Педагогічна майстерність як інноваційна технологія підвищення якості освіти в цьому навчальному році комунальний заклад «Навчально-виховний комплекс «Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІ ступенів-академічний ліцей №15»



Сторінка1/3
Дата конвертації26.04.2016
Розмір0.5 Mb.
#19269
  1   2   3
Педагогічна майстерність як інноваційна технологія підвищення якості освіти

В цьому навчальному році комунальний заклад «Навчально-виховний комплекс «Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІ ступенів-академічний ліцей № 15» м. Дніпро-дзержинська» задушно відчинив двері випускникам НВК-ДАЛ № 15, які прийшли до своєї школи вже не як учні, а як вчителі. При першому ж спілкуванні з ними хочеться побачити зміни, які відбулися у випускниках-педагогах, але розумієш, що без практичної допомоги досвідчених вчителів, майстрами вони відчують себе не зразу. Зразу виникає питання: «Яким чином?», «Які технології мають бути найбільш ефективними в роботі з вчителями?» тощо. Школа ХХІ століття розкриває двері молодим вчителям, які бажають повернутися у світ дитинства і вдосконалювати себе вже не як учень, а як людина, особистість, яка зійшла на більш високий щабель професійного зростання. І перше завдання, яке ставить перед собою адміністрація освітнього закладу, це питання пов’язане з визначенням для кожного вчителя такого поняття як «педагогічна майстерність». Дослід­ники педагогіки тлумачать її як:



  • найвищий рівень педагогічної діяльності, який виявляється в тому, що у відведений час педагог досягає оптимальних наслідків (доцільне використання методів і засобів педагогічно­го взаємовпливу в кожній ситуації навчання та вихован­ня);

  • «синтез наукових знань, умінь і навичок методичного мистецтва і особистих якостей учителя»;

  • комплекс властивостей осо­бистості педагога, що забезпечує високий рівень самоор­ганізації педагогічної діяльності на рефлексивній основі;

  • вияв власного «Я» у професії;

  • досконале, творче виконання вчителем професійних функцій на рівні мистецтва, результатом чого є створення оптимальних соціально-психологічних умов для становлення особистості кожного учня, забезпечення високого рівня інтелек-туального розвитку, виховання кращих моральних якостей, духовного збагачення школярів;

  • "високе і таке, що постійно удосконалюється, мистецтво виховання й навчання, доступне для кожного педагога, який працює за покликанням і який любить дітей";

  • досить складне, багаторівневе, системне утворення інтегративного характеру;

  • створення оптимальних соціально-психологічних умов для становлення особистості кожного учня, забезпечення високого рівня інтелектуального розвитку, виховання кращих моральних якостей, духовного збагачення школярів.

Наведені визначення поняття "педагогічна майстерність" не виключають одне одного, а лише доповнюють, розширюють сутність феномена "педагогічна майстерність". В НВК-ДАЛ № 15 особлива увага приділяється такому значимому для освіти аспекту як якість освіти та її складових - педагогічної майстерності, інноваційної технології. При плануванні діяльності закладу адміністрація спирається на основні принципи світоглядної освіти:

  • поле уваги

  • мислити від людини для людини

  • від їдеї до доброї дії

Система науково-методичного супроводу педагога, будь то молодий спеціаліст або досвідчений вчитель, базується на діагностичній основі. Тільки через проведення анкету-вання, саморефлексії, експертизи, співбесіди тощо визначаються орієнтири науково-методичного супроводу вчителя щодо підвищення якості освіти завдяки впровадженню інноваційних технологій. В свою чергу вчитель розробляє програму навчально-методичного супроводу учнів, що дозволяє підвищити якість навчальних досягнень учнів.

Схема 1.


Співпраця вчителя та адміністрації освітнього закладу допомагає педагогу визначити рівень володіння інноваційними технологіями, готовність педагога для роботи в новому навчальному році, означити критерії педагогічної майстерності, над якими потрібно працювати, само визначити рівень володіння педагогічною майстерністю, основні показники супровідних програм для вчителя щодо підвищення якості освіти. Прикладом визначення рівня володіння педагогічною майстерністю є діагностична картка рівня володіння педагогом педагогічною майстерністю (дослідники I.A. Зязюн, Л.В. Крамущенко, І.Ф. Кривонос, О.Г. Мирошник, В.А. Семиченко, Н.М. Тарасевич).



ДІАГНОСТИЧНА КАРТКА

вчителя_____________________________________



(прізвище, імя, по батькові)

  1. показник відсутній

  2. показник проявляється частково

  3. показник проявляється постійно




з/п

Показники-критерії

Бали

0

1

2

І. Елементарний рівень (початковий)










1.1.

Наявність лише окремих якостей професійної діяльності










1.1.1.

Володіння знаннями для виконання педагогічної дії




*




1.1.2.

Володіння предметом викладання тощо




*




ІІ. Базовий рівень (середній)










2.1.

Учитель володіє основами педагогічної майстерності







*

2.1.1.

Педагогічні дії гуманістично зорієнтовані







*

2.1.2.

Стосунки з учнями й колегами розвиваються на позитивній основі




*




2.1.3.

Добре засвоєно предмет викладання










2.1.4.

Методично впевнено і самостійно організовано навчально-виховний процес на уроці.










ІІІ. Досконалий рівень (достатній)










3.1.

Характеризується чіткою спрямованістю дій учителя, їх високою якістю, діалогічною взаємодією у спілкуванні










3.2.

Педагог самостійно планує й організовує свою діяльність на тривалий проміжок часу, маючи головним завданням розвиток особистості учня.










IV. Творчий рівень (високий)










4.1.

Характеризується ініціативністю і творчим підходом до організації професійної діяльності.










4.2.

Вчитель самостійно конструює оригінальні педагогічно доцільні прийоми взаємодії.










4.3.

Педагог діяльність будує, спираючись на рефлексивний аналіз.










4.4.

Сформовано індивідуальний стиль професійної діяльності.










Визначаючи згідно оцінним балам рівень володіння педагогічною майстерністю, вчитель самостійно обирає орієнтири для створення супровідної програми дій.

Вкажіть номери параметрів, які викликають у Вас утруднення

Вкажіть номери параметрів, реалізація яких принесла Вам позитивний досвід





Результати діагностики – первинний матеріал для розробки планових дій, програми науково-методичного супроводу – проведення педагогічних рад:





Людство вступило в етап свого розвитку, який називають інформаційним суспіль-ством. У цих умовах поява нових парадигм пізнання цілком закономірно і найбільш інтег-ральним в них стає синергетика. Синергетика - новий напрям у пізнанні людиною приро-ди, суспільства і самої себе, сенсу свого існування. Науково-методичний супровід профе-сійного зростання педагогів в НВК-ДАЛ № 15 базується на синергетичному підході, який відбувається за біфуркацій ним сценарієм, коли нова якість людини та суспільства не яв-ляє собою результат закономірного поступального розвитку, а є наслідком вибору одного з можливих варіантів вибору розвитку під впливом зовнішніх або внутрішніх факторів, які можуть змінити напрям не тільки суспільних перетворень, а й саму сутність людини. Синергетична модель управління науково-методичного супроводу складається з трьох основних аспектів «діагностика – моніторинг – прогнозування». Вчитель самостійно обирає супровідну програму - будь то план роботи над індивідуальною науково-мето-дичною проблемою, програма підвищення якості навчальних досягнень учнів, діагности-чний інструментарій визначення в учнів рівня мотивації до навчання, експертна оцінка перевірки виконання вчителем вимог навчальної програми, вимог положення щодо пере-вірки зошитів тощо. В зв’язку з цим постало питання технологізації освітнього процесу. Питання технологічної культури вчителя не випадковість. Без володіння вчителем технологічною культурою неможливий ефективний розвиток освітнього простору закладу, інноваційної особистості. Для вчителя сучасної школи це питання є нагальним. Спитаєте: «Чому?». Відповідь знаходиться плануванні діяльності кожного вчителя, у визначенні основних пріоритетів в його роботі для досягнення позитивного результату як у навчанні, так і у вихованні. Синтез культури організації навчально-виховного процесу та відповідні їм технології – запорука якісної освіти (див. схему 2).

Схема 2

Технологічна культура вчителя усвідомлюється як особистісне утворення, що динамічно поєднує в собі :



- технологічні знання, уміння й навички, професійно значущі особистісні якості, необхідні для успішного оволодіння продуктивною перетворювальною діяльністю, що дозволить особистості адаптуватися в існуючому інформаційному та технологічно насиченому світі;

  • рівень сформованості індивідуально-творчої готовності особистості до

проектування і реалізації педагогічної діяльності та майстерності;

  • прагнення до професійної самоосвіти і саморозвитку;

  • неперервний інноваційний пошук.

Рівень володіння вчителем технологічної культурою можна дослідити за показ-никами-критеріями, а саме: визначеними компонентами технологічної культури (калейдоскоп):

  1. когнітивно-операційному (визначається як загальні уявлення вчителя про сукупність наукових і технологічних знань, способи, методи і прийоми педагогічної діяльності; системи умінь, що відображають переведення її на мобільно-технологічний рівень. передбачає наявність у вчителя гнучкого, технологічного мислення і вироблення нестандартних рішень);

  2. мотиваційно-ціннісному (розглядається як система ціннісних орієнтацій, мотивів цілей, інтересів, стилів стосунків, етично-вольових якостей, що властиві особистості і впливають на перетворювальну діяльність. При цьому ціннісні орієнтації визначають здатність особистості до саморегуляції, самовизначення, творчості, самоствер-дження у професійному середовищі);

  3. практично-діяльнісному (виявляється в готовності вчителя до ефективної організації освітнього процесу, застосування різноманітних форм і методів на основі вже набутих знань, умінь і навичок, з метою надання творчого характеру своїй діяльності, мобільності, гнучкості й адаптивності в освітньому середовищі);

  4. індивідуально-креативному (розкриває механізми оволодіння і втілення технологічної культури як творчої діяльності, тому, що саме в процесі творчої діяльності особистість здатна змінювати та інтерпретувати педагогічні цінності, а процес "присвоєння " вчителем вироблених педагогічних цінностей відбувається на індивідуа-льно - креативному рівні. Важливими умовами розвитку творчої індивідуальності вчителя є орієнтація на самоактуалізацію, самоосвіту і саморозвиток, творчість та організація самопізнання особистісно-професійних якостей).


1

- початковий рівень

володіння технологічною культурою

- середній рівень

- достатній рівень

- високий рівень






2

4


Вчитель, ознайомившись з



показниками- критеріями

вищевказаних компонентів,

визначає рівень володіння

технологічною культурою

відповідно до кожного ком-

поненту. Заступник директора

розробляє програму дій щодо


3


усунення утруднень з даного

питання.


За підсумками проведених активних форм роботи з педагогічними кадрами щодо підвищення рівня педагогічної майстерності шляхом впровадження в навчально-виховний процес інноваційних технологій було визначено поле обмежень і можливостей, на реалізацію та усунення якого була спрямована діяльність науково-методичного центру закладу. Спільно з вчителями були розроблені:

  • прогностична лінійка сучасного уроку

  • прогностична лінійка атестаційного зростання молодого педагога

  • конструктор навчальної програми

  • конструктор уроку (думки)

  • діагностичні картки

«Готовність педагога до роботи в новому інформаційному просторі»

«Рівень набуття учнями ключової компетенції «уміння вчитися»



«Впровадження продуктивних технологій як основи становлення творчої особистості»

  • квадрант-аналізу педагогічної діяльності педагога (за підсумками семестрового та річного оцінювання)

  • експертна оцінка чинників впливу на якість знань на якість початкової освіти


Експертна оцінка
чинників впливу на якість початкової освіти
(за статтею академіка АПН України О.Я. Савченко
«Якість початкової освіти: сутність і чинники впливу»)





з/п

Показники

Бал

%

1.

Забезпечення реальної доступності обов’язковості масової початкової освіти для всіх дітей молодшого віку незалежно від місця проживання, етнічного походження і матеріального становища батьків.







2.

Якнайповніше використання досягнень дошкільного періоду дитинства.








3.

Створення і «окультурення» освітнього середовища на засадах загальнолюдських і національних цінностей.








4.

Системоутворюючим чинником якості шкільної освіти є якість її змісту.








5.

Повноцінна реалізація ідей особистісно зорієнтованої освіти.








6.

Сформованість у молодших школярів ключових компетентностей.








7.

Технологічність методики початкового навчання.








8.

Моніторинг як інструмент управління якістю початкової освіти.








9.

Особистісна і професійна підготовка вчителя – локомотив якісних змін в освіті.











Всього








Для розгляду процедури прогнозування створили просту модель, виконали розра-хунки за допомогою прогностичної лінійки (автор І.П. Підласий «Продуктивний педагог») конструктору думки за статтею академіка АПН України О.Я. Савченко «Якість початкової освіти: сутність і чинники впливу»



Ріст педагогічної майстерності вчителя - необхідний показник якості навчальної роботи. Навчальний процес змінює в найбільшій мірі самого вчителя, якщо він позитивно впливає на учнів, забезпечує єдність освіти, виховання й розвитку школярів. Ознаками росту педагогічної майстерності вчителя на уроці є:



  • чіткість визначення та диференціація задач уроку;

  • забезпечення наступності в засвоєнні змісту освіти;

  • творчий характер методів навчання з урахуванням особливостей навчального матеріалу та навченості дітей;

  • допомога учням у подоланні труднощів у навчанні;

  • забезпечення високої працездатності школярів на уроці за рахунок застосування знань дидактики, методики навчання,

  • уміння займатися самоосвітою та постійно збагачувати навчальний процес на основі наукових досягнень.

Науково обґрунтований аналіз діяльності вчителя є основою удосконалювання навчального процесу. Аналізуючи практику вчителів, ставиться головна задача - виявляти зв'язок між діяльністю вчителя та результатами його праці, вираженими в розумовому розвитку учнів, їхній культурі, ерудиції, умінні застосовувати теорію на практиці (набуття учнями ключової компетентності «уміння вчитеися») тощо. При цьому не можна розривати єдність змісту діяльності вчителя та її результати. Нерідко, однак, упор робиться на нові методи та прийоми, модернізацію минулого досвіду, педагогічні знахідки вчителя не враховують їх можливого впливу на учнів. Однак як при цьому змінилась працездатність учнів, що вони запам'ятали та яким чином використовували знання - усе це результат нововведень, котрі треба фіксувати в першу чергу. Постійно аналізуємо дієвість старих методів навчання, традиційних методик, що теж можуть поліпшувати показники навченості або негативно впливати на ставлення дітей до навчання.

Каталог: doc -> files -> news -> 436 -> 43615
news -> Повідомлення про оприлюднення проекту Концепції громадянської освіти та виховання в Україні Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України повідомляє про оприлюднення 29 листопада 2012
news -> Додаток базовий компонент дошкільної освіти
news -> Тема кохання в повісті Шолом-Алейхема "Пісня над піснями". Еволюція героїв (Шимек і Бузя) у часі. Біблійні мотиви в повісті. Утвердження етичних цінностей
news -> Конспект уроку з української літератури в 10 класі підготувала викладач української мови І літератури Технікуму промислової автоматики Одеської державної академії холоду
436 -> Аналіз і компонування інформації для проекту у різному форматі. Презентація майбутнього проекту
436 -> «Що потрібно організмам для життя»
436 -> Урок трудового навчання у 8 класі Вчитель: Гаврилюк І.І., спеціаліст вищої категорії 2013 р. План уроку


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3




База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка