Орос Інни Олександрівни



Сторінка2/5
Дата конвертації15.04.2016
Розмір0.79 Mb.
1   2   3   4   5

ІІІ. Викладання нового матеріалу.
Показую учням прийоми опорядження поверхонь декоративними, спеціальними штукатурками, сухими традиційними декоративними штукатурками.

ІV. Самостійна практична робота.
Група ділиться на 5 бригад.

Бригади розподіляються по робочих місцях. На кожному робочому місці інструкційно – технологічна карта. Учні ознайомлюються з картами.


Конкурс «Зроби сам» практичні завдання конкурсу.
Виконати 2 м2 опорядження поверхні:

1 – бригада – під дрібну ніздрювату фактуру;

2 – бригада – фактура «травертино»;

3 – бригада – фактура «черепашник»;

4 – бригада – фактура «штриховка – начіс»;

5 – бригада – фактура «накатування валиком».

Під час самостійної роботи учнів здійснюю цільові обходи робочих місць з метою:


  • контролю за роботою учнів;

  • надання індивідуальної допомоги тим хто її потребує;

  • спостереження за дотриманням правил безпеки праці;

  • оцінювання якості виконаних робіт.



V. Заключний інструктаж.

Проводжу підсумки самостійної роботи учнів. Оцінюю виконання практичних

самостійних завдань кожної бригади і учня окремо, зупиняються на типових і не типових помилках, допущених при виконанні самостійних завдань.

Виставляю комплексні оцінки кожному учневі.


VІ. Домашнє завдання.

Т.Є. Остапченко «Технологія опоряджувальних робіт». стор.277.

Підготувати по одному запитанню до даної теми.


Позанавчально - методична діяльність.

 

Виховна година


ВЧИМОСЯ БУТИ

ТОЛЕРАНТНИМИ
Мета: ознайомити учнів з поняттям «толерантність»; показати учням, наскільки важливим у стосунках між людьми є вміння спілкуватися; переконати учнів у необхідності бути терпимими до оточуючих.

Обладнання. На стіні — плакат: «Поводься з іншими так, як би ти хотів, щоб поводилися з тобою».

Парти утворюють круглий стіл, посередині — два маленькі столики з квітами.

На кожній парті — допоміжні матеріали:

а) цікаві думки визначних людей про толерантність (див. додаток 1);

б) висловлювання великих людей про мистецтво спілкування (див.додаток2);

в) пам’ятка «Мистецтво спілкування» (див додаток 5)

На дошці — напис; «Толерантність — терпимість до чужих думок, переконань». Намальовані терези (закриті крилом дошки), намальована ромашка (також закрита крилом дошки).

Тип уроку: урок - діалог.

Домашнє завдання (запис па дошці): написати твір мініатюру «Чи потрібне мені вміння толерантно ставитися до інших людей?».

Хід заняття
Вчител: - Доброго дня всім! Сьогодні за каш імпровізований круглий стіл завітали гості (представляє гостей). Ми запрошуємо вас до розмови, до доброзичливого обміну думками про складні відносини з оточуючими. Ми всі такі різні, неповторні, але жити нам усiм в одному суспільстві. У кожного з нас — свої плани, бажання, уявлення. Найкраще, коли ми діємо, керуючись власними міркуваннями. Але, мабуть, ви зі мною погодитеся, якщо я скажу, що не завжди наші вчинки продиктовані власними бажаннями та інтересами. Тому пропоную кожному з вас пригадати такі ситуації, коли доводилося хоч у чомусь поступатись у відносинах з батьками, друзями, учителями» із незнайомими людьми.

Чи важко пригадати такі випадки?



Учень, Ні. Досить часто доводиться діяти, поступаючись іншим,

Майстер в/н: Заслухаємо ваші випадки. Прошу ситуацію описувати стисло.

Учень 1: Минулої неділі я дуже чекав на улюблений фільм. Але батьки переконали, що вся сім'я має піти привітати з днем народження сестру батька. Я пішов з батьками: традиції родини треба шанувати.

Учень 2: У суботу ми з подругою збиралися на дискотеку. Але Настя захворіла і дуже просила, щоб я побула з нею вдома (її мати саме працювала). Я дуже хотіла на дискотеку, але ж ми подруги, тому я залишилася.

Учень 3: Відразу після уроків у мене розпочинаються занятті з футболу. Учитель фізики попросив мене занести прилади до лаборантської і прибрати в кабінеті (наші чергові просто втерпи). Мені соромно було не виконати прохання вчителя, а на секцію я таки запізнився.

Учень 4: Влітку ми їхали потягом, у нас із мамою були квитки на зручні нижні місця. Я поступився своїм місцем літній жінці.

Вчитель. Чи є хоч один учень, у житті якого не було жодного прикладу, щоб йому не доводилося поступатися?

Учні: Ні, немає.

Вчитель: Як ви думаєте, чому кожному досить часто доводиться поступатися, входити в ситуацію інших?

Учень 1: Бо це близькі нам люди.

Учень 2: Тому що так прийнято в цивілізованому суспільстві.

Учень 1: Потрібно бути терпимим до інших.

Учень 4: Сьогодні поступаємося ми, і завтра — нам.

Вчитель: Саме на це я хочу звернути особливу увагу. Впевнена, що кожен із вас зможе пригадати протилежні випадки — коли оточуючі поступалися чимось на вашу користь.

Учень 1: Я дуже мріяв про комп’ютер, але не насмілився про це просити батьків (знаю, що це дуже дорого). Батьки відкладали гроші на нові меблі, але вирішили, що з цим можна почекати, а комп’ютер важливий для моєї освіти. І ось у день мого народження я отримав очікуваний подарунок. Я дуже вдячний батькам.

Учень 2: Минулого тижня у мене були важливі змагання з баскетболу. Батькам терміново довелося поїхати в село, бо захворіла бабуся і чотирирічний братик залишився на мою відповідальність. Подруга Світлана запропонувала, що посидить із Віталиком, і я зміг взяти участь у змаганні.

Учень 3: Після тривалої хвороби вчителі на консультаціях окремо мені пояснювали навчальний матеріал і дозволили скласти заліки.

Учень 4: Коли я перебувала в лікарні у тяжкому стані, лікар навіть у вихідні знаходився біля мене (потім я дізналася, що він не міг прийти на день народження свого сина).

Вчитель: Думаю, що ми зможемо згадати десятки подібних випадків. Чому ж оточуючі нам поступаються?

Учень 1: Бо вони наші родичі, друзі.

Учень 2: Тому що нас поважають і люблять, розуміють наше становище.

Учень 3: А чому б їм не поступатися нам? Ми ж ідемо назустріч іншим…



Я маю право на повагу та терпимість з боку оточуючих
Оточуючі мають

право на повагу

та терпимість з

мого боку



Вчитель: Ви праві. Повинна бути взаємна повага і терпимість до інших. (Відкрите частину дошки на якій намальовано терези). Чи погоджуєтеся ви з такою думкою: «Я маю право на розуміння та терпимість з боку оточуючих»?

Учні. Так. Кожен із нас — особистість, кожен заслуговує на повагу та розуміння інших.

Вчитель (показує цю тезу на одній чаші терезів). Але перед нами терези. Повинна бути рівновага. Як її домогтися?

Учні. На іншу чашу потрібно записати тезу: «Оточуючі мають право на розуміння і терпимість з мого боку».

(Учитель записує тезу.)

Вчитель: Тепер маємо рівновагу. Перед вами — формула терпимості, позитивного співіснування в колі вашого спілкування (у сім’ї, у школі, серед друзів). Пам'ятайте: не можна розраховувати на повагу та розуміння від інших., якщо ви особисто не є такими до оточуючих. Терпимості потрібно вчитися.

Ми всі різні, але маємо бути терпимими один до одного. Є таке поняття — «толерантність». Вам було завдання попрацювати з енциклопедичним словником, із тлумачним словником, з іншими джерелами, де є пояснення поняття «толерантність». Заслухаємо ваші коротенькі доповіді.



Учень 1. Термін «толерантність» походить з латинської і означав різновид взаємодії та взаємовідносин між окремими людьми, соціальними групами, політичними партіями, державами на основі взаємоповаги.

Учень 2. Толерантність — це визнання і повага до інших людей, вміння жити разом з іншими людьми.

Учень 3. Толерантність є основою людських взаємин; це уміння жити за загальним принципом поведінки «стався до людей так, як ти хочеш щоб вони ставилися до тебе».

Учень 4. Термін «толерантність» у тлумачному словнику поясняється як терпимість до чужої думки, вірування, поведінки.

Учень 5. Толерантність — терпимість, незасереджене ставлення до когось, до чогось.

Учень 6. Толерантність — терпіння до чужих думок, поведінки, повага до національних і культурних відмінностей, прагнення до взаєморозуміння між народами світу.

Учень7. Толерантність — це розуміння інших поглядів, повага до них, уміння сприймати людей такими, якими вони є. Вольтер назвав толерантність загальнолюдською цінністю.

Учень 8. Толерантність — це терпиме ставлення-до чужої думки, не протидія силі силою, а використання «парламентських» методів розв’язання конфліктів, подолання агресивності, конфліктності, визнання за іншими права бути іншими: відрізнятися зовнішнім виглядом, вірою, мовою, вчинками.

Учень 9. Толерантність передбачає, що у мене є свої погляди, у когось іншого вони інші, і хоча ці погляди не поділяю, але терпимо до них ставлюся.

Вчитель. Отже, толерантність — багатогранне поняття, яке на сучасному етапі розвитку людства повинно визначати всю багатоманітність відносин на державному, регіональному і міжнародному рівнях.

Ми сьогодні розглянемо лише один аспект толерантності — толерантність у людських стосунках. Напередодні уроку ви проводили бліц-інтерв’ю з батьками, учителями, учнями ліцею, ставлячи їм запитання: «Чи завжди ви виявляєте терпимість до думок та вчинків інших людей?», ї виявилося, багато опитуваних у своєму житті проявляли нетерпимість стосовно інших людей. Спробуємо з’ясувати, навколо чого найчастіше відбуваються суперечки у вашому класі?



Учні. Обговорення окремих вчинків учнів, ставлення до навчання, смаків у музиці, моді тощо.

Вчитель. Чи завжди ви толерантні у відносинах один до одного? Давайте зіграємо у гру «Не симпатична людина». Пригадайте когось, хто вам не симпатичний. Уявіть, що з цим учнем вам треба сидіти за партою. Опишіть своє ставлення до цього учня.

(Виступає 2—3 учні, а решта визначають, наскільки толерантними рули гравці.)

Вчитель. Розглянемо інші ситуації.

Ситуація 1. Дмитро має своєрідну зачіску — занадто довге волосся. Як поводитися тим, кому такий стиль не подобається:

а) постійно демонструвати своє негативне ставлення і в різкій формі рекомендувати змінити зачіску;



б) виходити з того, що людина має особисту свободу і зі своїм власним волоссям може робити будь - що?

Ситуація 2. Микола часто втікає з уроків, прогулює. Чи потрібно бути толерантним до вчинків Миколи? Як поводитися однокласникам:

а) засуджувати такі вчинки учня;

б) вважати, що поведінка - особиста справа учня, не втручатися;

в) з розумінням віднестися до проблем Миколи, поступово і постійно заохочувати його до навчання?



Ситуація 3. Вадим постійно проявляє неповагу, грубість до своїх товаришів. Як їм поводитися:

а) прагнути уникати спілкування з Вадимом;

б) відповідати грубістю на грубість;

в) проводити з учнем роз’яснювальну роботу?


Вчитель (підсумовує). Отже, толерантність не завжди передбачає терпимість?

Учень 1, Звичайно, ні. Хіба можна терпіти, якщо хтось затіяв бійку, ображає інших? Бувають випадки, коли слід викликати міліцію. Не можна бути толерантними до злочинців.

Вчитель. Де ж можна провести межу толерантності, чи є допустимі обмеження свобод у громадянському суспільстві?

Учень 2, Мабуть, обмеження необхідні. Користуючись свободами, не можна порушувати права тих, хто поруч.

Вчитель, Саме тут і проходить межа. Ми маємо багато прав, але не маємо права порушувати права інших. Хочу навести слова Р.Емерсона: «Моя свобода розмахувати руками завершується там, де починається ніс мого ближнього».

Учень 3, Потрібно виявляти толерантність до чужих думок, поведінки, виважено, критично підходити до кожного конкретного випадку. Інакше толерантність може перетворитися на байдужість, ухиляння рід відповідальності, пристосуванство.

Учень 4, Ми повинні поважати права та гідність інших людей, у тому числі і своїх однолітків, а також бути відповідальними за свою поведінку, щоб не шкодити іншим членам суспільства.

Учень 5, Поважаючи думку інших, їх право на власні переконання, необхідно з розумінням ставитися до поглядів кожної людини. Але одночасно й відстоювати власні цінності у випадку, коли оточуючі не хочуть їх сприймати.

Учень 6 , Правам та свободам людини і громадянина України присвячено цілий розділ Конституції нашої країни. Свобода — це усвідомлена можливість діяти на свій розсуд, не порушуючи прав інших людей.

Учень 7, Кожна людина неповторна. Світ тому і цікавий, що ми всі різні. У всіх нас є багато спільного, чимало відмінного, але усіх нас об'єднує те, що ми живемо на одній землі, і нам слід жити так, щоб зберегти мир і спокій. Треба навчитися розуміти людей, любити їх і прощати, ставитися до них неупереджено, хоч вони й відрізняються від нас.

Учень 8, Треба намагатися не робити нікому боляче. Це важко, але треба прагнути цього. Так повинно бути.

Вчитель, На дошці намальовано квітку «Толерантність» (див, малюнок). Заповніть її пелюстки рисами характеру, які ми повинні в собі розвивати задля того, щоб уникнути конфліктних ситуацій і непорозумінь у особистих стосунках.

(Учні виконують завдання.)
Вчитель. Для чого ж погрібна толерантність?

Учень 1. Щоб не помирали у світі люди через ненависть одних до ідей, поглядів, релігій або кольору шкіри інших. Нетерпимість приводить до виникнення конфлікту.

Учень 2. Ми сьогодні замислилися над тим, що таке «толерантність», як нам зробити життя кращим. Ми повинні шукати нові форми спілкування, щоб створити нове суспільство, яке буде побудоване на взаєморозумінні.

Учень 3. Ми живемо серед людей і повинні доброзичливо ставитися один до одного. Треба навчитися поважати думка й вчинки інших, вміти зрозуміти людину і вибачити їй. Не робити іншим такого, чого б ти не хотів для себе. А для цього необхідно викорінити зі своїх сердець зверхність, байдужість, упередженість. І тоді кас — щирих, добрих, сердечних — будуть любити і поважати. І світ стане кращим.

Вчитель. Як навчитися толерантності?

Учень 1. Не забувати, що всі люди різні, але всi вони рівні.

Учень 2. Не поспішати гніватися на людей або засуджувати їх.

Учень 3. Намагатися зрозуміти людину, розібратися у конкретній ситуації.

Учень 4. Поважати почуття людей, не ображати їх.

Учень 5. Хотіти взаємодіяти з іншими людьми, не «підганяючи» їх під власні уявлення.

Учень 1. У кожного з нас є друг чи подруга. У нас є багато спільного, але є і відмінні риси. Іноді риси характеру друга (подруги) нас дратують, іноді, навпаки, допомагають нам прийняти певне рішення. Однак, попри відмінності у характерах, ми дружимо.

Учень 2. Толерантності потрібно вчитися, розуміти, що терпимість до себе ми будемо відчувати, коли будемо виявляти терпимість до інших.

Учень 3. Це так приємно, коли люди тебе цінують, люблять. Але щоб досягти вміння викликати повагу, любов інщих, потрібно не тільки самому любити їх, а й вчитися культури спілкування, яка є частиною нашої загальної культури.

Учень 4. Щоб навчитися спілкуватися, треба прагнути до цього. Чимало проблем людських взаємовідносин пов’язано з розходженням у типах поведінки. Визначити, до якого типу людей ти належиш, допоможе цей тест.

Проти кожного твердження постав собі оцінку за п'ятибальною шкалою (що більше воно відповідає твоїй суті, то вищий бал). Потім підрахуй результати окремо за розділами А і Б .

А тепер спробуємо визначити об’єктивну картину — хто ж ти?

Якщо межа в сумі балів за розділами виявилася занадто великою, ти завжди усе робиш по-своєму, часто на шкоду іншим.


Якщо сума балів першого розділу трохи вища, тобі варто частіше прислухатися до чужої думки, а в суперечці намагатися визначити не те, хто має рацію, а в чому ж істина?

Якщо в другому розділі балів більше, ти займаєш правильну позицію у стосунках із людьми, тобто можеш вважати себе неконфліктною, комунікабельною людиною.



Ну, а висновки робіть самі.

Вчитель. Зараз ви спробуєте самостійно розкрити секрет спілкування.

Учні (зачитують пам`ятку). А секрет спілкування простий:

  1. бути доброзичливим, з терпимістю ставитися до співбесідника; уміти вислухати і зрозуміти його;

  2. не виливати свій гнів на іншого, якщо ти з ним не погоджуєшся, а повідомити йому про це ввічливо і тактовно;

  3. контролювати свої думки, почуття, поведінку;

  4. навчитися стримувати свої негативні емоцій, насамперед образу, гнів, заздрість;

  5. уникати брутальності;

6} не відповідати грубістю на грубість;

  1. причини невдач шукати передусім у самому собі;

  2. бути завжди стриманими і спокійним;

  3. пам’ятати, що розумніший не той, хто правий, а той хто розуміє коли треба зупинитися у виниклій суперечці, аби не допустиш її розростання, «переходу на особистості».

Вчитель. А хто може навчити нас бути вихованою, ввічливою, культурною, толерантною людиною? Скажу відверто: я не зможу, і ніхто не зможе, все залежить від самої людини. А зараз давайте згадаємо, які вислови відомих людей ви знаєте?

(Учні зачитують підготовлені висловлювання.)

Вчитель. Давайте проаналізуємо ці висловлювання.

(Учні висловлюють свої міркування.)

Вчитель. Що додали б ви із сьогоднішнього круглого столу до наших «Таємниць спілкування»?

Учні. Будемо терпимі один до одного. Будемо поважати життя кожної людини. Будемо намагатися зрозуміти один одного.

Вчитель. Якщо ці правила допоможуть вам легше і швидше знайти друзів, навчать вас володіти своїми емоціями, підтримувати доброзичливі стосунки з різними людьми, зрозуміти один одного, то наша зустріч за круглим столом не була даремною. Бажаю вам усім бути в житті толерантними!
ДОДАТКИ

Додаток І

Цікаві думки визначних людей про толерантність


  • «Щаслива людина та, яка дарує щастя найбільшій кількості людей» (Д.Дідро — французький філософ-просвітитель.)

  • «Ваші ідеї мені глибоко осоружні, але я віддам життя за ваше право їх виголошувати». (Вольтерфранцузький просвітитель.)

  • «Байдужість — це параліч душі, передчасна смерть». (А. Чеховросійський письменник.)

  • «Той, хто хоче обвинувачувати, не повинен поспішати». (Мольєр французький драматург.)

* «Ображаючи іншого, ти не турбуєшся про самого себе». (Леонардо да Вінчі — великий живописець, скульптор, архітектор, учений.)

* «Людина, яка робить інших щасливими, не може сама бути нещасною». (Гельвецій — французький філософ,)

  • «Якщо ти байдужий до страждань інших, ти не заслуговуєш звання людини». (Саадіперський поет.)

  • «Жодна людина не буває щасливою». (Ювеналримський поет -сатирик.)

  • «Підняти слабого — цього ще замало: треба ще потім його підтримати». (В. Шекспір — англійський драматург і поет)

  • «Легше вирішує і засуджує той, хто менше замислюється». (Джордано Бруноіталійський мислитель.)

  • «Поведінка — це дзеркало, в котрому кожний показує своєю подобу». (Гетенімецький поет.)

Додаток 2
1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка