Петро Дорошенко та його боротьба за об’єднання України



Скачати 128.55 Kb.
Дата конвертації29.04.2016
Розмір128.55 Kb.
ТЕМА УРОКУ: Петро Дорошенко та його боротьба за об’єднання України
Хоч Божою волею український нарід обох сторін Дніпра

роздвоєний і видаємося собі ворогами, одначе ніхто чужий

не є нам так прихильний, як ми самі собі є приятелями”

Петро Дорошенко
ЦІЛІ УРОКУ:

НАВЧАЛЬНА:

• охарактеризувати політичне становище Гетьманщини в 60-х — на поч. 80-х рр. ХVІІ ст.;

• проаналізувати період правління гетьмана Петра Дорошенка, його внутрішню та зовнішню політику, заходи щодо об’єднання України в одну державу;

• продовжувати роботу над поняттям «Руїна»;



РОЗВИВАЛЬНА:

• розвивати в учнів уміння працювати з джерелами інформації, аналізувати й узагальнювати історичні явища та події, визначати їх суть та значення, давати характеристику та оцінку історичним діячам, визначати їх роль в історичному процесі;

• розвивати вміння учнів працювати з текстами документів та робити їх порівняльний аналіз, заповнювати таблиці за заданими або самостійно визначеними критеріями, аргументовано висловлювати власну думку;

ВИХОВНА:

• виховувати відчуття власної причетності до минулого України через усвідомлення думки, що історія народу - це історія окремих людей, родин, поколінь.



ТИП УРОКУ: вивчення нового матеріалу.

ФОРМИ РОБОТИ:



фронтальна, індивідуальна робота, робота в парах.


МЕТОДИ :

ПРИЙОМИ:

пояснювально-ілюстративний, частково-пошуковий, інтерактивний, проблемний
«Створення ситуації успіху», евристична бесіда, випереджальне завдання, перегляд відеофрагментів з подальшим обговоренням, робота з підручником.


ОБЛАДНАННЯ:

відео-презентація, карта «Українські землі у 1668 – 1687 рр.», портрети гетьманів П. Дорошенка, Д. Многогрішного, І. Самойловича, картки з текстовими та візуальними джерелами інформації, міні-підручник.


ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ УРОКУ:
ПОВТОРЕННЯ НА УРОЦІ:


„Руїна”, Бучацький мирний договір, „Сонце Руїни”, серденята, протекторат, наказний гетьман.

Діяльності Юрія Хмельницького, Павла Тетері, Івана Брюховецького, причин розколу Гетьманщини на дві частини та закріплення цього поділу Андрусівським договором.





МІЖПРЕДМЕТНІ зв’язки:

українська мова, інформатика.



Очікувані результати

Після уроку учні/учениці зможуть:

• характеризувати політичне становище Гетьманщини в 60–80-х рр. ХVІІ ст.;

• давати історичну оцінку діяльності гетьмана Петра Дорошенка;

• показувати на карті території, підвладні гетьманам Лівобережної та Правобережної України, та території, що перебували під контролем Москви, Польщі, Туреччини;

• пояснювати причини та наслідки укладення гетьманськими урядами важливих угод з державами-сусідами;

• розвинути вміння працювати з джерелами інформації, аналізувати й узагальнювати історичні явища та події, визначати їх суть та значення, давати характеристику історичним діячам, визначати їх роль в історичному процесі.

«Від Богдана до Івана не було гетьмана»?

Не зовсім.

Був ще Дорошенко...
ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів:

Евристична бесіда

У ч и т е л ь. Давайте згадаємо:

1. Який період в історії України називають Руїною? Дайте йому визначення.

2. Коли та за яких обставин відбувається фактичний розпад Української держави на Правобережну і Лівобережну Гетьманщини?

3. Коли був укладений Андрусівський договір? Що він передбачав?

Робота з таблицею

Із поданого переліку виберіть, які події в історії України пов’язані з іменами гетьманів Юрія Хмельницького, Павла Тетері та Івана Брюховецького.



Юрій Хмельницький

Павло Тетеря

Іван Брюховецький









1. Гетьман України в 1657 р. та в 1659–1663 рр.

2. Гетьман Лівобережної України в 1663–1668 рр.

3. Гетьман Правобережної України в 1663–1665 рр.

4. Уклав Переяславський договір з Росією.

5. Підписав з Польщею Слободищенський трактат.

6. За його гетьманування митрополит й усе українське духовенство стають підлеглими Московському патріархові.

7. Обраний гетьманом на славнозвісній Чорній раді в Ніжині.

8. У своїй політиці дотримувався пропольської орієнтації.

9. У своїй політиці дотримувався промосковської орієнтації, але наприкінці гетьманування пориває з Москвою.

10. Засуджував політику козацької старшини, чим привернув на свій бік козацькі низи.

11. З його ім’ям пов’язана Чуднівська кампанія.

12. Боровся за гетьманську булаву з І. Нечаєм та І. Виговським.

13. Підтримав похід Яна ІІ Казимира на Лівобережжя.

14. З його ім’ям пов’язують страту І. Виговського і загибель І. Богуна.

15. Своєю політикою викликав невдоволення серед козаків, що привело до повстання.

16. Після зречення гетьманства перебирається до Польщі, де згодом був отруєний.

17. Був розтерзаний лівобережними козаками у 1668 році.



Відповідь:

Юрій Хмельницький: 1, 4, 5, 11.

Павло Тетеря: 3, 8, 12, 13, 14, 16.

Іван Брюховецький: 2, 6, 7, 9, 10, 15, 17.

ІІІ. Повідомлення теми та завдань уроку.

Мотивація навчальної діяльності.

У ч и т е л ь. «Від Богдана до Івана не було гетьмана!» - це українське прислів’я, яке пропонує просто «пропустити» всіх керманичів Гетьманщини часів Руїни (1657 – 1676 рр.) і після Богдана Хмельницького перейти до вивчення й шанування постаті Івана Мазепи – не зовсім має рацію.

У такій «схемі» не залишається місця для гетьмана Петра Дорофійовича Дорошенка. А тим часом без розуміння його внеску в історію України, його карколомних перемог та трагічної фінальної поразки, без розуміння особистої драми цієї людини годі й думати про усвідомлення суті фатальної для майбутнього України доби – Руїни.

Постановка проблеми

І сьогодні на уроці ми познайомимось із діяльністю видатного гетьмана та спробуємо відповісти на питання:



Хто такий Петро Дорошенко – „останній козак” і „сонце Руїни” чи гетьман, що „запродав Україну в турецьке ярмо”?

Розв’язати цю проблему допоможете мені ви.



ІV. Вивчення нового навчального матеріалу:

План уроку

1. Обрання гетьманом Правобережної України Петра Дорошенка.

2. Внутрішня політика П. Дорошенка.

3. Спроба об’єднання Лівобережної та Правобережної України та її наслідки.

4. Зовнішня політика П. Дорошенка. Воєнні дії на Правобережжі.

5. Зречення П. Дорошенком гетьманства.



Випереджальне завдання. Доповідь учня „Біографія Петра Дорошенка”

Відео-презентація: Петро Дорошенко.

Під час перегляду презентації учні заповнюють таблицю „Внутрішня та зовнішня політика П.Дорошенка”.

У ч и т е л ь. Крім вищеназваного, серед основних пунктів внутрішньої політики Петра Дорошенка ми можемо також виділити:

- всебічне зміцнення гетьманської влади через співробітництво з військовими радами;

- заселення спустошених окраїн Правобережної України;

- заходи по утвердженню козацького типу господарства та недопущення польських панів і шляхти до своїх маєтків;

- обмеження податків з населення;


  • створення окремого українського патріархату.

Така самостійна внутрішня політика безумовно викликала протиріччя між П. Дорошенком та московським і польським урядом, що мали свої погляди на українські проблеми та не бажали існування незалежної України.

Звістка про підписання Московією та Польщею Андрусівського договору 1667 року боляче вразила правобережного гетьмана й спонукала його до відновлення воєнних дій з метою об’єднання та визволення України.



Відео-презентація: Петро Дорошенко.

У ч и т е л ь. Напружена політична боротьба за владу над Україною точилася протягом всього 1669 року.

Ця ситуація погіршувалася зовнішньою небезпекою: з півночі загрожувала Московія, на заході пішли у наступ війська Речі Посполитої. Дорошенко шукає нового протектора-союзника.

Звернемося до джерела. Подивіться, будь ласка, у свої міні-посібники та знайдіть там історичний документ № 1. Давайте спробуємо проаналізувати його та дати відповіді на питання після документу.



Робота з документом

Документ 1. М. Аркас про П. Дорошенка

«Більш освічені українці, а поміж ними й Дорошенко, бачили, що коли Богдан, котрий підняв був на боротьбу за волю усю Україну, не зміг обійтися без того, щоб не піддатись під руку царя, то тепер і над-то треба було шукати чиєїсь міцної руки, щоб вона захистила знедолену, поруйновану, спустошену і вилюднену через постійні війни Україну. Думка Дорошенка була така: зібрати її усю до купи, а як пощастить, то й самостійною зробити. Розуміючи наміри Москви і добре знаючи порядки та становище Польщі, він поклав знайти собі захист десь окрім них. Він шукав міцної руки, а такої ніде було шукати, окрім як не у турецького султана». (Козацькі ватажки та гетьмани України. — Львів, 1991. — С. 88)

Питання до документу:


  1. Якою була головна мета діяльності Петра Дорошенка?

  2. Чому П. Дорошенко погодився на прийняття турецького протекторату? Що спонукало його до цього?

Відео-презентація: Петро Дорошенко.

У ч и т е л ь. У березні 1669 року гетьман скликав під Корсунем Старшинську раду. Окрім представників правобережних полків, у ній взяли участь козаки Лівобережжя й Запоріжжя. Рада ухвалила прийняти турецький протекторат, але присягнути відмовилася.

Одначе не все козацтво й не всі селяни Правобережжя підтримали таку угоду. Рішення старшини засудили й запорізькі козаки. Противники Дорошенка поширювали чутки, що він „запродав Україну в турецьке ярму”.

Звернемося до умов Корсунського договору і спробуємо визначити, чи дійсно вони були „ярмом” для України?



Аналіз Корсунського договору. Робота з міні-підручником.

1669 р. – Корсунські статті

(союзницький договір П. Дорошенко з Туреччиною):


  1. Турецький султан допомагає Дорошенкові відвоювати у Річі Посполитої Галичину, Волинь і Київщину та розпочати з Московською державою війну за Лівобережну Україну.

  2. Територія Гетьманщини – від Перемишля до Путивля.

  3. Гетьман обирається довічно.

  4. Українська православна церква зберігає автономію в складі Константинопольського патріархату.

  5. Українське населення не сплачує податки і данину на користь українського султана.

  6. На допомогу гетьману прибуває військо кримських татар, які не мають права брати ясир.

  7. Козацьке військо має брати участь у війнах Туреччини.

  8. Без згоди гетьмана турецький султан і кримський хан не можуть укладати договори з Річчю Посполитою та Московською державою.

Питання до договору:

  1. Дайте оцінку цьому договору. Якими були умови протекторату Туреччини для України: вигідними чи обтяжливими?

Чи можна стверджувати, що турецький султан Мухамед ІV виконав умови домовленості? Чому?

Відео-презентація: Петро Дорошенко.

У ч и т е л ь. Найстрашнішим в цій новій турецько-польській війні було те, що українці брали в ній участь у складі обох армій: П. Дорошенко зі своїми військами воював на боці Туреччини, М. Ханенко – на боці Польщі.

Турецькі війська завдають кілька поразок Польщі і займають Поділля, частину Волині та вирушають на Галичину. Поляки змушені були почати переговори у Бучачі, на яких гетьман Дорошенко вимагав визнання кордонів по Річці Горинь та Лабунь, знищення уній, виведення польських залог.

Відео-презентація: Петро Дорошенко.

Робота з підручником. Аналіз умов Бучацького мирного договору.

Питання до документу:

1. Як визначалось положення українських земель за Бучацьким договором?

2. Чому поляки та турки в черговий раз відмовили українцям у визнанні їхніх прав на єдність земель?

У ч и т е л ь. Бучацький договір не приніс Правобережжю бажаного миру, адже Польща не збиралася відмовлятися від українських земель й шукала приводу, аби повернути їх собі.

Туреччина теж намагалася перетворити Україну на свого васала, захопила Поділля, почала насильницьке омусульманення населення, перетворення православних церков у мечеті.

Водночас Московія сприйняла Бучацький договір як зречення Польщею прав на Правобережну Україну. Царський уряд вирішив скористатися можливістю, не порушуючи Андрусівського перемир’я, захопити Правобережжя.

Робота з документом

Документ. З „Літопису Самійла Величка” про становище на Правобережжі

„Перед моїми очима постали численні безлюдні міста й замки, порожні вали, колись висипані працею людською, як гори і горби. Всі вони правили тоді за пристановище і поселення диких звірів. Я побачив, що фортеці, які траплялися нам на шляху у військовому поході, одні стояли малолюдні, інші зовсім спорожнілі – розруйновані, зарослі землею, запліснявілі, обсаджені бур’яном і повні лише червів і зміїв й усякого гаддя, що там гніздилося”.

Питання до документу:


  1. Яким було становище на Правобережній Україні у 60-х – початку 80-х років ХVІІ ст..?

  2. Як ви вважаєте, чим це було спричинено?

Відео-презентація: Петро Дорошенко.

Евристична бесіда

У ч и т е л ь. Давайте поміркуємо над такими питаннями:

1. Які наслідки для України мав союз із Туреччиною?

2. Як ви думаєте, чому Петро Дорошенко зрікся гетьманської булави?

3. Визначте плюси та мінуси його гетьманування. Як ви гадаєте, за що його було названо „сонцем Руїни”?

V. Узагальнення та систематизація нового навчального матеріалу:

Робота на картках. Гра „Впіймай рибку”

Гра „Впіймай рибку”

1. 1668 р. А. зречення П. Дорошенком гетьманської булави

2. 1669 р. Б. Бучацький мирний договір

3. 1672 р. В. проголошення П. Дорошенка гетьманом обох

боків Дніпра

Г. прийняття П. Дорошенком протекторату

Туреччини


Дата

Подія

1. 1668 р




2. 1669 р.




3. 1672 р.



Зайве _____________________________________________


Відповідь:

1

В

2

Г

3

Б

Зайве ___А. Зречення П. Дорошенком гетьманської булави


Робота на картках. Вправа «Знайди помилку»

Петро Дорошенко народився в Глухові в 1572 році, навчався в Острозькій академії, активний учасник національної війни польського народу. У 1656 році став гетьманом Лівобережної України, підтримував умови Андрусівського договору, був проти об’єднання Правобережної і Лівобережної України.



Відповідь:

(Народився в Чигирині 1627 року, навчався в Києво-Могилянській академії», активний учасник національно-визвольної війни українського народу; 1665 – гетьман Правобережної України, рішуче виступав проти умов Андрусівського договору, прагнув до об’єднання Правобережної і Лівобережної України)

Завдання (за методом «ПРЕС»)

А тепер всі разом спробуємо дати відповідь на проблемне питання нашого сьогоднішнього уроку:



Хто такий Петро Дорошенко – „останній козак” і „сонце Руїни” чи гетьман, що „запродав Україну в турецьке ярмо”?

Для роботи над цим завданням об’єднайтеся у „робочі четвірки” та спробуйте підготувати одну відповідь від групи.

Якої точки зору дотримуєтеся ви і чому? Дайте відповідь за формою:

«Я вважаю, що …»

«Тому що ,…»

«Наприклад …»

«Отже …», «Таким чином …».
VІ. Підсумок уроку і оцінювання учнів.

Заключне слово вчителя

Отже, Петро Дорошенко – дійсно одна з найяскравіших і водночас найтрагічніших постатей серед політичних діячів України XVII століття. Йому довелося пережити найбільший тріумф, домогтися об’єднання козацької України під однією булавою, отримати повагу й визнання з боку народу. Але також й повний крах своїх сподівань, прокляття селян, міщан і козаків Правобережжя. Пройти через принизливість капітуляції та почесного ув’язнення. Померти далеко від рідної Батьківщини.

Як слушно зауважив історик В. Антонович, „незважаючи на свої політичні помилки й невдачі, серед сучасних йому козацьких провідників являє Дорошенко відрадне явище: не дрібний егоїзм, не змагання до наживи й особистих вигод кермувало цим гетьманом. Він щиро дбав про добро рідного краю...” Все це дає нам підстави переконливо називати Петра Дорошенка „сонцем Руїни”.

Слайд («очікувані результати»).

А зараз підведемо підсумки нашого уроку. Чи отримали ми результати, які очікували. Чи справді ми досягли результатів, на які сподівались.



VІІ. Домашнє завдання знаходиться у ваших міні-підручничках.

до 6 балів - опрацювати § 21 підручника «Історія України» (п.п. 1 – 4);

усно відповідати на запитання № 1 – 4 на стор. 157;

до 9 балів - письмово відповідати на запитання № 6, 10 на стор. 157.

Творче завдання:

Скласти міні-повідомлення та розмістити його в україномовному розділі відкритої мережевої енциклопедії Вікіпедія на тему: Чому багаторічна боротьба Петра Дорошенка за об’єднання та національне визволення українських земель від ярма Москви, Речі Посполитої та татар зрештою зазнала невдачі? Які уроки несе в собі його життя для українців 2015 року?



Будуть перевірені ваші тестові завдання та перевірочні роботи за новою темою, ви всі отримаєте оцінки.

Було приємно з вами працювати. Сподіваюсь, що це взаємно. Бажаю вам успіхів.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка