Нститут психології ім. Г. С. Костюка апн україни кривоконь наталія іванівна



Скачати 389.43 Kb.
Сторінка2/2
Дата конвертації11.04.2016
Розмір389.43 Kb.
1   2

Таблиця 1

Величини середніх значень показників поняття “Клієнт ССЗН”

та їх стандартні відхилення по заданим факторам


Респонденти

Фактори

Студенти І курсу

Студенти ІІІ курсу

Фахівці

ССЗН

Клієнти

ССЗН

_

х



_

х



_

х



_

х



Оцінка

2,17

5,87

0,12

2,13

-0,08

5,54

10,42

4,49

Сила

-2,22

5,31

-0,95

3,76

1,08

5,60

2,58

4,01

Активність

-1,09

5,68

1,43

3,90

4,15

4,72

6,27

4,06


Таблиця 2

Величини середніх значень показників поняття “Соціальний працівник ССЗН” та їх стандартні відхилення по заданим факторам


Респонденти

Фактори

Студенти І курсу

Студенти ІІІ курсу

Фахівці

ССЗН

Клієнти

ССЗН

_

х



_

х



_

х



_

х



Оцінка

14,09

2,13

9,26

3,60

7,92

4,55

9,54

5,36

Сила

6,17

3,76

5,67

4,53

5,15

2,48

6,58

3,56

Активність

7,39

3,90

7,95

3,24

5,23

5,70

6,42

4,87


Таблиця 3

Відстань між значеннями понять “Клієнт ССЗН” та “Соціальний працівник ССЗН” у семантичному просторі досліджуваних





Студенти

І курсу

Студенти

ІІІ курсу

Фахівці ССЗН

Клієнти

ССЗН

Відстань між значеннями понять (D)*

16,86

13,03

9, 04

4,10


*Примітка: для даного випадку Dmin = 0, Dmax = 25, 98.
Результати, отримані із застосуванням психомалюнку, дали змогу підтвердити положення про досить тісні зв'язки образів клієнтів та соціальних працівників у свідомості досліджуваних. Інтерпретація графічних зображень продемонструвала небайдуже ставлення студентів до виділених ними груп специфічних проблем відвідувачів ССЗН, усвідомлення можливості професійної деформації фахівців при здійсненні своїх функцій, розуміння вимог до представників даної професії, а також особливості рольового репертуару соціальних працівників як аспектів професійної “Я-концепції” майбутніх спеціалістів. Результати аналізу малюнків пояснюють тенденцію до наближення образів працівників та клієнтів у свідомості студентів в ході навчання: поповнення соціального досвіду щодо майбутньої професії відбувається через накопичення уявлень про образи професіонала та відвідувача, їх взаємопроникність та пов'язування в єдиний цілісний образ.

Таким чином, емпіричне дослідження професійного типажу-стереотипу працівника ССЗН підтвердило, що фахові уявлення є одними з центральних детермінант професійної самоідентифікації, формування образів “Я” в професії. Впливаючи на ці чинники, можна спрямовувати процес професійного становлення спеціаліста. Образ соціальної роботи як професії складається, принаймні, з двох основних компонентів: образу фахівця та образу клієнта. Змістовне наповнення “бажаного образу Я” для фахівців із соціальної роботи має містити інформацію про те, чого чекають від працівників ССЗН їх клієнти, про їх можливу співпрацю, а зміст “реального образу” – інформацію про можливості держави для задоволення потреб соціально незахищених громадян. Це викликає необхідність пошуку “золотої середини” між “нормативною” складовою образу “Я” та реалізацією гуманістичних проявів. Такі обставини породжують можливість внутрішнього конфлікту, професійного вигоряння в означених фахівців, у разі відсутності в них навичок психогігієни. Крім того, побудова адекватної ідентифікаційної моделі для працівника ССЗН буде можливою при створенні таких умов, коли образи “реального” та “бажаного Я” фахівця співвідноситимуться з такими у клієнтів соціальних служб.

З метою дослідження потребово-мотиваційних чинників професійної самоідентифікації соціальних працівників ССЗН нами було здійснене опитування з використанням анкети для вивчення провідних мотивів професійної діяльності (Верещагіна Л.А.). Анкета представлена у формі незакінчених речень, що стосуються причин вибору фаху та рівня задоволення цим вибором, мотивації успіху та побудови майбутньої кар'єри, очікувань щодо професії, а також ставлення студентів до власних проблем та труднощів клієнтів. Варіанти відповідей пропонували самі респонденти.

Дослідження проводилися двічі: серед студентів, що навчалися на першому курсі, і згодом, після закінчення ними третього курсу. Обробка результатів проводилась підрахунком середньозваженої величини запропонованих варіантів.

В ході аналізу отриманих результатів дослідження нами встановлено, що до основних чинників та умов, які забезпечують оволодіння соціальною роботою як професією, належать: потреба в самореалізації, самоствердженні шляхом надання допомоги людям, широкий спектр спілкування (як професійного, так і особистісного), можливість самовдосконалення та більш ефективного вирішення особистих проблем завдяки вивченню психологічних, соціологічних і юридичних дисциплін. Крім того, студенти усвідомлюють низький рівень можливості забезпечення матеріальних потреб (за рахунок недостатнього статусу професії та невисокої заробітної платні), а також розуміють можливість психологічного ризику, оскільки їх діяльність пов'язана з багатьма стресовими чинниками. В результаті дослідження мотиваційних факторів виявився їх тісний зв'язок з уявленнями про соціальну роботу як професійну діяльність, на підставі чого ми робимо висновок, що ці чинники взаємообумовлені і можуть розвиватися системно в ході соціалізації.

Нами також було встановлено, що на поєднання та розвиток потреб і мотивів у соціальній роботі впливають цінності даного виду діяльності, які є важливим фактором становлення професійної “Я-концепції” означених спеціалістів. Причому, цінності соціальної роботи складають основу професійної позиції працівника, яка, в свою чергу, демонструє систему особистісних смислів індивіда стосовно здійснюваних ним ролей. Ось чому ціннісно-мотиваційна сфера також великою мірою обумовлює ідентифікаційні процеси.

Для досягнення професійної ідентичності в соціальній роботі важливою умовою є співвіднесення особистісних якостей з вимогами професії і заохочення на основі цього розвитку професійно необхідних рис. Отже, говорячи про особистісні чинники професійної самоідентифікації, маємо на увазі формування людиною індивідуального стилю діяльності, що є необхідним для успішного виконання професійної ролі. Таке формування може здійснюватися під впливом різних факторів: особливостей професійного навчання, впливу на ціннісні орієнтири, мотивацію та спрямованість особистості, зміни вимог суспільства до професії тощо.

Базуючись на результатах проведених досліджень, ми розробили моделі структури особистості та соціально-рольового репертуару соціального працівника системи соціального захисту населення з урахуванням можливих видів спеціалізації в державних установах ССЗН.

У третьому розділі “Шляхи та умови формування професійної самоідентифікації у фахівців системи соціального захисту населення” розглядаються зміст, форми та методи професійного виховання та навчання соціальній роботі, а також аналізуються організація, програми та результати означених процесів.

Для досягнення належного рівня розвитку особистості студента по виокремлених нами напрямках самоідентифікації важливим є “навчання, що виховує і розвиває” (Максименко С.Д.). Конкретне втручання зі сторони педагога в даному випадку може полягати в тому, щоб допомогти студентові формувати власну адекватну професійну “Я-концепцію”, розкрити та сприяти усвідомленню релевантних факторів в структурі “Я-образів”, а також спрямовувати майбутніх фахівців на оволодіння тими професійними соціально-психологічними ролями, які складають основу діяльності працівника в світлі нової концепції соціальної роботи. Такі дії з боку педагогів можуть бути охарактеризовані як складові цілеспрямованої соціалізації (Москаленко В.В.). Щодо соціальної роботи дане положення має реалізуватися у формуванні такої системи соціального навчання, при якій у майбутніх фахівців розвиватимуться соціально значимі стереотипи професії та рольовий репертуар, відповідні особистісні та професійні якості, цінності, мотивація, позиція тощо.

На основі аналізу стану підготовки соціальних працівників в Україні та за кордоном, а також з урахуванням результатів нашого дослідження, нами були розроблені ряд навчальних програм, методик та інших формуючих впливів, які покликані забезпечити можливість ідентифікації з соціально-необхідними, сучасними уявленнями в соціальній роботі. При розробці враховувались положення про те, що метою діяльності студента має бути не просто оволодіння частиною соціального досвіду, зафіксованого у вигляді навчальної інформації, а формування здатності виконувати майбутні професійні ролі, використовуючи ці знання. Причому, рівні активності майбутніх спеціалістів зумовлюються, з одного боку, індивідуальними особливостями самої особистості, а з іншого - особливостями даної предметної діяльності.

Створенню подібних умов сприяє знаково-контекстне навчання (Вербицький А.А.). Зміст його реалізується через виконання завдань, що складають три навчальні моделі: семіотичну; імітаційну; соціально-навчальну. Провідною формою активності при використанні семіотичних моделей навчання є мова і мовлення, в імітаційних – предметні дії, а в соціальних – вчинок. Контекст образу професії, з яким ідентифікується професійна діяльність, задає логіку переходів від значень, що формуються в рамках семіотичних навчальних моделей, до змісту в предметних моделях, а далі – до соціальних цінностей, що закладаються в соціально-навчальних моделях. В рамках кожної з означених форм нами були розроблені та апробовані відповідні методики.

В семіотичній моделі застосовувались частково-пошукові та евристичні методи навчання за створеними нами програмами предметів “Психологія в системі соціального захисту населення”, “Теорія соціальної роботи”, “Методика і технологія соціальної роботи”, “Етика соціальної роботи”. Дані курси передбачають вивчення та засвоєння теоретико-методологічних основ соціальної роботи, а також формування ціннісних установок особистості майбутнього соціального працівника та самої професії.

В імітаційній моделі навчання нами були використані методика з елементами психомалюнків (методика образних асоціацій) для формування образу майбутньої професії та її складових (образів клієнтів соціальних служб ССЗН та образу соціального працівника), а також методика з використанням алегоричних розповідей.

Методика аналізу конкретних виробничих ситуацій (ситуативних задач) застосовувалась нами в межах соціальної моделі навчання. В процесі такої діяльності формувались навички практичного використання та систематизації теоретичних знань, узгодження їх з реальністю соціальної роботи в органах соціального захисту. Окрім проблемних ситуативних задач, в рамках соціальної моделі нами (у співавторстві з викладачами Чернігівського юридичного коледжу) була розроблена та апробована програма технологічної практики в установах і закладах системи соціального захисту населення, а також здійснювалась позааудиторна робота зі студентами.

В ході реалізації різноманітних формуючих впливів при навчанні соціальних працівників ми дійшли висновку про можливість виокремлення виховання як одного з провідних чинників у формуванні професійної самосвідомості соціальних працівників. Пояснення цього лежить як в самій суті соціальної роботи, так і у впливі на мотивацію до навчання, на формування соціально необхідних образів професії, становлення професійно важливих якостей особистості завдяки розвиткові ціннісних установок та світогляду в процесі соціалізації.

Отже, завдяки відповідно організованому та спланованому освітньому процесу, професійна самоідентифікація стає керованою. Це дає змогу формувати соціально необхідний типаж професіонала, готувати його до дієвого здійснення фахових функцій. З урахуванням того, що образ професії соціального працівника постійно змінюється в нашому суспільстві, саме професійна самоідентифікація дозволяє регламентувати процес інтеріоризації нових образів. Вважаємо, що підготовка соціальних працівників в Україні, розробка освітніх та соціальних стандартів фаху повинні здійснюватися на основі підходів, розроблених з урахуванням концептуальних основ процесу професійної самоідентифікації.

У висновках подано загальні підсумки дослідження, що підтверджують положення, висунуті на захист.

В результаті виконаної роботи дійшли наступних висновків.

Становлення “Я-концепції” професіонала – динамічний процес, детермінований розвитком самоідентифікації. Це дозволяє розглядати останню не лише як механізм формування самосвідомості, але і як його результат у вигляді професійної ідентичності, яка входить в структуру генералізованих значущих відносин особистості через ціннісно-смислову систему. Досягнення ідентичності в професії передбачає досить високий рівень розвитку професійної самосвідомості.

Професійна ідентичність не є константною, а детермінується параметрами та змістовним наповненням соціально-психологічних чинників процесу ідентифікації. Професійна самоідентифікація полягає у постійному прагненні до професійної самоактуалізації шляхом динамічного співвіднесення сформованих образів даного фаху у свідомості особистості з типажами, існуючими в суспільстві та за рахунок інтеріоризації соціального досвіду. Професійна самоідентифікація є чинником соціалізації і забезпечує її стабілізуючу та перетворюючу функцію.

Професійна самоідентифікація спеціаліста ССЗН зумовлюється такими чинниками: професійними образами “Я”, професійними рисами та особистісними якостями, мотиваційними характеристиками, ціннісно-потребнісними орієнтирами, формуючими впливами. Професійні образи “Я” в соціальній роботі представлені зумовленими соціальними очікуваннями уявленнями про вимоги до особистості та функціонально-рольове навантаження фахівців, а також уявленнями про клієнтів ССЗН. Мотиваційні та ціннісно-потребові характеристики повинні мати гуманістичну та соціально-активну спрямованість. Особистісні якості соціального працівника в ході професійної самоідентифікації мають наближуватись до професійних.

Розуміння професійної самоідентифікації та ідентичності в аспекті соціальної роботи полягає не просто в уподібненні з визначеним еталоном, стереотипом (явище стереотипізації для даного виду діяльності не є бажаним в усіх випадках), не в тому, щоб людина мала лише відчуття приналежності до професії соціального працівника. Особистість повинна прагнути самореалізуватися в професії, а це передбачає сприяння вирішенню проблем клієнта та його наснаженню, а також постійну роботу над удосконаленням як себе, так і професії.

Здобутими даними підтверджено, що формуючі впливи в соціальній роботі мають бути проблемно-орієнтованими, цілеспрямованими, носити активний характер. При підготовці соціальних працівників доцільно використовувати діяльнісний та індивідуально-особистісний підходи до формування професійної самосвідомості в комплексі. Навчальні плани та програми необхідно узгоджувати із соціально необхідною моделлю працівника системи соціального захисту населення.

Професійна модель працівника системи соціального захисту повинна будуватися у відповідності до вимог часу, з урахуванням соціальних очікувань як з боку держави, так і з боку клієнтів. Важливим є чітке окреслення спеціалізацій працівників ССЗН і визначення відповідного рольового репертуару. В представленій роботі створена основа моделі спеціаліста з соціальної роботи, яка містить характеристику основних вимог до особистості для здійснення професійних функцій різних профілів у ССЗН.

Розуміння сутності та значення феномену професійної самоідентифікації є необхідним з боку педагогічного колективу в ході навчання соціальній роботі, оскільки це, за результатами досліджень, сприяє кращому змістовному наповненню навчального та виховного процесів. Таким чином забезпечується свідомий вплив на соціально-психологічні чинники професійної самоідентифікації майбутніх фахівців. Розроблені нами навчально-виховні впливи з урахуванням положень професійної самоідентифікації дають змогу оптимізувати процеси підготовки соціальних працівників для ССЗН.

Перспективи подальшого дослідження полягають у розвиткові уявлень про особливості формування “Я-концепції” соціального працівника вищих освітніх рівнів (спеціаліста та магістра), а також поглибленому вивченні соціально-психологічних чинників професійної самоідентифікації працівників ССЗН на різних стадіях професійного становлення.

Основний зміст роботи відображений у таких публікаціях:

Кривоконь Н.І. Проблеми професійної самоідентифікації працівників системи соціального захисту населення // Психологія. Зб.наук.пр. – К.: Національний Педагогічний Університет ім. М.П.Драгоманова, 2000. – Вип.11. – с. 422-426.

Кривоконь Н.І. Соціально-психологічні аспекти формування професійної самосвідомості фахівців системи соціального захисту населення // Проблеми загальної та педагогічної психології. Зб.наук.пр. Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / Ред. Максименко С.Д. – К.: НЕВТЕС, 2000. - т.2, ч.5 – с. 188-194.

Кривоконь Н.І. Професія працівника соціального захисту населення: вимоги та типізація // Практична психологія та соціальна робота. – 2000. - №4. – с. 43-45.

Кривоконь Н.І. Роль професійної ідентифікації в процесі підготовки соціальних працівників // Проблеми загальної та педагогічної психології. Зб.наук.пр. Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / Ред. Максименко С.Д. – К.: НЕВТЕС, 2001. - т.3, ч.1 – с. 123-126.

Кривоконь Н.І. Професія – соціальна робота // Соціальний захист. – 1997. - №3. – с. 43-46.

Кривоконь Н.І. Деякі аспекти підготовки соціальних працівників для системи соціального захисту населення // Матеріали доповідей та повідомлень міжнародної науково-практичної конференції: Соціальна робота: теорія, досвід, перспективи. – Ужгород: УДУ. – 1999. – Ч.1. – с.376-381.

Освітньо-професійна програма підготовки бакалавра за спеціальністю 6.040200 “Соціальна робота”: Сукупність норм до обов'язкового мінімуму змісту та рівня підготовки бакалавра // Автори-укладачі. Волевач П.С, Кривоконь Н.І., Кубрак В.М., Сташків Б.І., Федько В.Т. – К., 2000. – 71 с.


Кривоконь Н.І. Соціально-психологічні чинники професійної самоідентифікації фахівців системи соціального захисту населення. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за фахом 19.00.05 – Соціальна психологія. – Інститут психології ім.. Г.С. Костюка АПН України. Київ, 2002.

В дисертаційному дослідженні здійснено аналіз понять, що характеризують процес формування особистості фахівця, становлення його професійної “Я-концепції”, а також поглиблено розуміння феномену професійної самоідентифікації, зокрема, в аспекті соціальної роботи. Вперше були виділені чинники професійної самоідентифікації спеціалістів із соціальної роботи на етапі фахової підготовки. Нами було з'ясовано, що процес професійного становлення детермінується системою соціально-психологічних чинників екзогенного та ендогенного характеру, як на рівні загальної спрямованості інтересів та ціннісних орієнтацій, так і на рівні ситуативно-конкретних установок особистості. В роботі здійснено аналіз соціально-психологічних особливостей професійної діяльності працівників системи соціального захисту населення, враховуючи аспект професійної самоідентифікації. В результаті теоретичного і емпіричного аналізу означених явищ запропоновано основу моделі спеціаліста системи соціального захисту. З урахуванням результатів дослідження визначено можливі шляхи оптимізації процесу навчання соціальній роботі та запропоновано педагогічні впливи для формування образів професійної “Я-концепції”.

Ключові слова: професійна самоідентифікація, професійна самосвідомість, професійна “Я - концепція”, професійні образи “Я”, модель спеціаліста системи соціального захисту населення.


Кривоконь Н. И. Социально-психологические факторы профессиональной самоидентификации работников системы социальной защиты населения. – Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.05 – Социальная психология. – Институт психологии им. Г.С. Костюка АПН Украины. Киев, 2002.

В диссертационном исследовании осуществлен анализ понятий, характеризующих процесс формирования личности специалиста, становления его профессиональной “Я-концепции”, профессиональной самоидентификации, в частности, в аспекте социальной работы. Подтверждается положение о том, что становление «Я-концепции» профессионала – динамический процесс, детерминированный развитием самоидентификации. Это позволяет рассматривать последнюю не только как механизм формирования самосознания, но и как его результат в виде профессиональной идентичности, которая входит в структуру генерализованных значимых отношений личности через ценностно-смысловую систему. Достижение идентичности в профессии предусматривает достаточно высокий уровень развития профессионального самосознания. Профессиональная идентичность не является константной, а детерминируется параметрами и содержательным наполнением социально-психологических факторов процесса идентификации. Профессиональная идентификация заключается в постоянном стремлении к профессиональной самоактуализации путём динамического соотношения сформированных образов данной профессии в сознании личности с типажами, существующими в обществе, а также благодаря интериоризации социального опыта.

Было установлено, что профессиональная самоидентификация специалиста ССЗН обуславливается такими факторами: профессиональными образами «Я», профессиональными чертами и личностными качествами, мотивационными характеристиками, ценностно-потребностными ориентирами, формирующими влияниями. Профессиональные образы «Я» в социальной работе – это представления, обусловленные социальными ожиданиями о требованиях к личности и функционально-ролевой нагрузке специалистов, а также образами клиентов ССЗН. Мотивационные и потребностно-ценностные характеристики должны иметь гуманистическую и социально-активную направленность. Личностные качества социального работника в ходе профессиональной самоидентификации должны стремиться к профессиональным.

Полученными результатами подтверждено, что формирующие влияния в социальной работе должны быть проблемно-ориентированными, целенаправленными, носить активный характер. При подготовке социальных работников важно использовать деятельный и индивидуально-личностный подходы к формированию профессионального самосознания в комплексе. Учебные планы и программы необходимо согласовывать с социально необходимой моделью работника системы социальной защиты населения.

Профессиональная модель работника системы социальной защиты должна строиться с учётом социальных ожиданий как со стороны государства, так и со стороны клиентов. Важным является чёткое описание специализаций работников ССЗН и определение соответственного ролевого репертуара. В представленной работе создана основа модели специалиста из социальной работы, которая содержит характеристику основных требований к личности для осуществления профессиональных функций различных профилей в ССЗН.

Понимание сущности и значения феномена профессиональной самоидентификации является необходимым со стороны педагогического коллектива в ходе обучения социальной работе, так как это, в соответствии с результатами исследований, способствует более содержательному наполнению учебного и воспитательного процессов. Таким образом обеспечивается сознательное влияние на социально-психологические факторы профессиональной самоидентификации будущих специалистов. Разработанные нами учебно-воспитательные влияния с учётом аспектов самоидентификации дают возможность оптимизировать процессы подготовки социальных работников для ССЗН.

Ключевые слова: профессиональная самоидентификация, профессиональное самосознание, профессиональная «Я - концепция», модель специалиста системы социальной защиты населения.


Kryvokon N. I. Socio-psychological determinants of the social protection system specialists’ professional self-identification. – Manuscript.

Dissertation to gain Candidate in psychological sciences, specialty 19. 00. 05. – Social psychology. G.S.Kostyuk Institute of psychology Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2002.

In this dissertation the analyses of the terminology, concerning the processes of the specialist’s personality forming, his self-conception rising has been maid, as well as it has been deepened the understanding of the professional self-identification phenomena, particularly in the aspects of social work. For the first time the determinants of the social work specialists’ self-identification on the professional training phase were marked out.

We have found out, that the process of professional rising is conditioned by the system of socio-psychological determinants of endogenous and exogenous character both on the level of the general orientation of interests and values and on the level of situational-concrete attitudes of the personality.

The analysis of the socio-psychological peculiarities of the professional activity of the social protection system workers’ in the aspect of the professional self-identification has been made in this thesis. As a result of theoretical and empirical analysis of the mentioned above phenomena, the basis of the social protection system specialist’s model has been proposed. Taking into account the results of research, we have marked out the possible ways of the social work training process improvement, as well as proposed methods of pedagogical influences on the forming of professional self-conception images.

Key words: professional self-identifications, professional self-consciousness, professional self-conception, professional self-images, model of the social protection system specialist.



Для заказа доставки диссертации сделайте запрос через форму обратной связи по ссылке: http://mydisser.com/ru/contact.html



1   2


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка