Новорічне свято Новий рік



Скачати 177.29 Kb.
Дата конвертації29.04.2016
Розмір177.29 Kb.
#25218

Календар знаменних дат Додаток 1

Новорічне свято



Новий рік — свято, яке відзначають багато народів відповідно до прийнятого календаря. Свято наступає в момент переходу останнього дня року в перший день наступного року.

Історія свята

У більшості давніх народів святкування Нового року збігалося з початком відродження природи й присвячено, як правило, березню. Усі язичницькі народи ознаменовували його богослужбовими обрядами, урочистими приношеннями й забавами. Давні єгиптяни відзначали початок нового року святом відродження Осіріса. У Стародавній Греції народ і жерці, надягнувши на себе маски, влаштовували на вулицях ходу з піснями й танцями. Жінки, що збиралися на звані вечори, займалися ворожінням.


Месопотамія

На думку вчених, найдавнішою є традиція святкуватння Нового року в стародавній Месопотамії. Усі землеробські роботи починалися наприкінці березня, після того, як прибувала вода у Тигрі та Євфраті. Початок кліматичного сезону пов’язувався з перемогою світлого бога Мардука над силами руйнування й смерті.

Ця подія відзначалася протягом 12-ти днів ходою, карнавалами, маскарадами тощо. У цей час було заборонено працювати, карати, вершити суди. Клинопис на одній із глиняних табличок розповідає, що це були дні «неприборканої волі, коли весь світовий порядок ставився догори дригом. Раб перетворювався на пана».
Стародавній Єгипет

Новий рік святкували під час розливу Нілу, коли сходила священна зірка Сіріус і починався перший сезон давньоєгипетського року — «ахет». Розлив Нілу називався приходом Хапі — бога Верхнього й Нижнього Нілу. Це були святі часи для Єгипту, адже посуха ставила під загрозу саме існування землеробської держави. Саме тому зі сходом Сіріусу починався новий період життя стародавніх єгиптян, які на ту пору закінчували сівбу.

Підготовка до зустрічі Нового року починалася задовго до розливу. У храмових господарствах відгодовували жертовних биків і птахів, запасалися маслом і ароматичними смолами. Жерці розраховували день прибуття води, і напередодні призначеної дати народ збирався на березі й радо вітав вали, які йшли з півдня на північ. Попереду стояли жерці храмів, усюди люди радісно зустрічали життєдайні води. У день розливу Нілу приносили жертви Хапі, до річки кидали сувої папірусу з написаним на них переліком дарів. Статуї бога Амона (з яким іноді ототожнювали Хапі), його дружини й сина ставили в човен. Човен плавав Нілом місяць. Це супроводжувалося співами, танцями та веселощами. Потім статуї вносили назад до храму. При святкуванні Нового року в єгиптян існував звичай наповнювати спеціальні судини «святою водою» з Нілу, що розливався, і вода якого в цей час вважалася чудодійною. Звільнені від робіт, єгиптяни відвідували своїх друзів і родичів, разом із ними вшановували пам’ять предків і славили богів.

Давньоєгипетський Новий рік був також пов’язаний із культом богині любові і музики Хатхор, дочки бога сонця Ра. За дві ночі до Нового року верховний жрець із помічниками проводив ритуальне очищення статуї богині в храмі Хатхор у Дендері. А в ніч напередодні Нового року — «ніч Ра», коли відбувалася битва бога сонця з богами темряви — проводили урочисту ходу, у якій разом із жерцями брали участь фараон із дружиною. Статую Хатхор несли на священному човні і встановлювали в альтанці з 12-ма колонами, що символізували місяці року, на даху храму. Із появою першого променя сонця в новому році відкривалися фіранки, і на богиню виливалося сонячне світло — містичне благословення богом Ра дочки, храму й усього світу.


Стародавній Рим

У стародавніх римлян рік складався з 10-ти місяців, маючи при цьому 304 дні, а зима не поділялася на місяці. Початком року вважався березень, що збігався з початком польових робіт. Імператор Нума Помпілій збільшує кількість місяців на 2 — Ianuarius (січень) та Februarius (лютий), названі на честь богів Януса та Феба. 153 р. до н. е. початок року було перенесено на 1 січня.

У 46 році до н. е. римський імператор Юлій Цезар реформує календар, який згодом отримав назву юліанського, однак 1 січня залишається початком року. У цей день римляни приносили жертви Янусу й розпочинали великі заходи, вважаючи перший день року сприятливим. У цей день у Стародавньому Римі було прийнято відпускати на волю рабів.
Церковне новоліття у Візантії

За візантійською традицією, початком церковного року («Новоліття») вважається 1 вересня. Свято новоліття було затверджено на Нікейському соборі та, згідно з переказом, пов’язується з початком проповіді Ісуса Христа після Його Водохрещення й спокус диявола в пустелі. У цей день Ісус Христос почав проповідь Царства Божого й уперше засвідчив виконання старозавітних пророцтв про пришестя Месії (Сина Божого) і, тим самим, про кінець Старого й початку Нового Заповіту.

Вибір дати був пов’язаний із тим, що перша проповідь Христа відбулася, на думку візантійців, саме в перший день іудейського свята жнива, що святкували з 1 по 8 вересня.

Установлення цього свята, на думку істориків, було пов’язано зі згадкою про перемогу Костянтина Великого над Максентієм у 312 році, яка й заклала початок вільного сповідування та поширення християнства. Початково Костянтином I було встановлено дату Новоліття — 23 вересня (дата народження першого римського імператора Октавіана Авґуста) — і лише 462 року було перенесено на 1 вересня з практичних міркувань.


Новий рік у середньовічній Європі

У середньовічній Європі початок нового року приурочували до одного з церковних свят:



  • До Різдва (25 грудня) — у Франції з 753-го до 987-го, у Великобританії та Німеччині до XIII століття, а також в Іспанії до XIV століття.

  • До Благовіщення (25 березня) — особливо популярний у Флоренції, Пізі, Кельні й Мюнстері.

  • До Великодня — у Франції з 983-го до 1563-го. Незручністю цієї системи, однак, було те, що Великдень — «рухоме» свято, і одна й та сама дата могла виникати двічі на рік, у разі чого їх розрізняли як «після Великодня» та «до Великодня».

  • До свята Обрізання Господнього, що припадало на 1 січня.

Давньоримська традиція святкування 1 березня зберігалась у Венеціанській республіці до 1797 року, а також тривалий час на Русі.

Протягом XVI–XVII у більшості країн Європи Новий рік почали святкувати 1 січня.


Новий рік на Русі

Як і в більшості давніх народів, початок нового року на Русі асоціювався з початком весняного відродження природи. Найімовірніше Новий рік святкували з появою нового місяця в перші весняні дні, найближчі до весняного рівнодення. При цьому рік міг мати як 12, так і 13 місяців. Свято отримало назву «Нове літо».




«На новий рік многая лїта» Українська поштівка. 1906 рік
Із прийняттям християнства на Русі було запроваджено Юліанський календар, а святкування Нового року було встановлено на 1 березня, що, за переказом, відповідало даті творення світу. Пізніше Новий рік було перенесено на 1 вересня, відповідно до рышення Візантійської церкви, а літочислення велося від «Створення світу».

На українських землях, що входили до складу Великого князівства Литовського, а пізніше — Речі Посполитої, з 1362 року початок нового року було встановлено на 1 січня і літочислення велося «від Різдва Христового». Ця система трапляється в українських літописах того часу.


Новий час


«З Новим роком!». Українська поштова марка. 2001 рік
У 1582 році папа Григорій XIII увів нову календарну систему, що одержала назву григоріанської або «новий стиль». Православна церква на Константинопольському соборі 1583 року визнавши неточність юліанського календаря, однак, відмовилася переходити на григоріанський через те, що за новим стилем християнський Великдень іноді збігається з єврейським Песахом або наступає раніше, що заборонено «Апостольськими правилами». У той же час протестантські країни перейшли на григоріанський календар лише у XVIII столітті, таким чином тривалий час Новий рік у православних та протестантських країнах наступав на 11 днів пізніше за католицький.

20 (30) грудня 1699 року за указом царя Петра I Новий рік у Російській імперії святкують, за прикладом усіх християнських народів, 1 січня, причому як і раніше — за юліанським календарем. У XVIII столітті практично всі протестантські держави переходять на григоріанський стиль, натомість у Російській імперії до 1918 року зберігався юліанський, через що Новий рік на землях, що входили до її складу, не збігався із західноєвропейським.

У 1918 році декретом Раднаркому «…с целью установления в Росии одинакового почти со всеми культурными народами исчесления времени…» було прийнято перехід на григоріанський календар і Новий рік знову почав збігатися з європейським. Натомість Російська, а також Сербська та Єрусалимська православні церкви відмовились переходити на новий стиль, унаслідок чого всі «нерухомі» церковні свята, а також Новий рік святкують за старим стилем, у результаті чого утворився такий рідкісний історично-культурний феномен, як Старий Новий рік. Як додаткове свято, Старий Новий рік і нині святкують в Україні, Росії, Білорусі, Сербії, Чорногорії та окремих районах Швейцарії.
Новий рік в Україні
В Україні Новий рік святкують на державному рівні. Святкування Нового року в українців поєднує в собі найрадісніші почуття миру, любові та взаєморозуміння. Це свято в Україні асоціюється з новими починаннями, безліччю подарунків, здійсненням заповітних бажань у новому році. Корені Нового року — у глибокій старовині.

Традицій святкувати Новий рік в Україні досить багато, вони змінюються, як змінюються століття. Більшість із них запозичені з культури західних країн. Пояснюється це приходом християнства на слов’янську землю й новаторством імператора Петра І, який переніс офіційну дату святкування Нового року з 13 січня на 1 січня. Від часів слов’янського язичництва до традиції святкування цього дня міцно увійшли ряджені (люди переодягнені в різні костюми та маски), а епоха Петра І принесла новорічну ялинку з іграшками й феєрверки. СРСР, у свою чергу, запровадило для своїх народів символ Нового року — Діда Мороза — українського Санта-Клауса або святого Миколая — та його внучку Снігуроньку. Дід Мороз укорінився в традиції святкування Нового року в Україні і зараз є всіма улюбленим добрим дідусем, від якого щорічно в новорічну ніч чекають подарунків мільйони дітей по всій країні.

До Нового року готуються заздалегідь. Готують святковий стіл, прикрашають іграшками новорічну ялинку. Новий рік — це сімейне свято, тому всі родичі збираються за одним столом проводжають старий рік, бажаючи всім, щоб у старому році залишилося все погане, а новий рік приніс тільки хороше, і чекають півночі. Опівночі приходить новий рік і всі вітають один одного з його приходом, а на вулицях міст чутно сміх і видно вогні феєрверків. В Україні існує своя унікальна особливість святкування Нового року. Вона полягає в тому, що жителі, в основному центральної та східної частини країни, досі відзначають його прихід двічі — за московським часом о 23.00 і за київським — опівночі. Це пов’язано з тим, що країна довго знаходилася в складі СРСР і багато людей просто звикли зустрічати Новий рік із боєм московських курантів.

Існує ще одна цікава особливість святкування Нового року в Україні, пов’язана вона з тим, що Петро I переніс його дату. Досі 13 січня, як і раніше Новий рік, народ України продовжує відзначати, але називають його вже Старий Новий рік. Старий Новий рік — це додаткове свято для українського народу. Його святкування хоч і менш урочисте, але наповнене давніми слов’янськими традиціями. Він знаменний тим, що 13 січня, за давніми традиціями, удень дівчата й хлопці повинні заходити в будинки та щедрувати. Вони переодягатися в різноманітні костюми та маски, співати святкові пісні, бажати хазяїнам будинку щедрого року. За це хазяїни повинні обдаровувати їх подарунками. Цього вечора після вечері необхідно обов’язково зайти до сусідів і попросити вибачення за можливу провину один перед одним, щоб Новий рік зустріти у мирі та злагоді.1


Новий рік в інших країнах

Китайський Новий рік

Китайський Новий рік (chunjie, трад. китайськ. 春節, або 農曆新年) традиційно припадає на перший молодик першого місяця року, між 12 січня і 19 лютого. Після введення григоріанського календаря це свято стали називати «Святом весни», щоб відокремити його від Нового року за західним стилем. Первісний зміст свята полягав у даруванні подарунків, суттю яких було побажання, аби новий урожай був багатим.




Святкування Нового року в китайському кварталі Лондона
Свято весни триває кілька днів. Як правило, напередодні китайці купують новорічні подарунки, прибирають у будинках, фарбують двері й вікна новою червоною фарбою, а також шиють або купують нові сукні, кофточки, костюми та інше. Обов’язковий ритуал — новорічна вечеря, за якою збираються всі члени родини. Обов’язкове спільне готування найпопулярнішої китайської страви — пельменів (цзяоцзи), які, згідно з китайською традицією, символізують найкращі побажання всім родинам, серед яких найбажаніше — народження синів.

Наступного ранку наступає великий час загального примирення, коли всі члени родини, літні люди й діти, у своїх нових гарних убраннях будуть відвідувати родичів і сусідів, вітати їх зі світом і бажати всіх земних благ.

Згідно з традиційним китайським календарем, що заснований на спостереженнях за рухом Сонця, Місяця та Юпітера, роки об’єднуються в 12-річні цикли, причому кожен із років символізує певна тварина. Це щур, бик, тигр, заєць, дракон, змія, кінь, вівця, мавпа, півень, собака, кабан. На основі 12-річного циклу складають китайський гороскоп.
Новий рік у Японії

У Японії Новий рік вважається найбільшим святом, яке святкують протягом декількох днів. Святкування на сході країни триває сім днів, а на заході — цілих п’ятнадцять. До 1868 року Новий рік відзначали за китайським сонячно-місячним календарем у лютому – березні. Однак після вестернізації Японії й упровадження григоріанського календаря його почали святкувати 1 січня.

Більшість традицій святкування Нового року в Японії сягають XVII–XVIII століть. Серед них обов’язкове відправлення поштівок із новорічними привітаннями начальникам, старшим людям і просто знайомим.

На відміну від європейських нічних масових святкувань, Новий рік у Японії зустрічають зі сходом сонця. Дзвони буддійських храмів відбивають 108 ударів, які, на думку японців, виганяють 108 гріховних людських пристрастей. З останнім ударом належить лягати спати, аби встати перед світанком, вийти на вулицю й зустріти Новий рік із променями сонця, що сходить.

Японський традиційний новорічний стіл складається з пісної їжі — о-сетті. Цим він подібний до традиційного українського стола на Різдво. Серед страв обовов’язково мають бути: суп одзоні, рисові пампушки моті, овочі та морепродукти. Кожна страва має певне символічне значення. Морська капуста конбу означає радість, смажені каштани — успіх, ікра оселедця — багатодітність, чорні солодкі боби й горох — здоров’я, смажений короп — силу та спокій, креветки — довголіття, мандарини — багатство.

У перші дні нового року японці також відвідують синтоїстські святилища. Одягнувши традиційне кімоно, вони вимолюють у богів благословення та процвітання в цьому році. Як правило, у ці дні прийнято купувати різноманітні амулети, наприклад зображення тварини-покровителя року або стріли-обереги.




Японський варіант «новорічної ялинки» — кадомацу



В’єтнамський Новий рік

В’єтнамський Новий рік, або Тет, традиційно відзначають у перший день нового року за місячно-сонячним календарем. Тет святкують паралельно з китайським Новим роком. Святкування триває близько трьох днів.

У цей день в’єтнамці ходять у гості й влаштовують сімейні свята, ходять до храмів. Також традиційним є перший вихід із дому в перший день нового року (xông nhà), згадування предків, новорічні привітання, влаштовування новорічної торгівлі. До того ж Тет вважають першим днем весни, тому його часто називають «Святом весни» (в’єтн. Hội xuân). Тет святкує багато тих в’єтнамців, хто пам’ятає своїх китайських пращурів.
Єврейський Новий рік


Рош-а-Шана. Святковий стіл
Єврейське свято Рош-а-Шана (івр. ראש השנה‎ — глава року) святкують через 163 дні після Песаха (єврейської Пасхи), не раніше 5 вересня й не пізніше 5 жовтня. У цей день починається десятиденний період духовного самозаглиблення й покаяння. Наступні 10 днів до судного дня (Йом-Кипур — івр.ום כיפור‎) називають «днями тшува» («повернення» — мається на увазі повернення до Бога). Їх називають також «дні каяття» або «дні трепету». Вважається, що в Рош-а-Шана вирішується доля людини на рік уперед. У першу ніч свята євреї бажають один одному: «Так будьте ви записані й підписані на гарний рік у Книзі Життя!». Віряни одягають світлий одяг. Під час святкової трапези прийнято вмочати халу або яблуко в мед.
Мусульманський Новий рік

Мусульманським Новим роком вважається перший день місяця Мухаррам (араб. محرّم‎) за мусульманським календарем. Місяць Мухаррам — це місяць, коли пророкові Мухаммеду довелося зробити відоме переселення (хіджра) з Мекки в Ясриб (названий пізніше містом Пророка, тобто Мединою) разом із родиною й близькими.

Прибуття Пророка в Ясриб більшість істориків датує 24 вересня 622 року за юліанським календарем. Однак вести літочислення з хіджри почали лише в 637 році, у період правління другого праведного халіфа Омара ібн Аль-Хаттаба. При цьому за наказом халіфа за відправну точки нової ери було взято не сам день прибуття Пророка в Медину, а 1 Мухаррама (перший день першого місяця) того ж року. Цей день відповідав 16 липню 622 року за юліанським календарем.

Оскільки мусульманський календар засновано винятково на зміні місячних фаз і містить 354 або 355 днів, початок року може припадати на будь-яку пору року.

Новий рік для мусульман — це час духовних міркувань і праведних справ, коли кожен прихильник ісламу повинен подумки доторкнутися до джерел своєї віри й надати необхідну допомогу близьким. Дозволено дотримуватися посту.

Місяць Мухаррам уважається сприятливим часом для початку нових справ, а шлюб, укладений у цей час, за ісламським повір’ям, буде довгим і щасливим.


Народні прикмети

  • Якщо на небі з’явиться сонячний хрест, значить, буде поганий урожай.

  • Як мине перший день року, так людина й увесь рік проведе (як Новий рік зустрінеш, так його і проведеш).

  • Якщо цього дня тепло, то це віщує неврожай.

  • Якщо йде сніг і стоїть сильний мороз, значить буде добрий урожай зернових2.

Цікаві інтернет-ресурси

  • 1 січня — Новий рік [Електронний ресурс] // Українські традиції. — Режим доступу: http://traditions.org.ua/kalendarni-sviata/zymovyi-tsykl/281-1-sichnia-novyi-rik. — Назва з екрана. — Дата звернення 17.09.2013.

  • 27 тисяч хасидів прилетить в Україну на святкування юдейського Нового року [Електронний ресурс] : відео // ТСН вражає. — Режим доступу: http://tsn.ua/video/video-novini/27-tisyach-hasidiv-priletit-v-ukrayinu-na-svyatkuvannya-yudeyskogo-novogo-roku.html?type=2. — Назва з екрана. — Дата звернення 17.09.2013.

  • Вірші про Новий рік [Електронний ресурс] // Сайт Надія Красоткіна. — Режим доступу: http://krasotkina.com/content/вірші/index — вірші про Новий рік.htm. — Назва з екрана. — Дата звернення 17.09.2013.

  • З Новим роком! [Електронний ресурс] : новорічний сценарій свята для учнів 1–4 класів // Шкільні свята, сценарії. — Режим доступу: http://1uholiday.biz/?tag=новий-рік-сценарій. — Назва з екрана. — Дата звернення 17.09.2013.

  • Китайський новий рік 2013 у Львові [Електронний ресурс] : відео // YouTube. — Режим доступу: http://www.youtube.com/watch?v=jo2C4VGY5H8. — Назва з екрана. — Дата звернення 17.09.2013.

  • Новий рік 2013 [Електронний ресурс] : відео // YouTube. — Режим доступу: http://www.youtube.com/watch?v=LsoUXzsRd0g. — Назва з екрана. — Дата звернення 17.09.2013.

  • Новий рік в дитячому садку [Електронний ресурс] // Шкільні свята, сценарії. — Режим доступу: http://1uholiday.biz/?tag=новий-рік-сценарій. — Назва з екрана. — Дата звернення 17.09.2013.

  • Новий рік в Україні [Електронний ресурс] // Newzz.in.ua. — Режим доступу: http://newzz.in.ua/ob/1148856278-novij-rik-v-ukrayini.html. — Назва з екрана. — Дата звернення 17.09.2013.

  • Новий рік для дорослих [Електронний ресурс] : новорічний сценарій // ВОНА журнал для тебе. — Режим доступу: http://wona.com.ua/novij-rik-dlya-doroslix/. — Назва з екрана. — Дата звернення 23.10.2013.

  • Новий рік на Україні [Електронний ресурс] // Мій край. — Режим доступу: http://miykray.at.ua/index/novij_rik_na_ukrajini/0-234. — Назва з екрана. — Дата звернення 17.09.2013.

  • Новий Рік-2013 у Великій Британії [Електронний ресурс] : відео // YouTube. — Режим доступу: http://www.youtube.com/watch?v=ZRGFHGlTCow. — Назва з екрана. — Дата звернення 17.09.2013.

  • Новорічна казка [Електронний ресурс] : новорічний сценарій свята для учнів 3–7 класів // Шкільні свята, сценарії. — Режим доступу: http://1uholiday.biz/?tag=новий-рік-сценарій. — Назва з екрана. — Дата звернення 17.09.2013.

  • Новорічні вчительські розваги [Електронний ресурс] : новорічний сценарій свята для учнів 1–4 класів // Шкільні свята, сценарії. — Режим доступу: http://1uholiday.biz/?tag=новий-рік-сценарій. — Назва з екрана. — Дата звернення 17.09.2013.

  • Світлого Нового Року (Новий Рік 2013 Майдан) [Електронний ресурс] : відео // YouTube. — Режим доступу: http://www.youtube.com/watch?v=VuhkRHBOdLo. — Назва з екрана. — Дата звернення 17.09.2013.

  • Сценарій новорічного корпоратива [Електронний ресурс] // Корпоративус. — Режим доступу: http://korporativus.com/new_year/ukr/scenariy_n_g.html. — Назва з екрана. — Дата звернення 17.09.2013.

  • Сценарій новорічного корпоратива [Електронний ресурс] // СМАЧНО. — Режим доступу: http://www.smachno.ua/blogs/natalka/8396.html. — Назва з екрана. — Дата звернення 17.09.2013.

  • Сценарій новорічного ранку для дошкільнят [Електронний ресурс] // Дитячий сайт Казкар. — Режим доступу: http://kazkar.info/publ/scenarij_kazki/novorichni_scenariji/scenarij_novorichnogo_ranku_dlja_doshkilnjat/23-1-0-51. — Назва з екрана. — Дата звернення 17.09.2013.

  • Сценарії Нового року [Електронний ресурс] // JOBS.UA. — Режим доступу: http://www.jobs.ua/ukr/ded_moroz/scenario/. — Назва з екрана. — Дата звернення 17.09.2013.

  • Сценарії Нового року [Електронний ресурс] // Поздравления и тосты. — Режим доступу: http://www.stost.com.ua/cat/h-587.html. — Назва з екрана. — Дата звернення 17.09.2013.

  • Традиції національного святкування: Новий рік три рази на рік! [Електронний ресурс] // forUm. — Режим доступу: http://ua.for-ua.com/analytics/2012/01/06/100058.html. — Назва з екрана. — Дата звернення 17.09.2013.

  • Традиції святкування Нового року в різних країнах світу [Електронний ресурс] // Пустунчик. — Режим доступу: http://pustunchik.ua/ua/interesting/newyearsfacts/new-years-in-other-country. — Назва з екрана. — Дата звернення 17.09.2013.

  • Українцям подарували на святкування Нового року тиждень [Електронний ресурс] // ТСН вражає. — Режим доступу: http://tsn.ua/ukrayina/ukrayincyam-podaruvali-na-svyatkuvannya-novogo-roku-tizhden-309412.html. — Назва з екрана. — Дата звернення 17.09.2013.

  • Традиції. Новий рік за старим стилем [Електронний ресурс] : відео // YouTube. — Режим доступу: http://www.youtube.com/watch?v=rLLDkOdAv9Y. — Назва з екрана. — Дата звернення 17.09.2013.

Рекомендована література

  1. Бабенко, Л. М. Щедрий вечір, добрий вечір [Текст] : сценарій новорічного ранку з елементами народознавства для старшої та підготовчої групи дитячого садка /
    Л. М. Бабенко // Розкажіть онуку. — 1999. — № 21/22. — С. 38–40.

  2. Весновська, Н. Зичу вам на Новий рік… [Текст] : сценарій новорічного ранку // Шкільний світ. — 2010. — № 25/26. — С. 27–29.

  3. Дроб’язко, Г. Рік Новий крокує по планеті [Текст] // Позакласний час. — 2012. — № 21/22. — С. 44–47.

  4. Козяр, Г. В. Подорож до Нового року [Текст] / Г. В. Козяр, Л. Л. Ціос // Мистецтво в школі: музика, образотворче мистецтво, художня культура. — 2012. — № 12. — С. 2–4.

  5. Крутій, К. Майже все про Діда Мороза та його родичів [Текст] / К. Крутій // Дошкільна освіта. — 2011. — № 4. — С. 66–73.

  6. Кучеренко, В. Подорож до Країни казок [Текст] : новорічна вистава / В. Кучеренко // Шкільний світ. — 2008. — № 25/28. — С. 31–36.

  7. Легенди та повір’я про ялинку [Текст] // Позакласний час. — 2009. — № 21/22. — С. 83–84.

  8. Лєбєдєва, Л. Новорічні вироби своїми руками [Текст] // Позашкілля. — 2008. — № 11. — С. 55–65.

  9. Лопатинський, П. З новим роком, з новим щастям, або Що таке новий рік для християнина [Текст] / П. Лопатинський // Методичні діалоги. — 2012. — № 1. — С. 47–49.

  10. Міряєва, О. Піротехнічні засоби: за і проти [Текст] // Здоров’я та фізична культура. — 2007. — № 36. — С. 1–6.

  11. Новорічні вечорниці [Текст] // Сценарії народних свят. — К., 2003. — № 21/22. — С. 4–10.

  12. Петрук, Н. В. Пригоди Попелюшки в Новорічну ніч на сучасний лад [Текст] /
    Н. В. Петрук // Класному керівнику усе для роботи. — 2012. — № 11. — С. 18–21.

  13. Пожар, Т. Спляча красуня [Текст] : новорічна казка / Т. Пожар // Шкільний світ. — 2007. — № 4. — С. 12–15.

  14. Про заходи щодо проведення Новорічних і Різдвяних свят для дітей : Указ Президента України : 27 листопада 2008 року № 1103 [Текст] // Урядовий кур’єр. — 2008. — 2 грудня. — С. 4.

  15. Про заходи щодо проведення Новорічних і Різдвяних свят для дітей : Указ Президента України : 30 листопада 2007 року № 1173 [Текст] // Урядовий кур’єр. — 2007. — 5 грудня. — С. 6.

  16. Пронь, Л. М. Новорічний обряд «Меланка» [Текст] // Позакласний час. — 2009. — № 21/22. — С. 103–106.

  17. Радченко, І. О. Альтернативна ялинка [Текст] / І. О. Радченко // Позашкільна освіта. — 2012. — № 12. — С. 18–22.

  18. Сердюк, Л. О. Новорічний калейдоскоп [Текст] / Л. О. Сердюк // Виховна робота в школі. — 2011. — № 11. — С.49–51.

  19. Традиції народів світу: Новий рік — у різних країнах світу [Текст] // Наука і суспільство. — 2012. — № 11/12. — С. 41–44.

  20. Щоб свято було цікавим [Текст] : новорічні ігри та розваги // Позакласний час. — 2009. — № 21/22. — С. 110–112.




1 http://ua-travelling.com/ua/article/new-year-ukraine.

2 http://uk.wikipedia.org/wiki/Новий_рік.


Скачати 177.29 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2022
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал