Особливості соціально-педагогічної діяльності з дітьми аутистами



Сторінка5/5
Дата конвертації11.09.2017
Розмір0.73 Mb.
1   2   3   4   5

За необхідністю на цьому етапі роботи можна використовувати масаж губ, язика, щоб досягти усвідомленого дитиною розслаблення язика, підняття його уверх, в боки. Я проводжу масаж спеціальними логопедичними зондами, а батьки ( після того, як їх навчити) в змозі робити масаж пальцем руки, краще мізинцем.

Кожні 20-30 сек. давати дитині час на відпочинок. Тривалість масажу 3-4 хвилини.

Прийоми масажу:

üподовжнє прогладжування язика від середини до кінчика;

üпоперечні прогладжування від середньої лінії язика до бокових країв;

üрозтинання язика легкими давлючими рухами;

üзахоплення кінчика язика серветкою, скручування у трубочку;

üпідведення пальців під язик і швидке прогладжування вздовж підязичної звязки (вуздечки) в напрямку до кінчику язика, піднімаючи язик до верхніх передніх зубів.

Масаж необхідно проводити при добре установленому емоційному контакті з дитиною і з використанням санітарно-гігієнічних норм. Після сеансу масажу, використовуючи зорово-слуховий метод, переходимо до виклику окремих звуків. Дитині запропонуємо картку з буквою разом з артикуляційним укладом. Дитина чує звук і намагається його відтворити. Коли вона добре запамятовує букву зорове і артикуляцію звука, переходимо до іншої букви. З метою полегшення засвоєння букв, звуків можна використовувати жестову підказку. Наприклад:

Звук "А" - широко відкритий рот, пальці складені в кулак;

Звук "О" - губи округлені, пальцями зображується кружок;

Звук "У" - губи трубочкою, пальцями зображуємо букву у і т.д.

По виклику звуків можна користуватися рекомендаціями Бурлакової М.К., 1977 р., де описані артикуляційні уклади в алфавітному порядку.

Досвід роботи показує, що не слід використовувати велику кількість жестових підказок при вивченні букв і звуків, бо діти їх не в змозі всі запамятати. Кожна дитина потребує індивідуального підходу.

Після того, як дитина засвоїла усі букви, необхідність в жестовій і артикуляційній підказці зникає. В подальшому вона може використовуватися при корекції дисграфії та дислексії. (коли дитина вже буде навчатися у школі).

Після цього можна переходити до процесу формування навичок читання:

аналітико-синтетичного (по буквам), поскладового, цілими словами. Читання по буквам і закритим складам не викликає труднощів у роботі. Діти с задоволенням читають і виконують вимоги. Процес опанування поскладовим читанням слів дуже довгий і складний, іноді майже неможливий. На кожну дитину заводиться папка, в якій знаходяться малюнки з підписами намальованих предметів. Весь час папка доповнюється новими малюнками, на яких зображені предмети з вивченими дітьми буквами. Ця робота закріплюється вдома з батьками. Методика роботи постійно ускладнюється. Дитина поступово називає зображення на малюнках вже без підписів. Цей метод сприяє поширенню словникового запасу учнів.

З розвитком мови дитини батькам стає краще спілкуватися з нею і вони вдома закріплюють навички, встановлені на занятті. Батьки отримують рекомендації по використанню вдома карточок з написом різних оточуючих дитину предметів (стіл, телевізор, чашка, виделка). Досвід роботи показує, що за перший рік навчання дитина знає до 10 слів без використання жестів і розуміє та виконує багато словесних інструкцій. В звязку з тим, що словник дитини має номінативний характер, тобто складається з одних іменників, це викликає труднощі при формуванні словосполучень та речень. Дитині важко викликати з памяті потрібне слово, особливо слова - дії предметів (дієслова). Тому допомагаємо йому введенням в мову слів з конкретними діями (їсти, спати, бігати і т.д.). Коли дитина розуміє ці дії, набагато полегшується робота по формуванню речень. Вже на при кінці другого року починаємо знайомити дитину з словами - діями. При цьому використовується та ж методика, що і в роботі з іменниками, тільки з тією різницею, що увагу приділяємо дієсловам (до малюнків діти самостійно підбирають підписи: сидить, співає, пише і т.д.).

Аутична дитина не має бажання збагачувати свій словник самостійно, тому зявляється потреба розвитку словникового запасу за допомогою ускладнення завдань. Так, від конкретних дій людей переходимо до формування поняття того, що вивчені дієслова можуть означати рухи інших живих істот або неживих предметів. Варіанти завдань можуть бути різноманітними. Основні вимоги до наочного матеріалу: картки повинні бути достатнього розміру (до 30-40 см), щоб краще затримувати увагу дітей, в одному завданні не рекомендується використання більш трьох кольорів.

.3 Рекомендації батькам дитини, що страждає на аутизм

Основним орієнтиром розвитку дитини з аутизмом має бути різноманітне, емоційно насичене спілкування з нею батьків. Батьки мають розмовляти з нею більше, аніж зі здоровою дитиною.

Постійно стимулюйте інтерес дитини до зовнішнього світу. Зацікавлене виконання вами режимних моментів і не байдуже, лагідне ставлення до дитини, позначення емоційних станів різними звукосполученнями сприятиме емоційному "зараженню" малюка. Це, своєю чергою, поступово викликатиме в неї потребу в контакті і започатковуватиме поступову зміну дитиною свого власного емоційного (часто агресивного) стану.

Постійно привертайте увагу дитини до своїх дій. Купаючи, одягаючи, оглядаючи тощо дитину, не мовчіть і не ігноруйте дитину, а, навпаки, постійно лагідно стимулюйте її до наслідування. При цьому памятайте, що дитина здатна наслідувати лише те, що в загальній формі вона вже сама може зробити. Добре, коли мама співає, при цьому це можуть бути не тільки пісні: зважаючи на те, що діти з аутизмом краще реагують на музику, аніж на мовлення, варто мовленнєві прояви робити музичними, проспівувати імя дитини, свої коментарі, свої прохання, розповіді, похвалу тощо. А розмовляти з такою дитиною - спокійним (бажано навіть тихим) голосом.

Сприяйте більш легкому проходженню дитиною моменту фізичного відриву від себе з тим, щоб запобігти прояву важких форм "почуття краю", коли дитина стає абсолютно нестриманою, некерованою, неслухняною. Постійно формуйте в малюка "відчуття краю" з тим, щоб він поступово переставав лякатися нового в навколишньому середовищі.

Враховуйте, що поруч з байдужістю, афективною блокадою (ізоляцією) стосовно вас, можлива також симбіотична форма контакту, коли дитина відмовляється хоча б на деякий час залишатися без вас при тому, що ніколи не буває з вами лагідною.

На всіх етапах встановлення контакту підбирайте безпечну дистанцію для спілкування і ненавязливо демонструйте власну готовність до контакту, кожного разу обовязково починаючи з того психічного рівня, на якому знаходиться дитина.

Під час тактильного контакту з дитиною говоріть їй про свої почуття, включаючи навіть прояви гніву на її опір. При цьому враховуйте, що аутична дитина здатна розуміти ваші почуття і мовлення. Однак емоційні особливості малюка є перепоною процесу сприймання материнської ласки. Важливо продовжувати усувати дитячий опір такими стимулами, які для неї є емоційно надчутливими, дискомфортними (довгий поцілунок, шепіт у вухо тощо). Разом з тим, застосовуйте певну трансформацію стосунків з дитиною, яку (ситуацію) умовно називають "відпусти", коли дитина намагається уникати тривалих емоційних контактів, обіймів, поцілунків. Проте, враховуючи природну автономію дитини з аутизмом, цю можливість треба використовувати обережно.

Застосовуйте (як можливий) метод мобілізації дитини до гри без усіляких вимог і інструкцій лише з метою налагодження емоційно сприятливого, довірливого контакту, навіть не зважаючи на те, що дитина може не звертати на вас увагу.

Постійно стимулюйте емоційні реакції дитини на тепло, прохолоду, вітер, барвисте листя на деревах, яскраве сонце, талий сніг, струмки води, спів пташок, зелену траву, квіти; на забруднені місця в природному довкіллі (засмічені, з неприємним запахом, брудною водою) та чисті й затишні галявини тощо. При цьому багаторазово навчайте і заохочуйте дитину використовувати відповідні жести і рухи тіла, вокалізації, недосконалі слова; схвалюйте таку її поведінку.

Постійно помякшуйте недостатню або повну відсутність потреби в контактах, а також активне, часто з агресивним проявом прагнення самотності і відгородженості від зовнішнього світу. При цьому враховуйте, що діти почувають себе помітно краще, коли їх залишають наодинці. Проте приєднуйтеся до дій дитини, а потім тактовно наполягайте на спільних діях, наприклад, з предметом, яким грається дитина, з книжкою, яку "разом" читають, з матрійкою, яку почергово складають, з мячем, який по черзі прокочують по підлозі тощо.

Навчайтеся зчитувати її елементарні спроби вступати з вами в контакт і посмішкою (лагідним голосом, ніжним поглядом, обіймами, багаторазовим повторенням її імені тощо) заохочуйте дитину до продовження цього контакту. Для формування спрямованого погляду дитини на обличчя дорослого можна "ловити" її погляд, притуливши власні долоні до її скронь, зробити ними ніби шори (долоні розвернуті внутрішнім боком паралельно одна до одної), щоб дитина не могла дивитися вбік, і нахилятися таким чином, щоб очі дитини зустрічалися з очима дорослого.

Враховуйте важливість використання різноманітного й яскравого одягу і прикрас (окуляри, капелюхи, намисто тощо), що викликатиме на себе орієнтовні реакції дитини, стимулюючи її дослідницькі дії і привертаючи її увагу до вас.

Формуйте уявлення про поняття: рідні, близькі, знайомі, чужі люди, правила поведінки з різними категоріями людей; за можливістю, вдома облаштуйте родинний куточок, в якому помістіть "дерево роду", фотографії та відео сімейних подій; створюйте умови для вправляння в налагодженні взаємин з людьми різного віку та статі;

Знайомте з різними джерелами інформації (книги, журнали, телебачення, радіо, компютер); показуйте їхню роль в житті людей. Сімейне читання може допомогти налагодити емоційний контакт з дитиною і прищепити їй навички соціальної поведінки. Окрім сімейного читання батьки можуть використовувати і метод спільного малювання, під час якого вони також активно описують словами все, що малюють, терпляче пояснюють дитині послідовність малювання, називають кожну деталь. Якщо дитина не хоче або не може малювати самостійно, дорослі діють її руками. При спільному малюванні батьки можуть самі намалювати , наприклад, автобус, але "забути" домалювати, наприклад, одне колесо. Вони просять дитину домалювати те, що потрібно.

Розвивайте відчуття приналежності різних предметів навколишнього середовища, здійснюючи це з урахуванням труднощів розуміння аутичною дитиною зверненого мовлення. Спочатку слід розвивати в малюка вміння обстежувати навколишнє середовище і орієнтуватися в його предметному світі. Цю роботу здійснюйте за допомогою багаторазових повторень і спираючись на коментуюче та звернене мовлення дорослого, перш за все, матері: "Подивись, це (відповідний жест) - годинник. Годинник каже: цок-цок. Де годинник?"; "Пташка (відповідний вказівний жест дорослого). Яка гарна пташка". "Де пташка? Покажи" тощо). Формуйте у дитини елементарний інтерес до іграшок та до інших, оточуючих її, предметів. Вживайте назви тих предметів, які їй добре відомі ("Це - лялька. Лялька - твоя. Де твоя лялька? Покажи").

Діти, які страждають аутизмом, охоче грають в такі ігри, де не потрібно говорити. Потрібно вчити дитину грати в лото, складати головоломки, пазли, викладати мозаїку, аплікації. Так може бути досягнута спільна діяльність - перший крок на шляху до спілкування та взаємодії, налагоджений контакт з малюком.

Формуйте в дитини вміння регулювати дії при виборі предмету для ігор, отримати його в руки, використати для досягнення простого результату. При цьому за допомогою простих завдань важливо вчити дитину результативним діям. Для цього малюку, наприклад, показуйте пірамідку в зібраному вигляді. Потім на його очах знімайте і знову надягайте всі кільця на стержень пірамідки. Свої дії супроводжуйте словами: "Була пірамідка, кільця зняли - не має пірамідки. Зараз знову зберемо пірамідку. Будем кільця на стержень надягати. Ось так!" Потім знову розбирайте і збирайте пірамідку. І тільки потім пропонуйте дитині самій здійснити необхідні дії. Цю роботу можна здійснити, використовуючи природні життєві ситуації. Наприклад, коли дитина просить пити, то, поставивши перед нею тарілку і чашку, запропонуйте: "Дивися, ось чашка, а ось тарілка. Куди Марійці налити водички? В тарілочку? В чашечку? Куди? Покажи".

Закінчуйте формування в дитини вміння регулювати свої дії тоді, коли вона зможе затримувати або хоча б відстрочувати виконання свого бажання заради іншої мети. Наприклад, маля дуже хоче гратися з м'ячем в кімнаті. У даному разі важливо, щоб дорослий нагадав дитині про те, що в кімнаті можна розбити скло у вікні. Таке пояснення-попередження, зрозуміло, може сприяти тому, що дитина утримається від задуманої гри.

Слід памятати про пять "не":

Не говорити голосно.

Не робити різких рухів.

Не дивитись пильно в очі дитині.

Не звертатись прямо до дитини.

Не бути занадто активним і навязливим.

Отже, тісне спілкування, постійні розмови з дитиною, пояснення всього, що відбувається, розвиває емоційно-чуттєві якості маленької людини, і з часом він навчиться спілкуватися з близькими, висловлювати свої почуття і емоції за допомогою слів.

Виховання малюка, котрий страждає раннім дитячим аутизмом, має свої специфічні особливості, і займає багато часу і сил .Потрібно постійно займатися з дитиною, у жодному разі не пускаючи на самоплив, інакше розвиток психоемоційної сфери дитини зупиниться або відкотиться на початковий рівень.

Виховання малюка, котрий страждає раннім дитячим аутизмом, має стати способом життя сім'ї, в якій є місце добру, терпінню і великої любові до дитини.

ЗАКЛАДИ, ЯКІ ОПІКУЮТЬСЯ ДІТЬМИ З АУТИЗМОМ В УКРАЇНІ

м. Київ

Спеціальна загальноосвітня школа індивідуального навчання "Надія",



Громадська асоціація підтримки осіб з аутизмом "СОНЯЧНЕ КОЛО",

Благодійна організація "ШКОЛА_СХОДИНКИ",

Громадська організація "Школа життя",

Центр соціально-психологічної реабілітації для дітей і молоді з функціональними обмеженнями "Подолання",

Реабілітаційний центр "Родина" для дітей та молоді, які мають функціональні обмеження.

Висновок


Ранній дитячий аутизм - одне з найскладніших порушень психічного розвитку, при якому спостерігаються передусім розлади процесів комунікації, неадекватна поведінка, труднощі формування емоційних контактів із зовнішнім світом, оточуючими людьми, і як результат, порушення соціальної адаптації

Відповідно до поставлених завдань ми можемо сказати наступне:

.Опрацювавши психолого педагогічну літературу ми дійшли висновку, що дана проблема й достатньо актуальна і потребує більш детального вивчення симптомів її прояву. Незважаючи на достатнє вивчення як зарубіжними, так і вітчизняними авторами, залишається багато "білих плям" щодо її виникнення. Дотепер невідома етіологія аутизму. Частина вчених розглядає аутизм як наслідок порушення психологічних взаємодій "мати - дитина" ";

2.При зясуванні сутності раннього дитячого аутизму ми дізналися про те що незважаючи на те, що причини дитячого аутизму ще не достатньо вивчені, необхідно відзначити, що у випадку ранньої діагностики дитини, може бути поставлений або виключений діагноз раннього дитячого аутизму. З прогресом медицини можливе проведення диференційної діагностики, що важливо в проблемі раннього дитячого аутизму.

.Охарактеризовуючи шляхи корекції раннього дитячого аутизму, можна сказати про те що систематичну корекційну роботу мають здійснювати фахівці разом із батьками, що забезпечить можливість подальшої соціалізації дітей. Основні зусилля в побудові корекційної роботи можуть бути спрямовані на створення емоційного та психологічного комфорту, почуття впевненості та захищеності, а згодом на поступове обережне введення нових навичок, форм поведінки.

.Розглядаючи методику роботи в напрямку коригування мови дітей з РДА, ми зрозуміли що окрему увагу заслуговує робота з розвитку мовлення. Вона повинна починатися як можна в більш ранньому віці. Успіх роботи з розвитку мовлення багато в чому залежить від дій батьків аутичного дитини, у їх взаємодії з фахівцями.

Найбільш ефективна корекційна робота, що має індивідуальну спрямованість. Поєднання чіткої просторової організації, розкладів та ігрових моментів може помітно полегшити навчання дитини з РДА навичок побутового поведінки.

Придбання самостійних спеціальних умінь сприяє формуванню у нього позитивних рис поведінки, зменшення аутичних проявів та інших вад розвитку.

У корекційної роботі рекомендується використовувати багато корисних, цікавих і розвиваючих занять, ігор, вправ, а також застосування Леб-системи, жестів.

Необхідно звернути увагу на інтегроване навчання і виховання дітей з РДА. Інтеграція та корекційна робота дозволяє більш успішно вирішувати завдання соціальної адаптації дітей з аутистическими проявами.

Не кожного дошкільника з проявами аутизму можна вивести на рівень нормального розвитку. Але в будь-якому випадку корекційно-абілітаціонная робота допоможе:

üорганізувати його поведінку;

üрозвинути здібності до комунікативного взаємодії;

üнавчити навичкам самообслуговування;

üзгладити негативні прояви аутизму;

üпосилити психічну активність дитини;

üнавчити проводити вільний час;

üпідготувати до навчання.

5.При написанні рекомендації батькам дитини, що страждає на аутизм, я дійшла висновку що важливо розуміння природи аутизму. Дитина-аутист потребує постійного, кваліфікованому медико-психолого-педагогічному супроводі

Без своєчасної і адекватної корекційно-розвиваючої допомоги значна частина дітей з синдромом РДА стає невиучуваного і була пристосована до життя в суспільстві.

І навпаки, при ранньої корекційної роботи більшість аутичних дітей можна підготувати до навчання, а нерідко і розвинути їх потенційну обдарованість у різних галузях.

На думку О.С. Нікольскої, РДА є чи не найзагадковішим типом порушення психічного розвитку. Він охоплює усі сфери психічного життя дитини, а однією з його найхарактерніших рис є суперечливість, неоднозначність проявів. Загальною же характеристикою для усіх аутичних дітей є проблеми у соціальній та комунікативній сферах, неспроможність використовувати свої знання і вміння у реальному житті, гнучко переносити засвоєні навички в нові умови, стереотипізація.

За інтегральними оцінками поширеність розладів спектра аутизму коливається в межах 4-8 випадків на 10 тис. дітей, тобто приблизно 0,04-0,08% дитячої популяції. Показник поширеності цієї патології в Україні, за офіційними статистичними даними, становить 2 на 10 тис. осіб (0,2%), що може свідчити про недосконалу організацію роботи системи надання медичної допомоги дітям із психічними захворюваннями.

Унітарна концепція розширює поняття аутизму від дітей із виразним відставанням в інтелектуальному розвитку (каннерівський тип) до дітей із легкими когнітивними порушеннями і розладами соціального функціонування (синдром Аспергера) і формально збереженими пізнавальними процесами при важких порушеннях соціального функціонування (синдром Булахової).

Велике значення для прогнозу щодо розвитку когнітивних функцій та соціальної адаптації дітей, хворих на аутизм, має рання діагностика захворювання. Наші дослідження показують, що приблизно 60% дітей із розладами спектра аутизму, реабілітацію яких було розпочато у віці 2-4 роки, до досягнення шкільного віку були здатні займатися за програмою загальноосвітньої школи, 20% - за допоміжною програмою. Водночас серед дітей, у яких діагноз було встановлено у віці після 6 років, лише 30% були здатні навчатися в школі.зях знань.

Використана література

.Аршатская О. С. Психологічна допомога дитині раннього віку при формується дитячому аутизмі / О. С. Аршатская - Дефектологія, 2005. - № 2.- 46-67 с.

2.Морозова А. С. Дитина з аутизмом-проблеми в побуті. Методичні рекомендації з навчання соціально-побутовим навичкам аутичних дітей і подростков. /. С. А. Морозова - М. : Смисл, 1998. - 92 с.

.Вєдєніна М. Ю. Використання поведінкової терапії аутичних дітей для формування навичок побутової орієнтації / М. Ю Вєдєніна - Дефектологія, 1997. - № 2. - 31-39 с.

.Гілберг К. Аутизм: медичні та педагогічні аспекти / К. Гілберг, Т. Пітерс. . - К. : Києво-Могилян. акад., 2005. - 397, [1] с. - (Бібліотека наукового щорічника „Україна дипломатична"; вип. 1).

5.Дитячий аутизм. Хрестоматія / Упоряд. Л. М. Шіпіцин. СПб., 1997. 254 с.

.Железняк Л .С., Опыт включения детей с проблемами развития в состав психотерапевтических групп./ І. Б. Карвасарская, Л. С. Железняк -К. : Іній, 1993. - № 1. - 102-104 с.

.Зайцева Л.А. Обстеження дітей з вадами мовлення. Мн., 1998. 30 с.

.Інтегроване навчання дітей з особливостями психофізичного розвитку: Монографія / А.Н.Коноплева, Т. Л. Лещинська. Мн. НІО. - 2003. - 232 с.

.Катаєва О. О. Дидактичні ігри та вправи./ О. О. Катаєва, Є. А. Стребенева - М. : Освіта, - 1991. - 190 с.

.Ковалець І.В. Основні напрямки роботи з аутичними дітьми / І. В. Ковалець. - К : Дефектологія - 1998. - № 2. - 63-73 с.

11.Ковалець І.В. Порівняльне вивчення розуміння емоції дітьми з аутизмом / І. В. Ковалець Дефектологія. - 2003. - № 2. - 57 с.

.Лебединська К.С Діти з порушеннями спілкування: ранній дитячий аутизм. / К. С. Лебединська, О. С. Микільська, Ж. Р. Баенская, - М. : Освіта. - 1989. - 95 с.

13.Лебединська К.С. Діагностика раннього дитячого аутизму. Початкові прояви. / К. С. Лебединська, О. С. Микільська - М.: Освіта. - 1991. - 96 с.

.Логопедія / Під. ред. Л. С. Волкової - М. - 1989. - 528 с.

.Нікіфорова Є.В. Розвиток соціальних емоцій у дітей дошкільного віку, що мають порушення спілкування з однолітками / Є. В. Нікіфорова - Чернівці : Рута, 2007. - 310 с.

.Нікольська О.С., Баенская Є.Р., Ліблінг М.М. Дитина з аутизмом. Шляхи допомоги. / О. С. Нікольська, Є. Р. Баенская - М. : Теревінер. - 1997. - 342 с.

.Освітня інтеграція та соціальна адаптація осіб з обмеженими можливостями / Под ред. Т. Л. Лещинська Мн. НІО. - 2005. - 260 с.

.Прихожан А.М. Діагностика особистісної неспокою та деякі засоби її подоланняю / А. М. Прихожан. - М.: Орес. - 1987 - 211 с.

.Програма індивідуального навчання. Корекційна допомога дітям з раннім дитячим аутизмом / сост. І. В. Ковалець. Мн. - 1998. - 32 с.

.Сатмар П. Діти з аутизмом. - СПб., Пітер., 2005. 224 с.

.Спеціальна дошкільна педагогіка: Навчальний посібник/ Е.А. Стребелева, О.Л. Венгер, Е.А. Екжанова та інших.; Під ред. Е.А. Стребелевой. - М.: Академія, - 2001

.Шипіцина Л.М. Соціальна реабілітація дітей з аутизмом: Огляд іноземної літературию Дитячий аутизм: Хрестоматія. / Л. М. Шипіцина, І.Л. Петрова. - СПб. - 1997. - 230 с.

.Янушко Є.А. Використання методів спільного малювання в роботі з аутизмом дитиною. Виховання і навчання дітей з порушеннями./ Є. А. Янушко - 2005. - № 1. - 70 с.

Додаток А



Індивідуальна карта розвитку дитини з РДА

МИСЛЕННЯ І НАВЧАННЯХарактерні ознаки Рекомендації Важко дається розрізнення важливого і неважливого Важко пов'язувати ідеї в єдине ціле Труднощі при навчанні за допомогою імітації Складнощі при організації і з розпорядком дня (початок, кінець) Складність з прийняттям рішення Інші мотивації Виділення важливої ??інформації Підібрати індивідуальний стиль навчання Необхідно привчати до нових ситуацій, людям, матеріалами Створення можливості передбачення Навчати стратегіям, які допоможуть знайти рішення Базуватися на сильних сторонах та інтересах СПРИЙНЯТТЯ І ОБРОБКА ІНФОРМАЦІЇХарактерні ознаки Рекомендації Коливання і труднощі при обробці сприйняття органами почуттів Висока отвлекаемость Гіпер-і гіпочувствітельность по відношенню до подразників Враховувати індивідуальний розпорядок дня Знижувати ступінь отвлекаемости виділяючи важливі аспекти навколишнього середовища та оточення Виявляти індивідуальну чутливість КОМУНІКАТИВНІ ЗДІБНОСТІХарактерні ознаки Рекомендації Проблеми з повідомленням власних потреб і відмовою від небажаного Проблеми з обробкою вербальної інформації Необхідно навчити розуміння того, наскільки важлива комунікація Використовувати мову усвідомлено і скорочено: видавати вербальну інформацію в ситуаційних зв'язках КОМУНІКАТИВНІСТЬХарактерні ознаки Рекомендації Розуміння часто базується на ситуаційній зв'язку Ехолалії Власний мову Часті питання Обмежений вибір тим Враховувати індивідуальний розпорядок дня Уникати образної мови ПСИХО-МОТОРНИЙ РОЗВИТОКХарактерні ознаки Рекомендації Швидко наступає збудження при змінах в оточенні Завзятість на одноманітності Ритуальне поведінка Нав'язливе поведінку Обмеження області інтересів Брак власної ініціативи Створення можливості передбачення Поступово вводити зміни Створення раціональної рутини Розширення інтересів за допомогою інтеграції нового Надання допоміжних засобів Пропонувати різні види занять СОЦІАЛЬНА ПОВЕДІНКАХарактерні ознаки Рекомендації Незвичайність щодо зорового контакту Навчання за допомогою імітації утруднено Складність з розподілом уваги Обмежене почуття соціальної взаємності Спостереження та оцінка соціальних здібностей у різних ситуаціях Індивідуальний підбір соціальних вимог
1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка