Окремі аспекти виховної діяльності закладу освіти в сучасних умовах



Скачати 183.75 Kb.
Дата конвертації11.04.2016
Розмір183.75 Kb.
УДК 37.017:37.018:37.035.6

С. І. Шеремет,

завідувачка науково-методичної лабораторії проблем виховання



Окремі аспекти виховної діяльності закладу освіти в сучасних умовах

У статті проаналізовано протиріччя та виклики, з якими зустрічаються учасники навчально-виховного процесу при побудові виховного середовища сучасного навчального закладу. Визначено завдання, які спрямовані на удосконалення виховного процесу. Загострено увагу на пріоритетних напрямах роботи та реалізацію нормативно-правових документів, які окреслюють державну політику освітньої галузі. Подано коротке обґрунтування діяльності педагогів з окремих аспектів виховної діяльності і рекомендовано заходи щодо відзначення важливих пам’ятних та ювілейних дат у 2014/2015 навчальному році.



Ключові слова: модернізація, парадигма освіти, соціалізація, виховна робота, виховний процес, моделі виховних систем, виховне середовище, виховний простір, концептуальні підходи, змістові лінії, ціннісні орієнтації, інформаційні технології, медіа-середовище.

1. Виклики та завдання щодо розбудови виховного середовища навчального закладу.

Входження України в європейський освітній простір, сучасні процеси розбудови національної системи освіти детермінують зміни як концептуальних підходів, так і самої парадигми освіти й виховання учнів. Ці зміни стосуються створення позитивного освітнього середовища, інноваційних виховних моделей, перегляду змістовного наповнення форм та методів навчання й виховання підростаючого покоління.

Сьогодні ми увійшли у період протиріч. Якщо раніше було достатньо залучити підлітків до трудового, політичного й громадського життя і вже можна було говорити, що учень усвідомив своє місце та набув певних компетентностей, які допоможуть йому в реальному житті. Сьогодні цього недостатньо. Життя ставить нові завдання. Тому розбудова і удосконалення виховного процесу закладу потребує сучасного спрямування, в основі якого формування особистості, здатної протистояти викликам соціуму.

Слід загострити увагу на викликах, які зустрічаються на шляху побудови виховного середовища сучасного навчального закладу:

— суперечливий характер економічного, соціального, політичного розвитку суспільства приводить до того, що підлітки не завжди можуть знайти можливості для застосування своїх знань та умінь;

— розбіжності між високим рівнем освіти і культури дорослих і низьким матеріальним рівнем їхнього життя, що стає головною причиною появи негативних явищ у середовищі підлітків;

— знецінення освіти, падіння авторитету вчителя, зростання агресивності, жорстокості, нігілізму підлітків;

— організоване і цілеспрямоване виховання в школі та стихійний вплив довкілля, протистояння між школою і громадськістю;

— протиріччя засобів масової інформації (політичне життя країни, історичне минуле нашої держави, ідеали у суспільстві);

— здійснення процесу виховання без урахування бажань, інтересів, запитів дітей, що породжує у виховному процесі формалізм.

Акцентуючи увагу на реалізацію сучасних завдань виховання, рекомендуємо спрямувати діяльність освітніх закладів на удосконалення виховного процесу, що передбачає:

1. Організацію виховних центрів. Як стверд­жував В. Сухомлинський, «у школі і стіни повинні говорити». Інформаційно-образна насиченість шкільних приміщень не тільки збагачує учнів знаннями, а й має відчутний виховний вплив на них.

2. Створення в закладі морально-психологічного клімату поваги до знань. Школа має пропагувати серед учнів думку, що у цивілізованому суспільстві людині вигідно бути вихованою і освіченою. Це потрібно й суспільству. Треба долати тимчасове явище неповаги до вихованості й освіченості, яке, на жаль, ще існує.

3. Підбір раціонального змісту виховання відповідно до його мети і рівня вихованості колективу й окремих учнів. Школа повинна відчувати, який напрям змісту виховання треба посилити на певному етапі проведення виховної роботи. У ситуації, яка склалася сьогодні, пріоритетом є формування громадянських і патріотичних цінностей особистості, вміння вибудовувати толерантні відносини між представниками різних національностей і народностей.

4. Розумне співвідношення між інформаційними методами впливу на учнів і залученням їх до різних видів діяльності.

5. Своєчасне проведення виховних заходів, які спрямовані на профілактику негативних явищ в учнівському середовищі. Нерідко вони проводяться лише після того, як у школі стався неприємний випадок.

6. Використання різноманітних та інноваційних форм і методів виховного впливу, що відповідають віку учнів.

7. Підвищення емоційності виховних заходів. Твердження психологів полягає в тому, що знання засвоюються швидше і стають переконаннями за умови, коли учень емоційно переживає.

8. Створення умов для розвитку самостійності та ініціативи учнів, їх самоосвіти та самовиховання.

9. Подолання авторитарного стилю у ставленні педагогів до учнів.

Враховуючи дані аспекти, обґрунтуємо певні напрями виховної діяльності, які слід враховувати при побудові та удосконаленні виховного процесу в освітніх навчальних закладах у новому навчальному році.

2. Рекомендації щодо організації виховної діяльності закладу у 2014/2015 н. р.

Акцентуємо увагу на те, що в Україні забезпечено правове регулювання питань функціонування системи освіти, діяльності навчальних закладів різних типів і форм власності, організації різних форм навчання, яке відображено в Національній стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року. У 2014/2015 н. р. продовжуємо працювати над визначеними в документі основними завданнями, які полягають у побудові ефективної системи національного виховання на засадах загальнолюдських, полікультурних, громадянських цінностей, забезпеченні фізичного, морально-духовного і культурного розвитку дитини, формуванні соціально зрілої творчої особистості, громадянина України і світу, підготовці молоді до свідомого вибору сфери життєдіяльності.

Основним документом щодо виховання залишається Програма «Основні орієнтири виховання учнів 1–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України». Варто продовжувати побудову виховної діяльності в навчальних закладах області на основі ключових ліній: ціннісне ставлення до себе; ціннісне ставлення до сім’ї, родини, людей; ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави; ціннісне ставлення до праці; ціннісне ставлення до природи; ціннісне ставлення до культури і мистецтва. Рекомендовану тематику виховних заходів й годин спілкування для кожного класу використовувати, зокрема, при плануванні роботи навчального закладу та змістового наповнення плану класного керівника. Слід звернути увагу на перелік запропонованих виїзних заходів регіонами України, зокрема: тематичні екологічні екскурсії, експедиції, маршрути «вихідного дня», виїзні форми навчання у школах та позашкільних навчальних закладах, комплексні навчально-тематичні екскурсії.

Основою документа та вимогою сьогодення є продовження стратегії побудови виховних систем та виховних моделей навчального закладу, які розглядаються як цілісний організм, що виникає в процесі взаємодії компонентів виховання: цілісний блок, суб’єкти, їхня діяльність, відносини, матеріальна база, навколишнє середовище. В області є достатній досвід побудови та забезпечення дієвості ефективних регіональних моделей виховної діяльності та моделей класних колективів.

Наголошуємо, що оновлення процесу виховання в навчальному закладі потребує від педагогічних працівників системного підходу, вміння ефективно управляти процесом формування творчої особистості, стимулювати й мотивувати її.

Тому актуальним залишається створення та розбудова ефективного виховного середовища, в якому підлітки відчувають емоційну безпеку, взаємодіють на основі взаємоповаги; мають можливість висловлювати свої думки, уникаючи особистісної негативної критики на свою адресу; де забезпечуються права дитини на вільний творчий розвиток; конструктивне вирішення конфліктів, аналіз життєвих конфлікт­них ситуацій.

Головне завдання сьогоднішньої практики — створення виховного простору. Виховний простір — це не тільки середовище, а й духовний простір учня й педагога, це простір культури, що впливає на розвиток особистості.

Доречно зазначити, що унікальну роль у впливі виховного простору на особистість відіграють позашкільні навчальні заклади. Заклади різного спрямування мають унікальний виховний потенціал у формуванні системи цінностей і духовних пріоритетів підростаючого покоління. Крім того, вони є осередками організаційно-масової роботи з дітьми та молоддю, організаторами змістовного дозвілля, конкурсів, фестивалів, виставок, концертів, проектів, тобто заходів, де діти можуть проявити та розвити свої здібності.

Оскільки позашкільні заклади зазнали структурних змін, то на базі навчальних закладів створено різнопланові гуртки, де педагогами-позашкільниками здійснюється навчальна та виховна діяльність. Позашкільна освіта не є суворо регламентованою, саме вона дійсно забезпечує право дитини на вибір виховного середовища, в якому вона відчуває себе комфортно і безпечно.

Сьогодні варто пропагувати інтеграцію основ­ної та позашкільної освіти, що дозволяє зблизити процеси виховання, навчання та розвитку.

У відповідності до сучасних подій особливої ваги набуває змістова лінія Програми — ціннісне ставлення особистості до свого соціального «Я». Актуальним залишається напрям громадянської освіти та виховання, який варто розглядати як важливу педагогічну проблему, що полягає у формуванні людини-громадянина своєї держави, члена громадянського суспільства, підготовці молодого покоління до виконання громадянського обов’язку.

Навчальним закладам області у 2014/2015 н. р. необхідно продовжувати спрямовувати свою діяльність на виконання Стратегії державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні, Концепції громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності та заходів управління освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації щодо формування громадянської культури, підвищення рівня толерантності в суспільстві, які викладено у розпорядженні Кабінету Міністрів України від 25.04.2012 р. № 236-р «Про затвердження плану заходів щодо формування громадянської культури та підвищення рівня толерантності у суспільстві».

Актуальним залишається питання щодо реалізації Державної соціальної програми «Молодь України» на 2009–2015 роки та наказу управління освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації від 24.12.2010 р. № 648-ОД «Про розвиток органів учнівського самоврядування в умовах динамічних суспільних змін».

У новому навчальному році діяльність учнівського самоврядування варто спрямувати на соціалізацію молоді, адже вона залишається найбільш незахищеною в суспільстві, коли залишає стіни навчального закладу.

Сучасність вимагає від навчальних закладів формування учнівських лідерів, які в перспективі відіграють певну роль у державотворенні. За дослідженнями В. В. Ягоднікової, кандидата педагогічних наук, старшого викладача кафедри психолого-педагогічної та суспільно-гуманітарної освіти, процес формування лідерських якостей в особистісно орієнтованому виховному процесі загальноосвітньої школи буде ефективнішим, якщо реалізувати відповідну технологію, що передбачає наявність таких педагогічних умов:

– урахування особливостей і розвиток мотивації лідерства старшокласників;

– забезпечення цілеспрямованого розвитку лідерських якостей шляхом залучення їх до діяльності самоврядування та школи лідерства;

– створення розвивального середовища з використанням інтерактивних форм;

– створення гуманних відносин суб’єктів виховання.

2014/2015 навчальний рік є знаменним у виховній діяльності щодо формування у вихованців патріотичних цінностей. У відповідності до Указу Президента України від 19 жовтня 2012 року № 604 «Про заходи у зв’язку з відзначенням 70-ї річниці визволення України від фашистських загарбників та 70-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 років», Постанови Верховної Ради України від 21 травня 2013 року № 299-VII «Про відзначення 70-річчя звільнення України Червоною Армією від фашистських загарбників», розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 травня 2013 р. № 360-р «Про затвердження плану заходів на 2013–2015 роки щодо підготовки і відзначення 70-ї річниці визволення України від фашистських загарбників та 70 ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 років» розроблена та прийнята Програма патріотичного виховання учнівської та студентської молоді в навчальних закладах України та План заходів Естафети Перемоги на 2013–2015 роки. На основі даних документів Департаментом освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації розроблено Плани обласних заходів щодо реалізації Програми патріотичного виховання учнівської та студентської молоді в навчальних закладах Одеської області та проведення Естафети Перемоги на 2014–2015 роки.

Продовжують діяти обласна цільова програма патріотичного виховання дітей та молоді «Патріот» в Одеській області на 2012–2015 роки та міська програма патріотичного виховання дітей та молоді міста Одеси «Я — одесит» на 2012–2015 роки.

З метою формування у підростаючого покоління почуття патріотизму доцільно забезпечувати роботу щодо проведення районного етапу дитячо-юнацької військово-спортивної патріотичної гри українського козацтва «Сокіл» («Джура»), районного етапу Всеукраїнської військово-патріотичної спортивної гри «Зірниця».

Для вирішення завдань патріотичного виховання та забезпечення змістовного дозвілля рекомендуємо розширити мережу Скаутських організацій, які входять до складу Національної Організації Скаутів України. Їх діяльність регламентується законами України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні», «Про молодіжні та дитячі громадські організації». Слід зауважити, що Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти підписано договір про співпрацю з Національною організацією скаутів України. Рекомендуємо для використання навчальну програму «Юні скаути» (автори С. С. Власенко, А. В. Майдибура), яка розміщена на сайті Інституту інноваційних технологій і змісту освіти у вкладці «Позашкільна освіта» (www.iitzo.gov.ua). Більш детальну інформацію про діяльність Національної організації скаутів України можна отримати на офіційному сайті www.ukrscout.org.

Особливої уваги потребує питання морально-духовного виховання особистості. Варто згадати слова В. Сухомлинського, який вважав, що «духовно-моральне виховання тісно пов’язане з навчанням, але в деякій мірі вони незалежні одне від одного. Людина може мати визнання, вміти працювати, але в плані духовності та моральності бути нерозвиненою. Основне завдання вчителя — зробити безцінні моральні багатства людства особистим здобутком кожної дитини».

Освітні заклади області мають певний досвід щодо введення факультативів морального та християнського спрямування.

У ряді шкіл розроблено та плідно функціонують моделі виховання, в основі яких ідеї Г. Ващенка, що «духовна людина — це та, яка несе в собі вищу іскру Божества, розум і свободу, прагнення до небесного, яка усвідомлює свій зв’язок з духовним світом. Духовні ідеали, духовні орієнтири українського народу мають високі моральні, інтелектуальні, душевні якості». Як приклад:

 «Духовність, Здоров’я, Гармонія — Благодатне життя» (Затоківська загальноосвітня школа № 9 I–III ступенів м. Білгорода-Дністровського);

 «Школа здоров’я, радості, духовності та інтелекту» (Комунальний заклад «Южненська Авторська М. П. Гузика експериментальна спеціалізована загальноосвітня школа-комплекс I–III ступенів);

 «Школа духовності» (Навчально-виховний комплекс імені В. Чорновола м. Южного);

 «Серце в долонях» (Одеська загальноосвітня школа № 41 I–III ступенів);

 «Становлення особистісної зрілості та життєвої компетентності на засадах співробітництва та співтворчості» (Одеська загальноосвітня школа № 106 I–III ступенів);

 «Розвиток духовно-катарсичної активності школярів середньої ланки через систему учнівського самоврядування «Вулики» (Білгород-Дністровський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа II ступеня — ліцей».

Важливим напрямом діяльності школи є підготовка молодої людини до дорослого, сімейного життя. В умовах постійних демографічних і соціальних змін в Україні втрачаються сімейні цінності, підвищується ризик розлучень, знижується вага виховної функції сім’ї. У програмі «Основні орієнтири виховання учнів 1–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України» зазначено, що першим і найважливішим чинником виховання є сім’я, яка стоїть в центрі глобальних економічних, політичних та культурних змін, що відбуваються у державі.

Відродити в сімейному житті народні звичаї, які становлять серцевину сімейно-побутової культури і мають потужний виховний потенціал, — одне з найважливіших й невідкладних завдань батьків, педагогів, усієї громадськості.

У 2014/2015 н. р. навчальні заклади області продовжують діяльність щодо реалізації Концепції сімейного виховання дітей і молоді в системі освіти України «Щаслива родина» на 2012–2021 роки, яка спрямована на підготовку молоді до щасливого подружнього життя та формування відповідального батьківства. Школами області є напрацьований позитивний досвід з пропагування сімейних цінностей, запобігання дитячої бездоглядності, правопорушень, соціального сирітства, підвищення правової культури батьків. Як приклад — дієвий проект «Школа відповідального батьківства», який представлено відділом освіти Іллічівської міської ради спільно зі службою у справах дітей і відділом у справах сім’ї, молоді та спорту.

Міністерство освіти і науки України рекомендує в навчальних закладах впроваджувати програми з підготовки молоді до створення сім’ї, для формування відповідального батьківства курс за вибором (факультатив) «Сімейні цінності».

Особливої уваги потребують питання превентивного виховання, яке регламентується на законодавчому рівні, а саме: Закони України «Про охорону дитинства», «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю»; Розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2010 № 2140 «Про затвердження плану заходів щодо виконання Концепції реалізації державної політики у сфері протидії поширенню наркоманії, боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів на 201–-2015 роки», Постанова Кабінету Міністрів України від 21.03.2012 № 350 «Про затвердження Державної цільової соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2015 року», Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1209 «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері профілактики правопорушень на період до 2015 року».

Як стверджує статистика, неповнолітні стають учасниками різних злочинів, крадіжок, правопорушень, вживають наркотичні засоби та алкогольні напої, стоять на обліку у відповідних служб. Основними причинами вчинення неповнолітніми протиправних дій є недостатній життєвий досвід, схильність до наслідування дорослих, не завжди позитивний вплив на дітей оточуючого середовища, намагання батьків звільнитися від опіки, віра в безкарність, хибна оцінка складних життєвих ситуацій, безконтрольність з боку вихователів та недостатній рівень профілактичної роботи з неповнолітніми.

Беручи до уваги зазначене та наказ Міністерства від 03.08.2012 № 888 «Про затвердження Плану заходів Міністерства освіти, молоді та спорту щодо профілактики правопорушень серед дітей та учнівської молоді на період до 2015 року», пріоритетними в роботі навчальних закладів із означеної проблеми залишаються:

– здійснення просвітницької діяльності, проведення Тижнів (декад, місячників) правових знань;

– формування негативного ставлення до протиправних діянь;

– використання інтерактивних педагогічних технологій на уроках правознавства та в позакласній діяльності;

– спрямування діяльності шкільного самоврядування на здійснення превентивної роботи;

– проведення заходів, спрямованих на підвищення моральності в суспільстві, правової культури громадян, утвердження здорового способу життя;

– створення в навчальних закладах демократичного правового простору та позитивного мікроклімату.

З метою профілактики та усунення явищ дискримінації й насильства в учнівському середовищі рекомендуємо впроваджувати інтерактивні форми роботи за навчально-методичним посібником «Організація роботи з розв’язання проблем насильства в школі».

На сучасному етапі особливої гостроти набула проблема збереження і зміцнення здоров’я дітей та молоді.

На державному рівні прийнято ряд законодавчих актів, які регламентують діяльність з цього напрямку, а саме: закони України «Про охорону здоров’я», «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю», Указ Президента України «Про заходи щодо розвитку духовності, захисту моралі та формування здорового способу життя громадян», Цільова комплексна програма «Фізичне виховання — здоров’я нації» тощо.

Рекомендуємо враховувати наукові дослідження, міжнародний досвід та досвід шкіл України, Одещини щодо вирішення проблем збереження здоров’я, які передбачають:

– впровадження сучасних здоров’язбережувальних технологій в навчальному сере­довищі;

– розвиток та розбудову навчальних закладів «Шкіл сприяння здоров’ю»;

– міжсекторальне співробітництво всіх сфер суспільства, діяльність яких впливає на здоров’я підростаючого покоління.

Зауважуємо, що кожна школа повинна стати Школою здоров’я, де створені всі умови для навчання, де немає фізичного й психологічного насильства, де здійснюється життєтворчий процес за принципами співіснування та співробітництва.

Значний розвиток інформаційних технологій та медіа-середовища спонукають до того, щоб звернути увагу педагогів на формування у вихованців культури сприйняття інформації та користування нею. Не секрет, що значну частину часу як дорослі, так і діти, проводять біля екрану телевізорів, а ще більше за монітором комп’ютера. Позитив в цьому, безперечно є, адже це зручний та швидкий доступ до різнопланової інформації, яка допомагає дитині у навчально-виховному процесі, в її соціалізації.

Однак, варто донести до педагогів, батьків та учнів те (як показують дослідження), що ситуація у світовому медіа-просторі викликає значне занепокоєння. А саме:

– велика кількість небезпечної інформації, яка містить елементи агресії, насильства, жорстокості, жахів, еротики, порнографії;

– інформація надзвичайно доступна для дітей, яка є цільовою аудиторією, що споживає таку інформацію найактивніше.

Тому варто звернути особливу увагу педагогічного колективу, батьківської громади на формування в учнів культури відбору інформації та вміння нею користуватися.



3. Рекомендуємо в планах роботи навчальних закладів на 2014/2015 н. р. передбачити відзначення наступних пам’ятних та ювілейних дат.

 70-а річниця визволення України від фашистських загарбників.

 70-а річниця Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 років.

 2014 р. оголошено Генеральною Асам­блеєю ООН Десятиріччям грамотності: освіта для всіх.

 2015 р. оголошено Генеральною Асам­блеєю ООН Десятиріччям освіти в інтересах стабільного розвитку ООН.

 315 років від дня народження Мануїла Олександровича Козачинського (1699–1755). Український учений-гуманіст, філософ, педагог, культурно-освітній і церковний діяч, письменник.

 285 років від дня народження Якова Павловича Козельського (1729 — після 1795). Український просвітитель, філософ-демократ, учений-енциклопедист, письменник, викладач.

 210 років від дня народження Василя Андрійовича Золотова (1804–1882). Український діяч, який займався розповсюдженням писемності та початкової освіти в Україні й Росії, викладач Рішельєвського ліцею (Одеса), директор приватного чоловічого пансіону в Одесі.

 200 років від дня народження Амвросія Лук’яновича Метлинського (1814–1870). Український літературознавець, фольклорист, поет Харківської школи романтиків, перекладач, видавець, освітній діяч, професор Київського й Харківського університетів.

 190 років від дня народження Олександра Даниловича Тулуба (1825–1872). Український історик, педагог, громадський діяч, член Кирило-Мефодіївського товариства, вчитель Чернігівської та 2-ї Київської гімназій, шкіл Катеринослава, інспектор Кам’янець-Подільської чоловічої гімназії.

 150 років від дня народження Марії Білецької (1864–1937). Український педагог, одна з організаторів першої приватної восьмирічної української школи імені Т. Шевченка у Львові.

 140 років від дня народження Степана Андрійовича Ананьїна (1875–1942). Український педагог, психолог, фахівець з теорії виховання (зокрема трудового й естетичного), порівняльної педагогіки, професор і викладач курсу дитячої та педагогічної психології Київського Імператорського університету св. Володимира.

 125 років від дня народження Сергія Максимовича Канюки (1889–1959). Український педагог, кандидат педагогічних наук, науковий співробітник Українського науково-дослідного інституту педагогіки (УНДІП), інспектор-методист Міністерства народної освіти УРСР.

 85 років від дня народження Петра Івановича Орлика (1929–1993). Український літературознавець, доктор філологічних наук, професор, проректор Київського педагогічного інституту імені О. М. Горького.

 440 років від виходу (1574) у світ першого друкованого в Україні слов’яно-руського «Букваря», упорядкованого й виданого І. Федоровим у Львові.

 340 років від першого видання (1674) Києво-Печерською друкарнею «Київського синопсиса» — першого короткого нарису історії України й Росії від найдавніших часів до останньої чверті XVII ст.

 235 років від відкриття (1779) першої Учительської семінарії при Московському університеті — педагогічного навчального закладу в Росії, що готував вчителів для початкової школи. План створення семінарії розробив К. Д. Ушин­ський.

 170 років від виходу (1844) другого видання «Кобзаря» й поеми «Сон» Тараса Шевченка.

 115 років від заснування (1899) Київського педагогічного товариства імені К. Д. Ушинського.

 50 років від встановлення Радою Міністрів УРСР (1964) медалі А. С. Макаренка для нагородження педагогічних працівників шкіл, позашкільних і дошкільних закладів, органів народної освіти, працівників педагогічної науки.

 40 років від встановлення в Києві (1974) пам’ятника К. Д. Ушинському (1824–1870), видатному російському й українському педагогу, основоположнику наукової педагогіки та розробнику основ народної школи.

Література

1. Бех І. М. Аспекти підростаючої особистості // Директор школи, ліцею, гімназії. — 2012. — № 2.

2. Беженао Г. Д. Учнівське самоврядування як засіб розвитку лідерських якостей // Директор школи. — 2013. — № 6.

3. Биковська О. А. Теоретико-методичні основи позашкільної освіти // Директор школи, ліцею, гімназії. — 2012. — № 2.

4. Васильченко Н. П. Зміни до законодавчих актів із питань загальної середньої освіти // Директор школи. — 2012. — № 6.

5. Глінчевська Я. М. Роль учнівського самоврядування в школі // Директор школи, ліцею, гімназії. — 2009. — № 5.

6. Кадров А. О. Учнівське самоврядування в процесі соціалізації учнівської молоді // Виховна робота в школі. — 2013. — № 9.

7. Каташова О. М. Виховання духовних цінностей ліцеїстів // Директор школи, ліцею, гімназії. — 2008. — № 1.

8. Кириченко В. І. Виховний простір: сутність і технологія створення / В. І. Кириченко, Г. Г. Ковганич. — К., 2011.

9. Петрунько О. К. Дитина в агресивному медіа-середовищі // Директор школи. — 2013. — № 6.

10. Полобок Л. В. Модернізація навчально-виховного простору в школі // Директор школи. — 2012. — № 6.

11. Програма «Основні орієнтири виховання учнів 1–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України». — К., 2010.

12. Світлична С. П. Педагогічні принципи у гуманістичній виховній парадигмі // Основні парадигми педагогіки та психології в ХХI столітті (Одеса, Україна, 2012 р.). — О. : Півд. фундація педагогіки, 2012. — С. 89–92.

13. Стромська С. М. Шляхи успішного виховання // Директор школи, ліцею, гімназії. — 2012. — № 5.

14. Чешенко О. І. Інноваційні стратегії виховання нової школи в Одеському регіоні // Теорія і практика організації інноваційного процесу виховання : наук.-метод. зб. — О., 2014.

15. Інтернет ресурси:

www://iitzo.gov.ua

http:osvita.ua

http://oda.odessa.gov.ua



    www.ukrscout.org


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка