Підбірка матеріалів, присвячених 200 – річчю від дня народження Т. Г. Шевченка



Скачати 418.41 Kb.
Дата конвертації02.05.2016
Розмір418.41 Kb.







Підбірка матеріалів, присвячених 200 – річчю від дня народження Т.Г.Шевченка


У початкових класах учні знайомляться з життєвим та творчим шляхом Великого Кобзаря, вчаться любити рідний народ, святу землю, барвисту українську мову, матір свою так, як любив це поет, наш земляк Тарас Григорович Шевченко.

Система матеріалів допоможе ознайомити школярів з красою, неповторністю, чарівністю Шевченкового слова, його бібліографічними даними, значенням творчості Тараса Шевченка для українського народу, виховувати любов до неньки – України, свого народу, української мови, любов і шану до народного поета, формувати й розвивати ключові компетентності: громадянську, загальнокультурну, соціальну, здоров’язберігаючу, предметну, ІКТ-компетентність.

До розроблених матеріалів входять: презентація життєвого і творчого шляху Т. Шевченка, система уроків, усний журнал, літературні вікторини, матеріали фото сесії, сценарій свята «Вшановуємо Великого Кобзаря».

Посібник рекомендовано для використання в роботі з учнями початкових класів.

ВСТУП


Тарас Григорович Шевченко – центральна постать нашої історії, яка увібрала в себе живу душу народу, стала невід’ємною частиною його життя. Він – поет, художник, громадський діяч, філософ, фольклорист, духовний батько сучасного українського народу, людина, яка присвятила своє життя збереженню й поширенню самобутньої народної мудрості, тісно пов’язаній з стародавньою козацькою культурою і звичаями України.

У Тарасові Шевченкові ми бачимо нашого сучасника і соратника, він дорогий і близький нам своїм немеркнучим словом, бо слово це звеличує красу боротьби і перемоги, виховує найкращі людські почуття, закликає до дружби й творчого співробітництва народи світу.

«Тарас Шевченко народився на українській землі, під українським небом, проте він належить до тих людей – світочів, що стають дорогими для всього людства і що в пошані всього людства знаходять своє безсмертя.»(О. Гончар)

Великий Кобзар буде жити не тільки в бронці й граніті, а й в пам’яті людській, в народній пісні, в слові праведнім і віковім.

Цього року виповнюється 200 років з дня народження геніального сина українського народу Тараса Григоровича Шевченка. Це він мав справді «од Бога голос і ті слова», які пішли «межи людьми».

І б’ються схвильовано серця українців при читанні його творів.

У початкових класах учні знайомляться з життєвим та творчим шляхом Великого Кобзаря, вчаться любити рідний народ, святу землю, барвисту українську мову, матір свою так, як любив це поет, наш земляк Тарас Григорович Шевченко.

Система матеріалів допоможе ознайомити школярів з красою, неповторністю, чарівністю Шевченкового слова, його бібліографічними даними, значенням творчості Тараса Шевченка для українського народу, виховувати любов до неньки – України, свого народу, української мови, любов і шану до народного поета, формувати й розвивати ключові компетентності: громадянську, загальнокультурну, соціальну, здоров’язберігаючу, предметну, ІКТ-компетентність.

До розроблених матеріалів входять: презентація життєвого і творчого шляху Т. Шевченка,система уроків, усний журнал, літературні вікторини, матеріали фото сесії, сценарій свята «Вшановуємо Великого Кобзаря».

Т.Г.Шевченко «Садок вишневий коло хати»
Мета. Продовжити роботу по ознайомленню учнів з творчістю Великого Кобзаря,його творами про українську природу; поглибити вміння виразно читати поезію; вчити бути спостережливим, щоб відчути красу весняного вечора на Україні, поетично відтвореного Шевченком; сприяти національному вихованню учнів, формувати громадянську компетентність, почуття гордості за неньку - Україну, її прекрасну природу та працьовитих людей.

Матеріал до уроку. Портрет Кобзаря, збірка «Кобзар», ілюстрації природи на Україні, запис пісні «Садок вишневий коло хати» (муз. М. Лисенка), К. Прищепа «Тематичний словник школяра».
Хід уроку


  1. Організація класу до уроку.

Девіз уроку:

Працюємо - старанно;

Читаємо - виразно;

Міркуємо - швидко;

Відповідаємо - правильно.

2. Повідомлення теми і мети уроку.

3. Підготовка до вивчення нового матеріалу.

Розгляд ілюстрацій про природу рідного краю,бесіда по них, вправа «Мікрофон», метод «Прес».

4. Робота над віршем .

1) Показове й виразне читання поезії вчителем.

- Чи доводилось вам раніше чути цей вірш?

- Хто його автор?

- Яку пору доби відтворив поет?

- Звідки повертаються плугатарі та дівчата?

- Хто подає вечерю?

- Де вечеряє сім’я?

2) Словникова робота.

(К. Прищепа «Тематичний словник школяра»)

Хрущі-червоно-бурі жуки,які оживають весною; літають ввечері,а вдень сплять в листі дерев.

Плугатарі - люди,які йдуть за плугом, за конем.

5. Читання вірша «буксиром» за вчителем.

6. Аналіз твору з коментарем.

Далеко від України, перебуваючи у засланні в Петропавловській фортеці в Петербурзі,у холодному підземеллі , у камері з широкими кількаметровими стінами, Т. Шевченко створює поезію «Садок вишневий коло хати». В огидних допитах та нестерпному очікуванні вироку провів поет весну 1847 року. Ховаючись від катів, арештант пише цю поезію. Це-ніби сонячна струна в його кобзі. Вірш вражає любов’ю до життя, до людей праці,до рідного краю та його природи.

Образ України автор передав п’ятнадцятьма рядками: українська хатина, яка потопає у вишневому садку,хрущі над вишнями, втомлені після тяжкої праці дівчата, але з піснею на устах,селянська родина,яка вечеряє коло хати. У вірші поет показав добро й благородство:матері ждуть дітей з поля,приготувавши вечерю,дочка ,хоч і стомлена, подає вечерю,незважаючи на голосну пісню соловейка,мати научає дочку. Все це показує красу взаємин в українській родині. Такий щасливий малюнок після напруженої тяжкої праці в сім’ї передав Т. Шевченко.

Вірш покладено на музику українським композитором Миколою Лисенком (прослуховування запису пісні).

7. Хвилинка відпочинку.

- Уявімо собі картину ,яку можна намалювати до вірша: сільське подвір’я, чепурна біленька хатинка,споришева стежечка, яка веде до криниці, вишневий садок, який потопає в білому цвіті… А там-маленькі діточки,які грають у гру «Галя по садочку ходила».

Тож і ми станемо в коло й пограємося в цю українську народну гру.

8. Робота в парах: опрацювання вірша з дотриманням інтонації,пауз, розділових знаків.

9. Осмислення змісту прочитаного.

- Знайдіть пестливі слова;

- Який вислів вжито в прямому, а який - в переносному значенні:

а) вечірня зіронька встає

б) хрущі над вишнями гудуть

9. Гра «Добав хвостика».

Хрущі над вишнями …

Співають ідучи …

Поклала мати коло …

Маленьких діточок …

Затихло все, тільки …

Та соловейко … .

10. Складання сенкана.

(Тема-іменник) Садок

(Опис-прикметник) вишневий, квітучий

(Дія-дієслово) росте, цвіте ,прикрашає

(Ставлення-речення) Вишневий садок росте біля хати.

11.Метод «Прес».

- Хто чим славиться?

Садок - … (плодами, цвітом, врожаєм)

Дівчата -… (працею,піснею, вродою)

Мати - … ( вечерею,порадою)

Соловей - … ( піснею)

12.З’єднати прислів’я:

Людина без Батьківщини - зелений гай

За рідний край як соловей без пісні

Рідний край - і життя віддай

13.Підсумок уроку.

- Хто автор вірша «Садок вишневий коло хати»?

- Назвіть вірші, автором яких є Т. Шевченко.

14.Домашнє завдання.

а) Вивчити вірш напам’ять.

б) Диференційовано. Намалювати малюнок:

1 група - вишневий сад весною;

2 група - вишневий сад восени;

3 група - вишневий сад взимку.

Образи української природи в поезії

Тараса Григоровича Шевченка

(інтегрований урок)
Зінтегровані предмети: читання, малювання, природознавство, народознавство

Мета. Ознайомити учнів з творами Великого Кобзаря, в яких автор змальовує образи української природи, вчити аналізувати прочитане; удосконалювати навички виразного читання; розвивати у школярів мову, мислення, пам’ять, формувати загальнокультурну та громадянську компетентності; виховувати повагу та інтерес до творчості українського письменника Т. Шевченка, бережливе ставлення до природи рідного краю.
Матеріал до уроку. Портрет Т. Шевченка, збірка «Кобзар» , матеріал для малювання, музичний запис пісень «Зоре моя вечірняя» та «Зацвіла в долині червона калина»,ТЗН, ілюстрація гілки калини та цілющих трав рідного краю: м’яти, чебрецю, ромашки, череди, звіробою,деревію та інших.
Хід уроку


  1. Організація до уроку.

Тарасе, наш Кобзарю, всюди

Приходиш нині ти, як свій.

Тебе вітають щиро люди

На всій Україні своїй.

2.Повідомпення теми і мети уроку.

3.Підготовка до сприймання нового матеріалу. Розповідь учителя.

- Чий портрет ви бачите?

- Який у нього погляд, очі?

- У кого вдома є портрет Великого Кобзаря?

У кожного народу є великі поети, яких знають і дорослі, і діти. Для нас, українців, відомим і народним є поет, художник, наш земляк Тарас Григорович Шевченко. Він писав твори про свій знедолений народ, рідний край та його природу.

4. Опрацювання поезії «Встала весна…».

1) Виразне читання вчителем.

2) Коментар з елементами аналізу.

Будучи на чужині, далеко від своєї Батьківщини,поет часто згадував замріяні степи, шовковисті луки, зеленокосі верби, вишневі садки, могутній Дніпро. Адже туга за ненькою - Україною нерозривна зі згадкою про рідну землю та її природу.

3) Робота над образними засобами твору.

- Які слова допомагають уявити весну як живу істоту?

- Чому земля ніби сонна?

- Як її прикрасила весна?

- Які слова передають радість від зустрічі погожого весняного дня?

- Як весна змінила сонну землю?

- Коли відбуваються події?

- Які б малюнки ви намалювали до поезії?

5. Фізкультхвилинка під мелодію «Ой є в лісі калина».

6.Опрацювання поезії «Зоре моя вечірняя».

1) Читання вірша вчителем.

2) Коментар з елементами аналізу.

Перебуваючи дуже-дуже далеко від рідних місць, в Орській фортеці,поет продовжує писати вірші. Туди його відправив цар на 14 років за твори, в яких Шевченко передавав любов до України.

Дивлячись на бідну рослинність цієї пустині, де були тільки колючі бур’яни та хирлява осока, поета огортав невимовний сум. І ось ця туга, пов’язана зі згадкою про рідну природу, виливалась у сумні, але чудові вірші.

3) Слухання запису пісні «Зоре моя вечірняя»

- Що ви уявляєте, слухаючи пісню?

- Який у вас настрій після прослуховування?

- До кого звертається поет?

- Про що він просив розказати?

- Чому просить говорити «тихесенько»?

4) Робота над навичками виразного читання.

5) Гра «Віднови рядки вірша».

Зоре над горою,

Зійди тихесенько

Поговорим з вечірняя,

В неволі моя тобою.

6) Гра « Встав пропущені слова».

Розкажи, як за ….

…. сідає,

Як у Дніпра ….

…. позичає.

7. Опрацювання поезії «Зацвіла в долині червона калина».

1) Мовчазне читання вірша учнями.

2) Перевірка осмислення змісту прочитаного.

Тест

- Де зацвіла калина?



а) у саду б) в долині

- З ким порівнює автор калину?

а) з сестрою б) з дівчиною

- Кому стало весело, любо?

а) пташечці б)метелику

- Хто почув щебетання?

а)хлопець б) дівчина

3) Прослуховування запису пісні «Зацвіла вдолині червона калина» .

8. Інтеграція: природознавство, народознавство та образотворче мистецтво.

1) Бесіда про калину:

- До якої групи рослин належить калина?

- Які в калини листочки?

- Яку форму мають плоди калини?

- Де використовується ця рослина?

- Які ще лікарські рослини рідного краю знаєте?

2) Прислів’я та приказки, пов’язані з калиною.

Пишна та красива, мов червона калина.

Любуйся калиною, поки цвіте, а дитиною, поки росте.

Весною калина білим цвітом квітує, а восени червоні ягоди дарує.

У лузі калина з квіточками, немов матуся з діточками.

3) Виконання малюнка калини в техніці «прикладання пальчика».

4) Демонстрація виконаних робіт.

9. Підсумок уроку.

- Тарас Шевченко любив природу рідного краю і про це писав свою поезію. Про красуню - калину у своїх віршах автор згадав аж 365 разів!

- З якими творами поета познайомились на уроці?

- Чого вчать вірші нашого земляка?

- Який вірш вам найбільше сподобався?

- Чому?


10. Домашнє завдання.

Вивчити напам’ять одну із поезій, намалювати до неї ілюстрацію.



Тарас Шевченко в дитинстві

Мета. Ознайомити учнів з дитячими роками Тараса Шевченка, викликати співчуття до його сирітської долі; розкрити багатство душі поета з дитинства, незважаючи на нелегку долю,показати прагнення до знань,до прекрасного; розвивати увагу, допитливість, вміння переказувати прочитане, добирати заголовки до частин; формувати предметну компетентність; спонукати учнів до активної пізнавальної діяльності; виховувати любов і шану до народного поета.
Матеріал до уроку. Портрет Т.Шевченка, альбом «Дітям про Тараса Шевченка», «Кобзар», «Букварь южнорусскій», газета «Новачок», Д. Красицький «Тарас Шевченко».
Хід уроку

1.Організація до уроку.

Чий портрет у кожній хат і-

І у бідній,і багатій,

Прикрашений рушниками,

Вишитий руками мами?

(Портрет Т. Шевченка)

2.Повідомлення теми і мети уроку


- Любити свою Батьківщину неможливо,щоб не пам’ятати славетних людей,українців,які принесли всесвітню славу Україні. Одним зі славетних українців був наш земляк Тарас Григорович Шевченко.

3. Вивчення нового матеріалу.

Розповідь вчителя про дитячі роки Т. Шевченка.

На Черкащині, в мальовничому селі Моринці, 9 березня 1814 року народився хлопчик Тарас, якому в майбутньому судилося талантом прославитись на весь світ. (Г. «Новачок»-«Таємниця імені твого»: ім’я Тарас - грецького походження, що означає бунтівник). Батька Тарасика звали Григорій Іванович Шевченко, а матір - Катерина Якимівна. (Довідкове бюро. Прізвище Шевченко пов’язане із назвою професії швець. Шевцем був прадід по батьковій лінії. Син шевця – шевченко - Шевченко). Пізніше сім’я переїхала в село Кирилівку.

Батьки були кріпаками,жили убого. Працювати приходилось багато,щоб прогодувати велику сім’ю.

Тарасик ріс розумною, допитливою, спостережливою дитиною. Його цікавили і зорі на небі,і край світу, і залізні стовпи,і птахи, які прилітали на літо. Хлопчик дуже хотів дізнатися про світ навколо, змалку хотів пізнати все,шукав добро і красу.

Одного разу малий Тарас пішов за село далеко-далеко,щоб побачити край світу. -«Може, за горою, що за селом? А що ж там за горою? Там, мабуть, стоять залізні стовпи, що небо підпирають. Піду та й подивлюся, це ж недалеко!»-думав хлопець. Довго йшов Тарас до залізних стовпів,аж поки його не забрали чумаки та й привезли додому.

Тарасовою нянею була старша сестра Катерина. Вона ледве встигала відповідати на його нескінченні запитання:

- Катрусю,а звідки до нас пташки прилітають на літо?

- А чим живляться птахи?

- А чого метелики бувають білі, червоні,жовті,всякі?

- А лелеки теж відлітають в теплі краї?

Але горе спіткало малого Тараса.У 9 років хлопчик залишився без матері. Батько одружився з жінкою,яка мала своїх дітей. Мачуха, яку привів батько, перетворила рідну хату на пекло і сльози, бійки, сварки,образи й приниження.

Коли Тарасу виповнилось 11 років, раптово помирає батько, простудившись у дорозі. Хлопчик залишився круглим сиротою, ріс недоглянутим і беззахисним.

У Тараса рано появилися здібності до малювання. В обдарованій від природи дитині прокинувся талант художника. Вугіллям, крейдою чи олівцем він малював скрізь: на стінах, на сірому папері. Ходив від села до села в пошуках вчителя, який би хотів навчити його малювати. Був Тарас за школяра-попихача, наймита, рубав дрова, носив воду школярам, терпів приниження п’яного дяка. У 13 років пас ягнята за селом,а потім стає козачком пана Енгельгарда.

4. Робота над твором Д. Красицького»Тарас Шевченко».

а) Читання твору вчителем.

б) Словникова робота.

Кріпаки-люди,які належали панові й в усьому йому корились, працювали на нього.

Панщина - робота, яка виконувалась на пана.

Вишняк – садок,в якому ростуть вишні.

Свита - верхній одяг.

Плекати - пестити.

Вийде неабищо - виросте знаменита людина.

в) Читання твору учнями ланцюжком.

г) Перевірка розуміння прочитанного - відповіді на запитання після тексту.

5. Фізкультхвилинка

6. Робота в малих групах:читання твору по абзацах та добір заголовків до них

1 група - «Смерть матері»

2 група - «Тяжке життя сироти»

3 група - «Смерть батька»

4 група - «Т.Г.Шевченко - народний поет»

7. Позмагаємося з «дідом - буквоїдом».

Т.р.с Ш.в.е.к. –н.р.д.и. п.е., х.д.ж.и., н.ш з.м.я. .

8. Підсумок уроку.

- Про кого говорили на уроці?

- Шевченко-хто це?

Ось портрет Т. Шевченка. У нього високе чоло,лагідні очі, довгі вуса. З портрета дивиться людина з простим, добрим обличчям, здається ось скаже: «Люблю вас,діти». Адже для дітей склав і видав найкращий дарунок «Букварь южнорусскій». Ця книжечка була читанкою в Україні. На 24 сторінках вміщені алфавіт, математичний матеріал,молитви.

Тарас Шевченко - видатна людина. Він пройшов свій життєвий шлях, починаючи з самих низин і піднявся до всесвітньої слави. У будь-якій життєвій ситуації людина не втрачала людяності, порядності, чуйності.

Можна сміливо сказати, що Тарас Григорович Шевченко все життя йшов Дорогою Добра.




Т. Шевченко «Ой діброво, темний гаю»

Мета. Ознайомити учнів з поезією Т. Шевченка «Ой діброво, темний гаю»; розкрити красу рідної природи в різні пори року, домогтися замилування учнями поетичним малюнком природи весною, восени, взимку; збагатити словниковий запас школярів новими словами; розвивати увагу, уяву, пам’ять, спостережливість; формувати громадянську компетентність; виховувати любов і бережливе ставлення до природи рідного краю в різні пори року.
Матеріал до уроку. Портрет Кобзаря, пейзажні малюнки української природи в різні пори року, запис музики П. І. Чайковського «Пори року», виставка дитячих робіт на тему «Садок вишневий в різні пори року», загадки, прислів’я.
Хід уроку

1.Організація до уроку.

- Посміхнулось сонечко тобі,

Посміхнулось сонечко мені,

І ти всім навколо посміхнись,

До роботи з радістю берись!

2.Мовна розчитка.

Україна- це ліс і долини,

Це широкі квітучі поля,

Це маленька щаслива дитина

І найкраща матуся моя.

Україна- це пісенька щира,

Це струмок, що біжить до Дніпра,

Це містечко рідненьке Тальне,

Я бажаю йому лиш добра!

3. Актуалізація опорних знань. Мотивація навчальної діяльності.

а) Відгадування загадки.

Стоїть дуб,

На ньому- 4 гнізд,

На дубі- 12 гілок,

На кожній гілці- по 4 гілочки,

А на них- по 7 жолудів.

(Рік, пори року, місяці, тижні, дні тижня)

б) Розгляд пейзажів української природи в різні пори року, бесіда по них.

в) Розгляд виставки дитячих робіт на тему «Садок вишневий в різні пори року».

- До якого вірша готували малюнки?

- В які пори року зображений сад?

- Чим відрізняється сад в різні пори року?

- Хто автор поезії?

4. Повідомлення теми і мети уроку.

Тарас Шевченко-прекрасний поет, художник, наш земляк, наша гордість та гордість неньки- України. Українці називають його Великим Кобзарем. Кобзарі - це співці, народні поети, які ходили селами й містами, складали й виконували народні пісні й думи, супроводжуючи грою на кобзі чи бандурі.Поет, як кобзар, переповідав українському народу його життя, красу рідної природи.

5. Робота над віршем «Ой діброво, темний гаю».

1) Виразне читання вірша вчителем.

2) Словникова робота.

Діброва - листяний ліс, в якому переважають дуби.

Гай – невеликий листяний лісок.

Покров - верхній шар, що покриває що-небудь.

Риза - верхнє вбрання.

Габа - турецьке сукно білого кольору.

Турба - турбота, клопіт.

3) Хорове читання вірша разом з учителем.

6. Слухання музики П. І. Чайковського «Пори року».

7. Фізкультхвилинка під мелодію Н. Май «Дощик».

8. Осмислення тематичного змісту поезії.

Тест

1) Що описано в поезії?



а) садок б) діброва

2) Як називає поет діброву?

а) сестрою б) донькою

3) Хто ж є батьком у діброви?

а) рік б) місяць

4) Скільки раз на рік переодягається діброва?

а) 2 б) 3

5) Якого батька має діброва?

а) бідного б) багатого

6) Які почуття викликає поезія?

а) насолоду від спілкування б)обурення

9. Створення синонімічного ряду.

Діброва - гай, праліс, бір, дубняк, ліс, лісопарк.

10. Коментар з елементами аналізу.

Будучи вже хворим, Т. Шевченко створив цю чудову замальовку - казку. Адже тільки в казках розмовляють, оживають предмети. Автор мальовничо показав зміни барв у природі в різні пори року: зелений покров змінюється золотистим ,а потім білим. Таким люблячим і багатим постає рік для діброви- донечки. Художні деталі точні й стислі, вміщуються в кількох словах: літо має рясний зелений покров, осінь огортає «в ризу золотую», а зима сповиває природу «білою габою».

11. Вибіркове читання.

Знайти рядки, де автор описує діброву

а) весною

б) восени

в)зимою


12. Робота з прислів’ям.

- Про яку пору року йдеться в прислів’ї?

… ходить по краю та й виганяє птахів з гаю. (Осінь)

… тому зелениться, хто роботи не боїться. (Літо)

То сніг, то завірюха, бо … коло вуха. (Зима)

Побачиш шпака- знай: … біля порога. ( Весна)

13. Добери ознаки, які поет використовує для опису предметів у своїй поезії.

Гай … (темний)

Батько … (багатий)

Покров … (зелений)

Донечка …, … (люба, молода)

Риза … (золота)

Габа …, … (біла, дорога)

14. Підсумок уроку.

- В яку пору року вам би хотілося побувати у діброві?

- Який малюнок можна намалювати до вірша?

15. Домашнє завдання.

1) Читати виразно вірш.

2) Дібрати загадки, народні приказки про пори року:

1 група- про весну

2 група- про літо

3 група- про осінь

4 група- про зиму
Т. Шевченко «Тече вода з-під явора»

Мета. Ознайомити учнів з поетичним зображенням картин рідної природи у вірші; допомогти учням побачити красу поетичного сприймання світу природи - ставу, села, калини; поглибити знання учнів про калину , як народний символ; розвивати читацькі вміння: правильність, виразність, темп, інтонацію; формувати й розвивати громадянську, здоров’язберігаючу та ІКТ - компетентності; сприяти вихованню любові до рідної землі, бережливому ставленню до природи.
Матеріал до уроку. Збірка «Кобзар», книжкова виставка збірок поезій Тараса Шевченка, пейзажні малюнки (презентація), ілюстрація гілки калини, прислів’я, К. Прищепа «Тематичний словник школяра».

Хід уроку

1.Організація до уроку.

Реклама уроку:

Урок буде: Ми будемо:

Цікавий активні

Корисний творчі

Добрий уважні

Творчий кмітливі

2. Актуалізація опорних знань. Мотивація навчальної діяльності.

а) Мовна розчитка.

Ми мандруємо, мандруєм,

Україною крокуєм.

Ось побачили Карпати-

Як вершини нам дістатись?

Заглядаємо в озерце-

Не торкнутися нам денця.

Так ми довго, довго йшли,

Поки в Тальне не дійшли.

б) Загадка про народний символ-калину.

За хатою у садочку,

У зеленому віночку

Та в червоних намистах

Стала пава молода.

І збігаються всі діти,

Щоб на неї поглядіти.

За намисто кожен смик-

Та й укине на язик.

Що це? (Калина)

в) Вірш сенкан

(Назва- іменник) Калина

(Опис- прикметник) пишна, червона

(Дія- дієслово) червоніє, милує,пишається

(Ставлення-фраза) Пишається над водою червона калина.

3. Рядки із поезії Тараса Шевченка про калину.

Червона, ясна, красна… Скільки прекрасних поетичних образів зустрічається в народних піснях, поезіях! Скільки визначних українських поетів оспівували її у своїх творах! Дуже любив цю рослину і наш земляк, поет Т. Шевченко.

- Защебече соловейко

В лузі на калині.

Заспіває козаченько,

Ходя по долині.

- Три явори посадила

Сестра при долині.

А дівчина заручена-

Червону калину.

- Найдеш у гаї тую калину

Та й пригорнись,

Бо я любила, моя дитино,

Її колись.

- Тече вода з-під явора

Яром на долину,

Пишається над водою

Червона калина.

4. Робота над віршем «Тече вода з-під явора».

а) Виразне показове читання поезії вчителем.

б) Словникова робота.

Робота з «Тематичним словником школяра» К. Прищепи

Явір- дерево.

Пишається - квітне, буйно росте, цвіте.

Верболіз - дерево чи кущ, що росте біля води.

Лоза - народна назва верби.

Ряска - круглолиста , дрібненька, плаваюча рослина, яка є їжею для водоплаваючої птиці.

в) Читання «буксиром» за вчителем.

г) Вправа «Мікрофон».

Робота над удосконаленням читацьких вмінь: правильність, виразність, інтонація, темп.

д) Сприйняття змісту вірша.

- Яку пору року зобразив поет?

- Які водоплаваючі птахи ловлять ряску?

- Де тече вода й куди?

- Яка сім’я у качечки?

- Доведіть, що качка- дбайлива мати.

- З чого можна зробити висновок, що Т. Шевченко любить рідну землю?

- Який настрій створює поезія?

5. Фізкультхвилинка під мелодію «Посадили ми калину».

Посадили ми калину

Біля двору,

Рости, наша калинонько,

Вгору, вгору.

Міцній, наша калинонько,

Розростайся.

Навесні біленьким цвітом

Заквітчайся.

Влітку будемо калину

Поливати.

Будем разом із квітучою

Зростати.

Восени ми всі одягнем

Урочисто,

Із достиглих ягідок

Намисто.

6. Коментар з елементами аналізу.

Поезію «Тече вода з-під явора» Т. Шевченко написав перед смертю. Свою любов до природи рідного краю поет передав ніби в казці: бачиш явір, пишну калиноньку, качину сім’ю, лози коло води ,вродливу дівчину, батька й неньку; чуєш розмову качечки з дітками своїми, дзюрчання водяного потоку, пораду батька з матір’ю.

На тлі чарівної природи діють люди - родина, в якій батько, мати та дівчина на виданні. Відчувається добрий настрій та злагода в сім’ї.

Хіба можна не любити рідну українську природу,її пейзажі,прочитавши цей твір Великого Кобзаря?

7. Осмислення тематичного змісту поезії.

Тест


  1. З-під якого дерева тече вода?

а) верби б) явора

2) Хто хлюпочеться помеж осокою?

а) качаточка б) рибка

3) Яке дерево пишається над водою?

а) калина б) явір

4) Що ловить у воді качечка?

а) рибку б) ряску

5) Куди вийшли погуляти батько й мати?

а) до річки б) в садок

8. Гра «Увага до слова».

- Які слова вжито в прямому значенні, а які- в переносному?

Тече вода

Лози зеленіють

Пишається калинонька

Явір молодіє

Хлюпочуться качаточка

Ловить ряску

Розмовляє з дітками своїми

9. Добери кінцівку рядка вірша.

Пишається над водою… помеж осокою

Хлюпочуться качаточка… воду брати

Прийшло дівча… з качуром за ними

Вийшли з хати… червона калина

А качечка випливає… батько й мати

10. Підсумок уроку.

- Що автор зобразив у вірші?

- Куди линула душа поета з далекого Петербурга?

11. Домашнє завдання.

1) Вивчити вірш напам’ять.

2) Намалювати свою ілюстрацію до вірша Т. Шевченка.



Дерево життя і творчості Великого Кобзаря

(усний журнал)


Мета. Ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом сина українського народу Тараса Григоровича Шевченка, поборником щастя і свободи народу України; поглибити знання дітей про поета, художника, нашого земляка;збагачувати словниковий запас школярів, сприяти розвитку мовлення; формувати громадянську та предметну компетентності; виховувати любов і повагу до спадщини, яку залишив нам поет,традицій українського народу, бути патріотом своєї неньки - України.
Обладнання. Портрет Т. Шевченка, «Кобзар», «Букварь южнорусскій», ілюстрації до творів Великого Кобзаря,виставка дитячих малюнків до творів поета.
Сторінки життя й творчості поета

9 березня 1814 р.- народився Т. Г. Шевченко

22 квітня 1836 р.- викуп із кріпацтва

1838 р.- вступ до Академії мистецтв

1840 р.- вийшов у світ «Кобзар»

1843 р.- після довгої розлуки вперше відвідав Україну

1845 р.- друга поїздка в Україну

1847 р.- арешт поета, заслання

1858 р.- звільнення і повернення із заслання

1858 р.- втретє і востаннє відвідав Україну

1861 р.- видав для дітей України «Букварь южнорусскій»

10 березня 1861 р. - Тарас Шевченко помер

Вступ. Тихо надворі. Ні вітру, ні хмар.

Ані шелесне верба височенька.

Наша Катруся відкрила «Кобзар»

Й вголос читає Тараса Шевченка.

Ген за рікою синіє гора,

В небі веселка розквітла казково.

Ніжно вплітається в голос Дніпра

Добре і щире Шевченкове слово.

- Цього року виповнюється 200 років від дня народження Великого Кобзаря - Тараса Григоровича Шевченка. На сьогоднішньому уроці ми будемо знайомитися з його життєвим і творчим шляхом. День народження і смерті поета стоять поряд-9 і10 березня. А між цими двома березневими днями - 47 років життя, яке стало славою і гордістю українського народу. Ми звертаємось до поета,який став для України заповітною думою,її безсмертною піснею. Тож нехай вогонь його душі (запалюємо свічку) запалить у ваших серцях іскорку віри,надії,любові до рідної землі,свого народу.

Сторінка 1. «Народження та дитинство Тараса»

9 березня 1814 року в селі Моринці Звенигородського повіту на Київщині (тепер Звенигородського району Черкаської області) серед темної, березневої, морозної ночі блиснув на все село вогник: в сім’ї кріпаків Григорія Івановича та Катерини Якимівни Шевченків народився хлопчик Тарас. Для батьків-радість, для пана- нова кріпацька душа, а для України- великий поет, буремний Тарас, незламний Кобзар. Це сталося 2 століття тому. Невдовзі батьки переїхали в село Кирилівку, яке сьогодні зветься Шевченково.

Хлопчик ріс мовчазний, завжди чомусь замислений. Ніколи не тримався хати, а все тинявся по бур’янах ,за що й прозвали «малим приблудою». У 8 років батьки віддали малого Тараса до дяка в «науку».Дивна це була наука.Дяк навчав дітей по церковних книгах, а за найменшу провину карав дітей різками.

Та недовгою була наука.На долю малого Тараса випало велике горе:замучена важкою працею померла мати.А в 1825 році помер й батько.В 11 років хлопець залишився круглим сиротою.

Після смерті батька пішов малий Тарас тинятися по чужих людях.Якийсь час був пастухом, потім працював у дяка,носив воду школярам, топив піч,рубав дрова.

Незважаючи на те, що народився поет у бідній кріпацькій сім’ї і дитинство його було тяжким і безрадісним, Тарасик ріс розумним і допитливим хлопчиком.

Ти хлопцем був убогим

І пас сільські ягнята,

А домом твоїм була

Мала селянська хата.

Ти сам бідував змалку,

І бачив біль довкола.

Неволя й кривда людська-

Це була твоя школа.

Прагнучи здобути освіту, Тарас стає наймитом у дяка в школі. Шукав у сусідніх селах учителя малювання. В 13 років пас ягнят. У вільний від роботи час читає і малює. А по закутках, щоб ніхто не бачив його горя, плаче. Але думка знайти людину, яка б навчила його малювати,не покидає хлопчика. Так потрапляє до хлипнівського маляра,який погоджується навчити малювати. Однак пан Енгельгардт забирає його до себе в Петербург, де Тарас стає козачком.

Сторінка 2. «Викуп із кріпацтва»

Батьки Тараса були кріпаками, то ж і Тарас був кріпаком. Кріпаки належали панові й у всьому корились йому. Безпросвітнє було їхнє життя. Погано вдягнені, завжди голодні, вони виконували тяжку роботу задарма, а пани наживались з кріпацької праці й багатіли. Пан міг торгувати людьми,мов худобою, міг розлучати назавжди батька, матір з дітьми, продавати кріпака, як річ,навіть проміняти на мисливського пса ,а то й убити.

Як гірко,як нестерпно жаль,

Що долі нам нема з тобою.

Ми вбогі, змучені раби,

Не маєш радісної днини…

Промовиш слово-і нагай

Над головою люто свисне.

І так усюди- з краю в край

Панує рабство ненависне.

Отаким безправним було життя Тараса. Коли йому минуло 17 років, він приїхав зі своїм паном в Петербург. Тут юнак зазнає прикрощів, а ,водночас, і перших радощів. Пан надумав вивчити його на домашнього художника і дозволив малювати. Тарас знайомиться з визначними людьми того часу. На малюнки талановитого кріпака звернув увагу відомий художник К. Брюллов. Нові друзі викупили Шевченка з кріпацтва.У 24 роки пан видав вільну своєму кріпаку Тарасу Шевченку. Це сталося завдяки відомим діячам живопису й літератури: В. Жуковському, К. Брюллову,Є. Гребінці, які зібрали й заплатили за поета 2500 карбованців.
Сторінка 3. Навчання в Академії мистецтв

Перед поетом відкрився новий світ волі і він навчається в залах Академії мистецтв. У перший же рік студії в Академії Тарас Шевченко одержує за малюнок з натури срібну медаль, першу свою медаль,за якою потім будуть друга, третя…

В 1845 році поет закінчив Петербурзьку художню академію зі званням «вільного» художника.
Сторінка 4. Вихід у світ «Кобзаря»

Ще до звільнення з кріпацтва Т. Шевченко писав вірші. У 1840 році вийшла книжка поезій- «Кобзар», якій судилося покласти початок нового періоду в історії української літератури. Уже своєю назвою автор показав свою близькість до України, її традицій,її пісень. У віршах знедолений український народ почув відголос власних молінь і сподівань, мовби озвалася сама воля; зазвучали на повний голос ідеї національного визволення.



Сторінка 5. Приїзд на Україну

Життя на чужині гнітило поета. І ось настав 1843 рік,коли Шевченко вперше після довгої розлуки відвідав Україну.

Друга поїздка в Україну відбулася 1845 року.

У 1858 році тарас Шевченко втретє і востаннє відвідав Україну.


Сторінка 6. Арешт поета, заслання

Царю та панам не подобались вірші поета, боялись його рядків і заслали його дуже далеко від рідних місць,в Орську фортецю. Туди відправив цар Шевченка на 10 років за його вірші і любов до України. Тяжка солдатська служба, постійний нагляд,заборона писати й малювати, туга за Україною, хвороба… У важких умовах заслання, де єдиною рослинністю в тих краях були колючі бур’яни та хирлява осока, Шевченко «карався, мучився, але не каявся».Не скорився поет і постійно,потай від жандармів,писав і малював, ховаючи все в «захалявній» книжечці. Тут, незважаючи на заборону,поет створив багато чудових віршів, які увійшли до збірки «Кобзар»:

«Зоре моя вечірняя»

«Сонце гріє, вітер віє»

«Тече вода в синє море»

«Світає…»

«Тече вода з-під явора»

«Садок вишневий коло хати»

Незважаючи на тяжку долю,на усе те страшне, що довелося побачити й пережити, Шевченко не залишав надії на краще.

У 1858 році друзі добилися звільнення й повернення із заслання.



Сторінка 7. Видавництво «Букваря южнорусского»

Серед небагатьох прижиттєвих видань Т. Шевченка особливе значення має остання його книжка- «Букварь южнорусскій», посібник для початкового навчання , який вийшов у світ у 1861 році. Це перший підручник для навчання грамоти в українських школах, написаний рідною мовою, що став значною подією у розвитку народної освіти. У книжці 24 сторінки, але кожна цікава й важлива. Це алфавіт , математичний матеріал,молитви до Ісуса Христа,думи про тяжке життя простих людей. Буквар складений з кращих зразків усної народної творчості та частково з власних творів. Шевченко включив низку прислів’їв, за допомогою яких розкрив соціальну несправедливість, облудність панських обіцянок і запевнень: «З дужим – не борись, а з багатим не судись», «Не вір – то звір. Хоч не вкусить, то злякає». По ній навчалися учні недільних шкіл. Книга була першою демократичною читанкою в Україні, яка була випущена тиражем 10000 примірників ціною 3 копійки.

Це був найкращий подарунок для дітей.

Сторінка 8. Смерть поета

Минуло 10 тяжких років царської неволі. Хвороба підкралася до Шевченка. 9 березня 1861 року Тарасу Шевченку виповнилося 47 років. Надійшло багато вітальних телеграмм. До поета, який лежав тяжко хворий, прийшли друзі. А 10 березня перестало битися серце Вепикого Кобзаря.

Поховано було Т. Шевченка на Смоленському кладовищі в Петербурзі. У травні того ж року домовину з тілом поета перевезено на Україну у місто Канів на Чернечу гору.Так заповідав поет у вірші «Заповіт». Над Дніпром, на високій кручі,на його любимій Україні, серед степу широкого поховали Великого Кобзаря.

Минуло 200 років із дня народження спавного сина України,але він і його твори живуть в наших серцях. В кожній хаті є портрет Кобзаря у вишитому рушнику. Він - як член родини, як найдорожча людина.

Ім’я геніального поета і художника Тараса Григоровича Шевченка та його твори знають не тільки на Україні, а й у всьому світі. 150 мовами світу перекладено «Кобзар».

Його іменем названо вулиці, міста, села, національний університет у м. Києві,село Кирилівку перейменовано на село Шевченково, побудовано пам’ятники Великому Кобзарю, створено музеї.

В Тальнівському НВК «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1- гімназія» також створено музей «Шевченкова світлиця», де можна почути цікаві розповіді про життєвий і творчий шлях Тараса Григоровича Шевченка від екскурсоводів, підготовлених завідуючою музеєм, вчителем української мови та літератури Нерубайською Л. А. Щороку в березневі дні, коли вшановуємо пам’ять про Великого Кобзаря,учні початкової школи відвідують шкільний музей.

А в центрі м. Тального біля пам’ятника Т. Шевченка завжди лежать квіти від його прихильників таланту-земляків -тальнівчан.

Минають віки, стираються написи на камені, тліють книги, руйнуються будівлі, але слово Шевченка-живе і вічне. Вивчаймо його, думаймо над його істиною, виконуймо його заповіти.

Я була б безмежно щаслива, якби ви у серцях завжди відчували присутність Великого Кобзаря, читали і вивчали Шевченкове слово, були горді за великого поета-поборника правди й добра на святій українській землі, любили , шанували й оберігали неньку – Україну так, як ваші прапрадіди. Нехай вогонь Кобзаревої душі запалить у ваших серцях іскру надії, віри, любові до рідної землі, свого народу.

Низький уклін тобі, Великий Кобзарю!

Вшановуємо Великого Кобзаря
Мета. Розширити знання учнів про життєвий і творчий шлях сина українського народу - Тараса Григоровича Шевченка; опираючись на поетичне слово, домогтися розвитку дитячої душі; вдосконалювати навички виразного читання поезії; розвивати творчість школярів; виховувати пізнавальний інтерес, любов і повагу до спадщини, яку залишив нам поет, традицій нашого народу, бути справжнім патріотом неньки – України.

Святково прибрана зала: портрет Т. Шевченка, вишиті рушники, виставка дитячих малюнків до творів поета, твори поета, музичні твори на слова Т. Шевченка, мультимедійна дошка з презентацією життєвого та творчого шляху Кобзаря.

І мене в сім’ї великій,

В сім’ї вольній, новій,

Не забудьте пом’янути

Незлим тихим словом.

Т. Шевченко

Ведучий 1.

Щовесни березнева Черкаська земля

Зустрічає на веслах Шевченківську пісню.

І спадає світанням на тихі поля,

І хай лине зорею у сонячну мрію!

Ведучий 2.

Зелені діброви, величні будови,

Гаї неозорі, поля…

Квітує, мов казка,

Чудова, Черкаська -

Тараса Шевченка земля!


Музична композиція:

музика і слова Н. Май

«На нашій Україні»

Ведучий. Дорогі діти, шановні гості! Ми зібралися в цій залі, щоб відзначити 200-річчя з дня народження Т. Г. Шевченка, який став для України заповітною думою, безсмертною піснею. Його слова полюбив простий народ і назвав своїм Кобзарем.

1 учень.

Сьогодні день народження Тараса –

Великого святого Кобзаря.

Його слова і досі світ хвилюють,

І всіх нас зігріва його зоря.

2 учень.


Я – маленька українка,

10 років маю,

А про рідного Шевченка

Вже багато знаю.

Він – дитя з народу,

Він – в подертій свиті,

Він здобув нам славу

Як ніхто на світі.

І та його слава

Не вмре, не загине.

Наш Тарас Шевченко –

Сонце України.

Ведучий.

9 березня 1841 року в селі Моринці Звенигородського повіту на Київщині (тепер Звенигородського району Черкаської області), серед темної березневої ночі блиснув на все село вогник. У сім’ї кріпаків Григорія та Катерини Шевченків народився хлопчик. Для батьків – радість, для пана – нова кріпацька душа, а для України – великий поет, буремний Тарас, незламний Кобзар.

3 учень.

Не на шовкових пелюшках,

Не у величному палаці,

В хатині бідній він родивсь

Серед неволі, тьми і праці.

Т. Шевченко «Не називаю її раєм…»

Інсценівка - діалог

Заходить малий Тарасик зі своєю матусею.



  • Матусю, а правда , що небо на залізних стовпах держиться?

  • Так, мій синочку, правда. (Сідають, мама співає колискову)

  • А чому так багато зірок на небі?

  • Це коли людина на світ приходить, Бог свічку запалює , і горить та свічка, поки людина не помре. А як помре, свічка гасне, зірочка падає. Бачив?

  • Бачив, матусю, бачив… Матусенько, а чого одні зірочки ясні, великі, а другі ледь видно?

  • Бо коли людина зла, заздрісна, скупа, її свічечка ледь – ледь тліє. А коли добра, любить людей, робить їм добро, тоді свічечка такої людини світить ясно і світло це далеко видно.

  • Матусю, я буду добрим. Я хочу, щоб моя свічечка світила найясніше.

  • Старайся, мій хлопчику. (Гладить по голівці)

Мати.

Як гірко, як нестерпно жаль,

Що долі нам нема з тобою!

Ми вбогі. Змучені раби,

Не маєм радісної днини.
Ведучий.

Ледве Тарасу минуло 9 років, як нужда та праця положили в домовину матір молодую. Мачуха, яку привів батько у хату, не любила малого хлопчика і часто давала йому стусанів. Безрадісним стало життя Тарасика. Він тужив, плакав за ненькою. Пізніше пише вірш, в якому згадує біленьку хату, діда та веселу матір.

Т Шевченко «І досі сниться…»

Ведучий.


Мабуть, кожному пригадалась своя мама, її замріяний погляд, ніжне обличчя, ласкаві руки, які голублять, пригортають вас з величезною материнською любов’ю.

Для присутніх мам у залі учні виконають танок «Мамин вальс»

Ведучий.

Доки був живий батько, він жалів малого Тараса, часто брав з собою чумакувати. Та застудився батько, тяжко занедужав і помер. У 12 років Тарас став круглим сиротою. Життя стало жахливим пеклом і мукою. Ким тільки не був хлопець: і нянькою, і воду носив до школи школярам, і погоничем, і пастухом.

4 учень.

- У тяжкій неволі ріс малий Тарас.

Він не вчився в школі – він ягнята пас.

Т. Шевченко «Мені тринадцятий минало…»

5 учень.

Хоче малювати, прагне він до знань,

Та за це багато зазнає знущань.

Нишком він малює статуї в саду,

Вночі пише вірші про людську біду.

Ведучий.


Тарас наймитував, був козачком у пана, у вільний час писав і малював. А по закутках, щоб ніхто не бачив його горя, плакав.

У 17 років з паном Енгельгардтом переїзджає у Петербург, де зазнає прикрощів і, водночас, перших радощів. Адже тут знайомиться з визначними людьми того часу, які викупили його з кріпацтва. У 24 роки Тарас Шевченко став вільною людиною і продовжував писати вірші. У 1840 році вийшла його збірка «Кобзар».

Т. Шевченко «Маленькій Мар’яні»

Ведучий.


У своїй поезії Т. Шевченко оспівував природу рідної неньки – України, злиденне сирітське життя, тяжку працю кріпаків, закликав знедолений народ до боротьби проти кріпосного права. Цар і пани боялись віршів поета і посадили його у в’язницю на 10 років.

6 учень.


Хто, скажіть бо, міг подумать,

Що в такій неволі

Збереглись скарби Тараса

Незнані ніколи?

7 учень.

Ні царі, ні їхні слуги,

Ні пани прокляті

Не змогли забрать, украсти

Ці скарби багаті.

Ведучий.


Будучи на засланні далеко від Батьківщини, поет сумував за Україною, її зеленокосими вербами, замріяними степами, могутнім Дніпром, біленькими хатами, вишневими садами.

Т. Шевченко «Садок вишневий коло хати»

Ведучий.

Тарас Шевченко писав вірші чарівною, барвистою українською мовою, близькою до народу. Вітер, сонце, дерева, зорі – все оживає у поезії Великого Кобзаря.

Т. Шевченко «Зоре моя вечірняя…»

Ведучий.


Після довгої розлуки Т. Шевченко повернувся на Батьківщину. Але перебування у холодній в’язниці, тяжка солдатська муштра, туга за Україною підірвали здоров’я.

10 березня 1861 року на 47 році життя поет помер. Поховали його на Смоленському кладовищі в місті Петербурзі. Але друзі пам’ятали заповіт Великого Кобзаря й пізніше перевезли тіло в місто Канів на Чернечу гору.

8 учень.

Над широким Дніпром,

У промінні блакить

Є висока і тиха могила.

В тій могилі співець

Незабутній лежить,

Що народу віддав свої сили.

Ведучий.


Т. Шевченко любив музику, мав гарний голос, відмінний музичний слух, слухав кобзарів і сам багато співав. Сьогодні на вірші Тараса Шевченка написано багато пісень, які стали народними. Український композитор Микола Лисенко написав музику більше ніж на 100 творів Кобзаря.

Музика М. Лисенка

Слова Т. Шевченка

«Зацвіла в долині червона калина»

Ведучий.

Багато мандрував Кобзар по селах України, збирав і записував пісні. Тай сам написав пісню «Од села до села».

Український танок на мелодію «Од села до села»

Ведучий.


Любив поет Україну, порівнював її з образом матері. Залишив своїм нащадкам свої слова – заповіти, які допомагають нам жити. Їх називають «золотими словами Шевченка».

9 учень.


Україно! Україно!

Серце моє, ненько,

Як згадаю твою долю

Заплаче серденько.

10 учень.

…Свою Україну любіть!

Любіть її во время люте.

В останню тяжкую минуту

За неї Господа моліть!

11 учень.

І мене в сім’ї великій.

В сім’ї вольній, новій,

Не забудьте пом’януми

Незлим тихим словом.

Ведучий 1.

Багато літ минуло з того часу,

Праправнуки вивчають «Заповіт».

У Каневі вклоняється Тарасу

Не тільки Україна – цілий світ!
Ведучий 2.

Діти! Читайте твори Великого Кобзаря, вивчайте Шевченкове слово,

бережіть Україну, як берегли її ваші прапрадіди,

любіть Україну, як любив її славний син українського народу Т. Г. Шевченко.

Музична композиція :

музика і слова Н. Май «Червона калина»

Додатки

ВІКТОРИНА

«По життєвому шляху поета»

1.Село, в якому народився Тарас Шевченко.(Моринці)

2. Село, в якому минули дитячі роки поета.(Кирилівка)

3.Яку назву сьогодні носить село Кирилівка?(Шевченкове)

4.В якому селі знаходиться музей Т. Шевченка?(Шевченкове)

5.Що в перекладі з грецької мови означає ім’я Тарас?(Бунтівник)

6.Походження прізвища Шевченко.(Пов’язане із професією швець)

7.Прізвище пана, кріпаками якого були Шевченки.(Енгельгардт)

8.Імена батьків Тараса.(Григорій та Катерина)

9.В якому селі поховано батьків поета?(Кирилівка)

10.Скільки дітей росло в сім’ї Григорія та Катерини Шевченків?(7)

11.Назвіть імена дітей .(Катерина, Марія, Микита, Тарас, Ярина, Марія, Йосип)

12.Хто із сестер доглядав малого Тараса?(Катерина)

13.Якої справи хотів навчитися малий Тарас?(Писати й малювати)

14.Хто був першим учителем малювання Тараса Шевченка? (Ширяєв)

15.В яке місто їде Тарас із паном Енгельгардтом? (Петербург)

16.Хто із художників помітив талант Шевченка?(К. Брюллов)

17.У скільки років Тарас Шевченко став вільною людиною?(24 роки)

18.Як називається збірка поезій поета?(«Кобзар»)

19.Кому не подобались вірші Великого Кобзаря?(Царю й панам)

20.Скільки років Шевченко провів на засланні?(10 років)

21.Який навчальний заклад закінчив Т. Шевченко?(Петербурзьку академію мистецтв)

22.Яку книгу для дітей видав поет?(«Букварь южнорусскій»)

23.Скільки копійок коштувала читанка для дітей?(3 копійки)

24.Коли помер Т. Шевченко?(10 березня 1861 р.)

25.Де знаходиться могила Великого Кобзаря?(У м. Каневі)



ЛІТЕРАТУРНА ВІКТОРИНА

«Чи знаєш ти твори Великого Кобзаря?»
Девіз:

Міркуй- швидко!

Відповідай- правильно!
1.З якого вірша Т. Шевченка ці рядки?

Край неба палає,

Соловейко в темнім гаї

Сонце зустрічає. («Світає…»)

2. Допоможи Незнайку виправити помилки.

Садок яблуневий коло хати, ( вишневий)

Джмелі над вишнями гудуть, (хрущі)

Женчики із плугами йдуть, ( плугатарі)

Співають ідучи дівчата,

А бабусі вечерять ждуть. ( матері)

3. Роз’єднай слова і прочитай рядки вірша.

Менітринадцятийминало

Япасягнятазаселом…

4. »Відремонтуй» строфу із вірша «Тече вода з-під явора»

З качуром за ними,

Ловить ряску,розмовляє,

А качечка випливає,

З дітками своїми.

5. Виправ помилки у «плутанині».

Дніпр реве широкий та стогне,

Завива вітер сердитий,

Верби гне додолу високі,

Хвилі підійма горами.

6. Прочитай назву вірша Т. Шевченка.

Розе яом чіверяня

(«Зоре моя вечірняя…»)

7. Позмагайся з «дідом-буквоїдом».

П.кл.л. м.т. к.л. х.т.

М.л.ньк.х д.т.ч.к св..х,

С.м. з.сн.л. к.л. .х.

З.т.хл. вс., т.льк. д.вч.т.

Т. с.л.в.йк. н. з.т.х.

8. Добав «хвостики» в рядках вірша.

Село неначе … , (погоріло)

Неначе люди …, (подуріли)

Німі на панщину … (ідуть)

І діточок своїх … . (ведуть)

9. Збери слова, які Т. Шевченко використав у своїй поезії.

Ликана веноч щипанна

Чіси віяр лосоковей

Няягта цесон Дпрні

10. Гра «Лисиччині пастки»

Пишається берізонька,

Дубок молодіє,

А кругом їх очерети

Й трави зеленіють.

(калинонька, явір, верболози, лози)

11. Перевір себе ,чи знаєш ти поезію Великого Кобзаря?

«Вітер з гаєм… коло хати»

«ОЙ діброво-… минало»

«Реве та стогне… на соломі»

«І виріс я… розмовляє»

«Садок вишневий… Дніпр широкий»

«Тече вода… темний гаю»

«Мені тринадцятий… на чужині»

«На Великдень,… з-під явора»

«Якби ви знали,… й дорогої»

«І золотої,… паничі»



Виставка дитячих робіт

«Поезія Т. Шевченка очима дітей»


«Тече вода з – під явора» Маляр М. 3-Вкл. «Реве та стогне Дніпр широкий» Безолюк Д. 4-Вкл.




«Зацвіла в долині червона калина» Бовкун В. 4-В кл. Садок вишневий коло хати» Накошний Р. 4-В кл.



У музеї «Шевченкова світлиця»

Тальнівського НВК

«загальноосвітня школа l-lll ступенів №1- гімназія»





Лялька-мотанка (народний оберіг)- в подарунок музею від учнів 4-В класу, виготовлена вчителем Приліпко Г. В.



Екскурсія по Шевченківських місцях

в села Моринці та Шевченково





Переможці

конкурсу читців – декламаторів

творів Тараса Шевченка



«Черкащино!

Вкраїни рідної окраса,

Земля безсмертного Тараса»

(тематичний урок)



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Будна Н.О., Головко З.Л.Уроки позакласного читання та розвитку зв’язного мовлення. 3 клас.-Тернопіль: Навчальна книга- Богдан, 2003.

  2. Вчимо дітей читати. Ефективні прийоми формування і розвитку навички читання. Бібліотека вчителя початкових класів.- 1999.-№5-6.

  3. Інтегровані уроки. Початкова освіта №7.-2013.

  4. Колдюк Я.П. Розповіді про письменників.-Тернопіль: Підручники і посібники,1997.

  5. Народ скаже- як зав’яже.Українські народні прислів’я, приказки, загадки.-К.: Веселка, 1971.

  6. Прищепа К.С. Тематичний словник школяра.-К.: Форум, 2001.

  7. Розвиток навички читання. Методичні рекомендації.- К.: Освіта.

  8. Тучапська Г.В. Зазирни у слово. Етимологічний словник учня.-Тернопіль: Навчальна книга- Богдан,2003.

  9. Шевченко Т.Г. Букварь южнорусскій.-Санктпетербург, 1860-24 с.

  10. Шевченко Т.Г. Кобзар.-К.: Дніпро, 1985-640с.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка