О. С. Кукленко о. Л. Терещенко



Сторінка1/4
Дата конвертації11.04.2016
Розмір0.91 Mb.
  1   2   3   4


ХарківськА районнА державнА АдміністраціЯ

Відділ освіти



Мереф’янська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №6

Харківської районної ради Харківської області



О.С. КУКЛЕНКО

О.Л. ТЕРЕЩЕНКО

Методичне об’єднання педагогічних працівників

як ефективна форма

підвищення професійної компетентності

Харків-2009


Рекомендовано методичною радою

інформаційно-методичного центру відділу освіти

Харківської районної державної адміністрації

Протокол № 2 від 16.11.2009року
Рецензенти:
Дух Людмила Іванівна, старший викладач КЗ «Харківського обласного науково-методичного інституту безперервної освіти»

Соколовська Вікторія Владленівна, заступник директора з навчально-методичної роботи Мереф'янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №6 Харківської районної ради Харківської області, відмінник освіти України.

Автори:


Кукленко Олена Сергіївна, магістр управління, вчитель російської мови та літератури Мереф’янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №6, спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії.

Терещенко Олена Леонідівна, магістр управління, вчитель-методист історії та правознавства Мереф’янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №6, керівник РМО вчителів правознавства Харківського району.

Методичне об’єднання педагогічних працівників як ефективна форма

підвищення професійної компетентності. – Харків, 2009. – 56с.

Представлені методичні рекомендації та практичні матеріали щодо організації роботи районного методичного об’єднання вчителів дозволять більш ефективно планувати та здійснювати роботу методичних об’єднань, що сприятиме підвищенню професійної компетентності педагогічних працівників.

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………….2

РОЗДІЛ І

Методичне об’єднання вчителів як ефективна форма підвищення

професійної компетентності………………………………………………….5

РОЗДІЛ ІІ

План роботи РМО вчителів правознавства…….…………………….……18



ВИСНОВКИ……………………………………………………………………..38

ЛІТЕРАТУРА……………………………………………………………………41

ДОДАТКИ ……………………………………………………………………….43


«Уся освітня діяльність вимагає існування суб’єктів,

які, навчаючи інших, навчаються самі» П. Фрейре
ВСТУП

Кардинальне реформування українського суспільства закономірно супроводжується принциповим оновленням усіх соціальних інститутів і систем, у тому числі й системи освіти. Доля України сьогодні істотно залежить від того, яким буде Вчитель - ключова фігура XXI століття - століття освіти.

У цій ситуації помітно активізувався пошук інноваційних моделей загальної освіти. Розроблена педагогічна доктрина, концепція змісту загальної середньої освіти, школи перейшли на 12-річний термін навчання, упроваджується науковий аналіз процесу підготовки та діяльності педагогічних кадрів: аксіологічні основи педагогічної освіти (Н.В. Гузій, М.М. Левіна, В.О. Сластьонін, Е.Н. Шиянов); дієвий підхід у професійному становленні вчителя (В.П. Андрущенко, В.І. Бондар, О.В. Бондаревська, О.Г. Мороз, Е.І. Рогов); педагогічні технології у підготовці вчителя (В.П. Безпалько, І.М. Дичківська, І.А. Зязюн, Р.П. Скульський, В.О. Сластьонін).

Проблема педагогічного професіоналізму складна і багатоаспектна. Філософія, соціологія, психологія, педагогіка, акмеологія та інші гуманітарні і прикладні науки вивчають різні сторони формування педагогічного професіоналізму. Такий цілісний підхід продиктовано потребою школи у вчителі-професіоналі. Формування професіоналізму фахівця слід розглядати в єдності та взаємозв'язку, а його становлення, розвиток, удосконалення та самовдосконалення, відповідно, у процесі професійної діяльності.

Професійна компетентність, на думку В.О. Сластьоніна, це інтегральна характеристика ділових та особистісних якостей спеціаліста, яка відображає не тільки рівень знань, уміння, досвіду, достатніх для досягнення цілей професійної діяльності, але й соціально-моральну позицію особистості. Професійно компетентним можна назвати вчителя, який на достатньо високому рівні здійснює

педагогічну діяльність, педагогічне спілкування, досягає стабільно високих результатів в навчанні та вихованні учнів. Тому розвиток професійної компетентності – це розвиток творчої індивідуальності, формування сприйняття до педагогічних інновацій, здатності адаптуватися до мінливого педагогічного середовища. Від професіонального рівня педагога залежить соціально-економічний та духовний розвиток суспільства.

Виходячи із сучасних вимог можна визначити основні шляхи розвитку професійної компетентності педагога:


  • робота в методичних об’єднаннях

  • дослідницька діяльність

  • інноваційна діяльність

  • участь у професійних конкурсах

  • використання ІКТ

Сукупність професійно обумовлених вимог до вчителя визначається як професійна готовність до педагогічної діяльності. В її складі виділяють, з однієї сторони, психологічну, психофізіологічну готовність, а з іншої – науково-теоретичну і практичну підготовку (підготовленість) як основу професіоналізму.

Освіченість, здатність змінюватися, самовдосконалюватися, а також інтелект, професіоналізм значною мірою залежить від якісної, плідної роботи методичного об’єднання. Тому що методичне об’єднання вчителів – домінантна форма роботи з педагогічними кадрами району, школи. Саме під час засідань РМО від­бувається ознайомлення з новими інструктивними документами, новітніми методиками, технологіями, альтернативними програмами та підручниками. Врахо­вуючи те, що вчитель мусить постійно вчитися, поповнювати й поновлювати свої знання методики, на засіданнях методичного об'єднання обов'язково заслуховуються питання теоретичної підготовки з актуальних проблем навчання та виховання. Тому рівень професійної компетентності повинен розглядатись як змістовна характеристика діяльності педагога, а процес самовдосконалення, професійного зростання - як розвиток, зміна якісно своєрідних етапів діяльності. У залежності від результатів діяльності можна охарактеризувати професіоналізм кожного педагога одним із рівнів:



  • репродуктивний - уміє переказати іншим те, що знає сам;

  • адаптивний - уміє пристосувати своє повідомлення до аудиторії

слухачів;

  • локально-моделюючий - володіє стратегіями формування системи знань,

навичок, умінь, з окремих розділів курсу, програми:

  • системно-моделюючі знання - володіє стратегіями формування системи

знань, навичок, умінь за курсом у цілому;

  • системно-моделююча творчість - володіє стратегіями перетворення

предмету викладання в засіб формування творчої особистості, здатної до

саморозвитку в нових умовах.

Таким чином, професіоналізм вчителя – це інтегрована якість його особистості, результат творчої педагогічної діяльності, здатність продуктивно, грамотно вирішувати соціальні, професійні та особистісні завдання.

РОЗДІЛ І

Методичне об’єднання як ефективна форма

підвищення професійної компетентності

Науково-теоретична, методична підготовка педагогічних кадрів – процес довготривалий, складний, багатогранний і динамічний. Він вимагає створення ефективної системи підготовки, перепідготовки, безперервного навчання керівників шкіл, їх заступників, вчителів, тобто усіх категорій педагогічних працівників. Провідна роль у цьому процесі належить методичним службам, зокрема районним.



Районні методичні служби покликані створити таку систему роботи з педагогічними кадрами, яка б сприяла перебудові навчально-виховного процесу у закладах освіти з урахуванням вимог сьогодення, орієнтувала на розвиток особистості із глибоко усвідомленою громадянською і соціальною позицією, здатної до навчання впродовж усього життя, до швидкої адаптації у соціокультурній сфері, організації праці в умовах ринкової економіки.

Районні методичні об’єднання (далі РМО) – це об’єднання вчителів одного предмета, яке націлене на конкретне переосмислення загальнодидактичних, загальнопедагогічних положень стосовно навчально-виховного процесу, вирішує питання відновлення змісту освіти, пошуку ефективних технологій і методик викладання предметів, розвитку й саморозвитку вчителів та учнів.

У своїй діяльності РМО керується Законом України «Про освіту», Національною доктриною розвитку освіти, Державним стандартом базової і повної середньої освіти, Концепцією загальної середньої освіти (12-річна школа), іншими нормативно-правовими документами з організації та проведення методичної роботи.



Основними завданнями РМО є:

  • реалізація завдань, які випливають із Закону України «Про освіту»;

  • вивчення і реалізація положень нормативно-правових документів;

  • створення умов для постійного підвищення освітнього, професійного та культурного рівня вчителів;

  • організація експериментальної діяльності з предметів;

  • освоєння нового змісту, технологій і наукових методів викладання предметів;

  • вивчення і аналіз стану викладання предметів;

  • узагальнення досвіду вчителів і втілення його в практику;

  • проведення огляду кабінетів, конкурсів професійної майстерності, підготовка матеріалів на районну педагогічну виставку-ярмарок;

  • організація науково-практичних семінарів з відвідуванням уроків, наступним їх аналізом і самоаналізом;

  • організація тижнів професійної майстерності педагогів із метою ознайомлення з новими методичними розробками та результатом застосування інноваційних технологій;

  • проведення звітів про самоосвіту вчителів та їхню роботу на курсах підвищення кваліфікації;

  • інформування педагогів про нові книги, методичні рекомендації, статті у фахових виданнях про зміст та методику навчально-виховної роботи з предмета.

Основними функціями РМО є :

  • надання практичної та інтелектуальної допомоги вчителям;

  • підтримка педагогічної ініціативи інноваційних процесів;

  • оцінка досвіду та стану процесів і явищ, що відбуваються;

  • налагодження і встановлення контактів, зв’язків, які позитивно впливають на реалізацію цілей діяльності РМО.

Основними напрямами діяльності РМО є:

  • вдосконалення та збагачення знань педагогів (предметних, методичних, дидактичних, виховних, психологічних, загальнокультурних);

  • розвиток світогляду, професійно-ціннісних орієнтацій, переконань вчителів, адекватних завданням розвитку району (школи);

  • розвиток сучасного стилю педагогічного мислення вчителя (системність, комплексність, конкретність, почуття міри, гнучкість, мобільність) і його готовності до професійного самовдосконалення та роботи над собою.

Діяльність РМО зорієнтована на професійні запити, потреби, інтереси вчителів. Оскільки будь-яке оновлення школи вимагає реконструкції не тільки змісту освіти, але і кадрового потенціалу, усі зусилля РМО повинні бути спрямовані на активне втілення у життя принципу «Професіоналізм вчителя – джерело розвитку сучасної освіти». Структура РМО показана на даній схемі.

СТРУКТУРА РМО


МЕТОДИСТ ІМЦ




КЕРІВНИК РМО



МЕТОДИЧНЕ ОБ’ЄДНАННЯ ВЧИТЕЛІВ



РАДА МЕТОДИЧНОГО ОБ’ЄДНАННЯ ВЧИТЕЛІВ



ТВОРЧА ГРУПА






ШКОЛА ПЕРЕДОВОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСВІДУ






ШКОЛА МОЛОДОГО ВЧИТЕЛЯ



НАУКОВО-ПРАКТИЧНІ СЕМІНАРИ






НАУКОВІ КОНФЕРЕНЦІЇ




ПЕДАГОГІЧНІ ЯРМАРКИ



ПРОФЕСІЙНІ КОНКУРСИ






РОБОТА

З ОБДАРОВАНИМИ ДІТЬМИ






ОЛІМПІАДИ


Участь у методичній роботі є професійним обов'язком кожного педагогічного працівника. Провідною формою організації методичної роботи є районне методичне об’єднання, основне завдання якого – удосконалення професійної майстерності вчителя, надання йому методичної допомоги. Методична робота з педагогічними кадрами реалізується через індивідуальні та колективні форми методичної роботи.



Індивідуальна форма методичної роботи є складовою самоосвіти.

Зміст індивідуальної форми роботи охоплює:

  • систематичне вивчення психолого-педагогічної та наукової літератури;

  • безпосередню участь у роботі районних (шкільних) методичних об’єднань , семінарах, конференціях;

  • розробку окремих проблем, пов'язаних з удосконаленням навчально-виховної роботи;

  • проведення експериментальних досліджень;

  • підготовку доповідей та виступів.

Колективними формами методичної роботи є:

1. Науково-практичні семінари (відкриті уроки) — одна з колективних форм методичної роботи. Основні завдання: обмін досвідом щодо впровадження в практику роботи передового педагогічного досвіду і результатів досліджень педагогічної науки, спрямованих на розв'язання завдань, що стоять перед школою. Під час аналізу та обговорення відкритих уроків рекомендовано забезпечити науковість аналізу, принциповість, поєднану з доброзичливістю у критичних зауваженнях, поєднати аналіз уроку з практичними рекомендаціями.

2. Творча група - це організований на громадських засадах невеликий колектив працівників освіти, які поглиблено вивчають запропоновану педагогічною наукою проблему, зміст і технологію того чи іншого досвіду та забезпечують його творче застосування (додаток 1).

Головне завдання творчих груп - розроблення рекомендацій на основі вивчення досягнень науки і пробне впровадження їх у практику, пошук ефективних шляхів застосування результатів наукових досліджень, створення передового досвіду. Творча група зосереджується на глибокому та всебічному випереджувальному вивченні досягнень педагогічної науки з однієї науково-педагогічної проблеми і стає провідником її впровадження у шкільну практику. Робота творчої групи над однією проблемою дає змогу її членам поглиблено вивчати наукові рекомендації, апробувати їх, вносити необхідні корективи, створювати досвід щодо їх реалізації, цілеспрямовано впливати на навчально-виховний процес.

Діяльність творчої групи здійснюється за таким алгоритмом:

  • Перший етап. Вивчення науково-педагогічної літератури з проблеми освоєння наявного досвіду, консультації з представниками науки, досягнення високої компетентності у змісті досліджуваної проблеми.

  • Другий етап. Розробка моделей, схем, рекомендацій, порад щодо застосування на практиці досягнень науки, конкретизація практичних рекомендацій, розроблених вченими, стосовно специфіки контингенту вчителів, школи, класу.

  • Третій етап. Апробація рекомендацій, розроблених на основі теоретичних положень, коригування їх у процесі практичного застосування, створення свого досвіду.

  • Четвертий етап. Поширення створеного досвіду, демонстрування його широким масам учителів; виступи з лекціями, повідомленнями про цей досвід, пропаганда його в пресі; демонстрування на практиці; консультування в підготовці та проведенні семінарів-практикумів, педагогічних читань, науково-практичних конференцій тощо.

Впровадженням у практику роботи навчального закладу наукової ідеї чи досвіду можна досягти позитивних результатів в організації навчально-виховного процесу та підвищенні його якості.

3. Школа молодого вчителя - одна з форм підвищення кваліфікації молодих учителів-спеціалістів, які мають педагогічний стаж роботи до 3-х років. Школа покликана формувати майстерність, творчу індивідуальність молодих педагогів. Школу молодого вчителя (ШМВ) створюють на базі навчального закладу, де працює досвідчений учитель-фахівець, який має досвід наставницької роботи. Керівник школи складає навчальний план і програму занять, розраховану на 3 — 5 років. До занять у школі молодого вчителя з періодичністю раз на місяць залучають постійних слухачів, як правило, учителів одного фаху (додаток 2).

Завданнями школи молодого вчителя є надання необхідної допомоги молодим спеціалістам в оволодінні методикою викладання свого предмета, розвиток умінь використовувати у роботі досягнення сучасної психолого-педагогічної науки. Робота школи молодого вчителя спрямована на допомогу молодому педагогові в підвищенні професійної майстерності. Робота планується окремо для кожної категорії слухачів.

Метою школи першого року є допомога вчителю у розв'язанні конкретних проблем щодо методики викладання, ознайомлення його із сучасними методиками й технологіями навчання, передовим педагогічним досвідом учителів району, особливостями роботи зі шкільною документацією. Заняття проводяться у формі лекцій, консультацій методиста, презентацій досвіду вчителів-майстрів, практикумів, ділових ігор, оглядів методичної літератури.

Метою школи другого-третього років є допомога вчителеві у професійному становленні, виробленні власного стилю роботи, розвитку фахового потенціалу, оскільки формування основних професійних якостей, які визначають ступінь майстерності педагога, відбувається протягом перших 2—3 років педагогічної діяльності. Тому на заняттях детально розглядаються інноваційні підходи до організації навчально-виховного процесу, способи використання нових педагогічних технологій.



Напрями роботи школи молодого вчителя можуть бути такі:

  • здійснення заходів із поглиблення педагогічних знань щодо методології навчання, вивчення директивних матеріалів, документів Міністерства освіти і науки України;

  • поглиблення науково-теоретичної підготовки з предмета та методики його викладання, поповнення знань із суміжних предметів;

  • науково-методична робота з вивчення узагальненого передового педагогічного досвіду та визначення шляхів його творчого використання;

  • здійснення заходів щодо підвищення освітнього, науково-методичного та культурного рівнів молодого вчителя;

  • організація проведення семінарів, оглядів, конкурсів тощо.

Основними формами навчально-методичної роботи в школі молодого вчителя є:

  • індивідуальні консультації;

  • практичні заняття, на яких здійснюється моделювання та обговорення запропонованих моделей уроків, виготовлення зразків дидактичних матеріалів;

  • семінари-практикуми;

  • взаємовідвідування уроків.

Методичне керівництво школою молодого вчителя здійснюється методичними радами районних методичних кабінетів або шкіл.

4. Школа передового педагогічного досвіду (далі ШППД) – це одна з форм підвищення кваліфікації педагогічних працівників, поширення і впровадження кращого педагогічного досвіду, а також джерело формування педагогічної майстерності (додаток 3).

Форми роботи школи передового педагогічного досвіду:

  • відвідування слухачами школи уроків з метою вивчення форм і методів роботи;

  • відвідування керівником ШППД занять слухачів;

  • практичні заняття, метою яких є ознайомлення слухачів із матеріалами, використаними наставником під час підготовки та проведення уроку і розробка слухачем своїх уроків за допомогою керівника ШППД;

  • виконання слухачами окремих завдань керівника ШППД з вивчення методичної літератури, виготовлення дидактичних матеріалів.

Методичне керівництво школою передового педагогічного досвіду здійснюють районні методичні кабінети, інститути післядипломної освіти.

5. Школа педагогічної майстерності (далі ШПМ) - це добровільне об'єднання вчителів з високою творчою активністю, із своїм баченням проблем навчально-виховного процесу, з високими результатами своєї практичної діяльності. Робота цієї школи спрямована на вдосконалення фахового рівня кожного її учасника. Школи педагогічної майстерності (ШПМ) організовують районні (міські) відділи освіти (районні методичні кабінети) як міжшкільні об'єднання вчителів. Пропозиції про створення школи педмайстерності подають учителі, керівники методичних об'єднань або рада методичного кабінету.



Керівником школи педмайстерності призначають (обирають) особу, яка досягла найкращих результатів у вирішенні завдань навчально-виховного процесу.

Школа педмайстерності працює з постійним складом учасників (5—6 осіб) за певним навчальним планом і розкладом занять протягом 1—2 навчальних років з періодичністю раз на місяць (кожен учасник школи проводить як мінімум 2 заняття на базі своєї школи). Зарахування до школи педмайстерності проводить методичний кабінет з урахуванням бажання педагогічних працівників.

Навчальний план занять школи складає керівник з урахуванням пропозицій учасників та з допомогою працівників методкабінетів. Заняття мають науково-практичний характер.

Основні форми навчально-методичної роботи школи педагогічної майстерності:


  • опрацювання наукової та методичної літератури з визначених проблем;

  • ознайомлення з передовим досвідом роботи над розв'язанням поставлених проблем;

  • практичні заняття з розробки уроків, позакласних заходів та їх апробації;

  • взаємовідвідування слухачами уроків та позакласних заходів з метою професійного вдосконалення, вироблення оптимальних форм і методів роботи;

  • семінарські заняття;

  • співбесіди;

  • дискусії;

  • розробки рекомендацій, дидактичних матеріалів тощо.

Методичне керівництво школами педмайстерності та вивчення результативності їхньої діяльності здійснюють методичні кабінети, інститути післядипломної освіти.

Таким чином, робота районного методичного об’єднання спрямована на створення оптимальних умов для самовираження особистості у різних видах діяльності, розкриття її нахилів, здібностей, обдарувань. Головна увага зосереджена на наданні реальної, дієвої допомоги педагогічним працівникам, особливо молодим, у підвищенні їхньої професійної майстерності, створенні творчої атмосфери, такого морально-психологічного клімату, який сприяв би пошуку кращих технологій педагогічної діяльності, ефективному втіленню інноваційних технологій. Ефективна робота методичного об'єднання активізує участь учителів у міських та обласних заходах: конкурсах, виставках, семінарах. А все це і є етапами оволодіння вчителем своєї професії та формування професійної компетентності (схема 1).










Схема 1. Етапи формування професійної компетентності вчителя.


Як суб’єкт власного професійного розвитку вчитель володіє і більшими можливостями. Він у змозі використовувати для свого навчання не тільки готовий досвід і знання, але й спиратися на власний досвід, на свою здатність генерувати нові ідеї, проводити професійну діяльність та перевіряти на практиці свої нові знахідки та пропозиції. Різноманітну і активну діяльність професійного вчителя відрізняють наступні особливості:

  • самостійний пошук нових ідей і знань для вирішення своїх професійних проблем;

  • самостійний пошук нових знань;

  • генерація власних ідей та обговорення їх в розмові з колегами;

  • перевірка дійсності ідей на практиці;

  • пристосування нових знань для вирішення власних задач;

  • вбудовування їх в індивідуальний стиль діяльності;

  • оцінка корисності та ефективності нових знань в порівнянні з минулим.

Для цього вчителю недостатньо використовувати лише спеціально організоване навчання. Як правило, воно в основі своїй припускає готові знання, організує практичну роботу в штучних умовах, в аудиторії. Джерелом навчання професіонала, поміж спеціально організованих занять, є спілкування з колегами, власний досвід, експериментування на практиці та самоосвіта. Всі ці форми або джерела підвищення кваліфікації (професіоналізму), створює, на думку німецького ученого Колба, замкнутий цикл, відображений у схемі:

Хоча у кожного вчителя може бути свій шлях і свої переваги відносно способів навчання, для успішного професійного розвитку повинні бути використані всі чотири джерела. Кожний із них допоможе вчителю вирішити визначене коло завдань (див. таблицю 1)



Таблиця 1



з/п





Завдання, які вирішуються під час навчальної діяльності

Самоосвіта

Спілкування

Експеримент

Спеціальні заняття

1.

Пошук нових ідей та знань для вирішення своїх професійних проблем

+

+




+

2.

Набуття нових знань

+

+

+

+

3.

Генерування нових власних ідей

+

+

+

+

4.

Уточнення та відшліфовування власних ідей та знань, набутих на спеціально організованих заняттях




+

+




5.

Перевірка дієвості ідей







+




6.

Пристосовування нових знань для рішення власних завдань, вбудовування їх в індивідуальний стиль власної діяльності




+

+




7.

Оцінка корисності та ефективності нових знань в порівнянні з минулими

+

+

+

+


Як бачимо, найбільш ефективними для вчителів є:

  • теоретичні семінари (доповіді, повідомлення);

  • семінари-практикуми (доповіді, повідомлення із практичним показом на уроках, позакласних заходах);

  • диспути, дискусії («круглий стіл», діалог-суперечка, дебати, форум) тощо;

  • ділові ігри, рольові ігри, уроки-імітації, уроки-панорами;

  • обговорення сучасних новітніх методик, технологій, досягнень психолого-педагогічної науки;

  • обговорення окремих відкритих, взаємовідвіданих уроків, заходів або їхнього циклу; обговорення й оцінка авторських програм, навчальних посібників; обговорення «зрізів знань», питань для тестування й анкетування учнів;

  • різноманітні виставки, звіти із самоосвіти, реферати, розробки уроків, виставки кращих продуктів творчості дітей тощо;

  • обговорення передового педагогічного досвіду, його поширення й упровадження.

Таким чином, формування у педагогів умінь професійної діяльності не просто одне із завдань методичного об’єднання, а й таке завдання, реалізація якого може бути перевірена, вивчена, проаналізована, що вкрай важливо для оптимального управління методичною роботою.

Здійснювати основні функції методичного об’єднання допомагає технологія комплексного дослідження діяльності вчителя через його портфоліо, яке відображає професійну діяльність, в процесі формування якої проходить самооцінювання та сприйняття необхідності саморозвитку. Портфоліо – це набір матеріалів, які демонструють вміння учителя вирішувати завдання своєї професійної діяльності, обирати стратегію і тактику професійної поведінки, призначений для оцінки рівня професіоналізму вчителя (додаток 4).



Цілі ведення портфоліо вчителем:

 систематизація досвіду;

   чітке визначення напрямів саморозвитку;

 самооцінка професійних умінь;

 допомога в атестації, в отриманні чергової кваліфікаційної категорії.

Портфоліо необхідне для проведення всебічного систематичного аналізу вчителем своєї педагогічної діяльності. Це особистий план реалізації професійного потенціалу і поліпшення викладацької діяльності. У портфоліо вчитель відстежує хід і результати учбового процесу. Весь об'єм значущої інформації, який знаходиться в портфоліо, необхідний для пошуку відповідей на власні питання. Спроба відповісти на ці питання неминуче примушує поглянути на свою роботу критично. А сам процес пошуку відповіді на власні питання сприяє професійному зростанню педагога.



Правила складання портфоліо:

  • якомога точніше сформулювати цілі, самокритично оцінивши свої можливості і здібності;

  • визначити вигляд і структуру портфоліо, види рефлексії і критерії оцінки;

  • зібрати наявні документи і матеріали і розташувати їх в певному порядку;

  • скласти перелік;

  • всі документи повинні бути датовані, в них повинні бути вказані посади

і звання рецензентів, авторів рекомендацій;

  • важливо періодично поповнювати портфоліо відповідними документами

і відстежувати результати роботи відповідно до поставлених цілей;

  • вказати джерела інформації, описати засоби і методи роботи;

  • регулярно писати замітки, проводити рефлексію.

На наш погляд портфоліо сприяє рефлексії педагогічної діяльності вчителя і може виступати в якості одного з механізмів підвищення кваліфікації педагогічного працівника, а також є своєрідним стимулом його подальшого саморозвитку.

Таким чином, проаналізувавши різні підходи щодо визначення поняття професійної компетентності, ми відзначаємо, три напрямки: особистісний (суб’єкти, особистісні, професійно-значущі утворення), теоретичний (теоретична, фундаментальна фахова підготовка, знання, вміння, навички), практичний (здатність використовувати набуті знання, вміння, навички на практиці та у повсякденні). Методичне об’єднання є ефективною формою підвищення професійної компетентності як сукупності інтегративних характеристик педагога, які допомагають йому при розв’язанні професійно-педагогічних завдань.




РОЗДІЛ ІІ

План роботи районного методичного об’єднання вчителів правознавства

Структура районного методичного об’єднання

вчителів правознавства


КЕРІВНИК РАЙОННОГО
МЕТОДИЧНОГО ОБ’ЄДНАННЯ ВЧИТЕЛІВ ПРАВОЗНАВСТВА



з/п


Прізвище, ім’я

по батькові

керівника РМО

Місце роботи



Освіта,

фах за


дипломом

Педстаж

Кваліфікаційна категорія

З якого року очолює МО


Контакти

1.

Терещенко Олена Леонідівна

Мереф’янська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №6,

т.748-32-90,

merefa-6@bk.ru


вища, історик, викладач історії та суспільно-політичних наук

16

вища,

вчитель-методист

2007

748-39-64

БАЗОВИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД ХАРКІВСЬКОГО РАЙОНУ

З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ПРАВОЗНАВСТВО»


з/п

Назва ЗНЗ

Адреса


П.І.П. вчителя,

який забезпечує НВП за відповідним напрямом роботи з предмету

«Правознавство»


Основні досягнення базового закладу

з науково-методичної роботи



1.

Безлюдівський юридичний ліцей

Смт. Безлюдівка,

Вул.. Перемоги,140-а;

749-66-32,749-67-37

Bezl-sc@mail.ru


Коваль Любов Григорівна

Наочність,

проведення занять

з обдарованими учнями, проведення семінарів, круглих столів, підготовка учнів до турнірів та олімпіад


Блок 1. Аналіз роботи РМО вчителів правознавства за 2008-2009 н.р.

    1. . Мета аналізу: визначити рівень продуктивності методичної роботи РМО та її

роль у процесі вдосконалення рівня педагогічної майстерності вчителів, їхньої

ерудиції, компетентності.



      1. РМО вчителів правознавства працює над методичною темою: «Дидактична компетентність учителя та шляхи підвищення якості освіти»

При викладанні правознавства у 2008-2009 н.р. вчителі використовували „Програму для загальноосвітніх закладів «Основи правознавства 9 кл.» В.Корецький, І. Ксенко, О. Наровлянський, І.Котюк. – К., 2001;

Програму курсу «Практичне право для 8-9 кл. в загальноосвітніх навчальних закладах». - К., 2001.

Програмами і підручниками з правознавства всі заклади освіти району були забезпечені на 81%.

В РМО вчителів правознавства працює - 60 осіб.

Кількісно-якісний склад вчителів

Курсову підготовку з правознавства пройшли 5 вчителів, згідно з графіком ХОНМІБО, атестувались у 2008-2009 н.р. 2 вчителі. Вчителі району, а саме учитель Безлюдівського юридичного ліцею Коваль.Г., вчитель Мереф’янської ЗОШ №6 Терещенко О.Л., вчитель Мереф’янського медичного ліцею Назаренко О.С., були відряджені на семінар – тренінг за темою «Громадянське суспільство: європейський та національний виміри».

Для вчителів-новаторів та координаторів експериментальної роботи проводився на базі ХОНМІБО семінар «Правова і громадянська освіта учнів в загальноосвітніх навчальних закладах».

Керівник РМО вчителів правознавства Терещенко О.Л. була запрошена до роботи науково – практичного семінару за темою «Інноваційна діяльність керівників Р(М)МО вчителів правознавства у процесі створення системи безперервної правової освіти»

Метою роботи РМО було підвищення ефективності навчання шляхом вдосконалення та збагачення знань педагогів.

Завдання методичного обєднання полягало в застосуванні пошуку та вибору оптимального дидактичного матеріалу при підготовці до уроків правознавства.
1.2. Проведено наступні районні семінари:

28.08.08..р. на базі Пісочинського колегіуму відбувся теоретичний семінар для вчителів правознавства та секційне засідання вчителів району. На семінарі розглянуто проблему дидактичної компетентності вчителів та нові підходи до методики викладання правознавства. Надано джерела інформації щодо методичних рекомендації та методичної літератури. з основ правознавства. Розглядалось питання щодо матеріально-технічного забезпечення та функціонування кабінетів правознавства. Під час підведення підсумків роботи семінару були визначені конкретні рекомендації щодо використання різноманітних методів виховання патріотизму в учнів.

24.11.08.р. проведено практичний семінар для вчителів району в Мереф’янському медичному ліцеї. Тема семінару «Формування ключових компетентностей учнів на уроках правознавства та в позакласній роботі, запровадження і використання інноваційних методів фрагментарно в кожній темі для підтримки інтересу до навчання та обговорення актуальних питань часу». Метою семінару стало формування громадянської компетентності, вдосконалення вміння працювати з нормативними документами.

18.03.2009 на базі Безлюдівського юридичного ліцею проведено практичний семінар для вчителів району з теми «Формування правових компетентностей учнів з початкової до старшої школи. Впровадження безперервної правової освіти в закладах освіти району». Метою семінару було показати роботу вчителів від початкової до старшої школи , допомогти піднятися на якісно вищий рівень професійної майстерності, надати науково-методичну консультацію щодо якісної підготовки до уроків .На семінарі використовувалася методика авторського спецкурсу «Вивчаємо правознавство для учнів 5-7 класів».

У 2008-2009 навчальному році в районі працювала творча група вчителів правознавства за темою «Компетентнісний підхід у сучасній правовій освіті» (керівник –Назаренко Н.С.). На своїх засіданнях творча група працювала над розробкою комплекту допоміжних практичних матеріалів для вчителів району. З результатами своєї роботи творча група ознайомила вчителів на практичних семінарах та засіданнях школи молодого вчителя. Щорічно керівник творчої групи виступає з доповідями та повідомленнями на секціях теоретичних семінарів, серпневих конференціях.

Протягом навчального року в районі продовжувала працювати школа передового педагогічного досвіду з теми «Синергітичний підхід до викладання предметів суспільно – гуманітарного циклу» під керівництвом Олійника Ю.В. Відбулося 4 засідання, на яких обговорювались інноваційні форми і методи роботи вчителів з учнями, проблеми, пов’язані з формуванням особистості учня на основі ідей концепції громадянського виховання. Робота школи ППД надала можливість більш ґрунтовно, на науковому рівні опрацювати теоретичні засади інноваційних форм навчання, побачити їх практичне застосування. Практичне застосування знайшов метод проектів, який сприяє вихованню зрілої, працелюбної і творчої особливості, відповідального громадянина демократичного суспільства.

Протягом навчального року в районі продовжувала працювати педагогічна майстерня за темою «Планування навчальної діяльності учнів на уроках правознавства, виховної роботи в умовах особистісно орієнтованого навчання» під керівництвом Максимової О.В. вчителя історії Роганської гімназії. Відбулося 4 засідання.

Школа молодого і малодосвідченого вчителя у минулому навчальному році працювала за темою «Вирішення ситуативних завдань як технологія оцінювання ключових компетентностей учнів» (керівник Сиса Н.Д. учитель Мереф’янської ЗОШ №7), провела індивідуальні зустрічі та семінар, дні наставника для молодих вчителів за їх бажанням, поділилась роздатковими матеріалами та документами на електронних носіях .

У 2008/2009 н.р. вчителі правознавства брали активну участь у різноманітних професійних конкурсах та методичних заходах.

Учителями правознавства на виставку-ярмарок педагогічної творчості було подано 4 роботи, більшість робіт складали розробки уроків, дидактичні матеріали щодо організації позакласної роботи з предмету.



Виставка-ярмарок педагогічних ідей і технологій.

Районний етап.



з/п

Заклад

кількість поданих

робіт

З них: набрали кількість балів.

1-10

11-20

21-30

31-40

41-43

44-46

47-50

1

Мереф’янська ЗОШ №6

2
















+

+

2

Кулинічівська ЗОШ

1










+










3

Безлюдівський юридичний ліцей

1













+







Обласний етап:



з/п

Заклад

Кількість робіт

1

Мереф’янська ЗОШ №6

1

2

Кулинічівська ЗОШ

1

3

Безлюдівський юридичний ліцей

1

На обласну виставку - ярмарок педагогічних ідей та технологій були подані три роботи. Роботи вчителів Мереф’янської ЗОШ №6 Терещенко О.Л. та Безноско О.В., учителя Безлюдівського юридичного ліцею Єрмакової Л.М. нагороджені дипломами ІІІ ступеня.
1.3. Робота з підвищення навчальної мотивації через систему урочної та позаурочної діяльності.

Приділялалась належна увага роботі з обдарованими учнями. Учні створювали проекти з правових питань, мультимедійні фрагменти до вирішення правових питань, випускали газети та стіннівки з теми «Права дітей в малюнках», писали реферати та брали участь у конференціях, вікторинах, які проводили Безлюдівський юридичний ліцей, Роганський аграрний ліцей та Покотилівський ліцей «Промінь».

У 2008/2009 н.р. профільним навчанням у класах суспільно-гуманітарного напрямку з правовим .профілем було охоплено 40 учнів Безлюдівського юридичного ліцею.

Гуртковою роботою правового профілю охоплено 39 учнів у 6 закладах освіти району.


1.3.1. Результативність олімпіад, конкурсів з правознавства.

У другому етапі Всеукраїнських учнівських олімпіад взяли участь 169 учнів закладів освіти району. Переможцями ІІ етапу олімпіади з основ правознавства стали 18 учнів, із них 3 учня вибороли перші місця, 7 - другі, 8 - треті.

У 2008-2009- н.р. кількісний склад команд на ІІІ етапі Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових дисциплін визначався за результатами їхнього виступу минулого року, а саме 3 учні захищали район, учениця 9 кл. Васищевської ЗОШ Єльміна Тетяна, учень 10 кл. Роганського аграрного ліцею Орєхов Андрій, учень 11 кл. Мереф’янської ЗОШ №6 Кукленко Микола

Переможцем обласного етапу олімпіади з основ правознавства став Кукленко Микола , учень 11 кл. Мереф’янської ЗОШ №6 ( ІІІ місце).

В районному конкурсі - захисті по історико - географічному відділенню НТ МАН (секція правознавства) змагались 6 учнів. Перемогу здобули :

І місце - учень Мереф'янської ЗОШ №6 Кукленко Микола;

ІІ місце - учениця Височанської ЗОШ №2 Сіренко Катерина;

ІІІ місце - учениця Мереф’янської ЗОШ №6 Гусон Ірина.


1.3.2. Підсумки участі у МАН з правознавства, соціології, філософії.

Переможцями обласного етапу конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт НТ МАН в номінації «Філософія» стали учень 11 класу Веселівської ЗОШ Семененко Сергій та учень 11 класу Кулиничівської ЗОШ Пащенко Владислав (ІІ місце).

В номінації «Соціологія» ІІІ місце виборов учень 10 класу Мереф’янської ЗОШ №6 Німкович Андрій.
ПРОБЛЕМИ ВИВЧЕННЯ ПРАВОЗНАВСТВА У ЗНЗ РАЙОНУ:


  1. Більшість викладачів правознавства не є фахівцями за дипломами.

  2. Матеріальна база і оформлення кабінетів правознавства потребують оновлення і поповнення.

  3. Недостатня залученість учнів до гуртків правового профілю.


ЗАВДАННЯ НА 2009/2010 НАВЧАЛЬНИЙ РІК:

1. Опрацювання кожним вчителем правознавства Концепції безперервної правової освіти.

2. Формування сучасної правової культури особистості, правової грамотності

та правосвідомості у вчителів та учнів.

3. Вироблення умінь практичного і творчого застосування здобутих правових знань.

ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМКИ

РОБОТИ РМО ВЧИТЕЛІВ ПРАВОЗНАВСТВА

НА 2009-2010 НАВЧАЛЬНИЙ РІК
1. Вдосконалення та збагачення різних за змістом знань педагогів (предметних, методичних, дидактичних, виховних, психологічних, загальнокультурних).

2. Розвиток світогляду, професійно-ціннісних орієнтацій, переконань вчителів, адекватних завданням розвитку школи, району, області.

3. Розвиток сучасного стилю педагогічного мислення вчителя (таких рис як системність, комплексність, конкретність, почуття міри, гнучкість, мобільність) і готовність до професійного самовдосконалення та роботи над собою.

4. Формування сучасної правової культури у вчителів та учнів.

5. Виховання правової свідомості шляхом формування знань про соціальну цінність права, його роль у житті суспільства, захист прав і свобод кожного громадянина в державі.

Блок ІІ. Зміст роботи РМО
2.1. Уся діяльність РМО (організаційна, змістовна, процесуальна, мотиваційна тощо) здійснюється в рамках роботи над єдиною методичною темою, яка змістовно пов’язана з науково-методичною темою області, має точки зіткнення з темою районного РМО, а далі – ШМО.

Науково-методична мета об’єднання вчителів – створення умов для підвищення науково-теоретичного, методичного, психолого-педагогічного рівня; оволодіння організаторськими, конструкторськими, комунікативними вміннями. Робота методичного об’єднання орієнтована на інноваційну, експериментальну діяльність і пов’язана з рішенням нових наукових завдань. Плануючи цю роботу, треба усвідомлювати соціальне замовлення суспільства, зміст державних рішень у сфері освіти й культури, що відповідають нормативним документам, а також врахувати реальні можливості вчителя і району.

2.2. РМО вчителів правознавства.
2.2.1. Науково-методична тема району: «Створення умов для розвитку професійної компетентності педагога, спрямованої на формування особистої моделі якісного навчання».

  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка