Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень І термінів



Скачати 303.81 Kb.
Дата конвертації12.04.2016
Розмір303.81 Kb.


Соціально-педагогічна профілактика агресивної поведінки підлітків в закладах освіти

Зміст

ЗМІСТ

2

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ ……………………………………......................

3


ВСТУП…………………………………………………………………………

4

РОЗДІЛ   1. АГРЕСИВНА ПОВЕДІНКА ПІДЛІТКІВ ЯК СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА…………………………….

6


1.1. Соціально-психологічний портрет підлітка з агресивною поведінкою

6

1.2. Фактори формування агресивної поведінки у підлітків……………….

9

РОЗДІЛ 2. ПРОФІЛАКТИКА АГРЕСИВНОЇ ПОВЕДІНКИ У ПІДЛІТКІВ…………………………………………………………………….

14

2.1. Обґрунтування необхідності здійснення соціально-педагогічної профілактики агресивної поведінки підлітків у загальноосвітньому навчальному закладі ………………………………………………………….

13


2.2. Методика дослідження ………………………………………………......

15

2.3. Результати дослідження ………………………………………………....

16

висновки ……………………………………………………………..........

20

Список використаних джерел …………………………………....

22

Додаток А. Список фахівців, які взяли участь у дослідженні……………..

24

Додаток Б. Програма експертного інтерв’ю з фахівцями, які здійснюють діяльність щодо соціально-педагогічної профілактики агресивної поведінки підлітків……………………………………………………............

25

Додаток В. Рекомендації щодо здійснення СППАПП в ЗНЗ


27

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ


АПП



Агресивна поведінка підлітків





ЗНЗ



Загальноосвітні навчальні заклади





ССД




Служба у справах дітей




СППАПП




Соціально-педагогічна профілактика агресивної поведінки підлітків




ЮНІСЕФ




Дитячий фонд Організації Об’єднаних Націй



Дитячий фонд Організації Об’єднаних Націй


ЦСССДМ




Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді





ВСТУП
Актуальність проблеми. Сьогодні в Україні проблема підліткової агресії хвилює не лише педагогів і науковців, а всю громадськість у цілому. Часто сучасні підлітки не можуть вирішити конфліктну ситуацію без застосування сили або лайливих слів. Це призводить до негативних наслідків, таких як: формування девіантних проявів поведінки; конфліктні ситуації в шкільному середовищі; зниження рівня ефективності навчально-виховного процесу та ін. Питання профілактики підліткової агресії, на наш погляд, є не достатньо вивченим, тому сучасна наука потребує додаткових напрацювань в цьому напрямку.

Проблему попередження підліткової агресії розглядають багато зарубіжних та вітчизняних науковців. Серед них можемо виділити такі прізвища: Охрімчук Р. М., Волянська Є. П., Сапєлкіна Є. В., Бандура А., Уолтерс Р. та ін.

Однак, не дивлячись на те, що в наш час використовується велика кількість підходів і методів профілактики агресії, кожен з них не є універсальним, а проблема агресії серед підлітків не втрачає своєї актуальності. Причини цього явища полягають у тому, що в підлітків можуть бути різні передумови для сплеску агресії. Як правило, зустрічаються не один, а одразу кілька варіантів поведінкових відхилень (наприклад, інтернет-залежність, агресія, крадіжки, утечі з дому й пропуски школи, експерименти з алкоголем і наркотиками тощо), які вимагають соціально-педагогічної профілактики та корекції.

Отже, аби не допустити соціально-негативних наслідків підліткової агресії, необхідно працювати в напрямку удосконалення та розробки системи профілактичних заходів цього явища, що і обумовило вибір теми нашого наукового дослідження “Соціально-педагогічна профілактика агресивної поведінки підлітків в закладах освіти”.



Мета дослідження: здійснити аналіз соціально-педагогічної профілактики агресивної поведінки в школах, а також розробити ряд рекомендацій для соціальних педагогів шкіл, які здійснюють цю діяльність.

Відповідно до мети було визначено завдання дослідження:



  1. Здійснити аналіз феномену агресивної поведінки підлітків, її причин та форм прояву.

  2. Обґрунтувати необхідність проведення соціально-педагогічної профілактики агресивної поведінки підлітків у ЗНЗ.

  3. Провести експериментальне дослідження, на основі якого розробити рекомендації для соціальних педагогів, які здійснюють соціально-педагогічну профілактику агресивної поведінки підлітків (СППАПП) у школах.

Об’єкт дослідження: агресивна поведінка підлітків.

Предмет дослідження: профілактика агресивної поведінки підлітків в закладах освіти.

Для досягнення мети та вирішення завдань дослідження було використано такі методи:



теоретичні – узагальнення теоретичних даних, аналіз, синтез, систематизація.

емпіричні – опитування у формі інтерв’ю фахівців.

РОЗДІЛ   1.

АГРЕСИВНА ПОВЕДІНКА ПІДЛІТКІВ ЯК СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА


    1. Соціально-психологічний портрет підлітка з агресивною поведінкою

Одним з найважчих періодів онтогенезу людини є підлітковий вік. В цей період не тільки відбувається перебудова вже складених психологічних структур, але й виникають новоутворення, закладаються основи свідомої поведінки, вимальовується загальна направленість уявлень і соціальних установок.

Підлітковий період онтогенезу – це гостропротікаючий перехід від дитинства до дорослості, де гостро переплітаються суперечливі тенденції розвитку [6, с. 18]. Цей віковий період часто характеризується саме проявами агресивної поведінки.

Агресивна поведінка – це одна з форм реагування на різні несприятливі у фізичному і психічному сенсі життєві ситуації, що спричиняють стрес, фрустрацію та інші стани. Супроводжується емоційними станами гніву, ненависті, ворожості.

Між іншим в психолого-педагогічній літературі стало традиційним визначати цей вік в термінах «важкий», «критичний», «конфліктний». При цьому досі існує думка, що причини кризи – в фізіологічних змінах підлітка.

В сучасній психології показано, що людина не народжується егоїстом чи альтруїстом, скромною чи хвалькуватою. Вона такою стає. Лише в процесі розвитку людини як особистості виникають як соціально корисні, так і соціально негативні риси. В цьому переконує практика вітчизняної школи. Так, вже досвід А. С. Макаренка у формуванні моральної сфери особистості важких підлітків показав, що ні склад, ні специфічні якості фактів соціальної поведінки не визначаються «вродженими механізмами», що «ніяких природних важких характеристик нема» [6, с. 19].

А. С. Макаренко реально довів, що навіть найбільш педагогічно-занедбані підлітки – звичайні діти, «здатні жити, працювати, здатні бути щасливими і здатні бути творцями» [6, с. 19].

В цьому переконує й дослідження, проведене Д. І. Фельдштейном з вивчення підлітків-правопорушників (об’єктом якого були фізично і психічно здорові діти). Воно показало, що ядром конфліктних ситуацій, що привели до моральної деформації особистості цих дітей, є не біологічні властивості, а недоліки сімейного й шкільного виховання. У цих підлітків втрачений інтерес до навчання, фактично втрачені зв’язки зі школою. В результаті вони, як правило, відстають на 2-4 роки в навчанні від однолітків. Але виявилось, що це відставання, як і деформація пізнавальної й інших духовних потреб, не є прямо залежним від психічного розвитку дітей. Вони володіють нормальними розумовими здібностями, і ціленаправлене включення їх в задану систему багатопланової діяльності забезпечить успішну ліквідацію інтелектуальної запущеності і пасивності.

Підліток бажає уваги, розуміння, довіри дорослих. Він прагне грати певну соціальну роль не тільки серед однолітків, але й серед старших. В дорослому ж середовищі вкорінилась позиція, що перешкоджає розвиткові соціальної активності підлітка – він дитина і повинен слухатись. В результаті між дорослими і підлітками росте психологічний бар’єр, намагаючись подолати який, багато підлітків вдаються до агресивних форм поведінки [6, с. 20].

Аналізуючи агресивність як властивість особистості, були виведені певні діагностичні критерії, що дозволяють говорити про наявність даної властивості у підлітка в тій чи іншій мірі. Наприклад: погрожують іншим людям (вербально, поглядом, жестом); ініціюють фізичні бійки; використовують в бійці предмети, які можуть поранити; фізично жорстокі по відношенню до інших людей; крадіжки по відношенню до людини, яка не подобається; навмисне псування майна; шантаж, вимагання; відсутність вдома вночі без дозволу дорослих; втечі з дому; не ходить до школи або вигнали зі школи.

В даній віковій категорії якостями агресивності володіють діти,у яких протягом 6-ти місяців одночасно проявляються як мінімум 3 критерія.

Американський психолог М. Алворд виділяє ряд характерологічних особливостей агресивних підлітків: сприймають велике коло ситуацій як загрозу по відношенню до себе; занадто чутливі до негативного ставлення до себе; заздалегідь налаштовані на негативне сприйняття себе іншими; не оцінюють власну агресію як агресивну поведінку; завжди звинувачують інших у власній деструктивній поведінці; відсутнє відчуття вини за заподіяну ним шкоду; схильні не брати на себе відповідальність за свої вчинки; мають обмежений набір реакцій на проблемну ситуацію; низький рівень емпатії; слаборозвинений контроль над своїми емоціями; бояться непередбачуваності в поведінці батьків; мають неврологічні недоліки: нестійка, розсіяна увага, слабка оперативна пам’ять, нестійке запам’ятовування; не вміють прогнозувати наслідки своїх дій; позитивно відносяться до агресії, так як через агресію отримують почуття власної значимості і сили. Як правило агресивні діти ще мають високий рівень особистісної тривожності; мають неадекватну самооцінку (частіше низьку); відчувають себе непотрібними [7, с.13–14].

До особливостей, які характеризують поведінку підлітка, як агресивну, можна віднести ще й такі: постійні сварки та суперечки з дорослими, втрата контролю над собою, заздрісність, мстивість, відмови зробити щось на прохання когось з дорослих, відмова підкорюватись правилам. Часто такі підлітки мають проблеми з навчанням, порушені соціальні зв’язки, напружені стосунки з рідними. Також вони схильні до вживання алкоголю та паління, часто є ініціаторами конфліктів, бійок. Нерідко спостерігаються втечі з дому, невідвідування школи, крадіжки та ін.

Отже, ми бачимо, що підліткова агресія може нести шкоду не тільки для самого підлітка, а й для оточуючих, тому профілактика агресивної поведінки є невід’ємною складовою соціально-педагогічної діяльності соціального педагога в школі.


    1. Фактори та чинники формування агресивної поведінки у підлітків

Серед різноманітних, взаємопов’язаних чинників, які обумовлюють виявлення агресії, можна виділити такі, як індивідуальний чинник, діючий на рівні психобіологічних передумов асоціальної поведінки, який гальмує соціальну адаптацію індивіда; психолого-педагогічний чинник, що виявляється в дефектах шкільного і сімейного виховання; соціально-психологічний чинник, що розкриває несприятливі особливості взаємодії неповнолітнього зі своїм найближчим оточенням в сім’ї, на вулиці, в учбово-виховному колективі; особовий чинник, який, перш за все, виявляється в активно-виборчому відношенні індивіда, що шукає своє середовище дляспілкування; соціальний чинник, що визначається соціальними і соціально-економічними умовами існування суспільства. Витоки агресивної поведінки лежать в педагогічній і соціальній занедбаності, різних відхиленнях в стані фізичного і психічного здоров’я. В основному ж агресія в поведінці обумовлена не вродженими психічними і фізіологічними дефектами, а є наслідком сімейного впливу [14, с. 166].

Оскільки саме в сім’ї дитина проходить етап первинної соціалізації, хотілось би більш детально зупинитись на факторах, що формують модель агресивної поведінки в сім’ї. Величезне значення в плані становлення агресивної поведінки дитини в сім’ї і поза нею, а також характеру взаємовідносин з оточуючими в зрілому віці є наступні фактори сімейного виховання: реакція батьків на поведінку дитини, що їх не влаштовує; характер відносин між дітьми і батьками в цілому; рівень сімейної гармонії чи дисгармонії; характер відносин з рідними братами чи сестрами [7, с. 14–15].

Також важливим є той факт, в якій сім’ї виховується дитина: в повній чи неповній. Американські дослідники Р. Берон та Д. Річардсон з’ясували, що частіше за все підлітки, що проявляють агресію по відношенню до інших, є вихідцями з неповних сімей, де їм приділялося мало уваги. Також цими ж дослідниками було встановлено, що діти (не залежно від їхньої вікової категорії) підлягають більшому ризику бути втягнутими в протиправну діяльність та проявляти агресивну поведінку, якщо вони мають погані відносини з батьками чи з одним з батьків; якщо вони відчувають свою непотрібність в родині, відсутність підтримки з боку батьків та ін.

Можна виділити певні особливості сімей, в яких є діти з агресивною поведінкою: 1. в сім’ях агресивних дітей зруйнована емоційна прив’язаність між батьками та дітьми, особливо між батьком та сином. Батьки відчувають скоріше скоріш вороже ставлення один до одного; не розділяють цінності й інтереси один одного; 2. батьки часто самі демонструють моделі агресивної поведінки і заохочують в поведінці своїх дітей агресивні тенденції; 3. матері агресивних підлітків часто демонструють байдужість по відношенню до соціальних ролей своїх дітей. Діти не мають чітких зобов’язань по дому; 4.  часто моделі виховання батьків не співпадають з їхньою реальною поведінкою, батьки не дотримуються спільної лінії поведінки у вихованні дитини і їхні вимоги є взаємовиключними. В результаті у підлітка формується модель опозиційної поведінки, що переноситься на оточуючий світ; 5.  основні виховні засоби, яких вживають батьки агресивних підлітків, - це: фізичні покарання; погрози; позбавлення привілеїв; введення обмежень і відсутність заохочень; часто ізолюють дітей; свідоме позбавлення любові і піклування в разі проступку. 6 – батьки агресивних підлітків не намагаються розібратись в причинах деструктивної поведінки своїх дітей, залишаючись байдужими до їх емоційного світу [7, с. 19–20].

Окрім того, одним з найбільш впливових інститутів соціалізації в сучасному суспільстві є засоби масової інформації. Це радіо, інтернет-ресурси, телебачення, друковані джерела.

Постійне спостереження сцен насилля сприяє поступовій втраті емоційного сприйняття агресії і ознак чужого болю. В результаті насилля перестає розглядатися підлітком як неприйнятна форма поведінки.

Телевізійні сюжети, перенасичені сценами насилля і жорстокості, ведуть до зміни індивідуального образу реальності. Це означає, що підлітки, які часто спостерігають насилля, сприймають оточуючий світ як такий, що вороже налаштований по відношенню до них [8, с.150–151].

Потрібно не взяти до уваги величезний вплив Інтернет-простору на формування агресивної поведінки підлітків. Оскільки цей ресурс зараз став більш доступним ніж раніше, підлітки проводять в Інтернет-мережі мало не весь свій вільний час. Різноманітні соціальні мережі стали невід’ємною частиною життя майже кожного сучасного підлітка. Дуже рідко батьки відстежують сайти, на які заходить їхня дитина та людей, з якими вона спілкується. Оскільки Інтернет є зоною вільного спілкування, часто там можна наштовхнутися на багато «небезпечних» речей. Діти можуть вільно переглядати фільми еротичного характеру, відеоролики, що демонструють прояви агресії в найгірших її формах та багато іншого, що може вплинути на формування у підлітків схильності до агресивної поведінки. Різноманітні комп’ютерні ігри, в яких переважають жорстокість, насилля та ненависть, негативно впливають на формування дитячої психіки. У дітей будь-якого віку спотворюється сприйняття реальності та розуміння що таке «добро» і «зло» та межі їх перетину. Підлітки частіше ідентифікують себе з негативними героями комп’ютерних ігор, оскільки вони завжди вважаються «крутішими» за позитивних героїв. В результаті у дитини формується психологічна установка на те, що агресія, зло, негативізм має переважати над добром. Звідси й маємо прояви агресивної поведінки в реальному житті.

Також можна виділити такі фактори, що впливають на формування агресивної поведінки у підлітків як: специфіка підліткового віку (акцентуації характеру, бажання екстриму, емансипація від впливу дорослих, групування з однолітками, максималізм та віра у свою невразливість; характеристики особистості підлітка (підвищений рівень збудливості, агресивності, навчальна дезадаптація, соціальна та/або педагогічна занедбаність тощо.); соціально-економічні та культурні особливості того суспільства, в якому він проживає (цінності, норми, звичаї) [9, с. 8].

Існують також деякі молодіжні субкультури, невід’ємним атрибутом яких, є прояви агресії та негативної поведінки. Тинейджери, які є їх представниками, обов’язково повинні дотримуватись «правил внутрішнього розпорядку».

Отже, на формування у підлітка агресивної поведінки впливає безліч факторів соціального середовища. В першу чергу це сім’я, як інститут первинної соціалізації дитини, оскільки діти завжди «виносять» з сім’ї модель спілкування і формування взаємовідносин. Не можна не враховувати власне підлітковий вік, як одну з причин проявів агресії. В силу психологічних новоутворень та змін в організмі підлітки часто втрачають контроль над своїми емоціями та діями. Важливим фактором впливу на формування агресії є також ЗМІ та молодіжні субкультури.
РОЗДІЛ 2.

ПРОФІЛАКТИКА АГРЕСИВНОЇ ПОВЕДІНКИ У ПІДЛІТКІВ
2.1. Обґрунтування необхідності здійснення соціально-педагогічної профілактики агресивної поведінки підлітків у загальноосвітньому навчальному закладі

Зростання агресивних тенденцій у підлітковому середовищі відображає одну з найгостріших соціальних проблем нашого суспільства. Сьогоднішня реальність змушує соціальних педагогів і психологів по-новому поглянути на проблему агресії в суспільстві, оскільки агресивна поведінка в наші дні скоріше буденність ніж виняток. Особливості агресивної поведінки такі, що, зачіпаючи емоційну сферу особистості, вони сприяють збільшенню морального дисонансу, формуванню стресового і депресивного станів. Високий рівень агресії у осіб підліткового віку є небезпечним фактором, оскільки негативно впливає не тільки на навчальну діяльність, взаємини з батьками, друзями, однолітками, індивідуальний розвиток, але й на успішність їх майбутньої особистої і професійної діяльності. Тому соціально-педагогічна профілактика проявів агресії є невід‘ємною частиною навчально-виховного процесу.

Оскільки школа є одним з провідних інститутів соціалізації особистості, то функцію соціально-педагогічної профілактики негативних явищ (в тому числі і агресивної поведінки) суспільство покладає саме на неї.

Спробуємо розглянути таке поняття як “профілактика”.



Профілактика це система заходів, розроблених з метою попередження виникнення та розвитку будь-яких відхилень у розвитку, навчанні, вихованні особистості [10, c. 231].

Соціально-педагогічна профілактика різновид професійної діяльності, яка спрямована на створення сприятливих умов соціалізації, всебічного розвитку особистості, задоволення її соціокультурних потреб або відновлення соціально схвалених способів життєдіяльності людини [11, c. 265].

Соціально-педагогічна профілактика поділяється на такі види: первинна (має на меті попередження виникнення проблеми); вторинна (попередження загострення проблеми, мотивація до зміни поведінки) та третинна (попередження рецидивів негативної поведінки серед осіб, яким така поведінка була властива).

В контексті соціально-педагогічної профілактики в загальноосвітньому навчальному закладі доцільно говорити про здійснення первинної і вторинної профілактики агресивної поведінки. З цією метою здійснюються профілактичні заходи, впроваджуються профілактичні програми та використовуються різноманітні форми та методи роботи з підлітками, схильними до проявів агресивної поведінки.

Захід – спеціально організована система взаємодії виконавців профілактичної роботи і представників цільової групи, спрямована на попередження соціальної проблеми чи подолання окремих її чинників [9, с. 12].

Програма – спеціально розроблений комплекс (система) заходів, спрямованих на попередження конкретної соціальної проблеми (або декількох пов’язаних між собою проблем) [9, с. 13].

Отже, бачимо, що окремі заходи будуть малоефективними, тому доцільніше використовувати саме комплексні профілактичні програми, які дозволять здійснювати СППАПП системно, безперервно, і без відриву від навчально-виховного процесу.

Агресивна поведінка є проблемою не тільки психологічною, а й педагогічною, тому велику роль в профілактиці цього явища відіграє власне школа. Вона несе відповідальність за формування особистісних, моральних, етичних якостей своїх учнів. Шкільна психологічна служба забезпечує психічне здоров’я учнів, гармонійний розвиток особистості, формування громадянина, здатного до свідомого суспільного вибору, сприяє гармонізації взаємин особистості і суспільства, вирішенню проблем психологічного забезпечення навчально-виховного процесу загальноосвітньої школи, профілактиці конфліктів, правопорушень.

Таким чином, питання соціально-педагогічної профілактики агресивної поведінки підлітків є одним із найважливіших сьогодні, а розробка системи соціально-педагогічної профілактики цього феномену – актуальним завданням педагогічної теорії та практики [17].


2.2. Методика дослідження

На сьогодні існує потреба у здійсненні соціальними педагогами профілактичної діяльності щодо проявів агресивних форм поведінки в шкільному середовищі. Для розроблення рекомендацій для спеціалістів існує потреба у вивченні бачення ними самими особливостей здійснення такої діяльності та проблем, з якими вони можуть зіткнутися.



Мета експериментального дослідження: проаналізувати думки спеціалістів щодо особливостей здійснення СППАПП в закладах освіти, на основі чого розробити ряд порад та рекомендацій для фахівців, які здійснюють цю діяльність.

У ході дослідження виконуються такі завдання:

1. З’ясувати ставлення фахівців до здійснення СППАПП в школах.

2. Визначити форми та методи здійснення СППАПП в ЗНЗ.

3. Розробити рекомендації для спеціалістів, що здійснюють СППАПП.

Задля виконання 1 та 2 завдань експериментального дослідження нами було проведено опитування у формі інтерв’ю фахівців, які мають відношення до здійснення СППАПП. Список фахівців, з якими було проведено інтерв’ю, подано у Додатку А. Програму експертного інтерв’ю з фахівцями подано у Додатку Б.

У опитуванні взяло участь 8 фахівців, експертів у галузі соціально-педагогічної роботи, серед яких були соціальні педагоги шкіл та ліцеїв, психологи, державні службовці, які працюють у Службі у справах дітей Київської міської державної адміністрації, фахівці, що залучені до впровадження соціальних проектів.

Інформація, отримана у результаті опитування, узагальнювалась та аналізувалась. Результати аналізу подано в наступному параграфі, на основі чого було реалізовано третє завдання нашого дослідження: розроблено поради та рекомендації для спеціалістів щодо здійснення СППАПП в школах.


2.3. Результати дослідження

В рамках експериментального дослідження нами було проведено опитування у формі інтерв’ю зі спеціалістами, які мають відношення до здійснення СППАПП.

Нижче наведено аналіз отриманих даних.

На перше питання «Що Ви вважаєте провідною метою соціально-педагогічної профілактики агресивної поведінки підлітків?» спеціалісти зазначили: виявлення проявів агресивності у підлітків, зниження рівня агресивної поведінки та навчання підлітків навичкам асертивності, самоконтролю, навичкам ефективної взаємодії з однолітками та дорослими, недопущення переростання агресивної поведінки в девіантну.

На питання «У яких установах має здійснюватися СППАПП і які спеціалісти до неї мають бути залучені?» всі спеціалісти відповіли, що, в першу чергу, цю діяльність мають здійснювати соціальні педагоги в школах спільно з психологами, класними керівниками, адміністрацією. Також спеціалісти зазначили, що доцільним є залучення до цієї діяльності батьків, громадські організації, які працюють в цьому напрямі, Центри соціальних служб для сім’ї дітей та молоді, кримінальну міліцію у справах дітей.

Наступним питанням ми намагалися з’ясувати, чи є якісь особливості у здійсненні СППАПП саме в школах. Спеціалісти виділили такі особливості: можливість здійснення СППАПП у закладах освіти у співпраці соціального педагога, психолога, класного керівника, самого підлітка та його сім’ї; фахівець має можливість щоденно спостерігати за дітьми і їх поведінкою; високий рівень довіри з боку адміністрації школи та батьків до спеціаліста, що здійснює СППАПП; оскільки підліток значну частину свого часу проводить в школі, його поведінка безпосередньо впливає на навчально-виховний процес. Також один зі спеціалістів назвав такі особливості, як: “Велика кількість дітей (різний вік, стать, розвиток та ін. Сформовані щодо дитини стереотипи в продовж тривалого часу”

Отже СППАПП с ЗНЗ дійсно має ряд особливостей, однією з них є можливість створення мульти-дисциплінарної команди (МДК), що дасть змогу здійснювати профілактичну діяльність на більш високому рівні.

Наступне питання інтерв’ю стосувалося того, які саме методи соціально-педагогічної роботи, на думку спеціалістів, є ефективними у СППАПП. Один з фахівців зазначив: «Малоефективними будуть бесіди, лекції. Значно ефективнішою буде робота з використанням інтерактивних методик, тренінгових програм. Варто зазначити, що просто тренінг, без чітко визначеної мети, структури, кількості занять, підібраної цільової групи теж може бути малоефективним інструментом у СППАПП.



Також ефективним інструментом може бути індивідуальне консультування дитини, за умови професійної компетентності соціального педагога, психолога.

Варто зазначити, що перед проведенням профілактичної, корекційної роботи з дітьми, які мають поведінкові прояви агресії повинна бути проведена комплексна оцінка причин такої поведінки, що є причиною чи це просто психофізіологічний розвиток, чи це соціальна ситуація в родині, чи це пережите насильство чи це вживання психостимуляторів чи це особливості психічного розвитку і т.д. Лише виходячи з проведеної оцінки можна проводити роботу щодо стабілізації проявів агресії, зниження агресії, формування навичок самоконтролю тощо».

Також серед методів, які виділили спеціалісти, були такі: спостереження бесіда, дискусія, відео-лекторій, ігрова терапія, арт-терапія (проективні методики), казко – терапія, метод «рівний-рівному», шкільна медіація. Майже всі спеціалісти наголосили на тому, що необхідно використовувати правильно підібрані фізичні вправи, як один з методів «виплеску» негативних емоцій, тому необхідним є також залучення до СППАПП вчителя фізичної культури.

Аналіз отриманих результатів показав, якими навичками, вміннями та якостями повинен володіти спеціаліст, який здійснює СППАПП в школі. У відповідь на це питання фахівці зазначили: це повинен бути кваліфікований спеціаліст. Він має володіти знаннями з вікової психології, зокрема дитячої та підліткової, психології девіантної поведінки, конфліктології, базовими знаннями патопсихології. Спеціаліст повинен мати безоціночні ставлення до дітей з будь-якими особливостями, вміння та навички налагодження контакту з дітьми, навички проведення індивідуальної та групової роботи з дітьми, володіння інструментами роботи з дітьми – консультування, проведення ігрових вправ, тренінгових занять, психодіагностичні методики. У спілкуванні з підлітками, схильними до проявів агресивної поведінки, необхідно виявляти чималу стриманість та терпіння.

Всі фахівці зійшлися в думці про те, що для проведення СППАПП в школі спеціаліст повинен бути спеціально підготовленим. Зокрема, один з фахівців зазначив: «Скоріш за все, спеціальна підготовка можлива в рамках навчальної дисципліни, курсів або тренінгів, курсів підвищення кваліфікації».

При підготовці спеціалістів СППАПП слід звернути увагу на такі речі: формування у спеціалістів відповідних умінь та навичок встановлення контакту з підлітками в рамках індивідуального підходу; готовність та бажання діяти; не на кількість, а на якість інформації, що надається; на особливості роботи у даному питанні, існуючі інструменти, методики оцінки ситуації, ведення випадку, конструктивної взаємодії з батьками, методами та формами роботи з дитиною, яка має прояви агресивної поведінки. Рівні профілактики агресії – первинний, вторинний, третинний тощо.

Також спеціалісти виокремили ряд проблем, з якими можна зіткнутися під час здійснення СППАПП в ЗНЗ: труднощі у виборі ефективної методології роботи як з самими дітьми так і з методологією для педагогів, які повинні долучатись до цієї роботи; проблема вибору місця і часу проведення роботи з дітьми (класно – позакласно, індивідуально чи в групі тощо); складнощі в проведенні роботи з підлітками – агресія з їх боку, нерозуміння, якщо робота в групі то складнощі у контролі усіх дітей, включеності усіх учасників, недопущення нетолерантності один до одного тощо; можливі складнощі з розумінням причин агресивності – закритість підлітка, соціально бажані відповіді, наявність акцентуації, психоемоційних розладів. Як одну з основних проблем спеціалісти виділили відсутність профілактичних програм.

Серед норм і правил, яких слід дотримуватись при здійсненні СППАПП в ЗНЗ спеціалісти назвали такі: ні в якому разі не нашкодити дитині; супервізія інших спеціалістів; планування цієї роботи; постійне навчання самого спеціаліста з даної теми; обов’язкові домашні завдання, виконуючи які, підліток відпрацьовує ті чи інші навички для подолання своєї агресивної поведінки; необхідно виявляти повагу до підлітка; необхідно стати для дитини людиною, якій вона може довіряти, лише тоді робота принесе ефективні результати.

Останнє питання звучало так «Що б особисто Ви могли порекомендувати фахівцям, що здійснюватимуть СППАПП у школах?» Аналіз відповідей на це питання дасть нам можливість розробити ряд рекомендацій для спеціалістів, які здійснюють СППАПП в школах. Результати подано у Додатку В.



ВИСНОВКИ
У ході наукового дослідження на основі аналізу мети, завдань та методів проведення СППАПП було визначено особливості здійснення цієї діяльності саме в ЗНЗ та розроблено рекомендації для спеціалістів СППАПП в школах.

Результати теоретичного аналізу та експериментального дослідження дали підстави зробити наступні висновки:

1. Охарактеризовано соціально-психологічні особливості підлітків, схильних до агресивної поведінки. Серед них можна виділити такі: погрози іншим людям (вербально, поглядом, жестом); ініціювання фізичних проявів, наприклад, бійки; використання в бійці предмети, які можуть поранити; жорстокість щодо інших людей; крадіжки; навмисне псування майна; шантаж, вимагання; втечі з дому; пропуски школи; проблеми з навчанням; порушення соціальних зв’язків тощо.

2. Виокремлено ряд факторів, що сприяють формуванню агресивної поведінки у підлітків. Це зокрема негативний вплив зовнішніх чинників: ЗМІ, інтернет, жорстокі фільми та комп’ютерні ігри. Важливу роль у формуванні поведінкових якостей дитини відіграє сім’я, оскільки дитина переймає досвід поведінки своїх рідних і, відповідно, поводиться так само. Не можна не звернути увагу, власне, на підлітковий вік як фактор формування агресивної поведінки, оскільки в цей період відбувається перебудова організму і поява новоутворень, які спричиняють неадекватні форми поведінки.

3. Висвітлено необхідність проведення соціально-педагогічної профілактики агресивної поведінки підлітків (СППАПП) саме в ЗНЗ. Оскільки однією з функцій соціального педагога в школі є здійснення профілактичної діяльності, то СППАПП є невід’ємною частиною його роботи. Також школа є важливим соціальним інститутом і провідною діяльністю підлітка є навчання, відповідно до цього дитина велику кількість часу проводить в школі, що дає можливість для використання різноманітних форм та методів профілактичної діяльності саме в межах навчального закладу.

4. Проведено експериментальне дослідження, на основі якого розроблено рекомендації для спеціалістів, які здійснюють СППАПП в ЗНЗ.

Напрацьовані рекомендації передані фахівцям, які приймали участь у дослідженні, а також впроваджені у ході підготовки волонтерів Всеукраїнського громадського центру “Волонтер” та Київського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді до реалізації програм соціально-педагогічної профілактики агресивної поведінки підлітків у загальноосвітніх навчальних закладах.

СПИСОК ВИКОРИCТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Безпалько О. В. Соціальна педагогіка : схеми, таблиці, коментарі : навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / Ольга Володимирівна Безпалько. – К. : Центр навчальної літератури, 2009. – 208 с.

2. Крэйхи Б. Социальная психология агрессии / Крэйхи Б. – Питер : серия «Концентрированная психология», 2003. – 336 с.

3. Мухина В. С. Возрастная психология : феноменология развития, детств, отрочество : Учебник для студ. вузов – 5-е изд., стереотип / В. С. Мухина. - М. : Издательский центр „Академия”, 2000. – 456с.

4. Охрімчук Р. М. Як працювати з агресивною дитиною : навч. метод. посіб. / Р. М. Охрімчук. – К. : ДЦССМ, 2004. – 64 с.

5. Родняк Л. Я – Ваша Дитина. Практична педагогіка для батьків та вчителів. / Л. Родняк. – Дрогобич : Коло, 2002. – 152 с.

6. Семенюк Л. М. психологические особенности агрессивного поведения подростков и условия его коррекции : уч. Пособие. / Л. М. Семенюк. – М. : Московский психолого – социальный институт : Флинта, 1998. – 96 с.

7. Смирнова Т. П. Психологическая коррекция агрессивного поведения детей. Серия «Психологический практикум» / Т. П. Смирнова. – Ростов н /Д : Феникс, 2004. – 160 с.

8. Волянская Е. В. Социокультурная детерминация подростковой агрессии. / Волянская Е. В., Пилипенко В. Е., Сапелкина Е. В. ; науч. ред. В. Е. Пилипенко. – К. : ПЦ «Фолиант», 2004. – 174 с.

9. Журавель Т. В. Використання інтерактивних методів та мультфільмів у профілактиці ризикованої поведінки : [метод. посіб.] / Журавель Т. В., Лях Т. Л., Нікітіна О. М. ; за ред. Т. В Журавель. – К. : 2010. – 168 с.

10.Словарь по социальной педагогике : [учеб. пособ. для студ. высш. учеб. зав.] / под. ред. Л. В. Мардахаева. – М. : “Академия”, 2002. – 368 с.

11.Соціальна педагогіка : [навч. посіб.]; / за ред. А. Й. Капської. – К. : ДЦССМ, 2000. – 264 с.

12. Андреєєв Ю. С. Агресивна поведінка підлітків : сутність, причини та види / Ю. С. Андрєєв // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 20. – Львів : ЛНУ, 2011. Теоретичні основи соціальної педагогіки. – 231 с.

13. Бугера О.І. Засоби масової інформації як один з чинників впливу на протиправну поведінку неповнолітніх / О. І. Бугера // : матеріали V Міжнародної наукової конференції студентів та молодих учених. (Київ, 2005 р.) / – Київ: Національний авіаційний університет, 2005. – С. 532

14. Малишева І. Б. Фактори формування агресивних тенденцій підлітка [Електронний ресурс] / І. Б. Малишева // Черкаський національний університет ім. Богдана Хмельницького. – Черкаси. – Режим доступу : http://s-journal.cdu.edu.ua/base/2008/v3/v3pp166-168.pdf.

15. Мукомел С. А. Дослідження впливу ЗМІ на формування агресивності та насильства дітей різних вікових періодів [Електронний ресурс] / А. С. Мукомел, А. П. Стромило. – Режим доступу : http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/vchu/N119/N119p068-075.pdf.

16. Ми громадяни. Ми європейці [ Електронний ресурс ] : посібник з громадянської та європейської освіти. – Режим доступу : http://www.literacy.com.ua/index.php


17. Профілактика агресивної поведінки підлітків засобами інтернет технологій як напрям діяльності соціального педагога школи [Електронний ресурс] : магістерське дослідження. Луганський національний університет імені Тараса Шевченка. – Режим доступу : http://agressio.alexstudio.biz/?p=416

18. Реслер Т. В. Особливості агресивної поведінки підлітків в період вікової кризи [Електронний ресурс] : матеріали наукової інтернет – конференції / Т. В. Реслер. – Режим доступу : http://intkonf.org/resler-t-v-osoblivosti-agresivnoyi-povedinki-pidlitkiv-v-period-vikovoyi-kriz.



ДОДАТКИ


Додаток А

Список фахівців, які взяли участь у дослідженні


  1. Вовк Володимир – головний спеціаліст Служби у справах дітей Київської міської державної адміністрації (КМДА).

  2. Бєлишева Анастасія – соціальний працівник проекту «Відпрацювання системи надання профілактичних послуг підліткам груп ризику та підліткам, уразливим щодо інфікування ВІЛ.

  3. Бедзей Анастасія – соціальний педагог гімназії №30 ЕкоНад.

  4. Принц Анастасія – соціальний педагог ПЛ НТУУ «КПІ»

  5. Медведська Ольга – класний керівник та педагог організатор ЛІ НТУУ КПІ.

  6. Будьонна-Теплякова Марія – соціальний педагог в ЗНЗ.

  7. Блінов Віктор Гарійович – психолог Центру соціально-психологічної реабілітації «Наші діти».

  8. Сергеєва Катерина Володимирівна – аспірантка Київського університету імені Бориса Грінченка; тренер, старший соціальний працівник проектів Всеукраїнського громадського центру «Волонтер».


ДОДАТОК Б

Програма

експертного інтерв’ю з фахівцями, які здійснюють діяльність щодо соціально-педагогічної профілактики агресивної поведінки підлітків
Доброго дня!
Ми працюємо над студентською науковою роботою, яка присвячена вивченню особливостей соціально-педагогічної діяльності щодо профілактики агресивної поведінки підлітків.

Метою даної роботи є узагальнення думок фахівців, які працюють в цьому напрямі, вивчення особливостей їх практичної діяльності та аналіз поглядів стосовно профілактики агресивної поведінки підлітків.

На основі проведеного дослідження планується розробка рекомендацій для спеціалістів, які здійснюють соціально-педагогічну профілактику агресивної поведінки підлітків в загальноосвітніх навчальних закладах.


  1. Що Ви вважаєте провідною метою соціально-педагогічної профілактики агресивної поведінки підлітків? (далі СППАПП)

  2. У яких установах має здійснюватися соціально-педагогічна профілактики агресивної поведінки підлітків та які фахівці до неї мають бути залучені?

  3. Які особливості СППАПП у закладах освіти можна виділити?

  4. Які методи, можна використовувати для СППАПП у школі? Які з них, на Вашу думку, є найефективнішими?

  5. Які тематичні блоки мають бути включені до програми СППАПП?

  6. Чи вважаєте Ви доцільним залучати до такої діяльності батьків? Яким чином це можна робити?

  7. Хто саме повинен здійснювати СППАПП в закладах освіти? Яких спеціалістів чи організації доцільно залучати до цієї роботи?

  8. Якими знаннями, вміннями та навичками повинен володіти спеціаліст, який здійснює СППАПП?

  9. Чи повинен фахівець, що здійснює СППАПП у школі, проходити спеціальну підготовку? Якщо так, то на що саме необхідно звернути увагу при його підготовці?

  10. З якими проблемами стикаються спеціалісти при здійсненні СППАПП?

  11. Чи є якісь конкретні алгоритми дій чи правила поведінки, яких слід дотримуватись при СППАПП?

  12. Що б особисто Ви могли порекомендувати фахівцям, що здійснюватимуть СППАПП у школах?


Дякуємо за співпрацю!

Ми дуже цінуємо Вашу думку!


ДОДАТОК В

Рекомендації щодо здійснення СППАПП в ЗНЗ

Рекомендації

1.Мета соціально-педагогічної профілактики агресивної поведінки підлітків в загальноосвітніх навчальних закладах – це виявлення агресивних проявів у підлітків та формування навичок контролю у підлітків за своїми негативними емоціями.
2. СППАПП має здійснюватись соціальними педагогами шкіл спільно з психологами, класними керівниками, спеціалістами з психокорекційної роботи, що працюють у громадських організаціях, Центрах соціально-психологічної реабілітації, позашкільних установах.

3. Особливості СППАПП в школах, які потрібно враховувати під час розроблення програми та планування її реалізації:

  • велика кількість дітей (різний вік, стать, розвиток тощо);

  • сформовані в продовж тривалого часу стереотипи у педагогів щодо дитини;

  • велика кількість часу перебування дитини в шкільному середовищі;

  • можливість налагодити контакт з батьками та створити мультидисциплінарку команду.

  • рівень довіри з боку батьків;

  • поведінка підлітка безпосередньо впливає на навчально-виховний процес;

  • акцент на співпраці з вчителями фізичної культури. Правильно підібрані фізичні вправи дадуть змогу підліткові позбавитись негативних емоцій та сформувати прихильність до занять спортом.


4. Методи СППАПП в школі:

  • індивідуальні бесіди;

  • активні та інтерактивні методи навчання (відео-лекторій, диспути, тренінг, рухливі та рольові ігри, в яких можна “виплеснути негативні емоції”);

  • казко-терапія та арт-терапія;

  • форум-театр та рольові ігри;

  • метод «рівний-рівному»

  • шкільна медіація;

  • різноманітні спортивні змагання, конкурси та ін.



5. Залучення батьків до СППАПП в школі є дуже важливою складовою. Це дасть можливість впливати на зміну поведінки дитини не тільки в шкільному середовищі, а й поза межами школи.
6. До тематичних блоків СППАПП можна включити такі:

  1. діагностика агресивних проявів у підлітків;

  2. індивідуальне мотиваційне інтерв’ю (бесіда);

  3. знайомство, прийняття правил роботи;

  4. індивідуальна постановка цілей щодо подолання агресивної поведінки;

  5. загальна інформація про агресію (стадії розвитку агресії, ескалація конфлікту);

  6. навчання підлітків навичкам виявлення та самоконтролю агресивних проявів поведінки;

  7. відповідальність за здійснення тих чи інших агресивних дій;

  8. відпрацювання навичок агресивної поведінки;

  9. конструктивні моделі взаємодії підлітка з однолітками та дорослими (ефективне спілкування, успішне попередження та подолання конфліктів тощо);

  10. підведення підсумків щодо результатів роботи у програмі оцінка результатів досягнення індивідуальних цілей.

  11. формування перспективного життєвого плану.


7. Спеціаліст, який здійснює СППАПП в школі повинен володіти такими знаннями, вміннями та навичками:

Знання:

  • загальної та вікової психології;

  • особливостей розвитку підлітків, підліткові реакції та акцентуації характеру;

  • конфліктології і особливостей девіантних проявів поведінки;

  • концептуальних підходів здійснення ефективної профілактики агресивної поведінки;

  • особливості проведення групової та індивідуальної профілактичної роботи;

  • ефективних форм та методів роботи з підлітками.

Уміння:

  • вміння організовувати тренінговий процес;

  • уміння володіти групою, відчувати групову динаміку;

  • уміння використовувати різноманітні методи роботи.

Навички:

  • навички ефективного тренера;

  • навички спілкування з підлітками;

  • навички вирішувати конфліктні ситуації.

Також При здійсненні СППАПП в школі необхідно враховувати індивідуальні особливості кожного підлітка, робити акцент на його сильних сторонах, схвалювати позитивні прояви поведінки, заохочувати до соціально-активної поведінки (наприклад робота у шкільному самоврядуванні). Будь-яка соціально-педагогічна діяльність в школі повинна бути направлена на задоволення потреб підлітка.
8. Проблеми при здійсненні СППАПП:

  • відсутність профілактичних програм;

  • місце й час проведення роботи (як правило, спеціалістам не відводиться достатня кількість часу на здійснення необхідних профілактичних заходів);

  • небажання підлітків співпрацювати. Фахівці зазначають, що підлітки ефективніше і охочіше працюють в групах, ніж індивідуально. Тому групові форми роботи є найефективнішими.




База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка