Передмова



Сторінка4/17
Дата конвертації11.04.2016
Розмір2.65 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17

1.3. Структура і зміст інформаційно-аналітичної компетентності керівника професійно-технічного навчального закладу

Розглянувши й уточнивши суть і зміст ІАД керівника ПТНЗ, з’ясувавши її роль у процесі розвитку ІАК, вважаємо доцільним перейти до її структурного аналізу. З метою виявлення тенденцій і закономірностей у її структуруванні нами здійснено порівняльний аналіз морфології ІАК фахівців різних спеціальностей, результати якого вказують на залежність її компонентного складу від специфіки ІАД за певним видом професії. Вивчення результатів досліджень вітчизняних і зарубіжних учених засвідчує узгодженість їхніх думок щодо обов’язковості в структурному складі ІАК таких компонентів, як мотиваційний, когнітивний та функціональний, що відповідає теорії розвитку особистості й суб’єктної структури особистості [150]. Для з’ясування змісту цих компонентів,керуючись науково-дослідною спрямованістю професійної діяльності керівників (управлінська і педагогічна діяльність за змістом близька до науково-дослідної діяльності, що зафіксовано Класифікатором професій) і тим фактом, що керівникові ПТНЗ доводиться виконувати функції методиста, педагога, інженера, за орієнтир візьмемо ІАК майбутнього офіцера-інженера, викладача та магістранта фізико-математичної освіти.

Принагідно зазначимо, що запропонована О. Гайдамак, О. Назначило, В. Омельченко структура ІАК не може бути цілком екстропольована на ІАК керівника ПТНЗ. Проте ми згодні з думкою В. Омельченко, що до когнітивного компонента мають увійти теоретичні і технологічні знання, а до функціонального компонента – комунікативні та аналітичні уміння і навички. Адже саме когнітивні (пізнавальні) «психічні процеси спрямовані на прийом, переробку й збереження інформації, пізнання зовнішнього середовища, орієнтацію в ньому, тому їхня роль у житті людини в цілому і в будь-якій професійній діяльності надзвичайно важлива» [44]. Це процеси відчуття, сприймання, уяви, пам’яті, мислення, уваги. Останній психологами вважається наскрізним психічним процесом, оскільки саме увага забезпечує роботу психіки в цілому.

У визначенні теоретичних знань когнітивного компонента ІАК керівників ПТНЗ ми виходили з того, що про рівень ІАК керівника ПТНЗ свідчать насамперед, основоположні знання і уміння в області пошуку й семантичної обробки інформації, що забезпечують ефективну управлінську діяльність, навіть за досконалої автоматизованої системи управління. У зв’язку з цим зазначимо, що вичерпні знання про внутрішні, невідчутні властивості та ознаки предметів дійсності, безпосередньо не відображену у відчуттях і сприйманні сутність, людина отримує за допомогою мислення.



Психологами мислення зараховано до вищої, абстрактної форми пізнання об’єктивної реальності. Основним завданням мислення є виявлення сутнісних, необхідних зв’язків, заснованих на реальних залежностях, відокремлюючи їх від випадкового збігу в часі і просторі. Однією з характеристик мислення є його зв’язок з мовою, що найбільше виражено у поняттях. Опанування будь-якою компетентністю передбачає насамперед оперування знаннями, а отже, з пізнанням тієї чи іншої сфери професійної діяльності, мисленням, що зумовлює присутність у ній когнітивного компонента.

Когнітивний компонент поєднує систему теоретичних інформаційно-аналітичних (базові поняття, управління ІАД, технології її здійснення, засоби забезпечення ІАД, інформаційний пошук, обробка і фіксація інформації – базові знання; знання чинників внутрішнього й зовнішнього середовища навчального закладу, знання кількісних і якісних методів аналізу інформації, інформаційних технологій управління, методики проведення організаційних змін, – спеціальні знання) і технологічних знань (методи, засоби й технології інформаційних процесів, що використовуються в навчанні і професійній діяльності керівників ПТНЗ; моделювання окремих аспектів навчально-виховного і навчально-виробничого процесів, етапи й методи прогнозування).

Функціональний компонент ІАК має три складові – комунікативні вміння і навички, які входять до структури комунікативних здібностей, аналітичні уміння й навички та синтезуючі уміння і навички. Комунікативні здібності займають у системі здібностей керівника провідне місце. Вони мають складну структуру, що складається з перцептивних процесів, які характеризуються високим рівнем спостережливості. В їхню структуру включена емпатія (розуміння психічних станів підлеглого, співпереживання його почуттям та емоціям), що дає змогу керівникові знайти правильний індивідуальний підхід до свого співпрацівника. На цій здібності ґрунтується увага керівника до підлеглого. У складі комунікативних можливостей домінуючими визнаються відношення, тісно пов’язані з потребою в соціальній взаємодії, з прагненням до спілкування, до творчого опанування знань, умінь і навиків у роботі, з бажанням розумно організовувати діяльність, зокрема організувати справжній колектив. Інформаційно-комунікативна складова відображає вміння застосовувати інформаційно-аналітичні знання на практиці, володіння основними методами, засобами і способами створення власного інформаційного банку в традиційному й електронному виді, використання і обміну інформацією, застосування інформаційно-комунікаційних технологій для розв’язання завдань, що виникають у процесі навчання та професійної діяльності, використання комунікаційних каналів зв’язку в управлінні, в створенні комплементарної (лат. complementum – доповнення) команди з відчуттям єдності відмінностей, оскільки, наголошує І. Адізес, «Сила забезпечується завдяки єдності відмінностей: п’ять різних пальців з різними можливостями, що працюють разом» [3, с. 96]. Комплементарність команди, за визначенням, – це відмінності стилів і культур, що призводить до неправильних комунікацій і, відповідно, – неякісних рішень. Якісне рішення є функцією комплементарної команди і взаємної поваги:

Якість рішення = f (1)

де PAEI – це:

P (Performing) – виконання,

A (Adminestering) – адміністрування,

E (Entrprenturing) – підприємництво,

I (Integration) – інтеграція.

Роль А полягає в розробленні продуктивної процедури, спрямованої на розв’язання певної проблеми. Роль P сфокусована на безпосередньому досягненні результату, заради якого існує організація, тобто в установленні взаємозв’язку. Роль E полягає в ідентифікації нової потреби, яка виражає мету встановлення необхідного взаємозв’язку і заохочує її досягнення. Роль I – основоположна та незмінна потреба в інтеграції, яка проявляється у прагненні реалізувати нову потребу [3, с. 33, 34]. Забезпечення надійних комунікаційних каналів для злагодженого виконання цих ролей у комплементарній команді є завданням менеджера.

Керівникові ПТНЗ весь час доводиться мати справу з такими об’єктами управління, які мають цілісно-системний характер (навчально-виховний процес, навчально-виробнича практика, стандарти навчання, методична робота тощо). Орієнтація в цих об’єктах можлива за умов сформованості умінь виокремлювати в них зовнішній і внутрішній зміст, тобто їх внутрішню сутність і її зовнішній прояв. На пізнання таких складних, системних об’єктів спрямоване теоретичне мислення. Основною мисленнєвою дією такого пізнання є аналіз: мисленєве розчленування предметів у свідомості, виокремлення в них їхніх частин, сторін, аспектів, елементів, ознак і властивостей. Тому аналітична складова ІАК передбачає навички аналізу й оцінювання інформації про вплив зовнішнього середовища на діяльність навчального закладу; уміння аналізувати внутрішній стан розвитку ПТНЗ, використовувати різні методи обробки інформації та підвищення ефективності роботи педагогічного колективу, аналізувати кількісну й якісну інформацію, альтернативи управлінських рішень; здатність самостійно комплексно розв’язувати завдання професійної (управлінської) діяльності відповідно до етапів ІАД; здатність розмірковувати, якісно перетворювати зміст інформації, щоб приймати рішення і вміти реалізовувати їх у відповідній формі. Очевидно, аналіз потрібний для розуміння суті будь-якого предмета, однак сам його не забезпечує, хоча підводить до цього.

Психологи наголошують на тому, що розуміння потребує не лише аналізу, а й синтезу. Аналіз і синтез є протилежними і водночас нерозривно пов’язаними між собою процесами. Тому ми вважали за необхідне окремим компонентом в ІАК керівників ПТНЗ виокремити синтезуючі вміння і навички, що дозволить кваліфіковано виконувати синтез інформації. Синтез – це «процес реального і уявного об’єднання різних сторін, частин предметів у цілісну систему» [195, с. 126]. В науковому світі саме синтезові відводиться пріоритетна роль. Американський соціолог Елвін Тоффлер зазначає: «Я впевнений, що сьогодні ми стаємо на порозі нової ери синтезу. В усіх галузях знань – від точних наук до соціології, психології і економіки, особливо економіки – ми, ймовірно, побачимо повернення до великомасштабного мислення, до узагальнювальної теорії, до складання частин знову в єдине ціле» [203, с. 223].

Однак, як свідчить вивчення наукових праць з методології, акцентуючи увагу на важливості операцій синтезу в будь-якій діяльності людини, насамперед в управлінській, дослідницькій, його методи не достатньо прописані. Зважаючи на необхідність розвитку в керівників ПТНЗ умінь синтезувати (синтезуючі вміння), ми звернулися до сучасної філософської літератури. Наш співвітчизник, філософ О. Малюта, розкриваючи проблеми сучасної світоглядної парадигми, акцентує увагу на прояві в наш час тенденції до інтеграційних процесів у всіх сферах людської діяльності, що вказує на явну недостатність аналітичної компоненти в аналогічних процесах. Він наголошує: «Така недостатність потребує, з однієї сторони, збереження аналітичних можливостей в стандарті мислення (навіть їх ще більшого розвитку), з іншої необхідно розширити мислення до здатності виконувати операцію синтезу, без якої ні розуміння, ні реалізація інтеграційних процесів принципово неможливі» [114].

Таким чином, керівник ПТНЗ, маючи справу із складними і системними предметами, має приймати рішення, розробляти сценарії подальшого розвитку процесу підготовки кваліфікованих робітників на основі реалізації процедур аналізу та синтезу здебільшого «просторово-часових частин, що зумовлює практичну діяльність людей, яка ґрунтується на з’єднанні та роз’єднанні» [195, с. 127]. Доцільними є також логічний аналіз і синтез, на яких будується наукове пізнання.

Як уже зазначалося, особистісні якості керівника є складовою його професіоналізму й запорукою успіху. Від особистості керівника, його психічних властивостей залежить його орієнтація на певні джерела управлінського розвитку – «ті основи і орієнтири, які сприяють просуванню керівника в системі управління» [137, с. 222]. Л. Орбан-Лембрик серед них називає: рівень самостійності, зрілості, орієнтація на певний приклад, уміння пристосовуватися до умов зовнішнього середовища, міра усвідомлюваності поставлених перед собою цілей, ступінь цінності взаємодії тощо. Вона зазначає: «Психічні властивості особистості виявляються, формуються і розвиваються у професійній діяльності, а професійна діяльність, маючи багато ступенів свободи, значною мірою визначається особистими якостями керівника» [137, с. 173]. Саме особистісні якості визначають певні переваги фахівця над іншими на «ринку особистостей», де відбувається їх «купівля і продаж» [105]. Тому вважаємо, що цілком правомірним є включення в ІАК керівників ПТНЗ особистісно-ціннісного компоненту, який, за визначенням В. Омельченко, є регулятором ІАД, оскільки сприяє формуванню мотиваційної спрямованості на використання, постійне вдосконалення, розвиток професійно значущих якостей, необхідних для її виконання [136, с. 12–13].

Найважливішою складовою мотиваційної сфери особистості керівника є потреби в досягненні успіху, влади; відчуття соціальної значущості своєї діяльності, участі у вирішенні загальнонаціональних завдань, доведенні цінності власної особистості; самоствердження через власну справу; необхідність розвитку [137, с. 183]. Л. Орбан-Лембрик на основі зіставлення провідних мотивів керівників з успішністю управлінської діяльності класифікувала різні мотиви для різних рівнів сформованості управлінської діяльності. Так, для нижчого рівня сформованості діяльності характерною є мотивація, спрямована лише на досягнення життєвого комфорту. Середньому рівню досягнень в управлінні притаманна перевага потреби в безпеці, збереженні статусу в управлінській ієрархії. Вищий рівень сформованості управлінської діяльності виділяється домінуючою потребою в самоактуалізації, найповнішій реалізації своїх можливостей, постійному самовдосконаленні, що супроводжується почуттям обов’язку. Провідною в процесі формування управлінської діяльності є мотивація успіху, яка забезпечує розвиток здатності оперативно розв’язувати проблеми в умовах, що швидко змінюються [137, с. 183].

Про наявність певної мотиваційної структури у кожної людини йдеться і в наукових працях Ю. Конаржевського. Мотивацію він вважає однією з трьох основ управління в концепції внутрішньошкільного менеджменту, що в конкретній ситуації приводить до цілком конкретних дій. Учений зазначає, що мотив – це активна рушійна сила, яка визначає поведінку людини, спонукає її до дії; «це процес спонукання себе та інших до діяльності для досягнення особистих цілей або цілей організації» [91, с. 71]. Він звернув увагу на таку характеристику менеджменту, як цілеспрямована психологізація управління. Це, в свою чергу, потребує «великого масиву інформації». На початку 90-х років науковець висловив думку про те, що перехід внутрішньошкільного управління на менеджерську орієнтацію потребує створення в навчальних закладах автоматизованих систем управління з об’ємним банком інформації. Це інформація про стан справ у керованому об’єкті. На його думку, в кожного менеджера має бути «обов’язковий мінімум інформації» про людей, якими він управляє, про їхні взаємовідносини і зв’язки, про стан, хід, розвиток процесів, ділянок, ланок роботи навчального закладу, за які він відповідає і на які намагається здійснювати управлінський вплив.

Лише людині притаманна властивість швидко орієнтуватись у складній ситуації, яка залежить від рівня її освіченості та необхідної інформації, тобто обізнаності. Тому створення інформаційного сервісу є важливим завданням побудови системи управління. Ю. Конаржевський вважав, що «справжній внутрішньошкільний менеджер – такий керівник, інформаційне розмаїття якого не менше інформаційного розмаїття робіт, якими він управляє. Про управління як таке можна говорити лише в тому випадку, коли предметом праці керівника є інформація» [91, с. 66, 67]. Таким чином, між мотиваційною сферою керівників та їхньою ІАД існує певний взаємозв’язок, зумовлений необхідністю постійного розвитку особистості, її домінуючої потреби в самоактуалізації, постійному самовдосконаленні, прагненні до успіху, який,у свою чергу, є стимулом до нового успіху.

Незалежно від того, який фах керівник отримав по закінченню вищого навчального закладу, йому належить оволодіти системою цінностей, притаманною сучасному менеджеру, насамперед економічним мисленням, від якого прямо пропорційно залежить здатність створити ефективну організацію. Якщо керівник має на меті підвищити якість освітніх послуг, йому необхідно, передусім з’ясувати, яку продукцію або послугу він має «намір реалізувати, виходячи зі своїх цілей на ринку». Після цього йому належить «займатися усім необхідним для досягнення поставленої цілі: фінансами, дослідженнями і розробками, управлінням, маркетингом, персоналом, основними фондами тощо» [88, с. 104]. Від того, на скільки чітко буде сформульована остаточна мета, часто залежить можливість створити ефективну організацію. Взагалі, керівникові треба навчитися мислити, творчо, щоб адекватно реагувати на зміни в суспільстві. Адже з прискоренням темпів розвитку інформаційного суспільства прискорюється перехід від традиційних способів виробництва товарів і послуг до суперсучасних наукомістких технологій. А це означає, що «для роботи в нових галузях потребен інтелект, а не лише м’язи, і деякі з людей не встигають за цими змінами» [3, с. 94]. Щоб прогнозувати діяльність ПТНЗ на кілька кроків уперед, треба вміти аналізувати ці зміни, визначати тенденції, передбачати виникнення проблем. У цьому ракурсі важливо усвідомлювати роль якісного аналізу інформації у процесі підготовки й прийняття рішення, оскільки, підкреслює І. Адізес, «зміни мають свій життєвий цикл, і деякі проблеми типові для кожного етапу цього циклу. Частина проблем є нормальними, а частина – ні. Роль менеджменту полягає в усуненні проблем, типових для етапу життєвого циклу організації, і в підготовці організації до розв’язання проблем, що очікують її на наступному етапі» [3, с. 94]. Отже, до цінностей менеджера належать:

усвідомлення ролі змін, перебудови й адаптації управлінських процесів;

уявлення про зовнішнє середовище організації як домінуючий чинник впливу на її організаційну систему;

визнання важливості думки споживача та орієнтація на його всебічне вивчення й облік;

прогностичність мислення [97, с. 195].

Таким чином, за результатами здійсненого дослідження, ми дійшли висновку, що структуру ІАК складають три основні компоненти: когнітивний, функціональний і особистісно-ціннісний (рис. 1.4), розвиток яких пов’язаний із складними психічними процесами суб’єкта ІАД. Необхідною умовою здійснення будь-якої психологічної функції людини є сумісна діяльність трьох основних функціональних блоків мозку: блоку регуляції та бадьорості (лише в умовах оптимальної бадьорості людина може успішно приймати і переробляти інформацію, планувати свою поведінку, здійснювати заплановані програми дій тощо); блоку прийому, переробки й збереження інформації та блоку програмування, регуляції і контролю діяльності. Не заглиблюючись у функціональну організацію роботи мозку, зазначимо, що діяльність цих блоків забезпечується складними комплексами різних мозкових структур, які взаємодіють між собою [182].


Рис. 1.4. Структура ІАК керівників ПТНЗ

Отже, ІАК пов’язана з мозковою діяльністю людини, має безпосередній вплив на організацію мислення і визначає ефективність мислення як в управлінській, так і в інноваційній діяльності керівника ПТНЗ. Основоположним у тлумаченні суті поняття «інформаційно-аналітична компетентність керівника ПТНЗ» є взаємодія та інтеграція її компонентів: теоретичних і технологічних інформаційно-аналітичних знань (когнітивний компонент), комунікативних умінь і навиків з уміннями і навиками здійснювати аналіз і синтез (функціональний компонент), спрямованість та мотивація на ІАД з особистісними якостями (особистісно-ціннісний компонент). Змістове наповнення цих компонентів визначає ІАК керівника ПТНЗ.



1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка