П. Г. Крачун, О.І. Шушляпін, В. Д. Бабаджан, М.І. Кожин, Н. В. Шумова, О. М. Шелест, О. В. Ломакіна, О.І. Залюбовська, П.І. Ринчак фахова підготовка студентів на 5-му курсі кафедри внутрішньої медицини №2



Скачати 499.3 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації18.04.2016
Розмір499.3 Kb.
  1   2   3


П.Г. Крачун, О.І. Шушляпін, В.Д. Бабаджан, М.І. Кожин, Н.В. Шумова, О.М. Шелест, О.В. Ломакіна, О.І. Залюбовська, П.І. Ринчак
ФАХОВА ПІДГОТОВКА СТУДЕНТІВ на 5-му КУРСІ КАФЕДРИ ВНУТРІШНЬОЇ МЕДИЦИНИ № 2, КЛІНІЧНОЇ ІМУНОЛОГІЇ ТА АЛЕРГОЛОГІЇ ХАРКІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО МЕДИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ В УМОВАХ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЇ СИСТЕМИ
Постановка проблеми. Приєднання України до процесу Болонському повинно підвищити якість освіти в контексті практико-орієнтованого напряму навчання. Відмітними тенденціями розвитку світової системи освіти є поглиблена у фундаментальні основи навчання, посилення гуманітарної і професійної її спрямованості, формування у студентів системного підходу до аналізу медико-соціальних ситуацій, стратегічного та тактичного мислення, виховання соціальної і професійної мобільності, уміння спілкуватися, використання іноземної мови в практичному житті.

На даному етапі розвитку освіти більшість фахівців акцентують увагу на формальних аспектах приєднання до Декларації про Європейський регіон вищої освіти, не приділяючи належної уваги змістовній стороні проблеми. Тим часом саме подолання репродуктивного стилю навчання і перехід до нової його парадигми, зокремо до дивергентного (творчого) на відміну від конвергентного мислення, що забезпечує пізнавальну активність і самостійність мислення тих, що навчаються, є одним із стратегічних напрямів модернізації освіти в розвинених країнах [2].



Аналіз останніх досліджень та публікацій. Основи реформування освіти були закладені вже на початку 90-х років у Законі України „Про освіту" та Національній програмі „Освіта". Освітня реформа в Україні передбачає принципову зміну змісту, цілей та завдань освіти. Кінцевою метою навчання стає підготовка високоосвіченої, професійно орієнтованої, інтелігентної особистості, здатної адаптуватись до динамічно розвиваючого суспільства і знайти своє місце в умовах життєвих реалій [4].

Використання Європейської кредитної трансферної системи дозволяє гарантувати прозорість, наводити «мости» між різними учбовими установами і розширити можливість вибору для студентів. Це вимагає досліджень, що стосуються розробки оптимальних угод при співпраці між вищими учбовими закладами Європейського простору освіти. Кредит - це умовна одиниця вимірювання учбового навантаження при вивченні якої-небудь учбової спеціальності або певного курсу (дисципліни), виконаною студентом у період навчання. Кредит - мінімальна одиниця» яка точно фіксується, часто означаючи навчання в продовженні одного тижня, як суми аудиторної і самостійної роботи студента. Впровадження кредитово-модульної системи організації учбового процесу у вузах є важливим чинником стимулювання ефективної роботи викладача і студента з урахуванням часу безпосереднього їх спілкування в процесі навчання, але розробка модулів вимагає від викладача глибокої аналітичної роботи над смисловим і змістовним наповненням дисципліни і структуризацією їх як системи, а не механічного перенесення розділів програми до відповідних модулів [7,12].



Постановка завдання. Як показує наша практика, для студента важливе не тільки осмислення і освоєння інформації, а оволодіння засобами і практичним впровадженням з використанням матеріалу, що вивчається, і ухваленням ним певних конструктивних рішень. У таких умовах зменшується частина прямого і зовні заданого інформування і розширюється використання Інтерактивних форм і методів роботи студентів під керівництвом викладача, а також повноцінна самостійна робота над змістом модульного матеріалу тієї або іншої учбової теми. Викладач закріплюється за невеликою групою студентів, пізнавальною діяльністю якої він керує, враховуючи їх індивідуальні інтереси, інтелектуальні здібності, плани на освоєння учбового матеріалу і плану на майбутнє. У цьому полягає суть так званого особисто-орієнтованого підходу в навчанні. На нашій кафедрі чітко продумана комплексна методика розрахунків педагогічного навантаження викладачів вищої школи в умовах кредитово-модульної системи організації учбового процесу і учбового навантаження студентів, а також визначити зв'язок між ними.

Викладання основного матеріалу. Ми впевнені, що найефективніший метод активізації учбового процесу - це поєднання учбової, наукової і практичної діяльності. З цією метою важливе входження в систему безперервної освіти. Необхідно також забезпечити розвиток всіх елементів системи безперервної освіти: базової професійної освіти, післявузівської освіти фахівців, навчання в процесі роботи і післявузівської освіти викладачів. У взаємодії всі ці елементи формують інтегровану систему безперервної медичної освіти. Цій меті служить кредитово-модульна система, яка передбачає усунення недоліків в сучасній вищій освіті і вирішення наступних завдань, таких як відхід від традиційної схеми «учбовий семестр - навчальний рік - учбовий курс», раціонального розподілу учбового матеріалу дисциплін на модулі і перевірка якості засвоєння теоретичного і практичного матеріалу кожного модуля, перевірка якості підготовки кожного студента до практичного або семінарського заняття, клінічного обходу або конкретного розбору тієї або іншої нозоологічної форми, використання ширшої шкали оцінки знань з фікцією остаточного впливу суми балів, отриманих впродовж семестру, і проводити сумарну оцінку по кожній учбовій дисципліні з постійним систематичним стимулюванням самостійної роботи студентів впродовж всього семестру І підвищення якості знань, а також підвищення об'єктивності оцінювання знання студентів, впровадження здорової конкуренції в навчанні, виявлення і розвиток творчих здібностей студентів [5,13].

Так, навчально-методичний процес кафедри реалізується в рамках останніх досягнень Болонської конвенції з використанням модульного навчання, яке припускає таку організацію учбового процесу, при якій викладач і студент працює з учбовою інформацією, представленою у вигляді модулів. Кожен модуль володіє закінченістю і відносною самостійністю. Сукупність цих модулів складає єдине ціле при розкритті учбової теми або всієї учбової дисципліни. Перший - цільовий модуль дає перше уявлення про нові об'єкти, явища, події (у терапевтичній практиці уявлення про клінічну ситуацію у хворого, діагностичних і терапевтичних прийомах). Другий-інформаційний модуль є системою необхідної інформації у вигляді розділів, параграфів книги, комп'ютерних програм і тому подібне. Третій - операційний модуль включає весь перелік практичних завдань, вправ і питань для самостійної роботи по використанню отриманої інформації. Четвертий-контрольний модуль призначений для перевірки результатів засвоєння нової учбової Інформації і може бути представлений системою питань для заліку, тестів, ситуаційних завдань, творчого завдання, іспиту. Модульне навчання розраховано на виняткову самостійну роботу студента при дозованому засвоєнні учбової інформації, зафіксованих у модулях. Викладачі кафедри віддають належне умінням будувати бесіду із студентами в питально-відповідній формі (діалозі). Форма питання навчання розвиває мислення, раціоналізував емоції і формує логіку у викладі думок. Так, продуманий ланцюжок питань покликаний управляти мисленням учня, особливо в системі діалогу «викладач-студент», лікар, що «лікує, - інтерн», «завідувач відділенням - клінічний ординатор», «завідувач кафедрою-магІстр, аспірант, докторант». При цьому розкривається самоефективність в навчанні при рішенні різного ступеня структурованості або неструктурованості ситуаційних клінічних завдань, включаючи їх рішення в інтерактивному (діалоговому) режимі [6,10].

Формуюча діяльність суб'єкта викладання є сукупністю функцій викладання, серед яких ведучими є дидактична, комунікативна і контрольна. Дидактична система інтерактивного самонавчання при модульному конструюванні матеріалу на основі розумового типу учення, характеризуючись особово-орієнтованим підходом, дозволяє вирішувати наступні завдання: запуск і підтримка на належному рівні Інформаційно-мотиваційних механізмів дії на активність студентів при одночасному скороченні аудиторного лекційного навантаження; планування і управління якістю навчання із стабільними і відтворними позитивними результатами, відкриваючи шлях до реальної технологизації процесу навчання; запуск і підтримка на належному рівні механізмів внутрішнього розвитку і самоудосконалення суб'єктів учення, формування навиків і умінь вчитися, а також самовиховання і зрештою - самоосвіта суб'єкта учення; інтенсифікація І прискорення процесу навчання і відповідно скорочення термінів навчання [1,11].

Розвиток і реалізація системи комунікативного інтерактивного навчання, характеризуючись практико-орієнтованим підходом, дозволяє отримати відтворюваність стабільних запланованих результатів у практичному плані з формуванням навиків і умінь у ліжка хворих, і зрештою визначаючи самоорганізацію особи, здібної до адаптації в умовах соціуму, що швидко розвиваються. У зв'язку з цим в даний час на старших курсах упроваджується досконаліший - нетрадиційний метод викладання внутрішніх хвороб, який в світовій педагогічній практиці іменується, як безперервний пізнавальний цикл. Цей метод складається з трьох ключових етапів: при постановці діагностичних і терапевтичних завдань викладач мотивує студентів в пізнанні діагностичних і терапевтичних прийомів (на основі вибору ними діагностичного методу і/або схеми лікування), які ним до цього були невідомі в застосуванні; потім викладач допомагає студентам знайти закономірності (логіку обстежень і лікування хворого) в отриманій ними ціннісній інформації і формулює попередній діагноз і пропонує схему лікування так, як би це зробив досвідчений лікар, виходячи з патогенетичних механізмів, які лежать в основі хвороби хворого в їх індивідуальному виразі, як якогось явища, процесу, події, так і при рішенні ними ситуаційних завдань використання імовірнісного підходу з обгрунтуванням правильної відповіді відповідному 80-90% його вірних рішень і подальшого проведення диференціальної діагностики відповідей на 60-40-20% їх вірних рішень або повністю неправильних відповідей; ї, нарешті, викладач називає ті причини і наслідки захворювання конкретного хворого, і вводить терміни і поняття до того моменту, як студенти їх спостерігали або вони ними були виявлені; цей завершуючий етап припускає використання студентами знань для подальших етапів обстеження і лікування ними хворих на основі вирішення реальних завдань, І одночасно припускає джерела літератури, виходячи з принципу «від хворого до книги», з тим щоб пов'язати отримані нові знання з подальшими обстеженнями нових хворих і вирішенням проблемних діагностичних ї терапевтичних ситуацій, з якими студент може зустрітися в майбутній реальній лікарській діяльності [9,15].

З нашого погляду практична реалізація інтерактивного навчання найбільш важлива для роботи студентів згідно учбового плану у присутності викладача і в комп'ютерних класах, так і внеаудиторна згідно учбового плану. При цьому украй важливий багаторівневий процес контролю навчання: початковий, поточний контроль навчання на репродуктивному рівні навчання, рубіжний контроль на продуктивному рівні з отриманням нових знань на основі тих, що є обгрунтованими, і, нарешті, поточна атестація і підсумковий контроль рівня І якості навчання впродовж певного періоду учбового часу (семестру). Поточний контроль є провідним етапом в навчанні з необхідністю досягнення запланованого рівня і якості навчання, а атестація (іспит) - етап, констатуючий досягнутий рівень ї якість навчання з оцінками «задовільно», «добре», «відмінно» з відповідною бальною оцінкою в рамках кредитово-модульної системи [14,16].

Аудиторна самостійна робота студентів (АСРС) у рамках кредитно-модульної системи складається з практичних занять, індивідуальних завдань при наявності методичних вказівок для студентів та викладачів.

Встановлено, що % практичних занять, на яких вище 1/3 навчального часу відведено АСРС.

АСРС та індивідуальна робота студентів на 5 курсі складає 30% у навчальному плані. Вона містить:

опрацювання тем, які не входять до плану аудиторних занять;

роботу студентів у відділеннях клінічних баз кафедр, у тому числі у лабораторіях та відділеннях (кабінетах) функціональної діагностики, інтерпретацію даних лабораторних та інструментальних методів дослідження при внутрішній патології;

засвоєння практичних навичок під час роботи з хворими (згідно переліку);

індивідуальну СРС (виступ на науково-практичній конференції клініки, написання статей, доповідь реферату на практичному занятті, тощо)



Викладачі та допоміжний персонал кафедри забезпечують можливість здійснювати СРС, під час практичних занять проводять контроль та оцінку її виконання. Теми, що винесено на самостійне опрацювання, оцінюються тільки під час підсумкового модульного контролю.
Види самостійної роботи студентів. Модуль 2 (5-й курс). «Основи внутрішньої медицини» (кардіологія, ревматологія, нефрологія, загальні питання внутрішньої медицини)


Тема

Кількість

Годин

Підготовка до практичних занять – теоретична підготовка та опрацювання практичних навичок

78


Курація хворого з написанням історії хвороби.

8

Індивідуальна робота:

  • Доповідь реферату на практичному занятті

  • Доповідь на клінічних конференціях баз кафедр

  • Доповідь історії хвороби хворого на практичному занятті

  • Написання тез, статей

4

РАЗОМ

90


Перелік індивідуальних завдань (виконання яких при вивченні даного модуля передбачено робочою навчальною програмою з дисципліни).

  1. Доповідь на клінічних конференціях бази кафедри

  2. Доповідь реферату на практичному занятті

  3. Доповідь історії хвороби хворого на практичному занятті

  4. Написання тез, статей.


Оцінка самостійної роботи студентів у рамках модуля 2


Самостійна робота студентів

Оцінка у балах

Традиційна оцінка

Написання історії хвороби

4

«5»




3

«4»




2

«3»




0

«2»


Підготовка та доповідь рефератів – мах 4 бали

Публікація тез, статей; виступи з доповідями на конференціях; участь у олімпіадах – мах 4 бали

Разом – мах 12 балів

Самостійна робота студентів за 1 та 2 семестри – у мах - 12 балів, mіn- 0 балів (по 3 бали на кожному змістовному модулі)

Мають місце наявність методичних вказівок для студентів по проведенню АСРС та по всім розділам складено методичні вказівки для студентів .

Мають місце наявність методичних вказівок для викладачів по організації та керуванню АСРС та по всім розділам складено методичні вказівки викладачів.

Контроль засвоєння матеріалу проводиться при проведенні диференційних заліків по клінічній імунології, внутрішнім хворобам проведенні підсумкового модульного контролю на 5 курсі та Державних випускних іспитів на 6 курсі

Позааудиторна самостійна робота студентів (ПСРС): наявність методичної документації, що забезпечує ПСРС; обсяг навчальних годин, що виділяються; методичне забезпечення; форми контролю засвоєння навчального матеріалу.

Позааудиторна самостійна робота студентів запланована по циклу: внутришньої медицини на 5 курсі (40 годин), клінічній імунології (28 годин). По всім розділам складено методичні вказівки для студентів та викладачів. Контроль засвоєння матеріалу проводиться при проведенні диференційних заліків по клінічній імунології, внутрішнім хворобам проведенні перехідних іспитів на 5 курсі та Державних випускних іспитів на 6 курсі



Показники складання та форми впровадження тестових форм поточного контролю (в тому числі на базі ННЦ ХНМУ для кафедр відповідних курсів). Участь кафедри в розробці тестів медичних ліцензійних іспитів “Крок-1”, “Крок-2” та “Крок-3”. Наявність кафедрального тестового банку (загальний обсяг тестів, % щорічного відновлення ).

В цьому році багато уваги приділялось впровадженню поточного тест-контрою рівня знань. По кожній темі практичного заняття на 5 курсі був створений набір тестових питань (не менше 20 на тему) і на кожному занятті студенти вирішували ці питання в якості поточного контролю знань студентів. Підсумковий контроль знань студентів 5 курсу в цьому році оцінювався згідно вимог кредитно-модульної системи, проводилась оцінка за Модулем 2 «Основи внутрішньої медицини (кардіологія, ревматологія, нефрологія, загальні питання внутрішньої медицини)», а також «Клінічна імунологія та алергологія» за допомогою тестових завдань.



Внутрішньокафедральні форми контролю поточної успішності та підсумкового модульного контролю.

Викладання дисципліни «Клінічна імунологія та алергологія» (5 -й курс) за спеціальністю „Лікувальна справа", „Педіатрія” та «Медико-профілактична справа». Модуль 1. Всього годин: 90 /3 кредитів (лекції-10, практичні заняття - 50, СРС-30.


  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка