Передмова



Сторінка3/17
Дата конвертації11.04.2016
Розмір2.65 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17

1.2. Інформаційно-аналітична діяльність як атрибут професіоналізму керівника професійно-технічного навчального закладу

З метою визначення структури і змісту ІАК керівника ПТНЗ необхідно, на наш погляд, розглянути особливості професійної діяльності цієї категорії працівників. Для цього нами були вивчені й проаналізовані нормативні документи, професіограми та характеристики даного типу професій, що дало підставу зробити висновок: у цих документах закладена вимога щодо необхідності володіння керівником будь-якого рівня управління основами інформаційно-аналітичної діяльності (далі – ІАД) [84; 85; 169]. Тобто імперативом професійної діяльності керівників ПТНЗ є ІАД, у процесі якої розвивається ІАК. Тому опанування керівниками ПТНЗ теоретико-прикладними основами ІАД як атрибуту (лат. attribuo – надаю, постачаю, приписую) [196] є істотною, невід’ємною властивістю їхнього професіоналізму.

У зв’язку з цим виникла потреба розглянути загальні теоретичні положення, пов’язані з поняттям «інформаційно-аналітична діяльність». Сучасну інформаційну аналітику (поняття «інформаційна аналітика» в наукових джерелах вживається поряд з поняттям «інформаційно-аналітична діяльність» як синонім) учені визначають як складну комплексну діяльність, що базується як на природньому інтелекті, так і на комп’ютерних технологіях оперування інформаційними масивами, методах математичного моделювання процесів тощо [185]. Проте однозначного визначення поняття «інформаційно-аналітична діяльність» у науковій літературі ще немає.


Інформаційно-аналітична діяльність в нашому дослідженні тлумачиться як специфічний вид професійної діяльності керівників усіх ланок управління ПТНЗ, котрий характеризується цілеспрямованим пошуком, збиранням, якісно-змістовим опрацюванням (аналізом і обробкою) інформації та продуктивним використанням її для розв’язання практичних завдань управління ПТНЗ.

Керівнику на замітку

У результаті семантичної обробки одержаної інформації розрізнені відомості, факти, різні дані керівниками ПТНЗ перетворюються на аналітичний документ як завершену інформаційну продукцію [99]. Структура ІАД керівників ПТНЗ, яка відображає синергію її ознак, представлена на рис. 1.2.


Рис. 1.2. Структура ІАД керівників ПТНЗ

Кожна складова цієї структури потребує окремого вивчення, оскільки має свій зміст, структуру, функції, ґрунтується на певних теоріях, принципах, методології. Знак суми в цьому зображенні не має арифметичного значення. Його необхідно розглядати як «сукупність», що відповідає умовам теорії гіперкомплексних динамічних систем [114] і дасть змогу обґрунтувати ІАД керівників ПТНЗ як систему. Розглянемо інформаційну та аналітичну діяльність як окремі складові ІАД.

У Законі України «Про інформацію» зазначається, що інформаційна діяльність – це «сукупність дій, спрямованих на задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб і держави»[66]. Інформаційна діяльність є предметом дослідження у сфері технічних, економічних, історичних, політологічних, юридичних, психологічних наук. В педагогіці інформаційну діяльність вивчали багато вітчизняних та зарубіжних учених, зокрема: Г. Головченко, Г. Булдіна, А. Каримсакова, Ю. Павлова.

Інформаційна діяльність тісно пов’язана з поняттям «інформаційна культура особистості», теоретичне обґрунтування якої все ще на стадії становлення. Тому вона здебільшого вивчається вітчизняними ученими у контексті формування інформаційної культури суб’єктів навчально-виховного процесу різних навчальних закладів. Це праці: М. Близнюка, О. Гончарової, О. Ільків, М. Коляди, С. Малярчука, І. Смирнової, А. Столяревскої, А. Финькова, А. Ясінського тощо.

Так, Ю. Павлова за результатами вивчення особливостей процесу формування у студентів умінь і навиків інформаційної діяльності пропонує розуміти цей феномен як «сукупність розумових і практичних дій, спрямованих на прийняття, обробку й використання інформації» [139]. В. Бабакова на основі здійсненого дослідження інформаційну діяльність розглядає як діяльність з формування інформаційної системи, під якою вона розуміє «специфічний спосіб організації знань, спеціально розрахований на найбільш ефективне їх використання для розв’язання певного роду професійних завдань» [11, с. 12]. Тобто, розглядаючи процес дослідження особливостей ІАД керівника ПТНЗ, треба зазначити, що до її специфічних ознак належать спрямованість на створення інформаційної системи та створення умов для її ефективного використання.

Досліджуючи проблему формування ІАК у структурі загальногуманітарного базису освіти, Т. Єлканова вказує на те, що в умовах переходу до нової парадигми інформатизації суспільства, швидких змін, які відбуваються в інформаційному середовищі, важливим стає набуття знань і умінь комплексного використання різних каналів отримання й семантичної обробки інформації [52]. Зокрема, це стосується діяльності керівника ПТНЗ. Йдеться про виокремлення смислової структури інформації, її оперативне отримання, відбір і аналіз у ситуації лавиноподібного зростання її об’ємів. Тому керівному складові ПТНЗ необхідно опанувати методи багатоаспектної інформаційної діяльності, і, насамперед навчитись адекватно адаптовуватися до інформаційних полів і технологій, які швидко змінюються, самостійно орієнтуватися й успішно функціонувати в умовах динамічного інформаційного середовища, продуктивно використовувати отримані знання та інформацію як в особистісних, так і соціально значущих цілях.




Отже, інформаційна діяльність керівника ПТНЗ – це комплекс розумових і практичних дій, спрямованих на оперативне отримання, відбір і аналіз інформації, здатність адекватно адаптуватися до інформаційних полів і технологій, продуктивно використовувати отримані знання й інформацію для прийняття управлінських рішень.

Керівнику на замітку

Безумовно, у процесі інформаційної діяльності формується й інформаційна компетентність, що доведено в наукових працях Н. Баловсяк, А. Зав’ялова, Н. Кисіль, В. Кюршунової, Н. Мещерякової, М. Порхачева, Л. Сенкевич, М. Симонової, О. Толстих та ін. Спираючись на визначення концепту «інформаційна діяльність керівника ПТНЗ», зазначимо, що інформаційною основою управлінської діяльності є сукупність інформації, яка допомагає організувати роботу з підготовки й прийняття рішення відповідно до вектора «ціль – результат». Це робить діяльність керівників ПТНЗ продуктивною.



Таким чином, інформаційна діяльність керівника відбувається в інформаційній системі (далі – ІС) ПТНЗ. Принагідно зазначити, що науковці як ІС розглядають організацію (установу), що складається з ІС окремих адміністративних підрозділів – окремих підсистем і водночас перекривається системами вищого рівня – господарських і державних органів [32, с. 4]. Узагальнюючи властивості інформації у контексті дослідження теоретичних основ педагогічного проектування, О. Морева наголошує: «З погляду теорії систем, синергетики інформація є основою функціонування будь-яких організованих систем. Увесь навколишній світ є сукупністю інформаційно відкритих систем, що неперервно взаємодіють між собою у процесі еволюції, і саме інформація визначає напрям еволюційного процесу, його вектор» [125, с. 75]. Створення інформаційної системи ПТНЗ не можливе без знання властивостей інформації, її функцій та видів. Диференціація, самостійний вибір критеріїв її оцінювання, аналіз та інтерпретація різних підходів, створення «жорстких особистих фільтрів» і «чітких способів відбору цінної інформації» – це ті теоретичні й технологічні знання, якими має володіти керівник.


Нині доведено, що від рівня організації інформаційної діяльності залежить економічна ефективність роботи підприємства (організації, установи) та ефективність інтелектуальної праці, яка лежить в основі адміністративно-управлінської роботи. Це означає, що керівник ПТНЗ має опанувати загальну систему способів орієнтації в динамічних потоках інформації, алгоритмами пошуку її та аналітико-синтетичної переробки, пошуку й оцінювання, перетворення знайденої інформації, постійного її поповнення та добудови своєї особистісної системи знань. Адже тільки із зовнішнього середовища надходять величезні масиви соціальної інформації.


Керівнику на замітку

Соціальна інформація – це та частина знань, яка, будучи зафіксованою на матеріальних носіях і вираженою знаковою системою, включається в комунікативний, міжсуб’єктний процес. Її сприйняття підвищує рівень знань людей і сприяє перетворенню та використанню в різних сферах діяльності. Рух інформації у суспільстві підпорядкований, зокрема, кібернетичним закономірностям і водночас зумовлюється специфічними соціальними закономірностями. Результати дослідження свідчать, що соціальна інформація є найбільш складною і водночас досконалою формою інформації [25, с. 2631]. У зв’язку з цим нами була проаналізована література з філософії, кібернетики, інформатики, управління і менеджменту, соціології та педагогіки. Це уможливило зробити висновок про необхідність вироблення системи соціальної інформації в управлінні ПТНЗ. До вирішення даної проблеми можна підійти, по-перше, як до соціального явища; по-друге, представити цю категорію як «діяльність (дії) щодо одержання, використання, поширення (розповсюдження) інформації у певному соціальному середовищі» [79, с. 10]; по-третє, ґрунтуючись на положеннях теорії управління, відобразити в системі соціальної інформації структуру ПТНЗ як організації.

Вивчення наукових джерел і вітчизняної законодавчої бази дало підставу виявити основні види соціальної інформації, які ми розглядаємо як окремі елементи, що складають її організаційну структуру.




У повсякденній професійній діяльності керівникові ПТНЗ доводиться працювати з системою соціальної інформації, компонентами якої є: інформація довідково-енциклопедичного характеру, статистична, масова інформація, інформація державних органів та органів місцевого самоврядування, документована, науково-технічна, правова, соціологічна інформація, інформація про особу та інформація, що зберігається в автоматизованих системах.

Керівнику на замітку

Переробка великих масивів інформації може здійснюватися з використанням інформаційних (комп’ютерних) технологій та інтелектуальних нормалізованих методик (поаспектного аналізу текстів, контент-аналізу, класифікаційного й кластерного аналізу тощо.). Це вимагає від керівників ПТНЗ володіння системою інструментально-комунікативних та аналітичних умінь і навиків.

Досліджуючи роль інформації в роботі керівника, Г. Воробйов вказує, що для вивчення ІС в організації необхідно визначити місце отримання інформації, її шляхи надходження, способи фіксації, передачі й обробки; способи утворення зведеної інформації та з’ясувати яку інформацію одержує і використовує кожний працівник. У процесі цього аналізу важливо звернути увагу на вчасність одержання інформації кожним співробітником, її повноту, зручність шляху, по якому рухається інформація, її раціональність (чи не надходить «надлишкова» або й взагалі збочена інформація), оптимальність часу її надходження та обробки обсягу даних. Задля досягнення результативності вивчення інформаційної системи керівникові треба насамперед мати чітке уявлення про споживача інформації. Це можуть бути окремі ланки управління, а також виконавці – суб’єкти управління. Обов’язково звернути увагу на їх взаємозв’язок і завдання, які їм належить реалізувати. Певну інформацію про це можна одержати з посадових інструкцій, які відображають розподіл функцій між керівним персоналом. Однак для вивчення способів фіксування і шляхів руху інформації посадових інструкцій замало. Тому необхідні додаткові дослідження процесів управління, які тісно пов’язані з аналізом як інструментом наукового пізнання [146].

До проблеми аналізу як функції управління соціальними процесами, вироблення рішень на основі аналізу великих масивів інформації привернута увага учених дуже різних галузей знання: економістів, кібернетиків, філософів, психологів, педагогів, юристів, соціологів. Так, теоретичні основи економічного аналізу в управлінні комерційними структурами та персоналом відображені в наукових працях відомих вітчизняних і зарубіжних дослідників М. Альберта, В. Бавикіна, В. Гончарова, Б. Грабовецького, Р. Джонсона, Ф. Каста, М. Мескона, Д. Розенцвейга, Т. Стеценко, Ф. Хедоури, Ф. Хміля, Г. Щокіна та ін.

Учені Л. Баженов, М. Бердяєв, І. Гутчин, Г. Клаус, Н. Моїсеєв, С. Шалютін розглядають філософський аспект аналізу в контексті розвитку штучного інтелекту. Вагомий внесок у вивчення проблем оптимізації та системного аналізу зробили сучасні вчені в галузі кібернетики А. Антонов, І. Бажов, Д. Ван Гиг, Н. Винер, В. Глушков, Д. Клиланд, В. Михалевич, С. Янг та ін.

У теорії внутрішньошкільного управління педагогічний аналіз розглядається як окрема функція, основним призначенням якої є вивчення стану й тенденцій розвитку педагогічного процесу, об’єктивне оцінювання його результатів з наступним прийняттям рішення на основі рекомендацій щодо управління підпорядкованою системою. Вагомий науковий доробок у вивчення педагогічного аналізу як функції управління керівника школи зробили: В. Бондар, Б. Канаєв, О. Касьянова, Ю. Конаржевський, Н. Островерхова, В. Симонов, Т. Шамова.

Вивчення їхніх праць свідчить, що більшість авторів розглядає педагогічний аналіз різних явищ і процесів у контексті внутрішньошкільного управління. Недостатня увага до аналізу кількісно-якісної оцінки управлінської інформації, виявлення взаємозв’язку між обсягами інформації і параметрами об’єктів управління безпосередньо у ПТНЗ різного типу, на наш погляд, не дає змоги із системних позицій вивчити управлінський процес, повніше виявити реальні управлінські проблеми, а тому й знайти раціональні шляхи їх розв’язання. На жаль, нині аналіз інформації та аналітична діяльність керівника ПТНЗ не стали предметом глибоких теоретичних і практичних досліджень у контексті прогнозування, конструювання, проектування й планування розвитку ПТНЗ. Недостатня увага до цієї проблеми призвела до відсутності рекомендацій щодо її розв’язання, виникнення диспропорції між потребами об’єктів (структурних підрозділів та індивідів) в управлінні і можливостями керівників задовольнити ці потреби. Недооцінювання аналізу інформації в управлінській діяльності також призводить до перевантаження керівників і педагогічного колективу, суперечностей у рекомендаціях щодо діапазону управління (розподілу повноважень, їх делегування), необ’єктивному оцінюванню діяльності конкретних суб’єктів управління, відсутності рекомендацій щодо більш повного та якісного використання професійного потенціалу керівників і можливостей конкретного навчального закладу щодо забезпечення кваліфікованими робітниками регіонального ринку праці.

Як свідчить ретроспективний аналіз педагогічної спадщини, в управлінській діяльності керівники ПТНЗ використовують аналіз як метод наукового пізнання та педагогічний аналіз як функцію управління. Наука виробила значну кількість методів наукового пізнання, які класифіковано за різними характеристиками: типу знань, виконуваних функцій, рівня знань, співвідношення кількісного і якісного підходів, близькості до об’єкта дослідження тощо. На основі вивчення найпопулярніших наукових методів Ю. Сурмін метод аналізу і синтезу зараховує до групи методів теоретичного дослідження і водночас включає в групу системного методу його різновиди – метод структурного та структурно-функціонального аналізу. Він наголошує на тому, що метод аналізу використовують у процесі наукового пізнання аби з’ясувати, з яких структурних компонентів (одиниць, станів, зв’язків, явищ, залежності, взаємодії, елементів, змін) складається об’єкт. На його думку, суть аналізу як методу полягає в тому, що «предмет вивчення подумки або на практиці розчленовують на складові елементи (ознаки, властивості, відносини), кожний з яких потім досліджують окремо як частину розчленованого цілого» [195, с. 126].

На переконання вченого, аналіз має здійснюватися поетапно в процесі реалізації найважливіших операцій. Це, насамперед, розчленування і диференціація змісту, що можна проводити емпіричним шляхом (застосовувати спостереження) і подумки (використовувати методи класифікації складових об’єкта). Однак при цьому потребують відповіді такі питання: чи можна вважати спостережувані структурні компоненти (одиниці, стани, зв’язки, явища, залежності, взаємодії, елементи, зміни) «найпростішими клітинками об’єкта», які далі вже не підлягають розкладанню?, чи всі важливі характеристики, що визначають поведінку об’єктів вивчення, виокремлено, досліджено і враховано в спостереженні?, наскільки значущими є ті характеристики, які покладено в основу їх класифікації? [120, с. 205]. Відповіді на ці запитання визначають суть інших двох операцій: обґрунтування поділу об’єкта на його складові з урахуванням рівня розчленування і ступеня елементарності виділених одиниць й послідовне виділення відповідних характеристик та їх вивчення [195, с. 126].

Звернемо увагу на те, що в науковому пізнанні аналіз передбачає обов’язкову інтеграцію в його процесі інших емпіричних і теоретичних методів пізнання, зокрема, спостереження, порівняння, експерименту, класифікації, синтезу. Останній дає змогу подумки виконати зворотну операцію – об’єднати частини у ціле і, таким чином, перевірити правильність розчленування досліджуваного об’єкта. У практиці наукових досліджень використовуються різні види аналізу, наприклад, елементарний (виділяються елементи без врахування зв’язків між ними) і реляційно-логічний (враховуються відношення один до одного отриманих частин і до початкового цілого).

Використання методів аналізу інформації в управлінні ПТНЗ є обов’язковим. Керівник, зазвичай, працює із системою соціальної інформації і має аналізувати різні її види [150], а одержана в результаті перероблення інформація закріплюється у різних документах (концепціях, програмах, проектах, наказах, положеннях, інструкціях, розпорядженнях, рішеннях, рекомендаціях тощо).

Принагідно зазначимо, що ПТНЗ, як відкрита соціальна система, надзвичайно чутливі до інформаційних потоків і перевантажені масивами інформації, що, на наш погляд, можна розглядати як одну з причин інертності цієї системи. Іншою причиною повільної трансформації вітчизняної системи ПТО є вплив неврівноваженої системи соціальних сил: «освіта змінюється поступово і тим повільніше, чим більш стабільна і «важча» її конструкція, яка на практиці представлена корупцією, бюрократизацією, перевантаженістю чиновницького апарату» [125, с. 75]. У зв’язку з цим вважаємо на часі децентралізацію управління ПТНЗ з подальшим наданням їм певної автономії. Автор переконаний, що перехід до децентралізованого управління в системі ПТО значно зменшив би інформаційне навантаження на керівників як суб’єктів управління, став би запобіжним заходом щодо викривлення управлінської інформації (чим менше рівнів в ієрархії управління, тим менше «шуму» в інформації, що надходить від керівних органів). Це вивільнило б час для аналітичної діяльності з метою подальшого підвищення професіоналізму в підготовці й прийнятті рішень щодо розвитку ПТНЗ.

Отже, безперечним є факт, що аналітична діяльність, яка тісно пов’язана з педагогічний аналізом як функцією управління, є одним з найбільш важливих видів діяльності керівників ПТНЗ в умовах сучасної інформаційної перенасиченості. На основі аналізу стану справ за різними напрямами діяльності педагогічного і учнівського колективів, тенденцій розвитку регіону, об’єктивного оцінювання результатів навчальної діяльності учнів приймаються управлінські рішення, розробляються рекомендації, цільові програми та проектується діяльність навчального закладу. Водночас педагогічний аналіз є засобом дослідження фактичного стану ПТНЗ, виявлення обґрунтованості використання комплексу методів і механізмів управління ним.

У результаті аналітичної діяльності, як інструмента наукового пізнання, формується уявлення про можливості перетворення й конструювання практичної життєдіяльності ПТНЗ. Практична значущість аналітичної діяльності проявляється в необхідності доведення її результатів до прогнозування, проектування, програмування. Адже необхідність реалізації завдань, що нині постали перед ПТО, яка органічно пов’язана із суспільним виробництвом і працює на відтворення робітничих кадрів країни, веде до розроблення державних стандартів нового покоління, змісту освіти, підготовки підручників нової доби тощо і вимагає компетентного підходу до розроблення проектів. Їх конструювання зумовлює збільшення взаємозв’язків і взаємозалежностей між різними ієрархічними та функціональними ланками як у самому навчальному закладі, так і поза його межами (наприклад, із соціальними партнерами в регіоні). В свою чергу, спостерігається зростання інформаційних потоків та інформаційного навантаження на управлінський персонал. У цих умовах кваліфікація і професійна компетентність керівників, їхній досвід, підхід до розв’язання організаційних, економічних, технічних, педагогічних, соціально-психологічних проблем стає важливим показником потенційних можливостей ПТНЗ. Вони можуть бути реалізовані за умов зростання інтелектуальної складової управлінського процесу, в якому основну роль має відігравати перспективна діяльність керівників, націлена на прискорену процесу матеріалізацію інновацій [145].

У багатьох країнах світу аналітична діяльність стала широко розповсюдженою і в ХХ ст. перетворилась на професійну діяльність. Інформаційно-аналітичні відділи, служби в державних органах, компаніях, банках, політичних партіях стали обов’язковими. Нерідко вони еволюціонують, перетворюючись на мозкові центри і генератори основної продукції чи діяльності. В деяких організаціях функції інформаційно-аналітичного відділу виконують відділи маркетингу або комерційної розвідки. Сьогодні стрімко розвиваються ринки аналітичної інформації, інтелектуального продукту, навчального, методичного і програмного забезпечення його отримання. З’явилися інформаційно-аналітичні центри (далі – ІАЦ) ПТО і в регіонах України, що свідчить про динаміку процесу інституціоналізації та організаційного оформлення ІАД у сфері вітчизняної ПТО. Досліджуючи проблеми й перспективи розвитку ІАД у різних професійних сферах, Н. Сляднєва зараховує її до «типу інфраструктурних (наскрізних) галузей Універсуму людської діяльності» [186]. Універсальність соціальної функції інформаційної аналітики, як виробництва нового знання на основі переробки інформації з метою оптимізації прийняття рішень, та її субстрату (інформації) «привели до ефекту мультидіяльнісного генезису аналітичних служб (підрозділів)» у всіх сферах діяльності, де «концентрувались, перероблялись потужні інформаційні потоки з метою прийняття соціально значущих управлінських рішень» [185]. Вона виокремлює основні завдання ІАД:

кількісне перетворення інформації, для чого використовується інформаційне згортання (бібліографування, анотування, реферування);

консолідація великих інформаційних масивів (створення баз і банків даних);

структурне впорядкування інформації (систематизація, предметизація тощо);

якісно-змістовне перетворення інформації (вироблення нового знання на основі отриманих інформаційних продуктів – наукова діяльність; розробка варіантів рішень, сценаріїв розвитку організації – управлінська діяльність).

Таким чином, тлумачення понять «інформаційно-аналітична діяльність» та «інформаційна аналітика», порівняння їх сутності уможливлюють висновок, що вченими в синергії цих процесів (інформаційна і аналітична діяльність) акцент робиться на аналітичній складовій. Саме аналіз пронизує всі стадії ІАД, починаючи від пошуку та відбору інформації, а його результати покладені в основу підготовки й прийняття управлінського рішення як кінцевого продукту ІАД керівників ПТНЗ.

Зважаючи на сутність поняття «інформаційно-аналітична діяльність керівника ПТНЗ», результати структурного та семантичного аналізу, що вказують на її складність, та теорію діяльності, розкриту вище, вважаємо за необхідне подальший науковий пошук спрямувати на визначення етапів (окрема стадія, частина, момент будь-якого процесу) цієї роботи.

У наукових працях різних дослідників етапи ІАД фахівців визначені в різній послідовності і охарактризовані також по-різному. Так, визначаючи алгоритм ІАД фахівців освітянської галузі, О. Гайдамак враховує семантичну обробку інформації, в результаті якої розрізнені дані перетворюються на закінчений інформаційний продукт. Цей процес зображений нею у вигляді послідовності процедур: визначення об’єкта, предмета і проблеми аналізу → розроблення ідеальної моделі та предмета → збір фактографічних даних → оцінювання фактографічного матеріалу → розкриття значення фактів → побудова гіпотези → вибір виду аналізу → вибір або розроблення методів аналізу → доказ → формулювання аналітичних висновків → достовірне і якісне викладання результатів дослідження. Авторка зазначає, що дотримання цього алгоритму семантичної обробки даних є умовою досягнення успіху в багатьох сферах діяльності, тому його використання в освітній діяльності цілком ймовірне [34].

Для порівняння ми розглянули запропонований алгоритм роботи з інформацією в процесі управління, висвітлений М. Ващекіним і Ю. Абрамовим з філософських позицій. Він складається з отримання й обробки вихідної інформації → вироблення і вибору управлінських рішень → організації їх виконання → регулювання й контролю → оцінки результатів [25, с. 33]. Отже, проаналізувавши і порівнявши обидва підходи до визначення порядку роботи з інформацією, зробимо висновок:


робота керівника з інформацією має бути цілеспрямованою; її зміст визначають об’єкт і предмет вивчення (уявна ідеальна модель предмета як генерація ідеї); якісно-змістове перетворення інформації на основі її аналізу має здійснюватись поетапно: одержання інформації її кількісне перетворення структурування аналіз і синтез з використанням відповідних методів оцінювання результатів одержання кінцевого продукту – нової інформації підготовка і прийняття рішення.

Керівнику на замітку

Оскільки в нашому дослідженні йдеться про специфіку ІАД керівника ПТНЗ, то ми будемо розглядати її з позицій управлінської діяльності. Як відомо, найвищою метою управління будь-якою організацією є переведення її в якісно новий стан функціонування, отримання найбільш можливого корисного ефекту при найменших зусиллях і затратах. Ефективність управління забезпечує збирання і переробку цінної та надійної інформації, її ефективне використання, блокування не потрібної і шкідливої інформації.

Зазвичай, у повсякденній практиці керівник має справу з великими обсягами соціальної інформації – «тієї частини знань, яка, будучи зафіксованою на матеріальних носіях і вираженою знаковою системою, включається у комунікативний, міжсуб’єктний процес, сприймається, змінюючи рівень знань людей, а також перетворюється і використовується в різних сферах діяльності» [25, с. 31]. Ця інформація надходить з різних структур управління – на державному (всеукраїнському), регіональному (обласному), локальному (місцевому) рівнях. Керівник ПТНЗ використовує інформацію як необхідний засіб підготовки й розробки управлінських рішень та їх реалізації. Від належного і раціонально організованого інформування багато в чому залежить продуктивність і якість його праці. Йдеться про вчасне отримання та опрацювання потрібної інформації, за допомогою якої відбувається циклічне повторення стадій процесу управління (отримання, опрацювання повідомлень про стан керованого об’єкта, прийняття нових рішень і передача їх у формі управлінських команд).

Відповідно до них ми виокремлюємо такі етапи ІАД керівника ПТНЗ: мотиваційно-цільовий, організаційно-виконавчий, результативно-продуктивний, рефлексивний. У психологічній науці їх взаємозв’язок доведено. Взаємодія цих етапів і функціональна характеристика відображена на рис. 1.3.



Рис. 1.3. Алгоритм ІАД керівника ПТНЗ

Не зупиняючись на змісті кожного окремого етапу ІАД керівників ПТНЗ, вважаємо педагогічно доцільним звернути увагу на її мотиваційно-цільовий етап, якому в теорії діяльності і теорії мотивації відводиться особлива роль – роль рушійної сили в розвитку людини, її самоактуалізації. Вже сама по собі отримана інформація сприяє виникненню у людини нових мотивів діяльності і нових потреб, що спонукає її до свідомого планування своєї діяльності й свого майбутнього стану, орієнтуючись на інтереси і потреби суспільства, організації (установи), в якій вона працює. Очевидно, відсутність або недостатність інформації може привести до суб’єктивізму в управлінні, вольовим необґрунтованим рішенням і діям, суперечливим з науковим управлінням. Процес управління колективом «багато в чому залежить від підготовленості суб’єкта управління до використання інформації і здатності виконавців втілити в життя рішення, реалізуючи свій досвід та конкретні умови, в яких цей процес відбувається» [25, с. 33]. М. Ващекіним та Ю. Абрамовим виокремленні вимоги до інформації, яка має використовуватись в управлінні. Це: науковість, достовірність і переконливість, повнота й точність, цінність та новизна, оперативність і актуальність. Але сьогодні достатньо часто на стіл керівника потрапляє багато інформаційних документів, ціль яких не відповідає діловій інформації.




Усі цілі, за винятком незначної кількості ділових повідомлень, можна поділити на п’ять основних категорій:

інформація;

здійснення певного впливу;

інструктаж;

контроль;

звіт [212, с. 170].

Ціль інформації можна зрозуміти краще, якщо розглядати її відповідно до прийняття рішень. Д. Фуллер вказує на існування хронологічного зв’язку, в даному разі між повідомленнями, що:

несуть інформацію;

націлені на те, щоб вплинути на хід справи;

попередні прийняттю рішень;

інструктивні;

контрольні;

повідомлення, наступні за ними [213].

Керівнику на замітку

Відповідно, в цілі закладений результат, який можна одержати в процесі реалізації організаційно-виконавчого етапу. Однак прийняття будь-якого управлінського рішення потребує перевірки одержаної інформації на достовірність.

ІАД, як і будь-яка інша діяльність, може здійснюватися за реалізації певної системи умінь. Саме від упорядкованості, організації її елементів і рівня сформованості залежить ефективність цієї системи. На характеристиці умінь позначаються особливості ІАД – вони дуальні за характером й охоплюють усі етапи ІАД керівників ПТНЗ, що має бути покладено у визначення їхньої понятійної сутності як системи.

Розкриваючи загальну природу вмінь, зазначимо, що теоретична основа розв’язання цієї проблеми закладена в працях Б. Ананьєва, П. Гальперіна, А. Леонтьєва, К. Платонова, С. Рубинштейна, Н. Тализіної та ін. [8; 36; 108; 156; 171; 198]. Різні її аспекти висвітлені в наукових доробках О. Абдуліної, Н. Кузьміної, С. Максименка, О. Новікова, В. Сластєніна та ін. [1; 61; 101; 132; 181].

Вивчення підходів до змісту, структури вмінь та можливостей їх розвитку, висвітлених у психолого-педагогічній літературі, свідчить про їх різноманітність за природою (прості, спеціальні, елементарні, складні та узагальнені тощо), уміння загального і більш високого порядку, загальні та загально-навчальні вміння тощо. В нашому дослідженні ми будемо виходити з робочого визначення умінь як володіння особистістю способами і прийомами виконання певної діяльності в умовах, що змінюються, і досягнення визначених цілей. З огляду на це визначення під інформаційно-аналітичними уміннями керівників ПТНЗ будемо розуміти їх володіння способами і прийомами пошуку, відбору, обробки, збереження й якісно-змістового перетворення інформації з метою її подальшого ефективного використання в управлінській діяльності. Інформаційно-аналітичні уміння належать до узагальнених умінь, які покладено в основу пізнавальної діяльності особистості. В свою чергу, вони потребують постійного розвитку, особливо в умовах зростаючого обсягу інформації різних видів, оновлення каналів і засобів інформації. Актуальність розвитку інформаційно-аналітичних умінь у керівника ПТНЗ зумовлена низкою чинників:

академічною мобільністю, що розширює пізнавальні ресурси керівного персоналу і водночас надає можливість розв’язувати нагальні проблеми в усіх видах діяльності ПТНЗ;

необхідністю професійного і особистісного вдосконалення;

підвищенням конкурентоздатності на ринку праці, освітніх послуг та формування позитивного іміджу [126, с. 37].

У процесі дослідження ми звернули увагу на те, що проблема формування і розвитку інформаційно-аналітичних умінь у фахівців порушувалась в основному в контексті підготовки бібліотечних працівників, документознавців, при розгляді інформаційної культури (її діяльнісної сторони), формуванні інформаційної, інформатичної компетентності (здебільшого майбутніх педагогів). Це наукові здобутки М. Ващекіна та Ю. Абрамова [25], Н. Гайсинюк [35], С. Злочевського [71], О. Ільків [78], М. Коляди [90], Л. Панченко [142], Ю. Севастьянова [174], А. Столяревської [190], О. Трофимова [204], Л. Хромченко [215] та ін.

Однак наукових праць, методичних рекомендацій щодо розвитку інформаційно-аналітичних умінь у керівника ПТНЗ (як і інших навчальних закладів) на цьому етапі дослідження автором виявлено обмаль.

Вивчення еволюції педагогічної думки з означеної проблематики з кінця 70-х років й до тепер свідчить про поступове зміщення акцентів з управлінських інформаційних систем на паперових носіях на розроблення, наукове обґрунтування та застосування керівниками в процесі діяльності автоматизованих інформаційно-довідкових систем (АІДС), автоматизованих інформаційно-пошукових систем (АІПС), управлінських інформаційних систем (УІС), НІТ, Інтернет-технологій, телевізійно-супутникових мережевих технологій, кейс-технологій у поєднанні з телекомунікаційною підтримкою процесу управління, інформаційних ресурсів глобальної комп’ютерної мережі Інтернет; формування банків і баз даних (БД), створення власних банків нормативно-директивної інформації, тематично-орієнтованих баз даних тощо [80, с. 14].

Таким чином, сьогодні спостерігається тенденція зростання технологізації управлінської діяльності, неперервної освіти педагогічних працівників і керівників різних навчальних закладів. Проте варто погодитися з О. Назначило в тому, що «як би не вдосконалювалися технічні і програмні засоби інформатизації, рівень інформаційно-аналітичної компетентності викладача, як і фахівця іншої галузі, буде визначатися насамперед основоположними (узагальненими) знаннями і вміннями в галузі пошуку й семантичної обробки інформації, що забезпечують ефективну професійну діяльність». Це твердження може цілком стосуватися керівного персоналу ПТНЗ [126, с. 38].

Аналіз наукових праць вітчизняних і зарубіжних учених (Т. Волкова, Н. Гайсинюк, Т. Єлканова, Н. Зінчук, О. Назначило, В. Омельченко, Н. Рижова, І. Савченко, О. Філімонова, В. Фомін, Н. Фролова, В. Ягупов) дав змогу нам виокремити уміння, якими має володіти керівник ПТНЗ, для результативної роботи з інформацією, а саме:



управлінські вміння (коректне формулювання своїх інформаційних запитів; визначення потреби певного інформаційного ресурсу в межах оперативного і стратегічного управління ПТНЗ; сприйняття й активний пошук усіх різновидів і типів інформації; уміння, що запезпечують планування, організацію й регулювання інформаційно-аналітичної дільності; створення і забезпечення розвитку інформаційної системи ПТНЗ);

уміння інформаційного пошукуй збирання інформації (опанування загальною системою способів орієнтації в динамічних потоках інформації; знаходження інформації з різних джерел; систематизація і предметизація інформації; створення баз та банків даних);

уміння обробки інформації (забезпечення процесу обробки інформації, аналізу й синтезу отриманої інформації, кількісне перетворення і прогнозування подальшого використання; переробки великих масивів інформації з використанням інформаційних (комп’ютерних) технологій та інтелектуальних нормалізованих методик; інтерпретації, систематизації інформації; алгоритмічної аналітико-синтетичної переробки інформації);

уміння фіксації інформації (представлення інформації у формальному вигляді; створення інформаційних об’єктів різних типів; встановлення зв’язків між інформаційними об’єктами; алгоритмічного перетворення знайденої інформації, постійного поповнення інформації та добудови своєї особистісної системи знань);

уміння якісно-змістового перетворення інформації (створення нової інформації, зберігання і накопичення її за допомогою баз даних; безпосереднє використання інформації для розв’язання поточних професійних завдань, підготовки і прийняття рішень; проектування та конструювання об’єктів і дій, різних за будовою, в тому числі логічних й формалізованих; використання інформації відповідно до виробничих і пізнавальних завдань);

рефлексивні уміння (оцінювання ІАД, її коригування з врахування власних можливостей і здібностей; адаптація ефективних її елементів до умов, що змінилися; самостійний вибір критеріїв оцінювання інформації; інтерпретація різних підходів, створення «жорстких особистісних фільтрів» та «чітких способів відбору цінної інформації»; об’єктивне оцінювання позитивних і негативних аспектів кожного компонента системи інформаційних ресурсів; алгоритмізація вилучення в разі потреби, критичне оцінювання й використання отриманої інформації у контексті певної управлінської проблеми).

ІАД відведена пріоритетна роль у розвитку ІАК керівників ПТНЗ, зорієнтованого на цілеспрямоване вдосконалення управлінських знань у процесі підвищення професійної і наукової кваліфікації. Адже чим більше керівник готовий до роботи в інформаційному середовищі (сукупність умов, у яких відбувається його управлінська діяльність), тим успішнішим буде його особистісне і фахове зростання(йдеться про зростання як набуття досвіду, уміння, певних знань тощо, досягнення вищого ступеня розвитку особистості).

Теорія психічного розвитку особистості спирається на визнання того, що «рушійні сили її розвитку виявляються в невідповідності потреб, які постійно змінюються (ускладнюються) в діяльності людини, та реальних (таких, що не відповідають новим вимогам) можливостей їх задовольнити»[61, с. 93]. Подолання суперечностей у діяльності через опанування відповідних засобів для її виконання (знань, умінь, способів, прийомів, механізмів, технологій) спричинює розвиток і є його сутністю. Вчені-психологи зазначають, що саме відбір, розвиток та культивування потреб, що мають суспільну й особистісну цінність, є одним із центральних завдань формування особистості. Це тривалий процес. Він відбувається впродовж усього свідомого життя людини. Розвиток особистості характеризується динамікою змін рівнів – «вищі рівні зароджуються на попередніх етапах розвитку, але й особливості попередніх вікових етапів виявляються на наступних етапах» [61, с. 94]. Розвиток дорослої людини пов’язаний з його професіоналізмом. Справжній глибокий і широкий професіоналізм не може формуватися в людини на основі занять тільки однієї тієї діяльності, котрій вона присвятила себе, навіть якщо ця діяльність складна за своїм характером. Високий професіоналізм неможливий без розвитку в людини спеціальних здібностей, які своїм змістом і формою були б наближені до вимог конкретної професійної діяльності і без відповідних цим вимогам знань та вмінь. Високий рівень професіоналізму керівника ПТНЗ залежить і від багатьох складних психічних утворень, що входять до його особистісних і суб’єктних структур.

Структура особистості (динамічна модель), за К. Платоновим, складається з підструктур: спрямованості (об’єднує спрямованість, ставлення та моральні якості особистості), досвіду (включає знання, уміння, навички і звички, набуті в індивідуальній практиці через навчання, але з помітним впливом біологічно зумовлених властивостей особистості), форм відображення (охоплює індивідуальні особливості окремих психічних процесів чи психічних функцій як форм відображення), біологічно зумовленої підструктури (темперамент, статеві й вікові особливості особистості) [157].

При розгляді суб’єктної структури треба виходити з визначення поняття «суб’єкт» у філософсько-психологічній літературі як носія предметно практичної діяльності і пізнання, джерело активності, спрямованої на об’єкт [182, с. 249]. Розуміння суб’єкта в психології пов’язується з наданням людському індивідові таких якостей, як активність, самостійність, здібність і здатність до специфічних людських форм життєдіяльності, насамперед предметно-практичної діяльності. Людина, як суб’єкт, здатна обертати власну життєдіяльність на предмет практичного перетворення, ставитися до самого себе як до власне суб’єкта і як до об’єкта природи, обмірковувати способи своєї діяльності, контролювати її хід і результати, змінювати її прийоми. У психології вважається, що досягнення людиною рівня суб’єктності передбачає опанування нею сукупності своїх родових психологічних здібностей: мислення, свідомості, бажань, волі, почуттів тощо. Відповідно суб’єктність – це різноманіття психологічних здібностей і механізмів, узагальнено представлених у таких психологічних реаліях, як розум, почуття, бажання, воля, здібності, характер людини. Поняття суб’єктності потенційно охоплює усю сукупність проявів людської психіки і є своєрідною цілісністю. Суб’єкт є діяльнісною цілісністю, оскільки діяльність визнано основою інтеграції психічних властивостей і функцій людини як природної і суспільної істоти [182, с. 250–253].

Таким чином, відносно нашої теми у процесі ІАД у керівника розвиваються особистісні якості, суб’єктність, професіоналізм, що позначається на якості підготовки та прийняття управлінських рішень, а отже, й на ефективності роботи всього педагогічного колективу та перспективах розвитку навчального закладу, його конкурентоспроможності на ринку освітніх послуг у регіоні.




1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка