Передмова



Сторінка15/17
Дата конвертації11.04.2016
Розмір2.65 Mb.
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   17

3.9. Методи аналізу первинної інформації керівником ПТНЗ

Після обробки первинної інформації її необхідно узагальнити та проаналізувати. Аналітична робота здійснюється керівником для оцінювання й підготовки прийняття рішення, водночас є складовою творчої діяльності та основним змістом повсякденної роботи кожного керівника. І. Кузнєцов зазначає, що «аналітична робота, як процес пізнання об’єктивної реальності, здійснюється за законами діалектики, формальної логіки, з використанням загальнонаукових методів дослідження» [98]. Ним визначено зміст аналітичної роботи – приведення розрізнених відомостей у логічно обґрунтовану систему залежностей (просторово-часових, причинно-наслідкових тощо), які дають змогу правильно оцінити всю сукупність фактів та кожного з них окремо. До засобів аналітичної роботи він зараховує закони і методи мисленнєвої діяльності, а також технічні засоби, на основі і з допомогою яких здійснюється обробка фактичних даних з більш високою якістю, що дав змогу одержати від неї все, що вона може дати. Формами аналітичної роботи є організаційні особливості її здійснення, зумовлені цілями, засобами і результатами її проведення, що утворюють систему аналітичного дослідження стану і розвитку ситуації. Процес аналітичної роботи є сукупністю мисленнєвих операцій, які здійснюються у певній послідовності з використанням аналітичних засобів і уможливлюють досягнення цілей та завдань дослідження. Під технологією аналітичної роботи І. Кузнєцов пропонує розуміти одержання нового знання (вихідної інформації), що забезпечує складний процес дослідження, який має певну логічну послідовність. З його точки зору, здійснення дослідження – це система взаємопов’язаних робочих операцій, що утворюють технологічний цикл відбору, групування фактів про події, явища, процеси, де кожний факт посідає своє місце і пов’язаний з попередніми та наступними обставинами у просторово-часовій та причинно-наслідковій залежності. Узагальнення фактів, їх науково обґрунтована систематизація дає змогу правильно оцінити як усю сукупність фактів, так і кожного з них зокрема. Для узагальнення фактів необхідно застосовувати методи аналізу й обробки.

Під методами аналізу розуміють «складніші процедури перетворення даних, які переплітаються з інтерпретацією, а під методами обробки – переважно рутинні, механічні процедури перетворення отриманої інформації» [195, с. 219]. Як уже зазначалося, керівникові доводиться мати справу з документальною інформацією та з інформацією з інших, літературних джерел.

Розглянемо особливості аналізу документів. Ю. Сурмін і М. Тулєнков вказують на те, що орієнтуватися в документальній інформації помагає їх класифікація. Саме «від форми, в якій зафіксована інформація, залежить, з якою метою може бути використаний той чи інший документ і яким методом він може бути успішно проаналізований» [193, с. 156]. Специфіка аналізу документів полягає в тому, що, по-перше, документ оперує вже готовою інформацією (в усіх інших методах інформацію керівникові доводиться здобувати самостійно); по-друге, об’єкт дослідження опосередкований – ним є сам документ. Найбільшою проблемою цього методу вчені називають відсутність впевненості в істинності документа та інформації в ньому. Адже цілком ймовірно, що в руки керівника може потрапити несправжній документ. Також не виключена можливість одержання оригіналу, який з позиції, закладеної в ньому інформації може виявитися фальшивкою внаслідок існуючої системи документальних приписок, фальсифікації звітності і статистичних матеріалів. Але аналіз навіть такої фальшивки при її вивченні дасть інформацію хоча б про те, чим була викликана необхідність фальсифікації цих документів, яких наслідків від цього очікувати.

Науковці підкреслюють, що проблема істинності документальної інформації зумовлена типом документа – в цілому інформація в офіційних і первинних документах більш вірогідна, ніж в особистих і вторинних. Треба мати на увазі, що максимальну вірогідність мають ті документи, що піддаються спеціальному контролю – фінансовому, юридичному тощо. Вірогідність різних фрагментів інформації в одному й тому самому документі також може бути різною. Наприклад, у документі наводиться факт проведення конференції, проте факт оцінки кількості учасників у ній краще одержати безпосередньо з листів реєстрації (якщо в цьому є необхідність). Тобто повідомлення про реальні події більш вірогідні, ніж повідомлення, в яких здійснено їх оцінювання, а тому останні потребують серйозної перевірки.
Практичні поради

Для вірогідності одержаної інформації необхідно дотримуватися таких правил:

переконатися в істинності документа;

знайти інший документ, що підтверджує той, який розглядається;

чітко визначити мету документа, його смисл і зуміти прочитати його мову;

використати документальний метод у сукупності з іншими методами збору та аналізу інформації [193, с. 157, 158].

На практиці найбільш поширеними методами аналізу документів є:традиційний, який ще називають класичним (якісним) та формалізований (кількісний), його ж називають контент-аналіз (у перекладі з англійської – «аналіз змісту»). У соціології зазначено, що ці методи не виключають, а навпаки доповнюють один одного, оскільки підпорядковані одній меті – одержати надійну та вірогідну інформацію.

З метою визначення особливостей традиційного методу аналізу документів доречно, на наш погляд, звернутися до уже згаданих наукових праць Ю. Сурміна і М. Тулєнкова. Під традиційним, класичним, якісним аналізом документів вони пропонують розуміти «розумові операції, спрямовані на інтеграцію відомостей, що висвітлені в документі з певної точки зору дослідника в кожному конкретному випадку. Фактично це глибинна інтерпретація змісту документа, його тлумачення» [193, с. 158]. Тобто в основі традиційного аналізу документів лежить механізм розуміння тексту, що дає змогу керівникові ПТНЗ усвідомити глибину явищ, висвітлених у документі; виявити логічні зв’язки й суперечності між ними; оцінити ці явища і факти з певних позицій: моральних, політичних, естетичних тощо. Отже, цей вид аналізу документальної інформації, спрямований на повне і всеосяжне виявлення змістової сторони тексту.


Проте традиційний метод аналізу не без недоліків: він має суб’єктивний характер – навіть при найупередженішому розгляді і вивченні інформації, що міститься в документі, керівник не може уникнути суб’єктивізму під час її інтерпретації.

Керівнику на замітку

У традиційному аналізі документів розрізняють зовнішній (вивчення «історичного контексту» документа і обставин, що викликали його появу) і внутрішній (дослідження змісту документа; виявлення різниці між фактичним і літературним змістом; установлення рівня компетентності автора; виявлення його особистого ставлення до фактів, що описані в документі; систематизація та інтерпретація відомостей, які містяться в документі) аналізи.

При використанні традиційного методу аналізу вчені-соціологи радять користуватися вже перевіреною практикою послідовністю дій (алгоритмом), представленою нами на рис. 3.8.
Рис. 3.8. Алгоритм здійснення традиційного аналізу документної інформації

Крім зовнішнього та внутрішнього аналізу, використовується низка спеціальних методів традиційного аналізу документів, яку ми вважали доречним відобразити в таб. 3.1. Використовуючи зазначені в даній таблиці спеціальні методи традиційного аналізу документів, Ю. Сурмін і М. Тулєнков пропонують здійснити процедуру надання відповідей на запитання: що являє собою документ (його вид, форма)? Який його контекст? Хто автор? З якою метою створений документ? Яка надійність документа? Яка вірогідність зафіксованих у ньому даних? Який суспільний вплив (резонанс) документа? Який фактичний зміст документа? Який оцінювальний зміст документа? Які висновки можна зробити відносно компетентності автора документа? [193, с. 159, 160].



Таблиця 3.1.

Спеціальні методи традиційного аналізу документальної інформації

Історичний метод
в його межах визначається надійність і вірогідність документа, авторство, місце, час і обставини його появи

Літературний метод
використовується для виявлення автентичності тексту автора, вивчення його стилю і словника

Психологічний метод
дає змогу встановити особливості характеру автора, співвіднести події, що він висвітлює, із соціальним середовищем

Соціологічний метод
дає змогу пояснити документ в його соціальному контексті

Юридичний метод
використовується у вивченні текстів судової практики

Лінгвістичний метод
застосовується до вивчення структури тексту

Враховуючи послідовність дій, процедуру надання відповідей при традиційному аналізі документальної інформації, вчені зробили висновок про його трудомісткість і не високий рівень об’єктивності. Однак, на наш погляд, його застосування керівниками в практиці управління ПТНЗ неминуче, а тому вимагає опанування.

Хоча формалізований метод аналізу (контент-аналіз, якісний аналіз) є методом соціологічного дослідження, він широко використовується в інших областях соціального й гуманітарного знання – соціальній і загальній психології, кримінології, літературознавстві тощо. У педагогіці його відносять до методів вивчення педагогічної документації (звітно-облікової, нормативної тощо). З їх вивченням практичні працівники стикаються майже щодня. Оскільки їх їх аналіз дає змогу виявити динаміку розвитку особистості, зіставити офіційні погляди, одержати об’єктивні дані, що характеризують практику організації навчально-виховного і навчально-виробничого процесів тощо. Цю інформацію, зазвичай, узагальнюють у формі наказу, довідки, інформації, доповіді, виступу-повідомлення і тощо. Оскільки вона одержується з різних документів, обґрунтовується на підставі теоретичних положень, то здебільшого буває досить об’ємною, що ускладнює роботу керівника (дослідника). Окрім цього, всі документи викладаються у різній формі, їхня мова неоднозначна, що утруднює їх порівняння (зіставлення), аналіз та оцінку. Тому на допомогу керівникам приходить досвід, інтуїція, а тепер частіше – автоматизація обробки й збереження даних документів за допомогою комп’ютерної техніки і автоматизованих систем управління (АСУ).

Метод контент-аналізу (англ. content – зміст) дає змогу одержати вірогідну інформацію шляхом її спеціальної вибірки. За визначенням П. Образцова, це «метод виявлення й оцінки специфічних характеристик текстів та інших носіїв інформації (відеозаписів, інтерв’ю, відповідей на відкриті запитання анкети тощо)» [134, с. 103].


Практичні поради

Алгоритм здійснення контент-аналізу:

працюючи з великим масивом інформації (наприклад з текстами), насамперед треба визначити мету вивчення цієї інформації;

на наступному етапі необхідно виокремити певні смислові одиниці змісту й форму інформації (наприклад, окремі психологічні характеристики, види взаємодії людей при виконанні певних професійних дій тощо);

з метою виявлення наявних тенденцій визначити частоту й обсяг їх вживання.

Реалізуючи цей науковий метод, керівник одержує інформацію, яка відповідає якісним критеріям – об’єктивності, надійності та валідності, на відміну від інформації, одержаної традиційним методом.




Цей метод достатньо широко використовують у процесі аналізу різних документів:

різних звітів;

протоколів зборів, конференцій;

міжурядових договорів, угод;

матеріалів ЗМІ;

наукових публікацій.

Керівнику на замітку

Дуже часто цей метод аналізу використовують спецслужби – до 80% найсекретнішої інформації одержується за його допомогою [194, с. 160].

Характеризуючи метод контент-аналізу,Ю. Сурмін та М. Тулєнков зазначають, що: «специфіка використання контент-аналізу проявляється не в обліку одиниць спостереження, а у змістовому тлумаченні об’єкта дослідження (тобто, тексту того чи іншого документа)» [193, с. 161–162]. Автори звертають увагу на те, що одні й ті самі факти та події інтерпретуються різними авторами по-різному. Зміст тексту завжди пов’язаний зі способом відображення об’єктивної реальності, детермінованим формами суспільної свідомості, що відобразилися в ньому. Текст і його зміст для дослідника є реальністю першого порядку, й тому завданням дослідження насамперед є з’ясування зв’язку тексту з фактами, подіями, відносинами, про які йдеться. Не менш важливим є з’ясування позиції, інтересів і настанов у відборі матеріалів до тексту, що вивчається, – які з них подані яскраво, про які йдеться лише в контексті, а які взагалі заретушовані чи залишилися «за кадром». Це методологічна сторона контент-аналізу. До його методичної або технічної сторони належать: формулювання завдань, виокремлення категорій та одиниць змісту, зведення граматичних структур до спільних форм, забезпечення надійності та зіставлюваності одержаних даних.

Якість застосування контент-аналізу документів можна підвищити, застосувавши низку процедур:

визначення проблеми, мети, завдань, об’єкта й предмета дослідження (зміст газет, кіно- і відеофільмів, публічних виступів, теле- і радіопередач, суспільних й особистих документів);

формування представницької вибірки документів із врахуванням надійності і вірогідності документальної інформації (найчастіше контент-аналіз проводять на річній вибірці: при вивченні протоколів зборів досить 12 протоколів – по кількості місяців, при вивченні ЗМІ – 12–16 номерів газет, журналів, кіно- й радіоднів; вибірка повідомлень ЗМІ обмежується зазвичай 200–600 текстами);

визначення емпіричних об’єктів, відображених у масиві;

виокремлення одиниць аналізу, які поділяють на смислові (наприклад, поняття у їх різному вираженні – слові, терміні, сполученні слів, темі, відображені в смислових образах, статтях, частинах тексту, іменах людей, географічних назвах, суспільних подіях, фактах, випадках, оцінках тощо) та якісні;

вибір одиниць обліку – величини виміру категорій змісту (найчастіше використовують «простір-час» – кількість рядків, абзаців, площина тексту, метраж кіноплівки), частоту прояву ознак у тексті й частоту появи одиниць обліку;

перевірка розробленої методики на надійність і її використання [193, с. 164–166].

Принагідно зазначимо, що застосування контент-аналізу інформації передбачає використання матриці, стовбці якої відповідають певним документам (літературним джерелам), а рядки – одиницям аналізу. Наприклад, у наведеній далі таблиці 3.2 (матриці), у стовбцях вказані автори і літературні джерела, а в рядках наводиться визначення поняття «інформаційно-аналітична компетентність» як одиниця аналізу.

Насамкінець Ю. Сурмін і М. Тулєнков наголошують на тому, що цей метод визнаний ефективним і перспективним з огляду на бурхливий розвиток комп’ютерної техніки та програмних засобів пізнання соціальної дійсності.

Таким чином, розглянуті тут методи можуть бути застосовані як для аналізу інформації, розміщеної у документах, так і для текстової інформації літературних джерел.

Вивчення наукової літератури з філософії, соціології, педагогіки, психології, економіки свідчить про те, що поняття «аналіз» має різне тлумачення. Аналіз може інтерпретуватися як:

статистична обробка інформації;

використання певного математичного методу;



обчислення певного логічного індексу (узагальненого показника, одержаного на основі деяких емпіричних індикаторів шляхом використання логічних операцій).
Таблиця 3.2.

Аналіз змісту поняття «інформаційно-аналітична компетентність» у наукових працях вітчизняних і зарубіжних учених



п/п

Автор, назва джерела

Зміст поняття

1

2

3

1.

Назначило Е.В. Развитие информационно-аналитической компетентности преподавателя в процессе непрерывного педагогического образования : Автореф. дис. … канд. пед. наук : спец. 13.00.08 «Теория и методика профессионального образования» / Е.В. Назначило. – Магнитогорск, 2003. – 193 c.)

Інформаційно-аналітична компетентність викладача – це інтегративна характеристика особистості, яка відображає їх готовність і здатність ефективно здійснювати пошук, збір, аналіз, обробку інформації та продуктивно використовувати її при розв’язанні професійних завдань

2.

Алфеева Е.Л., Алфеева М.В. Cтруктурирование ключевых компетенций для подготовки студентов к информационно-аналитической деятельности // Материалы I междунар. интернет-конференции «Инновац. Информ.-пед. технологии в системе ИТ–образования – 2010» [Электрон. ресурс]. Режим доступа: http://ip2010.it-edu.ru/posts/metodologia_ipt/970]

Інформаційно-аналітична компетентність – це вимоги, які характеризують здатність і готовність тих, хто навчається, до роботи у відповідних предметних областях

3.

Зінчук Н.А. Інформаційно-аналітична компетентність менеджера: значення у професійній управлінській діяльності та передумови формування у внз [Електрон. ресурс] / http://www.google.com.ua/search


Інформаційно-аналітична компетентність менеджера є декомпозицією таких складових, як професійна мотивація формування й подальшого розвитку даної компетентності (мотиви, інтереси, потреби, ціннісні та смислові орієнтації, спрямованість особистості), рівень необхідних і достатніх знань, умінь й навичок, первинний досвід професійної

Продовж. табл. 3.2.

1

2

3







діяльності у заданому напрямі, а також акмеологічні аспекти, що передбачають стійку потребу до саморозвитку, самовдосконалення й сформовану рефлексивну діяльність як фактор успішності особистісного моніторингу власного професійного зростання.

Можна говорити про аналіз пізнавальних можливостей анкетних запитань або інших індикаторів. Під категорією «аналіз» також розуміють:

різні логічні схеми перевірки гіпотез дослідження (якщо такі там передбачаються);

логіку розв’язання завдань різного класу;

логіку інтерпретації емпіричних закономірностей.

Тобто треба погодитися з висновком Г. Татарової, що будь-яке дослідження (соціологічне, педагогічне, психологічне тощо) «є аналізом фрагмента соціальної реальності». Водночас варто знати, що «дефініція (визначення) терміну «аналіз» … можлива тільки тоді, коли термін використовується у певних словосполученнях. Наприклад, таких, як: логіка аналізу, стратегія аналізу, первинний аналіз даних, статистичний аналіз, вторинний аналіз, аналіз даних, математичний аналіз, типологічний аналіз, факторний аналіз, причинний аналіз, порівняльний аналіз тощо» [200, с. 19]. Тільки в науковій праці «Социология в России / Под ред. В. А. Ядова» вживається 18 словосполучень з поняттям «аналіз» [188, с. 663], а в Енциклопедичному соціологічному словнику й ще більше [55, с. 925].

Однак нашим завданням є ознайомлення керівників з найбільш поширеними в практиці управління ПТНЗ методами аналізу. Оскільки останнім часом дедалі більше уваги приділяється проблемам маркетингу в системі управління ПТО, то ми вважали доцільним звернутись до тих методів аналізу, що використовується в маркетингових дослідженнях, бо це, на наш погляд, сприятиме розвиткові ІАК керівників ПТНЗ.

У підручниках з маркетингу значна увага приділяється аналізові даних для прогнозування подальшого розвитку організації (окремого напряму діяльності, розвитку персоналу тощо). В умовах децентралізації управління ПТНЗ, розвитку сфери освітніх послуг і ринку праці робота з аналізу даних набуває актуальності, про що вже йшлося. А тому вважаємо доречними деякі практичні поради для керівників ПТНЗ, які подаємо у вигляді алгоритму дій, представленому на рис. 3.9.




1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   17


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка