План-конспект проведення заняття із медичної підготовки з персоналом



Скачати 71.27 Kb.
Дата конвертації26.04.2016
Розмір71.27 Kb.
ЗАТВЕРДЖУЮ

_________________________

__________

“___” __________ 201_ року


ПЛАН-КОНСПЕКТ


проведення заняття із медичної підготовки

з персоналом ________________________________________________________
Тема: «Основні правила надання домедичної допомоги при ранах: поняття про десмургію, прийоми та способи зупинки кровотечі, техніка накладання м’яких пов’язок та джґута».

Навчальна мета: вивчити основні правила надання домедичної допомоги при ранах: поняття про десмургію, прийоми та способи зупинки кровотечі, техніка накладання м’яких пов’язок та джґута.

Час: 1 год.
Місце проведення: навчальний клас

Навчально-матеріальне забезпечення: план-конспект


Нормативно-правові акти і література:

Методичні рекомендації з питань проведення занять з навчання співробітників-військовослужбовців Служби безпеки України з надання першої медичної допомоги.



Порядок проведення заняття:
1. Організаційні заходи - 5 хв.

перевірка присутніх; оголошення теми і мети заняття.

2. Контроль знань - 5 хв.

перевірка засвоєння раніше пройденого матеріалу.

3. Викладення матеріалу теми - 25 хв.

Питання, які вивчатимуться:

3.1. Поняття про десмургію;

3.2. Прийоми та способи зупинки кровотечі;

3.3. Техніка накладання м’яких пов’язок та джґута

Порядок проведення заняття:

Питання та їх короткий зміст


Методичні вказівки.

3.1. Поняття про десмургію

Десмургія (від грец. Desmos - зв'язок, пов'язка, ergon - справа) - це розділ хірургії, який розробляє методи застосування і техніку накладення пов'язок. Пов'язки - профілактичні та лікувальні маніпуляції з використанням різних перев'язувальних матеріалів і засобів. Пов'язки застосовуються при наданні долікарської допомоги та лікуванні ушкоджень м'яких тканин, опіків і відморожень, для тимчасової і остаточної зупинки кровотечі, з метою іммобілізації травмованих частин тіла, а також фіксації кісткових відламків.

Види і загальна характеристика перев'язувального матеріалу. До перев'язувальних матеріалів відносяться марля, бинти, вата, липкий пластир, а також синтетичні тканини і неткані матеріали. Всі вони повинні бути м'якими, еластичними, гігроскопічними. Частина з них випускає медична промисловість (бинти, серветки, кульки), але їх можна приготувати самим.



3.2. Прийоми та способи зупинки кровотечі

Розрізняють кілька видів кровотечі: капілярна, артеріальна і венозна.



Капілярна кровотеча пов'язана з ушкодженням дрібних судин. Кров тече з усієї

поверхні рани, немов із губки. Така кровотеча ніколи не буває сильною. Зупинити капілярну кровотечу можна, наклавши тугу пов'язку безпосередньо на рану.



Артеріальну кровотечу можна відразу розпізнати за яскраво-червоним кольором крові. Вона викидається з рани пульсуючим струменем. Артеріальна кровотеча дуже небезпечна для життя, тому що в результаті поранений втрачає велику кількість крові за зовсім невеликий проміжок часу. Слід якнайшвидше зупинити кровотечу. Для цього потрібно притиснути пальцями артерію трохи вище місця поранення.

Слід однак зауважити, що притискати артерію рекомендується тільки протягом короткого часу, за який можна встигнути підготувати джгут або закрутку на кінцівки або стерильну тугу пов'язку на інші ділянки тіла.

Якщо артеріальна кровотеча відкрилася на гомілці, то слід притискати підколінну артерію. Роблять це двома руками. Великі пальці кладуть на передню поверхню колінного суглоба, а іншими пальцями намацують артерію в підколінній ямці й притискають її до кістки.

Коли артеріальна кровотеча починається із судини верхньої кінцівки, слід притискати плечову артерію до плечової кістки біля внутрішньої поверхні двоголового м'яза плеча чотирма пальцями руки. Наскільки це ефективно, перевіряють за пульсацією променевої артерії.

Якщо кровотеча почалася зі стегна, необхідно притискати стегнову артерію, що знаходиться у верхній частині стегна безпосередньо під паховою складкою.

Із шийної рани кровотечу можна зупинити, притиснувши сонну артерію на боці поранення нижче рани.

Найнадійнішим способом зупинки артеріальної кровотечі при пораненні кінцівок є накладення гумового, матер'яного джгута або закрутки, зробленої з підручних матеріалів — ременя, рушника тощо.

Венозну кровотечу можна визначити за темно-червоним, вишневим кольором крові, що витікає з рани безперервним струменем, але повільно, без поштовхів. Це може бути сильна кровотеча. Щоб її зупинити, накладають стерильну тугу пов'язку і піднімають постраждалу частину тіла. Якщо ушкоджуються великі вени, на кінцівки накладають джгут.

При носовій кровотечі хворий повинен лежати або сидіти з розстебнутим коміром сорочки, без головного убору, голова повинна бути ледь закинута назад, до ніг потрібно прикласти грілку, на перенісся — холодні примочки.

Внутрішня кровотеча є наслідком сильних ударів. Ознаки такої кровотечі: різка блідість обличчя, слабість, прискорений пульс, задишка, запаморочення, сильна спрага і непритомний стан. Після виявлення цих ознак необхідно негайно викликати лікаря, а до його приходу забезпечити потерпілому повний спокій. Необхідно прикласти до місця травми пакет із льодом, тому шо холод звужує судини і сприяє припиненню кровотечі. Важливо не давати пити постраждалому без дозволу лікаря. Таких хворих слід транспортувати першими й з особливою обережністю.

Зупинити кровотечу можна також шляхом максимального згинання кінцівок

Щоб зупинити кровотечу з ран кисті й передпліччя, необхідно покласти згорнутий з марлі, вати або тугого м'якого матеріалу валик у ліктьовий згин, зігнути руку в лікті й щільно прив'язати передпліччя до плеча.

Якщо ушкоджено плечову артерію, валик кладуть у пахвову ямку і зігнуту в лікті руку міцно прибинтовують до грудної клітки.

У випадку кровотечі в пахвовій ямці зігнуті в ліктях руки максимально відводять назад і лікті зв'язують. При цьому підключична артерія повинна бути притиснута ключицею до першого ребра. Однак при переломі кісток кінцівок цим прийомом користуватися не можна.

У випадку ушкодження дрібних артерій, а також при пораненні грудей, голови, живота, шиї й інших місць тіла артеріальну кровотечу можна зупинити накладанням стерильної тугої пов'язки. У цьому випадку на рану треба накласти кілька шарів стерильної марлі або бинта і щільно забинтувати.
3.3. Техніка накладання мяких повязок та джґута

Під час накладення джгута (закрутки) слід дотримуватися таких правил:

джгут (закрутку) необхідно накладати якомога ближче до рани з того боку, який ближчий до тулуба;

джгут (закрутку) необхідно накладати поверх одягу (або поверх кількох шарів бинтів); накладений джгут (закрутку) повинно бути добре видно, його не можна закривати одягом або бинтом;

затягувати джгут (закрутку) треба до припинення кровотечі; надмірне затягування джгута (закрутки) посилює болісні відчуття і найчастіше травмує нервові стовбури; слабко затягнутий джгут (закрутка) збільшує кровотечу;

у холодну пору року кінцівку нижче джгута треба тепло закутати, але забороняється застосовувати штучне зігрівання;

джгут (закрутку) не можна тримати більше 1,5—2 годин, інакше може бути омертвіння кінцівки. Якщо після накладання джгута (закрутки) минуло 1,5— 2 години, то джгут потрібно плавно послабити, ушкоджену артерію в цей час притиснути пальцями вище рани, а потім знову накласти джгут, але трохи вище того місця, де він був накладений раніше;

під джгут (закрутку) обов'язково підкладають записку, у якій вказується час (година, хвилина) їхнього накладення.

Після того як був накладений джгут (скрутка), пораненого з артеріальною кровотечею необхідно негайно відправити до найближчого медичного пункту. У холодний період часу рекомендується на короткі проміжки щопівгодини послабляти джгут.



Техніка накладання м’яких пов’язок

Дотримання при накладанні м’якої фіксуючої пов’язки ряду правил повною мірою забезпечує виконання поставлених до готової пов’язки вимог:



1. Хворому  слід надати  зручного положення,  він має  лежати чи сидіти, якщо потерпіла частина тіла знаходиться приблизно на рівні грудей людини, що подає допомогу.

2. Бинтована  частина  тіла  в процесі накладання пов’язки  є нерухомою. Кінцівки мають  бути  в  середньо фізіологічному положенні,  яке  забезпечує максимальне розслаблення м’язів.

3. Оператор  має  стояти  обличчям  до  пацієнта, щоб  реагувати на біль,  яку  спричиняє пов’язка.

4. Пов’язка  накладається  центрально (у  напрямі  від  периферії  кінцівок  до  тулуба)  і починається  з фіксуючого  туру.

5. При  типовому накладанні бинт  тримають  у правій руці, вільний кінець (початок) — у лівій.

6. Розкочують  бинт  зліва  направо,  не  відриваючи  рук  від поверхні,  яка бинтується.

7. Кожен  наступний  тур має  прикривати  від  половини  до двох  третин ширини попереднього  туру.
Вимоги до готової пов’язки є такими:

  1. Пов’язка має надійно фіксувати  уражену  ділянку  до наступного  перев’язування.

  2. Пов’язку  слід накладати щільно,  але не  туго,  вона не повинна  завдавати  хворому  незручностей.

  3. Пов’язка має лежати рівно, без зморшок, і бути красивою.

  4. Пов’язка повинна  створювати рівномірний тиск на відповідну  частину  тіла  і не бути рухомою.

  5. Вузол кінців пов’язки не має бути під ураженою ділянкою тіла.

Під запис

4. Закріплення вивченого матеріалу – 5 хв.


Питання для закріплення:

4.1. Поняття про десмургію;

4.2. Прийоми та способи зупинки кровотечі;

4.3. Техніка накладання м’яких пов’язок та джґута


5. Підведення підсумків – 5 хв.

вказати на питання, які вимагають підвищеної уваги;

оголосити оцінки;

відповісти на запитання


План-конспект склав:

____________________


___” _________ 201_ року


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка