А. Психология и безопасность. - Таллин, 1987.

Порядок проведення заняття:
1. Організаційні заходи - 5 хв.

перевірка присутніх; оголошення теми і мети заняття.

2. Контроль знань - 5 хв.

перевірка засвоєння раніше пройденого матеріалу.

3. Викладення матеріалу теми - 25 хв.

Питання, які вивчатимуться:

3.1. Психологічні стани людини. Професійні стани.

3.2. Формування спеціально-психологічної стійкості особового складу.


Порядок проведення заняття:

Питання та їх короткий зміст


Методичні вказівки.

І. Психологічні стани людини. Професійні стани.

● Психічні стани – психологічна характеристика особистості, що відображає її порівняно тривалі душевні переживання. Психічні стани тісно пов’язані з психічними процесами та психічними властивостями особистості. Стан як філософська категорія охоплює суперечливість змін та відображення цієї суперечливості. У психології це поняття пов’язується із суперечливістю психічного відображення – сталістю та змінністю. Під психічним станом розуміється не стан організму, а «стан душі», різноманітні її відгуки на відчуття та уявлення. Ще І. Павлов зазначав, що психологія – це наука лише про психічні стани. Психічні стани можуть позитивно впливати на діяльність людини (трудову, навчальну, службову), а можуть її дезорганізовувати. Стан фіксує певний психічний момент у характеристиці психічного? Психічні стани можуть бути класифіковані як особистісні та ситуативні; інтелектуальні, вольові, емоційні; глибокі, поверхові; короткочасні, довгочасні; позитивні та негативні, стенічні та астенічні; стани більш чи менш усвідомлені. Окремо можна виділити патологічні та специфічні стани (гіпноз, ейфорія, сновидіння, лунатизм, летаргічний сон).

Настрій – емоційне забарвлення поведінки і діяльності; це стан, який відзначається різною мірою тривалості, вияву, усвідомлення. Настрій завжди має причину (природа, події, люди, стан здоров’я). Настрій відбивається на поведінці, стимулює або пригнічує активність особистості (стан бадьорості, пригніченості, зацікавленості тощо).

Афективний стан проявляється в постійно зростаючому емоційному напруженні, він динамічний і яскраво виражений, завжди має певне завершення. У надзвичайно напруженій ситуації може завершитися афектом. Афект – короткочасна, бурхлива, емоційна реакція. У стані афекту змінюється звичайна поведінка людини, звужується обсяг свідомості (бурхливе переживання гніву, безутішного горя, радості); існують афекти, які мають позитивний характер (радість футбольних уболівальників). До афектів схильні люди з неврівноваженими процесами збудження і гальмування.

Страх – емоцiйна реакцiя людини на справжню чи уявну небезпеку, характеризується широким дiапазоном емоцiй (вiд легкого переляку до жаху), а також депресивними психiчними станами – неспокоєм, нервуванням, прагненням вийти з неприємної ситуацiї.

Фрустрацiя (вiд лат. – марне сподiвання, невдача) – психiчний стан зростаючого емоцiйно-вольового напруження, викликає агресiю, переоцiнку цiлей та бажань.

Агресiя – психiчна реакцiя на фрустрацiю, загроза, задиристiсть, злiснiсть.

Депресiя – 1) фрустрацiя, що виявляється у формi блокування цiлеспрямованої поведiнки (входить наче «в себе»); 2) (вiд лат. – пригнiчення) – придушення, вiдчуття песимiзму, занепаду духовних сил.

Тривога – психічний емоційний стан, яким позначається стан, пов’язаний з непередбачуваними ситуаціями, можливими неприємностями (хвилювання, побоювання, порушення спокою). Тривожність як риса особистості є найбільш значущим ризик-фактором, що знижує ефективність інтелектуальної діяльності, працездатності, сприяє виникненню невпевненості у своїх здібностях.

Стрес – емоційний стан, викликаний несподіваною та напруженою ситуацією. Стрес – від англ. – напруження. Поняття стресу було запроваджене в 50-ті роки ХХ ст. канадським ученим Г. Сельє. Реагування людини на екстремальний вплив має три стадії: 1) фаза шоку (різке падіння опору організму); 2) фаза резистентності (мобілізація адаптаційних можливостей організму); 3) фаза виснаження (стійке зниження резервів організму). Р. Лазарус, розвиваючи вчення про стрес, висунув думку, згідно з якою розмежовуються поняття фізіологічного стресу та психічного, емоційного. Завдяки цьому емоційний стрес може бути доцільним. Стрес існує завжди. Розрізняють типи особистостей, схильних до стресів та стійких до дії стресогенних факторів. Поведінка пожежника в стресовій ситуації багато в чому залежить від особистісних особливостей – умінь швидко оцінювати ситуацію, навичок миттєвої орієнтації, вольової зібраності, витримки, наявного досвіду.

● Професійні стани – стан професійної придатності, стан усвідом-леної значимості своєї професії, стан радості від успіхів у роботі, стан воль-ової активності, стан професійної зацікавленості, стан творчого натхнення, стан психічної готовності до діяльності, стан рішучості, стан втоми.

Стан професійної придатності характеризується можливостями людини стосовно оволодіння якої-небудь професійної діяльності, забезпечує успішність оволодіння професійними обов’язками.

Стан професійної зацікавленості характеризується глибоким інтересом до професійної діяльності, концентрацією уваги на об’єктах, пов’язаних із професійною діяльністю. Цей стан успішно проходить на фоні спрямованості людини на професію.

Стан творчого натхнення являє собою комплекс інтелектуальних і емоційних компонентів. Він відображається у творчому підйомі, розвитку здібностей, вияві думок, легкості знаходження суттєвого, у повній зосередженості та зростанні фізичної енергії.

Стан працездатності характеризується оптимізацією робочої діяльності людини, мобілізацією всіх резервів організму. Рівні працездатності: фаза мобілізації, фаза спрацьованості, фаза компенсації, фаза кінцевого пориву.

Стан втомленості визначається як тимчасове зниження працездатності під впливом тривалих навантажень. М.Д. Левітов виділяє такі компоненти втоми (почуття невпевненості у правильності дій; розлади уваги, сенсорних процесів; порушення рухових функцій, функцій пам’яті, мислення; трансформація мотивів діяльності; послаблення волі; сонливість). [55, 57, 70]

● Психічні стани працівників МНС викликаються впливом різних факторів. Серед яких виділяємо: умови діяльності: кліматичні умови, наявність небезпеки, складність, непередбачуваність ситуацій, усвідомлення особистої відповідальності, мотиви діяльності і т.і.

Причинами нервово-психічного напруження у працівників МНС є небезпека, яка створює загрозу життю, відповідальність за виконання бойового завдання, дефіцит часу, особливі умови діяльності (висока температура, задимленість, загазованість, шум тощо), психологічна непідготовленість, надійність техніки, засобів гасіння пожежі, засобів індивідуального захисту, надмірна емоційність, тривожність тощо.



ІІ. Формування спеціально-психологічної стійкості особового складу

У наш час часто можна зустріти ситуації, які негативно впливають на стан людини. Це і стихійні лиха: землетруси, тайфуни, снігопади, паводки, та ін., а також ситуації які виникають внаслідок неправильної або необережної діяльності людини.

Екстремальна ситуація - це ситуація, яка несе загрозу життю та здоров'ю людини, об'єктивно існуючому стану справ, які особисто оцінюємо або ні.

Екстремальність - складний стан людської психіки, який визнаний об'єктивними умовами, що сприймаються і оцінюються як складні і небезпечні та призводять до підвищення тривожності і особливого емоційного напруження. Вченими було виділено такі види екстремальних ситуацій:

життєві, щоденні, службові (штатні і нештатні; регламентовані та нерегламентовані). Типи екстремальних ситуацій:

- швидкоплинні, тобто пов'язані з необхідністю діяти при дефіциті часу, в швидкому темпі, на високому рівні організованості;

- довготривалі, тобто ситуації, яка вимагають постійної готовності при загальних монотонних умовах праці;

- ситуації, що пов'язані з перевіркою невизначеності;

- ситуації, що вимагають вибору одного із варіантів поведінки, протилежних за змістом, але однакових для співробітника.

Психофізіологічні дослідження особливостей праці працівників МНС показали, що робота при ліквідації надзвичайних ситуацій, на пожежах призводить до вираженого зниження функцій енергозабезпечуючих систем організму, погіршення психічних процесів, прогресуючого падіння працездатності . Встановлено, що робота по ліквідації пожеж і аварій відноситься до 5 - 6 категорії за важкістю праці. Її специфіка визначається значним фізичним навантаженням, високим рівнем нервово-психічного напруження, постійною готовністю протягом добових чергувань до виконання бойових дій в екстремальних умовах, порушенням сну. Забезпечення внутрішньої готовності зумовлює зростання емоційного напруження, яке допомагає мобілізувати психофізіологічні функції організму. Перебування в стані постійної бойової готовності й виконання протягом добового чергування робіт згідно з розпорядком дня призводить до накопичення стомлення.

Згідно з кількісною оцінкою виділено шість категорій важкості праці, що різняться за ступенями розвитку в організмі різних зворотних і незворотних станів. Так, починаючи з 4 категорії, у працівника розвиваються перед патологічні межові стани, значно падає працездатність спостерігається перенапруження компенсаторне - пристосувальних механізмів захисту організму. При 5 категорії важкості праці в кінці робочого періоду виникають реакції, що свідчать про патологічний стан організму. Вони можуть бути тільки після повноцінного відпочинку. Однак, при цьому не виключається можливість появи значного числа професійних захворювань. До 6 категорії віднесені роботи в найбільш несприятливих, критичних умовах праці. Патологічні стани тут розвиваються дуже швидко і можуть призвести до важких порушень здоров'я, травматизму і нервових зривів.

Екстремальні ситуації у роботі працівника МНС завжди мають стресогенний характер. Стресогенний характер того чи іншого впливу обумовлюється не тільки його змістом, але й психологічними особливостями людини. Стресові ситуації розглядаються як фактори, що викликають надмірне навантаження на систему психологічної саморегуляції і призводять до розвитку емоційної напруги. Певне вираження емоційної напруги може бути позитивним для порівняно легкого завдання і не відповідати вирішенню більш важчих завдань, заважати їх виконанню.

У ряді випадків, довготривалі екстремальні ситуації мають вкрай негативний вплив на працівника МНС, викликають порушення поведінки, конфліктність, соціальні девіації.

Довготривалі психотравмуючі ситуації можуть в деяких випадках призводити до значних змін психічного стану, що виражаються у порушенні ієрархії значимості, зникненню властивих раніше оцінок, підходів у міжособистісних відношеннях. Ці стани нагадують симптоми психічного захворювання. Вони, як правило, короткочасні і зникають після виходу людини із стресової ситуації. Однак, зміни, що виникли при стресі, здатні визвати і довготривалі порушення в структурі особистості. Найбільш негативним варіантом реакції на стресову ситуацію є розвиток апатії, пасивності. Людина зупиняє властиву їй активність, не вмішується в хід подій навколо неї, якщо розцінює ситуацію, як безнадійну.

Довготривалий стрес призводить не тільки до психічних відхилень, але і до соматичних розладів. Вони виражаються у виникненні судинних захворювань, виразковій хворобі шлунку і дванадцятиперстної кишки. Чому це відбувається? Різні люди реагують на однакові навантаження по-різному. У одних реакція - активна, при стресі ефективність їх діяльності зростає до певної межі ("стрес лева"), а у інших - реакція пасивна, ефективність їх діяльності зменшується відразу ("стрес кроля").

У зв’язку з вищевикладеним вникає необхідність регулювати стан своєї нервової системи в екстремальних умовах. З цією метою існує багато практичних вправ. Розглянемо декілька з них.

Як зняти фізичне напруження, не виходячи зі стресової ситуації:

Дихайте дуже повільно і глибоко, причому так, щоб увесь цикл дихання займав біля 20 сек. Можливо на початку ви відчуєте утруднення, але не потрібно напружуватись; рахуйте до 7 при вдиху та до 11 при видиху.

Якщо тіло напружилося у стані спокою або емоційної напруженості:

Намагайтесь відчути, як багато енергії ви витрачаєте на м'язове напруження. Уявіть собі, що ваші м’язи стають м’якими та піддатливими, начебто вони перетворюються у глину або теплий віск.

Для досягнення найбільш повного розслаблення:

1. Уявіть, що тихий звук або м’який бриз пролітає над напруженим простором.

2. Напружте м’язи, а потім розслабте їх.

3. Уявіть, що ваші м’язи вже розслаблені, а це само по собі часто призводить до дієвої релаксації.

Миттєва релаксація:

Варіант 1. (п’ятнадцятихвилинний). Сядьте, як вам буде зручно, закрийте очі. Порахуйте до трьох у зворотному порядку, кажучи при цьому: „Три – я розслабляюся. Два – з кожним вдихом я „викидаю все з голови” та розслаблююся. Тепер я повністю готовий розслабитися”. Потім розслаблюється тіло: 1) ноги, починаючи зі ступнів; 2) кисті рук та ноги; 3) тулуб, а також 4) шию, голову і лице. Повільно повторюйте про себе фрази, що заспокоюють: „Я розслаблююся, я знижую рівень напруження. Я роблю усе, щоб покращити свій фізичний та духовний стан”.

Варіант 2. (трьоххвилинний). Необхідно засвоїти перший, проробивши його не менш 10 разів, після цього другий буде працювати автоматично. Не користуйтеся цим способом, коли вам необхідно активно діяти.


Під запис

4. Закріплення вивченого матеріалу – 5 хв.


Питання для закріплення:

4.1. Психологічні стани людини. Професійні стани.

4.2. Формування спеціально-психологічної стійкості особового складу.
5. Підведення підсумків – 5 хв.

вказати на питання, які вимагають підвищеної уваги;

оголосити оцінки;

відповісти на запитання


План-конспект склав:

______________________


_____________ 201_ року



Каталог: filesforsetup -> Slujbova pidgotovka -> Psyhologichna pidgotovka
Psyhologichna pidgotovka -> План-конспект проведення заняття із психологічної допомоги з персоналом
Psyhologichna pidgotovka -> «Соціально-психологічна стійкість особового складу»
Psyhologichna pidgotovka -> «Критерії забезпечення високої психологічної стійкості в екстремальних ситуаціях»
Slujbova pidgotovka -> План-конспект проведення заняття із гуманітарної підготовки з персоналом
Psyhologichna pidgotovka -> План-конспект проведення заняття із психологічної підготовки
Psyhologichna pidgotovka -> План-конспект проведення заняття із психологічної підготовки
Psyhologichna pidgotovka -> «Формування психологічної готовності до роботи в особливих умовах»

Скачати 101.59 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка