Ольга Третяк Виховання у молодших школярів ціннісного ставлення до людини в навчально-виховному процесі



Сторінка5/10
Дата конвертації11.04.2016
Розмір1.97 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10
Тематичний план курсу


п⁄п


Зміст

Вид навчальної діяльності

Час

1.

Вступ до курсу.

Організаційна частина. Ознайомлення з правилами взаємодії.




Презентація.


0,5 годин

Тема 1. Професійно-педагогічна спрямованість особистості вчителя початкових класів на виховання у молодших школярів ціннісного ставлення до людини.




2.

Проблема ціннісного ставлення до людини у сучасних реаліях

Лекція

1 година

3.

Педагогічна етика вчителя. Імідж вчителя.

Семінарське заняття

2 години













Тема 2. Роль і завдання сучасної школи у вихованні ціннісного ставлення до людини в молодших школярів

4.

Використання навчально-виховного потенціалу у вихованні ціннісного ставлення до людини в молодших школярів

Лекція

1 година

5.

Створення виховного середовища у школі

Практична робота

0,5 години

6.

Використання інноваційних технологій і методик у вихованні молодших школярів ціннісного ставлення до людини: (критичне мислення, ейдетика, філософія для дітей, казко терапія та ін..)

Семінарське заняття

1 година

7.

Організація позакласної ї позаурочної виховної діяльності у школі, спрямованої на виховання молодших школярів ціннісного ставлення до людини в учнів 1 – 4 класів.

Лекція

1 година

8.

Планування виховних заходів, спрямованих на виховання молодших школярів за проблемою дослідження.

Практична робота

1 година

Тема 3. Роль сучасної сім’ї у вихованні молодших школярів ціннісного ставлення до людини

9.

Основні правила взаємодії сім’ї та школи у вихованні молодших школярів ціннісного ставлення до людини.

Семінарське заняття

1 година

10.

Ціннісне ставлення до вчителів та батьків. Етика взаємодії.

Тренінг

1 година



Тренінг для вчителів
Тема: Виховання ціннісного ставлення до людини у вчителів.

Мета: Розширити знання про сутність і зміст ціннісного ставлення до людини; досягти усвідомлення вчителями особливостей сприймання партнера по спілкуванню і способів взаємодії з іншими людьми у різноманітних ситуаціях; навчитися проектувати способи спілкування та взаємодії з учнями, батьками, учителями у відповідності з основними принципами ціннісного ставлення до людини; засвоїти на практиці один із можливих способів виховання ціннісного ставлення до людини.

Обладнання: ватман, папір формату А4, маркери, спікери, скоч.

Хід тренінгу

І етап. Організаційний

1. Привітання, знайомство, створення комфортної психологічної обстановки.

2. Складання спільно з учасниками правил поведінки під час заняття, їхнє фіксування у письмовій формі (на дошці).

Орієнтовні правила:


  • приходити на заняття вчасно;

  • бути активним;

  • бути толерантним;

  • говорити коротко, по суті, по черзі;

  • правило однієї піднятої руки (хочу висловитися);

  • правило двох піднятих рук (мовець говорить довго, не за темою);

  • правило добровільності.

Вправа «очікування» (5 хв.)

Ведучий роздає кожному учаснику спікери, у вигляді сердечок. І пропонує записати свої очікування від сьогоднішнього заняття. Учасники зачитують свої записи, приклеюють на плакат.

3. Мотивація учасників: визнання бажаного кінцевого результату участі в занятті.

4. Повідомлення теми (проблеми) заняття, коротке ознайомлення з технологією його проведення.

Україна сьогодні переживає моральну і духовну кризу, економічну та політичну нестабільність, поширення конкуренції на всі види людських стосунків, що вплинуло на ставлення до людини як до засобу. Такі суспільні трансформації деструктивно позначились на морально-етичних цінностях сучасної особистості. Тому ціннісне ставлення до людини, звернення до її внутрішнього світу набуває актуальності в сучасних умовах.

ІІ етап. Реалізація вирішення проблеми заняття в ході мозкового штурму

1. Що Ви вкладаєте у зміст „ціннісне ставлення до людини”?



Цінності є значущість певних реалій дійсності з точки зору задоволення матеріальних і духовних потреб, інтересів людини; це те, що може цінувати особистість, що є для неї значущим і важливим.

Ціннісні орієнтації – відносно стійка система спрямованості інтересів і потреб особистості на певну ієрархію життєвих цінностей, схильність у наданні переваги певним цінностям у різних життєвих ситуаціях, способів розрізнення особистісних явищ і об’єктів за рівнем їхньої значущості для людини.

Поняття «ціннісне ставлення до людини» випливає з поняття «цінність», «ціннісна орієнтація» Ціннісне ставлення до людини, визнання її найвищою цінністю містить також поведінкові аспекти культури людських взаємин, які в повсякденному житті мають вигляд різних «технологій» діяльності та поведінки. Те, як ставляться до людини інші, більшою мірою визначає її ставлення до себе.[5]

2. Які навчальні предмети, на Вашу думку, найефективніше формують в учнів ціннісне ставлення до людини?

3. На які вікові особливості слід звернути особливу увагу, виховуючи ціннісне ставлення до людини?

4. Як, на Вашу думку, можна залучити сім’ю до роботи з виховання в учнів ціннісного ставлення до людини?

5. Що, на Ваш погляд, найбільше цінують учні у собі та у своїх однолітках?

6. Які інноваційні технології слід використовувати в навчально-виховному процесі початкової школи з метою ефективного формування в учнів ціннісного ставлення до людини?

7. Яку методичну допомогу Ви хотіли б одержати для здійснення виховної роботи за цим напрямком?

ІІІ етап. Імітаційні ігри

Вправа „Дитина”

Група учасників сідає в коло і по черзі кожен учасник дає визначення поняття „дитина” (учень початкової школи). Починати слід обов’язково зі слів: „Дитина – це…”, а закінчувати речення можна так, як хто з учасників вважає за потрібне. Потім кожен отримує завдання скласти словесний портрет сучасного учня початкових класів, виділяючи основні якості особистості. Після виконання самостійної роботи учасники по черзі знайомлять всіх з образом „свого” сучасного учня. Наступний етап вправи – зясування змісту образу ідеального учня у вчителів. Учасникам пропонується створити групові скульптури (пантомімічні образи) ідеального учня початкових класів.



Вправа „Урок”

Кожен учасник сідає за свою парту. Розігрується сцена „Урок”. Кожен грає свою роль. Учасник, який виконує роль учителя, проводить звичайний урок.

Група об’єднується у пари: один – учень, інший учитель. Кожному учителю потрібно висловити негативну і позитивну оцінку. Спочатку негативна оцінка, наприклад: „Сідай, два”. Учитель має можливість сказати цю фразу своїми словами, з власною інтонацією, у своїй манері. Потім учитель вимовляє позитивну фразу, наприклад: „Молодець, дванадцять”. Після закінчення відбувається обговорення, на якому „учні” висловлюють свої враження (які почуття відчували, коли учитель позитивно оцінював, та коли на адресу „учня” прозвучала негативна фраза).

Вправа „Несимпатична людина”

Пригадайте свої стосунки з неприємною для Вас людиною, з якою Ви уже розірвали стосунки. А зараз, використавши ретроспективний аналіз міжособистісних стосунків, спробуйте знайти у його характері, поведінці не менше 5 – 6 позитивних якостей. Уявіть, що у нього або з ним сталася біда. Які почуття Ви відчуваєте? Чи змінить ця подія Ваше ставлення до неприємної для Вас людини?



Вправа „Інтонація”

Кожен учасник промовляє яку-небудь позитивну фразу, звертаючись до учня. Наприклад, „Молодець! У тебе добре виходить”. Обов’язково фраза повторюється учасником не менше п’яти разів з різною інтонацією голосу і виразом обличчя.

Вся група вирішує, які фрази були вдалими, а які ні. Ведучий разом з групою допомагає кожному учаснику знайти найбільш виразну інтонацію для спілкування з учнями.

Вправа „Розсерди”

Учасникам пропонується ігрова ситуація „Учитель на уроці”. (Учасники, які виступають у ролі учителя стикаються з різноманітними ситуаціями):



  • учень відволікається, крутиться;

  • учень викрикує або коментує дії учителя;

  • учень не виконав домашнього завдання (каже, що забув зошит);

  • учень грубить, із запізненням заходить у клас;

  • учень затіяв бійку з сусідом по парті, а у цей час учитель повернувся до дошки, пояснюючи задачу.

Учасник, який грає роль „учителя”, словом і дією реагує на вчинки „учня”.

Вправа „Мій важкий учень”

Всі учасники тренінгу по черзі розповідають про свого важкого учня: як він виглядає, як виглядає, як веде себе на уроці, які у нього оцінки, які ситуації з ним відбуваються. Учасники описують, як вони взаємодіють з таким учнем.

Група допомагає знайди найефективніші способи.

Вправа „Тиск”

Пропонуємо вправу для вчителів, які знаходяться у хороших стосунках між собою. Станьте один напроти одного. Доторкніться долонями. Домовтесь про те, хто буде ведучим. Завдання ведучого натиснути долонями на долоню свого партнера. Потім поміняйтеся ролями. Розкажіть про свої враження один одному. Не забувайте, що вдаючись до психологічного тиску, Ви ризикуєте викликати у нього зворотну реакцію: не коритися, а протистояти. Тобто, замість допомоги, він просто відмовиться від контакту з Вами. Подумайте, що краще?



ІV етап. Рефлексія

Вироблення єдиного колективного рішення щодо шляхів розв’язання проблеми

- Визначення рівня досягнення кожним учасником поставленої на початку заняття мети.

- Завершення заняття, побажаннями учасникам на майбутнє.



Список рекомендованої літератури для вчителів початкових класів для самостійного опрацювання по темі:

Виховання у молодших школярів ціннісного ставлення до людини”




  1. Бех І.Д. Виховання особистості: Підручник. – К.: Либідь, 2008. – 848 с

  2. Бех І.Д. Молодший школяр як особистість // Навчання і виховання учнів 4 класу: Метод. посібник для вчителів. – К.: Початкова школа, 2005.

  3. Бех І.Д. Формування у дитини почуття цінності іншої людини // Педагогіка толерантності. – 2001. – №2 (16). – с.16 – 23.

  4. Киричок В. А. Гуманне ставлення до дитини: методичний посібник [для вчителів] Віра Андріївна Киричок. – К.: Інфодрук, 2004. – 56с.

  5. Кононко О.Л. Шкільна адаптація та психологічний вік ⁄⁄Початкова школа. – 2002. - №1. – С. 5-10.

  6. Макаренко А.С. Методика організації виховного процесу // Твори в 7 т. Т.5. – К.: Рад. школа, 1954. – 382 с

  7. Петрова В.И., Трофимова Н.М., Хомякова И.С., Стульник Т.Д. Азбука нравственного взросления. – СПб.: Питер, 2007. – 304с

  8. Савченко О.Я. Виховний потенціал початкової освіти: посібник для вчителів і методистів початкового навчання / О.Я.Савченко. – 2-ге вид., переробл. – К.: Богданова А.М. М., 2009. – 226с.

  9. Сухомлинський В.О. Дисципліна і самодисципліна. Відповідальність перед колективом і перед самим собою ⁄ В. О. Сухомлинський ⁄⁄ Вибрані твори в 5-ти т. – К.,т1977. - Т.3. – 670 с.

  10. Сухомлинський В.О. Про деякі питання морального виховання / В. О. Сухомлинський //Вибрані твори в 5-ти т. – К., 1977. – Т.4. – 638с.

  11. Сухомлинський В.О. Народження добра / В.О.Сухомлинський // Вибрані твори: в 5-ти т. – К., 1977. – Т.5. – 639 с.

  12. Фромм Э. Психоанализ и этика /Фромм Э. – М.: Республика, 1993. – 415 с.

  13. Хухлаева О. В. Тропинка к своему Я: уроки психологии в начальной школе (1 – 4). 3-е изд. – М.: Генезис, 2009. – 344с

  14. Щуркова Н.Е. Классный час: Поговорим о жизни…: Материалы для воспитателей и классных руководителей. – 2-е изд., испр. и доп. – М, : АРКТИ, 2008. – 168 с.

  15. Щуркова Н.Е. Мухин М.И. Желанова А.В. Новое воспитание в новой школе ⁄Под общ. Ред. Н.Е. Щурковой. – М.: АРКТИ, 2012. – 264 с.

  16. Юлина Н.С. Философия для детей. – М.: „Канон +” РООИ „Реабилитация”, 2005. – 464 с.

Тексти для читання на уроках з позакласного читання та у сімейному колі

1 – й клас
В. Багірова

Оце так ввічливість

Іринка прийшла з дитячого садка й розповідає:

- Мамо, Ганна Іванівна казала, що ми повинні бути ввічливими.

Увесь вечір Іринка намагалася бути до всіх уважною, не забувала казати „чарівні“ слова.

А другого дня її як підмінили

- Що з тобою, Донечко? – питає мама. – Хіба ти забула про ввічливість?

- А сьогодні нам вихователька нічого не казала.

Запитання:


  • Про що розповіла Іринка мамі?

  • Чому Іринка наступного дня перестала бути ввічливою?

  • Що означає бути ввічливою?

  • Які ти вживаєш „чарівні” слова?

  • Чи подобається тобі вживати „чарівні” слова?

  • Що відчувають рідні люди, коли ти з ними вітаєшся, дякуєш?



І. Січовик

Не вихований ведмідь

В лісі жив Ведмідь-гультяй,

Знав єдине слово : „Дай!”

- Дайте меду і малини!

- Дайте рибки і калини!

Дорікали звірі вслід:

- Ну й неввічливий ведмідь!

Чи тобі завчити важко

Чарівні слова: Будь ласка!

Запитання:


  • Як звали ведмедя?

  • Чому його так назвали?

  • Яких слів не міг запам’ятати ведмідь?

  • Коли потрібно казати „Будь ласка!”


В. Сенцовський

На кладці
До вузенької кладки, що лежала над каламутним струмком, підійшла бабуся з кошиком. З острахом ступила на дошку й тихенько подибала.

На середині потічка кладка хитнулася, бабуся зойкнула й завмерла.

Неподалік Андрійко з Тимком пускали паперові кораблики. Швидка весняна вода підхоплювала їх і несла до глибокого яру.

Побачили хлопці бабусю й засперечалися, чи вдасться їй пройти по вузькій дошці без палиці.



  • А от побачимо, - сказав Тимко.

Тим часом бабуся не втрималася на кладці й оступилась у воду, набравши повні черевики.

Хлопці підбігли до неї, допомогли вибратися.



  • Спасибі, мої ластів’ята, - подякувала старенька і з кошика дістала хлопцям по яблучку.

Але Андрійко з Тимком почервоніли і, не взявши гостинця, побігли геть

Запитання:

  • Про кого це оповідання?

  • Що робили хлопці біля струмочка?

  • Про що засперечались хлопчики?

  • Чому бабуся не втрималась на кладці?

  • Чому хлопці вирішили допомогти бабусі?

  • Як бабуся віддячила своїх рятівників?

  • Чому хлопці почервоніли?

  • Як би ти вчинив у подібній ситуації?



Ю. Єрмолаєв

Кращий друг
Залишив Коля свій самокат у дворі, а сам пішов обідати. Не встиг поїсти, як бачить: на його самокаті Вовка Кащенко катається. Розсердився Коля і у двір мерщій побіг.

„Зараз, - думає, - відлупцюю Вовку, щоб чужі речі без дозволу не брав”.

Підскочив до нього сердитий, навіть кулаки зжав. А Вовка побачив його і сказав хлопчику, який поряд стояв:


  • Познайомся, Ваня, це мій кращий друг Коля.

Зніяковів Коля, розжав кулаки і неждано для себе сказав:

- Чому ти на самокаті не катаєшся?..



Запитання:

  • Чому Коля залишив свій самокат?

  • Чому розгнівався Коля?

  • Хто без дозволу взяв самоката?

  • Що саме зупинило гнів Колі?

  • У яких випадках ти гніваєшся на своїх друзів?

  • Як би ти вчинив у подібній ситуації?

  • Кого з хлопців ти хотів мати за друга? Поясни свій вибір.



Я. Тайц

По суниці

Ось і суниці поспіли. Бабуся взяла кружечку, пішла до лісу – і давай збирати. Тільки бабуся – у кружечку, а Надя – у ротик.

Прийшли додому. У бабусі повна кружечка, а у Наді – пуста, навіть дідуся пригостити нічим. Соромно стало Наді.

Наступного дня вона пішла до лісу, жодної ягідки не з’їла – все в кружечку. Прийшла додому і каже дідусю:

- Їж, дідусю!

- А сама що ж?

- А я вчора їла.

- Учора не рахується, - сказав дідусь. – Давай разом.

І вони з Надійкою стали їсти із одної кружечки. Надя ягідку, дідусь ягідку. Так всі і поїли.

Запитання:

- Куди ходила Надя з бабусею?

- Які ягоди збирали?

- Чому Наді було соромно?

- Як би ти вчинив на місці Надійки?

- Над чим нас заставляє замислитися цей твір?

- Чи завжди ти пригощаєш своїх бабусю і дідуся?

В. Росін

Газета

Дві подружки, Оля і Ніна, сиділи в саду на лавці. Доріжкою, спираючись на палицю, проходив дідусь. Недалеко від дівчаток він зупинився і, вийнявши хусточку, почав протирати ним окуляри. І тут у нього з-під пахви впала складена трубкою газета.



А Ніна не стала кричати. Підхопилась з лавки, підняла газету і простягла її дідусеві.

  • Ви загубили, - сказала вона. – Візьміть , будь ласка.

Запитання:

  • Як звали дівчаток?

  • Що робили дівчатка у саду?

  • Хто проходив доріжкою повз дівчаток?

  • Що загубив дідусь?

  • Хто з дівчаток допоміг дідусеві?

  • Які „чарівні” слова сказала Ніна?

  • Як би ти вчинив у подібній ситуації?


В. Осеєва

Просто так

Костя зробив шпаківню і гукнув Вову:



  • Поглянь, який я будиночок для птахів зробив.

Вова аж присів від захоплення.

  • Ой, який чудовий! Зовсім як справжній! З ґаночком! Знаєш що, Костику, - несміло сказав він, - зроби і мені такий. А я тобі за це планер зроблю.

  • Гаразд, - погодився Костик. – Тільки давай не за те і не за це, а просто так: ти мені зробиш планер, а я тобі шпаківню.

Запитання:

- Чому твір має такий заголовок?

- Як звали хлопців?

- Яким був Костя?

- Яким був Вова?

- Кого з хлопців можна назвати безкорисливим?

- Чи робиш ти щось своєму другу просто так?

- А твій друг для тебе зробить щось просто так?

- Чи важко бути безкорисливим?

- Кому легше живеться на світі: користолюбній людині чи безкорисливій?Чому?

В. Осеєва

Загублена рукавичка
Зима. Діти гралися у дворі: кидалися сніжками, ліпили снігову бабу. Іринка загубила рукавичку. У неї дуже змерзли руки, навіть пальчиками не могла поворушити. Вона почала дихати на них, намагаючись зігріти, але без рукавичок нічого не виходило.

Владик помітивши це, вигукнув: „Ех ти, Маша – растеряша. Взимку не можна без рукавичок. Ось у мене дивись - новенькі, м’якенькі і мені зовсім не холодно!” Тай побіг далі гратися у сніжки.

А Захар нічого не сказав. Він мовчки підійшов і надів на її руку свою рукавичку.

Іринка з вдячністю подивилася на нього.



Запитання:

  • Чи зустрічалися Вам такі хлопчики?

  • Який хлопчик Вам сподобався?

  • Як би ви вчинили на місці хлопчиків?

  • Прояви яких рис характеру можемо помітити у вчинках Владика і Захара?

  • Що повчального Ви взяли із цієї розповіді?

  • Що доброго можете сказати про свого друга?


Г.Різник

Допомогли

Ганнуся та Марійка йшли зі школи. Якраз бабуся несла воду.

- Давайте ми вам допоможемо.

- Прошу, - сказала радо бабуся.

- Дай, я понесу. – схопилася за відро Марійка.

- Ні , я! – заперечила Ганнуся.

- Чому ти? – розсердилася Марійка.

- А чому саме ти? – відповіла Ганнуся.

- Я взяла перша, - наполягала Марійка.

- Не дам, бо і я хочу, - не поступалася Ганнуся.

- Давай мені…

Бабуся чекала, чекала, слухала, слухала, як дівчатка сперечаються, нарешті взяла відро і сама понесла додому. А Ганнуся з Марійкою цього навіть не помітили. Вони ще довго стояли на вулиці й сперечалися, кому з них нести відро.



Запитання:

- Кого дівчатка зустріли по дорозі додому?

- Що дівчатка запропонували бабусі?

- Чому дівчатка не змогли допомогти бабусі?

- Що відчувала бабуся після такої „допомоги”?

- Яку пораду зможете дати дівчаткам?

- Придумайте продовження такої ситуації.



В. Сухомлинський
У кого радість, а в кого горе
Діти зібралися їхати на екскурсію. Хотіла поїхати й Галя. Та ось у неї тяжко захворіла мама. Приходить Галя до школи заплакана.

  • Чого це ти така сумна? – питають товариші.

  • Мама дуже хвора. Не поїду я на екскурсію.

Тяжко стало на душі в дітей. Як же можна радіти, веселитися, коли в товариша горе?

І вирішили діти: почекаємо, поки в Галі одужає мама, тоді й поїдемо на екскурсію.

Минуло три тижні. Галина мама одужала – і весь клас поїхав на екскурсію. Поїхала й Галя.

Коли в тебе радість, у другої людини може бути горе.



Запитання:

- Куди зібралися діти?

- Чому плакала Галя?

- Як повели себе Галині однокласники?

- Чи можна вважати клас, де навчається Галя, дружним? Чому?

- Чи в дружному класі ти навчаєшся?

- Які слова слід сказати, щоб підтримати людину у важку хвилину?

- Як можна допомогти сумній людині?

2 – й клас



Д. Михайлов
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка