Передмова



Сторінка16/17
Дата конвертації11.04.2016
Розмір2.65 Mb.
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   17

3.10. Методи синтезу інформації

Найбільш важливою процедурою обробки інформації є синтез даних – логічне об’єднання елементів інформації, яка зовні не має зв’язків, в систему єдиної спрямованості. Щоб це зробити, необхідно сформулювати гіпотезу. На цьому етапі роботи з інформацією мають бути розв’язані такі завдання:

встановлення зв’язків між розрізненими елементами;

укладання їх в єдину логічну схему (наприклад, описова модель об’єкта – кваліфікованого робітника або модель поведінки керівника ПТНЗ в умовах децентралізації управління);

формулювання на основі розроблених моделей гіпотези;

визначення потреби в тих відомостях, яких не вистачає;

визначення шляхів їх знаходження.


Рис. 3.9. Алгоритм перетворення вихідних даних та основні види статистичного аналізу для проведення маркетингових досліджень [116]

Розкриваючи суть роботи з інформацією, І. Нежданов виокремлює варіанти синтезу, що найбільш широко використовуються на практиці. Це:

опис;

групування даних;



типологізація;

причинно-наслідковий аналіз;

гіпотетичний метод.

Їх охарактеризовано в таблиці 3.3.

Причинно-наслідковий аналіз можна здійснити кількома методами, які ми відобразили на рис. 3.10.

Методи синтезу охарактеризовані в науковій літературі з методології досліджень. Їхню характеристику за науковими джерелами наводимо далі. Це, на нашу думку, розширить уявлення керівників ПТНЗ про застосування даних методів у роботи з інформацією.



Метод опису використовується для послідовної ґрунтовної характеристики об’єкта, явища або процесу, їхніх переваг та недоліків. Може комбінуватися з іншими методами, наприклад з методом вирішальної ситуації, який широко використовують у менеджменті для оцінки виконавців. Він ґрунтується на описі «правильної» і «неправильної» поведінки працівника у певних ситуаціях, ці описи служать деяким еталоном для зіставлення поведінки працівника, якого оцінюють.

Метод групування даних – це процес утворення однорідних груп на основі поділу сукупності на окремі частини або об’єднання досліджуваних одиниць у часткові сукупності за істотними для них ознаками. В управлінні ПТНЗ може використовуватися для: виділення соціально-економічних типів явищ; вивчення структури й структурних змін явища; виявлення зв’язків і залежностей між явищами, які вивчаються. Групування потребує спершу вибору групувальної ознаки (основи групування) та визначення кількості груп, що виділяються. Як основу групування необхідно відбирати головні, найбільш істотні і визначальні ознаки. Вони можуть бути кількісними (чисельність працівників, обсяг виробництва, товарообігу) або атрибутивними, тобто якісними (освіта, стать, соціальний статус, професія, кваліфікація, форма власності). Наприклад, маючи намір ліцензувати нову професію для підготовки кваліфікованих робітників у ПТНЗ (кондитер), необхідно проаналізувати ринок освітніх послуг у регіоні за ознаками: підготовка висококваліфікованих кондитерів у всіх структурах, які причетні до підготовки цих робітників (ПТНЗ різного типу, навчання на виробництві, курси, різні школи тощо), а потім – за рівнем кваліфікації. Адже послуга, запропонована споживачам, має бути конкурентоспроможною.

Таблиця 3.3.

Характеристика методів синтезу інформації
(за І. Неждановим) [128]

Назва методу

Суть методу

1

2

Опис

Здійснюється у межах завдання, визначеного аналітиком, і слугує абстрактному (умоглядному) пізнанню, відображенню різних сторін об’єкта, явища або події (процесу), що вивчається.

За допомогою опису інформація набуває того виду, котрий дає змогу використовувати її як матеріал для пояснення подій, що відбуваються (змін). Опис ще можна розглядати як модель предмета, якого описують.

Опис подій можна робити, відповідаючи на запитання: «який?, яке?, яка?, скільки? тощо», тобто схарактеризувати його якісні і кількісні сторони, властивості предмета, явища, події, процесу. Цим опис відрізняється від констатації фактів, яка лише відповідає на запитання: «що?, де?, коли?», тобто встановлюється лише наявність або відсутність певної події, зміни.

Головним є характеристика об’єкта, що вивчається, виявлення якостей, особливо тих, що відрізняють його від маси подібних. Тому чим детальніший опис, тим більше відомостей можна одержати про предмет (об’єкт) дослідження.





Продовж. табл. 3.3.

1

2

Групування даних

Упорядкування даних за певною ознакою залежно від мети, визначеної аналітиком (за рисами характеру, видами діяльності, подіями тощо). Групування зв’язує розпорошені факти в єдину систему, яка відповідає тому чи іншому припущенню, робочій гіпотезі тощо. Групування доцільно здійснювати в такій послідовності: скласти блок-схему опису об’єкта, що вивчається, → сформувати укрупнені блоки → всередині них сформувати групи → всередині груп сформувати ячейки.

Типологізація

Пошук стійких поєднань властивостей ситуацій, процесів, подій, феноменів (наприклад, ознаки, що характеризують певну групу людей залежно від їх професії, місця у структурі управління організацією, моральних якостей, соціального статусу тощо)

Причинно-наслідковий аналіз

Причинною залежністю є зв’язок явищ, одне з яких породжує друге. Перше явище називають причиною, а друге – наслідком. У часі причина завжди передує наслідку. Однак причинно-наслідковий зв’язок не можна зводити до звичайної послідовності подій.

У науковій літературі зазначається, що кількість груп при застосуванні атрибутивної ознаки визначається кількістю різновидів, яких набуває ця ознака. При використанні кількісної ознаки кількість груп залежить від варіації ознак та обсягу досліджуваної сукупності. Кожного разу питання визначення кількості груп вирішується з урахуванням конкретної ситуації.


Логічні методи причинно-наслідкового аналізу

Метод виключення

Метод подібностей

Метод відмінностей

Гіпотетичний метод

Моделювання

Експертні системи

Статистичні методи

Самонавчаючі алгоритми
Рис. 3.10. Методи причинно-наслідкового аналізу
(за І. Неждановим) [128]


Метод типологізації є методом наукового пізнання, спрямованим на розподіл деякої сукупності об’єктів, що вивчаються, на упорядковані і систематизовані групи з певними властивостями за допомогою ідеалізованої моделі або типу (ідеального чи конструктивного). Типологізацію проводять за обраним і концептуально обґрунтованим критерієм або на емпірично виявленій і теоретично інтерпретованій основі, що дає змогу розрізняти теоретичні та емпіричні типи. Результатом типологізації є обґрунтована в середині неї типологія. Наприклад, типологія ПТНЗ, типологія професій (використовується в класифікаторі професій), типологія умінь і навичок (загальнонавчальні або професійні), типологія компетентностей і компетенцій (керівників ПТНЗ і педагогів) тощо.

Гіпотетичний метод належить до загальнонаукових методів. Його суть полягає у висуванні на основі дедукції наукового припущення для пояснення певного явища – гіпотези. Гіпотеза – це ймовірно нове знання (його істинність або помилковість потребує доведення), яке, за визначенням Ю. Сурміна, «одержують екстраполяцією старого знання і яке водночас пориває з ним» [195, с. 102]. Гіпотеза має кілька призначень:

допомагає відібрати те коло явищ, фактів, процесів, де треба шукати відповідь;

дає чітке формулювання самого питання, передбачаючи вихід за межі наявного знання;

вказує на метод отримання результату.

Головною властивістю гіпотези визначають здатність до спростування (фальсифікації) і підтвердження (верифікації) [195, с. 103]. Гіпотеза є елементом науки, але її використання в управлінні ПТНЗ досить поширене.

Таким чином, постійно розвиваючи уміння і навички з аналітико-синтетичної переробки інформації, керівник не тільки вдосконалює свій професіоналізм, підвищує рівень ефективності управлінської діяльності, отримує нові знання, а й продукує нові знання, вдосконалюється як дослідник, що підвищує рівень своєї суб’єктності, управлінської та особистісної культури, залучаючи до цього процесу підлеглих, формує комплементарну команду, здатну швидко реагувати на зміни.


1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   17


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка