Особливості формування І розкриття інформації в бухгалтерському обліку І фінансовій звітності банків україни



Сторінка6/12
Дата конвертації14.04.2016
Розмір1.54 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

звітність загалом;

в) вплив


на управлінське

рішення;


г) дотримання

нормативних,

кредитних угод

та договірних

зобов’язань.




Виправити помилку



Так




Розглянути інші якісні фактори


Ні

Все ще вважається

несуттєвою?






Виправити

помилку




Ні

Так




Навмисна /

Незаконна?






Несуттєва?

Так



Розглянути,

чи вплине

помилка

на очікування



аналітиків

та ціну акцій





Так

Ні




Вважають нормативними

вимогами до звітності



Оцінити реакцію ринку

та інші чинники ризику





У тому числі

узгодити


з аудитом

Прийняти рішення

не виправляти помилку


Рисунок 3.3 – Блок-схема прийняття рішення щодо суттєвості для ПАТ «Умовний Банк» (на підставі [58])


Олександр Низько, консультант з питань управлінського обліку та міжнародної звітності ТОВ "СТУ-Електронікс", радить звертати увагу на те, що окремі помилки минулих років впливають на фінансову звітність поточного періоду. Наприклад, несуттєві викривлення можуть повторюватися протягом декількох років, зрештую вони накопчуються і призводять до істотного спотворення звітності. Отже, якщо в поточному періоді виявляється суттєва помилка, то необхідно визначити, який ефект вона має в цілісності з подібними помилками попередніх періодів [59].

Розглянемо це на прикладі. При підготовці річної фінансової звітності компанія оцінила істотність некоректно нарахованих витрат на суму $ 120 тис. Нарахування проводилося протягом п'яти років по $ 24 тис. на рік відповідно. Компанією було визначено, що величина помилки у звітному періоді становить $ 20 тис., І класифікувала помилку як несуттєву. На думку Комісії з цінних паперів США, розмір помилки визначено неправильно. В такому випадку при її оцінці варто приймати до уваги не тільки величину помилки у звітному періоді, а й розмір, порахований з наростаючим підсумком. Помилка в $ 120 тис. може бути істотною. У даному випадку фінансову звітність необхідно скоригувати. В свою чергу корегування звітності поточного періоду на всю суму, тобто $ 120 тис., може сильно викривити звітність, тому необхідно коригувати звітність ретроспективно.

Значення порогу суттєвості банк має визначати самостійно з точки зору професійного судження, що може враховувати рекомендації Листа МФУ «Про суттєвість у бухгалтерському обліку і звітності»[44], в якому встановлено поріг суттєвості для окремих об’єктів обліку, що було наведено в даній випускній роботі у розділі 1.3. Праці іноземних та вітчизняних фахівців свідчать, що в більшості випадків рівень суттєвості як в аудиті, так і при розкритті інформації в обліку звітності встановлюють на рівні 5 %. У табл. 3.1 наведено пороги суттєвості, що діють в світі.

Таблиця 3.1 – Пороги суттєвості, прийняті у різних країнах, % [58]



База для

визначення

порога

суттєвості



Країна

США

Шотландія

Велика

Британія


Австралія

Україна

Білорусь

Росія

Власний капітал

4,5-5,5

5

-

-

5

2

5

Чистий прибуток

1 - 2

-

-

-

-

10

-

Валюта балансу

5 - 10

10 - 15

5 - 10

-

1 - 2

5

-

Будь-яка з наведених вище

-

-

-

5 - 10

-

-

-

Встановлений для всіх банків однаковий відсоток суттєвості не може відображати реальний стан справ у тій частині, що стосується достовірності ведення обліку в банку. Це можна пояснити тим, що в різних банках різні обороти за рік, тому, на думку Шкіря Н. Л., відсоток суттєвості має бути величиною розрахунковою: відсоток суттєвості відсоток суттєвості відсоток суттєвості



, (3.1)

де Р – відсоток суттєвості;



Т – грошовий оборот за звітний період;

В – підсумок балансу на кінець звітного періоду [60].
Розрахуємо по формулі 3.1 поріг суттєвості для ПАТ «Умовний Банк»:

Тобто, рівень суттєвості для активів ПАТ «Умовний Банк»:
13 282 646 × 0,0409 = 543 260 тис. грн.

В аудиторській практиці кількісний показник суттєвості визначається такими методами:



  • індуктивний метод, який полягає у тому, що спочатку визначається суттєвість окремих статей звітності, а потім загальний розмір суттєвості. Так, недорозкрита інформація про дебіторську заборгованість на 20 тис. грн. може вважатися не суттєвою, на відміну від відстроченого податкового активу;

  • дедуктивний метод, який полягає у тому, що спочатку визначається загальний розмір невідповідності, яка допускається для всього звіту, а потім на пропорційній основі розділяється між окремими статтями;

  • метод оцінки суттєвості як відсотка від значення базового показника означає, що встановлюється певний відсоток від, наприклад, чистого прибутку, витрат, доходу. Значення такого відсотка є результатом професійного судженням аудитора. Такий метод широко використовується аудиторами Великобританії. Вибравши базовий показник, а також визначивши величину допустимої помилки, остання розподіляється між значущими статтями звітності з врахуванням питомої ваги статті (дебетових чи кредитових оборотів) у загальному підсумку. В свою чергу слід врахувати те, що статті з високою питомою вагою у валюті звіту про фінансовий стан можуть мати невеликі за розміром обороти та навпаки, статті з незначною питомою вагою матимуть значно більші обороти. Існує ймовірність, що розміри оборотів по деяких рахунках можуть перевищувати валюту звіту. Тоді зважаючи на розміри обороту по рахункам для базового показника застосовується загальний оборот по рахункам за період.

Саме такий метод використовується у ПАТ «Умовний Банк»: порогом суттєвості для окремих об'єктів обліку, що належать до активів, зобов'язань чи власного капіталу, є величина в один або більше одного відсотка підсумку відповідно всіх активів, усіх зобов'язань і капіталу банку; порогом суттєвості для окремих видів доходів і витрат є величина в один або більше одного відсотка підсумку відповідно всіх доходів та всіх витрат банку. Розрахуємо рівень суттєвості для активів:
13 282 646 × 0,01 = 132 286 тис. грн.


  • метод визначення рівня суттєвості як середнього відсотка, за яким очікується що викривлення у показниках фінансової звітності є несуттєвими, якщо вони менше: 5% від балансового прибутку; 2% від валюти балансу; 2% від сукупних витрат; 10% від розміру власного капіталу. Розглянемо такий метод на прикладі (табл.3.2)

Таблиця 3.2 – Розрахунок допустимої помилки на умовних базових показниках ПАТ «Умовний Банк»



Базовий показник

Значення (тис. грн.)

Поріг суттєвості, %

Розмір допустимої помилки (тис. грн.)

Балансовий прибуток

(1 659 363)

5

82 968

Валюта балансу

13 282 646

2

265 653

Сукупні витрати

1 995 051

2

39 901

Власний капітал

1 200 011

10

120 001

Перший метод (консервативний) полягає у тому, що загальний рівень суттєвості визначається за найменшим рівнем суттєвості, визначеному по базовому показнику. В нашому випадку, це 39 901 тис. грн.

Другий метод. Рівень суттєвості визначається за середнім показником, а саме :
тис. грн.
Якщо не брати до уваги найменший та найбільший показники, то тоді рівень суттєвості становитиме 101 485 тис. грн.
тис. грн.
Отже, аудитор сам має визначити розмір допустимих помилок для звітності за результатами професійного судження.

На нашу думку, дані методи повинні мати місце при визначенні рівня суттєвості у бухгалтерському обліку.

Проаналізуємо отримані дані про рівні суттєвості для активів ПАТ «Умовний Банк» (рис. 3.4):


Рівень суттєвості за формулою Шкіря Н. Л.




Рівень суттєвості за методом визначення рівня суттєвості як середнього відсотка




Рівень суттєвості за обліковою політикою банку, тобто за метод визначення рівня суттєвості як середнього відсотка



39 901

тис. грн.



132 286

тис. грн.

543 260

тис. грн.

Рисунок 3.4 – Рівні суттєвості для активів ПАТ «Умовний Банк», обчислені за різними методиками


Оскільки для користувачів фінансової звітності кориснішою є та інформація, яка наведена з найменш можливими викривленнями, то більш раціонально для ПАТ «Умовний Банк» використовувати для визначення порогу суттєвості метод визначення рівня суттєвості як середнього відсотка , за яким очікується що викривлення у показниках фінансової звітності є несуттєвими, якщо вони менше: 5% від балансового прибутку; 2% від валюти балансу; 2% від сукупних витрат; 10% від розміру власного капіталу, так як за даним методом показник рівня суттєвості є найменшим, що є найприйнятнішим для користувачів.

Існують ситуації, коли варто застосовувати особливі пороги суттєвості, наприклад:



  • якщо фінансовий стан банку оцінюють як передкризовий, то варто переглянути кількісні параметри суттєвості в бік зниження;

  • якщо незначна стаття доходу у звіті про прибутки і збитки та інший сукупний дохід перетворює збиток у прибуток або навпаки, то варто переглянути кількісні параметри суттєвості в бік зниження;

  • якщо активи класифіковані не правильно, допустима помилка зачіпає дві категорії активів і змінює співвідношення між оборотними і необоротними активами, то варто переглянути кількісні параметри суттєвості в бік зниження;

Отже, є суттєвою (мateriality) є інформація, якщо її пропуск або неправильне відображення може вплинути на економічні рішення користувачів, прийняті на основі фінансових звітів. Критеріями суттєвості є її кількісні та якісні характеристики. Варто звертати увагу на те, що викривлення акумулюються протягом декількох років і в кінцевому результаті можуть значно викривляти фінансову звітність, тому їх слід корегувати ретроспективно. Під час дослідження було виявлено, що для ПАТ «Умовний Банк» краще було б застосовувати інший метод визначення рівня суттєвості, адже користувачі бажають приймати важливі рішення на основі фінансової інформації, яка максимально не викривлює даних про діяльність банку. Пропонуємо ПАТ «Умовний Банк» використовувати для визначення порогу суттєвості метод визначення рівня суттєвості як середнього відсотка , за яким очікується що викривлення у показниках фінансової звітності є несуттєвими, якщо вони менше: 5% від балансового прибутку; 2% від валюти балансу; 2% від сукупних витрат; 10% від розміру власного капіталу.
Висновки до розділу 3

Сьогодні банки України перейшли на складання фінансової звітності за МСФЗ. Але існує ряд неврегульованих питань обліку за вимогами НБУ, що варті уваги та мають бути змінені найближчим часом. Це і нарахування резервів за фінансовими активами та резервів за зобов’язаннями кредитного характеру, відображення у фінансовій звітності вартості основних засобів, банківських металів, облік опціонів на акції, курсові різниці, які виникають при внесках до статутного капіталу банку його іноземними інвесторами, результат операцій з акціонерами, що здійснені за умов, що відрізняються від ринкових відображається у складі фінансових результатів.

Виходячи з потреб гармонізації бухгалтерського обліку важливої уваги при розкритті фінансової інформації у бухгалтерському обліку заслуговує така якісна характеристика інформації як суттєвість. Суттєвою є інформація, якщо її пропуск або неправильне відображення може вплинути на економічні рішення користувачів, прийняті на основі фінансових звітів. Критеріями суттєвості є її кількісні а якісні характеристики. Кількісний вираз суттєвості забезпечується порогом суттєвості, який може бути відносним або абсолютним. У даному розділі ми пропонуємо запозичити бухгалтерам ПАТ «ВіЕйБі Банку» метод визначення рівня суттєвості у аудиторів, адже їхні методики дозволяють визначити найприйнятніший поріг суттєвості, який максимально не вплине на економічні рішення користувачів, які приймаються на основі фінансової звітності. Таким методом може бути метод визначення рівня суттєвості як середнього відсотка, за яким очікується що викривлення у показниках фінансової звітності є несуттєвими, якщо вони менше: 5% від балансового прибутку; 2% від валюти балансу; 2% від сукупних витрат; 10% від розміру власного капіталу.

РОЗДІЛ 4


ОХОРОНА ПРАЦІ У ВІДДІЛЕННІ Х ПАТ «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ АКЦІОНЕРНИЙ БАНК»

4.1 Правові та організаційні основи охорони праці

Отримання доцільної вихідної інформації для роботи над дипломним проектом проводилося у відділенні № 74 ПАТ «Умовний Банк», що розташоване за адресою м. Суми, вул. Харківська, 32, що і стало об’єктом дослідження.

Для початку визначимо службу з охорони праці у відділенні № 74 ПАТ «Умовний Банк». Так як кількість працівників відділення складає 24 особи, то згідно Типового положення про службу охорони праці функції цієї служби виконує у порядку сумісництва особа, що пройшла перевірку знань з охорони праці відповідними державним службами [61]. Цією особою є заступник начальника відділення.

На підставі проведеного аудиту відповідності наявного переліку нормативно-правових актів існуючим вимогам заповнена табл. Г.1. З таблиці видно, що нормативно-правові акти, які повинні бути в банку на практиці наявні не в повному обсязі, це пов’язано із специфікою діяльності банку, а ті, які зберігаються в банку відповідають чинному законодавству. План локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій зображений на рис. Д.1.

Після з'ясування питання щодо наявності нормативно-правових актів з охорони праці на об'єкті практики дамо оцінку виконання положень цих документів. Результати занесемо в табл. Е.1.

Приведемо декілька прикладів:



  • Типове положення «Про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці», п.3.17. «Не допускаються до роботи працівники, у тому числі посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці» [63] дотримано, адже навіть студенти перед початком проходження практики проходять інструктаж, що засвідчують своїм підписом в Журналі реєстрації вступного, повторного інструктажу з питань охорони праці.

  • Типове положення «Про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці», п. 5.1.2. «Вступний інструктаж проводить спеціаліст з охорони праці або особа, на яку наказом по підприємству (рішенням правління) покладено ці обов'язки» [65] дотримано, адже інструктаж перед початком проходження практики проводила уповноважена на те особа, тобто заступник начальника відділення №74.

  • Типове положення «Про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці», п. 5.3.1. «Повторний інструктаж проводиться на робочому місці з усіма працівниками: на роботах з підвищеною небезпекою - I раз у квартал, на інших роботах - I раз на півріччя» [65] дотримано, адже в банку для працюючих створені оптимальні умов праці, тому повторний інструктаж проводиться раз на півроку.

Одним із завдань даного пункту є необхідність проведення аналізу ефективності роботи, яка пов’язана з охороною праці. Під час проведення оцінки ефектності проводився аналіз витрат, які пов’язані з охороною праці та забезпеченням здоров’я працівників. Результати аналізу представлені у табл. Ж.3. З цієї таблиці видно, що ПАТ «Умовний Банк» відповідально відноситься до фінансування забезпечення охорони праці. Так сума видатків за 2010 рік порівняно із сумою за 2012 рік відрізняється на 132,7 тис. грн., що пояснюється зменшенням кількості працівників.

Узагальнимо інформацію щодо стану охорони праці на досліджуваному об'єкті склавши власний акт перевірки. Форма акта наведена в табл. И.1. За результатами перевірки стану охорони праці на ПАТ «Умовний Банк» можемо зробити висновок про високий рівень стану охорони праці.



Особливої уваги заслуговує стан громадського контролю, адже він на високому рівні, оскільки трудовий колектив здійснює контроль за дотриманням роботодавцем законодавства про охорону праці, створенням безпечних умов праці, належного побуту для працівників шляхом своєчасного забезпечення відповідними засобами захисту, бере участь у розробці роботодавцем комплексних заходів щодо досягнення встановлених нормативів з охорони праці, у комісіях з перевірки знань з питань охорони праці посадових осіб, діяльність яких пов'язана з організацією безпечного ведення робіт, бере участь у підготовці разом з роботодавцем проектів двосторонніх зобов'язань в колективні договори стосовно забезпечення соціальних гарантій у галузі охорони праці працівникам, а також комплексних заходів щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та ін.

Отже, проаналізувавши правові та організаційні основи охорони праці у відділені Х ПАТ «Умовний Банк» можемо зробити висновок, що працівники реалізують своє право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу у банку як це і має буди, право працівників на здорові та безпечні умови праці гарантоване правовими основами охорони праці. У відділенні є відповідальна особа за охорону праці, яка працює за суміщенням. В шафі для документів є спеціально облаштоване місце для нормативної бази з охорони праці.

4.2 Аналіз санітарно-гігієнічних умов праці в банку

Відповідно до теми роботи об’єктом дослідження в розділі «Охорона праці» було прийнято відділ обслуговування клієнтів у зв’язку з одержанням у даному відділі необхідної вихідної інформації для написання роботи.

Будівля відділення Х ПАТ «Умовний Банк» розташована за адресою м. Суми, вул. Харківська, 32.

Приміщення відділу перебуває на першому поверсі. Загальна площа приміщення становить 63 м2, висота − 5 м, у приміщенні два вікна. Кількість працюючих у приміщенні − 7 осіб. Отже, на одного працюючого в приміщенні доводиться: 63:7 = 9 м2/чол. робочої площі. Згідно СНиП від 2.09.04 − 87 на кожного працюючого в приміщеннях повинно бути не менше 4,5 м2/чол. робочої площі. Висота приміщення – не менше 2,5 м. Отже, нормативи розмірів і забезпечення працюючих робочою площею в офісі дотримані.

У приміщенні розташовано сім комп'ютерів. Напруга джерела живлення комп'ютерів у приміщенні 220 В. У приміщенні розміщено 7 письмових столів, вісім шаф для зберігання документів, одна шафа для одягу.

Для кожного оператора встановлено робочий стіл, але тільки у трьох користувачів вони розміщені правильно так, щоб природне світло падало з боку – з ліва, у решти – світло падає не правильно – прямо. Столи розміщені згідно з нормативами, тобто відстань між їхніми бічними поверхнями варіює від 1,2 м. до 2 м., а від тильної поверхні одного комп’ютера до екрана іншого – від 2,5 м. до 3 м. Екран комп’ютера розташовується на оптимальній відстані від очей користувача, тобто 650 мм. Розташування екрана комп’ютера має забезпечувати зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом +30° до нормальної лінії погляду працюючого, але на практиці цей норматив не виконується і становить +10°, для збереження зору та уникнення перевтоми очей потрібно відкоригувати кут нахилу екрану.

Клавіатура розташовується на поверхні столу на відстані 220 мм від краю, звернутого до працюючого, що відповідає нормам (100 – 300 мм.). У конструкції клавіатури передбачений опорний пристрій (виготовлений із матеріалу з високим коефіцієнтом тертя, що перешкоджає мимовільному її зсуву), який дає змогу змінювати кут нахилу поверхні клавіатури у межах 12°, що відповідає нормам (5 – 15°).

На поверхні робочого столу для документів розміщені спеціальні підставки, відстань яких від очей аналогічно відстані від очей до клавіатури, що знижує зорову втому.

Робочий стілець є досить зручним для роботи, який забезпечується підіймально-поворотним пристроєм, що забезпечує регуляцію висоти сидіння і спинки. Така його непроста конструкція передбачає зміну кута нахилу спинки. Робочий стілець забезпечується підлокітниками. Регулювання кожного параметра здійснюється легко та має відповідну фіксацію. Висота поверхні сидіння регулюється в межах від 400 до 600 мм. Ширина сидіння складає 400 мм, глибина –380 мм. Висота опорної поверхні спинки 300 мм, ширина – 400 мм. Радіус її кривизни в горизонтальній площині 400 мм. Передбачається зміна кута нахилу спинки в межах 90 − 110o до площини сидіння.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка