Особливості формування І розкриття інформації в бухгалтерському обліку І фінансовій звітності банків україни



Сторінка7/12
Дата конвертації14.04.2016
Розмір1.54 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

Працівників відділу обслуговування клієнтів відносять до другої професійної групи, тобто до операторів електронно-обчислювальних машин, що виконують роботу, яка пов'язана з обліком інформації, одержаної з ВДТ за попереднім запитом, або тієї, що надходить з нього, супроводжується перервами різної тривалості, пов'язана з виконанням іншої роботи і характеризується напруженням зору, невеликими фізичними зусиллями, нервовим напруженням середнього ступеня та виконується у вільному темпі. Для цієї групи рекомендованим є відпочинок тривалістю 15 хв. через кожні дві години, але на практиці цей норматив часто не дотримується через наплив великої кількості клієнтів.

Для зниження нервово-емоційного напруження, стомлення зорового аналізатору, поліпшення мозкового кровообігу, подолання несприятливих наслідків гіподинамії, запобігання втомі доцільно деякі перерви використовувати для виконання комплексу вправ, які наведені у Державних санітарних правилах і нормах роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин ДСанПіН 3.3.2.007-98, на практиці ніхто із працівників не робить таких вправ.

Для психофізіологічного розвантаження потрібно провести для себе відповідний сеанс. Сеанси психологічного розвантаження можуть проводитись за єдиною програмою через індивідуальні навушники і складатись із двох періодів по 5 хвилин кожний: 1) повне розслаблення; 2) активізація працездатності.

Працюючі в банку мають проходити періодичні методичні огляди раз на два роки комісією в складі терапевта, невропатолога та офтальмолога, цей норматив дотримується всіма працівниками.

Розрахуємо нормоване значення коефіцієнта природного висвітлення (КПО) для четвертого світлового пояса, у якому розташована Україна (eнIV).

Значення КПО визначається у відсотках по формулі 4.1:
eнIV = eнIII × m × c, (4.1)

де енІІІ − нормоване значення КПО для III світлового поясу

нІІІ =1,5% відповідно СНиП 11–4-79)

m − коефіцієнт світлового клімату (для України m = 0,9);

c − коефіцієнт сонячності (так як вікна розташовані на південь, с =1).
Тоді:
eнIV = 1,5 × 0,9 × 1=1,35%
Для визначення достатності природного освітлення розрахуємо фактичне значення КПО виходячи з формули 4.2:
(4.2)

де Sв – площа усіх вікон у приміщенні, м2;

Sn – площа підлоги приміщення, м2;

Jз – загальний коефіцієнт світлопроникнення віконного прорізу, приймаємо τз =0.4÷0,5;

r1 − коефіцієнт, який враховує відбиття світла від внутрішніх поверхонь приміщення;

Nо - світлова характеристика вікна;

Кбуд – коефіцієнт, який враховує затемнення вікон іншими будинками (будинків не має, тому приймаємо Кбуд = 1);

Кз – коефіцієнт запасу (Кз = 1,4).


Отже:

Оскільки фактичне значення природного освітлення знаходиться в межах норми (0,312<1,35), то природне освітлення в приміщенні достатнє.

Аналіз достатності штучного освітлення в приміщенні.

Для освітлення приміщення застосовуються люмінесцентні лампи потужністю 40 Вт. Система освітлення − загальна. Отже, нормоване значення освітленості повинне становити не менше 300 люкс. Рівень штучного освітлення приміщення складає 305 лк, що повністю відповідає встановленим нормативним значенням. Але на робочих столах, де розміщені комп’ютери обов’язково повинні стояти настільні лампи, але у відділі обслуговування клієнтів їх немає.

Будівля, в якій розміщено відділення № 74 ПАТ «Умовний Банк» обладнана природною організованою вентиляцією, але для створення більш комфортнішого мікроклімату в приміщенні встановлено один кондиціонер, з потужністю 30 кВт (достатньо для охолодження 80 м2). Система опалення будівлі є централізованою та представлена системою електричного опалення за допомогою радіаторних батарей.

Приміщення має провітрюватись кожні 45 хв., цей норматив не дотримується, це можна пояснити великим розміром вікон (9 м2), що не оснащені кватирками.

Значення параметрів, які характеризують санітарно-гігієнічні умови роботи в аналізованому підрозділі занесемо в таблицю 4.1.


Таблиця 4.1 – Санітарно-гігієнічні умови праці у відділу обслуговування клієнтів відділення Х ПАТ «Умовний Банк»

Параметр


Значення параметра

Нормативний документ

фактичне

нормативне

1. Освітленість штучна, (лк)

305

300

СНиП ІІ-4-79

2. Значення коефіцієнта природного висвітлення, (%)

0,941

0,312÷1,35


СНиП ІІ-4-79


3.Температура повітря, (0С):










взимку

22

21÷25

ГОСТ 12.1.005-88


влітку

21

22÷28


ГОСТ 12.1.005-88


4. Відносна вологість повітря, (%):










взимку

70

< 75


ГОСТ 12.1.005-88


влітку

55

< 60


ГОСТ 12.1.005-88


5. Повітрообмін, (м3/год)











взимку

170

180


СНиП 2.09.04-87


влітку

170

180


СНиП 2.09.04-87


6. Швидкість переміщення повітря, м/сек

0,1

< 0,2


ГОСТ 12.1.005-88

7. Шум у приміщенні, дБа

64

60

ГОСТ 12.1.003-83

Рівень шуму у відділі обслуговування клієнтів не відповідає встановленим нормативам, та складає 64 дБа, що пояснюється постійною роботою принтерів, які знаходяться біля робочого столу кожного працівника, що є порушенням та поганою шумоізоляцією.

У приміщенні регулярно робиться вологе прибирання за допомогою мильно-содового розчину, що включає 2 ст. л. миючого засобу для посуду та 100 гр. соди на 10 л. води, як бачимо мильно-содовий розчин готується не правильно замість миючого засобу для посуду потрібно використовувати 100 гр. господарського мила.

Отже, враховуючи все вище сказане, можемо зробити висновок, що умови праці у відділі обслуговування клієнтів можна віднести до другої групи (допустимі умови) гігієнічної класифікації умов праці, тобто такі, які характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених нормативів, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни та не чинять шкідливого впливу на стан здоров'я працюючих та їх потомство в найближчому і віддаленому періодах.



4.3 Профілактика травматизму та професійних захворювань

Одним з головних показників, які характеризують стан охорони праці та дотримання правил техніки безпеки, є рівень травматизму. Так, у відділенні № 74 ПАТ «Умовний Банк» за аналізований період (2012-2013 рр.) випадків травматизму з тимчасовою втратою працездатності зареєстровано не було.

Відомо, що порушення правил і вимог охорони та гігієни праці може призвести до істотного погіршення здоров'я або виникнення професійно зумовлених захворювань.

Так як у відділі обслуговування клієнтів працюють молоді та енергійні, то видимих професійних захворювань не виявлено, проте під час роботи час від часу спостерігається нервова напруга. Під час вирішення фінансових питань деякі клієнти підвищують голос, погрожують, адже переживають за свої грошові кошти, це відображається на психічному здоров’ї працівників банку, оскільки такі несприятливі умови праці можуть при звести до стомлення нервової системи, що послаблює її інтегративну функцію і може спровокувати розлад ряду фізіологічних систем: серцево-судинної, шлунково-кишкової, дихальної тощо або призвести до різних захворювань (інфаркти, інсульти, виразкові хвороби та ін.).

Дуже рідко, але буває, що працівникам доводиться чути у свій адрес образливі слова, які є негативним подразником і може призвести до розладів нервової системи, порушень функціонування всіх систем організму і, таким чином, стати небезпечним виробничим фактором. Відомо, що висока рухливість нервових процесів підвищує психічну адаптацію до оточуючого середовища, тому працівники говорять, що звикають до неадекватної поведінки деяких клієнтів, не сприймають її «близько до серця» та намагаються вирішувати проблем спокійно.

Робота банківських працівників супроводжується робочим положенням «сидячи», що супроводжується статичним навантаженням значної кількості м'язів шиї, рук, плечей та ніг, що надзвичайно втомлює. Оскільки м'язи перебувають довгий час у скороченому стані і тільки час від часу розслабляються, то погіршується кровообіг. В результаті чого, виникають больові відчуття в шиї, руках, верхній частині ніг, плечових суглобах та спині. Крім того, робота "сидячи" часто призводить до зниження м'язової активності - гіподинамії. В свою чергу за браком рухів відбувається зниження споживання кисню всіма тканинами організму також відбувається сповільнення обміну речовин. Це призводить до розвитку атеросклерозу, ожиріння також може бути причиною дистрофії міокарда, хронічного головного болю, безсоння, запаморочення, роздратування.

Тривала робота на комп'ютері призводить до значного навантаження на зорову систему і зумовлює втому та перевтому зорового аналізатора. Так, напружена зорова робота викликає "очні" (почервоніння повік та очей, біль, печія та різь в очах, ломота у надбрівній частині тощо) та "зорові" (швидка втома під час зорової роботи, пелена перед очима, подвоєння предметів, мерехтіння) порушення органів зору, що може викликати зниження працездатності, головний біль, посилення нервово-психічного напруження.

Робота в банку характеризується помірною розумовою працею, що може виконуватися досить довго. Розумова праця не має чітких меж між напруженням організму під час роботи та переходом у фазу відновлення сил. Так, втома при розумовій праці проявляється в нервовому напруженні, зниженні концентрації уваги та зменшенні свідомого її регулювання, погіршенні оперативної пам'яті та логічного мислення, а також у сповільненні реакцій на подразники. Зі свого боку, нервове напруження впливає на серцево-судинну систему, тим самим збільшуючи артеріальний тиск і частоту пульсу, а також на терморегуляцію організму та емоційні стани працівника.

Відновлювальні процеси після розумової праці відбуваються повільніше, ніж після фізичної праці. Несприятливі порушення в організмі працівника часто не ліквідуються повністю, а акумулюються, переходячи в хронічну втому, або перевтому та різні захворювання. Найбільш поширеними захворюваннями працівників розумової праці є неврози, гіпертонії, атеросклерози, виразкові хвороби, інфаркти та інсульти.

Тому розумову працю потрібно чергувати бажано з активним відпочинком, що позитивно впливає на емоційний стан працівника, покращує кровообіг, а отже запобігає багатьом видам професійним захворюванням банківських працівників.

Отже, у відділенні № 74 ПАТ «Умовний Банк» за аналізований період (2012-2013 рр.) випадків травматизму з тимчасовою втратою працездатності зареєстровано не було. Робота банківських працівників є розумовою, за комп’ютером, деколи нервово напруженою, що може призводити до різних професійних захворювань, тому щоб їх уникнути потрібно працю поєднувати з активним відпочинком.

Висновки до розділу 4

Проаналізувавши правові та організаційні основи охорони праці у відділені Х ПАТ «Умовний Банк» можемо зробити висновок, що права та обов’язки роботодавця та трудового колективу регламентовано у колективному договорі а у відповідних законах, положеннях та інструкціях з охорони праці, які зберігаються у банку. У відділенні є відповідальна особа за охорону праці, яка працює за суміщенням – це заступник начальника відділення №74.

Умови праці у відділі обслуговування клієнтів можна віднести до другої групи (допустимі умови) гігієнічної класифікації умов праці, тобто такі, які характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених нормативів, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни та не чинять шкідливого впливу на стан здоров'я працюючих та їх потомство в найближчому і віддаленому періодах. Тому завдання адміністрації та кожного працівника полягає у покращенні умов праці від допустимих до оптимальних за гігієнічним класифікатором умов праці.

У відділенні № 74 ПАТ «Умовний Банк» за аналізований період (2012-2013 рр.) випадків травматизму з тимчасовою втратою працездатності зареєстровано не було. Проте існує ймовірність розвитку професійних захворювань, адже робота банківських працівників є розумовою, за комп’ютером, деколи нервово напруженою. Це проблема індивідуальна для кожного працівника, тому в перервах між роботою потрібно знімати напруження як фізичне, так і нервове всім обов’язково, а робота адміністрації банку полягає у забезпеченні таких перерв.

ВИСНОВКИ


За результатами дослідження особливостей формування і розкриття інформації у бухгалтерському обліку і фінансовій звітності були сформовані наступні висновки.

Інформацію, яка розривається у бухгалтерському обліку називають фінансовою. Ще її називають інформацією про фінансовий стан банку, яка є корисною для широкого кола користувачів у прийнятті ними економічних рішень. Джерелом фінансової інформації є «продукт» бухгалтерського обліку – фінансова звітність, яка згідно з МСБО 1 визначена як звітність, яка має на меті задовольнити потреби користувачів, які не можуть вимагати від суб'єкта господарювання складати звітність згідно з їхніми інформаційними потребами.

Поділяють користувачів фінансової звітності на внутрішніх і зовнішніх. До внутрішніх користувачів фінансової звітності відносяться акціонери банку, внутрішні аудитори банку, Рада банку, Правління банку, працівники банку. В свою чергу до зовнішніх користувачів відносять Національний банк України, наявних та потенційних кредиторів, банки-кореспонденти, наявні та потенційні клієнти банку та ін. Отже завданням фінансової звітності є забезпечення правдивою інформацією всіх без винятку користувачів.

Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в банках України виділяє вісім принципів, на яких ґрунтується бухгалтерський облік: повне висвітлення, превалювання сутності над формою, автономність, обачність, безперервність, нарахування та відповідність доходів і витрат, послідовність, історична (фактична) собівартість. Згідно з ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» виділяється ще два принципи: періодичності та єдиного грошового вимірника.

Національний банк встановлює для банків форми звітності та методики їх складання, періодичність та строки подання звітності, визначає мінімальну інформацію, яка повинна бути відображена у звітності, структуру пояснювальної записки, методику складання консолідованої та субконсолідованої звітності.

Вимоги до розкриття інформації поділяються на кількісні та якісні. Кількісна ознака інформації надає можливість визначати її одиниці вимірювання та обсяги. Під одиницями вимірювання розуміють натуральні, трудові та грошові вимірники. Обсяг інформації дає можливість виділити три можливі варіанти інформаційного забезпечення банку: інформаційного надлишку, інформаційного дефіциту, інформаційної достатності. Застосування основних якісних характеристик обліково-аналітичної інформації таких, як зрозумілість, доречність, достовірність, правдивість, нейтральність, зіставність, своєчасність та суттєвість, забезпечує складання фінансової звітності, яка дає достовірне об’єктивне уявлення про фінансовий стан і результати діяльності банку, а також підвищує якість і розширює сферу практичного застосування облікової інформації в процесі прийняття рішень користувачами.

ПАТ «Умовний Банк»  універсальна кредитно-фінансова установа, що здійснює всі основні види банківських операцій. Основна діяльність банку полягає у здійсненні кредитно-депозитних операцій, операцій з цінними паперами, проведенні операцій з іноземною валютою, наданні позик та гарантій, залученні вкладів від населення, а також проведенні розрахунково-касових операцій.

Основними принципами роботи банку є гарантування прав акціонерів, цілісність, ефективне управління, прозорість, фінансова дисципліна.

Фінансовий стан ПАТ «Умовний Банк» характеризується як такий, що потребує покращення, про це свідчить поступове зниження стійкості та надійності банку, в тому числі рівня захищеності активів власним капіталом; зменшення показників ліквідності банку. Обсяг пасивів банку зріс майже у два рази, переважно за рахунок збільшення розміру зобов’язань, що розширює ресурсну базу банку.

Оскільки облікова політика банку узагальнює всі суттєві моменти обліку та розкриває методи, принципи та процедури обліку та складання звітності, то постерігається значний вплив облікової політики на показники фінансової звітності. Облікова політика ПАТ «Умовний Банк» відповідає вимогам НБУ.

Сьогодні банки України складають фінансову звітності за МСФЗ. Але існує ряд неврегульованих питань обліку за вимогами НБУ, що варті уваги та мають бути змінені найближчим часом. Це нарахування резервів за фінансовими активами та резервів за зобов’язаннями кредитного характеру, відображення у фінансовій звітності вартості основних засобів, банківських металів, облік опціонів на акції, курсові різниці, які виникають при внесках до статутного капіталу банку його іноземними інвесторами, результат операцій з акціонерами, що здійснені за умов, що відрізняються від ринкових відображається у складі фінансових результатів.

Виходячи з потреб гармонізації бухгалтерського обліку важливої уваги при розкритті фінансової інформації у бухгалтерському обліку заслуговує така якісна характеристика інформації як суттєвість. Суттєвою є інформація, якщо її пропуск або неправильне відображення може вплинути на економічні рішення користувачів, прийняті на основі фінансових звітів. Критеріями суттєвості є її кількісні а якісні характеристики. Кількісний вираз суттєвості забезпечується порогом суттєвості, який може бути відносним або абсолютним. У даній випускній роботі ми пропонуємо запозичити бухгалтерам ПАТ «ВіЕйБі Банку» у аудиторів метод визначення рівня суттєвості як середнього відсотка, за яким очікується що викривлення у показниках фінансової звітності є несуттєвими, якщо вони менше: 5% від балансового прибутку; 2% від валюти балансу; 2% від сукупних витрат; 10% від розміру власного капіталу, що дозволить визначити найприйнятніший поріг суттєвості, який максимально не вплине на економічні рішення користувачів, які приймаються на основі фінансової звітності.

Стан охорони праці у відділенні Х ПАТ «Умовний Банк» оцінюється як добрий, оскільки на адміністративному рівні спостерігається дотримання майже всіх нормативів з охорони праці. Слід звернути увагу на неправильне розміщення столів, моніторів комп’ютерів, принтерів і ксероксів, недостатню провітрюваність приміщень, великий рівень шуму та високу ймовірність розвитку професійних захворювань трудового колективу. Всі ці моменти підлягають негайному виправленню.

Таким чином, запропоновані за результатами дослідження напрямки розвитку та удосконалення формування і розкриття інформації у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності банку є важливими та актуальними.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ



  1. Вигівська, І. М. Професійні ризики бухгалтера та їх вплив на організацію бухгалтерського обліку [Електронний ресурс] / І.М. Вигівська //УДК 657. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum /Vdnuet/econ/2010_4/Vigovska.pdf. – Бібліотека ім. Вернадського.

  2. Голов, С. В. Система глобального бухгалтерського обліку [Текст] / С.В. Голов // Бухгалтерський облік та аудит. – 2010. - №3. – С. 3-12.

  3. Івченко, І. Ю. Моделювання економічних ризиків і ризикових ситуацій [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ebooktime.net /book_249. – Назва з домашньої сторінки Інтернету.

  4. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку 2000 [Текст] / пер.з англ. за ред. С. Ф. Голова. – Київ : ФПБАУ, 2000. – 1268 с. – ISBN 966-539-332-4.

  5. Про організацію бухгалтерського обліку і звітності в банківських установах України [Електронний ресурс]: положення, затверджене постановою Правління НБУ від 30.12.98 № 566. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0056-99. – Назва з домашньої сторінки Інтернету.

  6. Малышкин, А. И. Финансовая отчетность предприятия: международные и национальные стандарты [Текст]: навч. посіб. / А. И.Малышкин. – С. : Університетська книга, 2001. – 158 с. – ISBN 966-7550-33.

  7. Пархоменко, В. М. Фінансова звітність підприємства за 2001 рік [Текст] / В. М. Пархоменко // Бухгалтерський облік і аудит. – 2002. – № 1. –С. 3-14.]. [Сопко, В. В. Бухгалтерський облік [Текст]: навч. посіб. / В. В.Сопко. – К. : КНЕУ, 1998. – ISBN 978966-346-497-8.

  8. Чебанова, Н. В. Фінансова звітність підприємства [Текст] / Н. В. Чебанова, Т. Я. Чупир. – Х. : Фактор, 2006. – 444 с. – ISBN 966-574-423-2.

  9. Риндя, А. Тлумачний словник бухгалтера [Текст]: словник / А. Риндя. – Х. : Фактор, 2000. – 19 с. – ISBN 5-87644-111-2.

  10. Кужельний, М. В. Теорія бухгалтерського обліку [Текст] / М. В. Кужельний, В. Г. Лінник. – К. : КНЕУ, 2001. – 334 с. – ISBN 966-574-000-8.

  11. Ткаченко, Н. Реформування системи бухгалтерського обліку в Україні з використанням міжнародних стандартів [Текст] / Н. Ткаченко // Підприємництво, господарство і право. – 2001. – № 11. – С. 86-88.

  12. Кірейцев, Г. Г. Фінансовий менеджмент [Текст] / Г. Г. Кірейцев. –Житомир : ЖІТІ. – 2001. – 440 с. – ISBN 966-683-024-8.

  13. Білик, М. Д. Фінансовий аналіз [Текст]: М. Д. Білик, О. В. Павловська, Н. М. Притуляк, Н. Ю. Невмержицька. – К. : КНЕУ, 2007. – 592 с. – ISBN 966-574-799-1.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка