Обґрунтування поняття «податковий аудит»



Скачати 351.37 Kb.
Дата конвертації24.04.2016
Розмір351.37 Kb.
#14371
ТипОбґрунтування


Зміст

Вступ 2

РОЗДІЛ 1 Теоретичні основи дослідження податкового аудиту великих платників податків 6

1.1. Теоретичне обґрунтування поняття «податковий аудит» 6

1.2. Особливості роботи великих платників податків, визначені Податковим кодексом України 11

РОЗДІЛ 2 Дослідження сучасного стану системи державного податкового контролю в процесі податкового аудиту великих платників податків 15

2.1. Сучасний стан податкового аудиту в Україні 15

2.2. Ефективність проведення податкового аудиту в Україні 19

РОЗДІЛ 3 Перспективи розвитку державної податкової системи України 26

3.1. Перспективи розвитку вітчизняного аудиту великих платників податків, враховуючи політичну обстановку в Україні 26



3.2. Застосування зарубіжного досвіду проведення податкового аудиту великих платників податків в Українській практиці 30

Висновки 34

Список використаних джерел 36

1.Закон України «Про аудиторську діяльність» від 22 квітня 1993р. №3125, із змінами, внесеними згідно з Законом №2388 від 01.07.2010. 36

2. Податковий кодекс України - Відомості Верховної Ради України. 2011, № 13-14, № 15-16, № 17, ст.112 36

3.Агарков Г.А. Налогообложение: проблемы науки и практики / [АгарковГ.А., Алексеев И.В., Барулин С.В. и др.]; под ред. Ю.Б.Иванова. – Х.: ИД «ИНЖЕК». - 2009. – 296 с. 36

4.Акентьєва О.Б. Податковий аудит: сутність і місце в системі фінансового контролю / О.Б. Акентьєва, А.Ю. Савро // Стан і проблеми оподаткування в умовах ринкової економіки [Текст]: VІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. [матеріали]. – Донецьк. ДонДУЕТ, 2008. – Т.2. - С.196-198. 36

5.Басанцов І.В. Розвиток державного фінансового контролю в умовах ринкової економіки України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. екон. наук: спец. 08.00.08 «Гроші, фінанси та кредит» / І.В.Басанцов: - Ірпінь, 2008. – 34 с. 36

6. Буряк П.Ю. Податковий контроль [підручник] / Буряк П.Ю., Карпінський Б.А., Залуцька Н.С., Білінський В.З.– К.: «Хай-Тек Прес», 2007. - 607 с. 36

7. Бутинець Ф.Ф. Аудит: [підручник для студентів спеціальності «Облік і аудит» вищих навчальних закладів] / Ф.Ф. Бутинець. – [2-е вид. перероб. та доп.]. – Житомир: ПП «Рута», 2002. – 652 с. 36

8.Василькова Т.В. Податковий аудит в галузях економіки: [навчальний посібник] / Т.В. Василькова, Б.В. Кондукова; за заг. ред. Чугаєва А.О. – Ірпінь: Національний університет ДПС України, 2007. – 208 с. 37

9.Воінова Т.С. Становлення теоретичних засад податкового аудиту в Україні / Т.С. Воінова // Бизнесинформ. – 2009. - № 12 (2). – С. 120-122. 37

10. Войнаренко М.П. Податковий облік і аудит: [підручник] / М.П. Войнаренко, Г.В. Пухальська. – К.: ВЦ «Академія», 2009. – 376 с. 37

11. Вплив фінансово-кредитного механізму на розвиток суб’єктів господарювання: [монографія / відп. ред. Глущенко В.В.] – Х.: ХНУ ім.В.Н. Каразіна, 2007. – 358 с. 37

12. Глущенко В.В. Вектори розвитку податкового аудиту в Україні / В.В.Глущенко, І.Є. Риженко // Фінанси України. – 2010. - № 1 (170). – С.46-53. 37

13. Глущенко В.В. Правове регулювання та методичне забезпечення аудиторської діяльності в Україні / В.В.Глущенко, І.Є. Риженко // Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики: [зб. наук. праць]. - 2009. - №1(6). – С. 95-100. 37

14.Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. – Випуск № 186: У 4 т. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. – С.178-187. 37

15.Мельник В.М. Оподаткування: наукове обгрунтування та організація 3.процесу: Монографія // В.М.Мельник. – К.: „Комп’ютерпрес”, 2006. – 277с. 37

16.ОнищенкоВ. Оцінка ефективності податкового контролю // В.Онищенко. Якість.– 2009. 38

17.Податкова політика України: стан, проблеми, перспективи: Монографія / П.В.Мельник, Л.Л.Тарангул, З.С.Варналійтаін.;за ред. З.С. Варналія – К.: Знання України, 2008. – 675с. – С.237. 38

18.Ситниченко В.М Сучасні системи методи управління ефективністю як інструмент виходу з кризи // В. Ситниченко. Якість.– 2009.– №3.– С. 57– 61. 38

19.Швабій К.І. Ефективність адміністрування податків в Україні: методологія та аналіз // К.І.Швабій. Фінансова система України. Збірник наукових праць. – Острог: Вид-во НаУ „Острозька академія”, 2007. – Вип.9. – Ч.3. – с.520 – 527. 38

20. Асоціація платників податків [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.appu.bic.com.ua/index.php/podatkovi-roz-iasnennia/2060-osoblyvosti-roboty-velykykh-platnykiv-podatkiv-vyznacheni-podatkovym-kodeksom 38

21. Аудиторсько-консалтингова Корпорацiя «Глобал Консалтинг» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://gc.ua/uk/audit/podatkovij-audit/ 38

22. Аудиторсько-консалтингова Корпорацiя «АВА» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.buhuslugi.com.ua/ua 38

23. Вартість дотримання податкового законодавства для приватних підприємств (2009 рік). Основні результати дослідження [Електр. ресурс] – Режим доступу:http//www.ifc.org. 38

24. Ведення бізнесу 2010: результати дослідження [Електр. ресурс] – Режим доступу: http//www.ifc.org. 39

25. Украинский бизнес-ресурс. В Украине вырос теневой ВВП: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ubr.ua. 39




Вступ


Незалежність, добробут, фінансова безпека держави, фінансування пріоритетних програм залежать від ефективної системи оподаткування, важливим елементом якої є податковий аудит. Податковий аудит є одним з найбільш популярних нових напрямків аудиту в Україні. На всіх етапах діяльності організації тією чи іншою мірою зіштовхуються з проблемами податкового характеру й намагаються їх вирішити таким чином, щоб використати ресурси організації з максимальною віддачею для прискорення економічного зростання.

Податковий аудит виділений не тільки самостійним напрямом державного контролю, але це важлива складова управління податкової системи. Значимість податкового аудиту, або його роль у перетворенні й урегулюванні економічних відносин, зростає паралельно зі збільшенням кількості суб'єктів господарювання та розширенням нового класу власників. Наукове опрацювання проблем правового регулювання податкового аудиту зумовлене двома факторами: по-перше, держава зацікавлена у забезпеченні повного та вчасного надходження грошових коштів до публічних грошових фондів; по-друге, платники податків, зацікавлені у створенні такого механізму податкового аудиту, який би не створював ускладнень і не паралізував їх фінансово-господарську діяльність.

Беручи до уваги важливість реалізації даного аспекту в умовах присутності значного податкового тягаря і зовнішніх несприятливих факторів, організації прагнуть оптимізувати свої податкові платежі, що нерідко може бути кваліфіковано як ухилення від сплати податків.

Однією із форм реалізації державного податкового контролю є податковий аудит. Впровадження податкового аудиту в практичну діяльність податкових органів, розпочате 10 років тому, дотепер не призвело до якісних змін у контрольно-перевірочній роботі. Нова, інноваційна за своєю сутністю, форма реалізації стимулюючих функцій контролю лише декларативно змінила принципи побудови відносин платників податків із представниками державних органів у бік збільшення довіри та прозорості, компетентності та неупередженості, налагодження партнерства. На практиці за своїми ознаками державний податковий аудит сьогодні більше відповідає ревізії, ніж аудиту, і однією з причин такої ситуації є недостатність наукового обґрунтування сутності, принципів та завдань податкового аудиту.

У контексті різноманіття податків і складності обчислення податкових баз податковий аудит є важливим інструментом, що забезпечує зниження податкових витрат. Більше того, проведення податкового аудиту дозволяє не тільки зробити висновок щодо правильності нарахування податкових зобов'язань, але й мінімізувати податкові ризики й потенційні санкції за порушення податкового законодавства, що нерідко справляють істотний вплив на загальний фінансовий стан організації.

Тому податковий аудит має величезне значення як для організацій, так і для різних категорій користувачів, відновлюючи довіру між укладачами й користувачами звітності.



Актуальність теми дослідження. Сучасний стан розвитку економіки в Україні характеризується різноманітністю форм власності та організації суб’єктів господарювання, збільшенням кількості підприємств приватного сектору, зменшенням впливу на стан економіки великих державних підприємств, трансформацією взаємовідносин держави та нового класу власників, що з’явився після набуття Україною незалежності. Тому сьогодні актуалізується проблема наявності таких негативних тенденцій розвитку, як тінізація економічних відносин, поширення економічних правопорушень та низький рівень громадської довіри до влади та бізнесу через неефективність регуляторних заходів, які потребують постійного вдосконалення.

Дослідження питання стану вітчизняного аудиту та основних тенденцій його подальшого розвитку для ефективного функціонування економіки України є досить актуальним, тому йому присвячена велика кількість праць вітчизняних науковців. Значний внесок у дослідження зазначених питань зробили провідні вчені-економісти – М.Т. Білуха, Ф.Ф. Бутинець, В.Г.Гетьман, В.П.Завгородній, Г.Г.Кірейцев, М.В.Крапивко, М.В.Кужельний, Б.Ф.Усач та інші. Також необхідно відзначити, що до теперішнього часу в Україні безпосередньо податковому аудитові присвячено небагато спеціальних наукових досліджень, хоча деякі аспекти, тем не менш, розглянуті у періодичних виданнях та монографіях.



Метою дослідження є проведення теоретичного аналізу сучасного стану податкового аудиту великих платників податків в Україні.

Об’єктом дослідження є розвиток державного податкового аудиту в умовах ринкової економіки України.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні й практичні аспекти організації державного податкового аудиту в Україні.

Методи дослідження використані наступні: аналіз та синтез, індукція та дедукція, порівняння, класифікація, теоретичне моделювання, з’ясування причинно-наслідкових зв’язків, систематизація, спостереження, аналіз документації та результатів діяльності науковців та вчених галузі дослідження, експертна оцінка, практичний експеримент тощо.

Теоретичну та інформаційну основу проведеного дослідження становлять наукові роботи провідних вітчизняних учених у сфері податкового контролю, аудиту, теорії та практики оподаткування в Україні та за кордоном, державного управління та права, матеріали науково-практичних конференцій, публікації в періодичних та Internet- виданнях, нормативні акти України, офіційні, статистичні та інші інформаційні матеріали щодо результатів діяльності Державної податкової служби України.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в комплексному характері дослідження та постановки проблеми наукового обґрунтування змісту та сутності державного податкового аудиту та визначення векторів його розвитку в умовах ринкової економіки України.

РОЗДІЛ 1 Теоретичні основи дослідження податкового аудиту великих платників податків

1.1. Теоретичне обґрунтування поняття «податковий аудит»


Податковий аудит – це незалежна перевірка податкового обліку. Такий аудит проводять, щоб розуміти, чи правильно нараховуються та сплачуються податки на підприємстві, а також як можна оптимізувати існуючу систему оподаткування. Його ефективно проводити перед податковою перевіркою. Це допоможе не панікувати при спілкуванні з представниками перевіряючих органів, уникнути штрафів та захистити свій бізнес [22].

Аналіз податкового обліку допомагає усунути його невідповідність вимогам законодавства, побачити ті помилки, які б могла виявити перевірка, і вчасно їх виправити. Проведення такого аудиту вимагає особливого професіоналізму та об’єктивності, а також відмінної обізнаності у сфері податкового законодавства. Часто податковий аудит замовляють перед податковою перевіркою. Податковий аудит, як різновид ініціативного аудиту - один з найбільш актуальних і затребуваних видів аудиторських послуг. Податковий аудит оподаткування, в процесі проведення якого перевіряється правильність ведення податкового обліку, формування податкової бази по всіх податках і зборах, правильність складання і подання податкових декларацій, своєчасність перерахування податків і зборів, розглядаються інші аспекти оподаткування. Податковий аудит проводиться за рішенням засновників і або керівництва організації і може охоплювати будь-який період діяльності організації [21].

Податковий аудит здійснюють в наступних випадках:

перед проведенням податкових перевірок;

при перевірці роботи бухгалтерської служби підприємства;

при оцінці можливих податкових ризиків;

при оптимізації оподаткування;

виявленні допущених помилок в розрахунку податків і зборів;

при постановці системи податкового обліку і т.п [22].

Аудит оподаткування - це незалежна перевірка систем бухгалтерського та податкового обліку організації на предмет:

відповідності систем бухгалтерського і податкового обліку вимогам чинного законодавства;

правильності ведення податкових регістрів;

відповідності ведення податкового обліку з податковим законодавством;

правильності формування бази оподаткування по кожному виду податків, обчислення і сплати податків і зборів за певний період часу;

перевірки стану розрахунків з бюджетом та позабюджетними фондами;

можливості зменшення оподатковуваної бази згідно чинного законодавства і т.д.

Мета податкового аудиту - виявлення помилок систем бухгалтерського і податкового обліку і розробка заходів щодо їх усунення [21].

Зазвичай Замовників послуги податкового аудиту цікавить оцінка податкових ризиків підприємства - замовника послуг і зведення їх до мінімуму. Замовники податкового аудиту отримують професійні рекомендації по виправленню встановлених помилок в податковому обліку і звітності, зменшенню податкових ризиків.

Податковий аудит необхідний не тільки для діючого підприємства, він незамінний при створенні нового бізнесу, в момент здійснення планування та розрахунків майбутніх доходів і витрат, щоб не отримати непередбачених витрат. Уникнути негативних наслідків дозволить своєчасне проведення податкового аудиту планованого бізнесу. Податкове планування має стати невід'ємною частиною управління. Іноді замовники звертаються за аудитом окремих податків, а не всього податкового обліку. Популярними податками є ПДВ і податок на прибуток. Якщо замовник не може дозволити собі повний податковий аудит, то аудит за основними податками може стати єдиним оптимальним виходом на шляху до зменшення майбутніх податкових ризиків [22].

Податковий аудит як процес складається з:

попередньої експертизи  системи оподаткування економічного суб'єкта;

перевірки і підтвердження правильності обчислення та сплати підприємством податків і зборів до бюджету і позабюджетні фонди;

оформлення та представлення результатів проведення податкового аудиту.

Податковий аудит включає в себе перевірку:

правильності визначення податкової бази;

правильності застосування податкових ставок;

правомірності застосування наданих законодавством податкових пільг чи інших механізмів, що дозволяють знизити податкове навантаження;

своєчасності і повноти перерахування податків та страхових внесків до бюджету і державні позабюджетні фонди;

правильності складання декларацій (розрахунків) з податків (внесків), які платник податків відповідно до законодавства зобов'язаний сплачувати до бюджету (позабюджетні фонди);

обґрунтованості застосування / незастосування спеціальних податкових режимів, таких як єдиний сільськогосподарський податок, спрощена система оподаткування;

виконання організацією функцій податкового агента;

фактів постановки на облік у податкових органах та державних позабюджетних фондах, і інше.

Виконання робіт з податкового аудиту складається з наступних етапів:

попередня оцінка існуючої системи оподаткування Замовника;

загальний аналіз і розгляд елементів системи оподаткування Замовника;

визначення основних факторів, що впливають на податкові платежі;

перевірка методики обчислення податкових платежів;

правова і податкова експертиза існуючої системи господарських взаємовідносин;

оцінка документообігу та вивчення функцій і повноважень служб, відповідальних за обчислення та сплату податків;

попередній розрахунок податкових показників Замовника;

перевірка та підтвердження правильності обчислення і сплати податків та зборів до бюджету і позабюджетні фонди.

За результатами податкового аудиту буде наданий звіт, що містить:

характеристику системи податкового обліку організації та факторів, що впливають на розмір податків;

виявлені в ході аудиту невідповідності та порушення податкового законодавства;

суми донарахувань податків;

суми недоплати / переплати податків;

перелік податкових декларацій, які підлягають виправленню;

інформацію про способи оптимального виправлення виявлених порушень та зниженні податкових наслідків [20].

Податковий аудит сьогодні є жорсткою необхідністю. Він служить своєрідною генеральною репетицією до податкової перевірки, під час якої можна привести в порядок звітність, щоб не мати проблем у майбутньому. Аудиторська фірма за допомогою перевірки знижує ризики порушення податкового законодавства та ймовірність виникнення непорозумінь і конфліктів з фіскальними органами. Своєчасно проведений податковий аудит дозволяє уникнути втрат при податкових перевірках, тим самим окупити витрати на проведення аудиту, зберігаючи репутацію компанії, як надійного партнера в бізнесі [22].

1.2. Особливості роботи великих платників податків, визначені Податковим кодексом України


Великий платник податків (ВПП), відповідно до п. 14.1.24 Податкового кодексу - це юридична особа, у якої обсяг доходу від усіх видів діяльності за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали перевищує п'ятсот мільйонів гривень, або загальна сума сплачених до Державного бюджету України податків за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, за такий самий період перевищує дванадцять мільйонів гривень [2].

У разі включення платника податків до Реєстру великих платників податків та отримання повідомлення центрального органу державної податкової служби про таке включення, на нього поширюються особливості, визначені Податковим кодексом для великого платника податків.

Формування та затвердження Реєстру ВПП здійснюється центральним органом державної податкової служби щороку, відповідно до Порядку формування Реєстру великих платників податків, затвердженого наказом ДПА України.

Відповідність критеріям великого платника податків оцінюватиметься за сумарним обсягом доходів від усіх видів діяльності за даними податкової звітності з податку на прибуток підприємств за друге півріччя попереднього року та перше півріччя поточного року та за сумами сплачених до Державного бюджету України податків за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, у другому півріччі попереднього року та першому півріччі поточного року.

Після включення платника податків до Реєстру ВПП центральний орган державної податкової служби надсилає такому платнику податків повідомлення про включення до Реєстру ВПП на відповідний рік.

Після отримання повідомлення центрального органу державної податкової служби про включення до Реєстру ВПП платник податків зобов’язаний стати на облік у спеціалізованому органі державної податкової служби, вказаному у повідомленні, що здійснює податкове супроводження великих платників податків, з урахуванням можливості самостійного визначення ним найзручнішого місця обліку в одному із спеціалізованих органів державної податкової служби.

Якщо великий платник податків самостійно не став на облік у спеціалізованому органі державної податкової служби, центральний орган державної податкової служби має право самостійно прийняти рішення про зміну основного місця обліку та перевести його на облік у спеціалізовані чи інші органи державної податкової служби.

Після прийняття рішення про переведення великого платника на облік у спеціалізовану державну податкову інспекцію чи інший орган державної податкової служби відповідні органи державної податкової служби зобов’язані протягом 20 календарних днів після прийняття рішення здійснити відповідні заходи з переведення такого платника податків на нове місце обліку.

Великі платники податків подають податкові декларації до органу державної податкової служби в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством [11].

Проведення перевірок:

Тривалість проведення документальних планових перевірок для великих платників податків не повинна перевищувати 30 робочих днів, документальних позапланових перевірок не повинна перевищувати 15 робочих днів.

Продовження строків проведення перевірок можливе за рішенням керівника органу державної податкової служби – для документальних планових не більше як на 15 робочих днів, а документальних позапланових перевірок не більш як на 10 робочих днів [14].

Документальні виїзні планові та позапланові перевірки великого платника податків можуть бути зупинені за рішенням керівника податкового органу, що оформляється наказом, копія якого не пізніше наступного робочого дня вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку, з подальшим поновленням її проведення на невикористаний строк.

Перевірка може бути зупинена на загальний строк, що не перевищує 30 робочих днів, а в разі необхідності проведення експертизи, отримання інформації від іноземних державних органів щодо діяльності платника податків, завершення розгляду судом позовів з питань, пов'язаних з предметом перевірки, відновлення платником податків втрачених документів перевірка може бути зупинена на строк, необхідний для завершення таких процедур.

При цьому загальний термін камеральної перевірки або документальної позапланової виїзної перевірки платника податку для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість з урахуванням строків зупинення не може перевищувати 60 календарних днів [15].

Процедури електронного аудиту:

При проведенні документальної виїзної планової, позапланової перевірки, документальної невиїзної перевірки великий платник податків зобов’язаний не пізніше наступного за днем початку таких перевірок надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать до предмета перевірки або пов'язані з ним, у тому числі в електронному вигляді з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб, копії документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування (податкових зобов’язань), первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів.

Договори про ціноутворення:

З 1 січня 2013 року великий платник податків має право звернутися до центрального органу державної податкової служби із заявою про укладення договору про ціноутворення для цілей оподаткування. Договір про ціноутворення для цілей оподаткування є договором між зазначеним платником податків та центральним органом державної податкової служби про порядок визнання цін (методів) для цілей оподаткування протягом строку дії такого договору. Порядок укладення та виконання таких договорів встановлюється Кабінетом Міністрів України [20].

РОЗДІЛ 2 Дослідження сучасного стану системи державного податкового контролю в процесі податкового аудиту великих платників податків

2.1. Сучасний стан податкового аудиту в Україні


Появі і розвитку аудиту в Україні сприяла недосконалість структури зовнішнього фінансового контролю командно-адміністративної системи управління. Щорічно зростали розміри крадіжок та збитків, приписок та інших зловживань, незадовільний стан обліку і внутрішнього контролю на рівні підприємств і організацій, недостатній профілактичний вплив фінансового контролю на усунення негативних явищ, незадовільна діяльність власних ревізійних комісій, організацій – усе це призвело до необхідності реорганізації системи фінансового контролю в країні. Цьому сприяло також і те, що наприкінці 80-х років встановилася стійка тенденція до скорочення чисельності відомчих контрольно-ревізійних підрозділів. В окремих підрозділах чисельність цієї категорії спеціалістів скоротилась на 25-40% [17].

Першим кроком у напрямку реорганізації фінансового контролю в країні, згідно зі схемою організаційної побудови фінансових контролюючих органів, стало створення в січні 1990 р. Державної податкової служби. Але податкова служба не вирішила всіх проблем укріплення фінансової дисципліни. Виникла необхідність контролю не тільки за повнотою надходжень коштів у бюджет, а й ретельної перевірки ефективності їх використання, а також власних ресурсів на підприємствах та організаціях.

Закон України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» від 26 січня 1993 р. урегулював створення при Міністерстві фінансів України Головного контрольно-ревізійного управління України, контрольно-ревізійних управлінь у Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійних підрозділів у районах та містах [14].

Сьогодні ж активний розвиток податкового аудиту пов'язаний, насамперед, з тим, що в результаті обвальної, практично нерегульованої приватизації державної власності в 90-х р.р. минулого століття в Україні сформувалася специфічна модель господарювання, в межах якої відомі в економічно розвинених країнах ринкові механізми, інститути й моделі поводження значно деформувалися, змінивши при цьому сутнісну й функціональну спрямованість [17].

Не є винятком у даному плані й вітчизняний аудит, що значно відрізняється від традиційного західного аудиту, насамперед податковою спрямованістю більшості аудиторських перевірок, у зв'язку з чим аудит виконує фактично невластиві йому функції.

За результатами опитування, проведеного серед провідних аудиторських компаній України, що здійснюють свою діяльність на ринку аудиторських послуг, щодо частки кожного окремого виду аудиту на ринку, загальний аудит займає понад 30%, послуги в галузі міжнародних стандартів бухгалтерського обліку - близько 15%, понад 45% - послуги, що супроводжують аудит, тобто консультування з питань оподаткування, бухгалтерського обліку, узгодження процедур по податковій звітності. Аудит страхових організацій, банківський і інвестиційний аудит разом займає не більше 10% всього ринку [14].

У такій структурі ринку аудиторсько-консалтингових послуг податковий аудит частково входить до загального аудиту (через податкову спрямованість аудиторських перевірок), частково - до послуг, які супроводжують аудит. Через те, що дослідження частки безпосередньо податкового аудиту в загальній структурі аудиторсько-консалтингових послуг не проводилося, не уявляється можливим точно визначити його частку.

Однак, з урахуванням особливостей вітчизняного аудиту, податковий аудит може досягати 40% даного ринку, оскільки в цей час він є одним з основних напрямків діяльності аудиторських організацій в Україні.

Дане припущення ґрунтується на двох аргументах:

вагома частина традиційного аудиту орієнтована на зниження податкових ризиків;

значна частка податкового і юридичного консалтингу пов'язана безпосередньо з комплексною або тематичною перевіркою податків, що сплачуються організаціями.

Спрямованість аудиторської діяльності в Україні на сучасному етапі переважно на перевірку податків спричинила формування системи не фінансового, а податкового аудиту, що часом не виконує повною мірою властивих аудиту функцій. Такі умови не сприяють становленню системи незалежного аудиту та повномасштабному застосуванню Міжнародних стандартів аудиту. Професія аудитора, яка покликана забезпечувати прозорість та надійність економіки, ефективність регулювання економічних процесів, в наш час найчастіше націлена не на підвищення економічного достатку суспільства, а на вирішення фінансових питань окремих суб'єктів господарювання всупереч загальним інтересам. І розвиток податкового аудиту в Україні багато в чому залежатиме не тільки від набутих темпів економічного життя, притоку інвестицій, розширення фондового ринку, але й від ідеологічної перебудови аудиторської діяльності та якісних змін у самому аудиторському середовищі [16].


2.2. Ефективність проведення податкового аудиту в Україні


Роль податкового аудиту великих платників податків в сучасних умовах особливо зростає через низьку податкову дисципліну та культуру суб’єктів підприємництва і населення щодо сплати податків і зборів, значну тінізацію економіки. Крім того складні економічні умови спричинені світовою фінансовою кризою вимагають застосовувати більш ефективні способи наповнення державного бюджету України.

На ефективність проведення податкового аудиту в нашому сьогоденні впливають багато чинників. Насамперед вимагають удосконалення:

Законодавча база.

Організація і методика податкового аудиту.

Співпраця з незалежними аудиторами.

Застосування непрямих методів визначення податкових зобов’язань.

Власне проведення податкових перевірок та прийняття вмотивованих рішень за їх результатами.

Новий Податковий кодекс визначає порядок організації та проведення контролю органами державної служби разом з іншими органами, уповноваженими від імені держави здійснювати перевірку господарської діяльності суб'єктів господарювання. Зокрема, встановлюється перелік контролюючих органів, які мають право здійснювати перевірки суб'єктів господарської діяльності. Визначені проведення податкового контролю, правила проведення податкових перевірок (камеральних і виїзних), терміни тривалості податкових закріплені права та обов'язки осіб податкових органів. Його прийняття забезпечує підвищення рівня захищеності суб'єктів господарської діяльності. Адже знання платником податків прав і обов'язків як своїх, так і контролюючої сторони дозволить активно брати участь у проведенні перевірки, ході визначення її результатів, винесення рішення за проведеною податковою перевіркою та притягнення або непритягнення до відповідальності при виявленні яких порушень законодавства.

Актуальною проблемою сьогодні є підвищення ефективності проведення податкових перевірок, зниження кількості помилок при їх проведенні та прийняття вмотивованих рішень за їх результатами. Відтак сьогодні терміни перевірки подовжилися. Це пов’язано зі зміною обсягу операцій, що перевіряються, і,відповідно, контрагентів. Згідно зі ст. 82. Податкового кодексу Тривалість документальної планової перевірки не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва - 10 робочих днів, платників податків - 20 робочих днів; тривалість позапланової документальної перевірки не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва - 5 робочих днів, інших платників податків – 10 робочих днів; тривалість фактичної перевірки не повинна перевищувати 10 діб [17].

Діюче податкове законодавство України не узгоджене з міжнародними нормами та нормами Європейського Союзу, що призводить до нерівних умов оподаткування вітчизняних і зарубіжних суб’єктів господарювання на території України.

Відсутність спільної мети між незалежними аудиторськими фірмами та державною податковою службою ставить їх у протидію, причому з перевагою на користь перших, які надають послуги щодо уникнення від сплати податків різними законними способами. Справедливо зазначити, що дані послуги користуються надзвичайним попитом у суб’єктів господарювання. Варто також відмітити, що так звана криза державного податкового аудиту, в першу чергу виникла через суттєву різницю професійних рівнів аудиторів незалежних аудиторських фірм та державної податкової служби на користь перших, що пояснюється постійним підвищенням кваліфікаційного рівня незалежних аудиторів для того, щоб користуватись попитом на ринку аудиторських послуг.

Варто започаткувати підвищення кваліфікації податкових аудиторів. Висновки аудиторів, на відмінну від результатів державного податкового аудиту базуються на беззаперечному праві аудитора на власне судження, не обтяжене наказами владних структур. Іншими словами, започаткування співпраці між незалежними аудиторськими фірмами та податковими органами дасть змогу здійснювати зворотній контроль за діяльністю податкових органів.

Надзвичайно великим недоліком вітчизняного податкового аудиту є відсутність законодавчо затвердженої методики його проведення. Гостріше за всіх цю проблему відчувають аудитори-початківці, у яких відсутня практика проведення податкового аудиту і які, однозначно, потребують методики та методичних рекомендацій щодо його проведення [22].

Сьогодні працівники податкових органів при проведенні податкових перевірок орієнтуються виключно на стандартний перелік питань, які необхідно висвітлити в акті перевірки, - цього не достатньо. Досягти підвищення рівня ефективності податкового аудиту допоможе такий захід, як запровадження у практичній діяльності податкових органів непрямих методів визначення податкових зобов’язань.

Непрямі методи - це визначення сум податкових зобов'язань платників податків за оцінкою витрат платників податків, приросту його активів, кількості осіб, які перебувають з ним у відносинах найму, а також оцінкою інших елементів податкових баз, які приймаються для розрахунку податкового зобов'язання щодо конкретного податку, збору (обов'язкового платежу) відповідно до закону. При цьому оцінка елементів податкових баз здійснюється за допомогою інформації, одержаної з джерел інших, ніж звітність або первинні документи.

Варто звернути увагу на те, що і у Податковому кодексі України, який введено у дію 1 січня 2011 року, відсутні непрямі методи визначення податкових зобов’язань платників податків. Хоча у проекті Податкового кодексу № 6509 від 15.06.2010 р., який було підготовлено Кабінетом Міністрів України і який пройшов 17.06.2010 р. перше читання у Верховній Раді України, застосування непрямих методів при здійсненні податкового контролю було передбачено статтею 56 [2, 17].

Доцільно покращити роботу щодо обслуговування великих платників податків. Тобто, поліпшення роботи консультативних відділів органів ДПІ. Не завжди працівники консультативних відділів органів ДПІ надають вичерпні консультації та роз’яснення норм податкового законодавства платникам податків. Перегляд свого відношення до платників податків сприятиме підвищенню рівня дотримання податкового законодавства, добровільності сплачування податків та ефективності податкової системи вцілому [8].

Реформування податкового контролю повинно в першу чергу на досягнення позитивних змін на користь платників податків, а саме:

зменшення податкового тиску за рахунок розширення бази оподаткування;

зниження ставок, виведення з «тіньового» обігу оподатковуваних капіталів;

зменшення кількості перевірок та підвищення їх якості шляхом більш ефективного відбору підприємств для перевірок;

зменшення контролю за діяльністю підприємств малого та середнього бізнесу;

зменшення контролю за дисциплінованими платниками податків;

покращання якості обслуговування клієнтів;

запровадження податкових компромісів з використанням механізмів розстрочення чи відстрочення, договірних податкових кредитів;

підвищення рівня кваліфікації працівників органів контролю;

збільшення мотивування та заохочень [10].

У ході проведення податкового аудиту необхідно підвищувати рівень його якості. Підвищення якості контрольно-перевірочної роботи передбачає підвищення якості матеріалів перевірок, і, як результат, збільшення рівня узгодженості або безапеляційності донарахувань та збільшення суми стягнення до бюджету донарахованих коштів. Ефективність податкового аудиту залежить не тільки від повноти проведеної перевірки. Виявлені порушення і зловживання (в практиці перевірочної роботи це донарахування, штрафні та фінансові санкції) – це є лише половиною справи. На сьогодні, для податкових органів залишається досить проблематичним питанням стягнення донарахованих за результатами перевірки сум до бюджету. Завданнями податкових аудиторів є не тільки виявити, правильно задокументувати факти порушення податкового чи валютного законодавства, але належним чином переконати платника податків в порушеннях та правомірності дій перевіряючого й необхідності сплати донараховані суми до бюджету. Якість оформлення результатів податкового аудиту та вияв толерантності збоку податкового аудитора повинні забезпечити успіх самої перевірки.

Отже, подальше реформування законодавства у сфері оподаткування має відбутися таким чином, щоб забезпечити не тільки повне і своєчасне надходження коштів до бюджетів та державних цільових фондів, а й дотримання прав усіх суб’єктів податкових відносин та можливість ефективного використання ними юридичних засобів захисту своїх прав, як це має відбуватися у правовій демократичній країні.

Напрямами подальшого удосконалення ефективності податкового аудиту великих платників податків можна вважати:

удосконалення законодавства, яке орієнтоване на розвиток регулюючої функції, спрощення, стабільність і передбачуваність податкового законодавства, введення обов’язкової перевірки ефективності запропонованих законів за допомогою імітаційної моделі;

розширення бази оподаткування, яке дасть змогу зменшити податковий тиск на платників податків та підвищити добровільну сплату податків, що збільшить надходження до бюджету;

підвищення ефективності перевірок, що дасть можливість за рахунок автоматизованого відбору платників для документальних перевірок підвищити ймовірність виявлення ухилень від оподаткування при загальному зменшенні кількості перевірок та перевіряючих;

збільшення і удосконалення контактів безпосередньо між платниками податків та органами податкового аудиту;

вдосконалення документального оформлення та більш чітке розяснення норма податкового законодавства;

скорочення та ліквідація недоїмки для поліпшення роботи платниками податків, заохочення їх до добровільної та скорочень заборгованості перед бюджетом за рахунок реалізації майна боржників;

як залучення до реалізованого державою податкового аудиту послуг недержавних аудиторських фірм, що дасть змогу охопити більш ширше коло ризикоорієнтованих платників податків, без додаткового залучення державних ресурсів;

знову впровадити у практику податкового аудиту непрямі методи визначення податкового зобов’язання. Оскільки, при цивілізованому підході до впровадження непрямих методів, у працівників податкової служби уповноважених проводити податковий аудит, з’явиться більше можливостей виявити приховані податкові зобов’язання, в тому числі, і нелегального (незареєстрованого сектору економіки);

підвищення рівня кваліфікації податкових аудиторів [9].

РОЗДІЛ 3 Перспективи розвитку державної податкової системи України

3.1. Перспективи розвитку вітчизняного аудиту великих платників податків, враховуючи політичну обстановку в Україні


Сучасний стан ринкової економіки і світова економічна криза спричинили зміни в консалтинговому бізнесі та, зокрема, у вітчизняному аудиті. З самого початку економічної кризи сфера аудиту зазнала серйозного впливу. Це стосується багатьох факторів, починаючи від показників зниження доходів, сповільнення зростання обсягу портфеля клієнтів і зменшення гонорарів за послуги.

Ще раз наголосимо, що аудиторська діяльність в Україні здійснюється відповідно до Закону України «Про аудиторську діяльність» [1] та представлена широким спектром професійних послуг, основною з яких, безперечно, є аудит – перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам.

Незважаючи на те, що для розвитку аудиту в Україні вже зроблено доволі багато, однак дотепер залишаються питання, від правильного і успішного вирішення яких залежать перспективи його подальшого розвитку. Таким чином, першочергового роз’яснення, на нашу думку, потребує: удосконалення законодавчого регулювання аудиту в Україні; подальша розробка і впровадження національних нормативів аудиту; поліпшення методики та організації аудиторських перевірок, їх якості та розробка оптимальної методики визначення вартості аудиту і аудиторських послуг; питання аудиторської етики; підготовки і підвищення кваліфікації аудиторів та інші. Вирішення зазначених проблем спрямоване на укріплення позицій та авторитету аудиту, удосконалення аудиторської діяльності в Україні вцілому.

На сьогоднішній день аудит в Україні суттєво розширився та диференціювався за напрямами та інтересами замовників-клієнтів. Суттєво розширився спектр професійних послуг аудиторів, що певною мірою відкриває нові можливості як перед самими аудиторами й аудиторськими фірмами, так і перед замовниками їхніх послуг. Перспективи розвитку аудиторського ринку, на нашу думку, цілком залежать від перспектив розвитку підприємництва в Україні [3].

Розвиток системи аудиту в нашій державі на сучасному етапі залежить від розв’язання низки основних проблем, серед яких:

недостатній досвід вітчизняного аудиту та часті зміни законодавства;

зростання конкуренції з іноземними аудиторськими фірмами, що призводить до зменшення кількості національних аудиторських фірм;

недостатня ефективність чинної системи сертифікації аудиторів (дані про сертифікацію свідчать або про підвищення якості знань кандидатів на сертифікацію, або про зниження вимог комісій, а як результат – низька якість проведених аудиторських робіт;

відсутність відповідного попиту на професійні аудиторські послуги, оскільки більшість підприємств не обізнана з призначенням аудиту.

Зважаючи на вищесказане, основними напрямами розвитку аудиту в Україні можуть стати:

Розроблення дієвого механізму практичного застосування МСА в Україні, зокрема створення до них коментарів у повному обсязі.

Внесення необхідних змін і доповнень до Закону «Про аудиторську діяльність» з метою приведення його у відповідність до інших законодавчих актів України, які прямо чи опосередковано впливають на регулювання аудиторської діяльності та розширення переліку підприємств, для яких щорічна аудиторська перевірка є обов'язковою, а це, у свою чергу, збільшить ринок аудиторських послуг, а також введення додаткових положень, які б більш чітко і прозоро унормували взаємовідносини аудитора та клієнта.

Використовуючи узагальнений практичний досвід роботи міжнародних і вітчизняних аудиторських фірм, розроблення Типових методик аудиторської перевірки фінансової звітності підприємств у розрізі галузей їхньої діяльності (банківська, торгівельна, страхова, харчова, важка і легка промисловості тощо).

Поглиблення співпраці професійних аудиторських організацій України з міжнародними та європейськими провідними професійними організаціями.

Зосередження більшої уваги аудиторів на роботі з потенційними клієнтами для того, аби підприємці зрозуміли необхідність та доцільність аудиту.

Розроблення механізму ціноутворення аудиторських послуг на основі вивчення міжнародного досвіду з цього питання та інше.

Аудиторам також доцільно удосконалювати та розвивати спектр консультаційних послуг, що обумовлено зростанням попиту на них серед вітчизняних підприємств, а також, здійснюючи пошук нових джерел доходу, проводити політику співпраці з підприємствами різних сфер бізнесу, що, в свою чергу, забезпечить позитивну тенденцію стабільності діяльності в майбутньому [12].

3.2. Застосування зарубіжного досвіду проведення податкового аудиту великих платників податків в Українській практиці


Головна причина відмінності вітчизняного аудиту від західного полягає в розходженні організації управління бізнесом. Так, при західному варіанті в переважній більшості випадків реалізується принцип відокремлення капіталу як фінансового ресурсу від процесу управління останнім.

Такий підхід дозволяє сконцентрувати під єдиним управлінням значні фінансові ресурси, забезпечуючи зростання ефективності вкладень. При цьому генеральний директор несе відповідальність перед власниками за результати діяльності компанії, що змушує його здійснювати діяльність не тільки ефективно, з одержанням максимального прибутку, виходячи з якого виплачуються дивіденди власникам, але й прозоро. У цьому випадку аудитор виступає як захисник інтересів власника, а його висновок і аудиторський звіт є гарантами відбиття всієї істотної інформації, необхідної власникам для прийняття управлінських рішень [18].

На противагу західному варіанту у вітчизняній практиці нерідко власник організації самостійно здійснює її управління, при цьому він зацікавлений винятково в максимізації власних доходів від бізнесу, не визнаючи обмежень щодо способу їх одержання. У цьому випадку аудитор виконує функції по виявленню й зниженню податкових ризиків, властиві організації, а також наданню консультацій з питань «оптимізації» податкових платежів, тому що саме за рахунок зниження податкових платежів власник нерідко одержує основну частину свого прибутку.

Також в українській практиці управління бізнесом має місце не схожа із західною схема організації процесу управління, з тією відмінністю, що вітчизняний керуючий практично не несе ніякої відповідальності за результати діяльності організації. Такі умови дозволяють генеральним директорам фактично розпоряджатися майном компанії, «перекачуючи» її доходи на особисті рахунки, підставні, дочірні або офшорні компанії, максимально прикриваючи дані операції у звітності [13].

Можливий варіант, коли генеральний директор змушений забезпечувати регулярний доход власника, виплата якого здійснюється не за рахунок чистого прибутку, а через збільшення «витрат» організації. Завдання керуючого при цьому полягає в забезпеченні контролю над фінансовими й товарними потоками організації й формальному звіті перед контролюючими органами. У такому випадку завдання аудитора на практиці зводиться до виявлення проблемних щодо податків місць і потенційних податкових ризиків, а також у захисті інтересів власника при несумлінності дій керуючого.

Наведені схеми ведення бізнесу, на відміну від класичної західної моделі, вимагають не прозорості, а навпаки, прихованості звітності, відсутності в ній реальних фінансових показників організації, що ускладнює, а в ряді випадків унеможливлює, контроль за нарахуванням податків.

Мабуть, єдиним винятком для вітчизняної практики є організації, створені у формі відкритих акціонерних товариств, що прагнуть одержати вихід на світовий фондовий ринок з наступним фінансуванням у формі додаткової емісії акцій [16,18].

Для таких компаній вихід на фондовий ринок дозволяє:

одержати більш високу оцінку компанії в порівнянні з українською;

мати доступ до фондового ринку, в сотні разів більше капіталомісткого, ефективніше організованого, що володіє ширшим набором інструментів і механізмів фінансування в порівнянні з вітчизняним фондовим ринком;

гарантувати підвищення ліквідності акцій;

забезпечити широкий доступ портфельним інвесторам.

Для досягнення зазначених позитивних ефектів організації необхідно пройти процедуру публічного розміщення на фондовому ринку (ІРО). В свою чергу, для проходження ІРО компанії необхідно:

показувати стійке зростання фінансових показників;

мати достатній розмір активів і/або річного обороту;

пройти аудит за міжнародними стандартами (Due diligence);

володіти досить ліквідним балансом;

мати кваліфікований менеджмент, що володіє довгостроковим баченням

стратегії розвитку бізнесу [18].

Здійснюваний відносно таких компаній аудит за своїм призначенням максимально відповідає західному підходу, при якому аудитор виступає агентом, якому суспільство довіряє провести незалежну перевірку, на підставі якої можна дати оцінку ступеня вірогідності звітності фактичному становищу справ.

Проте, українські компанії нещодавно почали розглядати цей прогресивний спосіб інтеграції у світову економіку як прийнятний для себе. До сих пір на світовий фінансовий ринок свої акції вивели лише сім українських підприємств, для порівняння: російських компаній — декілька десятків.

Для всіх же інших підприємств та організацій діяльність українських аудиторів фактично спрямована, по-перше, на зниження податкових ризиків, що зумовлюється превентивним характером роботи аудиторів, по-друге, - на захист інтересів власників від несумлінних дій керуючого, по-третє, - на формальне підтвердження фінансової та податкової звітності, яка не відбиває реального стану справ і використовується винятково для пред'явлення її податковим органам.

Крім розходжень в організації управління бізнесом для України характерна складна система оподатковування, наявність великої кількості спірних арбітражних справ по податкових питаннях і значні адміністративні, фінансові й карні санкції за порушення податкового законодавства, що потребує послуг, спрямованих на мінімізацію податкових ризиків, які надаються в межах аудиторських перевірок.

Таким чином, наведені вище докази свідчать про значне усічення ринку аудиторських послуг і переважну спрямованість діяльності більшості аудиторських організацій на перевірку правильності розрахунку й сплати податків. Це, в свою чергу, свідчить про те, що фактично в Україні за більш ніж півтора десятиріччя склалася система не фінансового аудиту, спрямованого на перевірку правильності витрат коштів, відбиття у звітності фінансової інформації про активи, пасиви й прибуток, підтвердження або не підтвердження правильності ведення бухгалтерського обліку відповідно до Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та вітчизняних П(С)БО, а система податкового аудиту, орієнтована на зниження податкових ризиків організацій [18].


Висновки


Отже, із нашого дослідження можна зробити висновок, що в Україні аудит перебуває у процесі розвитку. Він буде зростати і вдосконалюватися в міру розвитку ринкового середовища та ринку аудиторських послуг не в залежності від їх обов’язковості, а в силу підвищення кваліфікації та набуття досвіду аудиторів та збільшення попиту з боку підприємств з метою зниження фінансових ризиків.

Дослідженням встановлено, що державний податковий аудит є формою державного контролю за дотриманням податкового законодавства платниками податків, зборів та інших обов’язкових платежів. Метою проведення державного податкового аудиту є отримання висновків щодо повноти та достовірності наданої до податкового органу звітності та надання рекомендацій платнику податків щодо усунення виявлених недоліків. Доведено, що державний податковий аудит займає центральну ланку в системі податкового адміністрування, оскільки спрямований на вирішення як фіскальних, так і регулюючих завдань, виступає в якості її найбільш активної, мобільної та результативної підсистеми. Відмінними ознаками податкового аудиту є комплексний характер перевірочних та аналітичних процедур, а також стимулююча спрямованість сукупності відповідних заходів.

Обґрунтовано, що податковий аудит є ефективним засобом підвищення податкової дисципліни, яка суттєво впливає на рівень правосвідомості великих платників податків, а в кінцевому підсумку - на показники мобілізації податкових коштів до бюджету держави. Принципами державного податкового аудиту є наступні: законність; юридична рівність; пріоритет захисту прав та інтересів платників податків; гласність; відповідальність; дієвість; системність; науковість; систематичність; регулярність; економічність; ефективність; компетентність; об'єктивність; конфіденційність. Головним завданням державного податкового аудиту є забезпечення повноти та своєчасності реалізації контрольних заходів у системі податкового регулювання економіки. Для вирішення головного завдання необхідні наступні заходи: удосконалення методів податкового аудиту; підвищення ефективності взаємодії платників податків та органів державної податкової служби України; покращення механізмів обліку, аналізу, визначення результативності та ефективності державного податкового аудиту.

З’ясовано, що впровадження державного податкового аудиту державною податковою службою України, яка в теперішній час поступово налаштовує контрольно-перевірочну діяльність на нові методи та форми здійснення контрольних дій, супроводжується виникненням ряду дисонансів. Зокрема, мають місце спроби ототожнення податкового аудиту з існуючими функціями – податковими перевірками, які є проявом небажання відходу від застарілої практики контролю та гальмують цей процес. Відсутність законодавчого закріплення терміну «державний податковий аудит» та наукового обґрунтування його сутності призводить до поширення шкідливих перекручень та підміни понять.


Список використаних джерел


1.Закон України «Про аудиторську діяльність» від 22 квітня 1993р. №3125, із змінами, внесеними згідно з Законом №2388 від 01.07.2010.

2. Податковий кодекс України - Відомості Верховної Ради України. 2011, № 13-14, № 15-16, № 17, ст.112

3.Агарков Г.А. Налогообложение: проблемы науки и практики / [АгарковГ.А., Алексеев И.В., Барулин С.В. и др.]; под ред. Ю.Б.Иванова. – Х.: ИД «ИНЖЕК». - 2009. – 296 с.

4.Акентьєва О.Б. Податковий аудит: сутність і місце в системі фінансового контролю / О.Б. Акентьєва, А.Ю. Савро // Стан і проблеми оподаткування в умовах ринкової економіки [Текст]: VІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. [матеріали]. – Донецьк. ДонДУЕТ, 2008. – Т.2. - С.196-198.

5.Басанцов І.В. Розвиток державного фінансового контролю в умовах ринкової економіки України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. екон. наук: спец. 08.00.08 «Гроші, фінанси та кредит» / І.В.Басанцов: - Ірпінь, 2008. – 34 с.

6. Буряк П.Ю. Податковий контроль [підручник] / Буряк П.Ю., Карпінський Б.А., Залуцька Н.С., Білінський В.З.– К.: «Хай-Тек Прес», 2007. - 607 с.

7. Бутинець Ф.Ф. Аудит: [підручник для студентів спеціальності «Облік і аудит» вищих навчальних закладів] / Ф.Ф. Бутинець. – [2-е вид. перероб. та доп.]. – Житомир: ПП «Рута», 2002. – 652 с.

8.Василькова Т.В. Податковий аудит в галузях економіки: [навчальний посібник] / Т.В. Василькова, Б.В. Кондукова; за заг. ред. Чугаєва А.О. – Ірпінь: Національний університет ДПС України, 2007. – 208 с.

9.Воінова Т.С. Становлення теоретичних засад податкового аудиту в Україні / Т.С. Воінова // Бизнесинформ. – 2009. - № 12 (2). – С. 120-122.

10. Войнаренко М.П. Податковий облік і аудит: [підручник] / М.П. Войнаренко, Г.В. Пухальська. – К.: ВЦ «Академія», 2009. – 376 с.

11. Вплив фінансово-кредитного механізму на розвиток суб’єктів господарювання: [монографія / відп. ред. Глущенко В.В.] – Х.: ХНУ ім.В.Н. Каразіна, 2007. – 358 с.

12. Глущенко В.В. Вектори розвитку податкового аудиту в Україні / В.В.Глущенко, І.Є. Риженко // Фінанси України. – 2010. - № 1 (170). – С.46-53.

13. Глущенко В.В. Правове регулювання та методичне забезпечення аудиторської діяльності в Україні / В.В.Глущенко, І.Є. Риженко // Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики: [зб. наук. праць]. - 2009. - №1(6). – С. 95-100.

14.Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. – Випуск № 186: У 4 т. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. – С.178-187.

15.Мельник В.М. Оподаткування: наукове обгрунтування та організація 3.процесу: Монографія // В.М.Мельник. – К.: „Комп’ютерпрес”, 2006. – 277с.

16.ОнищенкоВ. Оцінка ефективності податкового контролю // В.Онищенко. Якість.– 2009.

17.Податкова політика України: стан, проблеми, перспективи: Монографія / П.В.Мельник, Л.Л.Тарангул, З.С.Варналійтаін.;за ред. З.С. Варналія – К.: Знання України, 2008. – 675с. – С.237.

18.Ситниченко В.М Сучасні системи методи управління ефективністю як інструмент виходу з кризи // В. Ситниченко. Якість.– 2009.– №3.– С. 57– 61.

19.Швабій К.І. Ефективність адміністрування податків в Україні: методологія та аналіз // К.І.Швабій. Фінансова система України. Збірник наукових праць. – Острог: Вид-во НаУ „Острозька академія”, 2007. – Вип.9. – Ч.3. – с.520 – 527.

20. Асоціація платників податків [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.appu.bic.com.ua/index.php/podatkovi-roz-iasnennia/2060-osoblyvosti-roboty-velykykh-platnykiv-podatkiv-vyznacheni-podatkovym-kodeksom

21. Аудиторсько-консалтингова Корпорацiя «Глобал Консалтинг» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://gc.ua/uk/audit/podatkovij-audit/

22. Аудиторсько-консалтингова Корпорацiя «АВА» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.buhuslugi.com.ua/ua

23. Вартість дотримання податкового законодавства для приватних підприємств (2009 рік). Основні результати дослідження [Електр. ресурс] – Режим доступу:http//www.ifc.org.

24. Ведення бізнесу 2010: результати дослідження [Електр. ресурс] – Режим доступу: http//www.ifc.org.



25. Украинский бизнес-ресурс. В Украине вырос теневой ВВП: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ubr.ua.


Каталог: assets
assets -> Індекс Професійно-кваліфікаційні вимоги до сучасного керівника служби персоналу
assets -> Зміст Вступ 2 розділ 1 Теоретичні основи стимуляції розумового розвитку на уроках трудового навчання 5
assets -> Зміст Вступ 2 розділ І психолого-педагогічні аспекти необхідності формування в учнів ціннісного ставлення до рідного краю 6
assets -> Фiлософiя як: специфiчний тип знання
assets -> Зміст Вступ 2 розділ 1 Теоретичні основи використання фізкультхвилинок та фізкультпауз у режимі дня школяра 6
assets -> 1. Теоретичні засади побудови сучасного початкового курсу математики

Скачати 351.37 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2022
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал