Особливості розвитку дітей раннього віку



Скачати 155.38 Kb.
Дата конвертації10.09.2017
Розмір155.38 Kb.
#43643
Особливості розвитку дітей раннього віку
Відомо, що у процесі інтелектуального розвитку людини кількість клітин кори головного мозку практично не збільшується у порівнянні з тією, що була при народженні. Це позначає, що формування здатностей до інтелектуальної діяльності відбувається завдяки не кількісним, а якісним змінам мозку: його функціонування й ускладнення структури відбувається під впливом біологічних (внутрішніх) та навчаючих (зовнішніх) факторів. Стає зрозумілим, що геніальність і талановитість людини не залежать від природжених якостей.

Один із творців системи вимірювання творчих здібностей – Торренс – вважає, що спадковий потенціал не є важливим показником майбутньої творчої продуктивності. У літературі зустрічаються твердження, що тільки 2-6% людей можна вважати обдарованими. Численні ж дослідження показують, що з задатками обдарованості, здатністю до ефективної плідної діяльності народжується кожна психічно нормальна людина. А ось спрямованість і ступінь обдарованості різні. Подальша доля дару залежить від впливу батьків та інших дорослих, від мікро-, макросередовища, де живе і формує своє «я» людина. Іншими словами, при правильному підході з будь-якої дитини можна виростити талант. Спір – людину формує спадковість чи ті освіта і виховання, що він отримує, – іде здавна. Жодна теорія його не закінчила.



Масару Ібуко – засновник фірми «Сони», виконуючий обов’язки директора Асоціації раннього розвитку і директор організації «Навчання талантів» у Мацумото (Японія). За нашого часу він надає можливість тисячам японських дітей навчатися за програмою, що описав у книзі «После трёх уже поздно» (видавництво «Олта», 2003 рік, м. Москва). Масару Ібуко зрозумів, що описаний метод можна застосовувати у будь-якій області освіти. Він вирішив серйозно вивчати проблему «раннього розвитку», стверджуючи: здібності і характер людини не визначені від народження, а в більшості формуються в певний період його життя.

Дослідження показали, що ключ до розвитку розумових здібностей дитини – це його особистий досвід пізнання в перші три роки життя, тобто у період розвитку мозкових клітин. Жодна дитина не народжуються ні генієм, ні дурником. Все залежить від стимуляції і ступеня розвитку головного мозку у вирішальні роки життя дитини. Це – роки з народження до трьох років.



Отже, пропонуємо вам ознайомитися з декількома тезами видання, що означене вище.
Ранній розвиток не ставить за мету виховання генія.

Мета раннього розвиткунадати дитині таку освіту, щоб вона мала глибокий розум і здорове тіло, зробити її кмітливою і доброю.

Усі люди народжуються приблизно однаковими (якщо не мають фізичних вад). Відповідальність за розподіл дітей на розумних і нерозумних, добрих і агресивних лягає на виховання. Будь-яка дитина, якщо їй дати те, що потрібно і коли потрібно, повинна вирости тямущою і з твердим характером.



Головна мета раннього розвитку – попередити появу нещасних дітей. Дитині дають слухати хорошу музику і вчать грати на скрипці не для того, щоб виростити видатного музиканта. Її навчають іноземним мовам не для того, щоб виховати геніального лінгвіста, підготувати до «елітного» садочка або до початкової школи. Головне – розвинути в дитині його необмежені потенційні можливості, щоб стало більше радості в її житті.
Недорозвиненість людського маляти свідчить про його великі потенційні можливості

Людська дитина народжується набагато менш розвиненою, ніж дитинча тварини: вона може лише кричати й ссати молоко. А дітки тварин (собаки, мавпи, коняки) вміють повзати, чіплятися, ставати на ноги і йти. Зоологи стверджують, що новонароджена дитина відстає від новонародженої тварини на 10-11 місяців, й одна з причин цього – людська поза при ходьбі. Як тільки людина прийняла вертикальне положення, і плід вже не зміг знаходитися в утробі до повного свого розвитку. Він народжується безпорадним, він навчається користуватися своїм тілом уже після народження. Також після народження вчиться користуватися своїм мозком (у тварин він вже сформований). Мозок новонародженої дитини – як чистий лист паперу. Від того, що буде записано на ньому, залежить, наскільки обдарованим стане дитинча.
Структури мозку формуються до трьох років

У процесі розвитку мозку новонародженого між його клітинами формуються особливі мостики-паростки. Відбувається ускладнення структури мозку: нервові клітини не ізольовані одна від одної; отриманий однією клітиною нервовий імпульс буде переданий іншим – так формуються шляхи для передачі інформації. Цей процес нагадує роботу транзисторів у комп’ютері: кожний транзистор не може працювати окремо, тільки поєднані в єдину систему, вони функціонують як комп’ютер.

Найбільш активно зв’язки між клітинами формуються в період від народження до трьох років: саме в цей час народжується приблизно 70-80% таких з’єднань. У залежності від того, як вони розвиваються, зростають можливості мозку. Уже в перші шість місяців після народження мозок досягає 50% свого дорослого потенціалу, а до трьох років – 80%. Після трьох років мозок теж розвивається: якщо до трьох років достигає задня його частина, то у чотири роки у цей складний процес включається та частина, що називається «лобні долі».

Здатність мозку приймати сигнал ззовні, створювати і запам’ятовувати його образ є тією основою, тим самим комп’ютером, на якому тримається весь подальший розвиток дитини. Такі здібності, як мислення, потреби, творчість, почуття, розвиваються після трьох років, але вони використовують ту базу, що сформовано до цього віку.

Отже, якщо в перші три роки на сформовано міцну базу, безглуздо вчити нею користуватися. Це все одно, що намагатися досягти високих результатів, працюючи на поганому комп’ютері.

Боязкість малюка у присутності незнайомих людей – доказ розвитку здатності розпізнавати образи

Якщо доросла людина сприймає інформацію, використовуючи здатність мислити логічно, то дитина користується інтуїцією, своєю унікальною здатністю створювати моментальний образ (спосіб мислення дорослого до нього прийде пізніше).

Саме яскраве свідчення цієї ранньої пізнавальної діяльності – здатність малюка розрізняти обличчя людей. Розпізнавальні здатності дитинчати стають очевидними приблизно у віці до шести місяців, коли з’являється його соромливість. Малюк уже може відрізняти знайомі обличчя, наприклад, мами або тата, від незнайомих, і чітко дає про це зрозуміти. Дехто з малюків починає плакати, коли їх беруть на руки незнайомці, і заспокоюються та посміхаються на руках у мами.
Сучасне виховання допускає помилки, міняючи місцями період «суворості» і період «все дозволено»

Деякі психологи та педагоги вважають неправильним свідоме навчання маленької дитини, пояснюючи, що надлишок інформації негативно впливає на нервову систему дитини. Більш природно залишити її сам на сам і дозволити робити те, що вона захоче. Дехто навіть впевнений, що в цьому віці дитина – егоїст і робить все для свого задоволення. Тому багато батьків свідомо наслідують принцип «залишити у спокої».

Ті ж самі батьки, коли їх діти йдуть до дитячого садка або до школи, відмовляються від цього принципу і раптово стають суворими, намагаючись виховати і чомусь навчити своїх дітей.

Але все повинно бути навпаки. Саме в перші роки життя дитини необхідно бути з ним і суворим, і ласкавим, а коли вона починає розвиватися сама, треба поступово навчитися поважати його волю, його «Я». Батьківський вплив повинен бути припинений до дитячого садка. Невтручання у ранньому віці, а потім тиск на дитину в більш пізньому може тільки знищити в ньому талант і викликати спротив.
Дорослі поняття «важко» і «легко» не годяться для дітей

На якій підставі ми, дорослі, беремо на себе сміливість стверджувати, що ця книжка для дитини важка або що дитина не може зрозуміти класичну музику?

Між тим для дитини, у якої немає чітких уявлень про те, що «важко», а що «легко», – англійська чи німецька мови, музика Баха, Бетховена або дитячі пісеньки, одноманітна музика чи гармонія звуків – все повинно починатися одночасно, для неї однаково все нове.


Навіть 5-місячний малюк може оцінити Баха

На одному з підприємств фірми «Сони» було створено дитячий садок. Там провели дослідження, щоб з’ясувати, яку музику люблять діти. Результати виявилися несподіваними: найбільш захоплюючою для малюків стала 5-та симфонія Бетховена! Популярні пісні, що передають цілими днями по радіо, посіли друге місце, на останньому опинилися дитячі пісні.

«Кожна дитина може вчитися добре – все залежить від методу навчання». Дане ствердження належить доктору Шиничи Сузуки, музиканту, скрипалю, який викладає у молодших і старших класах. Навчаючи дітей грі на скрипці, він помітив, наскільки велика різниця між здатними та нездатними дітьми у старших класах. Вирішив займатися з дітьми більш молодшого віку, поступово знижуючи вік дітей, яких начав. За його спостереженнями, вже 5-місячним малюкам подобається концерт Вівальді.

Ще одна історія. Молоді батьки, які любили класичну музику, давали своїй новонародженій дитині слухати 2-у сюїту Баха протягом декількох годин протягом дня. Через три місяці вона стала активно рухатися в такт музиці. Коли музика закінчувалася, дитинка виявляла незадоволення. Часто, коли дитина плакала або сердилася, батьки включали саме цей твір, і малюк зразу заспокоювався. Одного разу, коли батьки включили джаз, дитина розплакалася.

Досконалий слух неможна виробити у дорослого, а в дитини можна, якщо дати йому правильну музичну освіту. Музика теж сприяє правильному формуванню характера. Проводили експеримент в Асоціації раннього розвитку (Японія) з новонародженими. Певній групі діточок давали слухати «Маленьку нічну серенаду» Моцарта. Через чотири місяці ці діти суттєво відрізнялися від інших: вони були жвавішими й очки їх блищали яскравіше.

Мабуть, багато хто з нас не любить, не відчуває, «не розуміє» класичної музики саме тому, що ми її не слухали в глибокому дитинстві?


6-місячне немовля може навіть плавати

Для нас уже не диво, що малюка, який ще не ходить, можна навчити плавати. Багато років тому один бельгієць на ім’я де Бенесейл відкрив школу для немовлят. Він вважав, що 3-місячну дитину можна навчити триматися на спині в басейні, а до 9 місяців правильно дихати в воді.

У серпні 1965 року Ризе Дим, голова Міжнародної конференції жінок-атлетів, що проходила в Токіо, розповіла про методику навчання плаванню дітей до 1 року. Мисис Дим перший раз занурила 5-місячного малюка у басейн, і через 3 місяці він уже міг плавати там біля 6 хвилин. Вона запевняла, що всі людські можливості і таланти можна починати розвивати ще до року.

Те, що немовля може плавати, ще один факт підтвердження неосяжних можливостей дитини. Малюк, який робить перші кроки, може в той же час навчити кататися на роликах. Він зможе і ходити, і плавати, і ковзати, якщо правильно його направляти й заохочувати.

Містер Масао Кагата, учитель, залишив кар’єру педагога і присвятив себе вихованню і навчанню своїх дітей: сина (2,5 роки) і дочку (3 місяці). Він почав навчати їх майже одночасно мовам: англійській, італійській, німецькій, французькій. Необхідність цього була викликана навчанням гри на фортепіано. На нотах пояснення були написані італійською, а переклад – англійською, німецькою, французькою. Займалися вони вивченням мов по радіо. Уважно слухали вимови, повторювали за зразком повільно, правильно, по декілька разів. Не треба боятися «перегодувати» дитину: її мозок, наче губка, вбирає знання, а коли відчуває, що втомлюється, зразу перестає сприймати нову інформацію. Нас повинно хвилювати не те, що ми даємо дитині занадто багато інформації, а те, що її недостатньо, щоб повноцінно розвивати малюка.

Головне – оточення, а не гени

За висновками багатьох учених, у розвитку дитини освіта й оточення відіграють більшу роль, ніж спадковість.

В Японії проводилося багато експериментів з близнюками, яких із самого народження виховували в різних сім’ях, Дослідження показали, що навіть близнюки, якщо вони ростуть у різних умовах і виховуються різними людьми, дуже відрізняються один від одного і за характером, і за здібностями. Завдяки середовищу і життєвому досвіду діти, такі однакові при народженні, виростають із різними здібностями і характерами.

Професія і здібності батьків не впливають на формування характера і здібностей дитини. Причина того, що син лікаря стає лікарем, скоріше в тому, що він із дитинства виховувався в атмосфері лікарських пахощів, людей у білих халатах.


Кімната без стимуляторів шкідлива для малюка

Кімната, позбавлена різноманітних атрибутів, не просто безкорисна, а й шкідлива для малюка.

Експерименти, проведені американським професором Брунером, показали, що ступінь зовнішнього впливу оточення, в якому знаходиться маленька дитина, справляє помітний вплив на розвиток дитячого інтелекту. Групу новонароджених дітей поділили навпіл. Одних дітей помістили в умови, повністю позбавлені стимуляторів, а інших – у кімнату з яскравими шпалерами, кольоровою стелею, строкатими ковдрами. Тут навіть грала музика.

Через декілька місяців провели тести на визначення інтелектуального розвитку. Результати виявили такі розбіжності: рівень інтелекту дітей із пустої кімнати відставав на три місяці від рівня інтелекту малюків із кімнати зі стимулюючим оточенням.

Розумове відставання саме на цій стадії дуже суттєве. Вважається, що розумовий розвиток дитини від народження до трьох років за своїми можливостями аналогічно розвитку від 4 до 17 років. Учені наголошують, що таке відставання можна швидко подолати, якщо дитину правильно виховувати, але скільки для цього знадобиться зусиль і тиску на дитину?

Отже, якщо для розвитку дитини з самого народження створено різноманітні умови, то це дає значний ефект у формуванні інтелекту. Необхідно оточувати маленьких дітей найкращим, що є.

Усе, що робить дитина руками,– малює, розкидає іграшки, рве папір – розвиває його інтелект і творчі задатки. Неможна його кожної хвилини зупиняти. Цим ми заважаємо розвитку його творчих здібностей. Не треба нав’язувати дитині своє уявлення: «Тримай олівець ось так!», «Не пиши на столі!». Щоб і як би вона не робила, все це – її самовиявлення.

Коли дитині пропонують аркуші паперу стандартного розміру, вона засвоює думку, що всі малюнки можуть бути лише такого розміру. Дитина бачить величезний світ, коли вперше бере у руки олівець і залишає перші сліди на чистому папері. Краще давати дитині великий аркуш паперу, по якому вона б повзала, малюючи. Стандартний аркуш сприяє вихованню стандартної людини, яка позбавлена творчості і достатньої життєстійкості.


Готових рецептів навчання малюків немає

Зазвичай, саме мама несе відповідальність за виховання маленької дитини. Перед усім мама використовує всю свою уяву і винахідливість у вихованні, беручи до уваги, на якій стадії розвитку знаходиться дитинча. Усі наші рекомендації батьки повинні адаптувати, виходячи з особливостей своєї дитини, а не сприймати їх як догму. Якщо мама вважає, що це підходить для її дитини, те вона й повинна роботи, при чому без зволікання.


Частіше беріть дитину на руки

Дитинка ображена, але мама бере його на руки, і вона заспокоюється. Знайома ситуація. Здавна існує думка: якщо дитину кожного разу, коли вона плаче, брати на руки, у неї може виробитися звичка добиватися плачем виконання своїх бажань. Якщо необхідно попередити сліпе обожнювання своєї дитини, то з цим можна погодитися. Але…

Для малюка єдиний шлях самовираження, засіб притягти до себе увагу – це плач. Коли він плаче, це значить, що дитина про щось просить, і залишити це без уваги ніяк неможна: ми позбавляємо її спілкування з самого початку. Новонароджена людинка шукає щось тепле, м’яке, рухливе. Мамина ніжність дуже важлива для емоційного стану малюка.
Не «сюсюкайте» з дитиною

Багато хто з батьків розмовляє з малюками «дитячою мовою». Хоча теле- і радіопрограми ведуться нормальною «дорослою» мовою, і 2-літня дитина спокійно розуміє мову звичайної передачі.

Якщо дорослі розмовляють із малюком «дитячою» мовою, вважаючи що іншої мови він не зрозуміє, правильні мовні навички ніколи не сформуються. Більш того, він завжди буде спиратися не на своє мовлення, а на те, як розмовляють дорослі.
Сварки розвивають у дитини навики спілкування

Людина – продукт суспільства і не може жити поза ним. Вона завжди повинна шукати гармонію між суспільним й індивідуальним. Якщо цей баланс не буде встановлено, людина не зможе пристосуватися до суспільства.

Досягнення цієї гармонії багато в чому залежить від раннього віку. Її можна досягти лише на базі вчасно сформованого стереотипу мислення, що включає право на повагу до себе і почуття відповідальності по відношенню до суспільства.

Цей стереотип створюється на основі дитячого спілкування.

Приблизно у два роки дитині стає нецікавим гратися тільки з самим собою. Вона починає гратися з іншими. Малюк може розплакатися, якщо йому не вдалося зробити по-своєму, а прийшлося підкоритися бажанню більшості. Дитина – в злагоді з іншими, вона свариться з кимось. Усе це важливо: таким чином розвивається особиста ініціатива дитини.

Сварки можна поділити на три типи: дитина бере верх над суперником, поступається іншому, дає здачі. Так, у 2 роки більш за все малюк буде пасивним учасником сварки, а в 3 роки він вже може сам її спровокувати.

Коли діти спілкуються один з одним, у них панує своя логіка. Тут немає місця логіці дорослій. Якщо вихователь буде намагатися пояснювати, що сваритися і битися погано, він не досягне бажаного результату. Дитина просто закриється в собі, розлютившись.

Сварок без причин не буває. Тому важливо з’ясувати їх причину, пояснити, роз’яснити, як правильно вчиняти. Будь-яка спроба лаяти дитину за спір без з’ясування його причини не допоможе розвити в дитини почуття співробітництва.


Інтерес – найкраще спонукання

Якщо батьки хочуть чомусь навчити дитину, головне – збудити зацікавленість. Замість того, щоб вчити малюка рахувати, краще зацікавити його цифрами.

Щоб викликати зацікавленість, важливо створити і відповідні умови. Для того, щоб у дитини з’явилося бажання малювати, навколо нього повинно бути достатнього олівців, паперу. Марно очікувати, щоб у малюка з’явилося бажання до чогось, якщо не створено для цього відповідні умови. Багато хто з дорослих, байдужі до музики, мистецтва, може підтвердити, що причиною їх нелюбові було змушення в ранньому дитинстві або відсутність умов для виникнення зацікавлення.
Цікаве діти вважають правильним, а нецікаве – неправильним

Як дитині пояснити, що відірвані шпалери – це погано. У малюка ще немає досвіду, на який він може обпертися і визначити, що таке погано, а що добре. Психологи досліджували утворення у дітей таких понять, як «погано», «добре». Прийшли до висновку: «добре» все, що цікаво. Коли запитували діток, які були викраденими, чому вони пішли з незнайомою людиною, вони відповідали: «Із ним було цікаво».

Поступово, набуваючи досвід, дитина розуміє, що «добре» – коли за щось хвалять, «погано» – дорослі сварять. Ми постійно докоряємо дитині за погану гру на інструменті або за недостатню швидкість читання. Вона сприймає за «погане» весь процес навчання, не розуміючи суті проблеми. Тому головне тут – забезпечити дитині приємні емоції, коли вона робить щось добре, і навпаки. Здібності малюка будуть розвиватися настільки ефективно, наскільки успішно ми будемо користуватися методами похвали й осудження.
Дитячі фантазії розвивають творчі здібності

Дитячі фантазії, що вважаються дорослим такими далекими від дійсного життя, насправді є зародками творчості. Якщо дитина у намальованому чайнику бачить рибу з відкритим ротом, докір дорослого: «Не говори дурниць!» неправильний. Він грубо зриває пуп’янок, готовий розпуститися.


Чи потрібні статеві розбіжності у вихованні дитини

У фізичному обліку малюка великої різниці немає. Наука вважає, що статеві розбіжності починають проявлятися після трьох років. Але батьки починають зразу виховувати «хлопчиків» і «дівчаток»: рожеве, голубе; ляльки, пістолети. Нетреба віднімати у хлопчика ляльку, якщо вона викликала у нього зацікавлення. Чому дівчинка не може захопитися боротьбою? Навчати малюків необхідно всьому.


Книжки не тільки для читання, а кубики для будівництва

Книжки і кубики найчастіше бувають першими іграшками дитини. Дорослі нав’язують їй свої уявлення про те, що з ними треба робити. Поправляти малюка – значить заважати його творчому розвитку або навіть відбивати бажання гратися. Він може використовувати книжку як тунель, або малювати на ній, або розірвати її. Краще взагалі дитині не давати книжок, ніж змушувати її їх тільки читати. Коли у малюка з’явиться інтерес до читання, він і сам зрозуміє, що книжки цікавіше все ж таки читати.

Ліпка, вирізання візерунків із паперу, складання паперових фігур також розвивають творчі задатки дитини. За спостереженнями психологів, малюк, який почав ліпити в ранньому віці, значно випереджає своїх однолітків у засвоєнні різних навичок. Справа в тому, що ліпка рано розбудила його інтелектуальні та творчі задатки.
Фізичні вправи стимулюють розвиток інтелекту

Виявлено, що дитина, яка почала рано ходити, буває дуже тямущим, тому що саме інтенсивне фізичне навантаження сприяє розвитку інтелекту дитини. Справа в тому, що в немовляти мозок не розвивається окремо від тіла. Розумовий розвиток відбувається паралельно з фізичним і сенсорним. (плавання розвиває не тільки м’язи, а й рефлекси).


Тренуйте ліву руку так, як і праву

Права і ліва руки народилися одночасно, і їх анатомія однакова. Чому вони функціонують по-різному? По традиції батьки вчать дітей користуватися лише правою рукою. Іноді дитина починає щось робити лівою рукою, і вона починає розвиватися краще.

Кожний може розвинути однаково і ліву, і праву руки, якщо почне робити це у ранньому дитинстві. Тренування пальців сприяє розвитку інтелекту. Із цієї точки зору не слід зневажати лівою рукою.
Дітям корисна ходьба

Дуже важливо вчити дітей правильно ходити з раннього віку. Ходьба стимулює розумовий процес. У ходьбі бере участь усе тіло. На відміну від інших фізичних вправ у ходьбі ритмічно чергуються напруга і розслаблення.

Наша статура і координація рухів передаються спадково. Але як ми зможемо розвинути ці задатки, залежить від тренування. Можна мати прекрасні дані для заняття плаванням або гімнастикою, але без відповідного тренування ці задатки не будуть реалізовані. У той же час дитина, народжена зі слабкими фізичними даними, може досягти великих спортивних результатів.

Чим раніше почати займатися спортом, тим кращими будуть результати. Дорослому набагато важче навчитися кататися на роликових ковзанах, ніж малечі.


Для дитини робота й гра – одне і теж

Нехай дитина працює стільки, скільки хоче, але за однієї умови: дорослому не важливий результат її роботи.

Малюку треба показати, як роботу виконувати. Іноді робота вимагає обережності, зосередженості, чого може не бути в грі. Робота по дому (у садку) дуже корисна для розвитку дитячого інтелекту і рухових здатностей. Малюку цікаво прополювати город, поливати, мити підлогу і т. ін.

При правильному вихованні у ранньому віці дитина і в школі навчається краще. Якщо було посіяно хороші зернята в найбільш критичний період раннього розвитку, дитина виросте достатньо сильною, щоб опиратися будь-яким труднощам.



Нехай ваша дитина буде краще за вас. «Учень перевершив свого вчителя» – це повинно бути основною метою виховання.

Підготувала Світлана Пазюк,

викладач кафедри методики і психології

дошкільного і початкового навчання



ІППО КУ імені Бориса Грінченка.
Каталог: files -> ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ БАТЬКІВ -> Поради психологів
files -> Реферат Політична психологія як наука
files -> Технології методичної роботи укладачі
files -> Програма навчальної дисципліни для підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем
files -> Реферат Посереднику системі розв'язання конфлікту
files -> Виноградова В.Є профілактика та вирішення конфліктів
Поради психологів -> Іппо кмпу ім. Б. Д. Грінченка стосунки з дорослими як чинник становлення самооцінки підлітка
Поради психологів -> Мета виховання

Скачати 155.38 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2022
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал