Патопсихологічна семіотика при шизофренії та афективно-ендогенних психозах 4 год

• 
  порушення мислення, емоційно-особистісної, вольової, мотиваційної сфер, що спостерігаються при шизофренії;
  
• 
  характеристику афективно-ендогенного регістр-синдрому;
  
• 
  характеристику методів діагностики мислення та пізнавальних процесів при шизофренії;
  
• 
  діагностичні критерії при біполярному афективному розладі;
  
• 
  особливості проведення патопсихологічні досліджень при афективних психозахпізнього віку.
  

• 
  визначати порушення мислення при шизофренії;
  
• 
  проводити патопсихологічні дослідження емоційно-вольової сфери у хворих на шизофренію та аналізувати його результати;
  
• 
  проводити патопсихологічні дослідження особистості та мотивації хворих на шизофренію та аналізувати його результати;
  
• 
  проводити патопсихологічні дослідження при біполярному афективному розладі та аналізувати його результати;
  
• 
  проводити диференційний аналіз між шизофренією і біполярним афективним розладом;
  
• 
  проводити патопсихологічні дослідження при афективних психозах пізнього віку та аналізувати їх результати;
  

• 
  встановлення психологічного контакту з хворим;
  
• 
  проведення патопсихологічного дослідження хворого на шизофренію та афективно-ендогенні психози;
  
• 
  проведення аналізу отриманих результатів патопсихологічного дослідження;
  
• 
  написання протоколу проведеного дослідження ;
  
• 
  формулювання заключення патопсихологічного дослідження.
  

Пізнання лікарем-психологом психології хворого, структури і закономірностей психічної діяльності дозволяє індивідуалізувати систему діагностичних, лікувальних, психопрофілактичних та експертних заходів.

При патопсихологічному дослідженні хворих на шизофренію виявляються своєрідні діагностично-значимі зміни мислення, перцептивної діяльності і афективно-особистісної сфери. Прояви психічної патології при цьому носять сумарний характер, вони не можуть бути адресованими до однієї із сфер психічної діяльності, тому в їхньому описі будуть наводитись результати патопсихологічних досліджень, які були отримані за допомогою тих чи інших методик при діагностиці шизофренічного процесу. В той же час необхідно відмітити, що практично не існує методик, які б були діагностично не значимі при встановленні діагнозу шизофренії.

1. 
   Назвіть порушення мислення при шизофренії.
   
2. 
   Як досліджуються порушень мислення при шизофренії?
   
3. 
   В чому проявляються порушення особистості у хворих на шизофренію?-
   
4. 
   Які патопсихологічні методики застосовуються при дослідженні емоційно-вольової сфери у хворих на шизофренію.
   
5. 
   Які патопсихологічні методики застосовуються при дослідженні особистості та мотивації хворих на шизофренію.
   
6. 
   В чому проявляються порушення психіки при афективно-ендогеному регістр-синдрому.
   
7. 
   Патопсихологічні дослідження при біполярному афективному розладі.
   
8. 
   Патопсихологічні дослідження при афективних психозах пізнього віку.
   

а. Резонерство;

б. Різноплановості;

в. Зісковзування;

г. Схильності до деталізації.

2. Паралогічне мислення характеризується:

а. Скаргами на втрату здатності швидко переключатися з однієї теми бесіди на іншу;

б. Втратою логічного зв'язку, підміною одних понять іншими;

в. Зупинкою думок;

г. Частим поєднанням з гіпермнезіями;

3. Опора в мисленні на латентні ознаки, виявлена при проведенні методики «піктограми» вказує на наявність:

а. шизофренічного симптомокомплексу

б. невротичного симптомокомплексу

в. психопатичного симптомокомплексу

г. органічного симптомокомплексу

д. олігофренічного симптомокомплексу

б)

в)

2. 
   Порушення особистісного ( мотиваційного ) компоненту мислення:
   

а)

в)
Задача №1

Соматичний стан, неврологічний стан – без патологічних змін.

Психічний стан: Хворий правильно орієнтується місці, часі, власній особистості. Настрій веселий, безтурботний. Міміка жива, очі випромінюють щастя, на обличчі вираз стриманих веселощів. Інколи після жарту хворий хитрувато прищурюється, а потім починає голосно сміятися. Багато говорить, схильний до римування, мова з надмірними лестощами, часто не завершує фрази і переходить до нової думки. Не може всидіти на місті, щохвилини підстрибує, бере зі столу різноманітні речі, починає ними жонглювати. Маячіння, галюцинації, порушення пам’яті не виявлені.

Питання:

1. 
   Сформулюйте попередній діагноз та назвіть ведучий синдром, тип перебігу.
   
2. 
   Перерахуйте психодіагностичні методики, які б ви запропонували для уточнення патопсихологічного регістр-синдрому
   
3. 
   Напишіть приклад патопсихологічного заключення.
   

1. 
   Блейхер В.М., Крук И.В.Патопсихологическаядіагностика.- К.,1986. - 280с.
   
2. 
   Блейхер В.М., Крук И.В., Боков С.Н. Практическаяпатопсихология.-Ростов-
   на-Дону.- 1996,448с.
   
3. 
   Блейхер В.М., Крук И.В., Боков С.Н. Клиническаяпатопсихология.- М.
   Воронеж.- 2006, 620с.
   
4. 
   Зейгарник Б.В Патопсихология.- М- 2000, 458с.
   
5. 
   Менделевич В.Д. Клиническая и медицинскаяпсихология.- М., Медпресс-
   2005,426с.
   

Підготувала: асистент Герасимук В.А.