Опис педагогічного досвіду



Скачати 66.11 Kb.
Дата конвертації09.09.2017
Розмір66.11 Kb.
Опис педагогічного досвіду

« В кожній дитині живе талант,

кожна дитина – особистість.

Зумій це своєчасно побачити, зрозуміти та

розвити.»

В умовах докорінних економічних і соціальних перетворень сучасного суспільства відбувається перебудова і освітньої галузі. Великого значення в освіті ХХІ століття набула проблема розвитку особистості учня, його індивідуальності, підвищення інтелектуального та творчого потенціалу. Перед учителем сучасної школи постало завдання розвитку стійкого інтересу до навчання, до знань, підготовки учнів до цілеспрямованої та самостійної пізнавальної діяльності.

Пізнавальна діяльність є однією з провідних форм діяльності дитини, яка стимулює навчальну, на основі пізнавального інтересу. Тому активізація пізнавальної діяльності школярів – складова частина вдосконалення методів навчання. Виходячи із сказаного я працюю над проблемою: «Активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів шляхом використання самостійної роботи на уроках хімії".

Актуальність проблеми полягає в тому, щоб не просто повідомити учням певний обсяг готових знань, а навчити їх приходити до потрібних висновків самим у процесі активного творчого пошуку.

Для розв’язання цієї проблеми працюю над такими завданнями: формування та розвиток умінь активної пізнавальної діяльності школярів, виховання самостійності.

Провідну ідею досвіду я вбачаю в організації навчально-пізнавальної діяльності школярів через активні методи навчання, керівництво навчальними діями учнів та спонукання школярів до виконання різних видів завдань.

Новизна проблеми полягає в переосмислені змісту та розробка нових підходів до вивчення хімії в умовах застосування активних методів навчання та самостійної навчальної діяльності учнів.

Активізації навчально-пізнавальної діяльності школярів присвячені праці відомих учених Я.А. Коменського, І.Г. Песталоцці, Ж.Ж. Руссо, Ю.К. Бабанського, В.О. Сухомлинського, І.Я. Лернера, Т.І. Шамової, В. Бєлікова та інших. Активізація навчально-пізнавальної діяльності залежить від мотивації, яку найбільш вдало відображає „Я – концепція” В. Бєлікова «Я – хочу, я – можу, я – потребую».

Я вважаю, що формування наукових знань учнів відбувається успішно і постійно в умовах активного навчання, яке стимулює мислення, зацікавленість в надбанні знань, умінь, активізує розумову діяльність. Тому одним із важливих завдань учителя хімії на уроці є активізація діяльності учнів, уміння допомогти кожному засвоїти матеріал на такому рівні, який дасть можливість вільно орієнтуватися в житті. Учня треба навчити розуміти суть речей, аналізувати інформацію, вміти її шукати і застосовувати. Всім цим озброюють інтерактивні технології.

Суть інтерактивного навчання: полягає в тому, що навчальний процес відбувається за постійної, активної взаємодії усіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці). Використання інтерактивних технологій не є самоціллю у моїй роботі. Не на всіх уроках я використовую такі форми діяльності. Для мене найголовніше, щоб за допомогою інтерактивного в поєднанні з традиційним навчанням була створена така атмосфера у класі, яка б сприяла співробітництву, розумінню і доброзичливості й підвищувала інтерес учнів до предмета, посилювала у них прагнення здобувати знання самостійно, використовуючи вчителя як консультанта і організатора всього процесу. На уроках хімії я використовую такі інтерактивні методи:

1. Метод «Мікрофон» застосовую на етапі актуалізації опорних знань учнів або на етапі закріплення вивченого матеріалу.

2. Метод «Мозковий штурм» застосовую на етапі уроку – актуалізація опорних знань учнів. Цей метод базується на використанні знань учнів, здобутих на попередньому уроці; він потребує від них короткої, швидкої точної відповіді, передбачає вислуховування ідей без їх обговорення.

Учням подобається такий метод, як «один проти одного», коли кожна пара готує завдання для іншої пари. Таку технологію використовую в усіх класах.

3. «Метод - прес» використовую на етапі вивчення нового матеріалу. Учні дають відповіді на поставлені питання, аргументуючи їх.

4. «Робота в малих динамічних групах». Цей метод використовую на етапі вивчення нового матеріалу і закріплення його. Найкраще – на цілому уроці узагальнення і систематизації знань. Під час проведення узагальнюючих уроків можна використовувати такі ігри як КВК або «Найрозумніший», формуванню розумової діяльності учнів сприяють тренувальні ігри, такі як: «хімічний лабіринт», «Естафета», «Хто швидше», «Що зайве».

Узагальнюючі уроки я проводжу у формі мандрівки, як от «Подорож в країну Хімії», уроки – прес-конференції, уроки-дослідження, уроки-проекти.

Для успішної самостійної роботи потрібно бути уважним і спостережливим, вміти запам'ятовувати, виконувати розумові операції, цінувати й раціонально розподіляти час, фіксувати прочитане, побачене, прослухане (у вигляді тез, конспекту, реферату, анотації, рецензії та ін.). Цьому треба вчити учнів під час уроків, формуючи навички самостійної роботи, роз'яснюючи зміст і методику виконання домашніх завдань. Так, на уроках використовую роботу з підручником, довідковою літературою, спостереження і досліди, самоперевірки, необхідні учневі під час виконання домашніх завдань. Практикую також бесіди на теми «Як готувати уроки», «Бережи хвилину» та ін. Важливою умовою ефективності самостійної роботи учнів є систематичне контролювання виконання домашніх завдань, об'єктивна оцінка їх результатів. Посилити контроль за виконанням домашніх завдань дає змогу систематична перевірка учнівських записів у щоденнику. Великого значення надаю самостійній роботі учнів з дидактичним роздавальним матеріалом, са­мостійній роботі з підручником. Саме самостійність є тією важливою і необхідною проміжною ланкою переходу пізнавальної активності учня у творчу. Учень у такому разі підноситься до якості нового рівня в опануванні знань.

Наприклад, коли пропоную учням самостійно складати схему - конспект чи опорну схему якогось розділу, то навіть учні з початковим рівнем навчальних досягнень за допомогою підручника намагаються виконувати завдання. У кожного особисто на рівні своїх пізнавальних можливостей виникає інтерес до вивчення хімії. У своїй роботі я намагаюся творчо урізноманітнювати форми й методи роботи із учнями. Навчальний процес планую так, щоб триєдина мета (навчальна, виховна та розвивальна) була реалізована на уроці, для цього використовую різні методи та засоби навчання (словесні, наочні, учнівський хімічний експеримент тощо).

На своїх уроках я намагаюся поєднати традиційні та інноваційні методи навчання. При цьому враховую основні дидактичні принципи Я.А. Коменського: науковість, цілісність, послідовність.

Груповим є навчання, коли учні працюють разом у парах чи невеликих групах, спільно вирішують проблему, аналізують спільну тему або приходять до порозуміння заради створення нових ідей,нових комбінацій. На мою думку при груповій формі роботи навчальна діяльність не ізолює учнів один від одного, не обмежує їх спілкування, взаємодопомогу і співробітництво, а навпаки, створює можливості для об’єднання зусиль діяти погоджено і злагоджено, спільно відповідати за результатами виконання навчального завдання. Контакти і обмін думками в групі істотно стимулюють розвиток мислення учнів, сприяти розвитку і вдосконаленню їх мовлення, поповненню знань. Найбільш ефективною групова форма організації навчання є на етапах закріплення, поглиблення і систематизації знань. Вона дозволяє учням за короткий час актуалізувати теоретичні знання, оперативно перевірити засвоєння навчального матеріалу кожним членом групи, здійснити систематизацію знань. На мою думку саме групове навчання може стати не лише важливим резервом підвищення ефективності навчанню хімії, а й сприятиме активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів, перетворенню їх із об’єктів у суб’єкти навчання, формуванню у них самостійності, здатності до самоосвіти та самовиховання. Тому я надаю перевагу груповим формам роботи. На мою думку, саме робота в групах формує і розвиває ключові компетентності. Психолого-педагогічні дослідження та практичний досвід свідчить,що групова навчальна діяльність сприяє активізації й результативності навчання учнів, вихованню гуманних стосунків між ними, самостійності, уміння доводити і відстоювати свою точку зору, а також прислухатись до думки товаришів, дають могутній стимул розвитку особистості. Перевага цієї технології ще в тому, що вона забезпечує взаємне збагачення учнів, організацію спільних дій, яка активізує учбово-пізнавальний процес; спілкування, без якого не можливі взаєморозуміння; рефлексію, що визначає ставлення учнів до власних дій. За період педагогічної діяльності, я твердо переконалась, що без навчального, розвиваючого змісту завдань, евристичного характеру запитань вчителя, без врахування взаємозв’язків як в межах однієї, так і різних тем, будь-яка технологія, навіть технологія групового навчання залишається лише формою – «формою без змісту». А тому тільки за умовою «комплекс форм роботи + зміст навчальних завдань» можливе формування компетентного учня успішного випускника, творчої особистості.

Кожного разу прихожу до висновку, що глибокі знання з такого предмета, як хімія, потрібні не кожному учню, адже з цією наукою поєднають своє життя не всі. Тому намагаюсь формувати в учнів на уроках хімії життєві компетентності.

Досвід свідчить, що сучасний урок – це урок демократичний, він проводиться не для учнів, а разом з ними. Тому я буду постійно спрямовувати свою діяльність на те, щоб, озброївши дитину певними знаннями, навчити її шукати якомога ширше коло практичного застосування цих знань, які зроблять її краще пристосованою до мінливих життєвих колізій, допоможуть зберегти здоров’я і життя.



Я розумію, щоб стати гарним вчителем, необхідно не лише любити вчити інших, а й любити вчитися самому, постійно підвищувати свою кваліфікацію. К. Ушинський слушно зауважив: «Учитель як спеціаліст існує доти,дики сам вчиться».



База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка