Парадигма екзистенціалізму в українській літературі кінця ХХ століття: систематика художніх образів та характерів



Скачати 393.22 Kb.
Дата конвертації14.04.2016
Розмір393.22 Kb.




ПРИКАРПАТСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА
На правах рукопису

Хопта Світлана Михайлівна
УДК 821.161.2:82-312.1
Парадигма екзистенціалізму в українській літературі кінця ХХ століття: систематика художніх образів та характерів

10.01.01 – українська література

Дисертація на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Науковий керівник:

кандидат філологічних наук, доцент



Баран Євген Михайлович
Івано-Франківськ – 2009

Зміст

Вступ........................................................................................................................4 Розділ І. Екзистенціалізм українського модерну як предтеча постмодерного світовідчування: інтертекстуальність та європейсько-екзистенційний контекст..................................................................................................................13

1.1. Концепція екзистенційної парадигми в модерному дискурсі. Загальна характеристика…………………………………………………………………...14

1.2. Градація екзистенційних парадигм у романі О. Шпитка «Вирід» як предтеча європейського екзистенціалізму та постмодерного світовідчування…………………………….…………………………………….27

1.3. Екзистенційний дискурс Є. Плужника, М. Яцкова та В. Домонтовича крізь призму еротичного як своєрідного поривання до трансцендентної розімкненості…………………………………………………………………….36

1.4. Страх, відчай та смерть як домінуючі модуси художньої екзистенції у творчості М. Яцкова, В. Підмогильного та В. Домонтовича…………………46

Розділ ІІ. Полісемія екзистенційних виявів крізь призму постмодерної чуттєвості: екзистенційний простір «позамежовості» та еклезіастська метафора «марноти марнот» у прозі кінця ХХ століття ……………………...55

2.1. Екзистенціальні засади постмодерністської філософії в українській літературі кінця ХХ століття та внутрішній сутності персонажа…………….58

2.2. Вербалізація езотеричних метафор екзистенціального відчаю в творчості

А. Морговського та А. Малащука………………………………………………69

2.3. Апокаліптичні мотиви як вияв поетикальної проблеми постмодерного персонажа в історико-літературній перспективі (на матеріалі романів

О. Ульяненка)…………………………………………………………………….86

2.4. Антиніцшеанська енергетика та фройдівський психоаналіз у екзистенційному досвіді персонажів С. Процюка «Інфекція», «Тотем», «Жертвопринесення»…………………………....................................................95

2.5. Адитивна особистість Ю. Іздрика: антисвідомість як антиструктура у дискурсі надмірного кохання…………………………………………………104



Розділ ІІІ. Міфологічно-екзистенційні коди сучасної української прози: провідні мотиви, архетипні образи та поетика художнього здійснення………………………………………………………………………114

3. 1. Міф у структурній та онтологічно-екзистенційній поетиці прози кінця ХХ століття……………………………………………………………………..117

3.2. Екзистенційний дискурс Г. Пагутяк крізь архетипно-міфологічу парадигму К. Г. Юнга: (філософсько-літературознавчий аналіз)…………...121

3.2.1. Наративні особливості поетики Г. Пагутяк у сфері екзистенційної чуттєвості…………………………………………………………………..…...1243.2.2. Екзистенційна структура психіки персонажів Г. Пагутяк крізь призму архетипу самості………………………………………………………………..129

3.3. Екзистенційні міфологеми як акт комунікативного звершення у художньому світі Т. Прохаcька………………………………………………..135

3.4. Семантика міфологеми «Я – інший» як спосіб екзистенційного розгорнення прози О. Забужко………………………………………………...146



Висновки……………………………………………………………………….166

Список використаної літератури…………………………………………...190


ВСТУП

Українську літературу кінця ХХ століття здебільшого розглядають як феномен постмодернізму й співвідносять із комплексом загальнокультурних постмодерністських принципів (релятивності, плюральності, полісемантичності, відкритості, гри, симулятивності, суб’єктивності, асоціативності, полівербальності, інтертекстуальності, маргінальності, монтажності, нонселекції, обірваності, фрагментарності, розірваної оповідності, деміургічості, універсального творення множинних світів, рефлексивності, екзистенційності тощо), у межах яких і виникають нові художні системи, зокрема екзистенційні системи, як специфічні ознаки постмодерної чуттєвості та постмодерної проблематології автора та персонажа.

Екзистенційна спрямованість сучасної української літератури кінця ХХ століття зумовлює поле актуальних літературознавчих досліджень. Сучасну українську літературу та постмодерну культуру загалом визначають як кризовий, перехідний стан, що характеризується пошуком нових орієнтирів, епісем, метафор, метамов, дискурсів, художніх образів і характерів, які були б якісно відмінними або й протилежними до попередніх.

Український постмодернізм визначають як запізніле, деформоване, своєрідне культурне явище, зародження якого припадає на 1980-1990 роки. Вивченню проблем української літератури останніх десятиліть присвячені праці Д. Затонського [77; 78; 79], Т. Гундорової [55; 56; 57; 58], Н. Зборовської[80; 81; 82; 83; 84], В. Агєєвої [4; 5], Є. Барана [12; 13; 14; 15; 16; 17; 18; 19; 20], Я. Поліщука [180; 181], Н. Білоцерківець [31], В. Даниленка [60], Р. Харчук [239; 240], І. Старовойт [208], Л. Тарнашинської [214] тощо.

Натомість теоретичні аспекти явища, обґрунтування його появи та розвитку, зокрема на слов'янському ґрунті, висвітлено в працях Б. Бігуна, Т. Гундорової, Т. Денисової, Д. Затонського, М. Ігнатенко, Ю. Ільчука, С. Квіта, С. Павличко, Р. Семківа, Г. Сиваченко, І. Фізера й ін. Екзистенційні ж мотиви у творчій спадщині українського модернізму досліджували О. Галета, О. Гриценко, Г. Кудря, В. Мельник, Н. Михайловська, Н. Монахова, С. Павличко, Л. Пізнюк, М. Тарнавський, В. Шевчук, Ю. Шерех (Шевельов), М. Хороб. Екзистенційних проблем у сучасній літературі кінця ХХ століття частково торкалися такі літературознавці, як Т. Гундорова, Н. Зборовська, П. Іванишин, О. Поліщук, І. Старовойт, Р. Харчук.

Сутність екзистенції найкраще передається етимологією українського слова «самозречення». Свідомість «самозрікається» в ім’я трансцендетних ідей, щоб у такий спосіб укорінитися у замежований щодо природного буття світ духовності. За С. К’єркегором, «екзистенція є замежованим щодо тілесності світом людського існування» [122; 116]; за М. Гайдеггером, – «…інтенційним щодо об’єктивного буття «буттям-свідомістю», однократним і тому принципово узагальнюваним тут – ось (буттям)» [43; 96]; за Ж.-П. Сартром, – «…це постійна можливість бути іншим, постійний вибір себе самого, отже, безперервний порив до свободи, який закорінений у дусі людини і визначає її сутність» [198; 322]. Для Н. Аббаньяно, «екзистенція – це проблема людини, яку вона ставить собі» [1; 250]. За К. Ясперсом, – «це комунікація, порив до іншого, душевна розмова» [260; 18].

За доцільним спостереження історика та культуролога О. Кульчицького, для ментальної екзистенційності українців характерний “стиль прихованости” як однієї з можливих реакцій на тиск історичної дійсності, що зумовлює послаблення європейської “екстраверсії”, європейського бажання володіти “надзверхнім світом” та виражається “наслідком віддалености України від осередків європейського духу” [118; 58].

Простежуючи розвиток екзистенційної філософії в українському літературному дискурсі, насамперед слід відмітити її змінну, динамічну, а інколи навіть деструктивну еволюцію. Такий нелінійний розвиток української екзистенційної думки пов’язаний із соціально-політичними та історичними умовами, в яких перебувала українська нація.

ХІХ століття, в якому зародилося екзистенційне світовідчування та самовираження (література Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, В. Стефаника), переслідувалося жорстокими заборонами, насамперед духу самототожності, тожсамості, самоідентичності. Власне ці заборони й визначили екзистенційну відбулість тієї доби й задали тональність екзистенціюванню наступного покоління.

ХХ століття стало для України століттям Розстріляної Богеми, століттям катування та мордації української душі, в якому екзистенційна мова набула голосу волаючого в пустелі (М. Хвильовий, М. Яцків). Проте в 50-60 роках цього століття у зв’язку з тиском ідеологем матеріалістичної діалектики та соцреалістичної заангажованості характер екзистенційного дискурсу різко змінюється. І тільки кінець ХХ ст. з його посттоталітарним простором та розангажованими, розкованими духовно-світоглядними тенденціями розгортає своє екзистенціювання крізь призму вестернізованого європейського буттєвого досвіду в спосіб відкритості, всеохопності, індетермінічності, плюральності, вседозволеності, всеможливості, незавершеності, мінливості, нестабільності. Таке відкрите приймання культурно-духовного простору Заходу сучасною українською літературою змінює екзистенційно-світоглядну концепцію української ментальності зі сковородиного мудрого та ясного самопізнання на хаотичне, плюральне, відносне, а через це й полігамне, полісемантичне екзистенціювання європейського типу (С. К’єркегора, Ж.-П. Сартра, С. де Бовуар, А. Камю, Ф. Кафки, П. Тілліха, Н. Аббаньяно, К. Ясперса, М. Мамардашвілі тощо). Адже саме такий тип філософського вираження й відповідає світоглядним орієнтирам сучасної постепохи, епохи невизначеності, розірваності, спонтанності, поліваріативності та полісемантичності.

Екзистенційне як вияв думки й життя у формі проблематичності в сучасній українській літературі кінця ХХ століття характеризується не тільки відкритим змістом, але й безперервним трансцендентним пошуком, що здійснюється через можливість співвідношення «Я» / «Буття», «Я» в «Бутті» та «Я» над «Буттям».

Постмодерна проблематичність – це запит, який людина ставить щодо самої себе в самій собі, це екзистенція, яку людина намагається вивести як розуміння, що виходить за межі самого розуміння й спроектоване у плюральну, релятивну, варіативну безмежність трансцендентного. Завдяки невизначеності, екзистенційне буття для людини є вічною можливістю, вічним поривом, перманентною умовою бути.

Таким чином, постмодерна проблематичність й екзистенційна філософія співмірні у семантичній настанові, яку треба розгортати як проблему, що варіюється у нескінченність і проектується на поліфункціональне варіювання чогось одного крізь призму безкінечної проекції метафор, тобто інших можливо допустимих і рівноцінних спроб прочитання та розуміння.

Актуальність роботи. На сьогодні відсутні комплексні дослідження парадигми екзистенціалізму в сучасній українській прозі крізь призму систематики художніх образів і характерів, чим і зумовлена актуальність нашого дослідження. Ґрунтовний літературознавчий аналіз означеної проблеми під кутом зору переходу від екзистенційної парадигми модернізму до естетики екзистенційної свідомості персонажа постмодерну в усіх її плюральних, відкритих, полігамних аспектах, на нашу думку, допоможе проілюструвати та унаочнити основну проблему сучасного літературознавства та літературної критики – проблему тяглості літературного руху, закономірності та поетапності його розвитку. Тому визначальною й домінуючою в роботі стане проекція на модерно-постмодерний екзистенційний дискурс як взаємоспіввідносний та взаємопроектуючий синтез.

У дослідженні ми братимемо до уваги не тільки рівень поетики та стилю постмодерного письма, а й онтологічно-рефлективний спосіб мислення автора та втілення авторського способу мислення у текстову структуру. Ідеться про способи оприсутнення цього мислення, зокрема про стилетворчу методологію розщепленої, фрагментарної наративності, кількарівневе перевтілення наратора, зміщення автор / персонаж / персонаж / автор, розірваність оповіді, деміургічність оповідності, інтенційність свідомості, шизоаналіз, спонтанність тощо.



Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертація виконана у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника на кафедрі української літератури згідно з плановою науковою роботою, присвяченою проблемам історії літератури (зокрема вивченню своєрідності сучасного літературного процесу в Україні) (протокол № 3 від 14 вересня 2004 року).



Мета дослідження полягає в комплексному аналізі специфіки парадигми екзистенціалізму сучасної української літератури в контексті становлення та розвитку модерно-постмодерної художньої практики крізь призму систематики художніх образів і характерів.

Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:

– розглянути понятійно-категоріальний апарат філософії екзистенціалізму та його екстраполяцію в сучасну українську прозу; окреслити особливості екзистенціалізму в дискурсі українського модерну;

– визначити специфіку художніх образів та основні типи характеру героя модерну;

– систематизувати теоретико-літературні, філософські та соціокультурні аспекти постмодерну;

– проілюструвати полісемію екзистенційного здійснення (провідні мотиви, архетипні образи та поетикальні засоби) в українській прозі кінця ХХ століття;

– розкрити особливості характеру постмодерного персонажа;

– здійснити аналіз художньо-екзистенційних, естетичних і поетикальних особливостей постмодерністської чуттєвості, а також окреслити екзистенційні вияви постмодерністської чуттєвості в онтологічній сфері характеру персонажа;

– дослідити характер та форми рецепції екзистенційного з погляду міфологічної сутності та міфологічної мови;

– простежити крізь призму систематики художніх образів і характерів зв’язки «внутрішнього» екзистенціального дискурсу модерну та постмодерну із «зовнішнім» у горизонтальній і вертикальній перспективах.



Об’єктом дослідження є модерністська та постмодерністсько-екзистенційна проза як одна зі складових українського літературного процесу (на матеріалі творчості О. Шпитка, Є. Плужника, М. Яцкова, В. Домонтовича, В. Підмогильного, Ю. Косача, Ю. Іздрика, О. Забужко, Г. Пагутяк, С. Процюка, А. Морговського, А. Малащука, О. Ульяненка, Т. Прохаська).

Предмет дослідження – художні вияви екзистенційних модусів людської сутності, екзистенційні парадигми та екзистенційні рефлексії, типи художніх образів і характерів на межі епох модерн / постмодерн.

Теоретико-методологічна основа дисертації. Теоретичну основу дисертації складають літературознавчі дослідження Р. Барта, М. Бахтіна,Ф. Гваттарі, Л. Гінзбург, Ж. Дельоза, Ж. Дерріди, У. Еко, Ю. Крістевої, Ж. Лакана, М. Фуко. При концептуальному зіставленні постмодернізму та міфу враховано й використано праці Я. Голосовкера, М. Еліаде, К. Естес, К. Леві-Стросса, О. Лосєва, Є. Мелетинського, В. Проппа, В. Топорова, К.-Г. Юнга, Н. Фрая. Важливе теоретико-літературне значення мають дослідження сучасних українських літературознавців: О. Гнатюк, Т. Гундорової, Д. Затонського, Н. Зборовської, П. Іванишина, Д. Наливайка, Н. Михайловської, С. Павличко, О. Поліщук, Л. Таран, Л. Тарнашинської, Р. Харчук й ін.

Оскільки експлікація екзистенціалізму пов’язана з природою психіки й природою екзистенції, то теоретико-методологічною основою дисертації стали ідеї та положення провідних філософів-екзистенціалістів (Н. Аббаньяно, С. де Бовуар, Ж. Бодріяра, М. Бубера, А. Камю, С. К’єркегора, Ю. Крістевої, Е. Левінаса, Г. Марселя, Ж.-П. Сартра, П. Тілліха, М. Гайдеггера, К. Ясперса тощо), психоаналітиків (Е. Левінаса, В. Франкла, З. Фройда, Е. Фромма, К. Юнга), а також ідеї кордоцентризму Г. Сковороди та П. Юркевича.

Дослідження проведено на межі кількох наукових дисциплін: філософії екзистенціалізму, психоаналізу та літературознавчих теорій, зокрема стильового аналізу, архетипного аналізу, та поетикального аналізу художнього твору.

Методологія та методи дослідження. У дисертації застосовано методологію системного аналізу, основу якого складає дослідження художнього об’єкта як системи, зокрема системи помежів’я, що твориться із протилежностей, заперечень і плюральностей, унаслідок чого виявляються окремі елементи (домінантні взаємосуголосні екзистенційні мотиви та настрої в модерних письменників й авторів сучасної української прози, плюральні засоби нарації, характеротворення й образотворення співідносно до постмодерністської проблематології та постмодерністської чуттєвості, які домінують на сучасному етапі розвитку української літератури). У дослідженні використано описовий метод, який дозволив виявити функціональне навантаження екзистенційних характерокреаційних й образотворчих засобів у прозових текстах сучасної літератури; типологічний метод, який передбачає виявлення та зіставлення домінантних образотворчих, поетикальних і лейтмотивних засобів зі схожими засобами та прийомами в модерних українських та зарубіжних письменників, культурологів, філософів й психологів, а також психоаналітичний метод, який уможливлює з’ясування художніх особливостей у поетиці характеротворення та образотворення персонажа та його характеру.

Наукова новизна дисертаційної праці полягає в тому, що в ній уперше здійснено спробу проаналізувати парадигму екзистенціалізму в українській прозі кінця ХХ століття на прикладі систематики художніх образів і характерів у дискурсивному полі переходу від модерністської екзистенційної парадигми до естетики екзистенційної свідомості персонажа постмодерну; обґрунтовано розрізнення та відмінність екзистенційного світогляду модерністсько-постмодерністських характеристик персонажа; простежено специфіку реалізації ключових для екзистенційного мислення мотивів людського буття в межах аналізованих творів і способи втілення авторської інтенції в художньому тексті літератури кінця ХХ століття крізь призму екзистенційних модусів і парадигм; з’ясовано філософську основу й образно-символічну систему екзистенційної рефлексії сучасної української прози; окреслено плюральну, поліваріантну, поліаспектну, діалектично-протилежну та непоєднувану поетику втілення образів і характерів у тканину сучасного художнього тексту.

Практичне значення результатів дослідження визначається актуалізацією подальшого вивчення особливостей українського літературного дискурсу кінця ХХ століття з позицій екзистенціальної філософії, що сприятиме докладнішому висвітленню проблем взаємозв’язку вітчизняної літератури зі світовим інтелектуальним дискурсом. Основні положення роботи можуть бути використані під час викладання курсу „Історія сучасної украјнської літератури кінця ХХ століття” у вищих навчальних закладах, при підготовці спецкурсів і спецсемінарів із проблем сучасної української прози, а також у написанні курсових і дипломних, фахових робіт, присвячених екзистенційному дискурсу в українській літературі кінця ХХ століття.



Апробація результатів дослідження. Дисертація обговорювалася на засіданнях кафедри української літератури Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Основні теоретичні положення, практичні результати були викладені на міжнародних, всеукраїнських наукових конференціях: «Х Міжнародній науково-теоретичній конференції молодих вчених» (Київ, 2007); Всеукраїнській науково-теоретичній конференції «Українська література: духовність і ментальність» (Кривий Ріг, 2007); Всеукраїнській науковій конференції новітньої теорії літератури і проблем літературної антропології» (Тернопіль, 2008); Всеукраїнській науковій конференції «Василь Стус: Життєві і творчі контексти» (Донецьк, 2008); Міжнародній науковій конференції «Українська філологія: школи, постаті, проблеми» (Львів, 2008): Регіональній конференції, присвяченій 200- річчю з дня народження М.  Гоголя (Івано-Франківськ, 2009).

Публікації. Результати дослідження відображені в семи статтях, опублікованих у фахових виданнях, ліцензованих ВАК України (усі статті одноосібні).

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків і списку використаної літератури. Загальний обсяг роботи становить 190 сторінок, з них 170 сторінок основного тексту. Список літератури склдається з 261 позиції.

ВИСНОВКИ

Вибравши найбільш показові екзистенційні твори в українській модерній літературі та сучасній літературі кінця ХХ століття, проаналізувавши їх в аспекті екзистенційної парадигми крізь призму систематики художніх образів і характерів, ми прийшли до таких висновків:



І. Постмодерністська екзистенційна спрямованість на трагічність як джерело стоїчного «надпанування», свідоме прийняття трагічності як необхідної передумови буття, бере початок ще в модерному екзистенційному дискурсі (у творчості О. Шпитка, Ю. Косача, Є. Плужника,

В. Підмогильного, В. Винниченка, В. Домонтовича тощо). Таку дефініцію та плавний перехід можна простежити саме на екзистенційній розміреності та філософському спрямуванні характеротворення персонажа модерну.

Модерне, як передумова екзистенційного постмодерного проступає в українській літературі, по-перше, у ніцшеанському імморалізмі, що відштовхується від занепаду життєвих сил (герой О. Шпитка Роман Луневич «Вирід»); по-друге, у фройдівському «біологічному низу», що акумулює в собі «інстинкт, як першоджерело будь-якої дії, будь-якого прояву людини» та задоволенні, як інстинктивній потребі, що є рушієм дій і вчинків персонажа модерну, його моральних настанов (герої В. Домонтовича); по-третє, в екзистенційно-індивідуальному сартрівському відреченні (персонаж

Остап Шаптала В. Підмогильного «Остап Шаптала»); по-четверте, абсурдному бунті А. Камю, як єдиній передумові дії та змісту (Зина В. Підмогильного «Дівчинка з ведмедиком»); по-п’яте, ясперсовому морально-етичному трансцендентному відлунні к’єркегорової рятівної віри як неможливої, недосяжної мети. Адже добро в модерному дискурсі переходить у сферу трансцендентності й у художньому просторі літератури переміщується в латентний, невимовлений символ туги, хаосу, безсенсовності, абсурду (герої Є. Плужника, М. Яцкова тощо).



ІІ. Екзистенційне в прозі українського модерну формується в модусі динамічного контексту культури в спосіб сплаву, колажу національно-ментальних, кордоцентричних сковородинсько-неоплатонівських екзисем (самопізнання – самовдосконалення – саморозвиток) з вестернізованими екзистенційними віяннями Ф. Ніцше, А. Шопенгауера, С. К’єркегора, К. Ясперса, А. Камю.

Модерний герой замикає універсально-тотальну відкритість тексту та змісту твору власною егоцентричністю та моноїстичною спрямованістю в певний теоретико-методологічний вузол – філософію фройдівського типу – (герої В. Домонтовича, В. Підмогильного, М. Яцкова).



ІІІ. Постмодерний екзистенціалізм містить як модерну конфліктну, інстинктивну амбівалентну сутність людини, що є жертвою самої себе для самої себе, так і тотальну романтичну беззахисність людини, яка прагне злитися із трансцендентною сферою вічності аби перемогти страждання, поневіряння; віднайти віру, надію, самоусвідомлюючи персону власного «Я».

ІV. Модерний герой намагається стати володарем буття, володарем істини й підкорити весь світ своїм тотальним пануванням – пануванням власного «Я». Такий герой намагається оприсутнити латентний слід-символ, вимовити, виказати трансцендентне. Постмодерне письмо, як і постмодерний персонаж, виступає нескінченним змішувачем змісту. Постмодерна мова є завжди накресленою у схемі різних рем і «слідів», які ніколи не можуть бути схоплені тими, хто індивідуально говорить. Головна інтенція постмодерного художнього простору полягає в розпорошуванні та поліваріантності екзистенційних тлумачень.

V. Постмодерна екзистенція спрямована на метафізичне розгорнення, адже не намагається бездоганно упорядкувати рух ззовні, вона прагне передати цей рух тільки із внутрішнього боку свідомості. Тобто передати свідомість такою, якою вона є насправді, виявити її як неструктуроване й нецілісне почуття, що ніколи не сягає власної повноти, задовільняючись тільки інтуїтивною сферою власного відображення (метафорика «Інакшості» у творах О. Забужко та А. Морговського; інтуїтивна архетипна екзистенція у творчості Г. Пагутяк; шизофренічна і адитивна свідомість персонажів Ю. Іздрика; ніцшеансько-фройдиська залежність героїв С. Процюка; апокаліптичні візії персонажів О. Ульяненка; гайдеггерівська феноменологічна свідомість у текстах Т. Прохаська тощо).

Екзистенційна свідомість постмодерного персонажа співмірна інтуїтивному (міфологічному чи апокаліптичному) триванню, у якому «ризомне» розгалуження різних образів і свідомо-підсвідомих візі й повертають свідомість до її означеної інтуїції. Тому постмодерна екзистенція близька до інтуїтивного шизоаналітичного потоку мовлення, який вивертає, виражає все те, що для нього властиве, але не піддається вираженню та означуванню й може бути тільки латентно оприсутненим контекстом.

В екзистенційно-постмодерній парадигмі кожна екзисема, як і кожний екзистенціал, відсилає до іншої екзисеми й екзистенціалу. Тому постмодерну екзисему (екзисему відчаю, страху, трепету, туги, нестерпності, хаосу, безсилля, смерті) можна вважати слідом свідомості, невловимою, динамічною свідомістю в бутті, свідомістю, яка кодифікується в контексті й постійно перебудовується.

Онтологічний рівень постмодерного тексту оприсутнюється крізь призму проблемно-тематичного пласту екзистенційної чуттєвості, що вербалізується на підтекстовому, імпліцитно-латентному, рефлективному рівні як мотив усвідомленої екзистенційної безвиході, апокаліптичної приреченості та тотальної самотності приреченої людини (творчість Ю. Іздрика, А. Морговського, С. Процюка, А. Малащука, О. Ульяненка).

Сучасна українська література запропонувала плюральну рецепцію міфу, зокрема широкоаспектне авторсько-деміургічне використання міфологем й архетипів у сфері внутрішнього, онтологічного простору свідомості як інтенційної можливості. Тому внаслідок творення деміургічного світу у художньо-літературному просторі (творчість Т. Прохаська, О. Забужко, Г. Пагутяк) наратор трансформує власну свідомість як свідомість, що процесуально включена в твір. Ідеться про первинну свідомість, яка корелює в собі міфи, знаки, символи, міфологеми як симулякри для метамовного вираження внутрішнього відбування автора та його персонажа.

Таким чином, враховуючи теоретико-світоглядні та художньо-епістемологічні канони модернізму та досліджуючи їхній вплив на зображення екзистенційної чуттєвості героя, виявляючи певні способи прояву переживань і рефлексій, ми натрапляємо на передумову постмодерної світоглядної кризи особистісного начала.




СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Аббаньяно Н. Структура экзистенции: Введение в экзистенциализм. Позитивный экзистенциализм / Николо Аббаньяно; [пер. с итал. М. Вознюк]. – СПб.: Алетейя, 1998. – 506 с.

2. Агеєва В. Жіночий простір. Феміністичний дискурс українського модернізму: [монографія] / Віра Агеєва. – К.: Факт, 2003. – 320с.

3. Агеєва В. Мовні ігри В. Домонтовича / Віра Агеєва // Домонтович В. Дівчина з ведмедиком: [роман]. Болотяна Лукроза:[оповідання та нариси]. – К.: Критика, 2000. – С. 3 – 20.

4. Агеєва В. Нова жінка в прозі В. Домонтовича / Віра Агеєва // Слово і час. – 2002. – №10. – С. 25–36.

5. Агеєва В. Філософія жіночого існування / Віра Агеєва // Бовуар Сімона де. Друга стать; [пер. з франц. Н. Воробйової, П. Воробйова, Я. Собко]. – К.: Основи, 1994. – Т. 1. – C. 5-21.

6. Андреев Л. Постмодернизм / Л. Андреев // Вопросы литературы. – 2001. – №1. – С. 3-38.

7. Андрухович Ю. Поетичний текст як налаштування міфів / Зі спостережень над «Книгою Лева Б.-І. Антонича» / Юрій Андрухович // Вісник Прикарпатського університету. Серія: Філологія (Літературознавство) / [редкол.: В. Г. Матвіїшин (голова) та ін.]. – Івано-Франківськ: Видавничо-дизайнерський відділ ЦІТ Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, 1995. – Вип. 1. – С. 109-184.

8. Андрухович Ю. «Постмодернізм – не напрям, не течія, не мода...» / Юрій Андрухович: [З інтерв’ю із Л.Тарнашинською] // Слово і час. – 1999. – №3. – С. 66.

9. Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст.: антологія [за ред. М.Зубрицької. – 2-ге вид., доп.] – Львів: Літопис, 2001. – 832 с.

10. Арьес Ф. Человек перед лицом смерти / Ф. Арьес; [пер. с фр. Ронина Р. К.; общ. ред. Оболенской С.В.; Предисл. Гуревич А.Я.] – М.: Прогресс–Прогресс-Академия, 1992. – 528 с.

11. Бабенко Т. Особливості авторської присутності в текстах сучасної художньо-біографічної прози / Тетяна Бабенко // Слово і час. – 2005. – № 10. – С. 39 – 46.

12. Баран Є. Актуальні проблеми нової української літератури: Метод. рекоменд. до курсу лекцій / Євген Баран. – Івано-Франківськ, 2001. – 118 с.

13. Баран Є. Антон Морговський: Прожити (Перебути) Час Життя / Євген Баран // Перевал. – 2004. – №4. – С. 64-65.

14. Баран Є. Думки з приводу і без: про сучасний літ. процес / Євген Баран // Література плюс. – 1999. – № 11-12. – С. 2-3.

15. Баран Є. Звичайний читач / Євген Баран. – Тернопіль: Джура, 2000. – 125 с.

16. Баран Є. Літературна ситуація 1999-го: час єзуїтів / Євген Баран // Слово і час. – 1999. – №3. – С. 59-60.

17. Баран Є. Навздогін дев’яностим…: Проза бібліофіла (серія «Інша критика») / Євген Баран. – Івано-Франківськ: Тіповіт, 2006. – 200 с.

18. Баран Є. Непрості йдуть. Про роман Т. Прохаська «Непрості» / Євген Баран // Галичина. – 2003. – 6 травня. – С. 7-8.

19. Баран Є. Післямова // Кур’єр кривбасу / Баран Євген. – 1999. – №119-121. – С. 493-496.

20. Баран Є. Щоденникові нотатки Антона Морговського / Євген Баран // Перевал. – 2004. – №2. – С. 117-127.

21. Барт Р. Від твору до тексту / Ролан Барт [пер. з франц. Юрія Гудзя // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. / за ред. М. Зубрицької. – 2-ге вид., доп. – Львів: Літопис, 2001. – С. 378-385.

22. Барт Р. Избранные работы: Семиотика, поэтика / Ролан Барт. – М. : Изд. группа «Прогресс», «Универс», «Рея», 1994. – 616 с.

23. Батай Ж. Поза межами / Жорж Батай // Левчук Л. Західноєвропейська естетика ХХ століття. – К.: Либідь, 1997. – 224 с.

24. Бахтин М. Эстетика словесного творчества / Михайло Бахтин. – М. : Искусство, 1979. ­– 424 с.

25. Бердяев Н. Самопознание: Опыт философской автобиографии / Николай Бердяевв. – СПБ.: Издательський Дом «Азбука-Классика», 2007. – 416 с.

26. Бернадська Н. Український роман: теоретичні проблеми і жанрова еволюція: [монографія] / Н. В. Бернадська: Монографія. – К.: Академвидав, 2004. – 368 с.

27. Бичко І. Екзистенціалізм / Ігор Бичко // Філософський енциклопедичний словник [за ред. В. Шинкарук]. – К.: Абрис, 2002. – С. 186-187.

28. Біблія або Книги Святого Письма Старого і Нового Заповіту. – К.: Українське Біблійне товариство, 2003. – 1375 с.

29. Бігун Б. Я. Нариси про літературу постмодернізму / Б. Я. Бігун // Зарубіжна література. – 2000. – №29-32. – С. 5-50.

30. Бігун Б. Постмодерністський образ світу (на матеріалі західноєвропейських та американських романів 80-х років XX століття): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.01.04 «Література зарубіжних країн» / Б. Я. Бігун. ­– К., 1999. – 20 с.

31. Білоцерківець Н. Література на роздоріжжі / Наталя Білоцерківець // Критика. – 1997. – №1. – С. 28-29.

32. Бовуар Сімона де. Друга стать: У 2 т. / Сімона де Бовуар; [пер. з франц. Н. Воробйової, П. Воробйова, Я. Собко]. – К.: Основи, 1994. – Т.1. – 1994. – 390с.

33. Бовуар Сімона де. Друга стать / Сімона де Бовуар; [пер. з франц. Н. Воробйової, П. Воробйова, Я.Собко]. – К.: Основи, 1994. – Т.2.–392 с.

34. Бодрияр Ж. Симулякры и симуляции / Жак Бодрияр // Философия эпохы постмодерна. – Минск: Красико-Принт, 1996. – С. 32-48.

35. Больнов О.Ф. Философия экзистенциализма / О. Ф. Больнов; [пер. с нем. С. Никелина]. – СПб.: Лань,1999. – 224 с.

36. Бондаренко Ю. Національна парадигма українського екзистенціалізму / Юрій Бондаренко // Слово і час. – 2003. – №6. – С. 64–69.

37. Бродецький О. К’єркегор: теологія відчайдушної свободи / О. В. Бродецький // Людина і світ. – 2004. – №7. – С. 29 – 34.

38. Бук С. Форми нарації в романі Іздрика «Подвійний Леон» / Соломія Бук // Слово і час. – 2006. – № 2. – С. 63 – 67.

39. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [ уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел]. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003. – 1440 с.

40. Вітгенштейн Л. Філософські дослідження / Людвіг Вітгенштейн. – К.: Основи, 1995. – 311 с.

41. Войтович В. Українська міфологія / В. М. Войтович. – К.: Либідь, 2002. – 664 с.

42. Волинка Г. Вступ до філософії / Волинка Г., Гусєв В., Огородник І. – К.: Вища школа, 1999. – 623 с.

43. Гайденко П. Экзистенциализм и проблема культуры / П. Гайденко. – М.: Высшая школа, 1963. – 122 с.

44. Галета О. Проза життя / Оксана Галета // Досвід кохання і критика чистого розуму: Валер’ян Підмогильний: тексти та конфлікт інтерпретацій; [упоряд. О. Галета]. – К. : Факт, 2003. – С. 7–20.

45. Галич О. Теорія літератури / Олександр Галич; [редкол. В. Назарець, Є. Васильєв]. – К.: Либідь, 2001. – 425 с.

46. Гинзбург Л. О литературном герое / Лидия Гинзбург. – Л.: Сов. писатель, 1979. – 222 с.

47. Гнатюк О. Прощання з імперією: Українські дискусії про ідентичність / Оля Гнатюк. – К.: Критика, 2005. – 528 с.

48. Гноєва Н. Любовний дискурс роману «Недуга» Є. Плужника // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. – 2004. – Вип.40. – №627. – Серія: Філологія. – С. 123 – 127.

49. Голосовкер Я. Логика мифа / Я. В. Голосовкер. – М.: Наука, 1987. – 213 с.

50. Гомілко О. Метафізика тілесності: концепт тіла у філософському дискурсі / Олександр Головко. – К. : Наукова думка, 2001. – 340 с.

51. Горський В. Історія української філософії / В. Горський // Філософія Григорія Сковороди. – К.: Наукова думка, 2001. – С. 101-126.

52. Грабович Г. Шевченко як міфотворець: Семантика символів у творчості поета / Григорій Грабович. – К.: Рад. письменник, 1991. – 212 с.

53. Грабович Г. До історії української літератури: Дослідження, есеї, полеміка / Григорій Грабович. – К.: Критика, 2003. – 631с.

54. Гук О. Загубленість української людини ХХ століття в інтерпретації М. Шлемкевича / Олександр Гук // Наукові записки тернопільськго державного педагогічного університету. Серія філософія. – 2000.– Вип. 5. – С. 20-23.

55. Гундорова Т. І. Дискусія українського модернізму. Постмодерна інтерпретація: дис… доктора філол. наук: спец. 01. 01. 01 «Історія літератури» / Тамара Гундорова. – К., 1996. – 37 с.

56. Гундорова Т. Ностальгія та реванш (Український постмодернізм у лабіринтах національної ідентичності) / Тамара Гундорова // Кур’єр Кривбасу. – 2001. – № 144. – С.165-172.

57. Гундорова Т. Післячорнобильська бібліотека. Український літературний постмодерн / Тамара Гундорова. – К.: Критика, 2005. – 263 с.

58. Гундорова Т. ПроЯвлення слова: Дискурсія раннього українського модернізму: Постмодерна інтерпретація: Наукове видання / Тамара Гундорова. – Львів: Літопис, 1997. – 297 с.

59. Гуссерль Е. Криза європейського людства і філософії / Е. Гуссерль // Філософська і соціологічна думка. – 1997. – №7-8. – С. 35-68.

60. Даниленко В. Лісоруб у пустелі: Письменник і літературний процес / Володимир Даниленко. – К.: Академвидав, 2008. – 352 с.

61. Демська-Будзуляк Л. Справжнє обличчя літературного покоління девяностих – спроба ідентифікації / Леся Демська-Будзуляк // Кур’єр Кривбасу. – 2002. – №149 – С.156-162.

62. Денисова Т. Экзистенциализм и современный американский роман / Тамара Денисова. – К.: Наукова думка. – 1985. – 241с.

63. Денисова Т. Феномен постмодернізму: контури і орієнтири: Від «витоків» до сьогодні / Тамара Дентсова // Слово і час. – 1995. – №2. – С. 16-28.

64. Дерида Ж. Письмо та відмінність / Жак Дерида; [ пер. з фр. В. Шовкун; наук. ред. пер. О. Шевченко]. – К.: Вид-во Соломії Павличко «Основи». –2004. – 602 с.

65. Долгов К. От Киркегора до Камю: Очерки европейской философско-эстетической мысли ХХ века / Констянтин Долгов. – М.: Искусство. – 1990. – 399 с.

66. Домонтович В. Дівчинка з ведмедиком: [роман]. Болотяна лукроза: [оповідання та нариси] / Віктор Домонтович. – К.: Критика. – 2000. – 413 с.

67. Еко У. Роль читача. Дослідження з семіотики текстів / Умберто Еко. – Львів: Літопис. – 2004. – 384 с.

68. Еліаде М. Священе і мирське; Міфи, сновидіння і містерії; Мефістофель і андроген; Окультизм, ворожбитство та культурні уподобання / Мірча Еліаде; [пер. з нім. фр., англ. Г. Кьорян, В. Сахно]. – К.: Вид. Соломії Павличко «Основи». – 2001. – 591с.

69. Енциклопедія постмодернізму / за ред. Ч. Вінквіста та В. Тейлора; [пер. з англ. В. Шовкун; Наук. ред. пер. О. Шевченко]. – К.: Вид-во Соломії Павличко «Основи». – 2003. – 503 с.

70. Єрємєєв Л. Теорії «нового роману» і сучасний філософський ідеалізм / Леонід Єрємєєв // Рад. Літературознавство. – 1972.– №10. – С. 159-172.

71. Єшкілєв В. Повернення деміургів // Плерома. Мала українська енциклопедія актуальної літератури / Володимир Єшкілєв. – Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 1998. – 246 с.

72. Жицінський Ю. Бог постмодерністів / Юзеф Жицінський; [пер. з пол. А.Величко]. – Л.: Вид-во Укр. Католиц. Ун-ту, 2004. – 198 с.

73. Забужко О. «Сестро, сестро»: повісті та оповідання / Оксана Забужко. – Видання друге. – К.: Факт, 2005. – 240 с.

74. Забужко О. Філософія української ідеї та європейський контекст / Оксана Забужко – К.: Факт. – 1993. – 126 c.

75. Завадська В. Сто найвідоміших образів української міфології / Завадська В., Музиченко Я., Таланчук О. – К. : Орфей, 2002. – 448 с.

76. Заманская В. Экзистенциальная традиция в русской литературе ХХ века. Диалоги на границах столетий / Валентина Завадська: учебн. пособ. – М.: Флинта; Наука, 2002. – 304 с.

77. Затонский Д. Искусство романа и ХХ век / Дмитрий Затонский. – М.: Худож. лит-ра, 1973. – 535 с.

78. Затонский Д. Модернизм и постмодернизм. Мысли об извечном коловращении изящных и неизящных искусств / Дмитрий Затонский. – К., 2001. – 198 с.

79. Затонский Д. Постмодернизм: школы, тезы возникновения / Д. Затонський // Иностранная литература. – 1997. – № 4. – С.45-52.

80. Зборовська Н. Жіноча сповідь на тлі чоловічого «герметизму» / Ніла Зборовська // Слово і час. – 1996. – №8-9. – С. 59-66.

81. Зборовська Н. Жіноче письмо на порубіжжі віків (Леся Українка, Оксана Забужко) / Ніла Зборовська // Слово і час. – №2. – 2004. – С. 32-39.

82. Зборовська Н., Ільницька М. Феміністичні роздуми. На карнавалі мертвих поцілунків / Н. В. Зборовська. – Львів: Центр гуманітарних досліджень львівського національного ун-ту, 1999. – 336 с.

83. Зборовська Н. Олесь Ульяненко – поет і містик / Ніла Зборовська // Кур’єр Кривбасу. – 1999. – №110. – С. 160-171.

84. Зборовська Н. Психоаналіз і літературознавство: посібник / Н. В. Зборовська. – К.: Академвидав, 2003. – 392 с.

85. Зварич І. Міф у контексті постмодернізму / Ігор Зварич // Питання літературознавства. – Вип. 6 (63). – Чернівці, 2000. – С. 36-39.

86. Зубрицька М. Homo legens: читання як соціокультурний феномен / Зубрицька Марія. – Львів: Літопис, 2004. – 352 с.

87. Іванишин П. Національний спосіб розуміння в поезії Т.Шевченка, Є. Маланюка, Л. Костенко: [монографія] / П. В. Іванишин. – К.: Академвидав, 2008. – 392 с.

88. Іванишин П. Національно-екзистенційна інтерпретація (основні теоретичні та прагматичні аспекти): [монографія] / П. В. Іванишин. – Дрогобич: Вид. фірма «Відродження», 2005. – 308 с.

89. Ігнатенко М. А. Генезис сучасного художнього мислення / М. А. Ігнатенко. – К.: Наукова думка, 1986. – 287 с.

90. Ігнатенко М. Ігрова культура постмодерну (або вже не-культура) / Микола Ігнатенко // Вікно в світ. – 1998. – №2. – С.16-24.

91. Іздрик Ю. Воццек. / Юрій Іздрик. – Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 1997. – 112 с.

92. Іздрик Ю. Подвійний Леон: [Передмова І. Бондара Терещенка; коментар Л. Косовича] / Юрій Іздрик. – Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2000. – 204 с.

93. Іздрик Ю. ... Про... за ... про... / Юрій Іздрик // Прохасько Т. Інші дні Анни. – К.: Смолоскип, 1998. – С. 5-8.

94. Ільницький О. Трансплантація постмодернізму: сумніви одного читача / О. Ільницький // Сучасність. – 1995. – №10. – С. 111-115.

95. Ильин И. Постмодернизм от истоков до конца столетия: Эволюция научного мифа / Илья Петрович Ильин. – М.: Интрада, 1998. – 256 с.

96. Історія української літератури ХХ століття: у 2-х кн. / за ред. В. Г. Дончика; [редкол. В. Г. Дончик, В. О. Мельник, В. П. Моренець та інші]. – К.: Либідь, 1998. – Кн.1: (1910 – 1930-ті роки). – 1998. – 462 с.

97. Камю А. Творчество и свобода: ст., эссе, запис / Альбер Камю; [пер. с фр.] – М.: Радуга, 1990. – 605 с.

98. Камю А. Абсурд и самоубийство / А. Камю // Творчество и свобода. Статьи, эссе, записные книжки / Альбер Камю; [пер. с фр.]. – М.: Радуга, 1990. – С. 30-35.

99. Камю А. Бунтующий человек. Философия. Политика. Искусство; [пер. с фр] / Альбер Камю. – М.: Политиздат, 1990. – 415 с.

100. Камю А. Вибрані твори; [ пер. з фр] / Альбер Камю. – К.: Дніпро, 1991. – С. 29–68.

101. Камю А. Миф о Сизифе. Эссе об абсурде / Альбер Камю // Сумерки богов. – М.: Политиздат, 1990. – С. 222-319.

102. Квіт С. Основи герменевтики: Навч. Посіб / Сергій Квіт. – К. : Вид. дім «КМ Академія». – 2003. – 192 с.

103. Квіт С. У межах, поза межами і на межі / Сергій Квіт // Слово і час. – 1999. – №3. – С. 62-64.

104. Колошук Н. «Недуга» Є. Плужника як інтелектуальний модерний роман / Ніла Колощук // Слово і час. – 2002. – №1. – С. 64 – 70.

105. Колп В. Мала проза Валер’яна Підмогильного (риси екзистенціалізму) / В. Колп // Слово і час. – 1999. – №2. – С. 47-51.

106. Копистянська Н. Жанр, жанрова система у просторі літературознавства: [монографія] / Н. Копистянська. – Львів: Паіс, 2005. – 367 с.

107. Корабльова О. Художні версії проблеми самотності у сучасній жіночій прозі: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. техн. наук: спец. 10.01. 01. «Історія української літератури» / О. С. Корабльова – К. – 2004. – 20 с.

108. Косарев А. Философия мифа: Мифология и ее эвристическая значимость: учеб. пособие / А. Косарев. – М.; СПб.: ПЕР СЭ; Университетская книга, 2000. – 304 с.

109. Коссак Е. Экзистенциализм в философии и литературе / Ежи Коссак. – М.: Политиздат, 1980. – 360 с.

110. Костюк В. Модерн як поле експеременту (Комічне, фрагмент, гіпертекстуальність) / Костюк В., Денисенко В. – К., 2002. – 176 с.

111. Коцюбинська М. Стусове «самособоюнаповнення» (Із роздумів про поезію і листами Василя Стуса) / М. Коцюбинська // Сучасність. – 1995. – №6. – С. 137-144.

112. Кравченко Т. Постмодернізм – це принципово не модернізм / Таміла Кравченко // Слово і час. – 1999. – №3. – С. 60-61.

113. Краткая литературная энциклопедия: в 9 т.; [под ред. А.А. Суркова]. – М.: Советская энциклопедия, 1972. – Т.3. – 1972. – 976 с.

114. Кристева Ю. Самі собі чужі / Юлія Кристева [пер. з фр. З. Борисик]. – К.: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2004. – 262 с.

115. Кудря Г. М. Художні пошуки Валер’яна Підмогильного: Концепція людини, риси національної ментальності: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.01.01 «Історія української літератури» / М. Г. Кудря. – Харків, 2001. – 18 с.

116. Кузьменко В. Словник літературознавчих термінів: навч. посібник з літературознавства за оновл. програм. для вчителів та учнів середн. школи, проф. училищ, ліцеїв, гімназій / В. Кузьменко. – К.: Укр. письменник, 1997. – 230 с.

117. Кузьменчук І. Магічний реалізм як самобутнє явище латино-американської літератури / Кузьменчук І., Маловець М. // Зарубіжна література. – 2005. – №10. – С. 3-9.

118. Кульчицький О. Світовідчування українця / О. Кульчинський // Українська душа. – К.: Фенікс, 1992. – С. 48-60.

119. Кун М. Легенди і міфи Стародавньої Греції; [пер. з рос. О. М. Іванченка] / М. Кун. – К.: Мистецтво, 1996. – 472 с.

120. Кухаренко В. Інтерпретація тексту: навч. посіб. для студентів старших курсів факультетів англійської мови / В. Кухаренко. – Вінниця: НОВА КНИГА, 2004. – 272 с.

121. Кьеркегор С. Болезнь к смерти / С. Кьеркегор // Кьеркегор С. Страх и трепет; [пер. с дат]. – М.: Республика, 1993. – С. 251–350.

122. Кьеркегор С. Страх и трепет; [пер. с дат] / С. Кьеркегор. – М.: Республика, 1993. – С. 115–248.

123. Лавринович Л. Б. Постмодернізм в українській, польській та російській прозі: типологія образу-персонажа: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філолог. наук: 10.01.05. «Порівняльне літературознавство» / Л. Б. Лавринович. – Тернопіль, 2002. – 20 с.

124. Лавринович Л. Сучасний український постмодернізм – Напрям? Стиль? Метод? / Лідія Лавринович // Слово і час. – 2001. – №1. – С. 39-46.

125. Лакан Ж. Инстанция буквы в бессознательном, или судьба раз ума после Фрейда / Жан Лакан. – М.– Прогресс, 1997. – 183 с.

126. Леві-Стросс К. Структурна антропологія / Клод Леві-Стросс. – К.: Основи, 1997. – 387 с.

127. Левчук Л. Західноєвропейська естетика ХХ століття: навч. Посібник / Л. М. Левчук. – К.: Либідь, 1997. – 224 с.

128. Лексикон загального і порівняльного літературознавства [за ред. А. Волков, О. Бойченко, І. Зварич, Б. Іванюк, П. Рихло]. – Чернівці: Золоті литаври, 2001. – 636 с.

129. Лиотар Ж. Заметки о смыслах «пост» / Ж. Ф. Ліотар // Иностранная литература. – 1994. – № 1. – С. 55-56.

130. Ліотар Ж. Ситуація постмодерну / Ж. Ф. Ліотар // Філософська і соціологічна думка. – 1995. – №5-6. – С. 15-38.

131. Литературная энциклопедия терминов и понятий [под ред. А. Н. Николюкина]. – М.: Интелвак, 2001. – 1600 с.

132. Литературные архетипы и универсалии [под ред. Е. М. Мелетинского]: М.: Рос. гос. гуманит. ун-т, 2001. – 433 с.

133. Література. Теорія. Методологія; [пер. з польськ. С. Яковенка] / Упор. і наук. ред. Д. Уліцька. – К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2006. – 543 с.

134. Літературознавча енциклопедія. – 2т.; [авт. – уклад. Ю. І. Ковалів]. – К.: ВЦ «Академія», 2007. – Т.1. – 2007. – 608 с.

135. Літературознавчий словник-довідник; [за ред. Гром’яка Р. Т; Коваліва Ю.І. та ін.]. – К.: В У «Академія», 1997. – 741 с.

136. Ліхоманова Н. О. Постмодерністська рецепція міфу: (на матеріалі європейського романного досвіду ХХ століття): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.01.06. «Теорія літератури» – К., 2001. – 20 с.

137. Ломброзо Ч. Женщина преступница и проститутка / Ломбордзо Ч., Ферреро Г. – Ставрополь: Узд. А. А. Торбы, 1991. – 224 с.

138. Лосев А.Эстетика Возрождения / Алексей ФедоровичЛосев. – М.: Мысль, 1978. – 623 с.

139. Лосев А. Знак. Символ. Миф. Алексей Федорович Лосев [тр. по языкознанию]. – М.: Изд. МГУ, 1982. – 479 с.

140. Лосев А. Философия. Мифология. Культура / Алексей Федорович Лосев – М.: Политиздат, 1991. – 525 с.

141. Лотман Ю. Внутри мысленных миров. Человек – текст – семиосфера – история / Ю. М. Лотман . – М., 1996. – 464 с.

142. Лотман Ю. Семиосфера: Культура и взрыв. Внутри мыслящих миров. Статьи. Исследования. Заметки (1968-1992) / Ю. М. Лотман. – СПб.: Искусство, 2000. – 704 с.

143. Лотман Ю. Структура художественного текста / Ю. М. Лотман. – М.: Искусство, 1970. – 384 с.

144. Ляшкевич П. Житіє Осипа Шпитка. (Легенда. Біографія. Творчість) / Петро Ляшкевич // Дзвін. – 1997. – №4. – С. 114-118.

145. Малахов В. Поліфонія страху в філософській творчості Сьорена К’єркегора / Віктор Малахів // Українська К’єркегоріана: Доповіді міжнародного семінару «Сьорен К’єркегор і його роль в інтертекстуальному житті Європи». – Львів, 1998. – С. 115-121.

146. Малащук А. Атентат на Герострата / Андрій Малащук. – Івано-Франківськ: Тіповіт, 2005. – 112 с.

147. Мамардашвили М. Как я понимаю философию / М. К. Мамардашвілі [сост. и общ. ред. Ю.П.Сенокосова]. – М.: Прогресс; Культура, 1992. – 415 с.

148. Мамардашвілі М. Картезіанські роздуми / М. К. Мамардашвілі – К.: Стилос, 2000. – 231 с.

149. Марсель Г. Homo viator; [пер. укр. В. Й. Шовкуна] / Габріель Марсель. – К.: Вид. дім «KM Akademia», Університет. вид-во «Пульсари», 1999. – 320с.

150. Мелетинский Е. Поэтика мифа / Е. М. Мелетинський – М.: Наука, 1976. – 408 с.

151. Мерло-Понти М. Феноменологія сприйняття; [пер. з фр] / М. Мерло-Понті. – К.: Український Центр духовної культури, 2001. – 552 с.

152. Мифологический словарь / гл. ред. Е. М. Мелетинский. – М.: Сов. энциклопедия, 1990. – 672с.

153. Михайловська Н. Трагічні оптимісти: Екзистенційне філософування в українській літературі ХІХ – першої половини ХХ ст. / Н. А. Михайловська. – Львів: Світ, 1998. – 212 с.

154. Мовчан М. Осмислення феномена самотності як проблеми суспільного буття особистості / М. Мовчан // Філософські обрії. – 2005. – №13. – С.141-156.

155. Моклиця М. В. Модернізм у творчості письменників ХХ ст. Ч.1: Українська література: навч. посібник / М. В. Моклиця. – Луцьк: Вежа, 1999. – 154 с.

156. Моклиця М. Модернізм як структура: Філософія. Психологія. Поетика: [монографія]. Вид. 2-ге, доповн. і переробл / М. В. Моклиця. – Луцьк: Ред. – вид. від. «Вежа», 2002. – 390 с.

157. Моклиця М. Модернізм – проблема теоретична й психологічна / М. В. Моклиця // Слово і час. – 2001. – №1. – С. 32-38.

158. Моклиця М. В. Модернізм як структура: філософія. Психологія. Поетика / М. В. Моклиця. – Луцьк, 1998. – 294 с.

159. Морговський А. Аве, Маріє, аве: [роман] / Передмова С. Процюка / Антон Морговський. – Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2002. – 184 с.

160. Морговський А. Инший (Роман) / Антон Морговський // Кальміус. – 2004. – №1. – С. 118-159.

161. Наєнко М. Типи творчості в епоху постмодернізму / М. Наєнко // Слово і час. – 2002. – № 4. – С. 59-60.

162. Наливайко Д. Міфологія і сучасна література / Дмитро Наливайко // Всесвіт. – 1980. – № 2.– С. 170-182.

163. Наливайко Д. Про співвідношення «декадансу», «модернізму», «авангардизму» / Дмитро Наливайко // Слово і час. – 1997. – №11-12. – С. 44-48.

164. Наливайко Д. Типологія українського реалізму на європейському тлі / Дмитро Наливайко // Українська література в системі літератур Європи і Америки ХІХ-ХХ ст. – К., 1997. – С. 95-135.

165. Наливайко Д. Трагічний гуманізм Альбера Камю / Дмитро Наливайко // Камю А. Вибрані твори. – К., 1991. – С. 5-28.

166. Неймовірно можливі світи: референтність, фікційність, текстуалізація: [монографія] / за ред. Г. Т. Гром’яка. – Тернопіль, 2005. – 290 с.

167. Ницше Ф. Мужчина и женщина / Ф. Ніше // Сочинения в двух томах. – М.: Мысль, 1990.– Т.1. – С. 753-758.

168. Ніцше Ф. Так сказав Заратустра; Жадання влади / Ф. Ніцше; [пер. з нім А. Онишка, П. Таращук]. – К.: Основи; Дніпро, 1993. – 415 с.

169. Нідельман Я. Серце філософії / Якобс Нідельман. – Львів: Літопис, 2000. – 228 с.

170. Новейшая философская энциклопедия: в 4т. / под ред. В.С. Степина. – М.: Мысль, 2001. – Т.4. – 2001. – 605 с.

171. Новейший философский словарь / сост. А. А.Грицанов. – Мн.: изд. В. Н. Скакун, 1998. – 896 с.

172. Онишкевич Л. Екзистенціалістська модель у теорії літератури / Лариса Онишкевич // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. / за ред. М. Зубрицької. – Львів: Літопис, 2002. – С. 324–326.

173. Павличко С. Дискурс модернізму в українській літературі: [монографія] / Соломія Павличко. – К.: Либідь, 1997. – 360 с.

174. Павличко С. Теорія літератури / Соломія Павличко [передм. Марії Зубрицької]. – К.: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2002. – 679 с.

175. Павлишин М. Канон та іконостас: Літературно-критичні статті / Марко Павлишин. – К.: Час, 1997. – 447 с.

176. Пагутяк Г. Записки Білого Пташка / Галина Пагутяк. – К. : Український письменник, 1999. –150 с.

177. Пагутяк Г. Захід сонця в Урожі: Романи, повісті, оповідання та новели. 2-ге вид., переробл. і доп / Галина Пагутяк. – Львів: ЛА «Піраміда», 2007. – 368 с.

178. Підмогильний В. Невеличка драма: Роман, повісті / Валер’ян Підмогильний [вступ. ст. К. П. Фролдової; Худож. – оформ. В. І. Хворост]. – Дніпропетровськ: Промінь, 1990. – 326 с.

109. Плужник Є. Недуга: Роман / Євген Плужник. – 2-ге вид. – К. : Сяйво, 1929. – 220 с.

180. Поліщук Я. Міфологічний горизонт українського модернізму. Монографія / Ярослав Поліщук; [Вид. друге, доп. і переробл.]. – Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2002. – 392 с.

181. Поліщук Я. Література як геокультурний проект: [монографія] / Ярослав Поліщук. – К.: Академвидав, 2008. – 304 с.

182. Постмодернизм и культура (материалы «круглого» стола) // Вопросы философии. – 1993. – № 3. – С. З-16.

183. Постмодернизм. Энциклопедия. – Мн.: Интерпрессервис; Книжный Дом, 2001. – 1040 с.

184. Приватна колекція: Вибрана українська проза та есеїстика кінця ХХ століття; [упоряд. вступне слово, бібліограф. відомості та примітки В. Габора]. – Львів: ЛА «Піраміда», 2002. – 628 с.

185. Причепій Є. Філософія: навч. посіб.: [Причепій Є., Черній А., Чекаль Л.]. – К. : Академвидав, 2003. – 576 с.

186. Проблема человека в западной философии. [редкол. Л. П. Буева, Б. Т. Григорьян, П. С. Туревич]. – М.: Прогресс, 1988. – С. 207-222.

187. Проза про життя інших: Юрій Косач: тексти, інтерпретації, коментарі [упоряд. В.  Агеєва]. – К.: Факт, 2003. – 352 с.

188. Прохасько Т. Інші дні Анни / Тарас Прохасько. – К. : Смолоскип, 1998. – 122 с.

189. Прохасько Т. Лексикон таємних знань: новели / Тарас Прохасько. – Львів, 2004. – 200 с.

190. Прохасько Т. Непрості / Тарас Прохасько. – Івано-Франківськ, 2002. – 137 с.

191. Процюк С. Жертвопринесення [роман] / С. Процюк. – Івано-Франківськ; Тіповіт, 2007. –207 с.

192. Процюк С. Інфекція: Роман / Степан Процюк. – Львів: ЛА «ПІРАМІДА», 2002. – 196 с.

193. Процюк С. Тотем / Степан Процюк. – Івано-Франківськ: Тіповіт, 2005. – 190 с.

194. Радченко О. Філософський дискурс постмодернізму / О. Радченко // Вісник Прикарпатського університету. Філософські і психологічні науки. – 2003. – Випуск ІV. – С.18-15.

195. Руденко М. Наративна типологія прози М. Хвильового: [монографія] / Марта Руденко: Монографія. – Тернопіль, 2003. – 88 с.

196. Ружмон Дені де. Любов і західна культура; [пер. з франц. Ярина Тарасюк] / Дені де Ружмон. – Львів: Літопис, 2000. – 304 с.

197. Сартр Ж.-П. Буття і ніщо: нариси феноменології і онтології; [пер. з фр. В. Лях, П. Таращук] / Ж. П. Сартр. – К.: Вид-во С. Павличко «Основи», 2001. – 854 с.

198. Сартр Ж. -П. Экзистенциализм – это гуманизм / Ж.-П. Сартр // Сумерки богов. – М.: Политиздат, 1990. – С. 319-345.

199. Сартр Ж.-П. Нудота // Сартр Ж.-П. Нудота. Мур. Слова; [пер. з фр. В. Борсука та О. Жупанського] / Ж.-П. Сартр. – К.: Основи, 1993. – С. 3–182.

200. Сартр Ж.-П. Первичное отношение к другому: любовь, язык, мазохизм / Ж.-П. Сартр // Проблема человека в западной философии. – М. : Прогресс, 1988. – С. 207–228.

201. Семків Р. Постмодернізм та іронія (типологізація нетипового) / Ростислав Семків // Слово і час. – 2000. – №6. – С. 6-12.

202. Сеник Л. Роман опору і література трагічної свідомості / Л. Сеник // Слово і час. – 1996. – №1. – С. 51–58.

203. Сиваченко Г. Зрушення кордонів: Постсоцреалізм чи постмодернізм? / Г. Сиваченко // Слово і час. – 1991. – №2. – С. 55-62.

204. Сковорода Г. Пізнай в собі людину / Сковорода Григорій Сакович [передм. В. Войнович]. – Львів: Світ, 1995. – С. 320–323.

205. Словник символів культури України; [за заг. ред. В. Коцура, О. Потапенка, М. Дмитренка]. – К.: Міленіум, 2002. – 260 с.

206. Соболь О. Постмодернізм і майбутнє філософії / Олександр Соболь. – К., 1997. – 185 с.

207. Соловьев Вл. Смысл любви; [сост. В. А. Романець] / Володимир Соловьев. – К.: Лыбидь – АСКИ, 1991. – 64 с.

208. Старовойт І. М. Український постмодернізм у критичному та художньому дискурсі кінця ХХ століття : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.01.06. «Теорія літератури» / І. М. Старовойт. – Львів, 2001. – 19 с.

209. Страда В. Модернизация и постмодернизация / Вікторія Страда // Вікно в світ. – 1999. – №2. – С. 196-201.

210. Стус В. Вікна в позапростір: Вірші, статті, листи, щоденникові записи / Василь Стус. – К.: Веселка, 1992. – 262 с.

211. Стус В. Палімпсест: Вибране / Василь Стус. – К. : Факт, 2003. – 432 с.

212. Сумерки богов: сборник / Ф. Ницше, З. Фрейд, Э. Фромм и др.; сост., общ. ред. и предисл. А.А. Яковлева. – М.: Политиздат, 1990. – 396 с.

213. Таран Л. Жіноча роль: [монографія] / Людмила Таран. – К.: Соломії Павличко «Основи», 2007. – 128 с.

214. Тарнашинська Л. Свобода вибору – єдина форма самореалізації в абсурдному світі / Людмила Тарнашинська // Сучасність. – 1995. – №3. – С. 117-128.

215. Татаркевич В. Історія шести понять: Мистецтво. Прекрасне. Форма. Творчість. Відтворництво. Естет. Переживання / Владислав Татаркевич; [пер. з пол. В.Корнієнка]. – К.: Юніверс, 2001. – 368 с.

216. Тебешевська-Качак Т. «Инший»: Модель сучасної екзистенційної прози / Тетяна Тебешевська-Качак // Кальміус. – 2004. – №1. – С. 159-162.

217. Теорія літератури в Польщі. Антологія текстів. Друга половина ХХ – початок ХХ ст. [упоряд Б. Бакули; за заг. ред. В. Моренця]; [пер. з польськ. С. Яковенка]. – К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. – 531 с.

218. Томенко М. Теорія українського кохання / М. Томенко. – К., 2001. – С. 25.

219. Топоров В. Миф. Ритуал. Символ. Образ. Исследование в области мифопоэтического: Избранное / В. Топоров. – М. : Прогресс-Культура, 1995. – 624 с.

220. Тресиддер Дж. Словарь символов; [ пер. с англ. С. Палько] / Дж. Тресиддер. – М.: ФАИР ПРЕСС, 1999. – 448 с.

221. Українська літературна енциклопедія: у 12 т. [под ред. І. Дзеверіна]. – К.: УРЕ ім. М. Бажана, 1990. – Т.2: –1990. – 576 с.

222. Ульяненко О. Сталінка; Дофін Сатани: [романи] / Олесь Ульяненко. – Харків: Фоліо, 2003. – 382 с.

223. Философский энциклопедический словарь. – М.: Инфра-М, 1997. – 576с.

224. Фізер І. Постмодернізм: post/ante/modo: Термін з нульовим значенням / Іван Фізер // Сучасність. – 1998. – №11. – С. 117-123.

225. Філософський енциклопедичний словник. – К.: Абрис, 2002. – 742 с.

226. Фрай Н. Архетипний аналіз: теорія мітів / Нортон Фрай // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. [за ред. Марії Зубрицької. – 2-е вид., доп.]. – Львів: Літопис, 2001. – 832 c.

227. Франкл В. Человек в поисках смысла / В. Франкл [пер. с англ. і нім. Д. А. Леонтьева, М. Т. Папуша]. – М.: Прогресс, 1990. – 368 с.

228. Фрейд З. Введение в психоанализ. Лекции 1–15 / Зигмунд Фрейд – СПб.: Алетейя, 1999. – 278 с.

229. Фрейд З. Мы и смерть / З. Фрейд // Рязанцев С. Танатология – наука о смерти. – СПб.: Б.в., 1994. – С. 13–25.

230. Фрейд З. Очерки по психологии сексуальности / Зигмунд Фрейд. – Х.: Фолио, 2000. – 197 с.

231. Фрейд З. Психоанализ и теория сексуальности / Зигмунд Фрейд. – СПб.: Алетея, 1998. – 216 с.

232. Фромм Э. Бегство от свободы; [пер. с англ.] / Э. Фромм. – М.: Прогресс, 1990. – 271 с.

233. Фромм Э. Душа человека / Э. Фромм. – М.: Республика, 1992. – 430 с.

234. Фромм Э. Искусство любви (Исследование природы любви). – Вып.2. / Э. Фромм. – М. : Знание, 1991. – 64 с.

235. Фуко М. Воля к истине: По ту сторону знания, власти и сексуальности М. Фуко. – М., – 1996. 448 с.

236. Хаддад К. До розрізнення термінів «екзистенційний» та «екзистенціальний» / К. Хаддад // Вісн. Харк. нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна. – Серія: Філологія. – Вип.35 – 2002. – №557.– С. 360–365.

237. Хайдеггер М. Бытие и время;  [пер. с нем. В.В. Бибихина] / Мартин Хайдеггер, Изд-е 2-е, исправл. – СПб.: Наука, 2002. – 451 с.

238. Хамитов Н. Философия и психология пола. Одиночество женское и мужское. Люди тоски и люди скуки / Н. Хамитов. – К. : Ника–Центр, 2001. – 224 с.

239. Харчук Р. Покоління постепохи (Проза) / Роксана Харчук // Дивослово. – 1998. – №1. – С. 6-12.

240. Харчук Р. Сучасна українська проза: Постмодерний період: навч. посіб. / Р. Б. Харчук. – К.: Академія 2008. – 248 с.

241. Хассан І. Культура постмодернізму / І. Хассан // Вікно в світ. – 1999. – №5. – С. 99-111.

242. Херрман Фр.-В.фон. Фундаментальная онтология язика; [пер. с нем] / Фр.-В.фон. Херманн. – Мн.: ЕГУ; ЗАО «Пропилеи», 2001. – 168 с.

243. Цыбур Е. Исследование личностных особенностей людей, склонных к емоциональной зависимости в любви и лиц, имеющих опыт эпизодического употребления психоактивных веществ / Е. Цыбур // Практична психологія та соціальна робота. – 2006. – №1. – С. 68-73.

244. Читанка з історії філософії: у 6 кн. [під ред. Г. І. Волинки]. – К.: Фірма «Довіра», 1993. – Кн.6.: Зарубіжна філософія ХХ ст. – 1993. – 239 с.

245. Шварц Т. От Шопенгауэра к Хайдеггеру / Т. Шварц; [пер. с нем]. – М. : Прогресс, 1964. – 357 с.

246. Шевчук В. Екзистенціальна проза Валер’яна Підмогильного / Валерій Шевчук // Досвід кохання і критика чистого розуму: Валер’ян Підмогильний: тексти та конфлікт інтерпретацій / упоряд. О. Галета. – К.: Факт, 2003. – С. 353–366.

247. Шеллинг Ф. Сочинения в двух томах. – Т. 1. – М.: Мисль. – Т. 1. – 1987. – 638 с.

248. Шлемкевич М. Загублена українська людина / М. Шлемкевич. – К. : МП «Фенікс», 1992. – 168 с.

249. Шопенгауер А. Избранные произведения / А. Шопенгауер; [сост., авт. вступ. ст. и примеч. И. С. Нарский]. – М.: Просвещение, 1992. – 479 с.

250. Шпитко О. Вирід / Осип Шпитко [упоряд., перед., поясн. слів і примітки П. Ляшкевича]. – Львів, 2000. – 128 с.

251. Шумило Н. Під знаком національної самобутності. Українська художня проза кінця ХІХ – поч. ХХ ст. / Шумило Наталя Микитівна. – К.: Задруга, 2003. – 354 с.

252. Экзистенциальная психология / Мэй Р., Маслоу А., Оллпорт Г., Роджерс К.; [пер. с англ. Л. Я. Дворко] – Львов: Инициатива; Ин-т общегуманитарных исследований, 2005. – 160 с.

253. Эко У. Заметки на полях «Имени розы» / Умберто Еко // Эко У. Имя розы. – М.: Книжная палата, 1989. – С. 427-467.

254. Энциклопедия литературных героев. – М.: Аграф, 1999. – 496 с.

255. Эстес К. Бегущая с волками. Женский архетип в мифах и легендах Клариса Пинкола Эстес. – К.: София, 2002. – 459 с.

256. Юнг К. Архетип и символ; [пер. c нем. В. Менжулин] / Юнг Карл – М.: Ренесанс, 1991. – 304 с.

257. Юнг К. Воспоминания, сновидения, размышления / Юнг Карл Гюстав. – К.: – Air Land, 1994. – 405 с.

258. Юнг К. Сознание и бессознательное: сборник; [пер. с англ] / Юнг Карл Гюстав. – СПб.: Университетская книга, 1997. – 544 с.

259. Юнг К. Душа и миф. Шесть архетипов; [пер. с англ.] / Юнг Карл. – К.: Гос. библиотека Украины для юношества, 1996. – 384 с.

260. Ясперс К. Смысл и назначение истории; [пер. с нем.] / Ясперс К. – М.: Политиздат, 1991. – 527 с.

261. Яцків М. Муза на чорному коні: оповідання і новели. Повісті. Спогади і статті: [Упоряд., автор передм. та приміт. М. Ільницький] / М. Яцків. – К.: Дніпро, 1989. – 846 с.









База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка