Огороднікова Ірина Ігорівна



Скачати 113.28 Kb.
Дата конвертації17.04.2016
Розмір113.28 Kb.
УДК 347.73

Огороднікова Ірина Ігорівна,

к.ю.н., с.н.с. лабораторії № 1 “Проблем нормативно

-правового забезпечення фінансових відносин”

Науково-дослідного інституту фінансового права

Гавловська Яна Ігорівна,

студентка 3 курсу

Національного університету ДПС України

РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ОПОДАТКУВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ В УКРАЇНІ
(Дослідження виконується в рамках виконання НДР за темою «Міжнародний досвід оподаткування земельних ділянок різних категорій і можливість його впровадження у вітчизняне законодавство», держ. Реєстр. Номер 0114U002357)

У статті проведено ґрунтовний аналіз та узагальнення теоретичних підходів міжнародної законодавчої практики прямих режимів оподаткування. Спираючись на міжнародний досвід розглянуто та визначено можливі шляхи розробки ефективної моделі прямого оподаткування виробників сільськогосподарської продукції в Україні.

Ключові слова: система оподаткування, режими прямого оподаткування, землі сільськогосподарського призначення, фіксований сільськогосподарський податок, нормативно-грошова оцінка земель, міжнародне законодавство.
В статье проведен подробный анализ и обобщение теоретических подходов международной законодательной практики прямых режимов налогообложения. Опираясь на международный опыт рассмотрены и определены возможные пути разработки эффективной модели прямого налогообложения производителей сельскохозяйственной продукции в Украине.

Ключевые слова: система налогообложения, режимы прямого налогообложения, земли сельскохозяйственного назначения, фиксированный сельскохозяйственный налог, нормативно-денежная оценка земель, международное законодательство.
This article provides a thorough analysis and synthesis of theoretical approaches to international legal practice direct tax regimes. Based on international experience reviewed and identified possible ways to develop an effective model of direct taxation of agricultural producers in Ukraine.

Keywords: taxation, direct taxation, agricultural land, fixed agricultural tax, regulatory and land evaluation, international law.

Актуальність проблеми. На сучасному етапі розвитку агропромислового комплексу в Україні актуальною є проблема реформування системи оподаткування у сільському господарстві.

В Україні для підприємців, що займаються сільськогосподарською діяльністю передбачений прямий режим оподаткування, а саме фіксований сільськогосподарський податок.

Впродовж останніх восьми років у різних наукових публікаціях було доведено, що існує невідповідність розміру загального рентного доходу, покладеної в основу нормативної грошової оцінки угідь, рівню доходності сільськогосподарського виробництва. Однак у прийнятому ПКУ у методиці визначення бази оподаткування це не враховується [1, c. 3-16].

В цілому спеціальні режими оподаткування аграрного сектору стимулюють розвиток сільськогосподарських підприємств. Разом з тим постає проблема врегулювання виконання завдань шляхом реформування системи оподаткування сільгоспвиробників в Україні.

Вивчення досвіду функціонування систем прямого оподаткування сільськогосподарських товаровиробників в розвинутих країнах світу сприятиме ефективному реформуванню прямого оподаткування аграрного сектору в Україні.

Вченими ННЦ «Інститут аграрної економіки» НААН пропонують усунути такі недоліки діючого ФСП:

- оподаткування буде проваджуватись залежно від спеціалізації( для рослинницького спрямування – база вартісна оцінка землі, для тваринницької спеціалізації – валовий дохід);

- передбачається переорієнтація податку на територіальні засади справлення та включення до його складу місцевих податків;

- забезпечується компроміс інтересів суб’єктів господарювання та місцевих органів влади при визначенні величини податкових ставок.

Отже, реформування податкового механізму в сфері АПК сприятиме розвитку сільського господарства шляхом створення більш досконалих прямих режимів оподаткування, що в результаті сприятиме більшому наповненню Державного бюджету [2].



Метою даної статті є аналіз діючої системи оподаткування виробників сільськогосподарської продукції та спираючись на міжнародний досвід визначити ефективний спосіб її реформування шляхом створення нової моделі спеціального режиму оподаткування.

Основні результати дослідження:

Задля більшої ефективності розвитку АПК в Україні застосовуються податкові пільги у вигляді звільнення від оподаткування, зменшення податкової бази при нарахуванні податку для сільськогосподарських виробників тощо. Однак за рекомендаціями МВФ Уряд має намір скасувати податкові пільги для аграріїв, враховуючи те, що у 2013 році ціна на зерно зменшилась на 25-30%. Проте, на думку аналітиків, тенденція не зміниться і відмова від податкових пільг істотно вдарить по аграрному бізнесу в Україні [3].

Зменшення пільг поставить український сектор АПК у невигідне становище у порівнянні із підприємствами інших країн. Обсяг субсидій у сільське господарство в ЄС складає 21%, у США – 12%, в Росії – 11% від вартості продукції, в Україні – менше 1%. Так, у ЄС щороку витрачається близько 57 млрд. євро на субсидії сільгоспвиробникам у рамках Спільної сільськогосподарської політики. В цілому на кожні 5 євро, що заробила галузь, держава доплачує 1 євро.

У США діють прямі дотації фермам та оплата страхування втрати врожаю. Загальний обсяг допомоги сягає 20 млрд. дол. на рік. У Росії діє програма державної підтримки сільського господарства, яка передбачає компенсацію за добрива, корми, процентні ставки по кредитам та ін.

Натомість в Україні практично відсутні програми прямих дотацій галузі чи підтримки мінімальних цін на продовольство. Тому збереження податкових пільг є критично важливим для конкурентоспроможності галузі на зовнішніх ринках, однак податкові пільги для АПК завершуються у 2018 році [4].

Корпоративний податок в галузі сільського господарства розвинутих країн сплачують великотоварні підприємства (кооперативи) та окремі фермери. Поряд з цим, ставки корпоративного податку диференційовані в залежності від розмірів підприємств і рівнів рентабельності. Так, у Великобританії вони коливаються в межах від 5 до 40%, в Італії – від 12% до 62%, у Нідерландах – від 16% до 72% [5].

В цілому спеціальні режими оподаткування аграрного сектору стимулюють розвиток сільськогосподарських підприємств. Разом з тим постає проблема врегулювання виконання завдань шляхом реформування системи оподаткування сільгоспвиробників в Україні.

А тому, вивчення досвіду функціонування систем прямого оподаткування сільськогосподарських товаровиробників в розвинутих країнах світу сприятиме ефективному реформуванню прямого оподаткування аграрного сектору в Україні.

В Польщі з 1985 року функціонує сільськогосподарський податок, базою оподаткування якого є площа перерахованих (умовних кадастрових) гектарів, яка залежить від типу земель, класу та розміщення землі на території району.

Ставка податку визначається ціною купівлі 2,5 ц. жита з гектару для земель сільськогосподарського призначення та 5 ц. жита – для інших земель [6, c.254].

Об’єктом оподаткування є землі і будівлі сільськогосподарського призначення, що використовуються для ведення господарської діяльності. Платниками податку виступають юридичні та фізичні особи (власники або

користувачі).

При цьому доходи від «звичайної» сільськогосподарської діяльності звільняються від оподаткування прибутковими податками [7].

В Росії для сільгоспвиробників з 2002 року запроваджено єдиний сільськогосподарський податок (ЄСГП), механізм побудови якого набув суттєвих змін у 2004 році, внаслідок чого він було змінено засади формування з земельних на прибуткові.

Платниками податку є фізичні та юридичні особи, що безпосередньо є сільськогосподарським товаровиробниками; об’єктом оподаткування є доходи, зменшені на величину витрат; податковою базою – грошовий вираз доходу. Ставка оподаткування встановлена у фіксованому розмірі і складає 6% [8].

В Білорусі з 1999 року також запроваджено єдиний податок для виробників сільськогосподарської продукції, який сплачується в рахунок основних прямих податків та зборів – податку на прибуток, земельного податку, податку на нерухомість, податку за користування природними ресурсами та окремих місцевих податків та зборів.

Платниками даного податку можуть бути лише юридичні особи, тобто підприємства, що виготовляють сільськогосподарську продукцію.

Об’єктом оподаткування є валова виручка, що визначається як сума доходів від реалізації продукції, майна та доходів від позареалізаційних операцій. Ставка єдиного податку встановлюється в розмірі 1% [9].

Таким чином, на відміну від механізму побудови комплексного податку – ФСП в Україні, базою розрахунку якого є кадастрова вартість земельної ділянки, тобто оподатковується рентний дохід, базою оподаткування комплексними податками в Росії, Польщі, Білорусі визначено доходи та виручку від реалізації, тобто за своєю економічною природою вони є прибутковими.

Враховуючи міжнародний досвід країн податкові системи яких наближені до податкової системи України Робоча група Аграрної спілки України надала свої пропозиції щодо вдосконалення системи оподаткування сільгосппідприємств середнього розміру та фермерських господарств.

Беручи до уваги, що за період функціонування ФСП структура аграрного сектору економіки зазнала суттєвих змін, прибутковість виробництва окремих видів сільгосппродукції є досить високою, збільшилися обсяги тіньової діяльності, а також було порушено базові принципи оподаткування, а саме справедливість та рівнонапруженість оподаткування (пп. 4.1.6 та 4.1.8 ПКУ)) [10].

Існує тенденція до обґрунтування пропозицій до переходу від існуючого підходу до визначення бази оподаткування на основі кадастрової вартості (рентного доходу) до економічної основи у вигляді прибутку або виручки с\г підприємств.

Згідно положень Розділу 3 Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, було закріплено нормативну грошову оцінку земель населених пунктів, в основу якої було покладено капіталізацію рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель [11] .

На заміну фіксованого сільськогосподарського податку (ФСП) пропонується ввести єдиний сільськогосподарський податок (ЄСП) – уточнений режим прямого оподаткування для сільськогосподарських підприємств, параметри діяльності яких відповідають встановленим критеріям.

Механізм функціонування нового спецрежиму включатиме:


  1. Платників податку.

Платниками реформованого єдиного сільськогосподарського податку є особи, які мають у володінні та/чи користуванні землі, призначені для ведення особистого селянського господарства або товарного сільгоспвиробництва площею понад 1 га.

  1. Базу оподаткування .

Базою оподаткування є нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, актуалізована на початок звітного (податкового) періоду. Такий підхід забезпечить певну диференціацію сум податку в залежності від якості земель та їх місця розташування.

  1. Ставку податку.

Ставка сільгоспподатку встановлюється на рівні не нижче1% від бази оподаткування (понад 200 грн/га за станом на початок 2014 року). З метою детінізації сільськогосподарського виробництва до земель, які не перебувають в обробітку, застосовується коефіцієнт 1,5.

Враховуючи місцевий характер податку, органи місцевого самоврядування наділяються повноваженнями щодо можливості застосування підвищуючих коефіцієнтів до законодавчо встановлених ставок сільгоспподатку (не більше, ніж на 30 %).



  1. Адресата податку.

Кошти Єдиного сільськогосподарського податку надходять до складу місцевих податків і зборів (спрямовується до бюджету розвитку сільських (селищних) бюджетів), що посилює зацікавленість місцевих громад у його адмініструванні, а сільгосппідприємств - у його сплаті.

  1. Строки сплати податку.

Строки сплати сільгоспподатку враховують сезонність сільськогосподарського виробництва (20 % – у першому півріччі, 80 % - у другому).

Зміна строків та пільги по сплаті податку надаються лише у випадках виникнення обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Реформований сільськогосподарський податок є спеціальною формою оподаткування доходів від ведення сільськогосподарської діяльності, поєднуючи в собі ознаки майнового та прибуткового оподаткування.

Єдиний сільськогосподарський податок визнається єдиною формою оподаткування доходів від володіння та використання відповідних сільгоспугідь (об’єднує у собі три платежі – за володіння, за користування, та на доходи від передачі землі в оренду (крім відчуження)) [12].



Висновки:

Дослідивши міжнародний досвід спеціальних режимів оподаткування та проаналізувавши пропозиції робочої групи Аграрного союзу України, щодо реформування прямого оподаткування можна зазначити, що удосконалення податкової системи забезпечить:



  • простоту податкових відносин у галузі, тобто наявний податковий механізм повинен стимулювати інвестиційну діяльність за рахунок прогнозованості податкових зобов’язань;

  • зменшення тінізації сільгоспвиробництва та стимулювання легалізації доходів;

  • формування належної ресурсної бази місцевих бюджетів з врахуванням основного доходного ресурсу сільських громад – сільгоспугідь [12].

Таким чином, дійсно оптимальним для України є заміна фіксованого сільськогосподарського податку (ФСП) єдиним сільськогосподарським податком (ЄСП) у вигляді уточненого режиму прямого оподаткування для сільськогосподарських підприємств, параметри діяльності яких відповідають встановленим критеріям.

Реформований сільськогосподарський податок має поєднувати в собі ознаки майнового та прибуткового оподаткування.

Недоліком такої моделі є відсутність зв’язку з основним ресурсом галузі – землею, що може призвести нівелюванню стимулюючого ефекту у використанні наявних природних ресурсів.

Водночас, при встановленні відповідних ставок окресленого податку необхідно відштовхуватись від розміру потенційних рентних доходів від окремо визначеної земельної ділянки.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

  1. Саблук П. Т. Основні напрями удосконалення державної аграрної політики в Україні / П. Т. Саблук, Ю. Я. Лузан // Економіка АПК. – 2011. –№ 5. – С. 3–16.

  2. ННЦ «Інститут аграрної економіки» НААН [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.iae.kiev.ua.

  3. Українська Аграрна Асоціація [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.uagra.com.ua/?p=890.

  4. Програма розвитку АПК України на період до 2020 р. [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.uagra.com.ua/wp-content/uploads/2014/02/APK-STRATEGY_02.2014.pdf.

  5. [Оподаткування сільського господарства в розвинутих країнах світу [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.budgetrf.ru/Publications/Analysis/iet/an_iet_250902/an_iet_250902990.htm].

  6. Якушик І. Д. Податкові системи зарубіжних країн: Довідник / І.Д. Якушик, Я. В. Литвиненко. – К.: «МП Леся», 2004. – 480 с.

  7. Орловски Я. Особенности налогообложения сельскохозяйственной деятельности в Польше / Я. Орловски [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua.

  8. [Налоговый кодекс Российской Федерации (часть вторая) // [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://www.base.spinform.ru/show_doc.fwx?rgn=1717.

  9. Податковий кодекс Республіки Білорусь // [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://base.spinform.ru/show_doc.fwx?rgn=30488.

  10. Податковий кодекс України // [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/find:%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9+%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81/T102755.html.

  11. Про порядок нормативної грошової оцінки земель сільського господарського призначення та населених пунктів : Наказ Держкомзему України, Мінагрополітики України, Мінбудархітектури України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 р. № 18/15/21/11 [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0388-06.

  12. Пропозиції робочої групи Аналітичного центру Аграрного союзу України щодо вдосконалення системи оподаткування сільгосппідприємств середнього розміру та фермерських господарств// [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://www.auu.org.ua/pres-sluzba/novini-1/novini-asu/igorbraginecocolivrobocugrupuzpitanreformuvannapodatkovogozakonodavstvaasu

Abstract

This article provides a thorough analysis and synthesis of theoretical approaches to international legal practice direct tax regimes. Examine the operation of special tax regimes for agricultural producers in developed countries contribute to the effective reform of direct taxation of the agricultural sector in Ukraine.

Based on international experience reviewed and identified possible ways to develop an effective model of direct taxation of agricultural producers in Ukraine.

The tendencies study proposals to shift from the current approach to the definition of the tax base on the basis of the cadastral value (rental income), economic fundamentals in the form of profits or revenue farms.

The state was functioning, identify gaps future trends of functional improvement of the tax system of Ukraine with the need to create favorable tax conditions for rapid growth of agricultural enterprises and the state budget.

In general exemptions farm taxation incentive for farmers. However, there is the issue of regulating the tasks by the tax reforms and farmers in Ukraine.

Of Agricultural tax is a special form of income taxation of agricultural activity, combining the features of a property and income tax.

Improving the tax system will also provide: ease of tax administration in the field, that existing tax mechanisms should encourage investment by the predictability of tax liabilities; reduce shadowing and stimulate agricultural legalization of proceeds; shaping the resource base of local budgets in mind the main resource of the income of rural communities - farmland.

Thus, based on the analysis of international law and taking into account the suggestions of representatives of the agricultural sector is really optimal for Ukraine is to replace the fixed agricultural tax single agricultural tax in the form of refined regime of direct taxation for agricultural enterprises, the parameters of which meet the criteria.

Keywords: taxation, direct taxation, agricultural land, fixed agricultural tax, regulatory and land evaluation, international law.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка