План-конспект проведення лекційного заняття з теми №2



Сторінка2/4
Дата конвертації24.04.2016
Розмір0.51 Mb.
1   2   3   4

2. Порядок призначення та проведення ревізій. Оформлення матеріалів ревізії.
Порядок призначення і проведення ревізій регламентується методичними рекомендаціями щодо здійснення інспектування органами Державної фінансової інспекції України (далі – Методичні рекомендації), розробленими відповідно до Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі – Закон) та Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 р. № 550.

У ході проведення ревізій можна виділити чотири основні етапи, що передбачають реалізацію певного комплексу заходів.



1. Організація ревізії.

З метою глибокого i всебічного дослiдження матерiалiв i документiв, якi стосуються дiяльностi об’єкта контролю, що пiдлягатиме ревiзiї, ревiзор на етапi пiдготовки до ревiзiї має здiйснювати наступнi заходи:



  • опрацювати нормативно-правову базу з питань функцiонування об’єкта контролю (для визначення основних видів дiяльностi об’єкта контролю, структури, особливості порядкiв використання коштiв за окремими бюджетними програмами (для бюджетної установи), наявнiсть повноважень щодо надання платних послуг тощо);

  • проаналiзувати матерiали контрольних заходiв (акти ревiзiй, акти перевiрок державних закупiвель, аудиторськi звiти), проведених на об’єктi контролю за попереднiй ревiзiйний перiод (для визначення типових для зазначених об’єктів порушень, ризикових напрямів дiяльностi та визначення стану усунення порушень);

  • опрацювати наявну в органах Державної фінансової інспекції (далі – Держфiнiнспекцiї) iнформацiю, отриману від фінансових органiв та органiв Державної казначейської служби (для визначення щодо використання об’єктом контролю бюджетних коштiв, операцiй на реєстрацiйних рахунках в органах Державної казначейської служби, взятих зобов’язань, стану дебiторської та кредиторської заборгованості);

  • проаналізувати звітність та оперативну інформацію (для визначення стану виконання бюджетів та єдиної мережі розпорядників i одержувачів бюджетних коштів в частинi, що стосується дiяльностi об’єкта контролю);

  • проаналiзувати отриману (за необхiдності) на запит від органiв Державної податкової служби iнформацiю стосовно пiдконтрольного суб’єкта господарювання, в тому числi щодо наданих йому податкових пiльг, банкiвських установ, в яких вiн обслуговується та контрагентiв.

  • опрацювати iнформацiю, отриману вiдорганiв Фонду державного майна України, в частинi, що стосується дiяльностi об’єкта контролю;

  • проаналiзувати iншу наявну в органах Держфiнiнспекцiї iнформацiю з питань дiяльностi об’єкта контролю, зокрема доручення правоохоронних органiв щодо ймовірних фактiв порушень, «сумнiвних» операцiй тощо, звернення громадян (в тому числiпiд час прийому громадян), отриману iнформацiю за «телефоном довiри», інформацію вiд пiдприємств, установ i органiзацiй, що мали вiдносини з об’єктом контролю в процесi здійснення фiнансово-господарської дiяльностi.

  • дослiдити iнформацiю, що може стосуватись дiяльностi об’єкта контролю, на офiцiйних веб-сайтах державних органiв, офіційному веб-сайтi об’єкта контролю та його органу управлiння (за наявності);

  • проаналiзувати інші наявнi в мережi Інтернет чи iнших засобах інформації вiдомостi щодо проблем в дiяльностi об’єкта контролю, факти порушень i зловживань у фiнансовiй сферi;

На пiдставi проведеного аналiзу iнформацiї щодо дiяльностi об’єкта контролю посадові особи контролюючого органу складають програму ревізії та робочий план ревізії, визначаються з затратами трудових ресурсiв, термiнами, а також відбирають найбiльш ризикові господарські операцiї об’єкта контролю, що заслуговують бiльш ретельної перевiрки в ходi проведення ревiзiї.

Робочий план складається i підписується керівником ревiзiйної групи та затверджується керiвником (заступником керiвника) структурного пiдроздiлу органу Держфінінспекції. Керiвник ревiзiйної групи до початку проведення ревiзiї забезпечує ознайомлення з робочим планом пiд розпис всіх учасникiв ревiзiйної групи. Програма ревізії складається в двох примірниках, в ній визначаються найменування об'єкта контролю, тема, період та питання, що підлягають ревізії відповідно до компетенції контролюючого органу. Програма затверджується керівником контролюючого органу чи його заступником. Програма може корегуватися під час проведення ревізії, шляхом внесення посадовими особами контролюючого органу за письмовим погодженням з керівником (заступником) контролюючого органу відповідних змін.

Один примірник програми ревізії видається керівнику об'єкта контролю чи його заступнику під розписку на примірнику контролюючого органу для ознайомлення. Якщо керівник об'єкта контролю чи його заступник відмовляється від підпису, але не заперечує проти проведення ревізії, це зазначається у вступній частині акта ревізії.

З урахуванням обсягу передбачених програмою ревізії питань та в межах визначеної тривалості ревізії призначається склад, кількість посадових осіб контролюючого органу та строки проведення ревізії.

До участі в ревізії за письмовим зверненням керівника контролюючого органу можуть залучатися спеціалісти міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, підприємств, установ та організацій. На кожну посадову особу контролюючого органу та залученого спеціаліста також оформляється в двох примірниках направлення на проведення ревізії встановленого зразка. Один примірник направлення під розписку на примірнику контролюючого органу видається керівнику об'єкта контролю чи його заступнику. Якщо керівник об'єкта контролю чи його заступник відмовляється від підпису, але не заперечує проти проведення ревізії, про це зазначається у вступній частині акта ревізії.

Керівники об'єкта контролю, а також підприємства, установи чи організації, у яких проводиться зустрічна звірка, забезпечують посадовим особам контролюючого органу місце для роботи, створення умов для зберігання документів, можливість користування зв'язком, комп'ютерною, розмножувальною та іншою технікою, а також надання інших послуг для виконання службових обов'язків.



2. Проведення ревізії.

Згідно із Методичними рекомендаціями, питання програми ревізії, що підлягають контролю, перевіряються шляхом документальної та/або фактичної перевірки.



Документальна перевірка передбачає контроль за документами об’єкта контролю щодо дотримання вимог законодавчих та нормативних актiв на предмет порядку складання (оформлення) – перевiрка за формою; вiдповiдностi господарських операцiй, що зафiксованi первинними, зведеними обліковими, пiдтвердними чи iншими документами, нормам, встановленим законодавством та внутрiшнiми регламентами (документами) установи, прийнятими в межах законодавства, – перевiрка за змiстом.

Під час здійснення документальної перевiрки за формою звертається увага на:



  • наявнiсть та правильнiсть заповнення обов’язкових реквізитів документiв;

  • необхiднiсть використання у встановлених випадках бланкiв типових та спецiалiзованих форм, затверджених уповноваженими органами, можливiсть використання самостiйно виготовлених бюджетною установою бланкiв, якi повиннi обов’язково мiстити реквiзити типових або спецiалiзованих форм;

  • способи i засоби заповнення документiв, несанкцiоноване втручання в їх оформлення та їх повторне використання (вiдсутнiсть прокреслень у вiльних рядках, погашень штампами або надписом вручну «Одержано» чи «Сплачено» iз зазначенням дати на документах, що додаються до прибуткових i видаткових касових ордерiв, а також наявнiсть непомiтних виправлень в них);

  • забезпечення збереження документiв протягом установленого перiоду їх зберiгання;

  • своєчасність вiдображення в бухгалтерському облiку господарських операцiй, зафiксованих первинними та пiдтверджуючими документами;

  • наявнiсть всiх первинних, пiдтверджуючих чи інших документiв, якi засвідчують здiйснення господарських операцiй, вiдображених в бухгалтерському облiку;

  • повноту перенесення iнформацiї про господарські операцiї установи за певний перiод часу (мiсяць, квартал, рiк) з облiкових регiстрiв у згрупованому видi до бухгалтерських звiтiв та фінансової звiтностi.

Документальна перевірка за змістом, а саме перевірка вiдповiдностi господарських операцiй, що зафiксованi первинними, зведеними облiковими, пiдтверджуючими чи iншими документами, законодавству та iншим визначеним у встановленому порядку вимогам здійснюється за такими напрямками:

  • перевiрка стану усунення порушень i недолiкiв, виявлених попереднiми ревiзiями (перевiрками);

  • стан виконання функцiй головного розпорядника бюджетних коштів;

  • виконання функцiй з управлiння об’єктами державної або комунальної власності;

  • дослiдження органiзацiї i стану контрольно-ревiзiйної роботи та/або внутрiшнього аудиту;

  • складання та затвердження кошторису, внесення до нього змiн (загальний стан виконання кошторису);

  • ведення касових операцiй (розрахунки з пiдзвiтними особами, в тому числi щодо видаткiв на вiдрядження);

  • операцiї на реєстрацiйних рахунках, вiдкритих в органах Державної казначейської служби, та на рахунках в установах банків;

  • штатна дисципліна;

  • оплата праці працiвникiв та нарахування на заробiтну плату;

  • органiзацiя та здiйснення державних закупiвель;

  • взяття та облiк зобов’язань, у тому числi фінансових;

  • стан розрахункової дисциплiни та виконання господарських угод;

  • стан збереження майна, використання оборотних та необоротних активiв;

  • видатки на капітальне будiвництво, реконструкцiю та ремонт;

  • утворення та використання власних надходжень бюджетних установ;

  • складання бюджетної та фiнансової, у тому числi зведеної, звiтностi та її достовірність.

Фактична перевiрка передбачає контроль за наявнiстю готiвки, цiнних паперiв, бланкiв суворої звiтностi, оборотних i необоротних активiв, інших матерiальних i нематерiальних цiнностей шляхом проведення iнвентаризацiї, застосування норм витрат сировини i матерiалiв, обстеження та контрольного обмiру виконаних робiт тощо. Фактична перевірка проводяться вiдповiдними комiсiями, в присутностi посадових осіб органів Держфiнiнспекцiї за участi матерiально-вiдповiдальної особи об’єкта контролю, а у разi перевiрки обсягу виконаних робіт – також представника суб’єкта господарювання, яким виконувались роботи.

При проведеннi ревізії прiоритетним є застосування суцiльного способу перевiрки питань програми ревiзiї.

Суцiльним способом обов’язково перевiряються такi операцiї установи:


  • операцiї на рахунках в органах Державної казначейської служби та в установах банкiв;

  • вiдчуження та надання в оренду державного та комунального майна;

  • використання кредитiв (позик), одержаних пiддержавнi (мiсцеві) гарантiї;

  • видатки на капітальне будiвництво, реконструкцiю та ремонт, інші капiтальнi видатки;

  • операцiї в межах здійснення спільної дiяльностi;

  • операцiї з провадження інвестиційної дiяльностi, в тому числi використання бюджетних коштiв в межах реалiзацiїi інвестиційних проектiв;

  • операцiї з цiнними паперами;

  • оплата консалтингових та аудиторських послуг, страхування, представницьких заходiв та реклами;

  • операцiї за договорами, укладеними з нерезидентами.

Суцiльним способом також здійснюється iнвентаризацiя необоротних активiв, що належать до державної або комунальної власностi.

Перевiрка інших аспектів дiяльностi об’єкта контролю може здiйснюватися вибiрковим способом. Рiшення про застосування вибiркового способу та визначення перiодiв та/чи операцiй (документiв), що будуть перевiренi, здійснюється керівником ревiзiйної групи за погодженням з керівником вiдповiдного структурного пiдроздiлу органу Держфiнiнспекцiї (або iншим вищестоящим керiвником органу Держфiнiнспекцiї). У разi виявлення порушень законодавства пiд час перевiрки питання вибiрковим способом необхiдно забезпечити перевiрку цього питання суцiльним способом.

Пiд час перевiрки питань програми ревiзiї за наявностi можливості доцільно здiйснювати фотозйомку з метою вiдображення фактичного стану примiщень, певних матеріальних цiнностей, фото фіксації наявностi (вiдсутностIі чи фактичного стану інших об’єктiв, що перевiряються пiд час ревiзiї. При цьому необхiдно забезпечити вiдображення на фото iнформацiї про дату проведення зйомки.

З метою документального та фактичного пiдтвердження виду, обсягу i якостi операцiй та розрахункiв для з’ясування їх реальностi та повноти вiдображення в облiку об’єкта контролю можуть проводитися на інших пiдприємствах, в установах та організаціях зустрiчнi звірки. З цiєю ж метою до юридичних осiб та фізичних осіб – пiдприємцiв можуть направлятися запити щодо надання iнформацiї, документiв i матерiалiв, необхiдних для пiдтвердження в ході ревізії операцiй об’єкта контролю.



3. Оформлення результатів ревізії.

Результати ревізії оформляються актом, який складається на паперовому носії державною мовою і повинен мати наскрізну нумерацію сторінок. На першому аркуші акта ревізії, який оформляється на бланку контролюючого органу, зазначається назва документа (акт), дата і номер, місце складення (назва міста, села чи селища).

Акт ревізії складається із двох частин і містить:

1) вступну частину, в якій зазначаються підстава для проведення ревізії, тема ревізії, повна назва об'єкта контролю, його місцезнаходження, відомості про організаційно-правову форму та форму власності, дати початку і закінчення ревізії, період, який підлягав ревізії, перелік посадових осіб контролюючого органу та залучених спеціалістів, що проводили ревізію, перелік посадових осіб, які відповідали за фінансово-господарську діяльність об'єкта контролю у період, що підлягав ревізії;

2) констатуючу частину, в якій наведено інформацію про результати ревізії щодо кожного питання програми із зазначенням, за який період, яким способом (вибірковим, суцільним) та за якими документами перевірено ці питання, висновок про наявність або відсутність порушень законодавства, а також у разі наявності визначений в установленому законодавством порядку розмір збитків, завданих державі чи об’єкту контролю внаслідок таких порушень.

Виявлені допущені об'єктом контролю порушення законодавства, контроль за дотриманням якого віднесено до компетенції контролюючого органу, фіксуються в констатуючій частині акта ревізії з обов'язковим посиланням на норми законів чи інших нормативно-правових актів, які порушено, та зазначенням винних у їх допущенні осіб.

За результатами проведення ревізії з окремих питань програми посадовими особами контролюючого органу та залученими спеціалістами, що проводили ревізію в складі групи, можуть за рішенням керівника групи складатися довідки, які підписуються відповідною посадовою особою контролюючого органу чи спеціалістом та працівниками об'єкта контролю, що є відповідальні з цих питань. Довідки складаються в одному примірнику, видаються керівнику групи для прийняття рішення щодо включення до акта ревізії викладених в них фактів та долучаються до матеріалів ревізії. На вимогу об'єкта контролю йому можуть бути видані копії довідок.

Акт ревізії підписується посадовою особою контролюючого органу та керівником і головним бухгалтером об'єкта контролю або особою, уповноваженою на ведення бухгалтерського обліку, а також за необхідності іншими працівниками об'єкта.

У разі проведення посадовими особами контролюючого органу і залученими спеціалістами ревізії в складі групи акт ревізії підписується керівником групи.

Акт ревізії складається у трьох примірниках:



  • перший – для контролюючого органу,

  • другий – для об'єкта контролю,

  • третій – для передачі правоохоронним органам у передбачених законодавством випадках. Цей примірник акта ревізії зберігається у матеріалах ревізії. На звернення правоохоронного органу про видачу акта ревізії у разі, коли третій примірник вже надіслано іншому правоохоронному органу, контролюючий орган повідомляє про його назву, реквізити супровідного листа та видає завірену копію акта ревізії.

Для унеможливлення підробки примірники акта візуються посадовою особою контролюючого органу на кожній сторінці із зазначенням на останній сторінці загальної кількості сторінок. Після складення акта ревізії посадова особа контролюючого органу підписує всі його примірники та забезпечує реєстрацію в журналі реєстрації актів ревізій.

Перший і третій примірники акта ревізії надаються для ознайомлення і підписання об'єкту контролю у строк не пізніше ніж 5 робочих днів після закінчення ревізії одним із таких способів:



  • особисто під розписку керівнику або головному бухгалтеру об'єкта контролю;

  • через канцелярію (підрозділ з питань діловодства) з відміткою на примірнику акта контролюючого органу про дату реєстрації в журналі вхідної кореспонденції об'єкта контролю та підписом працівника канцелярії (загального відділу), який здійснив реєстрацію;

  • рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням. При цьому на примірнику акта, що залишається в контролюючому органі, зазначаються реквізити поштового повідомлення, яке долучається до матеріалів ревізії.

Керівник, головний бухгалтер та інші визначені працівники об'єкта контролю зобов'язані ознайомитися з актом ревізії та у разі погодження з викладеними у ньому фактами підписати отримані примірники акта. У разі наявності заперечень (зауважень) щодо змісту акта ревізії керівник, головний бухгалтер чи інші особи підписують його із застереженням.

Підписані примірники акта ревізії об'єкт контролю зобов'язаний повернути контролюючому органу у строк не пізніше ніж 3 робочих дні після отримання. У разі ненадходження до контролюючого органу підписаних примірників акта ревізії протягом зазначеного строку посадові особи контролюючого органу засвідчують це актом про відмову від підпису, що складається у трьох примірниках, один з яких видається об'єкту контролю.

Після складення акта про відмову від підпису контролюючий орган має право здійснити належні заходи щодо реалізації результатів ревізії з обов'язковим інформуванням про факт відмови від підписання акта ревізії органу управління об'єкта контролю і за необхідності відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

У разі неповернення об'єктом контролю першого і третього примірників акта ревізії контролюючий орган у передбачених законодавством випадках подає правоохоронним органам акт про відмову від підпису, належним чином завірену копію другого примірника акта ревізії та долучає оригінал цього примірника до матеріалів ревізії.

Після надходження підписаних керівником і головним бухгалтером об'єкта контролю першого і третього примірників акта ревізії контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня з моменту отримання видає об'єкту контролю другий примірник акта ревізії.

У разі підписання акта ревізії із запереченнями (зауваженнями) керівник об'єкта контролю у строк не пізніше ніж 5 робочих днів після повернення контролюючому органу акта ревізії повинен подати йому письмові заперечення (зауваження). Якщо протягом цього строку заперечення (зауваження) щодо акта не надійдуть, то контролюючий орган має право вжити відповідних заходів для реалізації результатів ревізії. Рішення про розгляд заперечень (зауважень), що надійшли з порушенням встановленого строку, приймає керівник контролюючого органу.

Контролюючий орган аналізує правильність обґрунтувань, викладених у запереченнях (зауваженнях), і в строк не пізніше ніж 15 робочих днів після отримання заперечень (зауважень) дає на них письмовий висновок, який затверджується керівником контролюючого органу або його заступником.

З метою уточнення викладених у запереченнях (зауваженнях) фактів посадові особи контролюючого органу мають право вимагати від об'єкта контролю необхідні для перевірки документи та додаткові пояснення.



4. Реалізація результатів ревізії.

Якщо під час проведення ревізії, посадовими особи контролюючого органу виявлено порушення законодавства, вони не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об'єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому.

У тому випадку, якщо вжиті в період ревізії заходи не забезпечили повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього – не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства цей об'єкт контролю у строк, визначений вимогою про їх усунення, повинен інформувати відповідний контролюючий орган з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень.

У разі проведення ревізії на підставі звернення правоохоронних органів, а також коли ревізією, проведеною з інших підстав, виявлено порушення, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних правопорушень, матеріали таких ревізій передаються до правоохоронних органів. Про результати розгляду матеріалів ревізії (крім проведених у зв'язку із здійсненням кримінального провадження) правоохоронні органи повідомляють контролюючому органу протягом 10 робочих днів після прийняття відповідного рішення.

Якщо виявлено порушення законодавства, за які не передбачено кримінальну відповідальність або які не містять ознаки корупційних правопорушень, контролюючий орган письмово інформує про такі порушення правоохоронні органи.

У разі коли діями чи бездіяльністю працівників об'єкта контролю державі або підконтрольній установі заподіяна матеріальна шкода, контролюючий орган ставить вимоги перед керівником об'єкта контролю та органом його управління щодо пред'явлення цивільних позовів до винних осіб.

За результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення:



  • притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об'єктів контролю;

  • порушення перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства;

  • звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства;

  • застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.

Відомості про результати ревізії можуть оприлюднюватися через засоби масової інформації.


3. Аудит як форма незалежного фінансово-економічного контролю.
Аудит – доволі ефективна форма фінансово-економічного контролю господарської діяльності підприємства в умовах ринкової економіки.

Об’єктивні передумови виникнення і поширення цієї форми фінансового контролю виникли тоді, коли в процесі економічного розвитку різних країн з’явився такий різновид колективної власності як акціонерна власність і відбувся розподіл функцій між власниками підприємства, особами, що здійснюють його управління (менеджерами різних рівнів) та кредиторами.

За цих умов акціонерам, щоб уникнути ризиків щодо вкладеного капіталу край потрібна була не тільки гарантія збереження інвестованого капіталу, але й гарантія отримання стабільних дивідендів. А таку гарантію вони могли отримати у разі, якщо діяльність господарчого суб’єкта була достатньо ефективною, бухгалтерський облік такої діяльності здійснювався на належному рівні з дотриманням чинного законодавства і об’єктивно відбився її хід та результати. Належну інформацію мав змогу надати незалежний від власника (власників) і менеджерів господарюючого суб’єкта експерт-аудитор.

Поняття «аудит» – латинського походження і в перекладі означає «слухати», а його зміст полягає у перевірці офіційної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання з метою визначення достовірності їхньої звітності, обліку, повноти і відповідності чинному законодавству.

Цілком логічно, що нагальна потреба у такій формі фінансового контролю могла виникнути в Україні лише тоді, коли вона набула незалежності і стала на шлях розбудови правової демократичної держави і почала демонтаж командно-адміністративної системи радянського зразка. Вищезазначеній економічній системі, як відомо, були притаманні такі риси як монополія державної власності, жорсткий централізований розподіл всіх видів ресурсів і, навпаки, виключалась приватна власність (особливо на засоби виробництва), а підприємницька діяльність, яка є основною формою реалізації приватної власності на засоби виробництва та економічним підґрунтям існування і розвитку ринкової економіки, була визнана тяжким злочином і суворо каралась (нелегальні підприємці, тіньовики, так звані «цеховики», могли бути засуджені до вищої міри покарання – розстрілу). Окремі функції аудиту в умовах колишнього СРСР виконували органи «народного», а в дійсності державного контролю.

Слід зазначити, що окремі елементи аудиту дослідники історії виникнення цієї форми фінансового контролю знаходять у далекій давнині (древньому Єгипті, Греції, Римі, Китаї та інших країнах) під час будівництва пірамід, фортець, зрошувальних систем тощо та справжній розвиток сучасного аудиту розпочався у другій половині XIX ст. і пальма першості у цій справі належить Англії, яка в той час була найбільш розвинутою країною – «майстернею світу», а з початку XX ст. провідна роль у розвитку аудиту вже належить США.

Прийнято виділяти

1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка