О. С. Кукленко о. Л. Терещенко



Сторінка3/4
Дата конвертації11.04.2016
Розмір0.91 Mb.
1   2   3   4

Блок УІІ. Робота з обдарованими дітьми





з/п

Зміст роботи

Термін виконання

Відповідальний

Відмітка про виконання

1.

Організувати і провести шкільні заходи:

І етап Всеукраїнських олімпіад

з історії та правознавства.



жовтень

вчитель правознавства




Конкурс-захист науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН.

листопад

вчитель правознавства




2.

Організувати і провести районні заходи:

ІІ етап Всеукраїнських олімпіад

з історії та правознавства.



листопад

методист,

члени журі






І етап конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН.

січень

методист,

члени журі






Всеукраїнський конкурс з історії державотворення.

грудень

методист,

члени журі






Конкурс «Мої права»

грудень

методист,

члени журі






Web-олімпіади

з історії України, правознавства



листопад-лютий

методист





Всеукраїнський рух учнівської молоді « Моя земля – земля моїх батьків»

лютий

методист,

члени журі






Експедиція «Історія сіл і міст України»

протягом року

методист





Всеукраїнський конкурс «Безпечна Україна. Безпечний Світ».

листопад

методист,

члени журі






Всеукраїнський конкурс «Голодомор 1932-33 роки. Україна пам’ятає»

березень

методист,

члени журі






Акція «Слобожанські звони перемоги»

квітень

методист





3.

Організувати участь учнів у заходах обласного рівня:

ІІІ етап Всеукраїнських олімпіад

з історії та правознавства.



березень

методист





ІІ етап конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт МАН

лютий

методист















Заходи з питань розвитку творчих здібностей учнів (додаток 4):


ВИСНОВКИ

 

  В освіті головні цінності - дитина і педагог, здатний розвивати, захищати, оберігати її індивідуальність. А звідси - центрованість на ідеях: людина - не засіб, а мета, тому не дитину треба пристосовувати до системи освіти, а школу до неї.


   На всіх етапах розвитку освіти головним завданням було і залишається підвищення рівня професійної майстерності педагогів. Сучасній школі сьогодні потрібний учитель, який міг би оновлювати, удосконавлювати зміст своєї діяльності. Впоратися з цим завданням можна тільки за умови добре організованої і спланованої роботи методоб’єднань, так як одним з провідних напрямів його діяльності є підвищення професійної компетентності вчителя без відриву від основного місця роботи.    Залежно від змісту педагогічної діляльності району (школи) методоб’єднання може спланувати свою роботу по створенню моделі професійно компетентного педагога (схема 2), виділивши три такі блоки (за Л. Дудіною):

  • пізнавальна діяльність;

  • тематична діяльність;

  • узагальнююча діяльність.

    Блок пізнавальної діяльності має на меті формування свідомості педагогів, відкритої до вирішення освітніх проблем. Ця робота передбачає вивчення нових педагогічних ідей і технологій. Вирішення цих завдань буде реалізовано найбільш ефективно через такі традиційні форми методичної роботи як: теоретичні семінари, семінари-практикуми, школа передового досвіду, творчі групи вчителів, школа молодого вчителя, групові та індивідуальні методичні консультації, самоосвіту вчителів. На цьому етапі проходить оволодіння практичними вміннями і навичками інноваційної педагогічної діяльності. В межах узагальнюючої діяльності організовується закріплення позитивного інноваційного досвіду, впровадження нових педагогічних технологій через науково-практичні конференції, методичні тижні, творчі звіти вчителів.

     Тому важливою умовою ефективного планування роботи методоб’єднання вчителів є визначення рівня професійної компетентності педагогів за допомогою анкет, тестів, методом простого спостереження. У відповідності з рівнем професійної майстерності вчителів формується мета методичної діяльності методоб’єднання в двох видах: ближня (безпосередня) мета — вимоги до рівня професійно-педагогічних знань учителя; кінцева—вимоги до рівня вихованості і знань учнів.

   Наступний етап — це формулювання єдиної методичної проблеми, аналіз результатів навчально-виховної діяльності, виявлених у процесі контролю, вихід на проблеми, виявлені в ході індивідуального аналізу роботи вчителів, методичного об’єднання. Потім ці проблеми групуються і методичною радою методичного об’єднання визначається проблема, яка характерна для більшості вчителів даного методоб’єднання. Тільки після цього остаточно формулюється єдина методична тема, яка цікавить усіх.

Практика роботи методоб’єднань показала, що найбільш актуальними є такі науково-методичні проблеми:


  • диференційований підхід до навчання — передумова успішного розвитку та підвищення якості знань, умінь і навичок учнів;

  • організація методичної роботи на діагностичній основі для інтенсивного розвитку творчості вчителів;

  • технологічний підхід до діагностики професійної компетентності вчителя.

   Всю роботу методоб’єдання повинна пронизувати практична направленість. Чим різноманітніші форми роботи, тим більше можливостей у вчителя для творчості. Життя наполегливо вимагає творчого підходу до підбору тем, над якими будуть працювати протягом навчального року вчителі методоб’єднання. Важливо, щоб поряд з питаннями конкретно-методичного характеру, в полі зору знаходили місце питання психологїі школяра, проблеми дидактики уроку. Без цього сучасний учитель не є професійно компетентним і не може повною мірою забезпечити високу якість знань, умінь і навичок учнів.

Таким чином, учителю XXI століття повинні бути притаманні професійна компетентність, інтелігентність, конкурентноздатність, духовність. Нам потрібен вчитель, який є професійно спрямованою особистістю, здатною до самовдосконалення .



Схема 2

Модель професійного педагога


Професійні знання та вміння:

  • фундаментальні загальні і спеціальні знання;

  • знання про освіту, сутність, зміст і структуру освітніх процесів;

  • психолого-педагогічні знання;

  • різнобічні методичні знання;

  • знання про закономірності всього педагогічного процесу;

  • знання про основи науково-дослідницької роботи;

  • уміння проектувати, конструювати, реалізовувати оцінювати освітній процес;

  • організаційні вміння;

  • рефлексійні вміння;

  • комунікативні вміння

Професійні особистості якості:

  • любов до дітей і педагогічної професії;

  • громадянська і соціальна відповідальність;

  • гуманістична спрямованість, духовні потреби, ерудиція;

  • інтелігентність, духовно-моральні якості;

  • доброзичливість, толерантність;

  • загальна і педагогічна культура;

  • ініціативність, оптимізм;

  • мистецтво спілкування, комунікативність, культура мови;

  • педагогічна інтуїція, почуття нового;

  • добросовісність, працелюбство





Педагогічні здібності:

  • інтелектуальні здібності;

  • здатність застосовувати знання на практиці;

  • організаторські здібності;

  • дослідницькі здібності;

  • здатність до самоосвіти;

  • творчі здібності

Саморозвиток:

  • самопізнання;

  • самопрограмування;

  • самовизначення;

  • самоуправління;

  • самоконтроль, самооцінка;

  • самореалізація;

  • саморефлексія, самокорекція








СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ



  1. Конституція України: Закон України від 28.06.1996 // Відомості ВР. – 1996. –

№30.

  1. Про освіту: Закон України від 1991 // Відомості ВР. – 1991. - №34

  2. Про загальну середню освіту: Закон України від 13.05.1999 // Відомості ВР. – 1999. –

№28.

  1. Національна доктрина розвитку освіти /затверджено Указом Президента

України від 17 квітня 2002 року №347/2002.

  1. Державна національна програма «освіта. Україна ХХІ століття» - К., 1996.

  2. Концепція загальної середньої освіти (12-річнв школа). – К., 2000.

  3. Концепція профільного навчання в старшій школі (травень 2003р. №1/9-273).

  4. Державний стандарт базової та повної середньої освіти (січень 2004р.№24).

  5. Положення про загальний середній навчальний заклад / Постанова

Кабінету міністрів України від 14 червня 2000р. № 964.

  1. Акульшина Т. підготовка учнів до наукової діяльності. /Школа. – 2008. - №10. -34с.

  2. Бондар В. Управління формуванням професійної компетентності вчителя

// Освіта і управління. – 2006. - №2. – С.20-27.

  1. Вулканова В МО – форма роботи з педагогічними кадрами / Директор школи. – 2008. - №4. – С.64-94.

  2. Вчитель: Самооцінювання /упоряд. Н. Мурашко. – К., 2007. – 128с.

  3. Планування методичної роботи /упоряд. М. Голубченко. – К., 2008. – 128с.

  4. Гришина Т.В. освітня технологія як професійний пріоритет учителя

// Управління школою. – Харків: основа, 2003

  1. Гузова Л.П. Развитие профессиональной культуры учителя – фактор успешной работы // Методист. – 2005. - №2. – С.34-37.

  2. Довгопол І. Професійна компетентність педагога: методика комплексного дослідження. – Сімферополь, 2006. – 70с.

  3. Данилова Г.С. Оцінювання рівня професіоналізму методиста системи післядипломної освіти на основі кваліметричного підходу // Освіта і управлянні. – 2002. – Т.5. - №2. – С.187-198

  4. Діагностика праці вчителя. /Відкритий урок: розробки, технології, досвід. – 2007. – жовтень. –С.64-70.

  5. Інформаційний дайджест / інформаційно-аналітичні матеріали

моніторингової діяльності закладів освіти Харківського району у 2008-

2009 навчальний рік/. –Х., 2009.- 300с.



  1. Квадріціус Л.В. Професійна самоосвіта вчителя // Управління школою. – 2006. - №13. – С.35-38.

  2. Коляда Т. Профкомпетентность учителя средней школы // Директор школи. Україна. – 2006. - №2. – С.69-71.

  3. Малієнко Ю., Сорока Л. Система науково-методичної роботи в РМО вчителів історії та правознавства // Освіта і управління. – 2003. -№1. – С.103-107

  4. Мармиза О. Стратегія управління: траєкторія успіху. – Х., 2006. 0 160с.

  5. Нємова Н. Управління методичною роботою в школі. – М., 1999. – 176с.

  6. Організація роботи шкільних методичних об’єднань вчителів-предметників: Методичні рекомендації. – Х., 2002. -28с.




  1. Покроєва Л.Д. Модернізація змісту та форми роботи обласного інституту післядипломної освіти. – Х.:ХОНМІБО, 2004. -76с.

  2. Підласий І. Діагностика та експертиза педагогічних проектів: Навч. Посіб. – К.: Україна, 1998. –С.210-222

  3. Перехейда О. Стимулювання професійної майстерності педагога – важливий чинник управління // Рідна школа. – 2004. - №5. – С.30-32.

  4. Стецюк Л.І. Методологічні основи діяльності вчителя // Все для вчителя. – 2005. - №23-24. – С.11-28.

  5. Соф’янц Е. Структура професійної компетентності сучасного педагога

// Управління освітою. – 2006. - №17. – С.4-5.

  1. Стадник О.Л. Створення умов для розвитку творчої особистості вчителів

// Все для вчителя. – 2005. - №21-22. – С.30-32.

  1. Тевлін Б. Резерви підвищення професійної майстерності вчителів // Завуч (Шкільний світ). – 2004. - №11. – С.3-6.

  2. Темченко О. Впровадження інноваційних підходів для підвищення компетентності педагогів // Завуч (Шкільний світ). – 2005. - №13. – С.10 (вкладка).

  3. Тимченко О.В. Педагогічні умови формування професійної позиції вчителя

// Управління школою. – 2006. - №19-21. – С.35-36.

  1. Хлебнікова Т.М. Управління навчальною діяльністю. – Х., 2008. – 175с.

  2. Чаус М. Підвищення фахової майстерності вчителів // Завуч (Шкільний світ).

– 2004. - №3. – С.1-4 (вкладка).

.

ДОДАТОК 1



ТВОРЧА ГРУПА
Це організований на громадсь­ких засадах невеликий колектив працівників освіти, які поглибле­но вивчають запропоновану педа­гогічною наукою проблему, суть і технологію того чи іншого досві­ду та забезпечують його творче застосування.
Діяльність творчої групи здійснюється за такою техноло­гією:

  • Перший етап. Вивчення науко­во-педагогічної літератури з про­блеми освоєння наявного досві­ду, консультації з представниками науки, досягнення високої компе­тентності в суті досліджуваної про­блеми.

  • Другий етап. Розробка моде­лей, схем, рекомендацій, порад щодо застосування на практиці досягнень науки, конкретизація практичних рекомендацій, роз­роблених вченими, стосовно спе­цифіки контингенту вчителів, шко­ли, класу.

  • Третій етап. Апробація реко­мендацій, розроблених на основі теоретичних положень, коригу­вання їх у процесі практичного застосування, створення свого досвіду у проблемі.

  • Четвертий етап. Поширення створеного досвіду, демонстру­вання його широким масам учи­телів; виступи з лекціями, по­відомленнями про цей досвід, пропаганда його в пресі; демон­стрування створеного досвіду на практиці; консультування в підго­товці та проведенні семінарів-практикумів, педагогічних читань, науково-практичних конференцій тощо.

Після впровадження в практи­ку роботи навчального закладу наукової ідеї чи досвідуможна досягти позитивних результатів в організації навчально-виховного процесу
ПЛАН ЗАСІДАНЬ

ТВОРЧОЇ ГРУПИ ВЧИТЕЛІВ ПРАВОЗНАВСТВА

ХАРКІВСЬКОГО РАЙОНУ
з теми: «Створення умов для розвитку професійної компетентності педагога, спрямованої на формування особистої моделі якісного навчання».


п/п

Зміст

Дата

виконання

Відповідальні

Примітка

І

засідання

1. Основні напрямки діяльності

творчої групи вчителів правознавства

на 2009-2010 навчальний рік.

Планування.

2. Опрацювання обласної програми

розвитку безперервної правової освіти

2006-2010рр.

3. Доповідь:» Розвиток професійної

компетентності педагогічних

працівників в умовах безперервної

правової освіти».

4. Обговорення складових професіоналізму

вчителя.




методист,

керівник творчої групи





ІІ засідання

1. Доповідь: «Створення меритократичної

системи в ЗНЗ та районі».

2. Співдоповідь: « Ознаки обдарованої

особистості».

3. Обмін досвідом з організації роботи

із обдарованими дітьми.






методист,

керівник творчої групи






ІІІ засідання

Панельна дискусія:

1. Диференційний підхід до зростання

професійної компетентності

педагогів в інноваційній школі.

2. Використання комп’ютерних

технологій на уроках правознавства

в профільних класах.

3. Власна модель якісного навчання.






методист,

керівник творчої групи






ІУ засідання

1. Доповідь:»Компетентнісний підхід

в сучасній правовій освіті»

2. Співдоповідь:» Розвиток правової

освіти школяра в контексті

європейських загальнолюдських

цінностей».

3. Обговорення: результати участі

олімпіадах, конкурсах, МАНе.






методист,

керівник творчої групи





ДОДАТОК 2


ШКОЛА МОЛОДОГО ВЧИТЕЛЯ
Це одна з форм підвищення кваліфікації молодих учителів-спеціалістів, які мають педагогіч­ний стаж роботи до 3-х років. Шко­ла покликана формувати май­стерність, творчу індивідуальність молодих педагогів.

Школу молодого вчителя (ШМВ) створюють на базі навчаль­ного закладу, де працює досвід­чений учитель з даного фаху, який має досвід наставницької роботи. Керівник школи складає навчаль­ний план і програму занять, роз­раховану на 3 — 5 років. До занять у школі молодого вчителя з періодичністю раз на місяць залучають постійних слу­хачів (3 — 8 осіб) — учителів одного фаху.



Основні напрями роботи

  • Здійснення заходів з по­глиблення педагогічних знань, методології навчання, вивчення директивних матеріалів, доку­ментів Міністерства освіти і науки України.

  • Вивчення теорії, практики та методики виховання, психології, етики, аналіз програмних доку­ментів з питань виховної роботи, формування в молодих учителів посадових умінь і навичок.

  • Поглиблення науково-тео­ретичної підготовки з предмета та методики його викладання, по­повнення знань із суміжних пред­метів.

  • Науково-методична робота з вивчення узагальненого передо­вого педагогічного досвіду, виз­начення шляхів його творчого використання.

  • Здійснення заходів щодо підвищення освітнього, науково-Методичного та культурного рівня молодого вчителя.

  • Організація проведення се­мінарів, оглядів, конкурсів, екс­курсій, вечорів відпочинку, спор­тивних змагань тощо.


Основні форми навчально-методичної роботи:

  • відвідування уроків і поза­класних заходів, які проводять ке­рівник школи (перший рік навчан­ня), інші досвідчені вчителі (другий-третій рік навчання);

  • індивідуальні консультації;

  • практичні заняття, на яких здійснюється моделювання та об­говорення запропонованих моде­лей уроків, позаурочних заходів, виготовлення зразків дидактичних матеріалів;

  • співбесіди з керівником ШМВ, методистом РМК, за «круг­лим столом».

Методичне керівництво шко­лою молодого вчителя здійсню­ється методичними радами РМК, шкіл.

ПЛАН РОБОТИ

ШКОЛИ МОЛОДОГО ТА МАЛОДОСВІДЧЕНОГО ВЧИТЕЛЯ




Зміст засідань

Практичні заняття

Дата

Відповідальні

1.

1. Правила оформлення

шкільної документації.

2. Поурочне планування.

3. Форми організації

діяльності учнів.


1. Оформлення класних

журналів, календарного

планування.

2. Конструювання

конспекту уроку.

3. Формулювання цілей

уроків та бачення шляхів

їх реалізації.






методист, керівник школи молодого вчителя

  2.

1. Вибір оптимального

співвідношення методів

навчання.

2. Традиційні і

нестандартні форми

уроку.


3. Використання

інформаційних технологій.



1.Конструювання

нестандартних уроків.

2. Самоаналіз уроку.

3. Створення інформаційних

технологій.





методист, керівник школи молодого вчителя

 3.  

Взаємовідвідування

уроків.


1. Аналіз уроків.

2. Позаурочна робота

з предмету.

3. Методика роботи

з обдарованими дітьми.





керівник школи молодого вчителя

4.  

Індивідуальна робота.

1. Консультації

з проблемних питань.

2. Профільне навчання.





керівник школи молодого вчителя


АНКЕТА

для вивчення запитів молодих учителів


  1. З якими труднощами ви стикаєтесь у процесі використання навчально-матеріальної бази кабінету?

  2. Чи задовольняє вас розклад уроків, позакласних заходів?

  3. Що можна зробити для підвищення рівня роботи Школи моло­дого вчителя? Чи допомагає вона вам у роботі?

  4. Які форми роботи Школи вам запам'яталися? Чому?

  5. Чи задовольняє вас система самоосвіти, підвищення кваліфі­кації, яка існує в школі?

  6. Що нового ви дізнались під час відвідування уроків свого наставника?

  7. Які методичні прийоми ви опанували, які вміння вдосконали­ли протягом року?

  8. Яку методичну допомогу ви хотіли б одержати від методично­го кабінету відділу освіти і школи?

  9. Ваші пропозиції щодо роботи на наступний рік.


АНКЕТА

наставника молодого вчителя
Просимо вас поділитися своїми думками про проблеми настав­ництва.

Дайте відповіді на такі запитання:



  1. Скільки років працює вчителем ваш стажист? Який він, ваш молодий учитель?

  2. Що він знає (підкреслити): теорію предмета, основи психолого-педагогічної науки, основи психолінгвістики, методику викла­дання предмета.

  3. Чи вміє він (необхідне підкреслити):

    • правильно будувати урок: так, ні;

    • визначити триєдину мету уроку: так, ні;

    • створювати навчально-мовленнєві та проблемні ситуації: так, ні;

    • активізува­ти пізнавальну діяльність учнів: так, ні, яким чином;

    • керувати кла­сом на уроці: так, ні;

    • проводити диференційовану роботу на уроці: так, ні.

    • Які етапи уроку може планувати краще (перерахувати).

  4. Чи вміє організовувати позакласну роботу з предмета?

  5. Чи вміє аналізувати урок і позакласний захід?

  6. Чого ще не вміє робити ваш стажист (перерахуйте його слабкі сторони самостійно). Причини такої ситуації: небажання працю­вати; слабка підготовка у ВНЗ; відсутність педагогічних здібнос­тей; безвідповідальність.

  7. У чому ви надали допомогу вашому стажисту? (Перелічіть види роботи з молодими вчителями.)

  8. Що, на вашу думку, є головним у наставництві?

  9. Ваші пропозиції щодо вдосконалення системи наставництва.




ДІАГНОСТИЧНА КАРТА

операційно-технологічної готовності вчителя



до професійної діяльності







Показники

Самооцінка

Оцінка методиста

Примітка

Високий рівень

Середній рівень

Низький рівень

Високий рівень

Середній рівень

Низький рівень


1 . Різноманітність форм, методів, прийомів, які активно використо­вуються у професійній діяльності






















2. Здатність розв'язувати складні професійні завдання






















3. Ступінь доцільності в діях






















4. Оптимальність використання засобів навчання і виховання






















5. Здатність працювати за різними методичними системами, технологіями






















6. Ступінь володіння діагностичними уміннями та навиками






















7. Ступінь володіння дослідницькими уміннями і навиками






















8 Мовний розвиток






















9. Організаторські здібності





















ДОДАТОК 3



ШКОЛА ПЕРЕДОВОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСВІДУ

Це одна з форм роботи з підви­щення кваліфікації вчителів, вихо­вателів, керівників шкіл та до­шкільних закладів, форма поши­рення та впровадження педагогіч­ного досвіду, а також його форму­вання й удосконалення.

Школи передового педагогіч­ного досвіду з усіх чи окремих ділянок шкільної роботи організо­вують районні, міські відділи ос­віти в школах різного типу та до­шкільних закладах на базі досвіду вчителів, вихователів, керівників шкіл або дошкільних закладів. Цей досвід після його вивчення отри­мав схвалення.

Пропозиції про створення школи передового педагогічного досвіду подають педагогічна рада, рада ме­тодичного кабінету, рада інститу­ту післядипломної освіти.

Керівником школи передово­го педагогічного досвіду призна­чають особу, досвід якої схвале­ний і рекомендований для впро­вадження.

Школа передового педагогіч­ного досвіду працює з постійним складом слухачів (5—10 осіб) за певним навчальним планом і роз­кладом занять протягом навчаль­ного року з періодичністю одне заняття на місяць.

Навчальний план занять цієї школи складає керівник з допо­могою працівників методичного кабінету, інституту післядипломної освіти.

Зарахування вчителів та інших працівників слухачами до шкіл передового досвіду проводить ме­тодичний кабінет разом із керів­ником цієї школи з урахуванням бажання тих осіб, яких відрядили на навчання.

У школах передового педа­гогічного досвіду застосовують різноманітні

форми навчально-методичної роботи зі слуха­чами:


  • відвідування слухачами уроків та позакласних заходів, які проводить керівник школи, з ме­тою вивчення його досвіду;

  • практичні заняття з розробки уроків, позакласних заходів, виго­товлення саморобних наочних посібників;

  • лекції та семінарські заняття;

  • консультації;

  • співбесіди;

  • відвідування керівником шко­ли передового досвіду уроків та позакласних заходів, які проводять слухачі школи, з наступним їх об­говоренням;

  • виконання слухачами завдань щодо самостійного опрацювання літератури, застосування у на­вчально-виховному процесі окре­мих методів, прийомів, засобів, форм роботи.

Методичне керівництво шко­лами передового педагогічного досвіду здійснюють методичні ка­бінети, інститути післядипломної освіти.
План засідань

з теми: Використання інтерактивних форм і методів

навчання як засіб формування творчої особистості на

уроках правознавства.


Зміст

Дата

Відповідальні

Прим.

1. Використання інтерактивних методів

навчання як засіб формування життєвих

компетенції під час проведення тижня

правових знань.













2. Здоров’я зберігаючий підхід в

розвитку успішності учнів на уроках

історії та правознавства, використовуючи

інтерактивні форми і методи

навчання.










3. Інтерактивні форми і методи

навчання як засіб формування

комунікативних компетенцій в учнів

на уроках правознавства.













4. Універсальність інтерактивних

форм і методів навчання на

уроках правознавства для

використання їх на уроках

інших предметів.

Підсумки навчального року.














ДОДАТОК 4

ПРОФЕСІЙНИЙ ПОРТФОЛІО ВЧИТЕЛЯ

1. Орієнтовний перелік документів для включення в портфоліо:
 Авторська програма вивчення предмету або теми (з додатками).

 Авторська концепція удосконалення державної програми.

 Авторська дидактична система.

 Концептуальна модель виховного простору класу.

 Програма експериментальної роботи.

 План реалізації експерименту (по роках або етапах).

 Короткий опис використовуваних методів дослідження.

 Методичні розробки тем.

 Плани уроків (вибірково).

 Письмовий самоаналіз уроків, позакласних заходів і ефективності використовуваних методів.

 Тематика творчих робіт для вибору учнів.

 Тематика проектів.

 Зразки тестів, контрольних робіт, олімпіадних завдань (авторські).

 Інноваційні проекти (з вказівкою співавторів).

 Документи, підтверджуючі учбові і творчі досягнення учнів.

 Порівняльні таблиці навченої і вихованості учнів.

 Аналітичні записки і довідки за підсумками експериментальної роботи.

 Щоденники і таблиці здоров'я експериментальних класів.

 Плани і сценарії позакласних заходів щодо предмету.

 Творчі звіти. Доповіді. Статті.

 Рекомендації батькам.

 Анкети і їх аналіз.

 Анотований список прочитаної літератури.

 Інші матеріали і документи, підтверджуючі ефективність процесу і результатів експериментальної роботи



ДОДАТОК 5
РОБОТА З ОБДАРОВАНИМИ УЧНЯМИ

1. Перелік орієнтовних заходів щодо планування роботи з обдарованими дітьми:


  1. Створити інформаційні банки даних "Обдарованість".

  2. Взяти участь в обласному конкурсі авторських програм та методичних розробок, спрямованих на виявлення та розвиток обдарованих дітей.

  3. Розробити систему адресної підтримки обдарованих дітей, які є переможцями всеукраїнських олімпіад, конкурсів, турнірів.

  4. Систематизація матеріалів періодичних видань з проблеми дитячої обдарованості.

  5. Проведення проблемних та навчальних семінарів з метою систематичного підвищення майстерності вчителів, які працюють з обдарованими дітьми.

  6. Удосконалення структури учнівських наукових товариств.

  7. Організація відкритого захисту власних проектів із організації роботи з обдарованими дітьми

  8. Проведення учнівських науково-практичних конференції, конкурсів.

  9. Організація і проведення предметних олімпіад.

  10. Розробка авторських програм спецкурсів у системі факультативних занять із врахуванням індивідуальних здібностей обдарованих дітей.

  11. Формування груп для сумісного навчання обдарованих дітей на базі однієї паралелі.

  12. Підготовка до друку методичних вказівок, розроблених вчителями, які працюють з обдарованими дітьми в системі факультативних занять.

  13. Організація і проведення творчих звітів за результатами роботи факультативів, предметних гуртків, студій.

  14. Введення нових розвивальних курсів.

  15. Здійснення моніторингу стану здоров'я обдарованих дітей.

  16. Організація постійно діючого семінару для класних керівників "Обдаровані діти в умовах масової школи" із залученням лікаря, психолога, спеціалістів управління освіти.

  17. Забезпечення участі обдарованих дітей у міських, районних, республіканських конкурсах різного напряму.

  18. Удосконалення діяльності шкільного театру.

  19. Розробка системи діагностики рівня професійної компетенції вчителів, які працюють з обдарованими дітьми

  20. Розробка системи стимулювання вчителів, які працюють з обдарованими дітьми.

  21. Забезпечення психолого-педагогічної допомоги батькам обдарованих дітей.

  22. Організація роботи з виявлення професійних нахилів обдарованих дітей - учнів 9-их класів.

  23. Обговорення проблем організації роботи з обдарованими дітьми і визначення подальших перспектив на педраді (засіданні науково-методичної ради, засіданнях методичних об'єднань.

  24. Розробка пам'яток. алгоритмів для обдарованих дітей, методик самостійної дослідницької діяльності.

  25. Створення в навчальних кабінетах картотеки матеріалів підвищеного рівня складності.

  26. Оформлення стенду "Організація роботи з обдарованими дітьми":

  • психолого-педагогічні основи змісту роботи з обдарованими дітьми;

  • що таке обдарованість;

  • інформаційний бюлетень про новинки психолого-педагогічної літератури з даної проблеми;

  • перспективи роботи з обдарованими дітьми.

  1. Організація творчих звітів учителів, які працюють з обдарованими дітьми за напрямами:

  • гуманітарним;

  • фізико-математичним;

  • природничо-науковим;

  • художньо-естетичним.

  1. Організація семінару для молодих спеціалістів, які працюють з обдарованими дітьми.

  2. Ознайомлення педагогічних колективів з міською і районною програмами "Обдарована дитина".



Програма спостереження на уроці

за здійсненням розвитку мислення учнів (Орієнтовна)

  1. Виявлення рівня розвитку мислення на уроці.



п/п

Рівні мислення

Що робить учитель

Що робить учень



Активне мислення

Ставить проблему, формує,

розв'язує



Намагається зрозуміти, запам'ятати

матеріал




Самостійне мислення

Ставить проблему, може

формулювати її та пропонує

учням самостійно

розв'язувати



Сам відкриває незнайоме, проводить

довеональні способи застосування,

оригінальні способи розв'язання




Творче мислення

Загальна організація

коригування, контроль, вміле

керівництво.

Зауваження: кожний

наступний рівень включає

попередній


Формує проблему, самостійно

розв'язує, опрацьовує навчальний

матеріал за підручником,

конспектом





Репродуктивне

мислення


Пояснює, закріплює

Запам'ятовує, репродукує
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка