Передмова



Сторінка11/17
Дата конвертації11.04.2016
Розмір2.65 Mb.
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   17

3.5. Принципи відбору інформації або: перевірте факти і відомості

На основі філософського аналізу різних точок зору дослідників інформаційного середовища та інформаційних ресурсів М. Ващекін і Ю. Абрамов розробили систему постулатів про відомості, які циркулюють в інформаційній системі (середовищі) і утворюють інформаційний ресурс:



перший – повідомлення містить виключно інформацію про фактичні дані;

другий – інформація, що міститься в повідомленні, достовірно й адекватно описує зовнішню дійсність, яка пізнається;

третій – інформація у повідомленні є об’єктивною і не залежить від особистих поглядів.

Ці постулати автори розкривають більш детально через набір принципів:



принцип відповідності – будь-яке повідомлення, що складає інформаційний ресурс, відповідає спостереженням користувачів про суть зовнішнього щодо них середовища, при цьому структура суті має фіксовану природу, яка цілком визначається законами цієї дійсності;

принцип об’єктивності – зміст повідомлень складають твердження, які не залежать від спостерігачів, і цим виключаються інтенціональні пропозиції про знання, думки, переконання, обіцянки тощо;

принцип виключення третього – будь-яке речення, що циркулює в інформаційному середовищі, виражає твердження, яке або істинне, або хибне; це означає несуперечливість і повноту опису дійсності , що зберігається в інформаційній системі, і відсутність у ній перформативів висловлювань, які змінюють дійсність, тому не можуть бути ні істинними, ні хибними;

принцип лексичної нейтральності означає, що зміст повідомлень не залежить від мови, яка використовується, але є семантичним інваріантом;

принцип незалежності від особистих поглядів або думок для інформаційної системи в організації – працівники цієї організації змогли досягти консенсусу єдиної думки з усіх питань, що відображені в інформаційній системі, але при цьому процес досягнення консенсусу й характер міжособистісних відносин у цій організації не досліджується, оскільки передбачається, що інформаційні ресурси виражають правильну, узгоджену точку зору на те, що відбувається [25, с. 160].


У практичній діяльності положення цих постулатів не реалізуються з різних об’єктивних причин. Є проблеми, з яких співробітники ніколи не досягають згоди. Штучне ж досягнення консенсусу може призвести до негативних наслідків – до прагнення враховувати лише ту інформацію, яка підтверджує раз і




назавжди прийняті погляди. Тому так важливо вивчати протилежний (комунікаційний) підхід до інформаційного середовища, де інформація «розглядається не стільки як засіб забезпечення об’єктивними інформаційними ресурсами, скільки як засіб комунікації, у процесі якої організується соціальна взаємодія працівників і коригуються інформаційні ресурси» [25, с. 161].

Йдеться про те, що в межах організації чітко розподілено ролі комунікантів і структуровано їхні принципи звернення в системі. Ті повідомлення, які передаються, безпосередньо впливають на виконання посадових обов’язків і слугують установленню взаєморозуміння між колегами. При комунікаційному підході інформаційне середовище розглядається як соціальний феномен, а його серцевиною є формальна мова, яку можна розвивати у процесі функціонування системи.

Керівнику на замітку

Ученими М. Ващекіним і Ю. Абрамовим виокремлені постулати, що складають основу комунікаційного підходу і які, на наш погляд, треба знати керівникам ПТНЗ. Тому наводимо деякі з них:

інформаційна система орієнтована на дію (формальні повідомлення, що циркулюють в інформаційному середовищі, відображають людську поведінку користувачів. В основу інформаційного середовища покладені правила цієї поведінки. Сприйняття повідомлень має враховувати наміри їхніх авторів, авторитетність інформації, яка в них міститься, та її реальну цінність. При цьому треба мати на увазі умови появи того чи іншого типу поведінки);

інформаційна система є інституалізованим соціальним феноменом;

інформаційна система допускає цілеспрямований розвиток у процесі функціонування.

Специфічні особливості інформації виокремлює О. Єлчанінова, яка зазначає, що «при проходженні її потоків через свідомість різних за соціальним станом і статусом людей, які належать до різних націй, етнічних груп, колективів, інтереси яких своєрідно позначаються на інформації, змінюючи її, а інколи й деформуючи» [58, с 6]. Вивчаючи роль соціальної інформації у виробленні рішень з управління соціальними процесами, вона виокремила наступні вимоги до соціальної інформації:

об’єктивність, правдивість, достовірність інформації;

необхідний оптимум інформації (існують бар’єри, які чинять супротив повноті інформації);

цінність інформації;

її своєчасність;

неперервність, систематичність інформації [58, с. 8–9].

Із двох концептуальних тлумачень інформації, які існують у науці, керівникам ПТНЗ варто звернути увагу на другу концепцію. У ній «головною властивістю інформації визнається її нерозривний взаємозв’язок з управлінням, з функціонуванням систем, що саморозвиваються, розвиваються, і самокерованих систем» [195, с. 211].

Особливе місце в управлінській діяльності С. Шапіро і В. Тарасенко відводять науково-технічній інформації (НТІ), наголошуючи на її унікальній особливості постійно змінюватися. Ними досліджені й узагальнені властивості НТІ, які позитивно впливають на результати виробничої діяльності. Це:

знакове відображення об’єктивно існуючої реальності (це прерогатива науково-технічної інформації закріпленої на матеріальних носіях, яка призначена для використання в суспільній практиці знання природних закономірностей і способів застосування їх у процесі праці);

достовірна і прикладна спрямованість відомостей, що містяться в науково-технічній інформації (дає можливість прямого, практичного використання цих відомостей у тих випадках, коли вони відповідають потребам виробництва);

оперативність просторового переміщення;

загальна адресність, яка обмежена лише можливостями її сприйняття споживачами (дає можливість багаторазово використовувати ті самі відомості у виробничій діяльності окремих виробничих підрозділів);

можливість перетворення у форми, найбільш зручні для сприйняття при збереженні основних компонентів змісту;

пристосування до масової продукції;

пристосування до акумуляції розрізнених відомостей в єдиному джерелі або групі джерел;

відносна самостійність окремих знакових елементів інформації [219, с. 8].

Більшість дослідників інформації та інформаційних процесів дотримуються думки, що найважливішими, з практичної точки зору, властивостями інформації є цінність, достовірність та актуальність. Цінність інформації визначається користю та здатністю її забезпечити суб’єкта необхідними умовами для досягнення ним поставленої мети. Під достовірністю розуміється здатність інформації об’єктивно відображати процеси і явища, що відбуваються в навколишньому світі. Зазвичай достовірною вважається насамперед інформація, яка несе безпомилкові дані. Під безпомилковістю треба розуміти дані, які не мають, прихованих або випадкових помилок. Випадкові помилки в даних спричинені здебільшого неумисними спотвореннями змісту людиною чи збоями технічних засобів при переробці даних в інформаційній системі. Тоді як під істинними треба розуміти дані, зміст яких неможливо оскаржити чи заперечити. Актуальність – це відповідність інформації вимогам сьогодення (поточного часу або певного часового періоду).

Оскільки управлінська діяльність «балансує» на грані з науковою, то вважаємо за необхідне ознайомитися з найважливішими властивостями наукової інформації, які узагальнив Ю. Сурмін. Це:

адекватність – відповідність реальним процесам і об’єктам;

релевантність – відповідність тим завданням, для вирішення яких вона призначена;

правильність – відповідність способу вираження інформації її змістові;

точність – відображення відповідних явищ з мінімальним спотворенням або мінімальною помилкою;

актуальність чи своєчасність – можливість її використання тоді, коли потреба в ній особливо велика;

загальність – незалежність від окремих приватних змін;

ступень конкретності – детальна інформація [195, с. 210].

Особливий наголос він робить на достовірності інформації як здатності відображати ті або інші об’єкти чи процеси. Науковець також характеризує й таку здатність інформації, як нагромаджуватися, втрачатися, забруднюватися, ущільнюватися. Інформація є ресурсами суспільства, які іноді мають більше значення, аніж корисні копалини, енергетичні та інші ресурси. Її значення зумовлюється багатоманітними функціями (відображення, повчальна, кумулятивна, комунікативна, управлінська, виробничо-технологічна, комерційна тощо). Завдяки інформації суспільство володіє соціальною пам’яттю, спадковістю і спадкоємністю розвитку. Водночас вона є основним засобом соціального управління. Без інформації неможливе формування особистості, її соціалізація і навчання; вона виступає носієм усіх форм і проявів культури. З розвитком суспільства роль інформації зростає – формуються інформаційні ресурси, в яких узагальнюються і концентруються всі відомості з різних галузей діяльності людини [195, с. 210, 211].

Щоденна робота керівника ПТНЗ так чи інакше пов’язана з ІАД. Навіть звичайна субординація, яка зводиться до постійного зв’язку керівника з безпосередньо підлеглими особами, передбачає одержання від них необхідної інформації, віддачу розпоряджень і контроль за їх виконанням. Керівник може завжди звернутися до будь-кого з підлеглих для отримання необхідних відомостей, а підлеглий має право на прийом до начальника. Однак, застерігає Г. Воробйов, «надмірне захоплення інформацією з міст і паломництво до кабінету директора приводять до порушення субординації і свідчать про слабкість нижчої ланки управлінського апарату, оскільки не надають керівництву своєчасно оброблених даних і не вживають ніяких самостійних дій без узгодження з ним. Цим порушується також принцип диференціації інформації за глибиною: обсяг роботи керівника різко зростає за рахунок інформації з багатьох приватних питань, які з успіхом можуть розглянути спеціалісти нижчого розряду» [32, с. 22].

Перебуваючи на вершині ієрархічної драбини, керівник здійснює складний процес управління, в результаті чого приходить у дію ПТНЗ-система. Цей ефект є не лише його заслугою, результатом виняткових здібностей однієї особи. Він пояснюється структурою самої системи, де фахівець здійснює керівництво окремими підрозділами людей через своїх безпосередніх підлеглих. За рівнем інформованості керівник має «перебувати вище цих осіб і турбуватися не тільки про морехідні якості свого корабля, а й про вибір «курсу для цього корабля». Таким чином, проявляється та невловима риса, котра відрізняє один колектив від багатьох інших колективів» [32, с. 22]. Як провідник власної ідеї, керівник має передати своїм підлеглим роботу нижчого інформаційного рівня, залишивши за собою загальне керівництво в галузі наукової, організаційної, фінансово-економічної, технічної, кадрової політики установи.

Таким чином, використання різноманітної інформації в управлінській діяльності керівниками ПТНЗ спонукає у роботі з нею дотримуватися певних принципів, реалізація яких водночас забезпечує її перевірку на точність, достовірність, сучасність і доступність. Розглянемо суть цих принципів.



Точність. Керівник щодня одержує інформацію з різних джерел. Для прийняття управлінських рішень здійснює самостійний пошук інформації або делегує цю функцію підлеглим. У практичній діяльності виходить так, що йому на стіл потрапляють різні факти, відомості, дані без посилань на джерело їх публікації. Пам’ятаючи про те, що інформація при проходженні по різних рівнях ієрархії управління зазнає певного викривлення (перекручування), слід перевіряти дані, особливо ті, які використовуватимуться у вихідних документах, а також у зверненні до аудиторії.

Безсумнівно, перевірити дані з Інтернету неможливо. Ніхто не відстежує якість інформації, яка розміщується у цій глобальній мережі. Ніхто і ніяк не стежить за точністю цих відомостей. Про це варто знати й завжди пам’ятати. Отже, немає жодного способу перевірити те, що одержана з Інтернету інформація є достовірною. Не має й того редакторського контролю, який мав би місце при написанні наукових статей, і, навіть, у цьому разі може трапитися невідповідність (згадайте, яку інформацію ви самі подаєте на вимогу керівних органів, дані в ІАЦ «ПРОФТЕХІНФО»). Не будемо зупинятися на аналізі причин, чому саме вкорінилися такі підходи до інформаційних даних, але зазначимо, що все ж є способи швидкої та ефективної перевірки даних. Наприклад, такі:

якщо у вас вистачає часу, то дійте за алгоритмом: зберіть дані з кількох різних джерел → порівняйте їх → перевірте, чи корелюють ці відомості одна з одною. У разі відсутності розходжень між ними є ймовірність вважати, що інформація досить точна;

перевірте одержані відомості, зробивши дзвоник відомому експертові у даній галузі. Якщо він підтвердить ці дані, то ймовірно, що це справді так. Можливо, експерт не надасть відразу всі необхідні дані, але буде радий підтвердити ті, що вже є. Можна зробити письмовий запит у ту інстанцію, яка опублікувала ці дані, або на її дані зроблено посилання, наприклад, у ЗМІ;

зверніть увагу, з якого сайту одержана вами інформація (про це див. далі).

Достовірність. Навіть коли ви одержуєте інформацію з досить презентабельних веб-сайтів і вона на перший погляд здається істинною, то варто знати, що це не завжди так. І хоча формально Інтернет підпорядковується міжнародному законові, який стосується викривлення фактів, наклепу і правил рекламної практики, ніщо не заважає вам:

переконатися, що зібрані вами факти з надійного джерела. Для цього перевірте їх за довідниками (якщо у вас є час і можливість) за допомогою експертів та власного здорового глузду. Скористайтеся додатково іншими джерелами (офіційними сайтами державних органів влади, статуправління), а також обов’язково зверніть увагу на походження веб-сторінки;

перевірити одержані відомості, дані й факти по електронних версіях газет і журналів, адже ці джерела, до того, як вийти в світ, пройшли певне редагування (особливо ЗМІ з великим тиражем; які видаються багато років).

Постаріння. Якщо ви маєте справу з друкованою інформацією, то завжди можна подивитися на рік видання книги, статті в ЗМІ, публікації в науковому виданні, даних у довідниках тощо. Але сьогодні дедалі частіше для здобуття необхідної інформації керівники ПТНЗ послуговуються Інтернет-мережею. Часто за назвою, що відповідає вашому запитові, з’являється інформація, яка не має ні адреси її розташування, ні, тим більше дати видання. По Інтернету «гуляє» дуже багато таких безадресних файлів з доповідями, статтями, навчальними планами, програмами тощо. Для того, щоб з’ясувати, наскільки вона є сучасною, зверніть увагу на веб-сайт, з якого ця інформація потрапила до вас. На самому веб-сайті не вказується дата його відкриття, а тому немає можливості з’ясувати, наскільки застаріла інформація, чи обновлялася вона взагалі за останні 3–5 років.

Тому треба вивчити головну сторінку веб-сайту, на якій ви можете виявити повідомлення типу «останній раз обновлювався 15.05.2011» або «оновлюється щоп’ятниці». Перевірте, чи це справді так, щоб не витрачати даремно час на одержання застарілої інформації. Якщо ви не отримали інформації про терміни розміщення необхідної вам інформації на цьому веб-сайті, то краще його покинути.



Доступність. Інформація, яка надається (усно, письмово, через Інтернет) повинна мати посилання на джерела, які використовувались у процесі її підготовки, щоб кожна людина отримала можливість не тільки переконатися в достовірності слів, даних, а й змогла скористатися ними. Тобто треба вказати своїй аудиторії або читачам, де вони можуть знайти цю інформацію, повідомити їм адресу веб-сайту чи бібліографічні дані друкованого видання, вказати навіть сторінки або режим доступу, який можна знайти на екрані комп’ютера. При безпосередньому спілкуванні, якщо виникне в цьому потреба, необхідно надати допомогу їм зорієнтуватися в структурі сайту. На наш погляд, для кращої орієнтації в Світовому павутинні керівникам треба знати, що веб-сайти можуть закриватися, іноді не працювати і час від часу змінювати адресу. Тому не зайвим буде роздрукувати одержану інформацію, це допоможе всім, хто цікавиться підготовленою інформацією.

Практика роботи в Інтернеті показала, що на знайденому сайті, шукати який довелось дуже довго, обов’язково має бути необхідна вам інформація, але вона схована десь під великим масивом різних документів, а обмаль часу не дає змоги її знайти. Тоді з цього положення можна вийти лише одним шляхом: опануйте навички швидкого читання,й тоді у темпі зможете проглядати текст документа в пошуці корисної інформації без необхідності читати його дослівно.


Практичні поради щодо читання й використання документів

Якщо ви обмежені в часі і вам ніколи читати документ, який ви знайшли на сайті, цілком, просто збережіть його для подальшого ознайомлення або роздрукуйте на майбутнє. Це позбавить вас необхідності знов розшукувати його. Окрім того, з роздрукованим документом зручніше працювати, можна швидше вникнути в нього, ніж читати великими частинами з екрану комп’ютера.

Перш ніж довіряти інформації, отриманій з Інтернету, треба ретельно вивчити веб-сайт, на якому вона розміщена. Крім знань про періодичність оновлення веб-сайту, необхідно звернути увагу й на таке:

достатньо чи професійно виглядає оформлення і структура сайту;

чи грамотно і логічно побудований текст на сайті;

організацію сайту – наскільки вона раціональна;

чи чітко висвітлені відомості;

наскільки естетичний дизайн;

чи є посилання на джерела інформації;

наявність відомостей про власника сайту, його контактна адреса або адреса електронної пошти;

використання посилань на інші сайти аналогічної тематики.

Якщо ж ви не знайдете цих даних про сайт, то сміливо переходьте до інших сайтів, які відображають щойно перераховані відомості.

У пошуках інформації по сайтах, досить часто доводиться зустрічатися з тим, що доступ на деякі з них важко назвати вільним. На разі вимагається зареєструватися, відправити SMS-повідомлення, ввести кодові цифри і літери тощо. Це можна пояснити низкою причин. Одна з них у тому, що розміщення веб-сайту в мережі і його подальша підтримка потребують оплати. Тому, знайшовши такий сайт, варто подумати,чуму хтось оплачує сайт, який у цьому сенс. Можливо, вам хочуть щось продати? Наприклад, на сайті електронної бібліотеки «Веда» http://www.lib.ua-ru.net вам запропонують не тільки безкоштовні автореферати і деякі дисертації, а й купити дисертації та автореферати з російського каталогу. Таку ж послугу пропонує сайт бібліотеки дисертацій http://www.dslib.net.

Сайт може робити ставку на рекламу, щоб окупити витрати на його утримання. Якщо ж реклами немає, то хтось забезпечує утримання цього сайту без явної компенсації. На разі постає питання про його мотивацію. Зрозуміло, що сьогодні є можливість створити сайт безкоштовно, користуючись шаблоном, який пропонує, наприклад, Fo.ru.

Очевидно, будь-який сайт має відповідати певним критеріям:

мета сайту має бути чіткою і відображена в його структурі;

сайти повинні містити перевірені чіткі дані, а не особисті погляди або думки людини, відповідальної за верстку й підтримку сторінки, – веб-майстра;

реклама не повинна заслоняти собою змістову частину сайту;

доступ до інформації має бути без утруднень;

користувач має переміщуватися по сайту без перепон;

сайт повинен повністю завантажуватися, тобто з’являтися на екрані комп’ютера за досить короткий час;

інформація має обновлятися належним чином; на сайті повинна бути вказана дата останнього оновлення інформації;

веб-сайт має бути доступним у будь-який час і не піддаватися частому закриттю з причин нескінченних переробок, тобто стабільність сайту відіграє важливу роль.

Відповідність сайту, на який ви зайшли, цим вимогам є одним з показників точності, достовірності, доступності й сучасності інформації, розміщеної на ньому.


Зверніть увагу на таку дрібничку як наявність знаку тільди (~) у веб-адресі. Якщо такий знак є, то майте на увазі, що ім’я, яке стоїть за цим символом, належить конкретній людині. Це персональні веб-сторінки, які розміщуються на комерційному сервері, і тому їх краще уникати, оскільки, зазвичай, вони віддзеркалюють особисту думку людини.

Не менш важливу інформацію для керівників ПТНЗ, як пошукувачів інформації, може надати адреса веб-сайту. Про надійність знайденої інформації говорить доменне ім’я верхнього рівня – основна частина «адреси» сайту в Інтернеті. Зазвичай, ліва частина його відповідає назві організації (установи) або торговельної марки. Наприклад, mon.gov.ua, де mon є доменне ім’я, а суфікс .gov говорить про те, що сайтом володіє держана установа. Існує п’ять основних доменних імен верхнього рівня (окрім .co, що еквівалентно .com):



.edu

освітні сайти (наприклад, ПТНЗ, університетів);

.gov

сайти урядових установ;

.org

сайти некомерційних організацій;




Раціональний підхід

.com

сайти комерційних компаній (плюс за географічними ознаками, домени .co.uk тощо, залежної від країни);

.net

комерційні сайти, пов’язані з телекомунікаційними технологіями.

Знаючи доменні імена, керівник зможе швидше орієнтуватися в інформаційних потоках і добирати більш якісну й достовірну інформацію.

Раціональний підхід

Сьогодні, як ніколи раніше, керівникам доводиться часто обґрунтовувати свої пропозиції, відстоювати власну точку зору. Це пов’язано з трансформацією системи ПТО, адаптацією ПТНЗ до тих змін, що відбуваються на регіональному рівні, зі зростаючою конкуренцією на ринку праці і ринку освітніх послуг, необхідністю обирати власну модель розвитку.



Тому в доповідях, з якими виступає керівник перед педагогічним колективом, на різних нарадах, у виступах і публікаціях, презентаційних матеріалах, де використовуються будь-які дані, рекомендується робити посилання на конкретні джерела. Це дасть змогу тим, хто вас слухає, або читає ці матеріали, при бажанні без особливих зусиль перевірити ці дані. Однак необхідно пам’ятати, що ви обґрунтовуєте свої доводи, свою точку зору, заперечуєте чийсь аргумент, а не обов’язково підтверджуєте або засвідчуєте певний факт. Факт у цьому разі призначений для обґрунтування ваших доводів, а не замикається на собі як якась самоціль. Але з кількістю даних теж можна перестаратися. Якщо їх виявиться занадто багато, то це може не менш збентежити, ніж їхня нестача.


Починаючи роботу з пошуку інформації, переконайтеся в тому, що ви користуєтеся авторитетними виданнями: монографіями, посібниками, дисертаціями, авторефератами, довідниками, словниками, енциклопедіями, ЗМІ; в Інтернет-мережі –




веб-сайтами, які вже встигли перевірити на істинність і достовірність. Знайдіть час, щоб перевірити їх також на наявність посилань на інші документи. Адже сайти, на яких є гіперпосилання, значно більше заслуговують довіри, ніж усі інші. Звертайтесь до цих сайтів через певний проміжок часу для контролю, особливо якщо вони виявилися корисними для дослідницьких цілей, щоб переконатися, що змістова частина цих сайтів регулярно оновлюється.

Спостерігайте за змінами, які відбуваються в Інтернеті. Як відомо, доменні імена верхнього рівня можуть змінюватися. Професійний менеджер, зазвичай, буває в курсі цих змін ще до того, як вони відбулися, і може скористатися ситуацією.

Здійснюйте моніторинг сайтів, з яких ви одержуєте інформацію, і відзначайте їх закладками (в браузері Internet Explorer – додаючи їх у «Вибране»). Це значно полегшить вам доступ у майбутньому, коли вони знову вам знадобляться. У своїх закладках час від часу необхідно здійснювати ревізію, щоб у них були сайти із сучасною інформацією. Якщо ваш рівень підготовки до роботи з комп’ютером бажає бути кращим, зверніться до сайту http://chaynikam.net або http://office. microsoft.com. Тут ви знайдете доречні підказки у будь-який час.

Якщо ж у вас зявилося бажання опанувати мистецтвом пошуку інформації більш досконало, то слід звернутися до розділу, в якому часто задаються питання з теми «Пошук інформації». Тут ви знайдете статті, що належать до широкого кола питань інтернет-пошуку.

Керівнику на замітку



1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   17


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка