Особливості формування І розкриття інформації в бухгалтерському обліку І фінансовій звітності банків україни



Сторінка3/12
Дата конвертації14.04.2016
Розмір1.54 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12


  • розробити і затвердити форми регістрів обліку;

  • визначити процедури перевірки тотожності даних аналітичного та синтетичного обліку;

  • визначити порядок формування та зберігання первинних документів, облікових регістрів.

Основні принципи облікової політики, методи оцінки, методика обліку, професійні судження, які буди використані в ході складання фінансової звітності банк має стисло викласти у відповідній примітці до фінансової звітності.

Згідно з ст. 69 цього ж Закону банк зобов’язується подавати свою звітність до НБУ, в якій буде відображено інформацію щодо роботи банку, здійснюваних ним операцій, ліквідності, прибутковості, платоспроможності, а також інформацію щодо афілійованих осіб банку для того, щоб НБУ зміг оцінити фінансовий стан банку, який подає звітність. В окремих випадках НБУ може вимагати подання разової чи тимчасової звітності.

Національний банк встановлює для банків форми звітності та методики їх складання, періодичність та строки подання звітності, визначає мінімальну інформацію, яка повинна бути відображена у звітності, структуру пояснювальної записки, методику складання консолідованої та субконсолідованої звітності.

Також даним Законом НБУ зобов’язує власників (акціонерів), які мають істотну участь у банку подавати звіти про свою діяльність, які обов’язково повинні містити інформацію про види діяльності, якими займається акціонер, також назву, місцезнаходження та вид діяльності суб’єкта господарювання в якому не менше ніж 10% акцій належать даному власнику (акціонеру), а також звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки і збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) за останній звітний період. НБУ може вимагати подання і інших звітів задля здійснення нагляду за безпекою і надійності діяльності банку, а також за тим, щоб не відбувалися порушення норм закону.

Фінансовим роком банку є календарний рік, що починається 1 січня і закінчується 31 грудня. Банк подає проміжну (за I квартал, за півроку та за 9 місяців, за запитом) та річну фінансову звітність. Проміжна повинна бути опублікована протягом місяця наступного за звітним періодом таким чином, щоб всі бажаючі могли з нею ознайомитися. За запитом переважно надається інформація для НБУ банками, які знаходяться в режимі фінансового оздоровлення, а також у разі виникнення потреби у додатковій інформації, не передбаченій у періодичній звітності [24, с. 232]. Річна опубліковується не пізніше 30 квітня року наступного за звітним. Проміжна включає в себе баланс та звіт про фінансові результати, а також примітки, що визначаються НБУ. Річна звітність за обсягами відображення фінансових результатів діяльності є більш повною і деталізованою [25, с. 342] Річний пакет звітності включає:


  • звіт про фінансовий стан;

  • звіт про прибутки і збитки та інший сукупний дохід;

  • звіт про рух грошових коштів;

  • звіт про власний капітал;

  • примітки, що визначаються НБУ.

Даний пакет звітності обов’язково має супроводжуватися аудиторським звітом, що складається аудитором (аудиторською фірмою) після проведення аудиту. Якщо ж опублікований пакет звітності містить недостовірну, викривлену інформацію про діяльність банку, банк на вимогу НБУ повинен спростувати її протягом місяця в такий же спосіб як і опубліковував. Якщо оприлюднена звітність мала недостовірну інформацію відповідальність будуть нести Голова Правління та головний бухгалтер.

За відсутність бухгалтерського обліку або ведення його з порушенням установленого порядку, внесення неправдивих даних до фінансової звітності, неподання фінансової звітності відповідно до ст. 164-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення накладається штраф від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян [37].

Отже, ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності регламентоване законодавством України та міжнародними стандартами. Кожен банк зобов’язується скласти внутрішню облікову політику і затверджувати її кожен рік наказом про облікову політику банку. В ній наводяться принципи, методи, процедури бухгалтерського обліку яких банк у своїй роботі зобов’язується дотримуватись.

1.3 Вимоги до розкриття інформації у фінансовій звітності

Основним завданням бухгалтерського обліку є надання користувачам інформації про діяльність банку, опираючись на яку вони приймають адекватні рішення. До такої інформації висуваються вимоги, які ділять на кількісні та якісні.

Кількісна ознака інформації надає можливість визначати її одиниці вимірювання та обсяги.

Під одиницями вимірювання розуміють натуральні, трудові та грошові вимірники. Натуральні вимірники використовують для отримання інформації про засоби та процеси в натуральному вираженні (через масу, площу). Їх використовують для обліку однорідних об'єктів. Трудові вимірники застосовують для визначення розміру витраченої праці в одиницях робочого часу (хвилинах, годинах, днях, місяцях, роках). Саме за допомогою трудових вимірників узагальнюються й порівнюються різнорідні величини. Грошові вимірники використовують для узагальненого відображення наявності та руху активів банку, джерел їх формування, господарських процесів і фінансових результатів діяльності в єдиному грошовому вираженні.

Розгляд питання про обсяг інформації дає можливість виділити три можливі варіанти інформаційного забезпечення банку: інформаційного надлишку, інформаційного дефіциту, інформаційної достатності. Інформаційна достатність передбачає забезпечення необхідного для прийняття рішення обсягу відомостей. Саме такий обсяг інформації цікавить користувачів фінансової звітності. Будь-яке його скорочення неодмінно призведе до інформаційного дефіциту, що унеможливлює оперативне реагування на потенційні загрози та значне зниження рівня ефективності прийняття рішень користувачами. Подібна ситуація передбачається в разі інформаційного надлишку. Здавалося б, що значна кількість відомостей про об’єкт дасть змогу підвищити якість рішень. Проте, щоб опрацювати великий масивів інформації та виокремити найбільш потрібну інформацію, необхідна значна трата часу, що уповільнює процес прийняття рішень, зменшує його оперативність, знижує ефективність.

Під якісними характеристиками розуміють ті вимоги, дотримання яких роблять інформацію, подану у фінансовій звітності, корисною для користувача [38].

Хендриксен Е.С. та Ван Бреда М. Ф. звертають увагу на те, що якісні характеристики це – властивості облікової інформації, які мають тенденцію підвищувати її корисність [39].

Якісні характеристики бухгалтерського обліку підкреслюють С. Колесніков та Т. Зирянова говорячи, що це ті критерії, за допомогою яких уніфікується і полегшується процес тлумачення і правильного використання фінансової і управлінської інформації [40]

Якісні характеристики фінансової звітності, згідно з Концептуальною основою фінансової звітності, є рисами притаманними звітам, завдяки яким інформація, викладена у фінансовій звітності, стає корисною для користувачів [41]. Тобто, якісні характеристики фінансової звітності можна вважати вимогами до інформації, яку надають фінансові звіти банків.

Користувачі фінансової інформації завжди ставляться до неї прискіпливо і висувають ряд якісних вимог, наведених в табл. А.1.

Деякі з них закріплені законодавчо. Порівняймо законодавчу базу України (Положення №566), Європи (МСФЗ) та США (GAAP) на основі якісних характеристик фінансової інформації (табл. Б.1).

Проаналізувавши таблицю Б.1, можна зробити висновок, що найбільше якісних характеристик висвітлює Положення №566, в МСФЗ всі характеристики також згадуються, але не всі вони самостійні, наприклад, якісна характеристика суттєвість: в Положенні №566 виділена окремо, а в МСФЗ є додатковою характеристикою доречності, те саме можна говорити і про своєчасність, також нейтральність і правдиве подання в українському законодавстві є самостійними якісним характеристиками, а за МСФЗ – додатковими характеристиками достовірності. Якісні характеристики за GAAP співпадають з вітчизняними, за винятком лише зрозумілості інформації, яка в принципах США відсутня.

Детально розглянемо ті якісні характеристики, які закріплені у вітчизняному законодавстві:



  • зрозумілість інформації, що надається у фінансових звітах для користувачів. Під користувачами тут розуміють зацікавлених у звітності осіб, які мають відповідні економічні знання. Також така інформація має мати одне тлумачення;

  • доречність інформації, яка здатна впливати на рішення, що приймаються на її основі. Іншими словами, інформація вважається доречною, якщо вона здатна вплинути на прийняття рішень користувачами та допомогти їм оцінити минулі, поточні та майбутні події, а також підтвердити чи спростувати попередні очікування;

  • достовірність інформації, яка означає, що інформація не повинна містити помилок і перекручень, що можуть вплинути на рішення користувачів. Ще таку інформацію називають надійною, тобто такою, яка забезпечує впевненість у доцільності її припущень щодо тенденцій, а також істинності намірів тих, хто складає інформацію у правильності її відображення;

  • правдивість подання інформації означає, що в обліку повинні відображатися реальні операції, які призводять до зміни активів, зобов’язань чи розміру власного капіталу на дату звітності;

  • нейтральність інформації означає її об’єктивність, тобто відсутність упередженості. Фінансова звітність не може бути нейтральною тоді, коли вона була складена таким чином, що рішення, яке прийме користувач на основі такої інформації, буде заздалегідь відоме тим, хто складав таку звітність. Нейтральність тісно пов’язана з достовірністю інформації, за МСФЗ вона є додатковою характеристикою достовірності;

  • зіставність інформації, тобто можливість її порівняння за різні звітні періоди для того, щоб виявити тенденції змін у фінансовому стані банку та результатів його діяльності. Саме ця якісна характеристика підтверджується наведенням у фінансових звітах даних за попередній за звітним період, також наведення інформації про облікову політику та внесені до неї зміни;

  • своєчасність інформації, яка свідчить про те, що інформація має властивість з часом втрачати свою доречність та достовірність. Тому користувачі мають отримувати фінансову інформацію до того, як вона втратить свої властивості, оскільки це може значно по впливати на прийняте користувачами економічне рішення;

  • суттєвість. Суттєвою вважається інформація якщо її викривлення чи пропуск у фінансовій звітності може значно вплинути на рішення користувачів. За Концептуальною основою фінансової звітності від 2010 року, суттєвість – це характерний для кожного суб'єкта господарювання аспект доречності, що ґрунтується на характері або величині (чи обох) статей, яких стосується ця інформація у контексті фінансового звіту окремого суб'єкта господарювання [41]. Тому Рада з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку не може вказати єдину якісну граничну величину для суттєвості або наперед встановити, що може бути суттєвим у конкретній ситуації.

В свою чергу, суттєвість інформації визначається Листом Міністерства фінансів України «Про суттєвість у бухгалтерському обліку і звітності» від 29.07.2003 р., № 04230-04108 [44]. Критеріями суттєвості є кількісні та якісні характеристики, що важливі для користувачів даної інформації.

Кількісною характеристикою суттєвістю є поріг суттєвості [44]. Порогом суттєвості називають відносну чи абсолютну величину, яка є кількісною ознакою суттєвості фінансової інформації. Дана величина визначається банком самостійно, виходячи з професійного судження головного бухгалтера.

Для визначання порогу суттєвості об'єктів обліку, що належать до активів, зобов'язань чи власного капіталу банку, приймається величина у 5% від підсумку всіх активів, всіх зобов'язань чи власного капіталу відповідно.

Для визначення порогу суттєвості окремих видів доходів і витрат приймається величина, що дорівнює 2% чистого прибутку (збитку) банку.

Порогом суттєвості з ціллю відображення переоцінки чи зменшення корисності об'єктів обліку рекомендовано приймається величина, що дорівнює 1% від чистого прибутку (збитку) банку, або величина, що дорівнює різниці в 10% між залишковою та справедливою вартістю об’єктів обліку.

Порогом суттєвості для визнання оренди фінансовою, строк оренди приймається за величину, що становить 75% строку корисного використання об'єкту оренди.

Для інших операцій поріг суттєвості доцільно визначати у межах від 1 до 10% з урахуванням обсягів діяльності банку, характеру впливу об'єкту обліку на економічні рішення користувачів та інших якісних чинників, які можуть впливати на визначення порогу суттєвості.

Тому встановлення рівня суттєвості покладається на головного бухгалтера банку, який виходячи зі свого професійного судження має самостійно встановити пороги суттєвості для різних об’єктів обліку.

Отже, вимоги до розкриття інформації поділяються на кількісні а якісні. Кількісна ознака інформації надає можливість визначати її одиниці вимірювання та обсяги. Під одиницями вимірювання розуміють натуральні, трудові та грошові вимірники. Обсяг інформації дає можливість виділити три можливі варіанти інформаційного забезпечення банку: інформаційного надлишку, інформаційного дефіциту, інформаційної достатності. Застосування основних якісних характеристик обліково-аналітичної інформації таких, як зрозумілість, доречність, достовірність, правдивість, нейтральність, зіставність, своєчасність та суттєвість, забезпечує складання фінансової звітності, яка дає достовірне об’єктивне уявлення про фінансовий стан і результати діяльності банку, а також підвищує якість і розширює сферу практичного застосування облікової інформації в процесі прийняття рішень користувачами.

Висновки до розділу 1

Отже, інформація – це сукупність знань про об’єкт, яку отримує споживач в результаті сприйняття і переробки нових відомостей. Інформаційним джерелом і первинним носієм важливої інформації для осіб, які зацікавлені в діяльності банку є фінансова звітність. Саме інформація, яка зазначена у такій звітності є головним елементом інформаційного забезпечення прийняття обґрунтованих оптимальних економічних рішень користувачами.

Ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності регламентоване законодавством України та міжнародними стандартами. Кожен банк зобов’язується скласти внутрішню облікову політику і затверджувати її кожен рік наказом про облікову політику банку. В ній наводяться принципи, методи, процедури бухгалтерського обліку яких банк у своїй роботі зобов’язується дотримуватись. До принципів фінансової звітності відносять: обачність, автономність, превалювання сутності над формою, історична собівартість, єдиний грошовий вимірник, послідовність, періодичність, безперервність та повне висвітлення.

Вимоги до розкриття інформації поділяються на кількісні та якісні. Кількісна ознака інформації надає можливість визначати її одиниці вимірювання та обсяги. Під одиницями вимірювання розуміють натуральні, трудові та грошові вимірники. Обсяг інформації дає можливість виділити три можливі варіанти інформаційного забезпечення банку: інформаційного надлишку, інформаційного дефіциту, інформаційної достатності. Застосування основних якісних характеристик обліково-аналітичної інформації таких, як зрозумілість, доречність, достовірність, правдивість, нейтральність, зіставність, своєчасність та суттєвість, забезпечує складання фінансової звітності, яка дає достовірне об’єктивне уявлення про фінансовий стан і результати діяльності банку, а також підвищує якість і розширює сферу практичного застосування облікової інформації в процесі прийняття рішень користувачами.
РОЗДІЛ 2

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ І РОЗКРИТТЯ ІНФОРМАЦІЇ В БУХГАЛТЕРСЬКОМУ ОБЛІКУ І ФІНАНСОВІЙ ЗВІТНОСТІ ПАТ «УМОВНИЙ БАНК»

2.1 Економічна характеристика ПАТ «Умовний Банк»

ПАТ ««ВіЕйБі Банк»» був заснований 2 липня 1992 року у формі відкритого акціонерного товариства згідно з законодавством України. У травні 2010 року був перереєстрований у Публічне акціонерне товариство.

ПАТ «Умовний Банк»  універсальна кредитно-фінансова установа, що здійснює всі основні види банківських операцій, які включають: обслуговування корпоративних і роздрібних клієнтів, інвестиційний банківський бізнес, міжнародне обслуговування клієнтів, міжбанківські операції і надає своїм клієнтам – юридичним та фізичним особам – широкий спектр різноманітних послуг, згідно ліцензії Національного банку України № 35, що була видана 10 жовтня 2011 року. Основна діяльність банку полягає у здійсненні кредитно-депозитних операцій, операцій з цінними паперами, інвестиціями, проведенні операцій з іноземною валютою, банківськими металами, наданні позик та гарантій, залученні вкладів від населення та юридичних осіб, а також проведенні розрахунково-касових операцій.

Основними принципами роботи банку є гарантування прав акціонерів, цілісність, ефективне управління, прозорість, фінансова дисципліна.

ПАТ «Умовний Банк» здійснює свою діяльність спільно з контрагентами різних секторів економіки: банками, небанківськими фінансовими установами, суб’єктами господарювання (різних форм власності) та фізичними особами. Для забезпечення якісного обслуговування клієнтів, оперативного проведення операцій за дорученням клієнтів банком встановлені кореспондентські відносини з більше ніж 100 найбільшими українськими та іноземними банками, через які проводиться обслуговування клієнтів банку, як резидентів, так і нерезидентів.

Банк є принциповим членом міжнародних платіжних систем MasterCard International і VISA International, уповноважений Пенсійним фондом України здійснювати виплату пенсій і грошової допомоги в рамках Пенсійної програми.

ПАТ «Умовний Банк» є учасником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (Свідоцтво учасника Фонду № 103 від 02 вересня 1999 року).

ПАТ «Умовний Банк» входить до групи «великих» банків за класифікацією НБУ, займає високі і стабільні позиції в банківській системі України. Банк має розгалужену регіональну мережу, що охоплює всі регіони України. Станом на 1січня 2013 р. у банка було 130 відділень в Україні (1 січня 2012 р. – 138 відділень).

Станом на 1січня 2013 р. чисельність персоналу банку становила 1422 особи (1 січня 2012 р. – 2 075).

Аудитором групи є аудиторська фірма «Фінком –Аудит», що здійснює аудит банків згідно з вимогами законодавства України.

Для забезпечення належного балансу повноважень та підпорядкованості у банку створено дворівневу систему управління, що дозволяє розподілити контрольну а управлінську функцію між двома різними органами – Спостережною радою і Правлінням. Члени Спостережної ради не займають посади у Правлінні, а члени Правління не можуть входити до Спостережної Ради. Органом аудиту банку є Ревізійна комісія, члени якої є незалежними по відношенню до усіх структурних підрозділів банку.

Система корпоративного управління банку виглядає так:



  • Загальні збори акціонерів, які є найвищим органом управління та дають можливість акціонерам реалізувати їхні права;

  • Спостережна рада, яка забезпечує захист прав акціонерів, контролює і регулює діяльність Правління;

  • Правління – виконавчий орган управління, який здійснює операційну діяльність за основними напрямками розвитку банку, затвердженими Загальними зборами акціонерів;

  • Ревізійна комісія, яка контролює фінансово-господарську діяльність банку та надає свої звіти Загальним зборам акціонерів та/або Спостережній раді.

Відділення № 74 ПАТ «Умовний Банк» складається з керівництва банку (начальник відділення та заступник начальника відділення), відділів (відділ роботи з корпоративними клієнтами, відділ обслуговування клієнтів, відділ касових операцій та грошового обігу), секторів (сектор обслуговування індивідуальних клієнтів, сектор продажу роздрібних послуг, сектор активних операцій) та служб (служба безпеки банку).

Комплексний аналіз фінансового стану банку включає аналіз власного капіталу, зобов’язань банку, його активів, фінансового стану, доходів і витрат, прибутку, ліквідності, ефективності діяльності.

Здійснимо аналіз фінансового стану ПАТ «Умовний Банк» на основі його фінансових річних звітів за три останні роки та перший квартал 2013 року [45,46,47,48].

Проаналізуємо динаміку та структуру пасивів банку за період з 01.01. 2011 р. по 01.01.2013 р. (табл. В.1). Аналіз загального обсягу пасивів ПАТ «Умовний Банк» показав, що станом на 01.01.2013 р. порівняно з 01.01.2011 р. загальний обсяг пасивів зріс у два рази або на 6 620 726 тис. грн. за рахунок збільшення обсягів як зобов’язань (на 5 700 491 тис. грн. або на 89,32%), так і власного капіталу (на 920 235 тис. грн. або на 328,92%).

Проаналізуємо динаміку та структуру власного капіталу банку за період з 01.01.2011 р. по 01.01.2013 р. (табл. В.2). Аналіз власного капіталу показав, що за аналізований період загальний обсяг власного капіталу зріс на 920 235 тис. грн. або на 328,92 %. Збільшення власного капіталу відбулося в основному за рахунок збільшення статутного капіталу (на 1 650 000 тис. грн. або на 236,2%).

Структура власного капіталу банка змінювалася щороку, наприклад, питома вага статутного капіталу на 01.01.2011 р. становила 249,7%, а на 01.01.2013 р. – 195,7%.

Проаналізуємо динаміку та структуру зобов'язань банку за період з 01.01. 2011 р. по 01.01.2013 р. (табл. В.3). Зобов’язання банку на 01.01.2013 складають 12 082 635 тис. грн., що на 5 700 491 тис. грн. (або на 89,3 %) більше порівняно зі станом на 01.01.2011 р. Збільшення зобов’язань банку відбулося в основному за рахунок збільшення коштів клієнтів та інших фінансових зобов’язань.

Аналіз структури зобов’язань банку (рис. 2.1) показав, що за період аналізу найбільших змін зазнали такі статті: зменшилися кошти банків, інші зобов’язання, інші залучені кошти та ін.

Рисунок 2.1 – Структура зобов’язань ПАТ «Умовний Банк» за період з 01.01.2011 по 01.01.2013 рр., %
Проаналізуємо динаміку та структуру активів банку за період з 01.01. 2011 р. по 01.01.2013 р. (табл. В.4). Аналіз активів ПАТ «Умовний Банк» показав, що станом на 01.01.2013 р. порівняно з 01.01.2011 р. загальний обсяг активів збільшився на 6 620 726 тис. грн. або на 99,4 %, що є позитивною тенденцією. Головним чином відбулося збільшення вкладень в торгові цінні папери (на 188,1%), інвестицій в асоційовані та дочірні компанії (на 248,6%), інших фінансові активи (у 25 разів) та необоротних активи, утримувані для продажу, та активи групи вибуття (майже у 316 разів).

Аналіз структури активів банку (рис. 2.2) показав, що за період аналізу найбільших змін зазнали такі статті: зменшилися кредити та заборгованість клієнтів, грошові кошти та їх еквіваленти, кошти в інших банках; збільшилися інші фінансові активи.

Рисунок 2.2 – Структура активів ПАТ «Умовний Банк» за період з 01.01.2011 по 01.01.2013 рр., %
Проаналізуємо динаміку фінансових результатів банку за період з 01.01.2010 р. по 01.04.2013 р. (табл. В.5). Аналіз фінансових результатів банку показав за 2012 рік отримано збитку в обсязі 232 404 тис. грн. Порівняно з 2011 роком сума збитку зменшилася на 256 570 тис. грн. Зменшення збитку відбулося за рахунок позитивного результату від переоцінки інших фінансових інструментів, що обліковуються за справедливою вартістю з визнанням результату переоцінки через прибутки або збитки у сумі 220 576 тис. грн., що на 221 022 тис. грн. більше ніж у попередньому. Порівняно з 2010 роком сума збитку зменшилася на 392 085 тис. грн.

Як бачимо з рис. 2.3 найбільший збиток спостерігався у другому кварталі 2012 року, а найбільший прибуток у четвертому кварталі 2012 року.

Рисунок 2.3 – Динаміка фінансових результатів ПАТ «Умовний Банк» з І

кварталу 2010 по І квартал 2013 рр., тис. грн.


Проаналізуємо динаміку показників фінансової стійкості банку за період з 01.01. 2011 р. по 01.01.2013 р. (табл. В.6). Аналіз показників, що характеризують фінансову стійкість банку станом на 01.01.2013 р. порівняно з 01.01.2012 р. показують, що стійкість та надійність банку знижується, про що свідчить зниження коефіцієнта надійності і навпаки підвищення коефіцієнта фінансового важеля. Коефіцієнт участі власного капіталу у формуванні активів також зменшився, що свідчить зниження рівня захищеності активів банку власним капіталом. Коефіцієнт мультиплікатора статутного станом на 01.01.2013 зменшився порівняно з 01.01.2012 р. на 22,6%, а порівняно з 01.01.2011 р. на 40,7%. Отже, зміна наведених показників свідчить про зниження стійкості та надійності банку.

Проаналізуємо динаміку показників ліквідності банку за період з 01.01. 2011 р. по 01.01.2013 р. (табл. В.7). Аналіз показників ліквідності банку показав, що станом на 01.01.2013 р. банк виконував нормативи ліквідності, що свідчить про здатність банку розраховуватися за своїми зобов’язаннями. Порівняно з 01.01.2012 р. фактичне значення нормативів ліквідності зменшилося на 7,5 %.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка