Обґрунтування необхідності набуття компетентностей випускникам загальноосвітніх навчальних закладів



Скачати 204.46 Kb.
Дата конвертації14.04.2016
Розмір204.46 Kb.
#9017
ТипОбґрунтування
Затверджено на засіданні методичної ради районного методичного об’єднання вчителів математики

Формування та розвиток життєвих компетентностей особистості при вивченні математики


З досвіду роботи Хоменка Володимира Івановича, вчителя математики Компаніївської ЗШ І-ІІІ ступенів, вчителя вищої категорії, Заслуженого вчителя України.


В описаному досвіді міститься:



  • обґрунтування необхідності набуття компетентностей випускникам загальноосвітніх навчальних закладів;

  • приклади задач прикладного змісту, які формують і розвивають життєві компетентності школярів;

  • збірник задач прикладного змісту.

Рекомендовано для використання вчителями математики, студентам вузів.

Мета школи – привчити до життя, розуміти його, знати в ньому своє місце.

С. Русова

Маючи достатньо великий стаж роботи з повною впевненістю можу стверджувати, що реалізацію основного змісту освіти можна здійснити лише завдяки продуктивному навчанню, яке забезпечуватиме засвоєння знань та умінь, володіючи якими випускники школи знаходять підґрунтя для своєї подальшої життєвої діяльності.

Новий Державний стандарт базової і повної загальної освіти спрямований на виконання завдань загальноосвітніх навчальних закладів ІІ і ІІІ ступенів і визначає вимоги до освіченості учнів основної і старшої школи.

Цей Державний стандарт ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого , компетентнісного і діяльнісного підходів. При цьому особистісно орієнтовний підхід до навчання забезпечує розвиток академічних, соціокультурних, соціально-психологічний та інших здібностей учнів.

Компетентнісний підхід сприяє формуванню ключових і предметних компетентностей.

Ключова компетентність – це соціально структурований комплекс характеристик(якостей) особистості, що дає можливість їй адекватно діяти у різних сферах життєдіяльності, а предметна компетенція – певний рівень знань, умінь, навичок, ставлень, які можна застосувати у сфері діяльності людини.

Продуктом школи є людина, особистість, тому, я вважаю, що основні завдання, які повинен реалізувати вчитель такі:


  • створення умов для розвитку та самореалізації учнів;

  • задоволення запитів та потреб школяра;

  • засвоєння продуктивних знань, умінь;

  • розвиток потреби поповнювати знання протягом усього життя;

  • виховання для життя в цивілізованому громадянському суспільстві.

Для розв'язання цих задач вчитель має керуватися такими правилами, незалежно від стажу роботи, категорії, технології, яку він використовує:

  • головним є не предмет, якому ви навчаєте, а особистість, яку ви формуєте;

  • не предмет формує особистість, а вчитель своєю діяльністю, пов'язаною з вивченням предмета;

  • На виховання активності не шкодуйте ні часу, ні зусиль;

  • сьогоднішній активний учень - завтрашній активний член суспільства;

  • ставте учнів у ситуації, котрі вимагають виявлення та пояснення розбіжностей між фактами, що спостерігаються, та наявним знанням;

  • допомагайте учням оволодіти найбільш продуктивними методами навчально-пізнавальної діяльності, навчайте їх вчитися;

  • привчайте учнів думати та діяти самостійно. Поступово відходьте від механічних переказів, до словесного відтворення;

  • творче мислення розвивайте всебічними аналізом проблем, пізнавальні задачі розв'язуйте кількома способами, частіше практикуйте творчі завдання;

  • вчитель з будь-якого предмета, не тільки мови та літератури, має слідкувати за способом та формою висловлювання думки учнів. Слід частіше показувати учням перспективи їх навчання;

  • у процесі навчання обов'язково враховуйте індивідуальні особливості кожного учня, об'єднуйте в диференційовані підгрупи учнів з однаковим рівнем;

  • вивчайте і враховуйте життєвий досвід учнів, їх інтереси, особливості розвитку.

В новому Державному стандарті основною метою освітньої галузі “Математика” є формування в учнів математичної компетентності на рівні, достатньому для забезпечення життєдіяльності в сучасному світі, успішного оволодінні знаннями з інших освітніх галузей в процесі шкільного навчання, забезпеченні інтелектуального розвитку учнів, розвитку їх уваги, пам’яті, логіки, культури мислення та інтуїції.

Кожен педагог, навчаючи дітей математики, повинен поставити перед собою завдання: мотивувати, навчати, узагальнювати матеріал так, щоб розкрити всі можливості математики у пізнанні та описанні реальних процесів і явищ дійсності, забезпечити усвідомлення математики як універсальної мови природничих наук та органічної складової людської культури.

Розвиток логічного,критичного і творчого мислення учнів, а також формування здатності логічно обґрунтовувати та доводити математичні твердження, застосовувати математичні методи у процесі розв’язання навчальних і практичних задач, я вважаю, дають великі можливості в подальшій життєдіяльності людини, дають змогу критично оцінювати здобуту інформацію та її джерела, виокремлювати головне, аналізувати, робити висновки, використовувати отриману інформацію в особистому житті.

Змістовними лініями освітньої галузі “Математика” визначені: числа, вирази, рівняння і нерівності, функції, елементи комбінаторики, теорії ймовірності та математичної статистики, геометричні функції та геометричні величини.

Я, як вчитель математики, звичайно знаю, що математичні знання потрібні людям всіх спеціальностей перш за все для того, щоб залучити їх до загальноосвітньої культури. Розуміють це і учні. Але, якби для цього не потрібно було б долати великі труднощі, виконувати багато нецікавих вправ. Більшості дітей математика дається не легко. Для таких дітей мотив залучення їх до загальнолюдської культури дуже слабкий, мало дієвий. Для них навчання математики перетворюється в безцільну муку. Усунути цю причину можна лиже одним способом – своєчасно сформувати дієві мотиви учіння. Учні мають усвідомлювати, що матеріал, який вивчається на уроках математики знадобиться не лише для того, щоб написати контрольну роботу, а й безпосередньо у практичній діяльності.

Мотив - збудник думки, її регулятор. Мотив навчання - це джерело мислення. Л. С. Вигодський зазначав, що думка народжується не з другої думки, а з мотиваційної сфери нашої свідомості.

Маючи великий досвід роботи можу запропонувати способи і методи стимулювання й мотивації інтересу до навчання математики в учнів під час розв’язування багатьох задач. При розв’язуванні задач і практичних завдань виникає необхідність застосовувати сухі теоретичні правила, формули, показуючи значення знань теорії, на яку витрачається багато часу, для розв’язування життєво важливих завдань в майбутньому житті.

В ході розв’язування таких задач я використовую ефект подиву пізнавальні ігри створюю проблемні ситуації, ситуації захопленості, ситуації успіху, евристичні бесіди, використовую метод доцільних задач, спостереження, наслідування, експерименту, нового математичного факту, історичного матеріалу.

Але, звичайно ж, потрібно розвивати в учнів мотиви обов’язку і відповідальності в навчанні.

Мотивація – найважливіший компонент структури навчальної діяльності, а для особистості вироблена внутрішня мотивація є основним критерієм її сформованості.

Наприклад, для п’ятикласника задача: “Мама доручила Сергійові купити продукти. На хліб Сергій витратив 7грн, на молоко 6грн, а на овочі 12грн. Чи залишилось у нього гроші після покупок, якщо мама дала йому 30грн?”

Учитель на перших уроках математики в 5 класі закцентує увагу на тому, що всі учні класу в житті вже розв’язували такі задачі, успішно скориставшись математичними знаннями. А в подальшому вивченні цього предмета, вони вивчають ще дуже багато нових математичних фактів, які допоможуть їм в житті.

Я помітив, що в середніх класах одним з основних мотивів є потреба визнання іншими людьми. Тому, дітей, які правильно розв’язують навіть не складні задачі практичного змісту, обґрунтовують, пояснюють значення вмінь розв’язувати такі задачі я обов’язково заохочую оцінкою, похвалою.

Розум дитини – не амфора, яку потрібно заповнити, а смолоскип, який потрібно запалити.

Одним із важливих аспектів своєї роботи, який впливає на мотивацію навчальної діяльності вважаю залучення матеріалу з життя самого учня, використання прикладів, що відносяться до його навчання і накопиченого досвіду. Пропоную учням самим складати задачі з даної теми, створювати тести і відповіді до них, аналізувати заздалегідь можливі допущені помилки.

Наприклад візьмемо тестове питання:

Коренем рівняння 11-4х=-5 є число:

А

Б

В

Г

-1,5

-4

4

1,5

Я вчу учнів акцентувати увагу на помилках, які допустили при розв’язуванні: хто одержав відповідь А, той переніс 11 зліва вправо не змінивши знак.

Хто одержав відповідь Б, той міг припуститись помилки: залишив -4х зліва, але знак змінив і отримав 4х.

Відповідь В – вірна. Можна обґрунтувати чому.

Відповідь Г отримає той, хто не вміє виконувати дії з раціональними числами, переносить компоненти з однієї частини рівняння в іншу.

Для учнів сьомого класу такі завдання цікаві, викликають захоплення, готують їх до виконання тестів у майбутньому.

Багато вчителів, я в їх числі, використовуємо метод проектів, як доцільний вид діяльності учнів на уроках математики, як засіб формування життєвих компетентностей учнів. Метод проектів є одним із провідних засобів перетворення школи навчання в школу життя, оволодінні учнями навичок планування власної діяльності, навичками вибору засобів та шляхів її здійснення, формування та активізації життєвого досвіду учнів.

Викладання математики має відображати діалектику пізнання дійсності і побудови математичних теорій. Саме практичній і творчій складовій навчальної діяльності приділяють особливу увагу в Державному стандарті.

Математичні компетентності складають основу для формування ключових компетентностей. За визначенням С. А. Ракова, математична компетентність — це спроможність особистості бачити та застосовувати математику в реальному житті, розуміти зміст і метод математичного моделювання, будувати математичну модель, досліджувати її методами математики, інтерпретувати отримані результати, оцінювати похибку обчислень.

Набуття учнями математичних компетентностей – одна з найважливіших життєвих компетентностей. За словами Й. Гете: “Недостатньо лише отримувати знання, треба знати їм застосування. Недостатньо тільки хотіти – треба творити.”

Щоб бути успішним у сучасному суспільному житті особистість повинна володіти певними прийомами математичної діяльності і навичками їх застосувань до розв’язування практичних задач. Значні вимоги до шкільної математичної освіти у розв’язанні практичних задач ставлять сучасний ринок праці, отримання якісної професійної освіти, продовження освіти на наступних етапах. Тому одним із головних завдань навчання математики є забезпечення умов для досягнення кожним учнем математичної компетентності.

Математична компетентність — це вміння бачити та застосовувати математику в реальному житті, розуміти зміст і метод математичного моделювання, вміння будувати математичну модель, досліджувати її методами математики, інтерпретувати отримані результати, оцінювати похибку обчислень.

Математичні компетентності набуваються при:



  • Побудові і дослідженні найпростіших математичних моделей реальних об’єктів, процесів і явищ;

  • оволодінні необхідною оперативною інформацією для розуміння постановки математичної задачі;

  • оволодінні технікою обчислень;

  • виробленні умінь проектувати і здійснювати алгоритмічну та евристичну діяльність на математичному матеріалі;

  • виробленні умінь працювати з формулами;

  • виробленні умінь будувати і читати графіки функціональних залежностей, дослідженні їхні властивостей;

  • виробленні умінь класифікувати і конструювати геометричні фігури на площині і у просторі;

  • виробленні умінь оцінювати шанси настання тих чи інших подій, міру ризику під час того чи іншого рішення, обирати оптимальний варіант;

Математична компетентність є важливим показником якості математичної освіти, природничої підготовки молоді;

Зрозуміло, що забезпечити набуття учнями математичних компетентностей може тільки компетентний учитель. Він повинен бути компетентним не тільки у своїй предметній галузі — математиці, а й у галузі педагогіки і психології.

Хочу навести кілька прикладів, як при розв’язуванні задач на уроках можна акцентувати увагу учнів на значенні вміння розв’язувати задачі, які доведеться не раз розв’язувати в житі. Ці задачі мотивують діяльність школярів до вироблення життєвих компетентностей.

1. Яблука, разом з ящиком важать 32,7кг. Скільки кілограмів важать яблука, якщо порожній ящик важить 1,8кг?

Задача дуже проста для п’ятикласників, але при її розв’язуванні, я знайомлю учнів з термінами “вага нетто”, “вага брутто”, які потім їм пригодяться в житті.

2. Визначити витрату води в річці, на ділянці, ширина якої сягає 20м, середня глибина 1,5м , а швидкість течії 2 м/с.

Дев’ятикласники зустрічаються з такими задачами на уроках географії. Зауважимо, що математичну модель цієї задачі можна представити як об’єм прямокутного паралелепіпеда, розміри основи якого 20м 1,5м, а висота 2м і розв’язати, коментуючи дії:

- знайдемо площу основи паралелепіпеда (площу перерізу річки)

S=201.5=30(м2)

- знайдемо об’єм паралелепіпеда з цією основою і висотою 2м (кількість води, що протікає за 1с).

V=302=60(м3/с)

Далі пропоную учням скласти самим задачі, а на уроках узагальнення розв’язати їх.

Ось приклади задач, які склали учні:


  • Діаметр труби циліндричної форми 5см. Через неї витікає вода для поливу городу. Скільки води виллється за 1 годину, якщо вода рухається по трубі зі швидкістю 0,5 м/с?

  • Скільки відер води потрібно вилити у металевий бак, який має форму прямокутного паралелепіпеда, розміри якого 2м3м1м, якщо відро циліндричної форми має розміри: діаметр основи – 30см, а висота – 40см?

Розв’язуючи ці задачі учні приходять до висновку, що кожну з них їм може доведеться розв’язати в практичній діяльності, або вони вже її розв’язували разом з батьками. Тут крім формул об’ємів, ще потрібно використати уміння перетворювати міри довжин, зводити їх до однієї міри.

При вивченні арифметичної і геометричної прогресії з цікавістю учні розв’язують задачі прикладного змісту. Наприклад:


3. Потужності п’яти електродвигунів утворюють зростаючу геометричну прогресію. Потужність першого 5кВт, а третього – 7,9кВт. розрахувати потужності останніх електродвигунів.
Розв’язуючи задачу учні спочатку аналізують умову, висловлюють думки де в житті можна зустрітись з такою задачею.

Розв’язання: Нехай М – потужність електродвигуна. Потужність п’яти двигунів утворюють геометричну прогресію: М1; М2; М3; М4; М5. Тоді

q2= М3: М1=7,9:5=1,58

q= =1.256

Отже: М2=51.256=6,28

М4=7,91.256=9,92

М5=9,921.256=12,45

Відповідь:потужність другого електродвигуна 6,28 кВт, четвертого – 9,92 кВт, п’ятого – 12,45 кВт.


4. Загін механізаторів під час осінньої оранки за перший день зорав 80га землі, а за кожен наступний день на 3 га більше ніж за попередній. Знайти скільки гектарів землі загін механізаторів зорав за 8 днів.
Розв’язання: нехай А1 – кількість землі зораної першого дня, тоді А1 2 ; А3; А4; А5; А6; А7; А8– арифметична прогресія (обґрунтування «чому?»). Сумою цієї прогресії і буде площа землі, яку зоре загін механізаторів за 8 днів. d=3

Отже: S8=181


5. У автосалоні продається 10 автомобілів. Найдорожчий із них –десятий. П’ята машина коштує 7000$, а сьома 9000$. Скільки коштують усі автомобілі, якщо ціна змінюється за законом арифметичної прогресії?

Розв’язання задачі вимагає аналізу її умови, реально таку задачу доведеться розв’язати, тим хто буде працювати в таких автосалонах і т.і.

6. Одна головка маку містить 3000 зернин. Якщо було б достатньо родючої землі кожне зернятко, що упало, дало б росток і, майбутнім літом виросло б 3000 маків. Ціле маковеполе. Яка кількість маків буде на п’ятий рік?
Звичайно ж задача неважка. Розв’язується за допомогою формул геометричної прогресії. Тут b1=3000, q=3000,

тому b5=b1qn-1=300030004=30005=2431015кв. м

Поверхня всієї землі 1351012 кв. м. Якщо б всі зернятка маку проросли, потомство однієї рослини вже через п’ять років покрило всю земну кулю по 2000 на кожному квадратному метрі.

Після розв’язування таких задач можна запропонувати учням, використовуючи свої знання з біології, географії та інших предметів скласти задачі прикладного змісту самостійно.

Хочу запропонувати задачі прикладного змісту, які можна використовувати на уроках математики для формування і розвитку основних складових життєвої компетентності. Результатом такого підходу будуть в учнів знання, а не просто інформація. Ці знання дадуть можливість швидко знаходити в морі інформації ті знання, які потрібно в даній життєвій ситуації, перевести їх у досвід власної діяльності.

Розв’язуючи кожну з таких задач, вчитель організовує роботу таким чином, щоб учні критично мислили, знаходячи місце задачі в реальному житті, та значущість знань для їх розв’язування.



  1. Діти в саду збирали яблука і складали їх в ящики по 25шт у кожний. Чи вистачить 40 ящиків, щоб розкласти 875 яблук?

  2. 145 учнів їдуть на екскурсію. Чи вистачить для цього трьох автобусів, якщо в кожний вміщується 48 учнів?

  3. З відрізку тканини можна пошити 17 дитячих платків, витрачаючи на кожен по 2м тканини. Чи вистачить цього відрізку, щоб пошити 8 платків для дорослих, витрачаючи по 4м тканини на кожен?

  4. У секції легкої атлетики було 168 учнів, у секції боротьби у 8 разів менше, а у волейбольній секції на 18 учнів більше ніж в секції боротьби. Постав запитання і дай відповіді на них.

  5. Відстань між містами 235км. З деяких станцій назустріч одна одній виїхали 2 електрички. Одна з них до зустрічі пройшла 128км. Яку відстань до зустрічі пройшла друга електричка?

  6. З двох полів зібрали 1580т зерна – пшениці й жита. Пшениці зібрали 867т. Чого зібрали більше, пшениці чи жита і на скільки?

  7. Учні йшли колоною по два. Один з них нарахував попереду 9 пар, а позаду 5 пар. Скільки учнів було в колоні?

  8. Крейсер розвиває швидкість до 37 км/год. Яку найбільшу відстань міг би пропливати крейсер за добу?

  9. Ширина ділянки землі прямокутної форми 60м. довжина в 2 рази більша. На цій ділянці посадили новий сорт картоплі. Попередні досліди показали, що цей сорт дає врожай 7т картоплі з 1 м2. Яким може бути урожай картоплі з усієї ділянки?

  10. Швидкість поширення звуку в повітрі 330м/с. Через який проміжок часу ми почуємо вибух, якщо місце вибуху на відстані 3км 300м від нас?

  11. Реактивний літак пролетів 5100км із сталою швидкістю 850км/год. Скільки часу тривав політ?

  12. Земля рухається навколо сонця зі швидкістю 30км/с. Який шлях ми пролітаємо разом із землею за 1год?1хв?

  13. Щоб знайти вартість купленого товару, потрібно знати кількість одиниць товару(наприклад кг, м) і вартість однієї одиниці товару(тобто ціну однієї одиниці товару). Познач ці величини буквами і запиши формулу для обчислення вартості купленого товару. Наведи приклади обчислення вартості товару.

  14. Навколо ділянки прямокутної форми розміром 40м25м поставили паркан. Яка довжина паркану?

  15. У двокімнатній квартирі ширина кожної кімнати 4м, а довжина однієї 7м, а другої 5м. Скільки квадратних метрів килимового покриття потрібно, щоб повністю застелити в кімнаті підлогу?

  16. Прямокутні плити для покриття доріжки мають розміри 180см і 50см. Скільки потрібно плит, щоб покрити доріжку довжиною 450м і шириною 180см? Зроби схематичний малюнок.

  17. Довжина ділянки землі прямокутної форми 600м, а ширина на 150м менша від довжини. Обчислити площу ділянки гектарах.

  18. Парк прямокутної форми площиною 21га має ширину 250м. Обчислити довжину огорожі, яка встановлена навколо парку.

  19. Ділянка землі прямокутної форми засіяна пшеницею. Ширина ділянки 400м, а довжина в 3 рази більша за ширину. З цієї ділянки зібрали 240т пшениці. Скільки центнерів пшениці зібрали в середньому з 1га?

  20. Розміри поля прямокутної форми 800м і 1км. На кожний гектар поле потрібно внести 105кг мінеральних добрив. Скільки мінеральних добрив потрібно для всього поля?

  21. Ви підкидаєте м’яч. Нехай h – висота(у метрах), на яку піднявся кинутий із землі вгору м’яч, t – час польоту м’яча(у секундах). Залежність h від t визначається формулою h=24t – 4.9t2. Якої найбільшої висоти досягне м’яч? Через скільки секунд після підкидання м’яч впаде на землю?

  22. Ви робите загорожу прямокутної ферми. Всі кути повинні бути прямими. Як це зробити маючи мотузку певної довжини(Єгипетський трикутник).

  23. Прямокутну ділянку землі площею 24а обнесено огорожею, довжина якої дорівнює 200м. Знайдіть дожину і ширину цієї ділянки.

  24. Людина почула грім через 4,7с після того, як побачили спалах блискавки. НА якій відстані від неї відбувся розряд, якщо швидкість звуку в повітрі наближено дорівнює 332м/с?

  25. На прямокутній ділянці, яка має розміри 112м348м посаджено картоплю. Передбачають, що урожай картоплі становитиме 18т з гектара. Скільки картоплі планують зібрати з цієї ділянки?

  26. Металевий куб має зовнішнє ребро 10,2 см і масу 514,15г. Товщина стінок дорівнює 0,1см. Знайдіть густину металу з якого виготовлений куб.

  27. Потрібно встановити резервуар для води місткістю 10м3 на майданчику розміром 2,5м1,75м, який є для нього дном. Знайдіть висоту резервуара.

  28. Чавунна труба має квадратний переріз, її зовнішня ширина 25си, товщина стінок 3см. Яка маса 1погонного метра труби(Густина чавуну 7,3 г/м3)?

  29. 25м мідного дроту мають масу 100,7г. Знайдіть діаметр дроту(густина міді 8,94г/м3).

  30. Насос, який подає воду в паровий котел, має два водяних циліндри. Діаметр циліндрів 80мм, а хід поршня 150мм. Чому дорівнює година продуктивність насоса, якщо кожний поршень робить 50 робочих ходів за хвилину?

  31. Купа щебеню має конічну форму, радіус основи якої 2м , а твірна 3,5м. Знайдіть об’єм купи щебеню.

  32. Стіжок сіна має форму циліндра з конічним верхом. Радіус його основи 2.5м, висота 4м, причому циліндрична частина стіжка має висоту 2,2м. Густина сіна 0,03г/м3. Визначте масу стіжка сіна.

  33. Рідина, налита в конічну посудину висотою 0,18м і діаметром основи 0,24м, переливається в циліндричну посудину, діаметр основи якої0,1м. Як високо знаходиться рівень рідини в посудині?

  34. Соснова колода довжиною 15,5м має діаметр кінців 42см і 25 см. Яку помилку(в процентах) допускають, обчислюючи об’єм колоди, при множенні довжини на площину поперечного перерізу по середині колоди?

  35. Потрібно переплавити в одну кулю дві чавунні кулі діаметрами 25см і 35см. Знайдіть діаметр нової кулі.

  36. Маємо шматок свинцю масою 1кг. Скільки кульок діаметром 1см можна відлити із цього шматка(густина свинцю11,4г/м3)?

  37. З дерев’яного циліндра, висота якого дорівнює діаметру основи, виточили найбільшу кулю. Скільки процентів матеріалу сточено?

  38. Зовнішній діаметр порожнистої кулі 18см. Товщина стінок 3см. Знайдіть об’єм матеріалу, з якого виготовлено кулю.

  39. Циліндрична димова труба діаметром 65см має висоту 18м. Скільки жерсті треба для її виготовлення, якщо на заклепку іде 10% матеріалу?

  40. Напівциліндричне склепіння підвалу має 6м довжини і 5,8м в діаметрі. Знайдіть площу повної поверхні підвалу.

  41. З круглого листа металу ви штампували циліндричний стакан діаметром25см і висотою 50см. Припустимо, що площа листа при штампуванні не змінилась. знайдіть діаметр листа.

  42. Скільки квадратних метрів латунного листа потрібно, щоб зробити рупор, у якого діаметр одного кінця 0,43м, другого – 0,036м, а твірна 1,42м?

  43. Скільки оліфи треба, щоб пофарбувати зовнішню поверхню 11 однакових відер, які мають форму зрізаного конуса, якщо діаметри основ 25 см і 30см, твірна 27,5см і на 1м2 витрачають 150г оліфи?

Глибоко переконаний, що предметний арсенал вчителя щодо формування ключових компетентностей учнів можна охарактеризувати уміннями:



  • вибирати завдання, які передбачають самостійний пошук розв’язку;

  • надання учням можливості вибирати шлях розв’язку задачі;

  • використовувати самооцінку, критичне мислення;

  • залучать учнів до роботи в групах;

  • надавати учням можливості виявляти ініціативу;

  • планувати та проводити позакласну роботу з математики, участь учнів в математичних конкурсах “Кенгуру”, “Золотий ключик”, олімпіадах різного рівня;

  • вчити учнів самостійно складати задачі, тести та пропонувати варіанти їх розв’язання.

Математика не існує у безповітряному просторі, математичні поняття, аксіоми, теореми мають своїм витоком реальність і своєю метою мають дослідження реальності за допомогою математичного моделювання.

Викладання математики має відбивати діалектику пізнання дійсності і побудови самих математичних теорій на основі практики.

Саме тому свою роботу вчитель математики здійснює відповідно до вимог сьогодення, тому актуальним буде формування математичних компетентностей школярів на основі принципів історизму та прикладної спрямованості.

Головне завдання вчителя — розвиток здібностей і навичок учнів, підвищення престижу знань, формування математичних компетентностей, вміле використання випускниками школи набутих у процесі навчання вмінь і практичних навичок у повсякденному житті. Вчитель повинен знайти шлях до особистості учнів через звернення до їх життєвого досвіду, через підбір задач прикладного змісту, через використання історичного матеріалу, що викликає інтерес учнів до предмета, формує у них певні компетентності.



Література:

  • Бевз В. Г. Використання історизму у шкільному курсі математики: Практикум з історії математики: Навчальний посібник.  К.: НПУ імені

М. П. Драгоманова, 2009.

  • Бурда М. І., Мальований Ю. І., Дубинчук О. С. Математика. 10-11.  К.: Освіта, 2006.

  • Бурда М. І., Тарасенкова Н. А. Геометрія. 8 клас.  К.: Зодіак-Еко, 2008.

  • Возняк Г. М., Маланюк М. П. Взаємозв’язок теорії з практикою в процесі вивчення математики: Посібник для вчителя.  К.: Радянська школа, 1989.

  • Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти.  К.: Постанова Кабінету Міністрів України № 1392 від 23.11.2011.

  • Іванюк Т. Г. Групова форма роботи на уроках математики.  Тернопіль: Підручники й посібники, 2007.

  • Калугіна О. Р. Шляхи формування предметної компетенції на уроках математики.  «Освітянин»,  № 1,  2008.

  • Компетентнісний підхід у сучасній освіті. Світовий досвід та українські перспективи / Під ред. О. В. Овчарук.  К.: К. І. С., 2004.  112 с.

  • Малихін А. Тести у навчальному процесі сучасної школи // Рідна

школу.  2001.  №8

  • Мерзляк А. Г., Полонський В. Б., Якір М. С. Алгебраїчний тренажер: Посібник для школярів і абітурієнтів.  Х.: Гімназія, 1998.

  • Овчарук О. Л. Компетентності як ключ до оновлення змісту освіти в Україні. Стратегія реформування освіти в Україні.

  • Погорєлов О. В. Геометрія. 10-11 класи.  К.: Освіта, 2001.

  • Пометун О. І. Компетентнісний підхід до оцінювання рівнів досягнень учнів.  К., 2004.

  • Пометун О. І., Пироженко Л. В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Науково-методичний посібник.  К.: А. С. К., 2003.

  • Раков С. А. Математична освіта: компетентнісний підхід з використанням ІКТ.  Х.: Факт, 2005.  360 с.

  • Раков С. А. Формування математичних компетентностей випускника школи як місія математичної освіти // Математика в школі.  2005.  № 5.


Скачати 204.46 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка