Обдаровані діти



Сторінка4/4
Дата конвертації15.04.2016
Розмір0.64 Mb.
1   2   3   4

V. КОНТРОЛЬНО-АНАЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ

ЯК НОБХІДНИЙ КОМПОНЕНТ

СИСТЕМИ РОБОТИ

З ОБДАРОВАНИМИ УЧНЯМИ

Організація діяльності навчальних закладів з метою виявлення та розвитку обдарованих учнів спирається на ефективне планування. Воно визначає ті основні критерії, які спонукають усіх учасників навчально-виховного процесу здійснювати координаційну діяльність, користуватися правами та виконувати визначені нормативно-правовими актами обов’язки.

Для цього адміністрація розробляє систему організаційних заходів, спрямованих на виявлення та розвиток рівня обдарованості учнів. Їх відображають у плані, який є основним документом з реалізації програми „Обдаровані діти”. У розділах передбачено перелік заходів, термін їх проведення та імена виконавців. У зв’язку з об’єктивними і суб’єктивними чинниками відбуваються зміни, які фіксують у графі „Примітки”.

Визначення розділів є важливим елементом, оскільки реально встановлює критерії та напрями діяльності навчального закладу.

План дає змогу здійснювати корекцію в межах навчального закладу або іншої навчальної структури, враховуючи ефективність тієї чи іншої форми роботи. План як вид ділових паперів (документів) містить реальний, діагностичний та прогностичний етапи опрацювання проблеми. Такий підхід дає можливість працювати в системі, що значно підвищує її ефективність, дає змогу динамічно підійти до реалізації її основних напрямків.

На нашу думку, запропоновану структуру плану можна видозмінювати, враховуючи конкретні обставини, але вона служить базою для подальшого вдосконалення.


План передбачає такі розділи:

  • Адміністративно-правовий супровід діяльності учасників навчально-виховного процесу з реалізації проблеми вияву та розвитку обдарованості – (І розділ).

Цей розділ відображає нормативно-правову базу різних рівнів (загальнодержавного, обласного, регіонального, районного) та діяльність адміністрації з її конкретизації в навчальному закладі. Накази як основна форма роботи встановлюють межі та можливості навчального закладу в розв’язанні проблеми. Дирекція, здійснюючи організаційну діяльність, видає накази, пов’язані з оптимізацією роботи з обдарованими учнями: „Організація роботи з обдарованими учнями”, „Організація навчально-виховного процесу”, „Про організацію І етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад”, „Про організацію діяльності МАН”, „Про роботу наукового товариства ліцеїстів”, „Про розподіл годин індивідуальної роботи”.


  • Діагностично-констатаційний (другий) розділ.

У ньому особливу увагу слід звернути на всіх учасників навчально-виховного процесу. Адже тільки співпраця педагогів, учнів, батьків дасть змогу побачити реальні змини в обдарованій дитині.
Мета розділу – визначення рівня обдарованості конкретної дитини та готовність батьків і педагогів до співпраці з нею. Різні види дослідження – анкетування, опитування, спостереження, бесіда, інтерв’ю – допомагають зібрати матеріали і створити банк даних про потенціальнообдарованих учнів.

Важливо, щоб діагностування було комплексним та мало постійний характер, адже розвиток обдарованості динамічний і залежить від багатьох чинників.

Серед критеріїв, що визначають рівень обдарованості, на пильну увагу заслуговують:


  • психологічні особливості сприйняття дитиною зовнішнього середовища (увага, сприймання, витривалість нервової системи);

  • соціальна (комунікативно-адаптаційна) готовність (рівень конфліктності, тривожності, розвитку комунікативних навичок);

  • мотиваційно-особистісні особливості.


Паралельно діагностують педагогів з метою визначення:

  • знання методів роботи з обдарованими учнями;

  • розуміння психологічних особливостей розвитку обдарованості;

  • уміння використати методичні схеми в роботі з обдарованими учнями.

Батьки – невід’ємні учасники навчально-виховного процесу. Часто саме вони визначають подальшу долю дитини, не враховуючи сфер її обдарованості.

Тому в розділі вказуємо на форми та методи діагностування батьків:



  • психологічні особливості обдарованої дитини;

  • мотиваційні аспекти батьків та дітей;

  • матеріальні (фінансові) можливості;

  • соціалізація сім'ї в процесі розвитку суспільства.

Діагностику доцільно здійснювати як системно, так і вибірково, зважаючи на рівень досягнень, проблемності обдарованої особистості.

  • Третій розділ визначає рівень матеріально-технічної бази. Відповідно до цього, можна прогнозувати досягнення обдарованості в різних сферах. Часто цей розділ є визначальним, якщо про сферу обдарованості йдеться в системі науково-технічної творчості, естетичних чи природничих здібностей.

  • Четвертий розділ передбачає систему заходів, спрямованих на розвиток обдарованості дитини. У ньому міститься кілька напрямків:

  • практично-емпіричний. Він містить план-графік заходів різного спрямування, що дає змогу обдарованим учням реалізувати свої здібності. Важливим чинником є різноманітність. Часто трапляється перевантаження учнів навчально-розвивальними традиційними заходами – олімпіадами, конкурсами, турнірами. Водночас учні, які мають інші сфери обдарування – естетичну, організаційну, науково-технічну, емоційну, не мають змоги їх розвивати. А тому рекомендуємо вносити в плани заходи, спрямовані на їх розвиток.

Чітко формуються дві системи розвитку обдарованості: класно-урочна та позакласна. У позакласній діяльності основним рушієм є інтерес. Він визначає спрямування дитини і допомагає їй визначити свої здібності.

  • теоретично-узагальнений. У ньому подано перелік форм діяльності педагогічного колективу: традиційних та інноваційних. Вони допомагають поглибити професійний і методичний рівень педагогів у роботі з обдарованими учнями. Сюди ж додають заходи роботи з батьками – тренінги, бесіди тощо.




  • Розділ „Контрольно-аналітична діяльність та моніторинг” розкриває механізми впливу дирекції на процес реалізації завдань. Накази, які допомагають визначити ступінь ефективності системи або її елемента, необхідні та конкретні. Аналітична частина здійснює порівняльний аналіз і корекцію процесу, наказова – визначає систему впливу на нього. Це виявляється в заохоченні та покаранні.

Гласність – основна тенденція, до чого прагне у своїй діяльності навчальний колектив. Крім наказів системою контрольно-аналітичної діяльності педагогічного колективу передбачені тематичні засідання педагогічних рад, предметних кафедр, методичної ради, творчої групи, наради при директорові та його заступників. Такий комплекс заходів дає змогу говорити не тільки про успіх, а й про проблеми, які виникають під час її опрацювання.

Важливим аспектом є відстеження результативності роботи системи. І моніторинг є найоптимальнішим інструментарієм. Він допомагає відпрацювати і прогнозувати результати роботи, коригувати форми та методи, як елементи системи, так і конкретного вчителя зокрема.

Такий комплексний підхід допомагає не втратити учнів, які не можуть через певні обставини реалізувати свої здібності в класичній класно-урочній системі.

У ліцеї сформувалися такі напрями роботи з обдарованими дітьми:



  • суспільно-гуманітарний;

  • інтелектуально-розважальний;

  • естетичний;

  • природничо-математичний.

Вони функціонують через систему гуртків, факультативів, курсів за вибором, клубів за інтересами.

Однак не слід захоплюватися тільки досягненнями, пов’язаними з навчанням. Це дуже важливо, але обмежено. Тому визначення рейтингу будь-якого навчального закладу (зокрема й закладу нового типу) слід здійснювати на досягненнях у предметних олімпіадах та конкурсах, організованих громадськими організаціями, іншими міністерствами та відомствами. Порівнювати можливості та результативність роботи – складна річ. Вона не завжди об’єктивно визначає діяльність конкретного навчального закладу.

У нашому навчальному закладі обдарований учень працює з психологом, який, у свою чергу, вивчає динаміку мислення, процеси соціалізації учня в групі, прогнозованість його поведінки та розвитку здібностей. Завдяки методичній і науковій літературі психолог має змогу апробувати сучасні психодіагностичні методики, здійснювати їх адаптацію та корекцію відповідно до особливостей школярів, знаходити оптимальні варіанти розв’язання проблем, пов’язаних із самореалізацією обдарованості учнів.

Крім володіння знаннями і вміннями використовувати методики психологи мають бути особистостями, яким можуть довіритися діти і вчителі, вміти зняти стресову та дистресову ситуацію, розв’язати конфлікт, утверджувати віру дітей і дорослих у свої сили.

Іноді навчальний заклад свідомо обмежує себе: його керівництво і педколектив вважають пріоритетом один напрям, одну вузьку спеціалізацію, наприклад, вивчення іноземних мов чи володіння інформаційними технологіями (інформатика). Інші ж дисципліни та напрями навчально-виховної діяльності вважають „допоміжними”. І не дивно, що вчителі-предметники погоджуються з таким станом речей, адже дуже легко за увагою до таких пріоритетів загубитися, недопрацювати.

Існує така тенденція: де немає успіхів, високих досягнень, завжди програємо – той напрям розвивати не будемо. Адже нам, дорослим, потрібен тільки успіх. Ми привчаємо до успіху дітей. А їхня психіка сприятлива до цього. Коли ж успіху немає, то дитина опускає руки і просто не хоче боротися за високі досягнення.

Так, частина дітей, не вписуючись в уявлення дорослих про ефективність навчально-виховного процесу, стає просто непотрібною, бо те, що їх цікавить, не культивуються в навчальному закладі. Інші ж, звикнувши лише перемагати, підсвідомо запрограмовані лише на успіх. Тому болісно сприймають будь-які поразки, що зневірює їх у власних силах.

Дітям потрібно набиратися досвіду соціалізації, де поразки змінюються успіхами, де головне - не результат, а процес адаптації дитини в новому просторі. Тому здібній дитині якомога частіше потрібно змінювати ситуації, змушуючи не тільки бути здібною, а й знати, як розв’язувати проблеми.

Невміння учнів працювати в нових умовах, не маючи внутрішньої мотивації, відсутність успіху гальмують у навчальних закладах розвиток обдарованих дітей. Часто трапляється, що дитина є інструментом у руках вчителя, який, домагаючись високого результату від учня, задовольняє лише власні амбіції.

З часу створення ліцею формується система роботи з обдарованими дітьми. На першому етапі – в процесі становлення – педагогічний колектив не враховував усіх аспектів навчально-виховного процесу, тим самим позбавляв учнів можливості вияву особистих здібностей.

П’ять років колектив ліцею прагне послідовно і системно підходити до вирішення цього питання. Крім діагностики психолога ми здійснюємо соціологічні опитування, в яких учні визначають свої вподобання та бажання відвідувати секції, гуртки, курси за вибором, факультативні заняття тощо, які діють у ліцеї та академії.

Тепер поставте закономірне питання: як учні дізнаються про їхню діяльність? Завдяки рекламі. Інформаційне забезпечення є необхідною умовою створення середовища для розвитку обдарованості. Реклама домагає учням з’ясувати, чого навчають у гуртках, які вони мають досягнення та успіхи.

Давно ходять чутки про корумпованість (чи несправедливість) у підсумковому розподілі місць на олімпіадах. Хоча ніхто нікого не впіймав. Але власне така поінформованість учнів ніяк не сприяє розвиткові бажання брати в них участь.

Крім предметних олімпіад, захисту науково-дослідних робіт по лінії МАН слід використовувати інші форми, які допоможуть учням перевірити і свої знання, й можливості.


Пропонуємо предметним кафедрам заходи по поліпшенню роботи з обдарованими дітьми в ліцеї:

  • створення інформаційного освітнього простору, що дає змогу правильно планувати діяльність;

  • формування банку даних обдарованих дітей, що дає змогу відстежити динаміку та результативність їхнього розвитку;

  • діагностування та моніторинг навчально-виховного процесу з метою визначення й розвитку пріоритетних напрямів їхньої роботи;

  • координація діяльності з розвитку обдарованості учнів; вироблення єдиної стратегії щодо створення належних для цього умов;

  • надання обдарованим учням можливості розвивати здібності через залучення в школи олімпійського резерву;

  • здійснення прогностичних замірів щодо результативності обдарованих учнів у конкурсах, змаганнях, турнірах, олімпіадах;

  • створення системи роботи із залученням всіх учасників навчально-виховного процесу до розвитку обдарованості дитини;

  • поширення досвіду роботи вчителів та навчальних закладів щодо ефективного впровадження системи роботи з розвитку обдарованості дитини;

  • прогнозування матеріальних та фінансових витрат на створення належних умов розвитку обдарованої особистості.


VІ. РОБОТА З ОБДАРОВАНИМИ ДІТЬМИ. РОЗВИТОК ЗДІБНОСТЕЙ

На думку багатьох психологів і педагогів потенційно обдарованою є кожна здорова дитина. І за наявності сприятливих умов у родині та школі вона стає реально обдарованою. Цю обдарованість позначають як свого роду “нормальну обдарованість”.

Такі діти, як правило, добре, а іноді й блискуче вчаться, легко спілкуються. Але є інша група обдарованих дітей, які вражають своїх оточуючих своїми здібностями: вони явно кращі, розумніші, спритніші у своїх відповідях, глибші у своїх знаннях. Взагалі слово “обдарований” містить у собі корінь “дарунок”, виходить у психіці обдарованої дитини є щось таке, що їй подаровано природою. Це щось не зроблене, не вивчене, не придбане згодом, а саме подано, часто, можливо, і не справедливе; старанний один, а обдарований зовсім інший, Ідея того, що природа всіх наділяє по-різному, цілком очевидна, однак не всі з нею згодні. Якось, сміючись, Монтень помітив, що з усіх здібностей Бог найбільше справедливо розподілив розум: тому що ніхто не скаржиться на його нестачу. Концепцій обдарованості, створених сучасними вченими, дуже багато. Але однією з найбільш популярних і прийнятих більшістю фахівців є концепція людського потенціалу американського психолога Джозефа Мензулі.

Відповідно до його вчення, обдарованість являє собою сполучення трьох характеристик:



  1. інтелектуальних здібностей (перевищуючих середній рівень);

  2. творчості;

  3. наполегливості – (мотивація, орієнтована на задачі).

Примітно, що в назві теоретичної моделі замість терміна “обдарованість” використовується термін “потенціал”. Це свідчення того, що дана концепція – свого роду універсальна схема, прийнята для розробки системи виховання та навчання не тільки обдарованих, а і всіх дітей. Але незважаючи на жодні теорії, як насправді виявити обдаровану дитину, усе одно нікому точно не відомо. Про кого в майбутньому скажуть “геній” , а хто все життя буде грати більш ніж скромну роль? Тут велике значення мають зовнішні обставини і, звичайно, закони природи, які не змінити.



Діагностика обдарованості
Будьте уважні: якщо висновок про ступінь обдарованості дитини зроблено тільки за рівнем інтелектуального розвитку (ІQ), то перед вами “фахівці”, які відстають у своєму розвитку років на п’ятдесят. Окрім рівня розвитку інтелектуальних здібностей необхідно вивчити рівень розвитку творчих здібностей, рівень психосоціального й фізичного розвитку. Можна скористатися наступними методами оцінки обдарованості дитини, де оцінюється рівень сформованості дев’яти характеристик, які спостерігаються зазвичай в обдарованих дітей, і дати їм оцінку, користуючись такою шкалою:

5 – оцінювана властивість особистості дитини розвинена добре, чітко виражена, виявляється часто в різних видах діяльності та поведінки;

4 – властивість помітно виражена, але виявляється мінливо, при цьому і протилежне їй з’являється дуже рідко;

3 – оцінювання та протилежна властивість особистості виражені нечітко, у проявах рідкі, у поведінці та діяльності врівноважують одна одну;

2 – більшість яскраво виражена й часто виявляється властивість особистості, протилежна оцінюваній;

1 – чітко виражати й часто виявляється властивість на усіх видах діяльності;

0 – відомостей для оцінки даної якості немає.
Допитливість (пізнавальна потреба) – потреба інтелектуальної стимуляції та новизни. Виявляється в пошуку нової інформації, нових знань, у прагненні ставити багато запитань, у дослідницькій активності.

Надчутливість до потреби – виявляється у здатності виявити проблеми, ставити запитання

Здатність до прогнозування –– здатність представити результат рішення проблеми до того, як вона буде реально вирішена, пророчити можливі наслідки дії до її здійснення. виявляється при рішенні навчальних і життєвих задач;

Словниковий запас – це результат і критерій розвитку розумових здібностей дитини. Виявляється не тільки у великій кількості використовуваних у мові слів, а й в умінні “будувати” складні синтаксичні конструкції.

Здатність до оцінки – Насамперед результат критичного мислення. Виявляється у здатності об’єктивно характеризувати рішення проблемних задач, вчинки людей, події та явища.

Винахідливість – здатність находити оригінальні, несподівані рішення в різних видах діяльності. Виявляється в поведінці, іграх.

Здатність міркувати та мислити логічно – визначає здатність дитини до аналізу, синтезу, класифікації явищ, подій, процесів, уміння чітко визначати свої думки.

Наполегливість (цілеспрямованість) – це прагнення завзято рухатись до наміченої мети. Уміння концентрувати власні зусилля на предметі діяльності, незважаючи на наявність перешкод.

Вимогливість до результатів власної діяльності – дитина не заспокоюється, доки не доведе свою роботу до найвищого рівня.
Природно, що результат буде більш об’єктивним, якщо ці оцінки дадуть наочне уявлення про те, в якому напрямі варто вести подальшу роботу з дитиною.

Кожна дитина по-своєму талановита, і в її розвитку роль батьків є визначальною. Очевидно, що дитину обов’язково треба заохочувати та хвалити, тому що вона мусить відчувати радість пізнання, але робити це треба без передчасного “навішування” на неї яких-небудь ярликів. Дитину необхідно “підштовхнути” до розвитку здібностей. У цьому, звісно ж, допоможе особисто зорієнтований підхід у навчанні та вихованні, не треба забувати, що обдаровані діти – це майбутнє нашої країни.

В Сполучених Штатах Америки, наприклад, створені такі громадські організації як: Асоціація з розвитку обдарованості, Національна асоціація для обдарованих дітей, асоціація батьків, асоціація американських коледжів і університетів, Американська психологічна асоціація, які підтримують дослідження у галузі одержання стипендій та грантів, публікують наукові розробки та виконують інші корисні функції. Цей досвід створення та функціонування асоціацій у сфері освіти може бути корисним для України, тому що сприятиме ліквідації принципів жорсткої централізації системи освіти, надбання автономності навчальних закладів, розвитку принципово нових програм навчання, підвищенню якості освіти(; урахуванню інтересів батьків, учнів і студентів, керівників, викладачів навчальних закладів усіх рівнів.

На сьогоднішній день в Україні питання, пов’язані з навчанням та вихованням обдарованих дітей широко обговорюється на конференціях, “круглих столах”, існує також державна цільова програма “Обдаровані діти”, успішно функціонують відділення Малої академії наук, робота яких сприяє розвитку та підтримці обдарованої молоді, проводяться науково-практичні та науково-технічні конференції, Всеукраїнські олімпіади з навчальних дисциплін.





1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка