Одне із основних завдань школи виховати творчу особистість



Сторінка3/6
Дата конвертації16.04.2016
Розмір0.93 Mb.
1   2   3   4   5   6

Використання педагогічної спадщини

Василя Олександровича Сухомлинського у навчанні та вихованні учнів початкових класів
Лехенко Ф. В., керівник методичного об'єднання, вчитель початкових класів загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів с. Могильне Гайворонського району
Духовне життя дитини повноцінне лише тоді,

коли вона живе в світі гри, казки, музики,

фантазії, творчості. Без цього – вона засушена квітка.

В.О.Сухомлинський


Вищезгадані слова В.О.Сухомлинського, ми, вчителі початкових класів загальноосвітньої школи І–Ш ступенів с. Могильне, стали девізом нашої педагогічної діяльності. Тому неодноразово на засіданнях методичного об’єднання ставили перед собою питання: як зробити навчальний процес цікавим, доступним дітям. Зміни, що відбуваються в цей час у науці, на виробництві, у соціальному житті, викликали необхідність розробки нових підходів до системи навчання і виховання школярів. Кому, як не нам, вчителям початкових класів, знати, що зацікавити дитину легко тоді, коли розмовляємо доступною їй мовою. Тоді у пригоді стають казки В.О.Сухомлинського. Він писав: "Через казкові образи в свідомість людей входить слово з його найтоншими відтінками… Під впливом почуттів, що пробуджуються з казковими образами, дитина вчиться мислити словами… П’ять, десять разів дитина може переказувати одну й ту саму казку і щоразу відкриває в ній щось нове. Багата спадщина нашого земляка В.О. Сухомлинського простими, доступними казками. Читаючи їх на уроках читання, мови, природознавства, образотворчого мистецтва та інших уроках, ми черпаємо мудрі поради, які здаються зовсім простими, ненав’язливими, зрозумілими. Його твори допомагають учням спостерігати, думати, висловлювати думки.

Вчителі нашої школи часто звертаються до надбань великого педагога. Добре запам’ятали його такі слова: "Перші уроки мислення повинні бути не в класі, не перед дошкою, а серед природи. Як можна описати калину, не знаючи, яка вона. Тому перед описом калини виходимо у шкільний парк, знаходимо, де цей кущ, розгадуємо загадки про калину, розглядаємо листочки, гілочки, плоди, замальовуємо її, згадуємо прислів’я, приказки, легенди, пісні про калину, беремо її руками, смакуємо плодами, і лише потім починаємо описувати. Стільки вражень у маленьких учнів, що й не передати словами!".

У природі В.О.Сухомлинський вбачав одвічне джерело дитячого розуму, фантазії та словесної творчості. Великий педагог прагнув, щоб яскраві образи рідної землі живили свідомість дитини впродовж усіх років навчання, щоб закони мислення вперше розкривались серед поля, на лузі, біля річки, в гаю.

Дуже цікаві малюнки, які виконують діти, коли перебуваємо у своєму куточку краси, звертаємо увагу на зміни, які відбулися:



  • яке листя ?

  • чому опадає ?

  • хто пофарбував ?

Починаючи із першого класу проводимо окремо уроки у природі, здійснюємо подорожі до країни Математики, зупинками якої є цікаві завдання, що необхідно виконати, аби відчинилися двері до цієї чарівної країни. Здійснюємо дивовижні подорожі до казкового світу природи і відтворюємо її кольорові переливи на папері, змальовуємо її красу фарбами, ходимо тихо, дивимось уважно під ноги, уявляємо себе травичкою, гілочкою, перевтілюємось у комашку, сонечко, вітер. Кожен раз, ідучи в природу, згадуємо правила поведінки в природі. Часто зустрічаємо казкових героїв, які просять допомоги або пропонують свої завдання. Спів пташок, шелест дерев, мелодійне дзюрчання струмочка допомагають поліпшити настрій. Дуже подобається дітям гра "Стежка краси" – знайти щось красиве і, не називаючи його, розповісти про нього, щоб всі відгадали, "Стежка радості", "Стежка натхнення".

Добре запам’ятали слова В.О.Сухомлинського: "Щоб змусити дитину мислити, треба примусити її дивуватись". Такі уроки мають великий вплив на навчання, виховання і розвиток, залишаються у пам’яті дітей на все життя.

Дуже часто використовуємо казки під час вивчення понять "добро", "людяність", "чесність", "скромність". Обов’язковими є години спілкування: "Людина починається із добра", "Подорож до країни доброти", "Щоб не згинути у морі зла, спішіть добро творити, дітвора!", "Бал ввічливості", "Секрети вихованої людини", "Як ставитися до інших, щоб тебе поважали", основою яких є казки Василя Олександровича "Ввічливий кролик", "Здрастуйте", "Дякую" Настільною для кожного педагога є книга "Як виховати справжню людину".

Цінним матеріалом для позакласного читання є оповідання В.О.Сухомлинського "Учитель і учні", "Нічна квітка", "Гірка вода", "Ластівка з перебитим крилом", "Красиві слова і красиве діло", "Образа й щастя" та багато – багато інших.

Дуже добре проводити читання з передбаченням за повчальними і цікавими творами В.О.Сухомлинського

Багато творів автора закликають любити свій край, свою Батьківщину, висміюють лінь, нероб, виховують любов і пошану до рідних, вчать жаліти і прощати ("Як Сергійко навчився жаліти", "Горбатенька дівчинка" …)

Використовуємо у своїй роботі прислів’я та приказки, крилаті вислови з казок В.О.Сухомлинського.

Наприклад:



  • Якби все в світі було однакове, не було б краси.

  • Рана від колючки загоїться й сліду не залишиться. А рана від слова заживає, проте слід широкий зостається.

  • До сяючої вершини, веде кам’яниста стежина.

  • І цибулина може бути прекрасною!

"Людина була і завжди залишиться сином природи, і те, що ріднить її з природою, повинно використовуватися для її залучення до багатства духовної культури. Світ, який оточує дитину, це перш за все світ природи безмежним багатством явищ, з невичерпною красою. Я вбачаю виховний сенс у тому щоб дитина бачила, відчувала, переживала, осягала розумом таємницю, як велику таємницю, залучення до життя в природі", – ці слова В. Сухомлинського заставляють замислитися нас над тим, що сьогодні людство переживає надзвичайно критичний період своєї історії. Це період небаченого досі загрозливого для існування цивілізації зростання низки негативних факторів: деградації природи, збільшення забруднення навколишнього середовища, деградації людської моралі. Саме Василь Олександрович наголошував, що ми – невід'ємна частина природи, Всесвіту й мусимо керуватися законами Природи, пам'ятати, що всі живі істоти такі самі рівноправні члени біосфери, як і ми. Тому велику увагу педагог приділяв екологічному вихованню. Яскравими зразками екологічного виховання є казки "Осінні сни клена", "Сині квіти", "Дуб під вікном", "Краплина роси", "Метелик і квітка" та багато інших. Такі твори спонукають молодших школярів до мислення, вчать правильної поведінки у природі. З бажанням діти їх читають і слухають.

Стало традиційним щорічне проведення свята Казки у початковій школі. Кожен клас готує інсценізацію улюбленого твору, виготовляють власноруч костюми.

Активно використовуються педагогічні ідеї В. Сухомлинського і під час роботи групи продовженого дня. Діти залюбки малюють ілюстрації до творів педагога, складають власні казки під час екскурсій у природу, слідкують за змінами у природі.

Уроки милування природою, уроки пізнання природи, екологічні мандрівки та операції зі збереження джерел, лісів, пташиних гнізд, години спілкування із квітами і лісовими галявинами – це не повний перелік навчально–виховних заходів, під час яких вчителі початкових класів спрямовують увагу, емоції, дії учнів на формування екологічної культури, беручи до уваги поради В. О. Сухомлинського.




Педагогічні ідеї

Василя Олександровича Сухомлинського у роботі шкільного методичного об'єднання учителів гуманітарного циклу
Замула Л. М., керівник методичного об'єднання, вчитель української мови та літератури загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів с. Могильне Гайворонського району
У загальноосвітній школі І–ІІІ ступенів с. Могильне самовіддано працюють творчі люди, які використовують у своїй роботі всі найкращі надбання педагогіки. Спадщина Василя Олександровича Сухомлинського є національним скарбом для справжнього учителя–творця, вчителя–новатора, який любить свою професію, у кожній дитині бачить неповторну особистість.

В. Сухомлинський є справжнім наставником, до якого можна звернутися у будь–якій педагогічній ситуації, і обов'язково знайдеш пояснення і вичерпну відповідь на запитання, яке тебе хвилює на даний момент.

Дуже цінними є думки, які ми використовуємо у своїй роботі, що "кожна дитина – художник", " добра дитина не падає з неба, її треба виховати", "у дитинстві людина повинна пройти емоційну школу – школу виховання добрих почуттів"... та багато–багато інших дуже цінних думок і почуттів. Перш ніж навчати дітей, за словами Василя Олександровича Сухомлинського, потрібно зрозуміти і дослідити душу вихованців, їх проблеми, фізичні та психологічні. Ці настанови і поради ми намагаємося у своїй роботі завжди використовувати.

У третьому томі праць великого педагога у розділі "Природа – джерело здоров'я" Василь Сухомлинський радить більше перебувати на свіжому повітрі, спілкуватися з природою. Учителі нашої школи часто проводять уроки спілкування з природою. На території школи є чудовий березовий парк, де можна часто помітити наших педагогів разом з вихованцями. Тут ми готуємося до уроків розвитку зв'язного мовлення, ведемо підготовчі роботи до написання творів–описів, складаємо вірші, малюємо словесні пейзажі. Помітивши, що дитячі щічки стають рум’яними, розуміємо, що вони краще сприймають вчителя, виразнішими є слова, контрастнішими є думки.

Дуже часто вчителі відвідують місце при долині, де б’є цілюще джерело. Воно знаходиться неподалік нашої школи. Та невимовна краса, яка захоплює дітей, є дуже важливою складовою таких уроків–екскурсій. Це є перевагою сільської школи, яка має свої особливості в розташуванні. Тут неподалік і поле, і долини, і горбочки, і парки. Це сприяє естетичному вихованню наших школярів.

В. О. Сухомлинський, маючи особливий талант, створив цілу педагогічну систему нашого часу, зокрема у вивченні української мови. Учителі української мови часто звертаються до праць великого педагога. Цінними є його слова, які він говорив молодим: "Батьківщина – це твоє рідне слово. Знай, бережи, збагачуй велике духовне надбання свого народу – рідну українську мову. Це мова великого народу, великої культури. Українською мовою написані великі невмирущі твори І. Котляревського, Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, І. Нечуя–Левицького, М. Кропивницького. Українська мова живе у прекрасних піснях твого народу".

"Любов до Батьківщини, – пише В. Сухомлинський, – неможлива без любові до рідного слова. Тільки той може осягти своїм розумом і серцем красу, велич, відтінки і пахощі рідного слова, хто дорожить ним, як честю рідної матері, як колискою, як чесним ім'я своєї родини. Людина, яка не любить мови рідної матері, якій нічого не промовляє рідне слово, – це людина без роду і племені". Ці цитати є дуже вагомими, їх використання в навчальному процесі допомагає виховувати найкращі людські цінності, здобуті поколіннями.

Надзвичайно цінними є думки Василя Олександровича про культуру мовлення, що виховується саме в школі, яку любов педагог називається "духовною колискою народу", "найважливішим вогнищем мудрості народу".

У поняття культури мовлення педагог вклав великий зміст. Це – складова частина навчання мови. Основна мета його – озброїти учнів умінням правильно висловлювати свої думки як в усній так і в письмовій формах.

У нашій школі дуже цінують ті принципи В.О. Сухомлинського, де йдеться про те, що культуру мовлення слід базувати на міцній психолого–педагогічній основі. За стан роботи над культурою мовлення учнів у школі відповідає ввесь педагогічний колектив, бо, на думку вченого, кожен учитель незалежно від того, який предмет він викладає, повинен бути і словесником. Так, як і радив Сухомлинський, у нашій школі ми прагнемо, щоб діти змалку і в школі, і поза нею вчилися дорожити кожним сказаним словом, шануючи його. "У школі не повинно бути пустослів'я і пустозвонства, – застережує В.Сухомлинський, – бережіть слова!... Спонукайте дітей висловлювати свою думку. Не допускайте, щоб високі, святі слова перетворювалися на розмінну монету... Нехай кожне слово, вимовлене у школі, дає плід, а не залишається пустоцвітом".

За порадами Василя Олександровича ми велику увагу приділяємо виробленню у дітей звички і потреби користуватися словами ввічливості. На думку вченого, вміння користуватися словами добрих побажань у живому щоденному спілкуванні є невід'ємною ознакою мовно–етичної культури і водночас тим елементарно–людським, без чого нам загрожує невігластво.

Вживання слів типу "бажаю тобі всього доброго", "бажаю тобі добра і щастя", доброго вам здоров'я", "будь ласка" та ін. педагог бачив не тільки вияв ввічливості, а справжню людську сутність, багатство та щедрість душі людини.

Якщо учень має високу культуру мовлення, як правило, він добре вчиться. Василь Олександрович Сухомлинський писав: "Вихованці можуть успішно вчитись, коли вони вміють спостерігати, думати, висловити думки, читати, писати, думаючи, читати і читаючи думати".

На високе місце в методиці розвитку культури мовлення і розвитку зв'язного мовлення педагог завжди ставив словесну творчість учнів. На його думку, це могутній стимул духовного життя дитини, високоефективний засіб розумового розвитку, джерело натхнення у самовираженні і самоутвердженні особистості. Ідеї вдало утверджуються у нашій школі. Учні складають вірші, казки й пісні і стають чутливішими до живого слова й краси.

Протягом багатьох років В.Сухомлинський вів невтомну і багаторічна діяльність у царині мовно–педагогічної культури. Він розширив горизонти шкільної методики розвитку мовлення, показав взірець свіжого й оригінального підходу до розв'язання проблеми оптимізації мовної культури у школі.

Здійснювати моральне та людське виховання вчителям нашої школи допомагає використання творчої спадщини Василя Сухомлинського на уроках. Наприклад, епіграфом до уроків світової літератури, української літератури, наші вчителі використовують такі вислови:

– Казка – це свіжий вітер, що роздмухує вогник дитячої думки й мови (5 кл. ЗМ. Створення власної казки).

– Людина сама штовхає себе в прірву самотності, якщо нема в її душі того святого вогника, без якщо щастя неможливе, вогника любові до людей (6 клас. Образ Скруджа в оповіданні Діккенса "Різдвяна пісня у прозі").

– Усі блага і радощі життя створені працею і тільки працею (6 клас. Образ Робінзона Крузо в однойменному романі Д. Дефо).

– Байдужість – душевна сліпота (11 клас. Стосунки в родині Замзів у творі Ф.Кафки "Перевтілення").

– Жорстокість – це слабкість, помножена на підлість (11клас. Образ В. Лободи в романі "Собор" Олеся Гончара)

– Є тільки дві форми життя: гниття і горіння. Боязливі і жадібні вибирають першу, мужні – другу. ( 11 клас "Тигролови" І.Багряний).

– Ніхто не зможе виховати людину, якщо вона сама себе не виховає (До багатьох творів.)

– Людина народжується не для того, щоб безслідно зникнути нікому не відомою порошинкою, а для того, щоб залишити після себе слід вічний (До багатьох творів.)

Використовуються на уроках такі завдання, як прочитання казок Сухомлинського і порівняння їх із творами інших письменників. Діти шукають спільне і відмінне у цих творах, заповніть таблички з колонками "Спільне" і "Різне".

У 6 класі при вивченні теми "Антитеза як засіб і композиційний прийом" вчителі–словесники нашої школи вдало використовують текст Добротворця "Дві матері", який дуже яскраво ілюструє дві протилежності. Цей текст і багато інших казок, легенд, оповідань В. Сухомлинського використовується для відтворення тексту. Діти залюбки працюють з яскравими і повчальними завданнями з використанням творів педагога.

На уроках англійської мови вчителі нашої школи використовують тексти казок, легенд Василя Олександровича для перекладів. Є збірочка перекладених дітьми казок Сухомлинського англійською мовою.

При вивченні епістолярних творів яскравим прикладом слугують "Листи до сина" В. Сухомлинського. Це є органічним продовженням думок педагога про виховання молодої людини. У "Листах до сина" розповідається і про громадянське, і моральне, і фізичне становлення юнака, бачення ним навколишнього життя, – проблем, що хвилюють молодь наших днів. Тому це є дуже цінним матеріалом у підготовці і проведенні виховних годин у середній і старшій школі. Наші педагоги успішно використовують цей матеріал у такому досить делікатному і відповідальному завданні – виховати порядну людину.




Використання спадщини В.О.Сухомлинського в практиці роботи педагогів загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів с.Солгутове
Захаренко М.С., директор, Ліщук О.Г., заступник директора з навчально–виховної роботи, Рябокоровка З.О., вчитель світової літератури загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів с.Солгутове Гайворонського району
Для багатьох педагогів України і світу В.О.Сухомлинський, 95–у річницю з дня народження якого відзначаємо, став мудрим наставником, Учителем, порадником. Його унікальна спадщина і сьогодні є чистим джерелом педагогічної майстерності .

В.О.Сухомлинський зазначав, що "практична педагогіка – це знання й уміння, не тільки доведені до ступеня майстерності, але й підняті до рівня мистецтва". Щоб досягти цього рівня, педагоги нашої школи постійно вивчають і широко впроваджують ідеї В.О. Сухомлинського у свою діяльність. Цьому сприяє методичний кабінет школи, де оформлено куточок Великого педагога. Тут зібрано його праці, посібники з методичної роботи, матеріали науково–практичної конференції та Всеукраїнських педагогічних читань з вивчення і впровадження педагогічної спадщини В.О.Сухомлинського .

Педагогічний колектив загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів с. Солгутове Гайворонського району вивчення спадщини видатного педагога здійснює на засіданнях педагогічної ради. Так було вивчено теми: "Проблема вдосконалення сучасного уроку в педагогічній спадщині В.О.Сухомлинського", "В.О.Сухомлинський про громадянське виховання", "Актуальність ідей В.О.Сухомлинського про формування і збагачення педагогічної культури вчителя в умовах реформування школи", "Робота педколективу школи із формування загальнонавчальних умінь і навичок школярів на основі творчого використання педагогічних ідей В.О.Сухомлинського", "Ідеї В.О.Сухомлинського про гуманізацію навчально–виховного процесу в практиці перебудови сучасної школи".

Краще розуміти духовний світ дитини, її індивідуальні особливості "знати її здоров’я і мислення", допомагають учителеві заняття психолого–педагогіного семінару. На цих заняттях учителі обговорили виступи колег на теми: "Актуальні проблеми виховування в контексті педагогіки В.О.Сухомлинського", "Педагогіка В.О. Сухомлинського і розвиток теорії і практики навчання", "Основи педагогічної майстерності за В.О.Сухомлинським" .

Шкільні методичні об'єднання вчителів початкових класів, природничо–математичного, гуманітарного циклів та класних керівників систематично вивчають на засіданнях педагогічну спадщину видатного Учителя. Ось тематика засідань: "Основи трудового виховання школярів засобами матеріально – практичних цінностей у спадщині В.О.Сухомлинського", "Фізкультура та її роль у вихованні патріотизму в концепції В.О. Сухомлинського", "Використання творчої спадщини В.О. Сухомлинського при вивченні англійської мови у старших класах", "Рідна мова як засіб розвитку особистості у спадщині В.О. Сухомлинського".

Традиційними у нашій школі стали педагогічні читання з вивчення ідей В.О. Сухомлинського за книгами "100 порад учителеві", "Серце віддаю дітям", "Листи до сина", "Павлиська середня школа", "Методика виховання колективу". Поради В.О. Сухомлинського використовуємо у виховній та позакласній роботі з учнями. Цю роботу підпорядковуємо впровадженню трьох обов’язкових, як зазначав великий педагог, констант: любові до дитини, утвердження добра, виховання красою.

У школі створено сприятливі умови для навчання, відпочинку, розвитку творчих здібностей учнів. Велику увагу педагогічний колектив та адміністрація школи приділяють естетичному оформленню шкільного приміщення. Всі навчальні кабінети, коридори, фойє прикрашені вазонами, зеленню. У фойє постійно діє фонтан, є акваріум з рибками. У переході між поверхами розміщено шкільну картинну галерею та вернісаж графічних дитячих, батьківських і учительських малюнків. Особливою гордістю школи є кабінет фітотерапії і фізпроцедур , де проводяться уроки здоров’я, природознавства, а поруч діє медичний центр, у якому до послуг учнів, їхніх батьків, вчителів є інгалятори, електрофорез. Солгутівська школа – це школа Добра і злагоди, школа сприяння здоров’ю учнів.

Великого значення В.О. Сухомлинський надавав трудовому вихованню школярів. Любов до праці у нашій школі прививається дітям на уроках трудового навчання і в позаурочний час . Вони доглядають шкільний горіховий сад, трояндову "Алею випускників" та живопліт навколо подвір’я школи з кущів самшиту та вічнозелених туй. Маємо навчально–дослідну ділянку, де учні вирощують овочі для шкільної їдальні.

Прислухаючись до порад видатного педагога, колектив нашої школи прагне виховувати справжніх патріотів свого села, країни. Багато років педагогічний колектив школи працює над реалізацією науково–методичної проблеми "Громадянське виховання учнів". Цьому сприяють Уроки мужності, котрі проводяться біля меморіального комплексу "Зірка пам’яті", оформленого на другому поверсі шкільного приміщення, де зібрано матеріали про односельчан, які загинули, захищаючи Вітчизну у роки Великої Вітчизняної війни, фотографії з відкриття меморіального комплексу села, фото командирів та воїнів 62–ї Гвардійської танкової дивізії, що визволяла наше село від фашистських загарбників. У грудні щорічно проводимо конкурс строю і пісні, присвячений Дню захисника Вітчизни. Традиційно у травні проводиться місячник "Вахта пам’яті", приурочений Дню Перемоги. У школі діє волонтерський загін, що надає посильну допомогу ветеранам, вдовам, учасникам воєнних дій, дітям війни.

Вихованню патріотичних почуттів у наших учнів, любові до рідної школи, села, краю і Вітчизни сприяє і те, що школа має власну символіку: герб, гімн, слова якого написав поет–односельчанин, колишній учитель літератури Костянтин Лесьєв–Лесь. Всі шкільні урочистості розпочинаються з прослуховування чудової мелодії і сердечних слів гімну рідному селу і школі.

З ініціативи учнівського парламенту у школі розроблено власну валюту – "гутики", якою нагороджують призерів шкільних, районних, обласних предметних олімпіад, учнів–членів МАН, котрі захищають свої проекти на районному та обласному рівнях, активних учасників позакласних і позашкільних конкурсів, змагань, свят.

Реалізуючи науково–методичну проблему школи "Вдосконалення сучасного уроку" вчителі постійно дбають про ефективність та результативність уроку, знайомляться з новими освітніми технологіями. Кожен із вчителів оволодіває навичками застосування ІКТ. Завдяки досягненням педагогічного та учнівського колективів школа стала опорною з питань громадянського виховання, сприяння здоров’ю учнів та контролю і керівництва. Неодноразово на базі нашої школи проводились районні та обласні семінари учителів історії, математики, основ здоров’я, директорів шкіл сприяння здоров’ю. У вересні 2012 року в школі побували голови районних рад Кіровоградської області з метою вивчення досвіду. Традиційними стали предметні тижні початкових класів, природничо–математичного циклу, молодих учителів, в межах яких педагоги проводять відкриті уроки з використанням інтерактивних методів навчання, організовують позакласні заходи у формі проектів з використанням мультимедійних засобів. Практикуємо презентації роботи шкільних методичних обєднань, вчителів, що атестуються та соціально–педагогічної служби.

До вивчення педагогічної спадщини В.О. Сухомлинського залучаємо батьків. У школі діє "Батьківський всеобуч". Актуальними на заняттях є питання сімейного виховання за Сухомлинським, які обговорюються також на загальношкільних та класних батьківських зборах: "Виховання без покарань", "Виховання хлопчиків" ("Листи до сина"), "Лист до доньки", "Секрети батьківського авторитету", "Навчайте дитину мислити", "Виховання майбутніх матерів і батьків" (книга "Батьківська педагогіка").

Особливу увагу вивченню творчої спадщини В.О. Сухомлинського приділяють учителі початкових класів, які вивчають з дітьми казки видатного педагога, організовують спільно зі шкільною бібліотекою обговорення цих казок та проводять захисти читацьких інтересів за творами В.О. Сухомлинського. "Казка, гра, фантазія, – підкреслював педагог, – це життєдайне джерело дитячого мислення, шляхетних почуттів і поривань. Через казку, її образи, мову дитина вчиться мислити словами. Казка невід’ємна від краси, сприяє розвиткові естетичних почуттів, без яких немислима шляхетність душі". Обговорюючи, інсценізуючи його казки , вчителі розкривають перед дітьми світ чарівності, краси, добра, співчуття.

Центром популяризації книг В.О. Сухомлинського є шкільна бібліотека, де постійно діє виставка праць педагога з рубриками "Серце віддаю дітям", "Учений, педагог, гуманіст", "В.О. Сухомлинський – педагог, наставник".

Бібліотека організовує читання і обговорення книг Василя Олександровича "Гаряча квітка", "Чиста криниця", "Квітка сонця", готує матеріали для засідань методичних об'єднань вчителів початкових класів за книгою "Серце віддаю дітям" з питань: "Читання – важливий засіб розумового виховання, "Кожна дитина – художник", "Здоров’я, здоров’я, і ще раз здоров’я", "Книга в духовному житті дитини".

Спадщина видатного педагога зі світовим ім’ям – це невичерпне джерело педагогічних ідей мудрих порад які завжди є актуальними в освітянському житті, тому педагогічний колектив загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів с.Солгутове, не зупиняючись на своїх досягненнях, буде продовжувати вивчати, популяризувати творчі та педагогічні знахідки великого Учителя з метою навчання і виховання справжніх патріотів, свідомих громадян України.

1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка