Опис досвіду роботи класного керівника



Скачати 103.61 Kb.
Дата конвертації26.04.2016
Розмір103.61 Kb.
Опис досвіду роботи

класного керівника

Чернещинського НВК

«Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-дошкільний навчальний заклад»

Богомолової Тетяни Миколаївни

Виховати треба дитину так, щоб їй,

як одиниці, було добре на світі, щоб

її світ не потоптав, не кривдив, не

знищив, але, з іншого боку, щоб

вона вміла серед суспільності жити...

Ю. Дзерович

Виховання - процес, що починається з дитинства, коли в душу дитини закладаються основні життєві принципи, що допомагають їй стати Людиною з великої букви, сміливо увійти до епохи нового розуму і зайняти в ній гідне місце, усвідомлюючи себе особистістю й індивідуальністю.

Уміння виховувати – це все-таки мистецтво, таке ж мистецтво, як добре грати на скрипці або роялі, добре малювати картини, бути гарним слюсарем або пекарем. А важливий показник педагогічної майстерності, на мою думку,- це пошук нових шляхів підходу до дітей, уміння впливати на них.

У сучасних умовах, на мій погляд, необхідно дійти до кожного учня, створити кожному умови для розвитку індивідуальних здібностей, сформувати в дитини потребу до самовираження. Кожна людина хоче бути значною, соціально самостверджуватися, тому основним виховним завданням - вважаю реалізацію особистісно - орієнтованого підходу до виховання. Я твердо вірю в силу виховання, яка складається з дуже простих компонентів: любові до дітей, доброти, слова вчителя, сили особистого прикладу, справедливості - основи довіри, здатності прощати дитину.

Вчитель - учень - єдина духовна спільнота, а життєвий шлях дитини - шлях радості. Головне в моїй роботі - Всебічне забезпечення соціального розвитку учнів, формування соціально активної особистості через системне включення у процес взаємодії. І в це поняття я вкладаю духовну збагаченість, широкий світогляд, ерудицію, високу моральність, товариськість, здатність впливати на рішення, не протиставляючи себе колективу. З цією метою я звертаюся до тих загальнолюдських цінностей, які вироблялися століттями, впродовж всієї історії людських цивілізацій.

Людина. Сім'я. Вітчизна. Праця. Знання. Культура. Мир. Здоров'я. Земля. Ці поняття для мене - основа виховної роботи.

Я не можу бути байдужою людиною, оскільки спілкуюся не з предметами, а із справжнім дивом природи - дітьми. І це диво потрібно вигодувати теплотою свого серця, багатством душі. Серце дитини не прийме брехні, будь-яка нещирість буде виявлена, і її внутрішній світ закриється від педагога, що допустив помилку.

Анотація досвіду роботи класного керівника

Така дісталась вже нам робота.

Є в ній і радість, та є й турбота,

Є вічний пошук, безсонні ночі,

Та гріють душу дитячі очі.

Я вважаю, що класний керівник - найнеобхідніша людина для дитини в сучасній школі. У нього незвичайна місія в житті: не тільки керувати, направляти, але й виховувати. Його призначення - простежити за становленням особистості дитини, що входить у сучасний світ, виховати людину, здатну гідно зайняти своє місце в житті.

Як класний керівник, упевнена, що необхідний широкий підхід до особистості дитини. Мені здається, що украй важливо розуміти всебічний розвиток не як розвиток певних сторін і якостей особи, а як їх органічну єдність і цілісність.

Класний керівник повинен бути професіоналом. Він повинен уміти ставити себе поряд з дитиною в діяльності, а не напроти неї. Саме він повинен допомогти дитині зрозуміти себе і повірити в свої сили, створювати ситуації успіху. Для того, щоб допомогти дитині, я визначила для себе основне правило - «Упевненість. Успішність. Дивовижність. Переконливість. Шанобливість. Врівноваженість. Усмішливість». Сподіваюся, що ці відчуття, освітивши душу, зігріє серце дитини, направить її на шлях пізнання себе. Головне завдання вбачаю в тому, щоб достукатися до найпотаємніших куточків дитячої душі, допомогти кожній дитині повірити в себе. У своїй діяльності твердо дотримуюся заповідей класного керівника:



працюючи класним керівником вже не один рік, все глибше переконуюсь у тому, що розуміючи порухи душі й сердечні переживан...

Працюючи класним керівником вже не один рік, все глибше переконуюсь у тому, що розуміючи порухи душі й сердечні переживання дитини, її почуття, прагнення, і входячи в життя вихованців як своя, близька людина, справжній педагог зуміє зайнятися глибинним вихованням дитини, коли сама дитина стає його соратником у цьому процесі. Розуміти дітей – означає володіти щонайвищою майстерністю їхнього виховання. Хто виховує хороших людей, той і перемагає. Ми повинні піднятися до розуміння того, що кожна дитина, кожен учень – це Особистість, яку ми повинні відчути серцем, підтримати в разі необхідності, вселити надію на щасливе майбутнє. Головне – створити в людині Людину. Це як збудувати храм, що завжди не просто. Для цього потрібно змінити свою свідомість, перейти на інший рівень. Одягти інші окуляри. Інакше подивитися на світ. Адже тільки так можна і себе вдосконалити, і допомогти іншим досягнути життєвого успіху.



У системі виховного процесу класного керівника виділяю певні принципи виховання. Кожний принцип є важливий взаємопов’язаним складником. Їх органічне поєднання виступає запорукою ефективного створення учнівського самоврядування.

  • Принцип національної спрямованості виховання: формую у дітей та учнівської молоді національну свідомість, любов до рідної землі, свого народу, шанобливе ставлення до його культури; здатність зберігати свою національну ідентичність, пишатися своєю приналежністю до українського народу, брати участь у розбудові та захисті своєї держави.

  • Принцип культуровідповідності: базуючись на набутому впродовж історії морально-етичному досвіді людства, стикаюсь з проблемами, розв’язання яких вимагає творчого підходу. Вважаю, що проблематизація моральної культури є джерелом особистісного розвитку дитини, умовою привласнення нею загальнокультурних надбань.

  • Принцип суб’єкт – суб’єктної взаємодії: уникаю жорстоких приписів, не ставлюсь до вихованця як до пасивного об’єкта своїх впливів; рахуюсь з його психічним станом, життєвим досвідом, системою звичок та цінностей.

  • Принцип цілісності: виховання організовую як системний педагогічний процес, спрямований на гармонійний та різнобічний розвиток особистості, на формування в неї цілісної картини світу; передбачаю забезпечення наступності напрямів та етапів виховної роботи на різних освітніх рівнях; охоплюю всі сфери життєдіяльності дітей та учнівської молоді.

  • Принцип особистісної орієнтації: оскільки загальні закони психічного розвитку проявляються у кожної дитини своєрідно і неповторно, тому культивую у зростаючої особистості почуття самоцінності, впевненості у собі, визначаю її право на вільний розвиток своїх здібностей; надаю їй право почуватися індивідуальністю; спрямовую зусилля на розвиток світогляду, самосвідомості, культури потреб, емоційності сприйнятливості, відповідальної поведінки.

  • Принцип превентивності: враховуючи інтереси особистості та суспільства, спрямовую свої дії на профілактику негативних проявів дітей та учнівської молоді, на допомогу та їх захист, вироблення імунітету до негативних впливів соціального середовища. При цьому забезпечую систему заходів економічного, правового, психолого-педагогічного, соціально- медичного, інформаційно-освітнього характеру, спрямованих на формування позитивних соціальних настанов, запобігання вживанню наркотичних речовин, різних проявів деструктивної поведінки та формування навичок здорового способу життя, культури статевих стосунків.

  • Акмеологічний принцип: орієнтую виховний процес на найвищі морально-духовні досягнення й потенційні можливості вихованця; створюю умови для досягнення життєвого успіху особистості, розвитку її індивідуальних здібностей. Напрями виховної роботи втілюються у відповідних результатах міцно й органічно засвоєних загальнолюдських і національних цінностях, стратегії життя, яка передбачає постійний рух до здіснення все нових, соціально значущих задумів.

Сучасний зміст виховання в Україні складає науково обґрунтована система загальнокультурних і національних цінностей та відповідна сукупність соціально значущих якостей особистості, що характеризують її ставлення до суспільства і держави , інших людей, самої себе, праці , природи , мистецтва. Система цінностей і якостей особистості розвивається і виявляється через її власні ставлення. Цей процес передбачає поєднання інтересів особистості, суспільства, держави, нації. Важливим завданням для мене є виховати багатогранну, всебічнорозвинену людину, достойного громадянина. Виконання цього завдання, впровадження особистісної орієнтації я здійснюю за допомогою системи цінностей, передбачених «Основними орієнтирами виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів»:

1. Ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави виявляється у таких якостях, як патріотизм, національна свідомість, правосвідомість, політична культура та культура міжетнічних стосунків.

У підлітковому віці виховується духовно осмислений, рефлексивний патріотизм, який поєднує любов до свого народу, нації, Батьківщини з почуттям поваги до інших народів, своїх і чужих прав і свобод.

2. Ціннісне ставлення до людей виявляється у моральній активності особистості, прояві чуйності, чесності, правдивості, працелюбності, справедливості, гідності, милосердя, толерантності, совісті, миролюбності, доброзичливості, готовності допомогти іншим, тактовності, ввічливості; здатності прощати і просити вибачення, протистояти проявам несправедливості, жорстокості.

У дітей зростає цінність дружби з однолітками, розширюється сфера соціального спілкуваня, засвоюються соціальні цінності, формуються соціальні мотиви поведінки, виникає критичне ставлення як регулятор поведінки.



3. Ціннісне ставлення до себе виступає важливою умовою активної життєвої позиції і передбачає сформованість у зростаючій особистості вміння цінувати себе як носія фізичних, духовно – душевних та соціальних сил. - Ціннісне ставлення до свого фізичного " Я " .

Основними завданнями виховання учнів середнього шкільного віку є формування свідомого ставлення до власного здоров’я та здорового способу життя, розвиток зібраності, фізичної готовності до навчання , вміння позитивно оцінювати свою зовнішність, поставу, розвиток рухових здібностей, вміння цікаво проводити вільний час, формування високої рухової активності , позитивних звичок . - Ціннісне ставлення до свого психічного " Я ". У підлітковому віці в учнів виховується вміння спостерігати за собою , аналізувати перебіг своїх думок і переживань, зіставляти з ними свої вчинки. У цьому віці інтенсивно розвивається прагнення до самоствердження, з’являється хворобливе переживання неуспіху, зростає роль самооцінки в регуляції поведінки.



4. Ціннісне ставлення до природи формується у процесі екологічного виховання і виявляється у таких ознаках: усвідомлення цінності природи в житті людини, самоцінності природи; почуття особистої причетності до збереження природних багатств, відповідальності за них; здатність особистості гармонійно співіснувати з природою; поводитися компетентно, екологічно безпечно.

У підлітковому віці природа розглядається як об’єкт охорони, а не користі, ступінь психологічної близькості з об’єктами природи вищий, ніж з усіма "значущими іншими ".



5. Ціннісне ставлення до праці - це усвідомлення дітьми соціальної значущості праці, розвинену потребу в трудовій активності, ініціативність, схильність до підприємництва, готовність до творчої діяльності.

У підлітковому віці формується свідоме ставлення до власних інтересів, здібностей, суспільних цінностей, пов’язаних з вибором професії та свого місця у суспільстві .



6. Ціннісне ставлення до мистецтва формується у процесі естетичного виховання і виявляється у відповідній ерудиції, широкому спектрі естетичних почуттів, в діях і вчинках, пов’язаних з мистецтвом. У підлітковому віці мистецтво використовується як засіб духовного становлення, пізнання свого внутрішнього світу.

Ще з молодшого шкільного віку дуже важливо закласти своєрідний фундамент рухомості дитини, тобто виховати уміння проявляти ініціативу в організації життя класу. Вважаю, що саме цінування цієї ініціативності, довіра до дітей і орієнтація в роботі на їх запити, інтереси та їх бажання - забезпечення найсприятливіших умов соціалізації особистості. Ефективність виховного впливу на учнів значною мірою залежить від встановлення правильного контакту з класом. А справа ця нелегка.

Майстерність класного керівника полягає в тому, щоб вчасно підказати учням правильну лінію поведінки, переконати їх, розбудити їхню думку, повірити в їхні сили та можливості, підтримати їх добрим словом. А слово – це найтонший різець, здатний доторкнутися до найніжнішої рисочки людського характеру. Вміти користуватися ним – велике мистецтво. Словом можна створити красу душі, а можна й спотворити її. Слово – це ніби той місток, через який наука виховання переходить у мистецтво, майстерність. Воно потрібне дитині кожної хвилини – і тоді, коли вона втішається радощами життя, і тоді, коли її серце стискає сум.

Мій клас у школі називають співучим. Тож постійна підготовка до шкільних конкурсів, концертів, розважальних програм є важливою складовою виховної діяльності з класом. Жоден шкільний чи сільський концерт не обходиться без участі моїх вихованців. Творчі здібності учнів розвиваю власним прикладом. Сама захоплююсь рукоділлям і прагну навчити своїх вихованців творити чудеса з паперу у техніках квілінгу, модульного та простого оригамі, а також з солоного тіста. Колективні роботи вихованців мого класу милують очі глядачів на шкільних та районних виставках дитячої творчості.

Я з радістю віддаю всі свої ідеї дітям, і радію, коли бачу, як вони вбирають у себе всю інформацію, надану мною, настрій, який я несу їм, радість і щастя, яке мені хочеться розділити з ними.

Отже, я завжди буду пам’ятати, що кожне питання, кожна проблема і, головне, кожна дитина мають свою власну стежку, яку я допомагаю роздивитись. А для пошуку вірних шляхів я буду користуватись і досвідом спеціалістів, і слухати власне серце, свою фантазію, і пам’ятатиму про нестандартність, яка може додати декілька яскравих кольорів до нашого життя.






База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка