Організаційно-інформаційне забезпечення оцінювання надійності банку



Сторінка4/7
Дата конвертації16.04.2016
Розмір1.14 Mb.
1   2   3   4   5   6   7

Таблиця 2.1  Характеристика методики розрахунку рейтингових показників [14].



Назва показника

Характеристика показника

  1. Коефіцієнти надійності банку




    1. Кн1

Характеризує рівень покриття ризикованих вкладень банку власним капіталом.

    1. Кн2

Показує, наскільки банк враховує інфляційні процеси і яку частку своїх активів розміщує в нерухомість, цінності та обладнання.

  1. Коефіцієнти ліквідності




    1. Кл1

Показує, яка частина зобов’язань може бути погашена негайно.

    1. Кл2

Характеризує здатність банку в разі неповернення виданих позик задовольнити вимоги кредиторів у гранично розумний термін.

    1. Кл3

Показує, яка частина працюючих активів банку призначена для негайної виплати за поточними зобов’язаннями.

  1. Коефіцієнти рентабельності




    1. Кр1

Показує ефективність власного капіталу.

    1. Кр2

Показує ефективність роботи активів.

  1. Коефіцієнти якості активів




    1. Кяк.а1

Показує, наскільки строкові депозити та власний капітал покривають видані кредити.

    1. Кяк.а2

Показує, яка частина дохідних активів належить до активів з мінімальним ризиком.

    1. Кяк.а3

Якщо частка простроченої заборгованості в кредитному портфелі перевищує 3%, то розрахунок ліміту на банк автоматично припиняється.

    1. Кяк.а4

Якщо залучені МБК перевищують МБК надані на 50% і більше, то коефіцієнт якості активів множиться на 25%.

  1. Коефіцієнти ресурсної бази




    1. Кр.б1

Показує ступінь забезпечення своїх зобов’язань власним капіталом.

    1. Кр.б2

Характеризує рівень розвитку клієнтської бази.

Далі визначається синтетичний коефіцієнт через систему зважених часткових коефіцієнтів за такою формулою:






(2.6)

Недоліком таких методичних підходів є суб’єктивне встановлення вагомості окремих показників, яке суттєво залежить від мети аналізу та користувачів інформації.

Економісти науковці вважають, що найбільш повною й універсальною методику Кромонова В. С., і саме за допомогою неї оцінює свою надійність. Критеріями надійності за даним методичним підходом є шість коефіцієнтів. Оцінка надійності за методикою проводиться у три етапи:


  • визначення абсолютних параметрів на основі балансу;

  • обчислення параметричних коефіцієнтів;

  • здійснення розрахунку поточного індексу надійності.

До параметричних коефіцієнтів належать:

а) генеральний коефіцієнт надійності (К1) показує ступінь забезпеченості ризикованих вкладень банку його власним капіталом, за рахунок якого будуть погашатися можливі збитки у випадку неповернення того або іншого працюючого активу і розраховується за формулою (2.7):






(2.7)

де

К – розмір власного капіталу банку;




Ар – розмір працюючих (дохідних ризикованих) активів.

б) коефіцієнт миттєвої ліквідності (К2) демонструє наскільки банк у цей момент здатний за рахунок своїх ліквідних активів (за рахунок їхньої швидкої реалізації) виконати свої поточні зобов'язання по пасивах (по зобов'язаннях, які можуть бути потрібні в цей момент) і розраховується за формулою (2.8):




(2.8)

де

ЛА – сума ліквідних активів на кореспондентських рахунках банку, наявних засобів у касі й на шляху, резервів у Центробанку та вкладень в державні цінні папери;




ОВ – зобов'язання до запитання, що включають залишки на розрахункових і поточних рахунках клієнтів, зобов'язання перед емітентами цінних паперів, які поширює банк, внески громадян, кошти в розрахунках, суми по виписках ЦБ та залишки по внутрішньо-міських розрахунках.

в) крос-коефіцієнт (К3) показує забезпеченість працюючих активів ресурсною базою банку і розраховується за формулою (2.9):






(2.9)

де

З – сумарні зобов'язання банку (залучені кошти).

г) генеральний коефіцієнт ліквідності (К4) показує забезпеченість засобів, довірених банку клієнтами, ліквідними активами, нерухомістю й матеріальними цінностями. Він характеризує здатність банку при неповерненні виданих позик задовольнити вимоги кредиторів у гранично короткий строк ( іншими словами, це коефіцієнт ліквідності в більше широкому розумінні, ніж К2) і розраховується за формулою (2.10):






(2.10)

де

ЗК – захищений капітал: сума основних засобів банку (крім нематеріальних активів), активних залишків рахунків капітальних вкладень та дорогоцінних металів.

д) коефіцієнт захищеності капіталу (К5) показує наскільки банк враховує інфляційні процеси і яку частку своїх активів розміщає в нерухомість, матеріальні цінності й устаткування і розраховується за формулою (2.11):






(2.11)

е) коефіцієнт фондової капіталізації прибутку (К6) характеризує незалежність банку від окремих засновників і розраховується за формулою (2.12):






(2.12)

де

УФ – сума статутного фонд банку та дооцінки валютних внесків засновників.

Для складання загальної формули надійності банку використається поняття оптимального банку, тобто такого, що задовольняє основному критерію надійності та має наступні рівні коефіцієнтів: К1=1; К2=1; К3=3; К4=1; К5=1; К6=3.

Таким чином, оптимальним з точки зору надійності вважається банк, що має наступні характеристики:

a) обсяг виданих позичок не перевищує власний капітал;

б) кошти на розрахункових рахунках його клієнтів повністю забезпечені ліквідними активами;

в) ризику піддається не більше третини всіх довірених банку засобів;

г) сукупні зобов'язання банку забезпечені ліквідними активами, нерухомістю й матеріальними цінностями;

д) капітал банку інвестований у нерухомість і матеріальні цінності;

е) сума коштів, спрямована на розвиток банка, у три рази перевищує внески засновників.

Всі коефіцієнти впливають на надійність банку в різному ступені, тому кожний із них одержав у загальній формулі надійності банку свою питому вагу (К1= 45%, К 2 = 20%, К3= 10%, К 4 = 10%, К5= 5%, К6= 10%).

Отже, надійність комерційного банку розраховується за формулою (2.13):




(2.13)

Оціночна шкала загальної оцінки надійності банку за методикою Кромонова В.С. така:



  • 90-100 балів – стан надійності сильний;

  • 70-89 балів – стан надійності задовільний;

  • 50-69 балів – стан надійності посередній;

  • 30-49 балів – стан надійності граничний;

  • менше 30 балів – стан надійності незадовільний.

На основі звітності за 2010-2012 рр., яка розміщена на офіційному сайті ПАТ «Умовний Банк», ми здійснили розрахунки надійності аналізованого банку (таблиця 2.1).

Таким чином, у 2010 році індекс надійності банку складав 30,67, що свідчить про граничну надійність банку. У 2011 році він підвищився до 39,17, але не набув задовільного значення надійності. У 2012 році положення банку покращилось, на що нам вказує індекс надійності, який становить 55,58 і свідчить нам про те, що банк є надійним. Тому, за методикою Кромонова В.С. у ПАТ «Умовний Банк» спостерігається позитивна тенденція до збільшення надійності банку.

Проте, варто відмітити, що у підході Кромонова В.С. є недоліки:


  • коефіцієнти визначають стан банку тільки з позиції «витратних» показників;

  • питома вага коефіцієнтів встановлена суб’єктивно;

  • підсумок коефіцієнтів ускладнює інтерпретацію результатів розрахунків.

Таблиця 2.2  Розрахунок параметричних коефіцієнтів ПАТ «Умовний Банк» за 2010-2012 рр.



Коефіцієнт

Фактичне значення

Вага коефіцієнта

Розрахункове значення

2010

2011

2012

2010

2011

2012

К1

0,12

0,15

0,16

45

5,4

6,75

7,2

К2

0,67

0,85

1,56

20

13,4

17

31,2

К3

1,12

1,28

1,46

10

11,2

12,8

14,6

К4

0,21

0,32

0,41

15

3,15

4,8

6,15

К5

0,47

0,60

0,7

5

2,35

3,0

3,5

К6

1,58

2,01

1,6

5

1,9

10,05

8,0

Всього










100

30,67

39,17

55,58

Крім того, рейтинги, отримані подібним чином, не мають строгого економічного «змісту» і є інструментом для класифікації банків за принципом «краще – гірше» [14].

Ми вважаємо, що в подальшому дослідженні доречно вдосконалити методику оцінювання надійності банку. Для покращення моделі Кромонова В.С. необхідно включити такі показники як мультиплікатор статутного капіталу та рентабельність активів. Це дасть нам змогу отримати єдине значення інтегрального показника надійності і дані коефіцієнти визначатимуть стан банку не тільки з позиції «витратних» показників. Отже, для здійснення оцінки надійності необхідно використовувати не тільки показники, які характеризують її складові, а й досліджувати критерій «стабільність», «ліквідність», «конкурентоспроможність», «платоспроможність» та «фінансова стійкість» діяльності банківської установи.
2.3 Стратегія управління надійністю ПАТ «Умовний Банк»

ПАТ «Умовний Банк» не проводить оцінку своєї надійності та надійності контрагентів. Це є значним недоліком функціонування банку. Тому що оцінка надійності допомагає у прийнятті управлінських рішень, аналізі своїх контрагентів .

В свою чергу для проведення оцінки надійності банку повинні функціонувати відповідні відділи яким будуть надані певні права та повноваження, і також між ними буде відбуватись розподіл функцій, тобто одні збиратимуть інформацію, інші проводитимуть аналіз надійності контрагентів та оцінку власної надійності. Водночас замовляти оцінку надійності банку у міжнародних рейтингових агентств. Це дасть змогу банківській установі не встановлювати відносини із сумнівними контрагентами, залучати нових клієнтів та приймати правильні, ефективні управлінські рішення на основі проведеної оцінки, так як оцінка надійності включає в себе найголовніші фінансові та економічні питання банківської установи.

Банківська установа перш за все, є громадським інститутом, в якому зосереджені грошові вклади юридичних і фізичних осіб, саме тому банківський бізнес орієнтується не тільки на отримання прибутку, але й на забезпечення надійності і довіри клієнтів.

Менеджмент комерційного банку характеризується ефективністю організації та керівництва банківської установи в постійно змінних умовах. Він є важливим інструментом надійності банку, його невразливості до будь-яких зовнішніх чинників.

ПАТ «Умовний Банк», хоч і не проводить оцінку надійності банку, але в свою чергу керівництво банку активно проводить стратегію управління, яка впливає на надійність та підвищує її.



Стратегія ПАТ «Умовний Банк» розробляється з метою просування банківської установи в суспільній свідомості як організації в цілому. Керівництво ПАТ «Умовний Банк» для реалізації даної стратегії, охоплює наступні сфери діяльності:

  • управління кредитним ризиком. У ПАТ «Умовний Банк» створені спеціальні аналітичні служби, які розробляють власну систему управління кредитним ризиком, включаючи політику та процедуру кредитування. Надалі був перехід до системи управління кредитним ризиком, враховуючи процедури ініціювання, схвалення, контролю та управління проблемними кредитами, відповідно до потреб банку. В той же час у ПАТ «Умовний Банк» особливу увагу приділяють процедурі внутрішнього контролю, способами оцінювання та мінімізації кредитних ризиків, а також класифікації і відстеження прострочених платежів та їх контролю. Метою управління ризиками виступає скорочення фінансових втрат банківської установи, а також підвищення рентабельності, забезпечення належного рівня надійності, що відповідає характеру і масштабам проведених банком операцій;

  • фінансове управління. У міру лібералізації процентних ставок, розширення фінансового ринку за допомогою впровадження нових інструментів, отримання банківськими установами права надання кредитів, прийняття вкладів в інвалюті та торгівлі інвалютою відбувається диверсифікація активів і зобов'язань комерційного банку, а також підвищення їх чутливості до коливань процентних ставок. Це призвело до створення у ПАТ «Умовний Банк» системи управління ліквідністю, активами і пасивами, ринковими та операційними ризиками. Як відомо, ліквідність є одним із значимих критеріїв надійності, що створює довіру до банківської системи в цілому. Саме тому ПАТ «Умовний Банк» формує відповідні відділення для підтримання надійності;

  • управління персоналом. Банківський сектор є висококонкурентним і вимагає висококваліфікованого і зацікавленого персоналу. Управління персоналом  один з основних напрямів діяльності керівників ПАТ «Умовний Банк»;

  • система контролю. Щоб бути впевненим у тому, що банк працює стійко і надійно, керівництво ПАТ «Умовний Банк» спільно з менеджерами і фахівцями забезпечують впровадження систем контролю, які свідчать, як виконуються посадові обов'язки службовцями відповідно до політики та процедур банку. Системи контролю можуть включати системи зовнішнього аудиту, внутрішнього контролю, аналізу якості активів, створення загальної банківської системи управління ризиками (системи ризик-менеджменту);

  • інформаційні технології є важливою частиною банківського управління, тому ПАТ «Умовний Банк» дуже ретельно проводить відбір програмного і технічного забезпечення, визначає послідовність програм і їх здатність засвоювати технологію. З урахуванням підвищення рівня автоматизації банківської діяльності, розвитку інформаційних аналітичних систем і технологій банківського обслуговування, в тому числі дистанційного, особливої уваги потребують відповідних факторів типових банківських ризиків. У зв'язку з цим ПАТ «Умовний Банк» приділяє підвищену увагу питанням забезпечення надійності банківських автоматизованих систем, їх резервування (дублювання), а також розробки ефективних планів відновлення безперебійного функціонування зазначених систем у разі негативного впливу на них зовнішніх факторів;

  • маркетингова стратегія. ПАТ «Умовний Банк» проводить роботу з засобами масової інформації; встановлює відносини з клієнтами, з партнерами, з інвесторами; підсилює існуючу позитивну думку суспільства про діяльність банку.

Одним з найважливіших завдань управління ПАТ «Умовний Банк» є забезпечення належного рівня ліквідності. Ліквідним вважають, той банк, який має доступ до ресурсів, які можуть бути залучені за адекватною ціною і саме тоді, коли вони потрібні. Це означає, що банківська установа або має у своєму розпорядженні потрібну суму ліквідних коштів, або може швидко їх отримати за рахунок позик або продажу активів.

У політиці ліквідності існує проблемне вирішення протиріччя «ліквідність – рентабельність». Тому перед ПАТ «Умовний Банк» з’являється завдання максимізації прибутковості своїх операцій з присутністю обмеження, причому є чітко виражений фактор невизначеності, так як керівництво установи не може зі впевненістю спрогнозувати, коли та у якому масштабі постане проблема ліквідності. А тоді коли вона з’явиться, то можна лише вжити заходів користуючись заздалегідь створеними резервами, особливої структури активів і пасивів або напрацьованих операцій.

Практика виробила низку методів управління ліквідністю. Вони засновані на управлінні активами, пасивами або і тими, й іншими одночасно.

Для забезпечення потреб в ліквідних ресурсах ПАТ «Умовний Банк» застосовує метод управління ліквідністю за рахунок управління активами та іноді методу оцінки балансу. Управління активами потребує накопичення ліквідних ресурсів у вигляді ліквідних активів, зокрема, коштів і цінних паперів, що швидко реалізовуються. Коли з’являється необхідність в ліквідних коштах, то вибіркові активи продаються до того часу, поки не буде задоволений попит на наявні кошти. Дану стратегію управління ліквідністю називають трансформацією активів, так як ліквідні кошти надходять за рахунок перетворення не грошових активів у наявні кошти. Таким чином, забезпечуючи ліквідність активів, ПАТ «Умовний Банк» підвищує свою надійність.

В сучасних умовах ринку банківських продуктів та послуг мають значення не настільки самі продукти і послуги, а скільки спроможність банківських інститутів робити правильні висновки з усього потоку маркетингової інформації та приймати ефективні управлінські рішення стосовно формування структури пасивів і активів.


Висновки до розділу 2

Отже, заснований у 1992 році, ПАТ «Умовний Банк» є лідером банківського ринку країни. ПАТ «Умовний Банк» є одним з найбільш інноваційних банків світу. Наприклад, понад десять років назад банк став одним із перших у світі, що почав використовувати одноразові SMS-паролі. До останніх інновацій, які отримали визнання по всьому світі, належать такі продукти, як платіжний міні-термінал, вхід в Інтернет-банкінг через QR-код, онлайн-інкасація, а також десятки різноманітних мобільних додатків.

У 2010 році індекс надійності банку складав 30,67, що свідчить про граничну надійність банку. У 2011 році він підвищився до 39,17, але не набув задовільного значення надійності. У 2012 році положення банку покращилось, на що нам вказує індекс надійності, який становить 55,58 і свідчить нам про те, що банк є надійним. Тому, за методикою Кромонова В.С. у ПАТ «Умовний Банк» спостерігається позитивна тенденція до збільшення надійності банку.

Під управлінням надійністю банківської установи, на наш погляд, слід вважати один з найбільш важливих функціональних напрямків системи фінансового менеджменту фінансово-кредитної установи, який являється системою принципів та методів розроблення і реалізації управлінських рішень та необхідною передумовою його стабільного розвитку, пов'язаний із забезпеченням такого стану фінансових ресурсів і підтриманням фінансової рівноваги для забезпечення стабільного фінансово-господарського становища банку як в поточній, так і в довгостроковій перспективі.


РОЗДІЛ 3

УДОСКОНАЛЕННЯ ОЦІНКИ НАДЙНОСТІ БАНКУ

3.1 Удосконалення методу оцінки надійності банківської установи

Аналізуючи існуючі методики оцінювання надійності банківської установи, було виявлено ряд недоліків, а саме: необґрунтоване використання показників, конфіденційної інформації, необхідність професійних навичок для розрахунків, при визначенні фактора впливу на надійність комерційного банку присутній значний рівень суб’єктивізму, який не дає змогу повноцінно використовувати їх на практиці.

Незважаючи на те, що методика Кромонова В.С. дозволяє оцінити діяльність комерційних банків та виокремити з них надійні фінансові установи, слід виокремити виявлені недоліки оцінювання надійності банків за методикою Кромонова В.С.:



  1. коефіцієнти характеризують стан банку тільки з позиції «витратних» показників;

  2. питома вага коефіцієнтів встановлюється суб’єктивно;

  3. відсутність показників прибутковості та якості кредитного портфеля;

  4. механічний підсумок коефіцієнтів ускладнює інтерпретацію результатів розрахунків;

  5. не має правильного економічного «змісту» і класифікує банківські установи лише за принципом «краще – гірше»;

  6. сумнівність встановлення значення коефіцієнтів К1, К3, К4. У методиці генеральний коефіцієнт надійності (К1) дорівнює 1 та показує, що об’єм ризикових активів комерційного банку та розмір власного капіталу повинні бути рівними. Але як показує практика власні кошти банківської установи у декілька раз менші за платні пасиви банку. Якби банк керував робочими активами, які приносять прибуток, у розмірах власного капіталу, то швидко набув статусу неприбуткового, адже не міг би покривати собівартість залучених ресурсів. Проблематичним є і розмір К3, який стимулює банківські установи вкладати в робочі активи не всі залучені ресурси, а тільки третю частину від сумарних зобов’язань. Зокрема взятий коефіцієнт ліквідності спонукає банківські установи проводити капіталізацію своїх активів. Проте як свідчить практика, то збільшення об'єму капітальних вкладень обертається значними проблемами, які в свою чергу пов'язані з ліквідністю. Коли відбувається погіршення ліквідності, то нерухомість та основні засоби комерційного банку не можуть забезпечити зобов'язань банківської установи. Однак в інтегральному показнику надійності Кромонова В.С. повністю адекватно враховується цінність зазначених коефіцієнтів. Так як, велика питома вага коефіцієнтів К1 і К2 у разі суттєвого зростання капітальних вкладень повністю компенсує поліпшення показника К4 за рахунок капіталізації активів і зумовлює необхідність збільшення суми ліквідних активів банку, що цілком обґрунтовано.

Відзначимо, що даний метод оцінювання надійності банку не дає змоги виявляти своєчасно слабкі сторони у банківському секторі під час економічних змін. З’являються основні проблемні моменти: суб’єктивна оцінка експертів та недосконалість наявних коефіцієнтів. Але кожна з них перебуває в комплексі з іншими, що вимагає рівної уваги до кожної з проблем.

Серед пріоритетів удосконалення слід відмітити встановлення наступних вимог до кваліфікації працівників служби банківського нагляду:



  1. оцінка більшої кількості показників, які можуть впливати на надійність банку;

  2. поетапна оцінка;

  3. виокремлення спеціалістів, які займатимуться оцінюванням або перевіркою окремих елементів, що дозволить адекватно давати оцінку та не допускати визначення комплексного результату рейтингу одним співробітником;

  4. всебічне розуміння процесу аналізу банківської діяльності, а також суті ризиків та їх прояву під впливом різноманітних чинників;

  5. присутність навичок формування професійної та об’єктивної оцінки;

  6. уміння спілкуватися та проводити зустрічі з правлінням банку з ціллю ідентифікації причин проблем, а не їх симптомів;

  7. своєчасне реагування на проблеми банківської установи на стадії їх виникнення.

Ми пропонуємо, здійснювати оцінку надійності банку поетапно, використовуючи критерії, які пропонуємо об’єднати у кілька груп. Перша група складається з наступних критеріїв-обмеження надійності банківської установи:

  1. К1 – присутність тимчасової адміністрації НБУ у банківській установі;

  2. К2 – рефінансування банку.

За допомогою цих критеріїв ми можемо сказати чи банк є надійним чи навпаки. Так як присутність тимчасової адміністрації НБУ або рефінансування банку говорить про фінансові проблеми банку, які самі вони вирішити не можуть. Тому якщо дані критерії присутні, то такий банк варто вилучити з надійних.

До другої групи критеріїв відносяться:



  1. К3 – вилучення депозитів фізичних та юридичних осіб з комерційного банку;

  2. К4 – здійснення банком видачі довгострокових кредитів.

Охарактеризуємо більш детально ці критерії. Критерій К3 розраховується як сума повернених депозитів до загальної суми депозитів. І це допоможе нам більш правильно оцінити ситуацію, наприклад, коли повернені депозити у розмірі 5 млн. грн. складають для одного банку 5% від загальної суми депозитів, а для іншого вони можуть бути втратою 70% вкладів. Висновок зрозумілий – для другого банку це фіаско. Ми пропонуємо, для аналізу використовувати середнє значення відпливу депозитів по всій банківській системі або по визначеній групі, до якої відноситься банківська установа. На цій стадії всі комерційні банки, у яких питома вага повернених депозитів більша, ніж питома вага повернених депозитів по всіх банківських установах, то, ми пропонуємо, до вилучення з числа надійних. Також можна розділити аналіз депозитів фізичних та юридичних осіб.

Врахування критерію К3 є важливим показником надійності, так як довіра населення та бізнесу до конкретного комерційного банку є досить важливою причиною вважати, що банк є надійним, проте ж при врахуванні всіх критеріїв.

Наступний критерій-обмеження К4 дає змогу здійснити оцінку, скільки банк має у своєму розпорядженні коштів для кредитування фізичних та юридичних осіб. Чи здійснює банківська установа видачу довгострокових кредитів на купівлю нерухомості, автомобілів і т.д.. Це показник достатньої ліквідності фінансової установи, а саме в цьому випадку у комерційного банка є вільні кошти і банківська установа є надійною.

Третя група складається з критеріїв:



  1. К5 – достатність капіталу;

  2. К6 – обсяг сформованих резервів під надані кредити

  3. К7 – прибутковість банківської установи;

  4. К8 – валютна складова банківської діяльності.

Проводячи аналіз критерію К5, розраховується величина відношення власних засобів банку до загальних активів. Банківські установи, які не дотримуються норми достатності капіталу, пропонуємо до вилучення з числа надійних.

Обсяги сформованих резервів складаються з резервів під знецінення коштів в інших банківських установах, резервів під знецінення кредитів; резервів під знецінення цінних паперів в портфелі банку на продаж та до погашення, резервів під інші фінансові активи та резервів під інші активи.

Тому на стадії аналізу критерію К6 розраховуються показники, які необхідно оцінити:


  • відношення сформованих резервів у відсотках до загальних активів комерційного банку;

  • відношення прибутку до активів, тобто рентабельність активів.

При тому дані показники необхідно розраховувати як по всій банківській системі в цілому (по конкретній групі), так і для визначеної банківської установи. Тоді порівняльний аналіз дає можливість вилучити ненадійні комерційні банки із загального списку досліджуваних, включаючи до уваги критерій К6.

Але аналізуючи банки за критерієм обсягу сформованих резервів під надані кредити є можливість виникнення ситуації, коли банківські установи, які сформували найбільші резерви є неприбутковими банками і відношення чистого прибутку до активів цих банківських установ значно вище за цей показник по банківській системі. Стверджувати, що банківські установи, які сформували мінімальні резерви, є надійними – також не є вірним твердженням. В цьому сенсі, оцінка обсягу сформованих резервів при аналізі надійності банківських установ дозволяє виключити ненадійні банки.

Проаналізуємо критерій К7 – прибутковість банківської системи. Позитивним фактором є те, що якщо навіть в умовах кризи банківська установа одержує прибуток, то це свідчить про те, що менеджмент комерційного банку правильний. Однак, потрібно порівнювати збитки банківської установи з розмірами активів установи. З іншої сторони, якщо банк є прибутковим – то це не значить, що він надійний (певні банки з тимчасовою адміністрацією також є прибуткові, проте довіряти їм грошові кошти чи ні  рішення вкладника). Отже, таке порівняння дає змогу не визначати надійні банківські установи, а точніше відділити ненадійні.

Щодо валютної складової банківської діяльності, то чим вище у банківської установи відсоток валютних кредитів, тим більший ризик виникає в ході девальвації гривні. З іншої сторони, чим більше у банківській установі зобов'язань, тим більший ризик виникає, якщо кредити надані в національній валюті. Тому можна стверджувати:



  • якщо залучені ресурси у інвалюті і видані у інвалюті, то ризик курсових коливань несе клієнт-позичальник;

  • якщо банк залучає кошти в іноземній валюті, а кредити видає в гривні, то курсові ризики несе вже банк (оскільки з клієнта він отримує гривню, а сам повинен віддавати іноземну валюту);

  • якщо ж кошти залучені в гривні, а кредити видані у валюті – банк заробляє додатково на курсовій різниці при девальвації національної валюти (тобто по кредитах він отримує валюту, а віддає гривну, яка до того моменту вже знецінилася).

Отже, при аналізі банків і банківської системи додатково варто враховувати наступні критерії:

  • співвідношення кредитів наданих юридичним і фізичним особам до об'єму всіх активів банку;

  • співвідношення залучених засобів від населення і юридичних осіб, а також субординований борг і інші зобов'язання.

Під час виникнення кредитних відносин з’являється така потреба у банку, як здійснення оцінки та аналізу надійності не тільки власної, а й надійності позичальників, яких можуть представляти і інші банківські. А особливу увагу надають аналізу діяльності банків-позичальників, адже їх кредитні відносини в сучасних умовах загострюються, міжбанківський кредит є небезпечним і ризикованим. Саме тому деякі банки створюють аналітичні служби для здійснення аналізу балансів та іншої звітності таких комерційних банків.

Наступного дослідження вимагає використання запропонованої методики з аналізу надійності банківських установ при здійсненні рейтингування комерційних банків з метою визначення інтегральної оцінки критеріїв їх діяльності і розроблення об’єктивних рейтингових оцінок.


3.2 Перспективи розвитку системи оцінювання надійності банків в Україні

Банківська система є складовою ринкової економіки. Банківські установи виконують роль посередників у перерозподілі капіталу, що в свою чергу суттєво впливає на підвищення ефективності виробництва, сприяє зростанню продуктивності праці. Головною метою банку є максимізація прибутку, яку вони реалізують за допомогою збільшення обсягів надання банківських послуг шляхом залучення клієнтів та розгалуження мережі відділень і філій. Але досягнення поставленої мети стає неможливим, якщо банк не здійснює оцінку надійності, як власну, так і контрагентів. Отже, надійність – основний фактор, який впливає на свідомість клієнта при виборі банку.

Світова фінансова криза призвела до нестійкого фінансового ринку, до погіршення кредитного клімату і фінансового стану багатьох банків. В обстановці економічного спаду комерційні банки працюють у області підвищеного ризику. Падіння довіри до банку призводить до різкого відтоку депозитів населення та інших клієнтів, що може призвести до банкрутства банків. Отже в умовах ринкової нестабільності проблема банківської надійності набуває особливої актуальності.

Щоб забезпечити виживання підприємства в сучасних умовах, управлінському персоналу необхідно, насамперед, уміти реально оцінювати надійність, як свою, так і існуючих потенційних конкурентів. Надійність банку  головна характеристика економічної діяльності установи. Вона визначає конкурентоздатність, потенціал у діловому співробітництві, здійснює оцінку, у якому ступені можуть бути гарантовані та забезпечені економічні інтереси самого банку та його партнерів у фінансовому і виробничому відношенні. За допомогою фінансового аналізу розробляються стратегія і тактика розвитку установи, формуються плани й управлінські рішення, проводиться контроль за їх виконанням, виявляються резерви підвищення ефективності виробництва, здійснюється оцінка результатів діяльності банку, його підрозділів і працівників.

Але на жаль на сьогодні в Україні не проводиться оцінка надійності банківських установ на належному рівні, не існує нормативно-правової бази, яка б контролювала та регламентувала цей процес. А також не існує єдиного адаптованого методу, який би підходив для вітчизняного фінансового ринку та допоміг би об’єктивно здійснити оцінку надійності банку та його контрагентів. Це є значними недоліками у розвитку банківської системи, в якій існує ще ряд недоліків, які впливають на надійність:


  • недостатня капіталізація банків;

  • ризикована кредитна політика;

  • недостатня ліквідність банківських активів;

  • низький рівень кредитоспроможності підприємств реального сектору економіки;

  • невідповідність діяльності банківських установ міжнародним стандартам.

Перш за все зміни потрібно вносити на державному рівні, а саме розробляти нові законопроекти, які б встановлювали певні норми та строки щодо проведення оцінки надійності банківської установи. Також необхідно розробити єдиний метод за допомогою якого буде здійснюватись оцінка надійності банку, його контрагентів та банківської системи в цілому. Щодо дій керівництва банків, то в першу чергу необхідно створити відділення, які б відповідали за збір інформації, за проведення оцінки власної надійності та здійснення аналізу надійності своїх контрагентів (наприклад, банки-позичальники), так як на даному етапі розвитку банківської системи міжбанківські кредити є дорогими, небезпечними та ризиковими.

Варто зупинитися на проблемі нарощення власного капіталу українськими банками. Так як надійність комерційного банку залежить від виду капіталу за національною належністю. А саме банки з національним капіталом матимуть більший коефіцієнт надійності, ніж іноземні. На нашу думку, цей факт є важливою причиною для перегляду методик розрахунку надійності банківських установ. При визначенні надійності комерційного банку необхідно звернути увагу на якісні та кількісні характеристики, так як саме від них залежить і стійкість і стабільність банку.

Одним з актуальних питань є прийняття банківськими асоціаціями стандартів корпоративного управління, обов'язкових для їх застосування членами асоціацій. Прийняття таких стандартів та інформування суспільства про їх дотримання банками забезпечить прозорість банківського бізнесу, сприятиме зміцненню конкурентоспроможності банків і розвитку культури банківської справи.

З урахуванням підвищення рівня автоматизації банківської діяльності, розвитку інформаційних аналітичних систем і технологій банківського обслуговування, в тому числі дистанційного, особливої уваги потребують фактори типових банківських ризиків. У зв'язку з цим необхідно приділити підвищену увагу питанням забезпечення надійності банківських автоматизованих систем, їх резервування (дублювання), а також розробки ефективних планів відновлення безперебійного функціонування зазначених систем у разі негативного впливу на них зовнішніх подій.

Ліквідність банківської системи є тим стрижнем, який забезпечує своєчасність, повноту і безперервність виконання усіх грошових зобов’язань банківської системи та достатність коштів щодо потреб розвитку вітчизняної економіки. Підвищення ефективності управлінням ліквідністю банківської системи є одним із пріоритетних завдань центральних банків кожної країни.

Перш за все, якщо у банківської установи нестійке положення можна порадити покращити організаційну структуру банку, а саме приділяти увагу розвитку менеджменту: створити відділення внутрішнього аудиту, яке дозволить знизити зловживання всередині банківської установи.

Наступним пропонуємо, комерційному банку здійснювати оцінку ліквідності балансу, проводячи розрахунок коефіцієнтів ліквідності. Під час аналізу балансу на ліквідність можна виявити відхилення в сторону зниження мінімально допустимих значень та в сторону значного їх перевищення. У першому випадку банківським установам необхідно в місячний термін привести показники ліквідності у відповідність із нормативними значеннями. Це можна реалізувати за допомогою скорочення міжбанківських кредитів, кредиторської заборгованості, інших видів залучених ресурсів, а також за рахунок збільшення власних коштів банківської установи. Однак варто пам’ятати, що залучення додаткового капіталу у формі випуску нових акцій викликає скорочення дивідендів і несхвалення пайовиків.

З іншої сторони, для банку загальною основою ліквідності є забезпечення прибутковості виробничої діяльності. Отже, якщо фактичне значення головного нормативного коефіцієнта ліквідності виявляється набагато більше, чим установлене мінімально допустиме. то діяльність такого банку буде негативно оцінюватися його пайовиками, із погляду невикористаних можливостей, для одержання прибутку. Тому необхідно зауважити, що аналіз ліквідності балансу повинний здійснюватися одночасно з аналізом прибутковості банківської роботи. Досвід роботи банків свідчить про те, що банки отримують більше прибутку, коли функціонують на межі мінімально допустимих значень нормативів ліквідності, тобто повністю використовують надані їм права по залученню ресурсів.

Для оптимізації управління активами та зобов’язаннями й підвищення їх якості пріоритетного значення набуває мінімізація відсоткового ризику за допомогою застосування найбільш перспективних методів.

Аналізуючи дослідження щодо управління відсотковим ризиком до базових методів управління відсотковим ризиком було віднесено наступні, упровадження яких у банках України ще не набуло значного поширення:



  • метод узгодження строків розміщення активів і залучення пасивів (збалансований, незбалансований за строками підхід);

  • геп-метод (відповідно до якого визначається стратегія фіксації спреду або стратегія управління гепом);

  • імітаційне моделювання;

  • хеджування;

  • метод дюрації,

  • метод сек’юритизації.

Що стосується заходів зниження ризиковості діяльності комерційних банків, то, ми вважаємо, що Національний банк України зобов'язаний розробити спеціальні нормативні акти, які торкатимуться галузі споживчого кредитування, так як вона є найбільш проблемною та водночас найприбутковішою. НБУ вже розробив окремі норми резервування під можливі збитки за цим видом кредитів, але збитковість таких кредитів вказує на необхідність більш суворого регламентування самої видачі таких позик. Необхідно розробити єдину схему проведення аналізу позичальника, причому слід враховувати той факт, що на практиці аналіз кредитоспроможності клієнта на базі довідки про його доходи не дає правдивих даних. Так, у більшості випадків у таких довідках зазначаються завищені дані про доходи. Таким чином, необхідно шукати нові джерела інформації про потенційного позичальника. Можливим варіантом є перевірка фактичних доходів громадянина за допомогою інформації з податкової інспекції. Але цей спосіб є дієвим лише у тому випадку, коли потенційний позичальник виявиться сумлінним платником податків.

Фактично, якщо говорити про споживче кредитування в Україні, то це найбільш ризиковий вид кредитування, який прямо впливає на рівень надійності банку.

Сприяти надійності банківської системи України також будуть і заходи НБУ та Кабінету Міністрів України відносно покращення макроекономічних факторів:


  1. підвищення загальної довіри до банківської системи, що призведе більш активного залучення коштів населення.

  2. повернення грошей в банківську систему з тіньового сектору економіки.

  3. підвищення стабільності та довіри до національної валюти.

  4. послаблення податкового пресу.

Перспективи розвитку й забезпечення стійкого фінансового стану підприємств полягають не тільки у прийнятті відповідних рішень щодо зміни характеру діяльності підприємства, пов`язаних із макро- і мікросередовищем, а й коригуванням зазначених тактичних і стратегічних цілей на підприємстві та їх ефективним виконанням.

Отже, зважаючи на зазначені вище проблеми у фінансовому секторі, підвищення надійності комерційних банків є першочерговим завданням, і його вирішення має забезпечуватися не лише на рівні комерційних установ, а й супроводжуватися підтримкою Національного банку України, який регулює цю сферу.

Висновки до розділу 3

Отже, методика Кромонова В. С. має ряд недоліків:



  • коефіцієнти характеризують стан банку тільки з позиції «витратних» показників;

  • питома вага коефіцієнтів встановлюється суб’єктивно;

  • відсутність показників прибутковості та якості кредитного портфеля;

  • встановлені методикою Кромонова В.С. значення коефіцієнтів К1, К3, К4 викликають сумнів;

  • механічний підсумок коефіцієнтів ускладнює інтерпретацію результатів розрахунків.

  • не має строгого економічного «змісту» і є інструментом для класифікації банків за принципом «краще – гірше».

Щоб усунути дані недоліки нами запропонована удосконалена методика розрахунку. У якій пропонується розрахунок 8 критеріїв за якими можна зробити висновок чи є банк надійним.

В умовах світової фінансової кризи проблеми у банківській системі посилились. Серед них одним із найбільш актуальних питань є підвищення надійності комерційних банків.

Збільшення кількості банківських установ з іноземним капіталом не є показником надійності та становить небезпеку для вітчизняної банківської системи у випадку різкої зміни ринкової кон’юнктури.

З метою підвищення рівня капіталізації як одного із пріоритетних чинників забезпечення надійності комерційні банки повинні прагнути до збільшення власного капіталу перш за все за рахунок зовнішніх джерел.

Важливу роль в умовах дефіциту вільних інвестиційних ресурсів відіграє реінвестування прибутку.

Значну роль в управлінні відсотковим ризиком відіграють інструменти хеджування. Нечасте застосування похідних фінансових інструментів банками пояснюється насамперед нечіткістю законодавства та недостатнім розвитком строкового ринку.

Національний банк має спрямувати свої зусилля на врегулювання механізму надання споживчих кредитів з метою зниження ризиковості цього виду кредитування. Зокрема, необхідно змінити підходи до аналізу кредитоспроможності потенційних позичальників.
РОЗДІЛ 4

Охорона праці У КАРЛІВСЬКОМУ ВІдДІЛЕННІ ФІЛІЇ ПОЛТАВСЬКОГО РГУ ПАТ «Умовний Банк»

4.1 Правові та організаційні основи охорони праці у Карлівському відділенні філії Полтавського РГУ ПАТ «Умовний Банк»

Управління охороною праці у банківській установі здійснюється за допомогою нормативно-правових документів та згідно з Законами України. Менеджмент охорони праці  це складова частина менеджменту організації, незважаючи на форму власності і відрізняється більш глибоким аналізом: правового працеохоронного менеджменту, а також гігієнічного, технічного та соціально-економічного. Управління охороною праці характеризується як сукупність дій, які вибрані за допомогою певної інформації і спрямовані на підтримку або покращення функціонування об’єкта відповідно до існуючої програми.

Кожна банківська установа бере активну участь у соціальних програмах, саме цим вона підтримує імідж банку соціального розвитку. Також банк надає фінансову допомогу правоохоронним органам, пожежній охороні та іншим муніципальним службам, які забезпечують спокій і безпеку життя громадськості.

Оскільки в Карлівському відділенні №1 (далі – КВ) ПАТ «Умовний Банк» кількість працівників становить до 50 осіб, тому функції служби з охорони праці по сумісництву виконує керівник відділення. При влаштуванні на роботу у банківську установу кожний майбутній робітник проходить інструктаж з охорони праці, ознайомлюється з інструкцією з охорони праці в банку та ставить підпис засвідчуючи, про проведений інструктаж. На практиці, студента в першу чергу ознайомлюють з основними положеннями про особливості діяльності банківської установи, умовами колективного договору, інструкціями з охорони праці та протипожежного інструктажу.

Головними нормативно-правовими документами, які визначають основні положення з охорони праці в банківській установі є ЗУ «Про охорону праці», ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», ЗУ «Про пожежну безпеку», ЗУ «Про забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя населення», ЗУ «Про об'єкти підвищеної небезпеки», ЗУ «Типове положення про службу охорони праці», «Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин», та інші законодавчі акти та інструкції, які можуть регулювати умови праці працівників та безпосередньо виконання охорони праці.

З цих законів основоположним є Закон «Про охорону праці» прийнятий ВР України 14 жовтня 1992 року. Даний закон регламентує основні положення щодо реалізації конституційного права службовців на охорону власного життя і здоров’я під час трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, затверджує єдиний порядок організації охорони праці на всіх рівнях управління тощо.

В банку затверджена Інструкція «З охорони праці для працівника банку при виконанні столярних, слюсарних та монтажних робіт», «Первинний інструктаж з питань охорони праці і пожежної безпеки для співробітників відділу».

Вважаємо, що в банку сформоване необхідне нормативне забезпечення для ефективної організації роботи з охорони праці (додаток В).

В колективному договорі КВ ПАТ «Умовний Банк» охорона праці висвітлюється у окремому розділі під назвою Охорона праці. Адміністрація КБ зобов’язується створювати відповідні умови праці персоналу, проводити розробку Положень, інструкцій та інших нормативно-правових документів з питань охорони праці.

Інструктаж з охорони праці та техніки безпеки здійснюється при прийнятті на роботу робітника за встановленим графіком, який включає в себе всі види інструктажу: вступний, первинний, повторний, позаплановий (інструктаж у тому разі, якщо виникла надзвичайна подія) та цільовий. Позитивним результатом навчань та інструктажу із техніки безпеки є відсутній рівень виробничого травматизму.

За порушення ЗУ «Про охорону праці», вимог трудової дисципліни, техніки безпеки, правил внутрішнього трудового розпорядку, законодавчих та інших нормативних актів про Охорону праці, винні співробітники можуть притягатись до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної та кримінальної відповідальності згідно із законодавством України. Те, що у колективному договорі відображено положення з охорони праці є дуже важливим для кожного працівника КВ ПАТ «Умовний Банк», адже це початковий етап формування належних умов праці.

Результати оцінки виконання положень нормативних актів з охорони праці у КВ ПАТ «Умовний Банк» (додаток Г).

Фінансування охорони праці здійснюється власником, працівник банківської установи не несе ніяких витрат на заходи щодо охорони праці. В ПАТ «Умовний Банк» створено централізований фонд охорони праці, кошти якого використовують на виконання заходів, що забезпечують досягнення встановлених нормативів з охорони праці, подальше підвищення рівня охорони праці відповідно до визначеного переліку заходів для всіх служб і підрозділів. На рівні відділення дані витрати не плануються.

За період аналізу в банку відсутні частково доцільні та недоцільні витрати, оскільки протягом періоду дослідження відсутні аварійні ситуації, не притаманні важкі умови праці.

У структурі доцільних витрат переважали витрати на заходи з охорони праці за колективним договором, при цьому відбулося зростання їх загального обсягу.

Таким чином, за результатами проведеного дослідження нами складено Акт перевірки стану охорони праці у КВ ПАТ «Умовний Банк» станом на 30.04.2013 (додаток Д).

Отже, в КВ ПАТ «Умовний Банк» охорона праці здійснюється на належному рівні. Відповідно до законодавства відділення підпадає під об’єкти з кількістю працівників менше 50 осіб, тому функції служби покладені на керуючого відділенням. У відділенні є всі відповідні нормативні документи, та при прийомі на роботу проводяться відповідні інструктажі нових працівників. Окремим розділом колективного договору передбачені детальні умови охорони праці.

4.2 Аналіз санітарно-гігієнічних умов праці у Карлівському відділенні філії Полтавського РГУ ПАТ «Умовний Банк»

Карлівське відділення №1 ПРГУ ПАТ «Умовний Банк» знаходиться в центральній частині міста (вул. Леніна) на другому поверсі двохповерхової будівлі. Будівля знаходиться поруч з іншими комерційними будівлями (автовокзал, залізничний вокзал), інших промислових споруд поряд немає. Загальна площа приміщення становить 250 м2, що значно перевищує нормативні показники на одного робітника (14 робітників). Висота будівлі становить 3 м, даний показник також перевищує норматив.

Інтер’єр приміщення виконаний у світлих тонах з додержанням зеленого (брендового) кольору. Загальний вигляд доповнюється сучасними меблями, та ергономічним розміщенням робочих місць працівників. Кімнатні квіти і карликові дерева створюють відчуття певного затишку в приміщенні.

Повітря у приміщенні завжди свіже, адже у будівлі працюють сучасна вентиляція та кондиціонери, що розміщені по всьому приміщенні банку.

Загальнообмінна вентиляційна система побудована за схемою знизу вверх, що є рекомендацією для приміщень, де повітря, яке приходить в холодну пору року має температуру нижчу від температури будівлі. Таким чином, система загальнообмінної вентиляції побудована з додержанням всіх санітарно-гігієнічних вимог.

Опалення приміщення, в якій функіонує КВ ПАТ «Умовний Банк», є централізованим та представлене системою водяного опалення низького тиску.

Освітлення, яке використовується у приміщенні є комбінованим. А саме, природне освітлення - віконне бокове двостороннє; штучне освітлення - рівномірне. У приміщенні встановлена така кількість світильників, яка відповідає рівню освітлення встановлених санітарних норм.

У приміщенні присутні два різновиди шуму: зовнішній та технологічний.

Роботі можуть перешкоджати шуми пристроїв ксерокопіювання, принтерів, факсів, постійні телефонні дзвінки, та постійні розмови працівників з клієнтами, коли кожне робоче місце не відділене перегородкою. В КВ ПАТ «Умовний Банк» якраз спостерігаються такі проблеми, адже не кожний працівник, що не знаходиться в окремому кабінеті, відділений від сусіднього перегородкою.

В приміщенні джерел підвищеного шуму немає, а принтери огороджені звукоізолюючими щитами. Зовні знаходиться центральна вулиця з інтенсивним рухом. Нейтралізують цей різновиду шуму встановлені сучасні двері та звуконепроникні пластикові вікна: герметичне скло та тісне прилягання рам, використовується спеціальна піна, що має властивості герметизації, а також встановлені подвійні склопакети.

Електромагнітне випромінювання в банку можуть давати монітори ЕОМ, які складаються з електронно-променевих трубок. Але в КВ ПАТ «Умовний Банк» застосовуються сучасні рідкокристалічні монітори, які відповідають санітарним вимогам стосовно захисту від випромінювань.

Що стосується електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону, то варто відмітити наступне. Електромагнітні випромінювання моніторів перебувають на рівні, який нижче межі, для якої встановлюються граничні дозволені рівні (допустимий рівень - 30кГц, а електромагнітне випромінювання моніторів КВ ПАТ «Умовний Банк» складає 20кГц).

У робочих приміщеннях КВ ПАТ «Умовний Банк» функціонує перемінний електричний струм з частотою 50 Гц і напругою 220 Вт. За рівнем надійності електропостачання споживачі електроенергії банківської установи відносяться до наступних категорій:

– технічні засоби автоматизованої системи керування  I категорія;

– серверна, електронна пошта, прилади охоронної і пожежної сигналізації  Особлива група;

– інші електроспоживачі  II категорія.

Щоб захистити споживачів електроенергії, а саме працівників банку, від ураження електричним струмом встановлене захисне заземлення, яке розташоване по контуру. Недопустиме підключення електричної техніки до двох провідної електромережі. Комп'ютерне обладнання має власну лінію електроживлення і власний контур робочого заземлення. Комп'ютерне обладнання підключається до електромережі тільки за допомогою електричних розеток із трьома контактами (фаза, нульовий робочий і нульовий захисний). На робочих місцях працівників КВ ПАТ «Умовний Банк» встановлені блоки електричних розеток, які містять в собі 4-и двохполюсні розетки із заземлюючим контактом і 2-і розетки без контакту, що заземлює. Електророзетки встановлені на не пальному спеціальному матеріалі. Розподільча електропроводка до робочих місць зроблена приховано, з використанням спеціальних матеріалів.

Щорічно здійснюється перевірка електромережі, електроустаткування, контурів заземлення на відповідність установленим нормам міцності ізоляції, параметрів контуру заземлення все це проводиться для створення безпечної експлуатації електроустаткування.

Користуватись електроустановками, електроприладами (кондиціонерами, електронагрівальними засобами, світильниками, холодильниками, засобами зв'язку тощо) службовці КВ ПАТ «Умовний Банк» мають право після інструктажу з питань охорони праці, а також необхідно вивчити порядок та правила використання електроприладів, передбачених експлуатаційною документацією, і здати залік з питань електробезпечності. Всі працівники, які корситуються електроприладами мають 1 кваліфікаційну групу по електробезпечності.

Проаналізуємо робоче місце банківського менеджера, яке включає в себе спеціальний стіл, з портативним комп’ютер; стілець для сидіння службовця; одного або двох стільців для сидіння клієнтів, які встановлені напроти менеджера, по інший бік столу; тумбочок, які знаходяться внизу стола з обох сторін, призначених для зберігання документації. Також біля кожного столу розміщенні трішки вищі столу шафи, де можна зберігати папки з документами та особисті речі.

У відділені столи менеджерів розташовані у два ряди. Частина працівників знаходиться в основному приміщенні, але в окремих кабінетах знаходяться декілька фахівців з сектору обслуговування корпоративних клієнтів і керуючий відділенням.

При вході у відділення зразу стає зрозуміло, що між рядами працівників розміщена зона очікування для клієнтів (яка налічує 4 дивани і декілька крісел), де вони можуть зачекати чергу, коли занятий менеджер, що допомагає при роботі, коли клієнти не стоять поряд і не заважають працювати. Діяльність сліжбовців КВ ПАТ «Умовний Банк» пов’язана з постійним користуванням ЕОМ, тому для звичайної роботи користувачів персональних комп’ютерів необхідно дотримуватись, в першу чергу, законодавчої бази, що регламентує безпеку праці .

У приміщенні на робочих місцях користувачів персональних комп’ютерів дотримуються встановлених нормами параметрів мікроклімату: температури (18-22 С), вологості повітря. У будівлі розташовані кондиціонері, за допомогою яких регулюють температуру та вологість повітря.

Найкраще розмістити робочі місця з електронно-обчислювальними машинами рядами, як це і зроблено у приміщенні КВ ПАТ «Умовний Банк», при тому відносно вікон вони розміщені так, що падіння природного світла відбувається з лівого боку. Це виключає можливість дзеркального відбиття на екрані джерел природного світла (вікон) та потрапляння останніх в поле зору користувачів.

При розміщенні робочих місць дотримуються такі вимоги:


  • робочі місця з ПК розміщуються на відстані не менше 1 м від стіни;

  • відстань між боковими стінами ПК у приміщені становить 2 м;

  • прохід між рядами робочих місць не менший 1м.

Конструкція робочого столу відповідає встановленим вимогам і забезпечує найкраще розміщення на поверхні столу наступного устаткування: монітор, клавіатура, принтер, телефон і документи.

Стілець для сидіння на робочому місці оснащений підйомно-поворотним механізмом для встановлення висоти сидіння та регулювання спинки.

Освітлення у приміщеннях суміщається, природне освітлення доповнюється штучним, але у додержуючись встановлених норм. Природне освітлення  бокове.

Для забезпечення відносної постійності природного освітлення незважаючи на погодні умови чи період року приміщення обладнане сонцезахисними регульованими жалюзі .

Важливим питанням є встановлені умови для обідньої перерви. У КВ ПАТ «Умовний Банк» працівник може підігріти їжу у мікрохвильовій печі та пообідати у спеціальній кімнаті, а не на робочому місці. Є кулери з питною водою, що задовольняє потреби в питній воді, кавоварка, електрочайник, а також холодильник для зберігання продуктів.

На поверсі відділення розміщені туалети, в яких підтримуються відповідні санітарно-гігієнічні умови. Протягом дня проводиться вологе прибирання приміщення (кілька разів на день).

Загалом працювати комфортно та зручно, однак робота працівника банківської установи дуже напружена, пов’язана з постійним спілкуванням з людьми, з якими потрібно бути ввічливим, доброзичливим, компетентним і постійно працювати в швидкому режимі, відповідати на дзвінки, на питання клієнтів, робити основну роботу та додаткову. Для зручності спілкування працівників між собою та з керівництвом створено електрону почту, за допомогою якої пересилаються документи, прохання, завдання, листи, тощо. Документи не потрібно роздруковувати і приносити до керівника. Також у відділені є автомобіль з водієм, який возить працівників при потребі.

Що стосується травматизму, то банк забезпечує працівникам надійні та незагрозливі для життя умови праці. Щоб зменшити травматизм у відділенні кожний співробітник проходить інструктаж з охорони праці та пожежної безпеки. Існує первинний інструктаж з питань охорони праці і пожежної безпеки для працівників відділу.

Взагалі варто відмітити, що співробітник банківської установи все ж таки можуть отримати травми на робочому місці. Зокрема, касир комерційного банку працює з грошовими коштами, які під час інкасації злочинці можуть спробувати викрасти. Наслідком цього виникає небезпека отримати вогнепальне поранення, адже охорона банку під час такої операції має право застосовувати вогнепальну зброю (відділення знаходиться під постійним наглядом охоронця). Теж є небезпека отримати травми під час виїзду співробітника на оцінку об’єкта майна при здійснені угоди кредитування. За час існування відділення нещасних випадків не траплялося.

Підсумовуючи, можна сказати, що робочі місця у КВ ПАТ «Умовний Банк» відповідають нормам, допомагають ефективно працювати, обслуговувати клієнтів в належному рівні.


4.3 Профілактика травматизму та професійних захворювань у Карлівському відділенні філії Полтавського РГУ ПАТ «Умовний Банк»

Забезпечення пожежної безпеки є невіддільною частиною політики банку щодо охорони життя та здоров'я працівників. Це викликано тим, що пожежі призводять до загибелі людей, спричиняють величезні матеріальні збитки, наносять суспільству велику моральну шкоду. Відповідно до статті 4 Закону України «Про пожежну безпеку» органи державної влади та місцевого самоврядування організовують розроблення та впровадження у відповідних галузях і регіонах організаційних та науково-технічних заходів щодо запобігання пожежам та їх гасіння, забезпечення пожежної безпеки населених пунктів та об'єктів.

КВ ПАТ «Умовний Банк» відносно охорони праці:


  • впроваджує єдину науково-технічну політику з пожежної безпеки;

  • здійснює розробку та реалізацію комплексних заходів, спрямованих на покращення об'єктів пожежної безпеки.

Особи, відповідальні за протипожежний стан своїх підрозділів зобов'язані:

  • розробляти заходи для забезпечення пожежної безпеки;

  • забезпечити дотримання протипожежних стандартів, норм, правил, а також виконувати вимоги органів державного пожежного нагляду;

  • організовувати навчання службовців правилам пожежної безпеки та популяризацію заходів щодо їх забезпечення;

  • підтримувати у належному стані засоби протипожежного захисту і зв'язку, пожежне оснащення та інвентар, не дозволяти їх використання не за призначенням;

  • здійснювати заходи для впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж.

На підставі статистичних даних основними причинами пожеж на виробництві є:

– необережне звертання з вогнем;

– незадовільний стан електротехнічних пристроїв і порушення правил їхнього монтажу й експлуатації;

– несправність опалювальних приладів і порушення правил їхньої експлуатації;

– невиконання вимог нормативних документів з питань пожежної безпеки;

– відсутність блискавко-захисту будинків і споруд.

Приміщення, в яких розміщені портативні комп'ютери (ПК), оснащені системою автоматичної пожежної сигналізації відповідно до вимог «Переліку однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню установками автоматичного пожежогасіння та пожежної сигналізації», затвердженого наказом міністра внутрішніх справ України. На кожному поверсі розміщений план евакуації при пожежі.

Протипожежна профілактика передбачає в у КВ ПАТ «Умовний Банк» введення наступних заходів: перевірка засобів захисту більше одного разу на півріччя, інструктаж, використовувати не більше 80% від формальної потужності устаткування, використання сигналізації прямої дії.

Легкозапальні горючі речовини у КВ ПАТ «Умовний Банк» не зберігаються.

Рівень вогнестійкості будівлі КВ ПАТ «Умовний Банк» – IV, відповідно нормативних документів.

Приміщення КВ ПАТ «Умовний Банк» знаходиться на другому поверсі. На ньому ж розташований евакуаційний вихід. Аварійні відходи вільні і нічим не загороджені. Двері відкриваються в напрямку виходу з будівлі, і в той же час вони зачиняються лише на внутрішні замки, які в свою чергу легко відкриваються. Шляхи евакуації мають аварійне освітлення. Протипожежний інвентар на території КВ ПАТ «Умовний Банк» (пісок, покривало з непальної теплоізоляційної тканини,багри, ломи, лопати, сокири) відповідає встановленим вимогам пожежної небезпеки, кліматичному районуванню об'єкта і категорії розміщення пожежної техніки, агресивності навколишнього середовища.

Вогнегасники встановлені в легкодоступних і помітних місцях, де на них виключена можливість попадання прямих сонячних променів і безпосередньо вплив опалювально-нагрівальних приладів.

У приміщенні розміщений план евакуації з вказівками на місця розташування пожежної техніки.

У випадку пожежі в будинку банку спрацює система оповіщення службовців про пожежу. Система оповіщення забезпечує відповідно до розроблених планів евакуації передачу сигналів оповіщення одночасно по всій будівлі, а при необхідності – послідовно чи вибірково в окремій його частині. Система оповіщення і керування евакуацією передбачає усі види зв'язку (телефонну – звичайну і мобільну, селекторну, комп'ютерну мережу).

Згідно з протипожежними вимогами та нормами будівлі обладнуються системами блискавко-захисту. Блискавко-захист – сукупність захисних заходів від розрядів атмосферної статичної електрики, який в свою чергу забезпечує захист населення, зберігає будівлі від згорання, вибухів. Одним з головних заходів захисту від блискавки є встановлення громовідводів.

Отже, стан пожежної безпеки у КВ ПАТ «Умовний Банк» можна достатньо високим, оскільки додержуються всі правила, інструктажі стосовно попередження пожежі, присутні всі необхідні системи оповіщування, необхідні матеріали та план евакуації розміщені в легкодоступних місцях.


Висновки до розділу 4

В КВ ПАТ «Умовний Банк» охорона праці здійснюється на належному рівні. Відповідно до законодавства відділення підпадає під об’єкти з кількістю працівників менше 50 осіб, тому функції служби покладені на керуючого відділенням. У відділенні є всі відповідні нормативні документи, та при прийомі на роботу проводяться відповідні інструктажі нових працівників. Окремим розділом колективного договору передбачені детальні умови охорони праці.

Робочі місця у КВ ПАТ «Умовний Банк» відповідають нормам, допомагають ефективно працювати, обслуговувати клієнтів в належному рівні. Створені відповідні умови мікроклімату та санітарно-гігієнічні умови для належної роботи. У відділенні відведена спеціальна кімната під кухню, де працівники можуть пообідати та випити чашку кави, зробивши невелику перерву в роботі.

Стан пожежної безпеки у КВ ПАТ «Умовний Банк» можна достатньо високим, оскільки додержуються всі правила, інструктажі стосовно попередження пожежі, присутні всі необхідні системи оповіщування, необхідні матеріали та план евакуації розміщені в легкодоступних місцях.

На нашу думку, в Карлівському відділенні №1 ПРГУ ПАТ «Умовний Банк» охорона праці знаходиться на достатньо високому рівні і створені всі умови для безпечної, комфортної та продуктивної праці.
ВИСНОВКИ

Проведене дипломне дослідження дозволяє поглибити наявні наукові розробки стосовно забезпечення надійності банків України на прикладі ПАТ «Умовний Банк» та дійти наступних висновків.

Надійність є недостатньо вивченим поняттям економічної теорії. У вітчизняній літературі в основному, піднімаються проблеми аналізу та управління надійністю, в той час як надзвичайно важливим є визначення її сутності.

Надійність комерційного банку  характеристика банку як фінансово-кредитного інституту, що відображає здатність виконувати покладені на нього функції та забезпечити виконання зобов’язань перед клієнтами та акціонерами.

До складових надійності банку правомірно можна допускати наступні характеристики банку: фінансову стійкість, стабільність, ліквідність, платоспроможність та конкурентоспроможність.

Оцінка надійності представляється як підсистема аналітичної функції управління, що базується на інформаційній системі банку, реалізується за допомогою сукупності аналітичних прийомів і способів, які дозволяють виявляти і вимірювати вплив факторів на надійність і обґрунтовувати відповідні управлінські рішення. Ефективність аналітичних процедур багато в чому обумовлюється якістю інформаційного забезпечення. Найбільш жорсткі вимоги традиційно пред'являються до облікових джерел інформації. Дані обліку й звітність банків більше, ніж якої-небудь іншої комерційної організації, піддаються контролю й нагляду з боку державних і інших регулюючих органів, що, з одного боку, спрощує процес систематизації інформації (коли процедури докладно описані в нормативних актах, що регулюють банківську діяльність), а з іншого боку  підвищує мінімальний рівень вимог до якості інформації.

Ефективне функціонування системи оцінки надійності стає можливим лише за наявності певного забезпечення, у складі якого слід виділити методичне та інформаційне забезпечення.

В роботі представлені основні підходи до проведення оцінки надійності банку: метод коефіцієнтів, метод CAMELS, метод факторного аналізу, метод узагальнюючої оцінки (рейтингу), методика Ширінської та метод Кромонова.

В КВ ПАТ «Умовний Банк» охорона праці здійснюється на належному рівні. Відповідно до законодавства відділення підпадає під об’єкти з кількістю працівників менше 50 осіб, тому функції служби покладені на керуючого відділенням. У відділенні є всі відповідні нормативні документи, та при прийомі на роботу проводяться відповідні інструктажі нових працівників. Окремим розділом колективного договору передбачені детальні умови охорони праці.

Робочі місця у КВ ПАТ «Умовний Банк» відповідають нормам, допомагають ефективно працювати, обслуговувати клієнтів в належному рівні. Створені відповідні умови мікроклімату та санітарно-гігієнічні умови для належної роботи. У відділенні відведена спеціальна кімната під кухню, де працівники можуть пообідати та випити чашку кави, зробивши невелику перерву в роботі.

Стан пожежної безпеки у КВ ПАТ «Умовний Банк» можна достатньо високим, оскільки додержуються всі правила, інструктажі стосовно попередження пожежі, присутні всі необхідні системи оповіщування, необхідні матеріали та план евакуації розміщені в легкодоступних місцях.

На нашу думку, в Карлівському відділенні №1 ПРГУ ПАТ «Умовний Банк» охорона праці знаходиться на достатньо високому рівні і створені всі умови для безпечної, комфортної та продуктивної праці.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ



  1. Кривенко, Л. В. Методичні підходи до визначення оцінки фінансової стійкості банківської системи // Вісник Університету банківської справи Національного банку України. – 2008. – №3. – с. 108-111  ISBN 978-966-483-001-7.

  2. Дзюблюк, О. В. Фінансова стійкість банків як основа ефективного функціонування кредитної системи [Текст]: монографія / О. В. Дзюблюк, Р. В. Михайлюк. – Тернопіль: ТНЕУ, 2009. – 316 с.  ISBN 128-505-637-102-3.

  3. Мстоян, К. В.
1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка